З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області
У даній статті автором було здійснено спробу проаналізувати і систематизувати наявний історіографічний доробок про с. Глазове Сумської області. Було досліджено і введено в науковий обіг топоніміку села....
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128602 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області / А.А. Кулик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 81-83. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-128602 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1286022018-01-13T03:03:35Z З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області Кулик, А.А. Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа У даній статті автором було здійснено спробу проаналізувати і систематизувати наявний історіографічний доробок про с. Глазове Сумської області. Було досліджено і введено в науковий обіг топоніміку села. В данной статье автором была предпринята попытка проанализировать и систематизировать уже существующий историографический материал по с. Глазово Сумской области. Было введено в научный оборот топонимику села. The article is delaminated problem of investigation of history of village Hlazove from the Shostka district. Buildings plan and history map of Hlazove was published. 2017 Article З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області / А.А. Кулик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 81-83. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128602 94(477):908 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| spellingShingle |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Кулик, А.А. З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області Сіверщина в історії України |
| description |
У даній статті автором було здійснено спробу проаналізувати
і систематизувати наявний історіографічний доробок про
с. Глазове Сумської області. Було досліджено і введено в науковий
обіг топоніміку села. |
| format |
Article |
| author |
Кулик, А.А. |
| author_facet |
Кулик, А.А. |
| author_sort |
Кулик, А.А. |
| title |
З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області |
| title_short |
З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області |
| title_full |
З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області |
| title_fullStr |
З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області |
| title_full_unstemmed |
З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області |
| title_sort |
з історії с. глазове шосткинського району сумської області |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128602 |
| citation_txt |
З історії с. Глазове Шосткинського району Сумської області / А.А. Кулик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 81-83. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT kulikaa zístoríísglazovešostkinsʹkogorajonusumsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-09T09:26:21Z |
| last_indexed |
2025-07-09T09:26:21Z |
| _version_ |
1837160921079742464 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
81
терства культуры УССР сооружения в 1971–1975 годах памятных
знаков по Украинской ССР. 30 июня 1970, 214 арк.
49. Центральний державний науково-технічний архів України,
ф. Р 3, к. 14, оп. 1, т. 1, од. зб. 518. село Покровское Никопольского
района Днепропетровской области. Генеральный план. М 1:5000,
1952. Світлокопія, арк. 72.
50. Шестопалов Г.Г. Покровское / Г.Г. Шестопалов, Т.М. Шульга
// История городов и сел Украинской ССР. Днепропетровская об-
ласть. – К.: Глав. ред. Укр. сов. Энц., 1977. – С. 446–455.
51. Эварницкий Д.И. Последний кошевой атаман Петр Ива-
нович Калнышевский / Д.И. Эварницкий // Козацька спадщина:
Альманах Нікопольского регіонального відділення НДІ козацтва
при інституті історії України НАНУ. – Вип. 3. – Дніпропетровськ:
Пороги, 2006. – С. 8–15.
52. Эварницкій Д.И. Число и порядокъ Запорожскихъ Січей
/ Д. И. Эварницкій // Кіевская старина: ежемѣсячный ист. жур-
налъ. – 1884. – Т. VIII, апріль. – С. 589–608.
53. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: у 3 т. Т. 1
/ Д. І. Яворницький; [редкол.: П.С. Сохань (голова) та ін. ; передм.
В.А. Смолія]. – К.: Наук. думка, 1990. – 592 с.
Жуковский М.П. Культурное наследие казацкого
периода села Покровского Никопольского района
Днепропетровской области
Статья кратко описывает обстоятельства основания Новой
Запорожской Сечи (1734–1775 гг.), ее планировочную структуру,
поиск, исследования и увековечивания её культурного наследия в
XIX–XX ст., установления летоисчисления села Покровского.
Ключевые слова: Новая Сечь (1734–1775 гг.), запорожские
казаки, П.И. Калнышевский, город Покровск, село Покровское,
сечевые кладбища.
Zhukovskyi M.P. Cultural heritage of Cossack era of vil-
lage Pokrovske of Nikopol district of Dnepropetrovsk region
The article briefl y describes the circumstances of the founding of
New Sich (1734–1775.), its planning structure, search, research and
perpetuation of cultural heritage in the XIX–XX centuries, establish-
ing chronology of village Pokrovske .
Key words: New Sich (1734–1775.), Zaporizhian Cossacks, P.I. Kalny-
shevskyi, town Pokrovsk, Pokrovske village, Sich cemetery.
