З історії єврейського молитовного дому у Глухові
У статті аналізується проблема концентрації єврейського населення у містечках в межах смуги осілості кінця ХІХ – початку ХХ ст. та створення умов для реалізації відправлення їх культових потреб. На основі архівної джерельної бази виокремлені питання вирішення даної проблеми у м. Глухові....
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128603 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | З історії єврейського молитовного дому у Глухові / Ю.А. Шишкіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 83-86. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-128603 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1286032018-01-13T03:03:52Z З історії єврейського молитовного дому у Глухові Шишкіна, Ю.А. Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа У статті аналізується проблема концентрації єврейського населення у містечках в межах смуги осілості кінця ХІХ – початку ХХ ст. та створення умов для реалізації відправлення їх культових потреб. На основі архівної джерельної бази виокремлені питання вирішення даної проблеми у м. Глухові. В статье анализируется проблема концентрации еврейского населения в городах в пределах черты оседлости конца XIX – начала ХХ в., а также создание условий для реализации отправки их культовых нужд. На основе архивных источников обозначены вопросы решения данной проблемы в Глухове. In article the problem of concentration of the Jewish population in the cities within the pale of settlement of the end of XIX – the beginning of the ХХth century, and also creation of conditions for realization of sending their cult needs is analyzed. On the basis of archival sources questions of the solution of this problem in Hlukhiv are designated. 2017 Article З історії єврейського молитовного дому у Глухові / Ю.А. Шишкіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 83-86. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128603 725.94(477):(=411.16):2-283 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| spellingShingle |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Шишкіна, Ю.А. З історії єврейського молитовного дому у Глухові Сіверщина в історії України |
| description |
У статті аналізується проблема концентрації єврейського населення у містечках в межах смуги осілості кінця ХІХ – початку ХХ ст. та створення умов для реалізації відправлення їх культових
потреб. На основі архівної джерельної бази виокремлені питання
вирішення даної проблеми у м. Глухові. |
| format |
Article |
| author |
Шишкіна, Ю.А. |
| author_facet |
Шишкіна, Ю.А. |
| author_sort |
Шишкіна, Ю.А. |
| title |
З історії єврейського молитовного дому у Глухові |
| title_short |
З історії єврейського молитовного дому у Глухові |
| title_full |
З історії єврейського молитовного дому у Глухові |
| title_fullStr |
З історії єврейського молитовного дому у Глухові |
| title_full_unstemmed |
З історії єврейського молитовного дому у Глухові |
| title_sort |
з історії єврейського молитовного дому у глухові |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128603 |
| citation_txt |
З історії єврейського молитовного дому у Глухові / Ю.А. Шишкіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 83-86. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT šiškínaûa zístorííêvrejsʹkogomolitovnogodomuugluhoví |
| first_indexed |
2025-07-09T09:26:28Z |
| last_indexed |
2025-07-09T09:26:28Z |
| _version_ |
1837160927900729344 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
83
ПОСИЛАННЯ
1. Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр.:
покажчик населених пунктів / уклад.: Л.А. Попова, К.Г. Ревнивцева;
ред. І.Л. Бутич. – Київ: Центральний державний історичний архів
УРСР, 1959. – 185 с. – Бібліогр.: с. 145–148.
2. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Державна
історична бібліотека України, Інститут історії АН України; гол.
ред. П.Т. Тронько. – Харків: УРЕ АН УРСР, 1973. – Т. 19: Сумська
область. – 694 с.
3. Лазаревський А.М. Описание старой Малороссии: в 3 т.
/ А. Лазаревский. – К.: Типография К.Н. Милевского, 1888. – Т. 1:
Полк Стародубский. – 560 с.
4. Матеріали сільської бібліотеки с. Глазове Шосткинського
району.
5. Хутір Шостка та інші поселення краю в історичних
документах від 1551 року / упоряд. В. Кириєвський. – Шостка:
[б. в.], 2003. – 36 с.
Кулик А.А. Из истории с. Глазово Шосткинского района
Сумской области
В данной статье автором была предпринята попытка
проанализировать и систематизировать уже существующий
историографический материал по с. Глазово Сумской области.
Было введено в научный оборот топонимику села.
Ключевые слова: Глазово, история села, топонимика,
монастырь, монахи, селяне.
Kulyk A.A. From the history of Hlazove (Shostka district,
Sumy region)
The article is delaminated problem of investigation of history of
village Hlazove from the Shostka district. Buildings plan and history
map of Hlazove was published.
