Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС

Наведено параметри накопичення радіонуклідів ⁹⁰Sr i ¹³⁷Cs в технічній сировині луб’яних і олійних культур, які вирощувались у дослідних посівах на типових ґрунтах зони відчуження ЧАЕС, та продуктах її первинної переробки. Показано можливість отримання технічної сировини, яка відповідає радіоекологіч...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2005
Hauptverfasser:	Городецький, Д.В., Пилипчук, Т.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України 2005
Schriftenreihe:	Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128047
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС / Д.В. Городецький, Т.В. Пилипчук // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля: наук.-техн. зб. — 2005. — Вип. 2. — С. 133-139. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-128047
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1280472018-01-03T03:02:52Z Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС Городецький, Д.В. Пилипчук, Т.В. Наведено параметри накопичення радіонуклідів ⁹⁰Sr i ¹³⁷Cs в технічній сировині луб’яних і олійних культур, які вирощувались у дослідних посівах на типових ґрунтах зони відчуження ЧАЕС, та продуктах її первинної переробки. Показано можливість отримання технічної сировини, яка відповідає радіоекологічним нормативам. Приведены параметры накопления радионуклидов ⁹⁰Sr и ¹³⁷Cs в лубяных и масличных культурах, выращенных в опытных посевах на типичных почвах зоны отчуждения ЧАЭС, и в продуктах их первичной переработки. Показана возможность получения технического сырья, котороесоответствует радиоэкологическим нормативам. Accumulation parameters of ⁹⁰Sr and ¹³⁷Cs in technical raw materials of fibre and oil-bearing crops raised on the experimental sawing on typical ChNPP exclusion zone's soils are shown, as well as in products of their primary processing. Possibility of receiving of technical raw materials corresponded radioecology norms is shown. 2005 Article Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС / Д.В. Городецький, Т.В. Пилипчук // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля: наук.-техн. зб. — 2005. — Вип. 2. — С. 133-139. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1813-3584 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128047 621.039.743 uk Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Наведено параметри накопичення радіонуклідів ⁹⁰Sr i ¹³⁷Cs в технічній сировині луб’яних і олійних культур, які вирощувались у дослідних посівах на типових ґрунтах зони відчуження ЧАЕС, та продуктах її первинної переробки. Показано можливість отримання технічної сировини, яка відповідає радіоекологічним нормативам.
format	Article
author	Городецький, Д.В. Пилипчук, Т.В.
spellingShingle	Городецький, Д.В. Пилипчук, Т.В. Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля
author_facet	Городецький, Д.В. Пилипчук, Т.В.
author_sort	Городецький, Д.В.
title	Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС
title_short	Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС
title_full	Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС
title_fullStr	Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС
title_full_unstemmed	Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС
title_sort	радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження чаес
publisher	Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
publishDate	2005
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128047
citation_txt	Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС / Д.В. Городецький, Т.В. Пилипчук // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля: наук.-техн. зб. — 2005. — Вип. 2. — С. 133-139. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля
