В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12724 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького / Л. Савенок // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 16(1). — С. 34-35. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12724 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-127242010-10-22T12:02:53Z В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького Савенок, Л. Нотатки ab imo pectore 2007 Article В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького / Л. Савенок // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 16(1). — С. 34-35. — укр. 0869-2556 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12724 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нотатки ab imo pectore Нотатки ab imo pectore |
| spellingShingle |
Нотатки ab imo pectore Нотатки ab imo pectore Савенок, Л. В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького |
| format |
Article |
| author |
Савенок, Л. |
| author_facet |
Савенок, Л. |
| author_sort |
Савенок, Л. |
| title |
В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького |
| title_short |
В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького |
| title_full |
В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького |
| title_fullStr |
В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького |
| title_full_unstemmed |
В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького |
| title_sort |
в координатах гендеру або про жіночий погляд на с.в.кульчицького |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Нотатки ab imo pectore |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12724 |
| citation_txt |
В координатах гендеру або про жіночий погляд на С.В.Кульчицького / Л. Савенок // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 16(1). — С. 34-35. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT savenokl vkoordinatahgenderuaboprožínočijpoglâdnasvkulʹčicʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-02T14:46:27Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:46:27Z |
| _version_ |
1836546878026547200 |
| fulltext |
Нотатки ab imo pectore
34
Людмила Савенок (Херсон)
В КООРДИНАТАХ ГЕНДЕРУ АБО ПРО ЖІНОЧИЙ ПОГЛЯД НА
С.В.КУЛЬЧИЦЬКОГО
Атмосфера Гомельського державного університету, де мені доводилось
навчатись у 1970-х роках, була просякнута духом традиційності ролі жінки в
суспільстві − вчитель в середній школі, мати, дружина. Жінка-дослідниця
сприймалась неорганічно та навіть вороже. Подолати цю «парадигму» мені
допоміг С.В.Кульчицький.
Випадково з’явившись до нього на консультацію стосовно вибору теми
кандидатської дисертації, я була буквально вражена не лише його демократиз-
мом та невимушеністю у спілкуванні, але й зацікавленістю долею жінки-
історика. З цього вже далекого 1987 року не пригадаю жодної зустрічі, де б не
було питань про сім’ю, дитину, чоловіка. Повага до жінки виявлялась не в
зниженні планки вимог, не в намаганні забезпечити «режим найбільшого
сприяння», а в прагненні допомоги.
Так судилося, що довелось одночасно виходити заміж, народжувати дитину,
вирішувати квартирне питання та писати дисертацію. Привізши спочатку
перший розділ і отримавши купу зауважень, зникла майже на рік. Восени
1990 р. поклала на стіл керівника готовий текст дисертації, вдалася до жіночої
хитрості − зробила комплімент щодо загальновідомого вміння керівника швидко
читати тексти і попросила проглянути якомога скоріше. Проте номер не
пройшов. Вочевидь, Станіслав Владиславович пам’ятав варіант першого розділу.
Пройшло три дні. За порадою чоловіка, теж учня Станіслава Владиславовича,
пішла в неділю до бібліотеки шукати шефа. Єдине питання, яке він мені задав,
стосувалося кількості надрукованих примірників тексту. Його сенс пояснив
чоловік − текст добрий, готуйся до обговорення на відділі. Лише згодом, спіл-
куючись з іншими аспірантами, зрозуміла істинний сенс «гендерних поглядів»
наукового керівника.
Не менш показова ситуація склалась із захистом. За порадою Станіслава
Владиславовича звернулась до спеціалізованої ради в Одеський державний
університет, який був близько від рідного Херсона і де мені значно допоміг
авторитет С.В.Кульчицького. І знов проявився «гендерний такт» керівника.
Другий опонент, типова одеситка, в останню мить забажала особистого дзвінка
з проханням щодо опонування від С.В.Кульчицького. Мені було соромно казати
про цю витівку Станіславу Владиславовичу, але він у моїй присутності без зайвих
вагань подзвонив в Одесу. Очевидно, він добре розуміється і на одеситках.
Про дійсно чоловіче ставлення до жінки свідчить і ситуація з вибором теми
кандидатської дисертації на початку перебудови. В ті часи нове і життєдайне
важко проламувало кригу звичних і для багатьох вигідних та зручних радянсь-
ких догм. В Україні ситуація нагадувала не весняний травень з буянням першої
Людмила Савенок. В координатах гендеру…
35
зелені, а похмуре 8 березня: дійсно, весна неминуча, але це буде завтра. А
сьогодні ще панує березнева крига з численними, проте небезпечними ополонками.
Для історика-початківця торувати шлях по ній важко. Врешті, після численних
походів до бібліотек та архівів, роздумів та порад з керівником визначилась
проблема: еволюція науково-органзаційних структур соціально-гуманітарних
наук у пожовтневе десятиліття. Але в той час ще панувало уявлення про
створення ВУАН у 1919 р., ще точилися дискусії щодо доцільності вивчення
спадщини М.Грушевського, не кажучи вже про сотні менш відомих репресованих
українських вчених-гуманітаріїв. Проте все лише починалось. Керівництво
інституту вважало тему вичерпаною дослідженнями початку 1970-х років.
Інститутські історіографи ніби не заперечували актуальності, але водночас
висловлювали низку побажань, що за змістом зводили тему нанівець.
Станіслав Владиславович обережно, але твердо відстоював і таки відстояв у
владних кабінетах слушність розробки проблем організації вітчизняної науки у
пожовтневе десятиріччя у гострій дискусії з прихильниками «викривання
буржуазного націоналіста» М.Грушевського та засування ВУАН у січні 1919 р.
До речі, в ці часи Станіслав Владиславович буквально підштовхував аспірантів
та співробітників відділу до опрацювання нових підходів, використання надбань
західних дослідників, прищеплював здоровий скепсис у ставленні до радянської
спадщини.
Чоловіча мужність для мене полягає не лише у наявності словесної наукової
та громадської позиції, а, передусім, в умінні реалізувати її в конкретних
справах. В цьому сенсі я згодна з визначенням героїзму Льва Толстого − робити
свою справу, незважаючи на сприятливі та несприятливі фактори. Завжди
ставила, ставлю і буду ставити творчий шлях Станіслава Владиславовича в
приклад молоді. Впевнена, що мій наставник не буде ухилятися від гострих
проблем, буде чесно і сумлінно робити свою справу − писати перші за років
незалежності підручники для школи з вітчизняної історії, подавати до редакції
статті про геноцид 1932–33 років не після, а до визнання його владою, в
публічних дискусіях з ортодоксами «времен очаковских и покоренья Крыма»
відстоювати власні погляди на історію. Для мене була закономірною і
прогнозованою позиція Станіслава Владиславовича з багатьох проблем нашої
історії, що набули в сучасній Україні громадсько-політичного значення −
сутність радянської влади, наслідки для України Переяславської ради та
утворення СРСР, пошук істини в оцінці УПА чи «помаранчевих» подій.
Наостанок зауважу, що я вдячна долі за зустріч з Станіславом Владиславови-
чем. В цьому випадку доречним буде вислів мудрих римлян: «Re, non verbis»2.
2 «Справою, не словами». – З лат.
|