Key words: Hlazove, history, toponymy, monastery, monks, villagers.
22.03.2017 р.
УДК 725.94(477):(=411.16):2-283
Ю.А. Шишкіна
З ІСТОРІЇ ЄВРЕЙСЬКОГО
МОЛИТОВНОГО ДОМУ У ГЛУХОВІ
У статті аналізується проблема концентрації єврейського на-
селення у містечках в межах смуги осілості кінця ХІХ – початку
ХХ ст. та створення умов для реалізації відправлення їх культових
потреб. На основі архівної джерельної бази виокремлені питання
вирішення даної проблеми у м. Глухові.
Ключові слова: єврейське населення, смуга осілості, культо-
ві потреби, синагога.
Архітектурне середовище пересічного українського
міста формує комплекс взаємозалежних факторів, як-то
потреби його мешканців та можливості самодостатньої
фінансово забезпеченої еліти, уподобання якої залежать
від рівня освіченості, віросповідання, тогочасного мод-
ного архітектурного стилю. Кожна епоха диктує свої пра-
вила, етичні та естетичні норми і смаки.
Глухів кінця ХІХ – початоку ХХ ст. постає перед сучасни-
ками різноплановим багатонаціональним містом зі славним
історичним минулим та перспективною невизначеністю. Різ-
нобарвний колорит його мешканців став результатом наці-
ональної політики Російського імперського уряду, у владних
коридорах якого в кінці ХVIII ст. окреслили межу осілості
єврейського населення. Її смуга проходила якраз територі-
єю Глухівщини. Царський уряд визначив місця компактно-
го проживання євреїв з метою запобігання проникнення їх
у великоруські губернії і захисту російського підприємни-
цтва від єврейської конкуренції. Проживання євреїв відпо-
відно до указу про межі осілості дозволялося лише в спе-
ціально обумовлених містах і містечках, але не в сільській
місцевості. Результатом цих обмежень, а також обмежень у
виборі професії, стала надзвичайна скупченість єврейських
ремісників та їх родин у містечках в межах смуги осілості.
Проблемами розселення євреїв відповідно зазначеної
межі, їх господарською та релігійною діяльністю, архітек-
турною спадщиною переймалися такі дослідники, як О. Мер-
дер [1], Н.Г. Логвин [2], Р. Метельницький [3]. Життєдіяль-
ність глухівських євреїв досліджували М. Часницький[4]
та В. Назарова [5], проте варто розставити акценти щодо
єврейської культової архітектурної забудови м. Глухова.
До початку ХХ ст. на теренах імперії, в основному в укра-
їнських губерніях, була сконцентрована майже половина
світового єврейства. У зазначений період Глухів став тим
містом, де євреї знайшли не тільки притулок, а й відчу-
ли себе повноцінними мешканцями, які входили до його
владних структур та брали активну участь у формуванні
міського інфраструктурного та архітектурного середовища.
Єврейське населення міста постійно зростало. За ста-
тистичною звітністю1858 р. по м. Глухову за десятим на-
родним переписом налічувалось 4404 чоловіки та 4667 жі-
нок, з них єврейського віросповідання – 1215 чоловіків та
1254 жінки [5, с. 5]. Це – майже третина всього населення.
З огляду на міське багатонаціональне різнобарв’я у Глу-
хові достатньо толерантно ставились до різних релігійних
конфесій. Тут були і розкольники різних сект, і представ-
ники римо-католицького, протестанського, єврейського і
навіть армяно-григоріанського віросповідань [5, с. 6]. До-
мінували, звичайно, християни православного віроспові-
дання, які відправляли свої культові потреби у соборах та
церквах – десяти кам’яних та одній дерев’яній. Натомість
єврейських молитовних шкіл малося лише одна кам’яна
і одна дерев’яна [5, с. 7].
Життя глухівських євреїв, зберігаючи традиції й за-
повіді, зосереджувалось навколо молитовних будинків.
То були пункти, де збиралась і гуртувалась єврейська
громадськість міста. Кожному молитовному дому була
притаманна своя аура. Ті, хто в них молився, впливали
на характер дому, а дім – на них. Будівлі культового при-
значення, як правило, зводились спільними зусиллями
єврейських громад. Не стало виключенням і будівниц-
тво третього молитовного будинку у Глухові.
Історія будівництва Глухівської синагоги сягає середи-
ни ХІХ ст. У фондах Державного архіву Чернігівської об-
ласті зберігся проект та низка документів, які засвідчу-
ють непросту історію її спорудження.
