До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського

Ян Собєський був власником двох бібліотек: у Вілянові під Варшавою і в Жовкві, де знаходилась його найбільша книжкова колекція. Сьогодні вважається, що його бібліотека нараховувала біля 7 тис. книжок, які внучка короля передала до Бібліотеки Залуських. Більшість книжок цієї бібліотеки зберігається в...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Ружицький, Е.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України 2008
Теми:	Бібліотекознавство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12871
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського / Е. Ружицький // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 369-378. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-12871
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-128712010-10-26T12:02:35Z До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського Ружицький, Е. Бібліотекознавство Ян Собєський був власником двох бібліотек: у Вілянові під Варшавою і в Жовкві, де знаходилась його найбільша книжкова колекція. Сьогодні вважається, що його бібліотека нараховувала біля 7 тис. книжок, які внучка короля передала до Бібліотеки Залуських. Більшість книжок цієї бібліотеки зберігається в Російській національній бібліотеці у Санкт-Петербурзі. Ян Собеский был владельцем двух библиотек: в Вилянове под Варшавой и в Жовкве, где находилась его наибольшая книжная коллекция. Сегодня считается, что его библиотека насчитывала около 7 тыс. книг, которые были переданы внучкой короля в Библиотеку Залуских. Большинство книг из этой библиотеки хранится в Российской национальной библиотеке в Санкт-Петербурге. Jan III Sobieski was the owner of two libraries: in Wilanów near Warsaw and in śołkiew where the largest book collection was kept. It is regarded today that the library counted about 7 000 volumes which the king’s granddauhgter passed to Załuski Library. The major part of the collection is kept now in National Library of Russia in Saint-Petersburg. 2008 Article До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського / Е. Ружицький // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 369-378. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1561-6223 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12871 027.1(=162.1)(477.83)(091) uk Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Бібліотекознавство Бібліотекознавство
spellingShingle	Бібліотекознавство Бібліотекознавство Ружицький, Е. До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського
description	Ян Собєський був власником двох бібліотек: у Вілянові під Варшавою і в Жовкві, де знаходилась його найбільша книжкова колекція. Сьогодні вважається, що його бібліотека нараховувала біля 7 тис. книжок, які внучка короля передала до Бібліотеки Залуських. Більшість книжок цієї бібліотеки зберігається в Російській національній бібліотеці у Санкт-Петербурзі.
format	Article
author	Ружицький, Е.
author_facet	Ружицький, Е.
author_sort	Ружицький, Е.
title	До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського
title_short	До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського
title_full	До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського
title_fullStr	До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського
title_full_unstemmed	До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського
title_sort	до історії жовкiвської бібліотеки яна iii собєського
publisher	Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Бібліотекознавство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12871
citation_txt	До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського / Е. Ружицький // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 369-378. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT ružicʹkije doístoríížovkivsʹkoíbíblíotekiânaiiisobêsʹkogo
