Земська діяльність П.М. Солонини

У статті висвітлено основні віхи життєвого шляху та громадської діяльності члена Чернігівської губернської земської управи у 1883–1899 та 1901–1917 рр. П.М. Солонини (1843–після 1917). Особливу увагу приділено аналізу його діяльності у Чернігівському губернському земстві....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Рахно, О.Я.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2016
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Нова історія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128348
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Земська діяльність П.М. Солонини / О.Я. Рахно // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 400-403. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-128348
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1283482018-01-09T03:03:00Z Земська діяльність П.М. Солонини Рахно, О.Я. Нова історія У статті висвітлено основні віхи життєвого шляху та громадської діяльності члена Чернігівської губернської земської управи у 1883–1899 та 1901–1917 рр. П.М. Солонини (1843–після 1917). Особливу увагу приділено аналізу його діяльності у Чернігівському губернському земстві. В статье освещены основные вехи жизненного пути и общественной деятельности члена Черниговской губернской земской управы в 1883–1899 и 1901–1917 гг. П.Н. Солонины (1843 – после 1917). Особое внимание уделено анализу его деятельности в Черниговском губернском земстве. The main milestones and public activity the member of Zemstvo board of Chernihiv province in 1883–1899 and 1901–1917 of P.M. Solonyna (1843– after 1917) is defined. The particular attention is paid to the analysis of his work at the Chernihiv province zemstvo. 2016 Article Земська діяльність П.М. Солонини / О.Я. Рахно // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 400-403. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128348 94(477):303.422 П.Солонина «188/191» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Рахно, О.Я. Земська діяльність П.М. Солонини Сіверщина в історії України
description	У статті висвітлено основні віхи життєвого шляху та громадської діяльності члена Чернігівської губернської земської управи у 1883–1899 та 1901–1917 рр. П.М. Солонини (1843–після 1917). Особливу увагу приділено аналізу його діяльності у Чернігівському губернському земстві.
format	Article
author	Рахно, О.Я.
author_facet	Рахно, О.Я.
author_sort	Рахно, О.Я.
title	Земська діяльність П.М. Солонини
title_short	Земська діяльність П.М. Солонини
title_full	Земська діяльність П.М. Солонини
title_fullStr	Земська діяльність П.М. Солонини
title_full_unstemmed	Земська діяльність П.М. Солонини
title_sort	земська діяльність п.м. солонини
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2016
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128348
citation_txt	Земська діяльність П.М. Солонини / О.Я. Рахно // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 400-403. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT rahnooâ zemsʹkadíâlʹnístʹpmsolonini
first_indexed	2025-07-09T08:55:37Z
last_indexed	2025-07-09T08:55:37Z
_version_	1837158988894961664
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016 400 УДК 94(477):303.422 П.Солонина «188/191» О.Я. Рахно ЗЕМСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ П.М. СОЛОНИНИ У статті висвітлено основні віхи життєвого шляху та громадської діяльності члена Чернігівської губернської земської управи у 1883–1899 та 1901–1917 рр. П.М. Солонини (1843– після 1917). Особливу увагу приділено аналізу його діяльності у Чернігівському губернському земстві. Ключові слова: П.М. Солонина, Чернігів, губернське земство, гласний, член управи. Серед діячів Чернігівського губернського земства, які плідно працювали на користь насе- лення губернії, чільне місце займає Петро Ми- колайович Солонина (1843 – після 1917) – ви- кладач, а потім директор Чернігівської земської учительської семінарії, губернський гласний та член Чернігівської губернської земської управи упродовж тридцяти років. Втім, його життєвий шлях та громадська діяльність ще не знайшли висвітлення в історичній літературі. Дана стаття має на меті заповнити цю прогалину. Козацько-старшинський, а згодом – дворянсь- кий рід Солонин відомий з ХVII ст. [1] Його пред- ставники служили на сотенних та полкових уря- дах у Війську Запорозькому, офіцерами та генера- лами у війську, чиновниками в адміністративних органах Російської імперії [2, с. 189–191]. П.