Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської
Стаття присвячена реконструкції печей XVIІI ст., здійсненій під час ремонтно-реставраційних робіт 2005–2008 рр. в пам’ятці архітектури XVIIІ – початку ХХ ст. Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська». Розкривається наукове обґрунтування реконструкції, подається інформація про...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128617 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської / І.В. Абрамова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 37-42. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-128617 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1286172018-01-13T03:03:33Z Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської Абрамова, І.В. Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Стаття присвячена реконструкції печей XVIІI ст., здійсненій під час ремонтно-реставраційних робіт 2005–2008 рр. в пам’ятці архітектури XVIIІ – початку ХХ ст. Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська». Розкривається наукове обґрунтування реконструкції, подається інформація про авторів та виконавців відтворених печей в приміщеннях першого поверху. Статья посвящена реконструкции печей XVIII ст., осуществленной во время ремонтно-реставрационных работ 2005–2008 гг. в памятнике архитектуры XVIIІ – начала ХХ ст. Доме митрополита Национального заповедника «София Киевская». Раскрывается научное обоснование реконструкции, подается информация об авторах и исполнителях воссозданных печей в помещениях І этажа. The article is devoted to the reconstruction of furnaces of the XVIII century committed during restoration works carried out in 2005-2008 in a monument of architecture XVIII – early. XX century Metropolitan’s Residence of the National Reserve «Sophia». Disclosed Scientific substantiation of reconstruction, contains information about the authors and performers played stoves in the rooms of the first floor. 2017 Article Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської / І.В. Абрамова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 37-42. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128617 94(477)+7.025.4:688.622 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| spellingShingle |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Абрамова, І.В. Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена реконструкції печей XVIІI ст., здійсненій
під час ремонтно-реставраційних робіт 2005–2008 рр. в пам’ятці архітектури XVIIІ – початку ХХ ст. Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська». Розкривається наукове
обґрунтування реконструкції, подається інформація про авторів
та виконавців відтворених печей в приміщеннях першого поверху. |
| format |
Article |
| author |
Абрамова, І.В. |
| author_facet |
Абрамова, І.В. |
| author_sort |
Абрамова, І.В. |
| title |
Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської |
| title_short |
Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської |
| title_full |
Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської |
| title_fullStr |
Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської |
| title_full_unstemmed |
Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської |
| title_sort |
реконструкція печей xviii ст. в будинку митрополита софії київської |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128617 |
| citation_txt |
Реконструкція печей XVIII ст. в Будинку митрополита Софії Київської / І.В. Абрамова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 37-42. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT abramovaív rekonstrukcíâpečejxviiistvbudinkumitropolitasofííkiívsʹkoí |
| first_indexed |
2025-07-09T09:28:13Z |
| last_indexed |
2025-07-09T09:28:13Z |
| _version_ |
1837161035672322048 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
37
ження Біснуватих з одночасною його реконструкцією. На
сьогодні виконуються роботи з влаштування променево-
го дренажу в північній частині саду, мета якого – перехо-
плення другорядного потоку ґрунтових вод, який, тим не
менш, суттєво впливає на стан аварійних (і одночасно най-
давніших в автентичному стані) відгалужень Ближніх печер.
Також розроблено проект та розпочате упровадження
примусової системи вентиляції повітря.
Стосовно упровадження заходів, направлених на збе-
реження Дальніх та Варязьких печер, виконані наступні
види робіт: гідроізоляція денної поверхні над сходовою
галереєю Дальніх печер на Дальньопечерній площі; роз-
роблено та реалізовано проект відводу ґрунтових та по-
верхневих вод над Дальніми печерами (пристінний дре-
наж уздовж корпусу № 73); виконано благоустрій денної
поверхні над Дальніми печерами; розроблено проект укрі-
плення аварійних ділянок у Варязьких печерах.