У січні 1867 р. «...общество евреев города Глухова, имея
особую необходимость устроить по числу душ Молитвен-
j
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
84
ный дом близ Киевомосковской большой дороги,… упол-
номочило от себя собратов своих купцов г. Глухова… со-
гласно 258 статьи 12 тома части 1 св. зак. изд. 1857 года
– заявить Правительству, что предположительное постро-
ение Молитвенного дома Еврейское общество имеет про-
извести на пожертвованныя пособия обоих полов того
общества. На каков предмет собрали добровольными при-
ношениями сумму 3000 рублей серебром. Просим Уполно-
моченных ходатайствовать у Правительства разрешения
на это…» [6, с. 6]. Документ підписаний вісьмома купця-
ми та двадцятьма міщанами, завірений і скріплений пе-
чаткою рабином глухівської спілки Нахимом Шумяцьким.
Потреба єврейської громади ще в одному приміщенні
молитовного будинку на той час була нагальною, про що
в акті огляду від 2 квітня 1867 р. свідчили помчник глухів-
ського повітового справника Алфьоров та депутат від куп-
ців і городян: «...осматривали два еврейских молитвен-
ных дома, устроенных на одном дворе в г. Глухове, при чем
оказалось: первый из этих домов каменный длинной 15,
а шириной 11 аршинов, в коем мужское отде-
ление занимает 11 аршин в квадрате, а посре-
дине сего помещения устроенный балдахин
имеет 3 аршина в квадрате; женское отделение
занимает остальные 4 аршина, а второй дере-
вянный – длинной 24, а шириной 18 аршин, в
коем мужское отделение занимает в длину 17,
а посредине балдахин имеет 4 аршина в ква-
драте, женское же при сей молельни отделе-
нии занимает остальные в длину 7 аршин. Судя
по народонаселению в городе Глухове евреев,
помещение в означенных домах весьма недо-
статочно для богослужения, особенно в боль-
шие еврейские праздники, это можно судить
по тому, что при отправлении в табельные дни
молебствия по еврейскому обряду бывает весь-
ма тесно, несмотря на то, что к сим дням с де-
ревень евреи не являются» [6, с. 15].
На той час існували певні норми і умови щодо
дотримання відстані розміщення єврейського
молитовного дому від православного храму.
Тому Глухівським повітовим землеміром були
проведені відповідні заміри на місцевості, щоб
виключити будь-які законодавчі неузгодження
до початку будівництва синагоги: «Вследствии
отношения глуховского полицейского управле-
ния от 19 марта за № 3303 честь имею уведо-
мить, что по измерению моему в присутствии
полицейского надзирателя Коломийцева тре-
буемого отношения рассмотрения оказалось:
от угла соборной церкви (не по прямой линии)
до места где предполагают устроить Еврейский
молитвенный дом 101 сажень от действитель-
ной ограды, но по прямой линии – 94 саж., от
угла каменных лавок окромляющих церковный
погост по линии одной улицы 86 саж.» [6, с. 13].
У кінці серпня 1867 р., попередньо здійснивши всі уз-
годження дозвільних документів відповідно до дотриман-
ня законодавчих норм, Глухівське повітове управління по-
дало на розгляд Чернігівського губернського правління
клопотання Глухівської єврейської громади про дозвіл на
будівництво молитовного будинку: «...о разрешении им по-
стройки третьего каменного молитвенного дома в г. Глухове
так как существующие два молитвенных дома во время со-
вершения обряда богослужения не вмещают в себе всех ев-
реев, живущих в городе Глухове, что действительно и под-
твердилось собранными по сему предмету сведеньями; из
плана же местности при сем представленном видно, что мо-
литвенный дом предположено устроить внутри города по
улице Московской, что по этой улице в третьем квартале в
87 саженей от места под литерой А, на котором назначает-
ся постройка означенного молитвенного дома (мал. 1), на-
ходится погост соборной церкви и на этом погосте по ули-
це Московской устроен сплошной ряд каменных лавок с
колокольнею в средине и самая церковь стоит внутри по-
Рис. 1. Викопіровка з плану м. Глухова, де планувалось встановити cинагогу
ISSN 2218-4805
85
госта с главным выходом на другую боковую улицу. Меж-
ду тем на основании 258 ст. т. ХІІ уст. Синагоги и молитвен-
ные школы вновь устроенные на одной улице или площади
с православными церквями следует расположить в рассто-
янии от сих последних, по крайней мере на сто саженей на
другой же от церкви улицы не ближе пятидесяти саженей.