М. Солонина народився 12 лютого 1843 р. [3, арк. 90 зв.–91] у м. Нижні Серги на Уралі у родині надвірного радника Миколи Костянтино- вича Солонини (1813–1904) та його дружини Марії Родіонівни Кларк (? – 1883) [4, с. 727]. М.К. Солонина народився 20 березня 1813 р. у родовому маєтку у с. Савин Остерського повіту Чернігівської губернії. Освіту здобув у Санкт- Петербурзькому дворянському пансіоні і з 23 липня 1823 р. служив канцеляристом у Санкт- Петербурзькій Казенній палаті. 2 лютого 1832 р. він став помічником столоначальника у відділенні «пи- тейных» зборів, а потім з 5 березня 1835 р. обійняв таку ж посаду у Департаменті уділів. 18 січня 1838 р. був призначений молодшим маркшейдером (уря- довим чиновником для нагляду за правильністю і точністю геодезичних вимірювань при гірничих роботах) до Уральського гірничого правління та незабаром – справником на металургійні заво- ди княгині Є.Е. Білосільської. 14 травня 1840 р. М.К. Солонину перевели на Сергіївські заводи купця М.К. Губина. З 12 червня 1845 р. він служив справ- ником на декількох металургійних заводах Уралу, а з 24 лютого 1848 р. працював у канцелярії пермського губернатора, потім з 22 грудня 1848 р. до 1 березня 1850 р. – в Іркутському губернському правлінні. У 1852 р. М.К. Солонина перебував у штаті Уральсько- го гірничого правління. Напевно, у другій половині всі соціально-економічні й суспільно-політичні негаразди. По-друге, більшість випадків заочної образи імператора були персоніфікованими й адресувались Миколі ІІ. Тому їх слід розглядати не як прояви антимонархічних настроїв, а випадки агресивного і багато в чому ситуативного невдоволення «поганим царем». Посилання 1. Відділ державного архіву Чернігівської області в м. Ніжин (далі – ВДАЧОН), ф. 358, оп. 3, спр. 327. 2. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 3, спр. 442. 3. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 3, спр. 467. 4. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 3, спр. 474. 5. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 3, спр. 572. 6. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 4, спр. 442. 7. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 4, спр. 444. 8. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 4, спр. 446. 9. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 4, спр. 526. 10. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 5, спр. 409. 11. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 5, спр. 417. 12. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 5, спр. 455. 13. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 5, спр. 457. 14. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 5, спр. 576. 15. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 5, спр. 584. 16. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 6, спр. 240. 17. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 6, спр. 283. 18. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 6, спр. 312. 19. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 6, спр. 324. 20. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 6, спр. 397. 21. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 7, спр. 314. 22. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 7, спр. 370. 23. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 7, спр. 403. 24. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 7, спр. 507. 25. ВДАЧОН, ф. 358, оп. 7, спр. 569. 26. Михайлюк О. Селянство України в перші десятиліття ХХ ст.: соціокультурні процеси. – Дніпропетровськ, 2007. 27. Новое уголовное уложение. – СПб., 1903. 28. Присяжнюк Ю. Українське селянство Наддніпрянської України: соціоментальна історія другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Черкаси, 2007. Потапенко М.В. К вопросу о эволюции образа императора в общественном мнении населения Черниговской губернии в начале ХХ в. (по материалам Нежинского окружного суда) Анализируются материалы Нежинского окружного суда 1905–1915 гг. о заочном оскорблении Николая ІІ. На их основании уточняются особенности эволюции образа императора в общественном мнении населения Черниговской губернии в начале ХХ в. Ключевые слова: общественное мнение, правосознание, наивный монархизм. Potapenko M.V. Evolution of the public opinion on the image of the emperor in Chernihiv province at the beginning of the 20th century (by Nizhyn District Court documents) The author analyzes Nizhyn District Court materials of the case of insult to Mykola II dated 1905–1915. The analysis gives the opportunity to trace the evolution of the public opinion on the image of the emperor in Chernihiv province at the beginning of the 20th century. Key words: public opinion, legal awareness, primitive monarchism. 