Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи

Стаття присвячена історії створення історико-архітектурного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького», діяльності та перспективам його подальшого використання. Автори висвітлюють процес відтворення комплексу, діляться досвідом його використання як туристичного об’єкту....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Діденко, Я.Л., Абашіна, Л.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2017
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128626
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи / Я.Л. Діденко, Л.О. Абашіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 70-72. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-128626
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1286262018-01-13T03:03:43Z Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи Діденко, Я.Л. Абашіна, Л.О. Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Стаття присвячена історії створення історико-архітектурного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького», діяльності та перспективам його подальшого використання. Автори висвітлюють процес відтворення комплексу, діляться досвідом його використання як туристичного об’єкту. Статья посвящена истории создания историко-архитектурного комплекса «Резиденция Богдана Хмельницкого», его деятельности и перспективам дальнейшего использования. Авторы раскрывают процесс воссоздания объектов комплекса, делятся опытом его использования как туристического объекта. The article is devoted to the history of the historical and architectural complex «Residence of Bohdan Khmelnytskyi», activities and prospects of its further use. The authors reveal the process of rebuilding the complex objects, share the experience of its use as a tourist attraction. 2017 Article Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи / Я.Л. Діденко, Л.О. Абашіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 70-72. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128626 725.94(477):-043.83 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
spellingShingle	Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Діденко, Я.Л. Абашіна, Л.О. Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи Сіверщина в історії України
description	Стаття присвячена історії створення історико-архітектурного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького», діяльності та перспективам його подальшого використання. Автори висвітлюють процес відтворення комплексу, діляться досвідом його використання як туристичного об’єкту.
format	Article
author	Діденко, Я.Л. Абашіна, Л.О.
author_facet	Діденко, Я.Л. Абашіна, Л.О.
author_sort	Діденко, Я.Л.
title	Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи
title_short	Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи
title_full	Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи
title_fullStr	Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи
title_full_unstemmed	Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи
title_sort	історико-архітектурний комплекс «резиденція б. хмельницького»: історія створення та перспективи
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2017
topic_facet	Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128626
citation_txt	Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи / Я.Л. Діденко, Л.О. Абашіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 70-72. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT dídenkoâl ístorikoarhítekturnijkompleksrezidencíâbhmelʹnicʹkogoístoríâstvorennâtaperspektivi AT abašínalo ístorikoarhítekturnijkompleksrezidencíâbhmelʹnicʹkogoístoríâstvorennâtaperspektivi
first_indexed	2025-07-09T09:29:16Z
last_indexed	2025-07-09T09:29:16Z
_version_	1837161102207614976