При таковых обстоятельствах встречается вытрудне-
ние как считать церковь: по одной ли улице с местом, на
котором предполагается постройка молитвенного дома,
или на другой, так как она находится не по линии улицы,
а в средине погоста и главный выход из нее имеется на
другую улицу; если считать церковь сообразно ся глав-
ному входу находящиеся в другой улице, то молитвен-
ный дом будет находится от оной на большем расстоя-
нии, что требуется законом 50 саженей.
Предоставляя об этом согласно журнальному поста-
новлению губернского правления 11-го сего августа со-
ставлявшемуся вашему высокопревосходительству, имею
честь испрашивать в решении предписания» [6, с. 33].
Через певний час від управляючого Міністерства
внутрішніх справ була отримана позитивна відповідь
щодо можливості вищезаначеного будівництва: «...не
встречает препятствия к допущению постройки в Глу-
хове еврейского молитвенного дома на избранном для
сего, по Московской улице месте» [6, с. 35].
Будівництво мурованої синагоги було розпочате у
1867 р. за проектом глухівського архітектора А. Гроса. Це
була кубічна однобанна будівля, поставлена з південно-
го боку головної вулиці міста – Києво-Московської між
комплексом Троїцького собору й Київською брамою. Бу-
дівля була вирішена в перехідних стильових формах від
пізнього класицизму до історизму.
Порівняння проекту з фотографіями вказує, що при бу-
дівництві відійшли від романо-мавританської стилісти-
ки, запропонованої архітектором (мал. 2), на користь кла-
сицистичної строгості. Замість вікон у вигляді трифоріїв
улаштували високі аркові вікна, а замість запроектованих
кількох бань влаштували одну, на восьмигранному світло-
вому підбаннику. План синагоги дводільний. Вона склада-
лася з квадратового в плані молитовного залу й прилегло-
го приміщення. Посеред молитовного залу стояли чотири
колони тосканського ордера, які слугували опорою для
світлового восьмерика [7, с. 288]. Таким чином у Глухові
була споруджена одна з найцікавіших пам’яток зазначе-
ної епохи – «білокам’яна синагога, купол якої виблиску-
вав сусальним золотом» [2, с. 17]. Вона стала справжньою
Рис. 2. Проект cинагоги, автор О. Грос, 1867 р.
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
86
окрасою навколишнього міського середовища.
За радянської влади синагога перестала виконувати осно-
вну свою функцію. Її закрили як культову споруду, розмі-
стивши тут міський архів. Влітку 1941 р., напередодні оку-
пації міста німцями, у приміщенні синагоги раптово виник
пожар, який знищив майже всі документи, що там збері-
галися. Разом з унікальними документальними цінностя-
ми місто втратило і свою єврейську архітектурну родзинку.
ПОСИЛАННЯ
1. Мердер О. Древности Луцка и его прошлое // Военно-исто-
рический вестник. К., 1910 – № 9–10. – С. 35–48.
2. Логвин Н.Г. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. –
К., 1968. – 155 с.
3. Метельницький Р. Деякі сторінки єврейської забудови Луць-
ка. – К.: Дух і літера, 2001. – С. 85–133.
4. Часницкий М.М. Глухов. Евреи. Память жива… Страницы
истории еврейской общины Глуховщины. – К.: Атопол, 2009. – 317 с.
5. История и генеалогия глуховских евреев в заметках Черни-
говских губернских ведомостей. Сборник материалов и докумен-
тов / сост. Назарова В.В.; Национальный заповедник «Глухов». –
Можайск, 2014. – 400 с.
6. Державний архів Чернігівської області, ф. 127, оп. 26, спр. 39.
7. Вечерський В.В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини
України. – К.: НДІТІАМ, 2002. – 592 с.
Шишкина Ю.А. Из истории еврейского молитвенного
дома в Глухове
В статье анализируется проблема концентрации еврейского на-
селения в городах в пределах черты оседлости конца XIX – начала
ХХ в., а также создание условий для реализации отправки их куль-
товых нужд. На основе архивных источников обозначены вопросы
решения данной проблемы в Глухове.
Ключевые слова: еврейское население, черта оседлости, куль-
товые потребности, синагога.
Shyshkina Yu.A. From the history of the Jewish house of
worship in Hlukhiv
In article the problem of concentration of the Jewish population in the
cities within the pale of settlement of the end of XIX – the beginning of the
ХХth century, and also creation of conditions for realization of sending
their cult needs is analyzed. On the basis of archival sources questions of
the solution of this problem in Hlukhiv are designated.