10.03.2016 р. ISSN 2218-4805 401 кого зібрання, а 30 червня того ж таки року – глас- ним Городнянського повітового земства. 18 серп- ня 1883 р. остерські земські гласні обрали його гласним Чернігівського губернського земського зібрання [3, 94 зв.–95]. На засіданні останнього 20 грудня 1883 р. він більшістю голосів (37 проти 20) був обраний членом Чернігівської губернської земської управи. Того ж таки дня разом з новооб- раним головою управи М.О. Константиновичем П.М. Солонина був одноголосно обраний до складу Чернігівської губернської училищної ради [5, с. 72]. До того ж 27 січня 1884 р. чернігівським губернато- ром Петро Миколайович був затверджений «засту- пающим место» голови Чернігівської губернської земської управи [3, арк. 95 зв.–96]. На посаду члена Чернігівської губернської земської управи П.М. Солонина переобирався на десять трирічних термінів, за виключенням 1899–1901 рр., і чимало прислужився земству й населенню Чернігівської губернії. Разом з тим, дворянство губернії обирало П.М. Солонину чле- ном Чернігівського відділення Державного дво- рянського земельного банку. Він призначався членом Чернігівського відділення Державного банку «учетно-ссудного комитета по сельско- хозяйственным кредитам». Упродовж декількох чотирирічних термінів П.М. Солонина був гласним Чернігівської міської думи. Він не залишався осто- ронь проблем рідного повітового земства. 4 жовтня 1904 р. остерські земці обрали його попечителем Святівської земської школи та почесним «блюсти- телем» Євминської міністерської школи [3]. За посадою члена управи та заступника її го- лови у коло обов’язків П.М. Солонини входило завідування бухгалтерією, питаннями народної освіти та громадської опіки, нагляд за складанням кошторисів, фінансового та господарського звітів губернської земської управи, завідування земською друкарнею тощо. До того ж він обирався до складу земських комісій для підготовки різних питань. Особливу увагу П.М. Солонина приділяв розвит- ку народної освіти і робив усе можливе для покра- щення її стану в Чернігівській губернії. Чернігівське губернське земське зібрання на черговій сесії 1895 р. вирішило з’ясувати за допомогою повітових управ і училищних рад реальний стан освітньої справи в губернії з метою подальшого розвитку шкільної мережі й запровадження загальної початкової освіти в регіоні [6, с. 153]. Втім, «Доклад губернской упра- вы о содействии губернского земства повсеместному открытию народных школ», підготовлений у 1896 р., давав не зовсім вірну картину стану початкової освіти в губернії [7], оскільки ситуація цій галузі була дуже складною. Виступаючи з «особливою думкою», П.М. Солонина зазначав, що на 1896 р. із понад 200 тис. сільських дітей шкільного віку навчалось лише 28 %, у тому числі хлопчиків – 47 %, дівчаток – ХІХ ст. він повернувся до родового маєтку. Помер 6 червня 1904 р. в Острі і був похований у родовому маєтку в с. Савин [4, c. 727]. Петро Миколайович Солонина здобув серед- ню освіту у Чернігівській гімназії, а потім навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира, який не закінчив, і не- забаром перебрався до Петербурга. 4 лютого 1872 р. П.М. Солонина «по выдержании испытания на звание учителя русского языка при уездных училищах» був призначений попечителем Санкт-Петербурзького навчального округу на посаду позаштатного учителя до Сампсонівського повітового училища у Санкт-Петербурзі. Проте вже 7 березня 1873 р. він був звільнений з посади за власним бажанням і повернувся на Чернігівщину. 16 березня того ж таки року на запрошення Чернігівської губернської земської управи Петро Миколайович був призначений на місце викладача Чернігівської земської учительської семінарії і 8 травня 1873 р. розпорядженням попечителя Київського навчального округу був затверджений на цій посаді [3, арк. 90 зв. – 91]. Тут він працював наступні п’ять років до закриття семінарії. У зв’язку з хворобою директора в останні місяці її функціонування з 15 березня по 1 липня 1878 р., поряд з обов’язками викладача, П.