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 70 снювалося обпалювання керамічних виробів, результати виявились цілком задовільними. Зроблені спроби реконструкції відрізняються між со- бою тим, що в першому варіанті було використано кар- касну модель, а в іншому каркас відсутній. Удосконален- ня моделей реконструювання гончарного горну триває. Після завершення виготовлення та випробування горнів було прийнято рішення про їх експозиційне використан- ня, для чого навколо горна № 1 було створено експози- цію «Двір гончара». Для втілення проекту було виготов- лено ножне гончарне коло та створено навіс, обплетений тином. На сьогодні в теплу пору року в «Дворі гончара» проводяться заняття з історичного гончарства для всіх бажаючих, з обпаленням готових виробів в горні № 1. Таким чином результати археологічних експерементів, за умови правильного менеджменту, цілком можуть бути використані в музейній, навчальній та туристичній роботі. ПОСИЛАННЯ 1. Готун І.А, Коваленко В.П., Моця О.П., Петраускас А., Петра- ускас О. Експериментальна археологія у роботі Північної експе- диції. Дослідження в галузі гончарства // Археологія. – 2005. – № 2. – С. 70–79. 2. Купенко Т. Середньовічні човни-однодревки в Подесенні // Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи: Мате- ріали ХІІІ Міжнародної студентської наукової археологічної кон- ференції. – Чернігів, 2014. – С. 74–75. 3. Петрасукас А.В., Шапов А. Експериментальні дослідження процесу виготовлення кричного заліза // Археологія і давня істо- рія України. – 2013. – Вип. 10. – С. 224–228. 4. Малинова Р., Малина Я. Прыжок в прошлое: Эксперимент раскрывает тайну древних эпох. – М.: Мысль, 1988. – 271 с. 5. Тоцька В. З історії дослідження випалювальних споруд Х– ХІІ ст. Лівобережної України // Сіверянський літопис. – Чернігів, 2011. – № 6. – С. 3–10. 6. Ясновська Л. До історії дослідження керамічного виробни- цтва Чернігівщини в давньоруську епоху // Сіверянський літопис. – Чернігів, 2007. – № 2. – С. 18. Кедун И.С., Прудько В.О. Археологические эксперименты на базе центра экпериментальной археологии НКМ им. И.Г. Спаского и НГУ им. Н. Гоголя Статья посвящена напрвлениям деятельности центра экспе- риментальной археологии Нежинского краеведческого музея имени И.Г. Спаского и Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя. Авторы данного исследования отдельно останав- ливаются на уже проведенных экспериментах, а также их значении в деле популяризации истории среди жителей и гостей г. Нежин. Ключевые слова: эксперимент, археология, туризм, история. Kedun I.S., Prudko V.O. Archaeological experiments at the center of experimental archeology NLM named after I.H. Spass- kyi and NSU named after M. Hohol The article is devoted to activities of the center of experimental ar- cheology of named Nizyn local museum named after I.H. Spasskyi and Nizhyn State University named after M. Hohol. The authors of this intel- ligence alone stop to have conducted experiments and their meaning in the case of popularizing history among residents of Nizhin and his guests. Key words: experiment, archeology, tourism, history. 28.02.2017 р.j УДК 725.94(477):-043.83 Я.Л. Діденко Л.О. Абашіна ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ КОМПЛЕКС «РЕЗИДЕНЦІЯ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО»: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Стаття присвячена історії створення історико-архітектур- ного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького», діяльності та перспективам його подальшого використання. Автори висвітлю- ють процес відтворення комплексу, діляться досвідом його вико- ристання як туристичного об’єкту. Ключові слова: Чигирин, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», історико-архітектурний комплекс «Рези- денція Б.Хмельницького». Актуальність дослідження зумовлена появою в Україні значної кількості відтворених об’єктів історико-культурної спадщини, зокрема історико-архітектурного комплексу «Резиденція Б. Хмельницького» в м. Чигирині, повноцін- не використання якого створить умови для більш повної реалізації туристичного потенціалу Чигирина. Із проголошенням незалежності постало питання від- творення видатних пам’яток історії та культури України, пов’язаних з історичними подіями та видатними особа- ми, які мали визначний вплив на перебіг національної іс- торії, розвиток культури і мистецтва. У 1999 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову про Програму відтворення видатних пам’яток історії та культури Укра- їни [1]. У 2001 р. м. Чигирин було включено до Списку іс- торичних населених місць України [2]. На жаль, з об’єк- тивних причин, від забудови історичного центру міста ХVІІ cт. майже нічого не залишилося, саме тому постало питання його відновлення. Ідея відтворення резиденції великого гетьмана з’яви- лася в процесі підготовки святкування 400-річчя від дня його народження. У 1994 р. з метою відбудови резиденції був створений Міжнародний благодійний фонд відбудови резиденції Б. Хмельницького в Чигирині [3]. Однак, пер- ші кроки з реалізації проекту були зроблені лише на по- чатку 2000-х рр. 3 листопада 2003 р. Президентом Украї- ни Л.