Давньоруський меч з округи Глухова

У статті вперше вводиться до наукового обігу знахідка каролінгського меча IX–XI ст. з округи Глухова. Старожитності цього часу є досить рідкісними на території Глухівщини, оскільки, згідно письмових джерел, державна колонізація регіону відбувалася дещо пізніше....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Коваленко, Ю.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2016
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128213
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Давньоруський меч з округи Глухова / Ю.О. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 147-149. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-128213
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1282132018-01-08T03:03:23Z Давньоруський меч з округи Глухова Коваленко, Ю.О. Історія та культура давніх часів і Середньовіччя У статті вперше вводиться до наукового обігу знахідка каролінгського меча IX–XI ст. з округи Глухова. Старожитності цього часу є досить рідкісними на території Глухівщини, оскільки, згідно письмових джерел, державна колонізація регіону відбувалася дещо пізніше. В статье впервые вводится в научный оборот находка каролингского меча IX–XI вв. из округи Глухова. Древности этого времени достаточно редки на территории Глуховщины, поскольку, согласно письменных источников, государственная колонизация региона происходила несколько позже. In article the fi nd of a Carolingian sword of the IX-XIth centuries from Hlukhiv district is for the first time introduced for scientific use. Antiquities of this time are rather rare in the territory of Hlukhiv district as, according to written sources, the state colonization of the region happened a bit later. 2016 Article Давньоруський меч з округи Глухова / Ю.О. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 147-149. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128213 902/904(477):623.444.2 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
spellingShingle	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Коваленко, Ю.О. Давньоруський меч з округи Глухова Сіверщина в історії України
description	У статті вперше вводиться до наукового обігу знахідка каролінгського меча IX–XI ст. з округи Глухова. Старожитності цього часу є досить рідкісними на території Глухівщини, оскільки, згідно письмових джерел, державна колонізація регіону відбувалася дещо пізніше.
format	Article
author	Коваленко, Ю.О.
author_facet	Коваленко, Ю.О.
author_sort	Коваленко, Ю.О.
title	Давньоруський меч з округи Глухова
title_short	Давньоруський меч з округи Глухова
title_full	Давньоруський меч з округи Глухова
title_fullStr	Давньоруський меч з округи Глухова
title_full_unstemmed	Давньоруський меч з округи Глухова
title_sort	давньоруський меч з округи глухова
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2016
topic_facet	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128213
citation_txt	Давньоруський меч з округи Глухова / Ю.О. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 147-149. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT kovalenkoûo davnʹorusʹkijmečzokrugigluhova
first_indexed	2025-07-09T08:37:07Z
last_indexed	2025-07-09T08:37:07Z
_version_	1837157821580312576