work_keys_str_mv	AT gorodecʹkijdv radíoekologíčníaspektiviroŝuvannâtehníčnihkulʹturnaperelogahzonivídčužennâčaes AT pilipčuktv radíoekologíčníaspektiviroŝuvannâtehníčnihkulʹturnaperelogahzonivídčužennâčaes
first_indexed	2025-07-09T08:18:36Z
last_indexed	2025-07-09T08:18:36Z
_version_	1837156659780124672
fulltext	ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 2 2005 133 УДК: 621.039.743 РАДІОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР НА ПЕРЕЛОГАХ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ЧАЕС Д. В. Городецький1, Т. В. Пилипчук2 1 Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, Чорнобиль 2 ДСНВП „ Екоцентр”, Чорнобиль Наведено параметри накопичення радіонуклідів 90Sr i 137Cs в технічній сировині луб’яних і олійних культур, які вирощувались у дослідних посівах на типових ґрунтах зони відчуження ЧАЕС, та продуктах її первинної переробки. Показано можливість отримання технічної сировини, яка відповідає радіоекологічним нормативам. Вступ Одним із можливих варіантів раціонального використання радіоактивно забруднених земель зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (ЗВіЗБ(О)В) є вирощування технічних олійних і луб’яних культур. При цьому виробництво саме технічної (нехарчової) сировини обумовлює й значно полегшує вирішення головної мети – отримання екологічно чистої товарної продукції. Багаторічний досвід рослинництва на території ЗВіЗБ(О)В до 1986 р. вказує на те, що її грунтово-кліматичний потенціал (за умов достатніх капіталовкладень) надає можливість отримувати високі й сталі врожаї різних культур, у тому числі такої важливої технічної культури, як льон-довгунець. Проте відновлення льонарства у великих об’ємах, яке в доава- рійний період було однією з провідних галузей агровиробництва на цій території, є пробле- матичним у зв’язку із специфікою технології збирання й переробки льоносоломки. Відсутність достатньої інформації щодо радіоекологічних параметрів технічної сиро- вини різних луб’яних і олійних культур, яка б була отримана на території ЗВіЗБ(О)В, а також продуктів її первинної переробки й спонукала до проведення цих досліджень. Таким чином, метою роботи було визначення екологічної доцільності вирощування луб’яних і олійних культур на території ЗВіЗБ(О)В для отримання екологічно чистої технічної сировини і продуктів її первинної переробки. У зв'язку з цим завданням проведення досліджень було закладення тимчасових польових дослідів у типових ґрунтових умовах ЗВіЗБ(О)В для визначення параметрів накопичення в технічній сировині луб’яних і олійних культур (льону-довгунця, конопель, ярого ріпаку, льону олійного, маку олійного та рижію) головних дозоутворюючих радіонуклідів 90Sr i 137Cs. Об’єкти та методи досліджень Грунтово-кліматичні умови. Найбільш поширеними ґрунтами на перелогах зони відчуження ЧАЕС є неоглеєні та глеюваті різновиди дерново-слабопідзолистих глинисто- піщаних і супіщаних ґрунтів на давньоалювіальних відкладах, що займають 44,6 % загальної площі перелогів. Ці ґрунти характеризуються несприятливими для культурних рослин піщаним гранулометричним складом (вміст фізичного піску 88 – 96 %), незначними запаса- ми поживних речовин та нестійким режимом зволоження, що в сукупності обумовлює досить низький рівень їх потенційної родючості. Вирощування високих і сталих урожаїв технічних культур на цих ґрунтах потребує значних капіталовкладень для її підвищення. Проте найбільш придатними для успішного вирощування більшості технічних культур слід вважати окремі масиви торф'яних ґрунтів, які приурочені до давніх заплавних терас системи приток річок Прип'ять і Вуж. За попередніми оцінками їх площа не перевищує 5 % території ЗВіЗБ(О)В. Торф'яні ґрунти були частково меліоровані