22.03.2017 р.j
УДК 94(477):908
А.А. Кулик
З ІСТОРІЇ С. ГЛАЗОВЕ ШОСТКИНСЬКОГО
РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У даній статті автором було здійснено спробу проаналізувати
і систематизувати наявний історіографічний доробок про
с. Глазове Сумської області. Було досліджено і введено в науковий
обіг топоніміку села.
Ключові слова: Глазове, історія села, топоніміка, монас-
тир, ченці, селяни.
Село Глазове, центр селищної ради, розташоване на
півночі Шосткинського району Сумської області. Відстань
від районного центру – 40 км [2, с. 624]. В селі працює
середня школа і бібліотека, при яких існує краєзнавчий
гурток, де займаються етнографічними і топонімічними
розвідками. Але на сьогоднішній день так і не було
ґрунтовно опрацьовано історіографічний доробок про
с. Глазове, який поки що є просто мізерним.
Через маловивченість теми існує деяка плутанина
з визначенням часу першої згадки про с. Глазове. Все
через те, що у колишній Чернігівській губернії існува-
ло два населених пункти з такою назвою – Глазов (біля
річки Бичиха, парафіяльний храм – Миколаївський)
і Глазово (біля річки Коста (зараз Почепський район
Брянської області Російської Федерації), парафіяльна
церква – П’ятницька). Помилковим є твердження, що
село Глазове Шосткинського району вперше згадується
під 1654 роком. Ця помилка вперше була допущена під
час написання багатотомного видання «Історія міст і
сіл УРСР» і на сьогоднішній день повторюється у всіх
подальших довідкових і наукових виданнях. Насправді
ж перша згадка про село під 1654 роком відноситься до
с. Глазово, яке розташовано на р. Коста [3, с. 318].
Село Глазове Шосткинського району було засноване
у кінці ХIV – на початку ХV ст. ченцями Новгород-
Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. Глазове
при річці Бичиха вперше згадується 1620 року і вже тоді
значиться селом [3, с. 224].
Серед мешканців розповсюдженою є легенда про
заснування Глазова вихідцями з с. Кривоносівка (Середино-
Будського району). «Із Кривоносівки від пана втекли
селяни, яких чимось скривдив він. Серед них був і одноокий
(одноглазий) чоловік. Він став серед втікачів головним.
Йшли вони цілий день і вирішили зупинитись на нічліг,
думаючи, що вже далеко втекли від свого села і від не-
нависного пана. Вранці втікачів збудили крики панів.
Виявилось, що втекли вони зовсім недалеко (близько
3–4 км), але далі вже не пішли, а поселилися в тому міс-
ці, де зупинилися. Так і виникло село, яке було назване
на честь одноокого ватажка – Глазове» [4]. Але записува-
чі цієї легенди не взяли до уваги те, що с. Кривоносівка
було засноване дещо пізніше Глазова [3, с. 223–224]. Також
нами піддається сумніву думка про те, що найстарішою
Рис. 1. Фрагмент «трьохверстної» мапи
Російської імперії (1863 рік)
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
82
вулицею села є вул. Красичка. Судячи з географічного роз-
ташування Глазова, найбільш вірогідно, що найпершим
було заселено «трикутник» вулиць Центральної, Новгород-
Сіверської і Зеленої рощі. Малоймовірним є твердження,
що назва вулиці Красичка означає «красива» [4]. Скоріш
за все, вона походить від однойменного села, яке знахо-
дилося «при притоке Красичине» [3, с. 229]. Можливо ви-
хідці з цього села і заселили вулицю Красичка.
Село Глазове згадується у жалуваній грамоті царя
Олексія Михайловича Новгород-Сіверському монастирю
від 22 квітня 1669 р., в універсалах українських гетьманів
І. Самойловича від 31 (21) серпня 1673 р. та І. Скоропадського
1711 р. [3, с. 224; 5, с. 11–14].
Під час ревізії (тодішнього перепису населення) 1723 р.
7 дворів з 37 у Глазовому значилися як козацькі, інші
ж 30 належали монастирським селянам. Але згодом
ченці монастиря «повернули» і ті 7 козацьких дворів до
селянського стану [3, с. 224].
У Центральному державному історичному архіві, м. Київ
у фонді № 57, оп. 1, кн. 147, арк. 1030–1032, 1078–1082, 1546–
1556 зберігається опис с. Глазове Новгород-Сіверської
сотні Стародубського полка, який був проведений у рамках
Генерального опису Лівобережної України (Румянцевський
опис Малоросії) (1765–1769) [1, с. 97].