Підсумовуючи сказане, слід відзначити, що проблема
збереження печерних комплексів є не тільки практичною,
а й теоретичною. На сьогодні не існує методів, методик,
правил та норм, будь-яких методичних та регуляторних
документів з питань їх дослідження та збереження. За-
стосування затверджених нормативних документів не
завжди є прийнятним у відношенні до печерних комп-
лексів, тобто заходи, направлені на їх збереження, мають
розроблятись і виконуватись не завжди згідно з норма-
тивними документами. Розробка проектної документа-
ції на реставрацію та інженерний захист території може
відходити від загальних вимог, тобто передбачається роз-
робка компенсаційних заходів, які розробляються інди-
відуально, а не нормовано, під кожен конкретний об’єкт.
ПОСИЛАННЯ
1. Черевко І.А., Ізотов А.О. Практичний досвід в контексті
розробки теоретичних основ збереження печерних комплек-
сів, розташованих у складних інженерно-геологічних умовах –
ЛА – 28. – С. 169–178.
2. Черевко І.А., Кулик Т.І. Аварія на Ближніх печерах: причини
і наслідки – Лаврський альманах. – Вип. 17. – К., 2007. – С. 156–163.
3. Скальский О.С., Бугай Д.О., Джепо С.П. та ін. Створення авто-
матизованої системи гідрогеологічного моніторингу комплексу
Ближніх печер Києво-Печерської лаври // Звіт про НДР, договір №
01/07 від 01.07.2007 р. – ПП «Гео-Еко-Консалтинг» – К., 2007. – 61 с.
4. Черевко І.А. Комплексний моніторинг Ближніх, Дальніх та
Варязьких печер Києво-Печерської лаври // Звіт про НДР, № дер-
жреєстрації 0113U007605 – НКПІКЗ, 2014. – 212 с.
5. Черевко І.А., Куциба В.О., Моргун І.П. Гідрогеологічні умо-
ви території Ближньопечерного пагорбу, їх вплив на стан печер
та засоби регуляції // Болховітіновський щорічник – 2013–2014.
– К., 2015. – С. 49–60.
Черевко И.А. Проблемы cохранения подземных
сакральных памятников (на примере пещерных комплексов
Киево-Печерской лавры)
Сохранение пещерных комплексов Киево-Печерской лавры – во-
прос актуальный. Учитывая ухудшение технического состояния пе-
щерных комплексов в последние десятилетия, внедрена система
комплексного мониторинга, основной задачей которого является
диагноз состояния – прогноз на заданные моменты времени – ре-
комендации, направленные на сохранение. По результатам мно-
голетнего мониторинга определены основные факторы влияния
на состояние пещер, разработан и внедрен ряд мероприятий, на-
правленных на сохранение пещер.
Ключевые слова: мониторинг, меры по сохранению, гидрогео-
логические условия.
Cherevko I.A. Problems of saving of underground stor-
age sacral monuments (for example, cave complexes Ky-
iv-Pechersk Lavra)
Saving of cave complexes of Kyiv Pechersk Lavra – the question is
relevant. Given the degradation of the cave complexes in the past decade
introduced a comprehensive monitoring system, whose main task is
diagnosed condition – forecast at a given time – recommendations aimed
at preservation. As a result of years of monitoring the basic factors impact
on the caves, developed and implemented a number of measures aimed
at preserving the caves.
Key words: monitoring, conservation, hydro-geological conditions.
24.02.2017 р. j
УДК 94(477)+7.025.4:688.622
І.В. Абрамова
РЕКОНСТРУКЦІЯ ПЕЧЕЙ XVIII СТ.
В БУДИНКУ МИТРОПОЛИТА СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ
Стаття присвячена реконструкції печей XVIІI ст., здійсненій
під час ремонтно-реставраційних робіт 2005–2008 рр. в пам’ят-
ці архітектури XVIIІ – початку ХХ ст. Будинку митрополита На-
ціонального заповідника «Софія Київська». Розкривається наукове
обґрунтування реконструкції, подається інформація про авторів
та виконавців відтворених печей в приміщеннях першого поверху.