М. Солонина виконував обов’язки директора семінарії [3, арк. 90 зв. – 92]. 7 лютого 1875 р. П.М. Солонина побрався з доч- кою колезького асессора Софією Іванівною Фили- повською. Подружжя мало синів Анатолія (народ. 4 липня 1880 р.), Віктора (народ. 15 грудня 1891 р.), дочок Олександру (народ. 22 квітня 1878 р.) та Зинаїду (народ. 18 січня 1883 р.) [3, арк. 91–92]. П.М. Солонина був власником чималих земельних володінь, маючи у селах Булахово, Євминка, Савин Остерської та Соболівка і Літочки Семиполківської волостей Остерського повіту Чернігівської губернії 750 дес. землі (1910 р.) [4, с. 731]. Він також мав земельну власність у Городнянському повіті та садибу у Чернігові, що дозволяло йому брати участь у виборах до земських та міських органів самоврядування. Наприкінці 1878 р. П.М. Солонина був обраний гласним Чернігівської міської думи і на її засіданні 29 січня 1879 р. – членом міської управи, однак на цій посаді перебував недовго. Напевно, знову за «сімейними обставинами» він звільнився з посади і перебував з 7 березня по 23 вересня того ж таки року у відставці, поки не влаштувався на посаду помічника секретаря з’їзду мирових суддів Козелецького округу Чернігівської губернії. Але 20 грудня 1880 р. за власним бажанням він був звільнений з посади [3, 93 зв.–94]. З 1883 р. розпочинається активна земська діяльність П. М. Солонини. 31 травня 1883 р. він був обраний гласним Остерського повітового земсь- Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016 402 лише 8,5 % [8, с. 609]. Тому, не без участі П.М. Соло- нини, губернське земське зібрання ухвалило рішення про створення спеціальної комісії для з’ясування стану шкільної справи в губернії та складання розрахунків для запровадження загальної початкової освіти. До складу комісії на чолі з губернським предводителем дворянства, князем М.Д. Долгору- ковим, увійшли кращі представники чернігівської інтелігенції – В.М. Хижняков, О.О. Русов, І.Л. Шраг та ін. Секретарем комісії був Б.Д. Грінченко, якого в 1898 р. змінив М.М. Коцюбинський. Ретельно опра- цювавши зібрані матеріали, комісія дійшла висновку про «необхідність, окрім існуючих 600 шкіл, побуду- вати ще 1600 шкіл, на що видатки можуть виразитися у сумі 3–5 млн. крб.» [9, с. 20]. У проекті постанови пропонувалося порушити перед урядом клопотання про виділення половини коштів, необхідних для будівництва шкільних споруд, допомогу в їх утриман- ні та надання Чернігівському губернському земству субсидії по 100 000 крб. щорічно протягом 20 років. Незалежно від рішення уряду, комісія запропонувала губернському земству взяти на себе чверть витрат на утримання шкіл, які відкриватимуться з 1898 р. Оскільки губернське земське зібрання відхилило цей проект, навесні 1899 р. комісія фактично припинила свою діяльність. За дорученням губернської земської управи П.М. Солонина вивчав ряд важливих напрямків діяльності губернського земства, зокрема питан- ня догляду за сиротами [10], діяльність позичково- ощадних товариств губернії [11], земських ремісних майстерень в Остерському повіті [12]. П.М. Солонина не стояв осторонь громадсь- кого й культурного життя Чернігова і працював у складі багатьох громадських організацій. Зокре- ма, у складі чернігівської інтелігенції він виступив членом-засновником Чернігівської громадської бібліотеки, що розпочала свою діяльність 15 березня 1877 р. [13, с. 4], і в 1888 р. був обраний головою її правління [14, с. 256]. Петро Миколайович був членом-засновником «Общества взаимного вспомоществования учащим и учившим Черниговской губернии», покликан- ного надавати матеріальну допомогу вчителям та пенсіонерам початкових народних училищ. Пер- ше загальне зібрання членів Товариства відбулося 4 січня 1899 р. На ньому він разом з В.М. Хижняко- вим, О.О. Русовим та Є.І. Малявкою був обраний до складу правління та виконував обов’язки скарбника товариства [15, с. 14]. Тривалий час згідно обран- ня земським зібранням та затвердження попечите- лем Київського навчального округу П.М. Солонина перебував у складі Опікунської ради Чернігівської міністерської жіночої гімназії [16, с. 3] та Чернігівської жіночої гімназії Н.Н. Заостровської [17, с. 10]. За плідну громадську діяльність 1 січня 1910 р. П.М. Солонина був нагороджений орденом св. Станіслава 3 ступеня [3, 103 зв. – 104]. Причина тривалого перебування П.