в доаварійний час і, у певному розумінні, є прикладом максимально можливої потенційної родючості ґрунтів фізико-географічного району Київське Полісся, до території якого належить зона відчуження ЧАЕС. Д. В. ГОРОДЕЦЬКИЙ, Т. В. ПИЛИПЧУК ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 2 2005 134 Таким чином, для якомога повної оцінки вихідних природно-екологічних умов вирощування технічних культур у ЗВіЗБ(О)В дослідні ділянки було закладено на двох зазна- чених вище типах ґрунтів. Ділянка № 1. Дослідна ділянка розміщена на північно-західній околиці с. Залісся і має географічні координати: 30о10'34'' пн.ш. та 51о14'46'' сх. д. У геоморфологічному відношенні - це північно-східний схил (1 - 2о) із помірно розвинутим нанорельєфом, який знаходиться на вододільному плато у східній частині Чистогалівської височини. Рослинний покрив ділянки - злаково-пирійне різнотрав'я. Грунт ділянки – слабо окультурений переліг (табл. 1). До аварії на ЧАЕС ділянка використовувалась для вирощу- вання польових культур. Після морфологічного опису ґрунтового розрізу, грунт дослідної ділянки було діагностовано як дерново-слабопідзолистоий глинисто-піщаний на давньоалю- віальних піщаних відкладах. Ділянка № 2. Дослідна ділянка розміщена на північно-східній околиці с. Куповате і має географічні координати: 30о20'48'' пн.ш. та 51о07'56'' сх. д. У геоморфологічному відно- шенні - це вирівняна ділянка меліорованого торфовища з мало розвинутим нанорельєфом, яка знаходиться на першій надзаплавній терасі правого берега р. Прип'ять. Таблиця 1. Фізичні та агрохімічні властивості ґрунтів дослідних ділянок Шар грунту, Щіль ність, Гумус, % Кислотність грунту, од. Азот лужно- гідролізований, Рухомі форми, мг/100 г грунту см г/см2 рН (KCL) рН (H2O) мг/1000 г грунту Р2О5 К2О Ділянка № 1 (дерново-слабопідзолистий глинисто-піщаний грунт) 0 - 20 1,48 1,1 4,32 4,85 96,0 12,3 8,0 20 - 40 1,62 - - - - - - 40 - 60 1,68 - - - - - - Ділянка № 2 (торфовий глибокий середньозольний грунт) 0 - 20 0,45 - 4,90 4,90 214,9 37,0 55,7 20 - 40 0,46 - - - - - 40 - 60 0,40 - - - - - - До аварії ділянка була меліорована (закритий цегляний дренаж) і використовувалась для вирощування овочевих і кормових культур. Сучасний стан ділянки - окультурений переліг (див. табл. 1). Меліоративна система замулена і працює незадовільно, в окремі роки ділянка зазнає значного підтоплення. Рослинний покрив - культурний посів кукурудзи (на зелений корм) з високою засміченістю бур’янами. Після морфологічного опису ґрунтового розрізу грунт дослідної ділянки було діагно- стовано як торфовий глибокий середньозольний меліорований. Погодні умови вегетаційного періоду 2002 р. характеризувались досить високими середньодобовими температурами повітря та нерівномірністю розподілу атмосферних опадів (табл. 2), що призвело до інтенсивних грунтово-атмосферних посух у II - III декадах травня та у липні - серпні. Коефіцієнти зволоження (Кз) цих періодів були набагато меншими за середньобагаторічне значення, хоча в цілому сума опадів дорівнювала нормі. Це негативно вплинуло на ріст і розвиток рослин. Лише зливові опади наприкінці травня - початку червня врятували посіви рослин від висихання. Такий тип погодних умов є проявом глобальної тенденції до потепління клімату північної півкулі Землі, яка спостерігається в останні десятиріччя. Методи досліджень. Польові дослідження, відбір та аналізи зразків виконувались за стандартними радіоекологічними, радіохімічними, радіометричними і ґрунтознавчими мето- диками. Тимчасові польові досліди було закладено у двохкратній повторності, розміщення ділянок систематичне, облікова площа 1 м2. При вирощуванні технічних культур і переробці отриманої сировини застосовувались стандартні для даної грунтово-кліматичної зони