fulltext	ISSN 2218-4805 147 мечів епохи вікінгів (1919 р.), англійські науковці Р. Е. М. Вілер та Е. Окшотт, польські дослідники А. Надольський та Л. Марек, російський археолог і зброєзнавець А. Кірпічніков, німецький історик Альфред Гейбіг, український археолог-норманіст Ф. Андрощук та ін. Місце знахідки меча з Глухівщини розташоване неподалік відомої археологічної пам’ятки – Будищанського городища, хронологія існування якого вкладається у рамки від періоду раннього заліза до розвиненого середньовіччя. Прилегла до городища місцевість носить назву Довбилин. Ще у ХІХ ст. тут знаходився курганний могильник. Населення окільних сіл пов’язувало виникнення курганів з подіями «смутного часу» та періодом перебування у м. Путивлі Лжедмитрія І (Григорія Отреп’єва) у 1605 р. [1, с. 70]. Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Філарет (в миру Д.Г. Гумілевський) у своїй праці «Историко-статистическое описание Черниговской епархии» цитує розповідь селянина с. Ховзівки, розташованого неподалік, записану місцевим священиком: «Коли хочете, я вам роскажу, як мени моуй дыд росказував. Не свое воун міни го- ворив, а тож чутее от стариков. Самозванців у нас було, казав воун, як собак; да не один не упекав нам як Гришка Отрепьев. Его, кажуть, и тепер проклинають по церквам. Воун, кажуть, у Путивли и царство при- няв. Ви бачили по холопковскому шляху, коло Довби- лина, бугри: ото, кажуть, усе похавани ти люде, що воун окаянній побив на войни» [2, с. 337]. Зі знахідок давньоруського часу як на самому городищі, так і на прилеглій до нього ділянці нам відома давньорусь- ка гончарна кераміка ХІІ–ХІІІ ст., бронзовий хрест, який знайшов місцевий житель під час оранки, хрест- енколпіон з поля неподалік городища. Вірогідно, що у ХІІ–ХІІІ ст. на цій території знаходився давньо- руський посад. Серед випадкових знахідок неодно- разово траплялися і предмети озброєння: різні типи наконечників стріл, вістря сулиці [3, с. 39]. У меча, знайденого на березі р. Клевені, відламана частина леза, а сам він зігнутий. Збережена загальна довжина становить 58 см, довжина клинка – 50 см, його найбільша ширина біля перехрестя – 6 см, довжина перехрестя – 8 см, товщина перехрестя – 1,5 см. Посередині леза знаходиться дол шириною приблизно 3 см. Клинок у перерізі лінзоподібний. Навершя руків’я меча складається з двох частин – основи та голівки. Воно має трикутну форму та розміри 6,5 х 3,2 х 1,2 см. За типологією меч відноситься до каролінгських, час використання яких припадає на ІХ – першу половину ХІ ст. Для датування середньовічних мечів ще на початку ХХ ст. Я. Петерсеном була розроблена хронологічна таблиця, актуальна до цього часу. Відповідно до неї меч з Глухівського району можна віднести до типу Н, який об’єднує в собі ранні форми з прямою гардою та трикутним навершям. Крім Христова. – Вып. 1. – М., 1854. – 172 с. 17. Нажерский Г. Описание объяснения древней медали / Г. Нажерский // ЖМНП, 1836. – Кн. 1. – С. 351–372. 18. Оленин А.Н. О черниговской медали / А.Н. Оленин // ЖМНП, 1836. – Кн. 2. 19. Пріцак О. Печеніги. – [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: http://shron.chtyvo.org.ua/Pritsak_Omelian/Pechenihy.pdf 20. Щербак А.М. Печенежский язык / А.М. Щербак // Языки мира: Тюркские языки. – М., 1997. – 278 с. 21. Ахметзянов М. Язик нагайцев / Марсель Ахметзянов // Звезда Поволжья. – № 33. – 2004. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:// http:tatarica.narod.ru/history/tarih/nogai.htm. 22. Баскаков Н.А. Ногайский язык / Н.А. Баскаков // Языки мира. – Т. 2: Тюркские языки. – Бишкек, 1999. – С. 328–335. Агафонова Н.В. Прочитання топонімів «Сіверщина» та «Чернігів» в контексті парадигми «пічонаги і половці- автохтони» В статье на основе парадигмы «печенаги и половцы- автохтоны» с использованием методики полидисциплинарного анализа представлено исторически мотивированное прочте- ние этнонима «печенаги» и топонимов «Чернигов», «Воро- неж», «Северщина». Ключове слова: Северщина, Чернигов, северцы, наги, печонаги, будины. Ahafonovа N.V. Reading of names «Siverschyna» and «Chernihiv» in the context of paradigm «pichonahy and Kuman-natives» The article, based on the paradigm of «pechenagi and Polovtsy- autochthonous» using the procedure multi disciplinary analysis presented historically reasoned reading of the ethnonym «pechenagi» and names of places «Chernihiv», «Voronezh», «Sivershchyna». Key words: Sivershchyna, Chernihiv, Sivertsy, nagas, pichonagi, boudins. 