М. Солонини на посаді члена Чернігівської губернської земської управи крилася в тому, що він став фахівцем земської справи, мав помірковані погляди, знаходив спільну мову з представниками різних течій у губернському земському зібранні та адміністрацією губернії, тому земці постійно обирали його до складу земського керівного органу. Показовим у цьому відношенні є наступний факт. Восени 1913 р. країна готувалася до святкування 50-літнього ювілею земських установ. Начальник Головного управління у справах місцевого господарства Міністерства внутрішніх справ М.М. Анциферов секретним листом № 26 від 10 жовт- ня 1913 р. звернувся до чернігівського губернатора з пропозицією надати до 1 листопада 1913 р. нагородні списки і формуляри про службу земських діячів, поданих губернатором для нагородження орденами у зв’язку з 50-літнім ювілеєм земських установ «за корисну і тривалу діяльність на користь Престолу і Вітчизни» [18, арк. 1]. Підготувавши відповідне подання, чернігівський губернатор І.І. Стерлігов у секретному листі від 30 жовтня 1913 р. за № 5313 повідомляв Міністерство, що питання нагородження голови та членів губернської земської управи він залишає відкритим «в виду демонстративно враждебного отношения этой коллегии ко всем начинаниям правительственной власти; в случае же признания желательным награждения кого-либо из деятелей губернского земства, я предлагал бы остановиться на Петре Николаевиче Солонине или Петре Ивановиче Калиновском, которые являются наиболее умеренными» [18, арк. 63–64 зв.]. У грудні 1914 р. П.М. Солонина був нагороджений орденом св. Станіслава 2 ступеня [19, с. 3]. На засіданні Чернігівського губернського земського зібрання 1 березня 1914 р. П.М. Солонина знову був обраний членом губернської земської управи і 6 березня того ж таки року затверджений на цій посаді губернатором. За вислугу років 3 березня 1914 р. він був підвищений у статські радники [3, арк. 103 зв. – 104], При розподілі обов’язків між головою та чле- нами губернської земської управи на трирічний термін 1914–1917 рр. на її засіданні 3 червня 1914 р. на П.М. Солонину покладалося «заведыва- ние бухгалтерией и казначейской частью, вопро- сами народного образования, общею частью обще- ственного призрения, за исключением Слободской богадельни, наблюдение за составлением смет, денежного и хозяйственного отчетов губернской управы, заведывание земской типографией, книж- ным складом, хозяйственной частью по управе, принадлежащими губернскому земству зданиями (помещениями управы, музея и книжного склада), заведывание библиотекой и архивом управы, а так- же эмеритальной кассой» і разом з головою упра- ISSN 2218-4805 403 ви О.О. Бакуринським наглядати за будівництвом нового будинку управи [20, с. 2]. У зв’язку з мобілізацією члена управи О.І. Товстоліса у «рат- ники» державного ополчення постановою управи від 29 січня 1915 р. на П.М. Солонину додатко- во було покладено ще й завідування страховим відділенням управи [20, с. 3]. Остання віднайдена інформація про багаторічного губернського гласного та незмінного члена Чернігівської губернської земської управи П.М. Солонину датується 1917 р. На засіданні Чернігівського губернського земського зібрання 4 березня 1917 р. голова зібрання граф В.О. Мусін- Пушкін звернувся до гласних з наступними словами: «Настоящее земское собрание является первым, когда мы не видим среди себя старейшего члена собрания П.Н. Солонины, который в настоящее время тяжело болен. Предлагаю от имени собрания передать ему сочувственный привет и пожелание скорейшего выздоровления и надежду скоро видеть его вновь в числе членов собрания» [21, арк. 31]. Напевно, хвороба не дала йому можливості продовжити плідну громадську діяльність. На губернському земському зібранні у травні того ж таки року П.М. Солонина був відсутній і до роботи у губернській земській управі більше не повертався. У жовтні 1917 р. 74-річний П.М. Солонина підтримав кандидатський список «Группы внепартий- ных общественных деятелей», очолюваної М.П. Са- вицьким, яка балотувалася до складу Всеросійських Установчих зборів, вказавши адресу «Чернигов, ул. Гончая, собственный дом» [22, арк. 4 зв.]. Отже, своєю працею у Чернігівській губернській земській управі П.М. Солонина зробив чимало ко- рисного для піднесення життєвого та культурного рівня населення Чернігівщини, залишивши помітний слід у громадському житті губернії. Посилання 1. Мицик Ю.А. Солонини // Ю.А. Мицик, В.