Ключові слова: кахляні печі (груби), розпис, реконструкція
(відтворення).
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю
висвітлити процес відтворення чотирьох печей XVIII ст.
в Будинку митрополита Софії Київської як одну із скла-
дових комплексної реставрації пам’ятки, що вже стала
частиною її загальної історії. Хоча з моменту реставра-
ційних робіт пройшло майже десять років, значна части-
на інформації про них «осіла» в науковій документації і
невідома широкому загалу. Завдання статті – ввести в на-
уковий обіг дані про авторів та виконавців реконструйо-
ваних печей, визначити місце і роль цих об’єктів в екс-
позиції новоствореного музею «Будинок митрополита».
Джерельною базою дослідження послужила проектна
документація з відтворення груб [1], що зберігається в
науковому архіві Національного заповідника «Софія Ки-
ївська», а також історична довідка, підготовлена мисте-
цтвознавцем А. Шамраєвою в рамках цього проекту [2].
Важливу роль в зазначеній реконструкції відіграли мате-
ріали з фондів Заповідника (фрагменти кахель XVIII ст.,
паспорти на них, каталоги, фондові книги), що люб’язно
були надані автору статті зберігачем колекції архітектур-
но-декоративної кераміки С.В. Шакулою.
Іконографічним джерелом для реконструкції однієї з
печей стали фотографії, вміщені в публікації Г. Лукомсько-
го [3]. Інші печі відтворені за аналогами, що зберігаються
в російських музеях і опубліковані в альбомі С. Масліха
«Русское изразцовое искусство XV–XIX веков» [4]. Важ-
лива інформація почерпнута із загальних праць з історії
української пічної кераміки – книги Ю.П. Лащука «Укра-
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
38
їнські кахлі ІХ–ХІХ століть» [5] та монографії А. Колупа-
євої «Українські кахлі ХIV – початку ХХ століть. Історія.
Типологія. Іконографія. Ансамблевість» [6]. Використа-
ні також матеріали досліджень Митрополичого будинку,
висвітлені в статтях Є.В. Горбенко [7] та С.Б. Юрченка [8].
Цікаві відомості про одного з художників, що розпису-
вали кахлі, вдалося знайти в довідкових та періодичних ви-
даннях [9; 10], про інших розповіли самі «учасники подій»
– автор проекту реставрації Будинку митрополита а також
окремого проекту відтворення печей В.Ф. Отченашко та
директор творчого об’єднання «Гончарі» Т.П. Андрієнко.
Зібраний матеріал може бути використаний в довід-
кових виданнях, путівниках по музею, анотаційних тек-
стах, екскурсіях.
Києво-Софійський Митрополичий дім – один з кра-
щих і небагатьох збережених в Україні зразків цивільної
архітектури в стилі бароко. Його будівництво розпочало-
ся у 1720-ті рр. за архієпископа Київського і Галицького
Варлаама (Ванатовича, 1722–1730), продовжилося за ми-
трополитів Рафаїла (Заборовського, 1731–1747) і Тимо-
фія (Щербацького, 1748–1757). В подальшому, упродовж
двохсот років функціонування в якості резиденції київ-
ських митрополитів, Будинок неодноразово ремонтувався
і добудовувався, але під пізнішими нашаруваннями збе-
ріг первісну об’ємно-просторову структуру і наприкінці
ХІХ ст. набув вигляду розкішного палацу.
Після жовтневого перевороту 1917 р. споруду було
націоналізовано, тут розташовувалися різні організа-
ції та установи, внаслідок чого змінилося внутрішнє
планування, знищені розписи на фасадах та в інтер’є-
рі, розібрані кахляні печі.
Незважаючи на те, що Будинок митрополита отримав
статус пам’ятки архітектури у 1963 р. (Постанова Ради
Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970, охоронний № 1/3),
можливість фундаментально його дослідити з’явилася
лише на початку 1990-х років, після відселення всіх уста-
нов. У 1991–1995 рр. спеціалістами Українського спеці-
ального науково-рецставраційного проектного інститу-
ту «Укрпроектреставрація» та Національного заповідника
«Софія Київська» були проведені комплексні наукові до-
слідження (натурні, археологічні, історико-архівні) і ство-
рено проект реставрації та реабілітації пам’ятки. Авто-
Фото 1. Піч в експозиційному залі «Їдальня». 2007-2008 рр.