Полісся України агротехнічні операції, які виконувались вручну (табл. 3). РАДІОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 2 2005 135 Таблиця 2. Характеристика погодних умов вегетаційного періоду (за даними АМС “Чорнобиль”) Характеристика вегетаційного періоду Рік проведення досліджень Середньобагаторічний показник Місяць сума температур, оС кількість опадів, мм Кз сума температур, оС кількість опадів, мм Кз Травень 479 79,7 1,7 429 45 1,0 Червень 533 76 1,4 522 60 1,1 Липень 716 27,2 0,4 576 74 1,3 Серпень 597 31,2 0,5 543 60 1,1 Сума за період 2325 214,1 - 2070 239 - Середнє за період - - 1,0 - - 1,1 Таблиця 3. Параметри агротехнічних операцій вирощування технічних культур на дослідних ділянках Технічна культура (сорт) Норма ви- сіву насін- ня, кг/га Ширина міжрядь, см Глибина загортання насіння, см Норма і спосіб внесення мінеральних добрив, кг діючої речовини/га Льон-довгунець (Український 2) 16 10 3 - 4 N60 P90 K120, суцільний Коноплі культурні (середньоруські дводомні) 10 60 3 - 4 N60 P60 K90, локальний Ріпак ярий (Рибалка) 1,5 20 2 - 3 N90 P90 K120, локальний Льон олійний (Евріка) 14 10 3 - 4 N60 P90 K120, суцільний Рижій (несортовий) 2,0 7,5 3 - 4 N90 P90 K120, суцільний Мак олійний (несортовий 5 15 1,5 - 2,0 N60 P90 K90, локальний Визначення питомої активності 137Cs у зразках грунту, рослин та технічної сировини проводилось гамма-спектрометричним методом на гамма-спектрометрі "Сanberra" з детектором HPGe. Визначення питомої активності 90Sr у зразках грунту, рослин та технічної сировини проводилось за допомогою радіометра КРК-1-01 за методом "товстого" зразку. При аналізі малоактивних рослинних зразків застосовувалось попереднє концентрування проби шляхом прожарювання (400 оС). Поверхневе забруднення технічної сировини бета-випромінюючими радіонуклідами визначалось за допомогою приладу КРБ-1 (товщина зразку > 1 см). Радіоекологічна характеристика дослідних ділянок Ділянка № 1. Відстань від аварійного блока ЧАЕС 18 км у південно-східному напрям- ку. Радіоактивне забруднення грунту паливно-кондесаційного типу із щільністю забруднення 90Sr 160 кБк/м2 і 137Cs 350 кБк/м2 (табл. 4). Коефіцієнт варіації щільності радіоактивного забруднення дослідної ділянки стано- вить 18,4 % (за 137Cs). Ділянка № 2. Відстань від аварійного блока ЧАЕС 25 км у південно-східному напрямку. Радіоактивне забруднення паливно-кондесаційного типу із щільністю забруднення 90Sr 101 КБк/м2 і 137Cs 319 КБк/м2 (див. табл. 4). Коефіцієнт варіації щільності радіоактивного забруднення орного шару грунту досл- ідної ділянки № 2 значно менший, ніж на ділянці № 1, і становить 7,5 % (за 137Cs), що є наслідком багаторазової глибокої оранки. У зв’язку з тим, що об’ємна маса торфового грунту дуже низька, перемішування грунту під час оранки може відбуватись на значну глибину (до 60 см) за рахунок "занурення" важкого плугу, що і було зафіксовано при аналізі пошарових (0 - 20, 20 - 40 і 40 - 60 см) зразків грунту на вміст радіонуклідів. Таким чином, розрахунки Д. В. ГОРОДЕЦЬКИЙ, Т. В. ПИЛИПЧУК ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 2 2005 136 радіоекологічних показників проводились з урахуванням забруднення всього 0 - 60 см шару грунту (див. табл. 4). Таблиця 4. Радіоактивне забруднення грунту дослідних ділянок Характеристика 40K 90Sr 134Cs 137Cs 154Eu 155Eu 241Am Ділянка № 1. Середній (n = 24) зразок орного шару грунту (0 - 27 см), об’ємна маса 1,53 г/см3 Питома активність грунту ± похибка вимірювання, Бк/кг 336 ± 13 386 ± 95 4 ± 1 847 ± 25 6 ± 1 4 ± 2 12 ± 2 Щільність забруднення дослідної ділянки, кБк/м2 139 160 1,7 350 2,5 1,7 5 Ділянка № 2. Середній (n = 21) зразок орного шару грунту (0 - 60 см), об’ємна маса 0,45 г/см3 Питома активність грунту ± похибка