first_indexed	2025-07-02T14:51:28Z
last_indexed	2025-07-02T14:51:28Z
_version_	1836547192967397376
fulltext	369 УДК 027.1(=162.1)(477.83)(091) ДО ІСТОРІЇ ЖОВКIВСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ ЯНА III СОБЄСЬКОГО Едвард Ружицький професор Сілезького університету, доктор габілітований (м. Катовіце, Польща) Реконструкція приватних бібліотек є одним із важливих завдань книго- знавства хоча б тому, що структура збірок, їх величина, мовний склад свідчать про культуру їх власників. Особливо це торкається великих книжкових зібрань, які служили взірцем для наслідування власникам інших колекцій. Такою була приватна бібліотека польського короля Яна III Собєського (1624–1696). Відомо, що Ян III був великим бібліофілом, багато читав, книги брав навіть у похід, читав у наметі. Особисто дбав про комплектування своєї бібліотеки, замовляв книги у книгарів і слідкував за книжковими новин- ками, хоча й мав свого бібліотекаря. Часто замовляв потрібні видання за кордоном, доручаючи цю справу дружині, як це видно з його листів до неї. Ян III мав книгозбірні у кількох місцях. Найбільша бібліотека зна- ходилась у Жовквi, менша — у Вiляновi під Варшавою, були також інші бібліотеки, зокрема у Львові в кам’яниці Собєських. Можна припустити, що книги знаходились також у Яворові та в інших місцях менш-більш тривалого перебування короля. Бібліотека служила не тільки самому королю, але і його сім’ї, рідним, знайомим. Маємо відомості про пози- чання магнатами книг з королівської збірки. З огляду на те, що з давніх часів у цілості не збереглась жодна кни- гозбірня, основним джерелом до реконструкції бібліотек залишається iнвентарний список книг. Чимало інвентарів різних книжкових колекцій відшукала в архiвних та бібліотечних джерелах варшавська дослідниця Уршуля Пашкевич1. Залишається проблема їх опублікування. Є пропо- зиції, щоб, з уваги на обсяг матеріалів, публікувати інвентарі без ко- ментарів, що пришвидшило би їх видання. У минулому дослідникам було відомо про десять інвентарних списків королівської бібліотеки2, але дотепер повна її історія ще не опрацьована. © Ружицький Е., 2008 1 Paszkiewicz U. Rękopiśmienne inwentarze i katalogi bibliotek z ziem wschodnich Rzeczypospolitej (spis za lata 1553–1939).— Warszawa, 1996.— S. 79. 2 До Другої світової війни у Бібліотеці Народовій у Варшаві зберігався рукописний каталог жовкiвської бібліотеки (Пор.: Katalog wystawy zbiorów historycznych 370 Один із списків (з 1689 р.) опублікував Я. Т. Любомирський3, не вка- зуючи на джерело. Як вважають деякі дослідники, цей перелік книг (1404 одиниці) є інвентарем книгозбірні, що зберігалася у Вiляновi, а його автором вважається королівський бібліотекар Адам Адаманди Ко- ханський. Ця збірка нараховувала близько 2000 томів4. Про бібліотеку Яна III писали декілька авторів, не знаючи найбіль- шого списку його жовкiвської бібліотеки, який знаходиться сьогодні у Національному архіві Республіки Білорусь у Мінську. Першу звістку про цей документ опублікував Г. Голенченко5. Можливо, до війни список був відомий Олександрові Чоловському. У збірці його документів, які зберігаються у Бібліотеці Народовій у Варшаві, згадується про якийсь список книжок Яна III6. Ян III помер 17 червня 1696 р., не залишивши заповіту. Через три роки маєток був поділений між вдовою короля Марією Казимирою i синами Якубом, Олександром i Костянтином. 18 квітня 1699 року у Люблiнi настав поділ жовкiвської бібліотеки, на що вказує реєстр книжок, скла- дений 19 червня цього ж року у жовкiвському замку у присутності двох королевичів7. Аналіз мінського реєстру книжок з 1699 р. вказує на те, що він є не- повним. За підрахунками У. Пашкевич реєстр налічує близько 3050 творів. Докладний аналіз рукопису, в якому багато помилок (майже у кожному записі), покаже, скільки насправді було книжок. Зрештою, чимало з них під час перевірки каталогу не було на місці. Biblioteki Narodowej w Warszawie.