Фото 2. Піч з будинку Віри Дараган в м. Козельці
Чернігівської обл. Фото 1914 р.
ISSN 2218-4805
39
ри проекту – відомі в Україні архітектори-реставратори,
історики архітектури С.Б. Юрченко та В.Ф. Отченашко (з
1990 р. – заслужений архітектор України).
У 2005–2008 рр. за підтримки благодійного фонду «Розви-
ток України» були виконані колосальні за обсягом ремонт-
но-реставраційні роботи, в процесі яких було відкрито та
реставровано автентичний живопис XVIII ст., досліджено
раніше невідомі археологічні шари давньоруського часу та
знахідки часів побудови споруди. Завдяки скоординованим
зусиллям фахівців різних галузей – архітекторів, художни-
ків-реставраторів, мистецтвознавців, археологів, істориків
– було відновлено інтер’єри пам’ятки. В приміщеннях пер-
шого поверху створена музейна експозиція, що представ-
ляє вигляд митрополичих покоїв у XVIII – на початку XX ст.
Натурні дослідження вказують на те, що Будинок ми-
трополита на початковому етапі існування обігрівав-
ся печами, які топилися з сіней через високі (до 1 м від
підлоги) прорізи. Конфігурація і габарити прорізів, кон-
струкція їх заповнення складалася з металевих, втопле-
них в нішу чверть дверей на двох завісах [8, с. 132–134].
Деякі відомості про печі і каміни XVIII ст. містять та-
кож архівні джерела. Найбільш раннім з відомих на сьо-
годні документів є «Книга записей прихода и расхода
денежных сумм монастыря» за 1737–1738 рр. «Книга…»
являє собою своєрідний «реєстр», в якому його автор,
ієромонах Пахом, скрупульозно в хронологічному по-
рядку записував, від кого скільки грошей він «прийняв»,
скільки, кому і на що «видав». В цьому реєстрі дослід-
ники знаходять неодноразові згадки про пічні роботи,
про закупівлю великої кількості кахель для печей, а та-
кож повідомлення про виконавців робіт – майстрів Ка-
тельницького та Барана [2, с. 10–11].
Наступне повідомлення про печі відноситься до 1758 р.
і міститься в документі з назвою «По рапорту Киево-Со-
фийского монастыря игумена Иосифа с братией о ново-
строющей келейной церкви с представлением реестра
сколько и за какие материалы уплачено». Мова йде про
будівництво келейної церкви під наглядом архітектора
Семена Антонова: «Он же архитектор показанную церковь
с внутря сводом побелил и резьбою капителя отделал,
двух же печей и троих груб еще не зачинал…» [2, с. 11].
За свідченням автора довідки, в наведеній справі є та-
кож відомості про цегляні заводи, які окрім цегли виго-
товляли, очевидно, кахляні плитки [2, с. 11].
1764 роком датований документ «О расходе денежных
сумм на ремонт Митрополичьего дома, покупку продук-
тов, посуды». Тут, зокрема, вказано, що в домовій цер-Фото 3. Піч в домовій церкві (?) І поверху. 2007-2008 рр.
Фото 4. Піч в експозиційному залі
«Кімната відпочинку». 2007-2008 рр.
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
40
кві влаштовується нова груба, за 920 кахлів сплачено
48 руб. [2, с. 11–12], а в покоях Дому відбувається пере-
робка і ремонт двох груб, за що пічнику солдату Васи-
лю Івчиннику(?) видано 11 руб. [2, с. 12].