10.03.2016 р. УДК 902/904(477):623.444.2 Ю.О. Коваленко ДАВНЬОРУСЬКИЙ МЕЧ З ОКРУГИ ГЛУХОВА У статті вперше вводиться до наукового обігу знахідка каролінгського меча IX–XI ст. з округи Глухова. Старожитності цього часу є досить рідкісними на території Глухівщини, оскільки, згідно письмових джерел, державна колонізація регіону відбувалася дещо пізніше. Ключові слова: каролінгський меч, дол, руків’я, перехрестя, навершя. У 2015 р. до фондів Національного заповідника «Глухів» було передано залізний меч давньорусько- го часу, випадково знайдений у заплаві р. Клевені на території Глухівського р-ну. Для його атрибуції ми звернулися до джерельної бази, і виявилося, що проблемою дослідження зразків середньовічної холодної зброї, зокрема мечів, займалися Я. Петерсен – норвезький вчений, який розробив систематизацію Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016 148 лях загальноприйнятою релігією було язичництво. За віруванням давнього населення України померлому у потойбічному житті могли знадобитися предмети, ко- трими він користувався за життя. Обов’язковим атри- бутом у похованнях воїнів була їх зброя. Часто вона виявляється пошкодженою навмисно. Мова йде про так зване ритуальне «вбивство» предметів озброєння. Відомими у цьому відношенні є знахідки зламаних та зігнутих мечів з курганного могильника у Гньоздові [8, с. 68], Михайлівського некрополя, що поблизу Ярос- лавля [9, с. 33]. У меча з Глухівщини також відсутня частина леза, а сам він зігнутий. Не виключено, що меч знаходився у зруйнованому похованні. На жаль, обставини його знахідки невідомі. Слід згадати про інші мечі, виявлені на Глухівщині та суміжних з нею територіях. Один з них ще на початку ХХ ст. потрапив до фондів Конотопського музею. Згідно реєстру, складено- го завідувачем музею М.Г. Вайнштейном у травні 1925 р., під інвентарним номером 496 значиться «меч залізний давньослов’янських часів, знайде- ний в с. Червоний ранок» [10, с.140–141]. За іншою версією, викладеною у статті О. Євтушенка, меч був віднайдений та занесений до книги надход- жень при відновленні музею у вересні 1943 р., а зі спогадів музейних працівників старшого віку його разом із двома давньоруськими сокирами знайш- ли у м. Конотопі під час оранки одного з городів на лівому березі р. Єзуч, де зараз знаходиться один із цехів Конотопського електро-механічного заводу [11, с. 172]. О. Євтушенко відносить його до групи каролінгських мечів з деякими ознака- ми романських [11, с. 175]. Але, на нашу думку, точний тип меча з’ясувати неможливо, оскільки відсутнє руків’я, котре якраз є головним факто- ром для визначення типу і датування у типології Я. Петерсена. З огляду на параметри збережених частин даної холодної зброї, зокрема ширини леза, вужчої ніж у відомих зразків каролінгських мечів, його дещо вигнуту форму, ця зброя є швид- ше палашем, ніж мечем. Фрагмент одного з типів каролінгських мечів зна- ходиться у фондах Державного історико-культурного заповідника у м. Новгороді-Сіверському. Одно- типний з глухівською знахідкою меч зберігається у Желєзногорському краєзнавчому музеї (Росія). На цього характерними особливостями такого типу є нешироке пряме перехрестя, відсутність ребра. У відсотковому відношенні до інших мечі типу Н становлять переважну більшість знахідок на території Норвегії, Швеції Прусії та Русі [4, с. 119]. Такі мечі зустрічаються майже у всіх районах історичних земель останньої. Сам Я. Петерсон датував даний тип VIII – серединою Х ст., але серед археологічних комплексів