вимірювання, Бк/кг 83 ± 13 400 ± 100 8 ± 1 2360 ± 70 10 ± 2 - 23 ± 5 Щільність забруднення дослідної ділянки, кБк/м2 11,2 101 1,1 319 1,4 - 3,1 Урожайність культур та радіоактивне забруднення технічної сировини Проведення польових досліджень показало, що на типовому для ЗВіЗБ(О)В дерново- підзолистому супіщаному ґрунті (ділянка № 1), навіть в умовах пізньовесняної та літньої посух, можливо вирощування досить високих для Полісся України врожаїв технічних культур - льону-довгунця, конопель, ярого ріпаку, рижію та маку олійного (табл. 5 і 6). Вирішальну роль у формуванні врожаю культур на цій ділянці і подоланню посухи відіграли значні весняні запаси ґрунтової вологи 167 мм у шарі 0 - 100 см. Проте на найбільш родючому меліорованому торфовому ґрунті вирощувані культури зазнали негативної дії метеорологічних факторів. Так, під час пізньовесняної грунтово- атмосферної посухи повністю вигорів посів льону олійного і відбулось вилягання льону- довгунця. Причина - незбалансована висока кількість сполук азоту в торфовому ґрунті, яка сприяла швидкому росту і виляганню посівів. Також низьке альбедо цих ґрунтів, їх низька теплопровідність і теплоємність в сухому стані обумовили швидке перегрівання й висихання поверхневого (0 - 15 см) шару, де був розміщений основний об’єм кореневої системи моло- дих рослин. Ці причини також вплинули й на іншї культури, що призвело до помітного зменшення їх продуктивності. Таким чином, результати досліду на торфовому ґрунті слід вважати типовими тільки для років з пізньовесняною грунтово-атмосферною посухою. Одним із завдань роботи було визначення радіоекологічних характеристик технічної сировини, яка зазнала первинної переробки, і кінцевих продуктів її переробки (волокна). Аналіз результатів цих досліджень мав показати можливість виробництва продуктів, які б відповідали екологічним нормативам і могли у подальшому бути вивезеними за межі ЗВіЗБ(О)В. Діючий документ [1] забороняє здійснення діяльності на території ЗВіЗБ(О)В з метою отримання товарної продукції без спеціального дозволу МНС України. Проте у окремих положеннях цього документу (п. 3.3 і 7.3) не забороняється вивезення надлишків лісопро- дукції, яка утворилась у результаті лісовпорядкувальних робіт, за межі зони відчуження відповідно до діючого законодавства. За іншим нормативним документом, який регламентує контроль за рівнями радіоактивного забруднення лісопродукції, що вивозиться за межі ЗВіЗБ(О)В, питома активність лісоматеріалів за 137Cs не повинна перевищувати 3700 Бк/кг при поверхневому забрудненні бета-випромінюючими радіонуклідами не більше 20 β- част./см2·хв. [2]. У зв’язку з тим, що зазначений вище випадок є прецедентом у вивезенні матеріалів рослинного походження за межі ЗВіЗБ(О)В, то нам слід орієнтуватись саме на ці показники радіоактивного забруднення сировини при аналізі отриманих результатів. РАДІОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 2 2005 137 Таблиця 5. Урожайність і забруднення 137Cs технічної сировини луб'яних та олійних культур і продуктів її переробки (повітряно-суха маса) Частина Урожайність, ц/га Забруднення Коефіцієнт Культура рослини 137Cs рослин, накопичення переходу Бк/кг (КН) (КП) Дерново-підзолистий супіщаний грунт Льон- стебла 28,3 78 0,07 0,18 довгунець насіння 2,2 5 0,005 0,01 полова 7,3 65 0,06 0,15 волокно 6,8 23 0,02 0,05 костриця 19,8 0 0,00 0,00 стебла 97,0 124 0,09 0,23 насіння 8,2 38 0,03 0,07 Коноплі полова 2,5 94 0,07 0,17 волокно 23,1 18 0,01 0,03 костриця 62,5 34 0,02 0,06 Ріпак солома 38,0 62 0,06 0,15 ярий полова (стручки) 21,5 64 0,06 0,16 насіння 16,9 49 0,05 0,12 Льон солома 37,5 92 0,08 0,21 олійний полова 11,0 63 0,06 0,14 насіння 2,8 12 0,01 0,03 солома 122 60 0,07 0,19 Рижій полова (стручки) 33 33 0,04 0,10 насіння 