Отже, печі і губи – невід’ємна складова приміщень
XVIII ст., а в парадних кімнатах резиденції першої ду-
ховної особи України їм, без сумніву, відводилася осо-
блива роль. Тому, в межах програми реставрації інтер’єрів
пам’ятки, постало питання відтворення печей XVIII ст. як
частини внутрішнього оздоблення першого поверху, де
збереглися первісні приміщення – чотири невеликі кімна-
ти з глибокими нішами та склепінчастими перекриттями.
Проект, розроблений у 2006–2007 рр. В.Ф. Отченаш-
ком, передбачав відтворення чотирьох груб на першому
поверсі у стилістиці печей середини – другої половини
XVIII ст. на основі автентичних елементів кахель (цілих
або фрагментів), знайдених під час натурних досліджень
в Будинку митрополита і археологічних розкопок на те-
риторії Софії Київської. Для його здійснення з колекції
кахель, що зберігається в фондах Заповідника, були ві-
дібрані найкращі, найбільш характерні для зазначеного
періоду зразки, за якими відтворили малюнки розписів
для двох сюжетних і двох прикрашених квітковими візе-
рунками печей. Окрім фондових матеріалів, для рекон-
струкції об’ємно-просторової структури печей шукали
аналоги серед зразків пічного і кахлярського мистецтва
в різних музейних зібраннях, літературі.
Характерною особливістю інтер’єрів XVIII ст. було те, що
печі в кожній з кімнат мали бути різні; окрім того, на ках-
лях однієї печі сюжети не повторювалися. В.Ф. Отченашко
не тільки розробив детальні креслення кожної груби, а й
доклав багато зусиль для того, щоб на основі автентичних
фрагментів створити повний комплект кахлів для кожної
з печей. Він разом з художниками відбирав і реконструю-
вав малюнки (в комплекті кахель для кожної «сюжетної»
печі їх використано близько 120), розробляв кожен тип не-
обхідної плитки з розмірами, підбирав кольори.
Середина ХVІІІ ст. – час активної розбудови Митро-
поличого будинку, а також період найвищого розквіту
стилю бароко в архітектурі і декоративно-ужитковому
мистецтві України. В кераміці це проявляється в захо-
пленні багатством і пишнотою форм кімнатних грубок,
у використанні декоративних засобів, направлених на
підсилення вражень, в основі яких масивність, динамізм
і напруженість форм, кольорова насиченість, багатство
декоративно-орнаментальних побудов [5, с. 30]. Печі цьо-
го часу нагадують невеликі архітектурні споруди з чіт-
кими горизонтальними членуваннями. В їх завершенні
часто вміщують карнизні деталі яскраво вираженого ба-
рокового характеру, середні та цокольні яруси прикра-
шають розписними колонками і аркадами. Проте, не-
зважаючи на велику кількість декоративних елементів,
піч зберігає єдність об’ємного рішення, не втрачає сво-
єї монументальності і виключної парадності [4, с. 24].
Відбуваються зміни і в декоративному оздобленні пе-
Фото 5. Кахля карнизна. XVIII ст. Знайдена під час
реставраційних робіт в Будинку митрополита у 1989 р.
Фонди Національного заповідника «Софія Київська»
Фото 6. Піч в експозиційному залі «Приймальня». 2007-2008 рр.
ISSN 2218-4805
41
чей. Поряд з кахлями, традиційно прикрашеними рельєф-
ними орнаментами, з’являються вироби з малюнками по
гладкій поверхні. Така тенденція в розвитку керамічного
декору відображала загальноєвропейські захоплення ки-
тайською порцеляною та її голландськими копіями. Іні-
ціатива виготовлення гладких кахель належить Петру І.
Делфтська розписна кераміка, з якою він познайомився
під час подорожі в Голландію, за його вимогами повин-
на була замінити давні різнокольорові кахлі. «Для обуче-
ния кафельному делу» в Голландію були направлені русь-
кі майстри, які досконало оволоділи іноземною технікою
розпису синьою фарбою по білому тлу [4, с. 23]. В Росії і в
Україні працювало також чимало іноземних майстрів-гон-
чарів, діяльність яких сприяла розповсюдженню розписів
по білій емалі. Окрім того, є приклади, коли для обличку-
вання печей в багатих маєтках України плитки замовля-
лися в Нідерландах та Саксонії [6, с. 173].