В Описі Новгород-Сіверського намісництва 1779–
1781 рр. зазначається: «В том селе церков деревяная 1, (а
публичных строений не имеется). Лесов в принадлежностях
сего села нет и в случаи надобности строевой получают от
своего монастыря, (а дровяной за позволением онаго берут
в лежащих к селу Пираговке лесах упалой и неспособной к
строению. В том селе жителей: священник 1, причетников
2. Посполитых монастырских дворов 69, в ных хат 94, безд.
хат 13, (обывателей 110)» [5, с. 30].
Від самого свого заснування
і до 1783 р. с. Глазове належало
Новгород-Сіверському монастирю.
Після указу Катерини ІІ про
передачу монастирських земель «в
казну» глазівці стають державними
селянами, які протягом подальшої
історії Російської імперії не були
передані у власність поміщиків.
Головним чином с. Глазове
входило до складу Чернігівського
воєводства Речі Посполитої (до
1648 р.), Новгород-Сіверської
сотні Стародубського полку
Гетьманщини (до 1782 р .) ,
Новгород-Сіверського намісництва
Російської імперії (до 1796 р.),
Малоросійської губернії (до
1802 р.), Чернігівської губернії (з
1802 р. до першої чверті ХХ ст.)
і до Сумської області (з 1939 р.)
УРСР / України.
Радянська влада у Глазовому була встановлена
в грудні 1917 р. У 1928 р. тут організовано колгосп
«Великий світ» [4], у другій половині ХХ ст. існував кол-
госп ім. Кірова. Станом на 1973 р. населення станови-
ло 1163 чол. [2, с. 624]. У 2016 р., за даними секретаря
селищної ради, цей показник складав 310 мешканців.
Що стосується топоніміки с. Глазове, то сучас-
ні назви вулиць Красичка, Зелена роща і колишні
назви вулиць Жабокриківка, Хутірська, Рогівська і
Лупатівка скоріш за все є історичними. Як згадують
мешканці села, приблизно у 80-х роках ХХ ст. деякі
вулиці були перейменовані «на более современные»:
вул. Жабокриківка на вул. Садову, вулиці Рогівська та
Хутірська об’єдналися у вул. Кірова, вул. Лупатівка була
перейменована на вул. Радянську, вул. Петровського на
вул. Першотравневу. 2016 року в рамках виконання Закону
України «Про засудження комуністичного та націонал-
соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в
Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» були
перейменовані дві вулиці – Радянська стала Новгород-
Сіверською, а Кірова – Центральною.
Наряду з існуючими назвами вулиць поширеним є
використання простомовного найменування окремих
районів населеного пункту (кутків). Серед них є Молоток,
Хутір, Байовка, Роща, План (від назви вул. Плановська),
Калоша, Замогілля, Гора та Свинарник (біля колишнього
колгоспу ім. Кірова, район вул. Першотравневої) (рис. 2).
Таким чином, с. Глазове є досить цікавим населеним
пунктом для вивчення регіональної історії. Зважаючи
на те, що історія села ХІХ – початку ХХ ст. практично
не представлена в український історіографії, означена
тема залишається актуальною і потребує подальшого
дослідження.
Рис. 2. Топоніміка с. Глазове
ISSN 2218-4805
83
ПОСИЛАННЯ
1. Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр.:
покажчик населених пунктів / уклад.: Л.А. Попова, К.Г. Ревнивцева;
ред. І.Л. Бутич. – Київ: Центральний державний історичний архів
УРСР, 1959. – 185 с. – Бібліогр.: с. 145–148.
2. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Державна
історична бібліотека України, Інститут історії АН України; гол.
ред. П.Т. Тронько. – Харків: УРЕ АН УРСР, 1973. – Т. 19: Сумська
область. – 694 с.
3. Лазаревський А.М. Описание старой Малороссии: в 3 т.
/ А. Лазаревский. – К.: Типография К.Н. Милевского, 1888. – Т. 1:
Полк Стародубский. – 560 с.
4. Матеріали сільської бібліотеки с. Глазове Шосткинського
району.
5. Хутір Шостка та інші поселення краю в історичних
документах від 1551 року / упоряд. В. Кириєвський. – Шостка:
[б. в.], 2003. – 36 с.
Кулик А.А. Из истории с. Глазово Шосткинского района
Сумской области
В данной статье автором была предпринята попытка
проанализировать и систематизировать уже существующий
историографический материал по с. Глазово Сумской области.
Было введено в научный оборот топонимику села.
Ключевые слова: Глазово, история села, топонимика,
монастырь, монахи, селяне.
Kulyk A.A. From the history of Hlazove (Shostka district,
Sumy region)
The article is delaminated problem of investigation of history of
village Hlazove from the Shostka district. Buildings plan and history
map of Hlazove was published.