Д. Кучмою було видано Розпорядження «Про заходи щодо створення історико-архітектурного комплексу «Ре- зиденція Богдана Хмельницького». На його виконання 2 червня 2004 р. Кабінетом Міністрів України було вида- но постанову «Про затвердження комплексної програми розвитку історико-архітектурного комплексу «Резиден- ція Б. Хмельницького» на 2004-2010 роки» та Розпоря- дження № 1016-2005 Президента України В. Ющенка від 29 квітня 2005 р. «Про відродження та розвиток історич- них культурних центрів Черкащини» [4, с. 10–11]. Більшість положень цих документів увійшли до нової державної програми «Золота підкова Черкащини», яка була затверджена Кабінетом Міністрів України 15 травня 2006 р. Роботи по її виконанню розпочалися того ж року під контролем Черкаської обласної державної адміністрації. На виконання програми було проведено науково-до- ISSN 2218-4805 71 слідні роботи – археологічні дослідження території Ниж- нього міста в Чигирині на місці можливого розташу- вання резиденції гетьмана Б. Хмельницького (керівник к.і.н. Д.П. Куштан); працівниками Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури та містобудуван- ня (НДІТІАМ) були розроблені документи по відтворен- ню резиденції гетьмана Б. Хмельницького в Чигирині (головний архітектор проекту С.Б. Юрченко, архітекто- ри А.В. Подольський, О.Ф. Лихвар, О.Ю. Спінул) [4, с. 12]. Із завершенням археологічних розкопок та розробки проектної документації розпочалося будівництво істори- ко-архітектурного комплексу «Резиденція Б. Хмельниць- кого». До об’єктів першої черги будівництва були віднесені будинок гетьмана, канцелярія, скарбниця, курінь, людсь- ка, поварня і вартівня [4, с. 10]. Протягом 2006–2008 рр. виконаний значний обсяг робіт з реставраційного відтво- рення об’єктів комплексу. У зв’язку із відсутністю у 2009 р. державного фінансування, було вирішено проводити ро- боти за рахунок обласних коштів та фінансової допомо- ги з усіх регіонів України. Найбільше коштів надійшло з Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Микола- ївської та Львівської областей [5, с. 10]. У червні 2008 р. науковими співробітниками НІКЗ «Чи- гирин» були підготовлені концепція та структурний план постійної експозиції історико-архітектурного комплек- су «Резиденція Б. Хмельницького». Зокрема, авторським колективом були розроблені концепції та структурні плани: будинку батьків гетьмана, військової канцеля- рії, військової скарбниці, куреня, поварні. Пізніше були розроблені та підготовлені концепції і структурні плани лямусу, стайні, шпихліра. Художнє вирішення експозиції приміщень комплексу було підготовлено ПП «Архітекту- ра» (директор, лауреат Шевченківської премії С.М. Фур- сенко) та ПП «Ларо» (директор А.Ю. Ніколєнко). У 2009 р. були підготовлені тематико-експозиційні плани постій- них експозицій будинку гетьмана, будинку батьків, вій- ськової скарбниці, військової канцелярії, куреня, повар- ні. На жаль, в умовах відсутності належного фінансування та незавершеного будівництва створення постійно дію- чої експозиції було неможливим. Тому було прийнято рішення про створення тимчасових виставок у будинку гетьмана та військовій канцелярії. У серпні-вересні 2009 р. були підготовлені ТЕПи до наступних тимчасових виставок: «Діяльність генераль- ної військової канцелярії у 1648–1676 рр.», «Археологіч- ні знахідки з розкопок 2005–2006 рр. на місці резиден- ції Б. Хмельницького в м. Чигирин», «Козацька світлиця» (будинок гетьмана) та виставки робіт учасників Всеукра- їнського симпозіуму гончарного мистецтва «Чигирин – 2009». Підготовлені матеріали були представлені на нараді у Міністерстві культури і туризму України (17.09.2009 р.), де і були затверджені із зауваженнями. Паралельно велась робота з оформлення експозицій. До їх створення долучилися й інші музеї, надавши речі із власних колекцій: Черкаський обласний краєзнавчий музей, Національний музей історії України, Національ- ний художній музей України, Львівська галерея мистецтв, мистецькі спілки, приватні колекціонери. Таким чином, 16 жовтня 2009 р. у приміщеннях будин- ку гетьмана та військової канцелярії було оформлено 7 тимчасових виставок. 