Наряду з синьо-білими кахлями використовували
різнокольорові глазурі. Широкого розповсюдження на-
були кахлі з коричневим розписом по білому фону. Ро-
сійські і українські майстри виготовляли плитки тих же
розмірів і пропорцій, що і в Нідерландах. Система роз-
пису була майолікова: чоловий бік випаленої один раз
плитки поливали рідким розчином білої олов’яної по-
ливи, яка одразу ж тверднула. По ній тонкими пензли-
ками наносили малюнок синьою (окисом кобальту) або
фіолетово-коричневою (окисом марганцю) фарбами. По-
тім плитку поливали розчином прозорої свинцевої по-
ливи і повторно випалювали [5, с. 45].
Сюжети розписів були досить різноманітні: чоловіки і
жінки в костюмах XVIII ст. а також в античному одязі, верш-
ники, воїни, мисливці, звірі, птахи, часто – біблійні події,
побутові сценки з міського і сільського життя. Зображен-
ня на кахлях вписувалися в різноманітні обрамлення у ви-
гляді картушів, іноді досить складного малюнку [4, с. 24].
Саме такими сюжетними малюнками прикрашені печі в
двох центральних кімнатах Митрополичого будинку (пер-
ший поверх). В кімнаті, де відтворений інтер’єр митропо-
личої їдальні, встановлено піч з синьо-білими кахлями, на
яких зображені жанрові сцени (фото 1). Піч має чітку яру-
сну структуру: цокольна частина прикрашена фігурними
арками, в середньому ярусі розташовані кутові колонки-ба-
лясини, карниз – у вигляді зубчастого завершення – «ко-
рунки». Аналогом для неї послужила добре відома істори-
кам архітектури піч з будинку «на Покорщині», в містечку
Козельці Чернігівської області (фото 2). Збудований в сере-
дині XVIII ст., цей будинок належав родині Віри Григорівни
Дараган, сестрі графів Олексія і Кирила Розумовських та її
чоловікові Юхиму Дарагану, київському полковнику. Його
інтер’єри з «поразительными печами, фресками и обоями
невиданных сюжетов и чарующих красок» [3, с. 6] не збе-
реглися, проте фото і опис однієї з печей можна знайти в
публікації Г.К. Лукомського: «…из всех печей в Покорщи-
не выделяется одна – с нежно-синим рисунком в круглых
клеймах. Эта печь из иностранных кафлей. О том же гово-
рит и общая архитектура печи» [3, с. 8].
Друга відтворена піч знаходиться в приміщенні, де,
за думкою науковців Заповідника, знаходилася первісна
домова митрополича церква. На стінах цієї кімнати ча-
стково зберігся олійний живопис XVIII ст. з біблійними і
євангельськими сценами, тому для розписів печі також
обрані біблійні сюжети, виконані фіолетово-коричневою
фарбою по білому фону. «Архітектура» цієї печі також ці-
кава: цокольна частина прикрашена арками, що спира-
ються на стовпчики-бази, карниз – у вигляді «зубчастого»
завершення, що нагадує листя аканту (фото 3).
Окрім сюжетних малюнків, великої популярності в
період бароко набули кахлі, на яких зображені різно-
манітні квіти, букети, складні композиції з листям і гіл-
ками. Такі печі збереглися в музеї Санкт-Петербурзької
художньо-промислової Академії ім. О.Л. Штігліца, і саме
вони послужили зразками для виготовлення ще двох пе-
чей в Будинку митрополита. Піч в кімнаті відпочинку
(фото 4) прикрашають кахлі з простим і водночас вишу-
каним рослинним декором у вигляді стилізованих кві-
тів і листя. Піч в приймальні (фото 6) обличкована ках-
лями із зображенням стилізованих тюльпанів, вміщених
в стрічкоподібну рамку. В розписах цих печей реставра-
тори чітко повторили автентичні зразки, знайдені під
час ремонтно-реставраційних робіт, що проводилися
у Будинку митрополита у 1989 та у 2006 р. (фото 5, 7).