18,3 26 0,03 0,08 Мак солома 29,1 86 0,08 0,19 олійний полова (маківки) 4,6 141 0,12 0,32 насіння 4,1 65 0,06 0,15 Торфовий глибокий середньозольний грунт Льон- стебла 31,0 52 0,039 0,147 довгунець насіння 2,5 6 0,004 0,017 полова 8,0 35 0,026 0,099 стебла 123,0 218 0,215 0,820 Коноплі полова 9,5 176 0,173 0,662 насіння 3,2 47 0,046 0,177 Ріпак стебла 43 519 0,44 1,66 ярий полова (стручки) 19,1 510 0,43 1,64 насіння 14,5 45 0,04 0,14 стебла 155 347 0,27 1,02 Рижій полова (стручки) 35 310 0,24 0,91 насіння 24,1 220 0,17 0,64 Розрахунки показують, що при вирощуванні рослин (сировини) із забрудненням 137Cs < 3700 Бк на землях із забрудненням 137Cs до 40 Кі/км2 (дозволена верхня межа ведення рослинництва) КП радіонукліда в рослини не повинні перевищувати величину 2,5. За отри- маними даними (див. табл. 5), усі досліджувані рослини мають значно менші величини КП. Величина поверхневого забруднення 90Sr технічної сировини, яка вимірювалась за допомогою приладу КРБ-1, визначається не тільки безпосереднім вмістом радіонуклідів, але й геометричною характеристикою випробуваного зразку. Тому цей показник не має досить Д. В. ГОРОДЕЦЬКИЙ, Т. В. ПИЛИПЧУК ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 2 2005 138 Таблиця 6. Урожайність і забруднення 90Sr технічної сировини луб'яних та олійних культур і продуктів її переробки, повітряно-суха маса Частина Урожай- Забруднення Коефіцієнт Культура рослини ність, 90Sr рослин, накопичення переходу ц/га Бк/кг (КН) (КП) Дерново-підзолистий супіщаний грунт стебла 28,3 2540 5,5 13,4 насіння 2,2 460 1,0 2,4 Льон- полова 7,3 2380 5,2 12,5 довгунець волокно 6,8 60 0,1 0,3 костриця 19,8 188 0,4 1,0 стебла 97,0 6620 17,7 43,0 насіння 8,2 490 1,3 3,2 Коноплі полова 2,5 6360 17,0 41,3 волокно 23,1 1640 4,4 10,7 костриця 62,5 1070 2,9 7,0 Ріпак солома 38,0 1950 5,4 13,0 ярий полова (стручки) 21,5 3540 9,8 23,6 насіння 16,9 810 2,2 5,4 Льон солома 37,5 2930 3,2 7,7 олійний полова 11,0 3870 4,2 10,2 насіння 2,8 880 1,0 2,3 солома 122 3800 9,7 23,6 Рижій полова (стручки) 33 3320 8,5 20,6 насіння 18,3 1390 3,6 8,6 Мак солома 29,1 6990 15,8 38,2 олійний полова (маківки) 4,6 4740 10,7 25,9 насіння 4,1 3400 7,7 18,6 Торфовий глибокий середньозольний грунт Льон- стебла 31,0 78 0,2 0,9 довгунець насіння 2,5 17 0,03 0,2 полова 8,0 75 0,2 0,8 стебла 123,0 429 1,4 5,4 Коноплі насіння 9,5 63 0,2 0,8 полова 3,2 365 1,2 4,6 Ріпак солома 43 98 0,24 0,9 ярий полова (стручки) 19,1 135 0,33 1,2 насіння 12,5 62 0,15 0,6 солома 155 154 0,40 1,5 Рижій полова (стручки) 35 185 0,49 1,8 насіння 24,1 85 0,22 0,8 надійної лінійної залежності від питомої активності у ньому 90Sr (R2 = 0,84) (табл. 7). Проте в першому наближенні поверхневе забруднення сировини можна розрахувати за формулою y = 0,032 x, де у - поверхневе забруднення, β-част./см2·хв.; x - питома активність 90Sr, Бк/кг; 0,032 - емпіричний коефіцієнт. Таким чином, легко обчислити верхню межу питомої актив- ності 90Sr у сировині технічних культур і продуктах її переробки, які умовно можна вивозити за межі ЗВіЗБ(О)В. Ця величина питомої активності 90Sr дорівнює ~ 625 Бк /кг повітряно- сухої речовини. Як і у випадку із 137Cs, розрахунки показують, що для отримання біомаси рослин із питомою активністю 90Sr < 625 Бк/кг на землях із щільністю забруднення 90Sr до 3,0 Кі/км2 (дозволена верхня межа ведення агровиробництва) КП радіостронцію в рослини не повинні перевищувати величину 5,6. За отриманими експериментальними даними таким вимогам відповідають лише деякі рослини або вироблена з них технічна сировина (табл. 6 і 8). РАДІОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 2 2005 139 Таблиця 7. Питома активність та поверхневе забруднення технічної сировини Рослина/ сировина Питома активність, Бк/кг