Key words: Hlazove, history, toponymy, monastery, monks, villagers.
22.03.2017 р.
УДК 725.94(477):(=411.16):2-283
Ю.А. Шишкіна
З ІСТОРІЇ ЄВРЕЙСЬКОГО
МОЛИТОВНОГО ДОМУ У ГЛУХОВІ
У статті аналізується проблема концентрації єврейського на-
селення у містечках в межах смуги осілості кінця ХІХ – початку
ХХ ст. та створення умов для реалізації відправлення їх культових
потреб. На основі архівної джерельної бази виокремлені питання
вирішення даної проблеми у м. Глухові.
Ключові слова: єврейське населення, смуга осілості, культо-
ві потреби, синагога.
Архітектурне середовище пересічного українського
міста формує комплекс взаємозалежних факторів, як-то
потреби його мешканців та можливості самодостатньої
фінансово забезпеченої еліти, уподобання якої залежать
від рівня освіченості, віросповідання, тогочасного мод-
ного архітектурного стилю. Кожна епоха диктує свої пра-
вила, етичні та естетичні норми і смаки.
Глухів кінця ХІХ – початоку ХХ ст. постає перед сучасни-
ками різноплановим багатонаціональним містом зі славним
історичним минулим та перспективною невизначеністю. Різ-
нобарвний колорит його мешканців став результатом наці-
ональної політики Російського імперського уряду, у владних
коридорах якого в кінці ХVIII ст. окреслили межу осілості
єврейського населення. Її смуга проходила якраз територі-
єю Глухівщини. Царський уряд визначив місця компактно-
го проживання євреїв з метою запобігання проникнення їх
у великоруські губернії і захисту російського підприємни-
цтва від єврейської конкуренції. Проживання євреїв відпо-
відно до указу про межі осілості дозволялося лише в спе-
ціально обумовлених містах і містечках, але не в сільській
місцевості. Результатом цих обмежень, а також обмежень у
виборі професії, стала надзвичайна скупченість єврейських
ремісників та їх родин у містечках в межах смуги осілості.
Проблемами розселення євреїв відповідно зазначеної
межі, їх господарською та релігійною діяльністю, архітек-
турною спадщиною переймалися такі дослідники, як О. Мер-
дер [1], Н.Г. Логвин [2], Р. Метельницький [3]. Життєдіяль-
ність глухівських євреїв досліджували М. Часницький[4]
та В. Назарова [5], проте варто розставити акценти щодо
єврейської культової архітектурної забудови м. Глухова.
До початку ХХ ст. на теренах імперії, в основному в укра-
їнських губерніях, була сконцентрована майже половина
світового єврейства. У зазначений період Глухів став тим
містом, де євреї знайшли не тільки притулок, а й відчу-
ли себе повноцінними мешканцями, які входили до його
владних структур та брали активну участь у формуванні
міського інфраструктурного та архітектурного середовища.
Єврейське населення міста постійно зростало. За ста-
тистичною звітністю1858 р. по м. Глухову за десятим на-
родним переписом налічувалось 4404 чоловіки та 4667 жі-
нок, з них єврейського віросповідання – 1215 чоловіків та
1254 жінки [5, с. 5]. Це – майже третина всього населення.
З огляду на міське багатонаціональне різнобарв’я у Глу-
хові достатньо толерантно ставились до різних релігійних
конфесій. Тут були і розкольники різних сект, і представ-
ники римо-католицького, протестанського, єврейського і
навіть армяно-григоріанського віросповідань [5, с. 6]. До-
мінували, звичайно, християни православного віроспові-
дання, які відправляли свої культові потреби у соборах та
церквах – десяти кам’яних та одній дерев’яній. Натомість
єврейських молитовних шкіл малося лише одна кам’яна
і одна дерев’яна [5, с. 7].
Життя глухівських євреїв, зберігаючи традиції й за-
повіді, зосереджувалось навколо молитовних будинків.
То були пункти, де збиралась і гуртувалась єврейська
громадськість міста. Кожному молитовному дому була
притаманна своя аура. Ті, хто в них молився, впливали
на характер дому, а дім – на них. Будівлі культового при-
значення, як правило, зводились спільними зусиллями
єврейських громад. Не стало виключенням і будівниц-
тво третього молитовного будинку у Глухові.
Історія будівництва Глухівської синагоги сягає середи-
ни ХІХ ст. У фондах Державного архіву Чернігівської об-
ласті зберігся проект та низка документів, які засвідчу-
ють непросту історію її спорудження.
У січні 1867 р. «...общество евреев города Глухова, имея
особую необходимость устроить по числу душ Молитвен-
j
|