— Warszawa, 1933.— S. 16; Kawecka-Gryczowa A. Biblioteka ostatniego Jagiellona. Pomnik kultury renesansowej.— Wrocław; Wa- rszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź, 1988.— S. 90). 3 Katalog ksiąŜek biblioteki najjaśniejszego i najpotęŜniejszego króla polskiego z BoŜej łaski, Jana III, szczęśliwie panującego, spisany w 1689 roku / Wyd. J. T. Lubo- mirski.— Kraków, 1879. 4 Komasara I. Jan III Sobieski — miłośnik ksiąg.— Wrocław, 1982.— S. 86. 5 Голенченко Г. Описи библиотек и книжных собраний Радзивиллов в Нацио- нальном Архиве Беларуси // Badania księgozbiorów Radziwiłłów: Materiały mię- dzynarodowej sesji. Olsztyn, 6-7 października 1994 r.— Warszawa, 1995.— S. 60-61. 6 Автор цих слів, перебуваючи з архівістом, покійним Орестом Мацюком у нау- ковому відрядженні у Мінську в 1972 р., натрапив на цей інвентар, мікрофільм якого був замовлений у тому ж році. 7 Документ зберігається у фонді Радзiвiлiв у Національному архіві Республіки Білорусь (Ф. 694, оп. 1, од. зб. 462.— Арк. 1-83), а оригінальний заголовок його такий: “Regestrum Bibliothecae Zołkieviensis Vigore Divisionis inter Serenissimos Jacobum, Alexandrum et Constantinum Polonia[e] et Magni Ducatus Lithuania[e] Principes Lublini Die Decima Octava Mensis Aprilis Anno Domini Mill[esi]mo Sexc[entesi]mo Nonagesimo Nono feliciter determinata[e], In fortalitio Zołkieviensi Die Decima Nona Mensis Junii Anno eodem 1699, Praesentibus Serenissimis Alexandro et Constantino Principibus Conscriptum”. 371 Про бібліотеку Собєського найбільшу працю видала друком Ірена Комасара у науково-популярній серії вроцлавського Оссолiнеуму “Книги про книгу” (KsiąŜki o KsiąŜce)8. Статтю про книгозбірню у Вiляновi опуб- лікував Юзеф Вояковський9. Про календарі, які зберігалися у жовкiвськiй бібліотеці, писала Марія Ткаченко з Російської національної бібліотеки у Санкт-Петербурзі10. Деякі відомості про колекцію Собєських та ін- вентарний список книг бібліотеки його сина Костянтина, підготовлені автором цього тексту, знаходяться у друці11. Ян III одержав у спадок книги із багатих на цінні друки збірок своїх предків. Відомо, наприклад, що у його вiляновськiй бібліотеці, яка згодом була перевезена до Жовкви, були інкунабули, альдини, ельзевіри тощо. У сім’ї Собєських збирання книжок стало традицією, а відомими колекціонерами були, крім матері, батько Якуб, брат Марек i прадід — гетьман Станіслав Жолкевський. Батько короля навіть замовив екслібрис у відомого львiвського гравера Яна Зярнка, який, як відомо, діяв у Франції під прізвищем Le Grain. Про бiблiофiльськi зацікавлення Яна III свідчать суперекслiбриси на оправах та екслібриси на книгах з його збірки, його листування з дружиною та інші документи. Серед представників шляхти Руського воєводства особливим заці- кавленням книжками відрізнявся рід Даниловичiв. З цього роду похо- дила мати Яна III Теофіла, дочка воєводи Яна Даниловича i Софії, онука гетьмана Станіслава Жолкевського. У 1654 р. вона подарувала костьолові i монастиреві отців домініканців у Жовквi численні книжки, на оправах яких були суперекслiбриси Даниловичів, Жолкевських та інших родин. Крім отриманої від предків бібліотеки, Ян III сам зібрав чималу ко- лекцію книг. Він особисто дбав про її комплектування, цікавився но- вими виданнями, які виходили друком у Західній Європі. В інвентарному описі його збірки з 1699 р. фігурує досі невідомий, найправдоподібніше друкований каталог ґданського книгаря Георгія Форстера (Förster) (близько 1615-1660), який мав свого торговельного представника у 8 Komasara I. Jan III Sobieski — miłośnik ksiąg.— Wrocław, 1982.— S. 86. Див. також: Słownik pracowników ksiąŜki polskiej. Suplement.— Warszawa; Łódź, 1986.— S. 77. 