Поверхневе забруднення, 90Sr 137Cs β-част./см2·хв. Ріпак (насіння) 810 49 26 Рижій (насіння) 1390 26 44 Коноплі (насіння) 490 38 15 Коноплі (волокно) 1640 18 18 Льон олійний (насіння) 880 12 32 Льон-довгунець (насіння) 460 5 16 Льон-довгунець (волокно) 60 23 1 Мак олійний (насіння) 3400 65 82 Таблиця 8. Можливість вивезення за межі ЗВіЗБ(О)В сировини технічних культур, яку отримано на землях із щільністю забруднення 90Sr < 3 Кі/км2 Сировина КП 90Sr технічних культур (повітряно-суха) Дерново-підзолистий супіщаний грунт Торфовий меліорований грунт Льон-довгунець, стебла вивозити не можна 0,9 Льон-довгунець, насіння 2,4 0,2 Льон-довгунець, волокно 0,3 нема даних Коноплі, стебла вивозити не можна 5,4 Коноплі, насіння 3,2 0,8 Ріпак ярий, насіння 5,4 0,6 Льон олійний, насіння 2,3 нема даних Рижій, насіння вивозити не можна 0,8 Слід нагадати, що радіоекологічні параметри технічних культур вивчались без застосування контрзаходів, успішне запровадження яких може зменшити накопичення 90Sr і 137Cs в біомасі рослин у два - три рази. До таких контрзаходів належать насамперед такі, як вапнування грунту доломітовим борошном, внесення добрив (магнієвих, гуматних, мік- роелементів), застосування стимуляторів росту рослин тощо. Тому впровадження контр- заходів - важливий резерв отримання екологічно чистої продукції і підвищення врожайності технічних культур на території ЗВіЗБ(О)В. Висновки 1. На перелогах ЗВіЗБ(О)В можливе вирощування рослинної технічної сировини, радіоактивне забруднення якої не перевищує рівнів обмеженого звільнення продукції лісо- господарської діяльності, зокрема насіння льону-довгунця та конопель. 2. У зв’язку із значним забрудненням стебел (трести) льону й конопель отримання з них волокна потрібно організовувати на території ЗВіЗБ(О)В. Насіння олійних культур - льону олійного, ріпаку ярого, рижію і маку олійного - також потребує подальшої переробки (отримання олії) на території ЗВіЗБ(О)В. 3. Основним радіонуклідом, внесок якого в сумарну питому активність технічної сировини обмежує її використання, є 90Sr. Застосування контрзаходів, що зменшують нако- пичення 90Sr у біомасі технічних культур - обов’язкова складова технології вирощування цих культур на перелогах ЗВіЗБ(О)В. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Концепція Чорнобильської зони відчуження на території України. - К., 1995.- С.24. 2. Основні контрольні рівні, рівні звільнення та рівні дії щодо радіоактивного забруднення об’єктів зони відчуження. ГН 6.6.1.076-01. - К., 2001. - 17 с. Надійшла до редакції 28.03.05, після доопрацювання -12.04.05. Д. В. ГОРОДЕЦЬКИЙ, Т. В. ПИЛИПЧУК ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 2 2005 140 23 5 РАДИОЭКОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ВЫРАЩИВАНИЯ ТЕХНИЧЕСКИХ КУЛЬТУР НА ЗАЛЕЖАХ ЗОНЫ ОТЧУЖДЕНИЯ ЧАЭС Д. В. Городецкий, Т. В. Пилипчук Приведены параметры накопления радионуклидов 90Sr и 137Cs в лубяных и масличных культурах, выращенных в опытных посевах на типичных почвах зоны отчуждения ЧАЭС, и в продуктах их первичной переработки. Показана возможность получения технического сырья, которое соответствует радиоэкологическим нормативам. 23 5 RADIO-ECOLOGICAL ASPECTS OF TECHNICAL CU LTURE GROWING ON FALLOW LANDS OF CHNPP EXCLUSION ZONE D. V. Gorodetski, T. V. Pilipchuk Accumulation parameters of 90Sr and 137Cs in technical raw materials of fibre and oil-bearing crops raised on the experimental sawing on typical ChNPP exclusion zone's soils are shown, as well as in products of their primary processing. Possibility of receiving of technical raw materials corresponded radioecology norms is shown.

Радіоекологічні аспекти вирощування технічних культур на перелогах зони відчуження ЧАЕС

Institution

Ähnliche Einträge