В. Томазов // Енциклопедія історії України. – К.: Наукова думка, 2012. – Т. 9. – Прил. – С. – С. 706. 2. Милорадович Г.А. Родословная книга Черниговского дворянства / Г.А. Милорадович. – СПб.: С.-Петербургская Губернская типография, 1901. – Т. 2. – Ч. 6. – 316 с. 3. Держархів Чернігівської обл., ф. 145, оп. 3, спр. 804, арк. 90–104. 4. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник / В.Л. Модзалевский. – К.: Типо-Литография «С.В.Кульженко», 1914. – Т. IV (П – С). – IV, 832, 26 с. 5. Журналы Черниговского губернского земского собрания ХІХ очередной сессии (с 7-го по 24-е декабря 1883 года) // Земский сборник Черниговской губернии (далі – ЗСЧГ). – 1884. – № 3. – Приложение. – С. 1–592, І–ХХІV. 6. Журналы Черниговского губернского земского собрания ХХХI очередной сессии 1895 года, состоявшейся с 16-го января по 1-е февраля 1896 года. – Чернигов: Типография Губернского земства, 1896. – 499 с. 7. Журналы Черниговского губернского земского собрания ХХХIІ очередной сессии 1896 года, состоявшейся с 15–28 февраля 1897 года. – Чернигов, 1897. – Приложение 115. – С. 554–608. 8. Особое мнение члена губернской управы П.Н. Солонины «К докладу губернской управы о повсеместном открытии народных школ» / Приложения к Журналам губернского земского собрания 1896 года (окончание) // ЗСЧГ. – 1898. – № 9. – Приложение. – С. 609–618. 9. Краткое изложение занятий комиссии // Черниговскому губернскому земскому собранию ХХХІІІ очередной сессии Комиссии по народному образованию доклад // ЗСЧГ. – 1898. – № 2–4. – Приложение. – C. 1–22. 10. Солонина П.Н. Сиротский дом / П.Н. Солонина // Отчет Черниговской губернской земской управы за 1888 год. – Чернигов, 1889. – С. 151–180; Його ж. О сиротах, призреваемых в семействах / П.Н. Солонина // Там само. – С. 181–186. 11. Солонина П.Н. О ссудо-сберегательных товариществах / П.Н. Солонина // Отчет Черниговской губернской земской управы за 1888 год. – Чернигов, 1889. – С. 319–328. 12. Солонина П.Н. Земские ремесленные мастерские в Остерском уезде // ЗСЧГ. – 1903. – № 1. – С. 50–58. 13. Очерк развития Черниговской общественной библиотеки за 20 лет ее существования (1877–1896) и Отчет Библиотеки за 1897 год. – Чернигов: Типография Губернского земства, 1898. – 116 с. 14. Отчет Черниговской общественной библиотеки за 1888 год // ЗСЧГ. – 1889. – № 7–8. – С. 244–256. 15. Журнал заседания общего собрания членов Общества взаимного вспомоществования учащим и учившим Черниговской губернии 10-го августа 1899 года // ЗСЧГ. – 1900. – № 9. – Приложение. – С. 1–81. 16. Земская и городская хроника Черниговской губернии // Черниговская земская неделя. – 1914. – № 23. – 6 июня. 17. Содержание Черниговской женской гимназии Н.Н. Заостровской в 1913 году // Черниговская земская неделя. – 1914. – № 6. – 7 февраля. 18. Держархів Чернігівської обл., ф. 145, оп. 2, спр. 1523, 136 арк. 19. Награда // Земская и городская хроника Черниговской губернии // Черниговская земская неделя. – 1914. – № 50. – 12 декабря. 20. Доклад № 119 О распределении занятий между пред- седателем и членами управы. Журнал Черниговской губерн- ской земской управы июня 3 дня 1914 года № 163 // Журна- лы заседаний Черниговского губернского земского собрания 50-й очередной сессии 1914 года, состоявшейся 20 февраля – 3 марта 1915 года (с приложениями). – Чернигов: Типогра- фия Губернского земства, 1915. – Приложения. – С. 1–3. 21. Держархів Чернігівської обл., ф. 145, оп. 2, спр. 1525, 182 арк. 22. Держархів Чернігівської обл., ф. 1786, оп. 1, спр. 24. – 9 арк. Рахно А. Я. Земская деятельность П.Н. Солонины В статье освещены основные вехи жизненного пути и общественной деятельности члена Черниговской губернской земской управы в 1883–1899 и 1901–1917 гг. П.Н. Солонины (1843 – после 1917). Особое внимание уделено анализу его деятельности в Черниговском губернском земстве. Ключевые слова: П.Н. Солонина, Чернигов, губернское земство, гласный, член управы. Rakhno O. Ya. Zemstvo activity of P.M. Solonyna The main milestones and public activity the member of Zemstvo board of Chernihiv province in 1883–1899 and 1901–1917 of P.M. Solonyna (1843– after 1917) is defi ned. The particular attention is paid to the analysis of his work at the Chernihiv province zemstvo. Key words: P.M. Solonyna, Chernihiv, province zemstvo, glasnyi, member of the board. 23.03.2016 р.

Земська діяльність П.М. Солонини

Institution

Ähnliche Einträge