17 жовтня 2009 р. у Чигирині відбулися урочистості з нагоди 360-ї річниці утворення Української козацької дер- жави. У святкових заходах взяли участь Президент Укра- їни В. Ющенко, віце-прем’єр міністр І. Васюник, Голова Секретаріату Президента В. Ульянченко, її перший заступ- ник Ю. Єхануров, міністр культури і туризму В. Вовкун, мі- ністр у справах сім’ї, молоді та спорту Ю. Павленко, мі- ністр з питань надзвичайних ситуацій В. Шандра, міністр агрополітики Ю. Мельник, голова Служби безпеки Украї- ни В. Наливайченко, перший заступник міністра оборони В. Іващенко, командувач Військово-морських сил Зброй- них сил України І. Тенюх, депутати Верховної Ради Укра- їни, делегації з усіх областей на чолі з головами обласних державних адміністрацій, представники уряду, політич- них та громадських організацій, діячі науки та культури. В рамках святкувань, Президентом України було відкрито першу чергу історико-архітектурного комплексу [5, с. 8]. «…Зважаючи на потреби в коштах та недофінансування «Золотої підкови», облдержадміністрація звернулася до Ка- бінету Міністрів України із пропозицією продовжити про- граму до 2012 р., щоб завершити реставраційно-відновлю- вальні роботи та відкрити цілісний комплекс» [6]. Проте, політична ситуація, зміни пріоритетних напрямків робо- ти в області не дозволили завершити будівництво комп- лексу та відкрити постійну експозицію, що спонукало при- йнятя рішення щодо використання уже збудованих об’єктів. У 2014 р., подолавши певні труднощі, було відновлено експозицію в приміщенні військової канцелярії та будин- ку гетьмана, де були розміщені поліграфічні копії робіт Д.Г. Нарбута із серії «Козацькі полковники» (оригінали збе- рігаються у Черкаському обласному краєзнавчому музеї), портретів видатних особистостей ХVI–ХVIІ ст. та картин «Козак Мамай» (оригінали зберігаються у Національно- му художньому музеї України). Окрасою експозиції ста- ли роботи талановитої художниці Н. Атамась. Нею були написані портрети гетьманів України та правителів єв- ропейських держав – Швеції, Молдавії Туреччини та ін.., з якими підтримували відносиний «чигиринські» геть- мани. Археологічні знахідки з території Нижнього міста демонструють життя та побут чигиринців у ХVI–ХVIІ ст. Останнім часом комплекс активно використовуєть- ся як місце проведення масових заходів – тут відбува- ються урочисті відкриття та підсумкові виставки творів учасників всеукраїнських симпозіумів народного мисте- цтва, святкування Дня Українського козацтва (14 жовт- ня), Міжнародного дня музеїв (18 травня). Двір резиденції став місцем проведення майстер-класів, квестів, занять. Влітку 2011 р. заповідник відвідали члени військово-іс- торичної групи «49-та орта джемаат-хассеків яничарсько- Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 72 го війська Оттоманської Порти» (керівник С. Кузьмич) та військово-історичної групи «Курінь Печерської сотні Ки- ївського полку» (керівник О. Харченко). Під час їх перебу- вання на території, прилеглій до історико-архітектурно- го комплексу «Резиденція Б. Хмельницького», відбулися «publik display» – гостям та жителям міста були показані предмети одягу, озброєння та побутові речі, що відпові- дають реальним історичним аналогам ХVІІ ст. У жовтні 2012 р. членами вищезгаданих військово-історичних груп на території резиденції було відтворено однин з епізодів облоги Чигирина 1677–1678 рр. У травні 2015 р. на території комплексу відбулися Все- українські змагання з армреслінгу, присвячені пам’яті Павла Антоненка, який загинув, захищаючи мир і спо- кій України на Сході. В рамках турніру пройшла Благо- дійна акція по збору коштів на підтримку воїнів АТО. У грудні 2015 та 2016 рр. під егідою Туристичного руху Чи- гиринщини на території історико-архітектурного комп- лексу «Резиденція Б. Хмельницького відбувся фестиваль Святого Миколая. В програмі дійства були святковий кон- церт, атракції, майстер-класи та ін. [7]. Започатковується традиція використання об’єктів комп- лексу як місця проведення мистецьких заходів. Так, 2 груд- ня 2016 р. у виконанні акторів Майстерні театру «Герць» було представлено 2 модерн-вистави «Берестечко» за мо- тивами однойменного роману Л. Костенко [7]. На даний момент більшість із будівель комплексу є незавершеними, що обмежує, а часто й унеможливлює їх використання в якості музейних об’єктів. Завершення будівництва історико-архітектурного комплексу «Рези- денція Б.