Кахлі виготовлялися та розписувалися вручну майстами
фірми «Гончарі», що була створена у 1986 р. як осередок
відродження гончарства та кераміки. Майстри та худож-
Фото 7. Кахля рядова. XVIII ст. Знайдена під час
реставраційних робіт в Будинку митрополита у 2006 р.
Фонди Національного заповідника «Софія Київська»
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
42
ники цього творчого об’єднання працювали на багатьох
київських об’єктах: брали участь в реставраційних робо-
тах «Будинку з хімерами», у відтворенні Михайлівського
Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печер-
ської лаври, собору св. Володимира в Херсонесі. За сло-
вами директора творчого об’єдання Т.П. Андрієнко, кахлі
для Будинку митрополита виготовлялися за автентични-
ми технологіями. Дуже серйозним і складним завданням
було досягнення необхідного кольору. Точне попадання
в колір до опалу виробу і після – це безліч кольоропроб
шляхом підбору фарб. Складний і великий об’єм роботи –
виготовлення форм, моделей і безпосередньо кахель – був
виконаний керамічною мануфактурою В.В. Погребного.
Велику роль у підборі малюнків, кольорів, сюжетів віді-
грав також художник Борис Данилов, який разом з В.Ф. От-
ченашком ретельно вивчав надані зразки кахель і створю-
вав сюжети для «біблійної» печі. Борис Дмитрович Данилов
– відомий художник декоративно-ужиткового мистецтва,
член Національної спілки художників України (з 1990 р.),
яскравий представник постмодернізму. Закінчив Львівську
Національну Академію мистецтв, працює над створенням
авторських форм у порцеляні – унікальних ваз, тарілей, аб-
страктних просторових обємів, розписаних у техніці над-
глазурного та підглазурного розпису. Здійснював творчі
проекти на Порцеляновому заводі у Санкт-Петербурзі (у
1996 р.), Королівській порцеляновій мануфактурі в місті
Аугартен (Австрія, у 1998 р.). Брав участь у багатьох всеу-
країнських та міжнародних художніх виставках та симпо-
зіумах. Роботи Б. Данилова зберігаються у багатьох музеях,
приватних зібраннях України, США, Канади, Німеччини,
Франції, Італії, Японії [9; 10, с. 48].
Окрім Данилова, над розписом кахлів працювали худож-
ники Дмитро і Євгенія Данилови, Світлана і Павло Яценко.
Підсумовуючи зібраний матеріал, слід зазначити на-
ступне. На сьогодні в Києві нараховується близько деся-
ти пам’яток цивільної архітектури XVII–XVIII ст., пере-
важно в перебудованому вигляді, але в жодному з них
не збереглися первісні інтер’єри. З огляду на це, під час
реставраційних робіт в Будинку митрополита пріори-
тетним завданням стало максимальне збереження ав-
тентичних складових основних приміщень і доповнення
їх відтвореними елементами, якими стали печі першо-
го поверху. Використовуючи найкращі зразки архітек-
турно-декоративної кераміки XVIII ст., наші сучасники
– реставратори і художники-керамісти – створили якіс-
ні реконструкції, які стали чудовим доповненням кім-
нат первісної обємно-просторової структури, окрасою
експозиції музею «Будинок митрополита».
ПОСИЛАННЯ
1. Отченашко В.Ф., Ступнікова Я.О. Пам’ятка архітектури
XVIII ст. Будинок митрополита (охор. № 1/3) Національного за-
повідника «Софія Київська». Проект реставрації та реабілітації.
Реставрація інтер’єрів основних приміщень. Проект відтворення
груб. Архітектурні рішення. Стадія Р. –К., 2006.