Key words: Jewish population, pale of settlement, cult requirements,
synagogue.
03.04.2017 р. j
воно відділяється від вул. Професора Белявського кам’я-
ним парканом; східна сторона виходить на житловий сек-
тор вул. Зеленої і обнесена дерев’яним парканом; північний
бік межує з огородами приватного сектору вул. Черешне-
вої. На південній стороні кладовища з боку вул. Пирогова
знаходяться в’їзні ворота, вмуровані в кам’яний паркан із
металевою огорожею по периметру. Через старий цвин-
тар у напрямку південь – північ проходить центральна ву-
лиця. Із сходу на захід під прямим кутом її перетинають
три алеї, поділяючи територію на вісім секторів. Частково
зберіглася алея із в’язів уздовж східної та західної стін; се-
ред дерев переважає акація, тополь, клен. В багатьох міс-
цях можна зустріти декоративні туї, посаджені біля могил.
Ще у 80-х роках минулого століття територія кладо-
вища розросталася в північному напрямку в бік пустиря.
Швидке «заселення» цієї ділянки і ущільнення місць біля
родинних поховань спричинило ситуацію, що на сьогод-
нішній день єдиним способом пошуку місця останнього
спочинку на цвинтарі є нищення могил, за якими не слід-
кують родичі, та старовинних поховань кінця XVIII – по-
чатку ХХ ст. Антропогенний руйнівний фактор на Воз-
несенському цвинтарі є найбільш високим серед п’яти
інших православних кладовищ міста.
Дослідники глухівської старовини неодноразово пу-
блікували роботи, присвячені надмогильним скульпту-
рам Вознесенського кладовища. Серед них слід відмітити
статті Н.О. Зайцевої [1], Ю.О. Коваленка [2], В.Г. Пуцка [3],
О.М. Мірошниченка. В одній із робіт автора статті «Мемо-
ріальні пам’ятки Глухова ХІХ – поч. ХХ ст. Вознесенське
кладовище» були озвучені основні проблеми, пов’язані із
збереженням надмогильної скульптури, запропонована
система виявлення та опису пам’яток [5]. Цьогорічними
дослідженнями на Вознесенському кладовищі знайдено,
описано та зафіксовано на мапі 105 надмогильних пам’я-
ток. Це – плити, хрести, стели, скульптури, фрагменти та
основи надгробків ХІХ – початку ХХ ст. П’ять із семи секто-
рів цвинтаря вдалося дослідити повністю. Результати цих
робіт періодично висвітлюються в засобах масової інфор-
мації [6; 7; 8; 9]. Завдяки співпраці з дослідницею Вірою
Назаровою в газеті «Соборний майдан» було опублікова-
но 14 науково-популярних статей, присвячених надмо-
гильним пам’ятникам глухівських кладовищ [10–23]. Не-
зважаючи на вивчення питання надмогильної пластики,
відкритими лишається ряд проблем, пов’язаних із збере-
женням некрополістичних пам’яток. У своїй статті ми ро-
бимо опис нововиявлених надгробків із третього та чет-
вертого секторів Вознесенського кладовища.
Сектор № 3 має прямокутну форму. Його західна сто-
рона, що виходить на вул. Професора Белявського, ого-
роджена кам’яним парканом; східна, північна і південна
межують відповідно з секторами № 6, № 4 і № 2.
В означеному секторі досліджено 8 надгробків ХІХ –
початку ХХ ст. В запропонованій нумерації перша циф-
ра означає номер сектору, друга – номер пам’ятки.
3.1. Надгробок Василя Романовича Петруні. Плита виго-
УДК 94(477):303.4(2-526.65+929.55)«18/190»
О.М. Мірошниченко
НОВІ ЗНАХІДКИ МЕМОРІАЛЬНИХ ПАМ’ЯТОК
ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. НА ВОЗНЕСЕНСЬКОМУ
КЛАДОВИЩІ МІСТА ГЛУХОВА
В статті запропонована секторна структура досліджень над-
гробків ХІХ – початку ХХ ст. з Вознесенського кладовища міста Глу-
хова. Вводиться у науковий обіг група некрополістичних пам’яток.
Ключові слова: Вознесенське кладовище, Глухів, надгробок,
хрест, ХІХ–ХХ ст.
Вознесенське кладовище, засноване у XVIII ст., до сьо-
годнішнього дня являється центральним у місті Глухові.
Кладовище має прямокутну форму. Із західної сторони
|