на історичних давньоруських землях, де знайдені мечі типу Н, датованих раніше Х століття невідомо [5, с. 147]. Особливо багато мечів типу Н знайдено на півночі Європи. Деякий час скандинавські археологи вважали їх походження північним, тобто вони були віднесені до старожитностей вікінгів. Але пізніше з’ясувалося, що вони мають рейнське виробництво, а їх приналежність визначена за написами на клинках. Та й у Європі вони були знайдені у місцях, де вікінгів ніколи не було [6, с. 26]. Уявлення про меч у середньовіччі викликає у нас асоціацію з феодалом-лицарем або зі знатним воїном-дружинником, адже така зброя не була масо- вою, а індивідуальною і досить рідкісною. Кількість знайдених мечів у порівнянні з іншими видами зброї невелика, а найбільше їх ранніх типів (ІХ–Х ст.) по- ходить з території Скандинавії, особливо з Норвегії (бл. 2500 екз.). Звідси, ще на початку вивчення та систематизації середньовічних мечів, вони отрима- ли назву скандинавських або норманських. За вис- новками А.М. Кірпічнікова, мечі, знайдені у межах історичного ареалу давньої Русі, датуються більш пізнім часом, ніж скандинавські знахідки [7, с. 71]. На відміну від тієї кількості середньовічних мечів, що походять з території Західної Європи, на історичних землях Київської Русі їх знайдено в рази менше. Те, що меч – імпортна зброя, котра різними шляхами потрапляла із Західної Європи на Русь, підтверджується її появою тут як нового явища у матеріальній культурі тільки в останній чверті І тис. н. е. Знахідки мечів різних типів сконцентровані у декількох регіонах, що складають історичний ареал давньої Русі: Південно-Східне Приладожжя, район Смоленська, землі Ярославля, Новгорода, Києва, Чернігова, давнього Плеснеська [6, с. 18–22]. Переважна більшість знайдених мечів походить з поховань. Це й не дивно, бо періодом їх побуту- вання є IX–XI ст. – час, коли на давньоруських зем- Давньоруський меч IX – XI ст. з округи Глухова ISSN 2218-4805 149 початку 1960-х років він був знайдений неподалік се- ла Гнань Желєзногорського р-ну Курської області. Невелика кількість виявлених мечів на теренах Глухівщини підтверджує думку про те, що вони були зброєю не широкого використання, а, так би мовити, елітарною. Подібні знахідки можуть бути пов’язані з похованнями знатних дружинників чи втратою ними зброї або навіть загибеллю під час бойових зіткнень, сліди яких відмічено на ряді давньоруських поселень округи Глухова [12, с. 341]. Досить рідкісним саме для інтерпретації розвитку історичних земель Глухівщини є датування меча (IX–XI ст.). Більшість відомих досліджених пам’яток округи Глухова давньоруського періоду відноситься до ХІІ–ХІІІ ст. Звичайно, подібна зброя могла використовуватися протягом тривалого часу, але знахідка саме такого типу меча у межиріччі Десни та Сейму розширює наші уявлення про історичний розвиток регіону у IX–XI ст. Посилання: 1. Карамзин Н.М. Полное собрание сочинений. Т. 10. – Петроград, 1915. – 120 с. 2. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 7. Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский и Нежинский уезды. – Чернигов, 1873. – 436 с. 3. Коваленко Ю.О. Археологічні дослідження Будищанського городища // Путивльський краєзнавчий збірник. – Вип. 2. – Суми, 2005. – C. 37–51. 4. Андрощук Ф.А. От Рагнара Лодброка до Видгаутра // Ладога и Глеб Лебедев. Восьмые чтения памяти Анны Мачинской – СПб., 2004 – C. 109–140. 5. Каинов С.Ю. Каталог мечей из собрания Государственного исторического музея, составленный В.В. Арендтом // Военная археология. Сборник материалов семинара при Государственном историческом музее. – М., 2008. – С. 145–155. 6. Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. Вып. 1. Мечи и сабли ІХ–ХІІІ ст. // Свод археологических источников. Археология СССР. – Е 1–36. – М.