2. Отченашко В.Ф., Ступнікова Я.О., Шамраєва А.М. Пам’ятка
архітектури XVIII ст. Будинок митрополита (охор. № 1/3) Наці-
онального заповідника «Софія Київська». Проект реставрації та
реабілітації. Реставрація інтер’єрів основних приміщень. Проект
відтворення груб. Історична довідка. – К., 2006.
3. Лукомский Г. Два таинственных двора Разумовских // Сто-
лица и усадьба. – Петроград, 1914. – № 16–17. – С. 3–8.
4. Маслих С.А. Русское изразцовое искусство XV–XIX веков. –
М., 1983. – 274 с.
5. Лащук Ю.П. Українські кахлі IX–XIX ст. –Ужгород, 1993. – 81 с.
6. Колупаєва А. Українські кахлі XІV – початку ХХ ст. Істо-
рія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість. – Львів, 2006. –383 с.
7. Горбенко Є.В. Митрополичий будинок Софійського монастиря
// Українське мистецтвознавство. – Вип. 6. – К., 1974. – С. 150–161.
8. Юрченко С.Б. Будинок митрополита Києво-Софійського мо-
настиря у XVIII ст. // Архітектурна спадщина України. – Вип. 3. –
Ч. ІІ. – К., 1996. – С. 129–138.
9. Данилов Борис Дмитрович. – Енциклопедія сучасної Укра-
їни // http://esu.com.ua.
10. Чегусова З. Борис Данилов: фарфор par excellence // А.С.С.
– К., 2001 – № 3. – С. 48.
Абрамова И.В. Реконструкция печей XVIII ст. в Доме
митрополита Софии Киевской
Статья посвящена реконструкции печей XVIII ст., осуществ-
ленной во время ремонтно-реставрационных работ 2005–2008 гг.
в памятнике архитектуры XVIIІ – начала ХХ ст. Доме митропо-
лита Национального заповедника «София Киевская». Раскрывается
научное обоснование реконструкции, подается информация об ав-
торах и исполнителях воссозданных печей в помещениях І этажа.
Ключевые слова: кафелные печи (грубы), роспись, реконструк-
ция (воссоздание).
Abramova I.V. Reconstruction of furnaces of the XVIII cen-
tury in the Metropolitan House of st. Sophia in Kyiv
The article is devoted to the reconstruction of furnaces of the XVIII
century committed during restoration works carried out in 2005-2008 in a
monument of architecture XVIII – early. XX century Metropolitan’s Res-
idence of the National Reserve «Sophia». Disclosed scientifi c substantia-
tion of reconstruction, contains information about the authors and per-
formers played stoves in the rooms of the fi rst fl oor.
Key words: tiled stove (rough), painting, reconstruction (reproduction).
15.03.2017 р.j
УДК 303.4(477):725.94+902
V.I. Mezentsev
Yu.M. Sytyi
Yu.O. Kovalenko
BRIEF REPORT ON THE ARCHAEOLOGICAL
FINDINGS AT BATURYN IN 2016
This article presents the results of the latest archaeological and
architectural research on ceramic fl oor patterns and exterior decoration
of Hetman Ivan Mazepa’s palace in Baturyn and their Polish and Italian
analogies. It also describes recently excavated fi nds, which broaden our
knowledge about the wealth, culture, and lifestyle of the Cossack elite,
architectural majolica, and metalworks in early modern Baturyn, as well
as its commercial and artistic ties to Europe.
Key words: Baturyn, Mazepa’s palace, ceramic decoration, metal
ornaments, accoutrements, arms, glazed stove tiles, porcelain fi gurine.
In August 2016, the Canada-Ukraine archaeological ex-
pedition carried out its annual excavations in Baturyn,
Chernihiv Oblast. From 2001, the Kowalsky Program for the
Study of Eastern Ukraine at the Canadian Institute of Ukrain-
ian Studies (CIUS) at the University of Alberta, the Pontif-
ical Institute of Mediaeval Studies (PIMS) at the University
|