Хмельницького» та створення постійної екс- позиції сприятиме зростанню туристичної привабли- вості Чигиринщини. ПОСИЛАННЯ 1. Програма відтворення видатних пам’яток історії та культу- ри України. – Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 700. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/700-99-%D0%BF) 2. Про затвердження Списку історичних населених місць України. – Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-%D0%BF) 3. Павличко Д. До українців ЗСА // Свобода. – 1996. – Сі- чень. – № 12. 4. Мартинова Г.П. Державна програма «Золота підкова Черка- щини»: перспективи розвитку Чигиринського краю // Чигирин- щина: історія і сьогодення. – 2008. – С. 10–14. 5. Химич О. 360 років Українській козацькій державі // Ритм України. – № 4. – 2009. – С. 8–13. 6. Зінченко Н. Олександр Черевко: «Відроджуємо!...» // Куль- тура і життя. – 2009. – 23–31 жовтня. – С. 20. 7. Науковий архів НІКЗ «Чигирин». – Літопис НІКЗ «Чигирин». Диденко Я.Л., Абашина Л.О. Историко-архитектурный комплекс «Резиденция Б. Хмельницкого»: история создания и перспективы Статья посвящена истории создания историко-архитектурно- го комплекса «Резиденция Богдана Хмельницкого», его деятельно- сти и перспективам дальнейшего использования. Авторы раскры- вают процесс воссоздания объектов комплекса, делятся опытом его использования как туристического объекта. Ключевые слова: Чигирин, Национальный историко-культур- ный заповедник «Чигирин», историко-архитектурный комплекс «Резиденция Б. Хмельницкого». Didenko Ya.L., Abashina L.O. Historical and architectural complex «Residence of B. Khmelnytskyi»: history and prospects The article is devoted to the history of the historical and architectural complex «Residence of Bohdan Khmelnytskyi», activities and prospects of its further use. The authors reveal the process of rebuilding the complex objects, share the experience of its use as a tourist attraction. Key words: Chyhyryn, National Historical and Cultural Reserve «Chy- hyryn», historical and architectural complex «Residence of B. Khmelnytskyi» 20.02.2017 р.j УДК 94 (477.63) «1648/179» (049) М.П. Жуковський КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ СЕЛА ПОКРОВСЬКОГО НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У статті стисло викладено обставини заснування Нової Запорозької Січі (1734–1775 рр.), її планувальну структуру, пошук, дослідження й увічнення її культурної спадщини в XIX–XX ст., встановлення літочислення села Покровського. Ключові слова: Нова Січ (1734–1775 рр)., запорозьке козацтво П.І. Калнишевський, місто Покровськ, село Покровське, січові цвинтарі. Остання Нова Запорозька Січ, яка ще відома в історії України як Підпільнянська, була завершальним етапом козацької доби України. Вона була центром Війська Запорозького Низового, яке було створене й підтримувалося волелюбними людьми українського народу. Запорозькі козаки і старшини були представниками Західної і Правобережної України, Лівобережної і Слобідської України. Після ліквідації Російською імперією Українського Гетьманату в 1764 р., Запорожжя залишилося останнім і єдиним островом волі для гнобленого українського люду. Нова Запорозька Січ, яка існувала між феодальними імперіями Польщі, Росії, Туреччини, Криму, де процвітало кріпацтво й рабство, залишалася християнською козацькою республікою на засадах військової демократії на чолі з виборною кошовою старшиною. Діяльність і доля останнього кошового отамана П.І. Калнишевського, уродженця села Пустовійтівка (Північно-Східна Україна), є трагічним символом життя всього народу України на той час. Завдяки уцілілій до нашого часу значній частині документів архіву Коша Нової Запорозької Січі та інших джерел, її історія максимально повно вивчена істориками порівняно з попередніми січовими столицями запорожців. Проте документів щодо Січі як міста-фортеці небагато. Найпершими дослідженнями останньої Січі були її описи представниками російської дворянської історіографії ХVIII ст. С . Мишецьким [23] та О. Рігельманом [41], які в другій половині 40-х – на по-

Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького»: історія створення та перспективи

Institution

Ähnliche Einträge