–Ленинград, 1966. – 176 с. 7. Андрощук Ф.А. Мечи и некоторые проблемы хронологии эпохи викингов // Краеугольный камень. Археология, история, искусство, культура России и сопредельных стран. – Т. 1. – СПб. – М., 2009 – C. 71–93. 8. Кирпичников А.Н., Каинов С.Ю. Меч с рельефными украшениями рукояти из раскопок гнездовского могильника // Археологический сборник. – М., 2001. – С. 68–72. 9. Каинов С.Ю., Зозуля С.С. Меч из раскопок кургана 1/1902 Михайловского некрополя // Военная археология. – Вып. 3. – М., 2014. – С. 29–46. 10. Пудовкіна А.С. Археологія в Конотопському округовому музеї та у долях його завідувачів впродовж 1920-х – на початку 1930-х рр. // Конотопські читання. Вип. 1. – Конотоп, 2010. – С. 139–147. 11. Євтушенко О. В. Зразки давньоруської зброї в колекції Конотопського краєзнавчого музею // Сумська старовина. – Суми, 2009. – №№ XXVI–XXVII. – С. 172–176. 12. Коваленко Ю.О. У пошуках давньоруського Глухова // Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально- Східної Європи. Збірник наукових праць, присвячений 1100- літтю першої літописної згадки про Чернігів. – Чернігів, 2007. – С. 339–355. Коваленко Ю.А. Древнерусский меч из округи Глухова В статье впервые вводится в научный оборот находка каролингского меча IX–XI вв. из округи Глухова. Древности этого времени достаточно редки на территории Глуховщины, поскольку, согласно письменных источников, государственная колонизация региона происходила несколько позже. Ключевые слова: каролингский меч, рукоять, перекрестье, навершие. Kovalenko Yu. O. Old Russian sword from Hlukhiv district In article the fi nd of a Carolingian sword of the IX-XIth centuries from Hlukhiv district is for the fi rst time introduced for scientifi c use. Antiquities of this time are rather rare in the territory of Hlukhiv district as, according to written sources, the state colonization of the region happened a bit later. Key words: Carolingian sword, handl, crosshairs, pommel. 15.03.2016 р. УДК 902.2 (477.41) «11/17» Д.В. Бібіков ВИШГОРОД ТА ВИШГОРОДЦІ У ТВОРАХ БОРИСОГЛІБСЬКОГО ЦИКЛУ В статті розглядаються дані про місто Вишгород, наявні у давньоруській житійній літературі. Підсумовуються відомості творів Борисоглібського циклу щодо історичної топографії та соціальної структури Вишгорода, реконструю- ються окремі події історії міста. Особлива увага приділяється питанням політичної та церковної організації. Ключові слова: Борисоглібський цикл, давньоруський Вишгород, соціальна структура, історична топографія. Як відомо, для найбільш повного уявлення про середньовічне місто необхідне залучення всіх наявних категорій джерел. В цьому плані дослідникам Вишгорода пощастило мати у розпорядженні специфічене джерело – агіографічні твори Борисоглібського циклу. Однак, доводиться констатувати, що науковці приділяли цим творам незаслужено мало уваги. Тож, метою даної праці є узагальнення наявних в них даних про Вишгород і його жителів. Борисоглібський цикл включає в себе «Читання про Бориса і Гліба», («Чтение о житии и о погублении блаженную страстотерпца Бориса и Глеба», далі – Ч.), написане Нестором Літописцем близько 1080–1081 р. [10, с. 55–56], літописну Повість про Бориса і Гліба (далі – Л.), «Сказання про Бориса і Гліба», («Съказание и страсть и похвала святою мученику Бориса и Глеба», далі – С.), створене між 1115 і 1117 р., очевидно, із залученням більш ранніх записів, зокрема, 1072 р. [2, с. XIV, 17], а також проложні сказання, похвальні слова, церковні служби та інші твори, що не стосуються теми даного дослідження. Крім того, перераховані джерела доповнюються літописними статтями 1072 та 1115 р. про освячення

Давньоруський меч з округи Глухова

Репозитарії

Схожі ресурси