9 Wojakowski J. Biblioteka Jana III Sobieskiego w Wilanowie // Francja-Polska XVIII–XIX w.: Studia z dziejów kultury i polityki poświęcone Profesorowi Andrzejowi Zahorskiemu w sześćdziesiątą rocznicę urodzin.— Warszawa, 1983.— S. 217-223. 10 Ткаченко М. И. Календари из библиотеки Яна III Собеского в иностранном фонде ГПБ // Коллекции. Книги. Автографы: Сб. науч. тр.— Ленинград, 1991.— Вып. 2: Книжные редкости Публичной библиотеки.— С. 73. 11 RóŜycki E. O księgozbiorze Sobieskich (na podstawie inwentarzy bibliotek Jana III oraz królewicza Konstantego Władysława Sobieskiego // Rocznik Biblioteki Na- rodowej.— R. XXXIX (у друці). 372 Львові. Мабуть, через нього поступали деякі книги у бібліотеку Со- бєських. Король на підставі журналів, в яких не тільки були вміщені анонси про нові книги, але i рецензії на них, замовляв через послів і, можливо, книгарів та купців потрібні йому книги. Багато їх на замов- лення короля придбала дружина, яка часто їздила до Франції. Про це свідчать листи до королеви, в яких Ян III навіть наводить назви по- трібних йому книжок. Відомо також, що король намагався купити ру- кописи у дружини ґданського астронома Яна Гевелiуса, автора твору “Селенографія або опис місяця” (1647). З бібліотеки Собєських користали не тільки члени королівської сім’ї i придворні, а також художники й інші митці, котрим були потрібні ілюстровані видання. Деякі друки так i не були повернені у книго- збірню. Так, наприклад, у 90-тi роки рукопис, що торкався державних справ за часів короля Зигмунта III, позичив пiдканцлер Шембек. За відома короля книги видавав бібліотекар. Цікавою є дописана примітка королівського бібліотекаря біля назви книги у списку з 1699 р.: “Gram- matica Polona italica” — “Za wyraznym rozkazaniem Pańskim [тобто ко- роля — Е. Р.] wydałem. Zginęła przez pana Byfona”12. Постає питання величини бібліотеки Яна III в останні роки його життя i у 1740 р., коли Жовква була продана дочкою найстаршого ко- ролівського сина Якуба (помер у 1737 р.) віленському воєводі Михай- лові Казимирові Радзiвiловi, онукові сестри Яна III Катерини Собєської. Достовірним джерелом є запис, який наводить львівський дослідник Олександр Чоловський (в матеріалах, що знаходяться у Бібліотеці На- родовій у Варшаві). Він знав каталог книг жовкiвської бібліотеки, який, можливо, знаходився у родовому архіві Радзiвiлiв у Несвіжі. Цей неда- тований iнвентарний список був неповним (складався з 89 аркушів). Цікавою є пам’ятна записка, призначена для читача, згідно з якою у королівській бібліотеці нараховувалося 6452 томи13. Невідомо тільки, у якому році. Якщо припустити, що коло 1740 р. у книгозбірні Собєських у Жовквi знаходилися колекції книг Яна III і його сина Костянтина (1165 томів), то бібліотека налічувала набагато більше. При цьому треба врахувати те, що частина книг, у невідомій кількості, перейшла від батька до сина. Якщо взяти до уваги те, що найстарший син короля також мав бібліотеку, величина переданої Залуським збірки була б іншою. Невідомо, що сталося з немалою колекцією книг королеви, на яких зна- ходився книжковий знак — суперекслібрис, що свідчить не тільки про величину, але, головним чином, про бібліофільські зацікавлення королеви. 12 Національний архів Республіки Білорусь.— Ф. 694, оп. 1, од. зб. 462.— Арк. 47. 13 Див. RóŜycki E. O księgozbiorze Sobieskich (na podstawie inwentarzy bibliotek Jana III oraz królewicza Konstantego Władysława Sobieskiego // Rocznik Biblio- teki Narodowej.— R. XXXIX (у друці). 373 Однією з найцінніших частин королівської книгозбірні є рукописи, яких було близько ста, як на це вказує неповний список з 1699 р. На- справді їх могло бути більше. Серед них знаходилися документи по- передніх королів, їх синів, королівські декрети, листи тощо. Крім цього, був рукопис історії Польщі, що охоплював періоди починаючи від 1104 р. (перший том) i від 1301 р. (другий том). Ці останні рукописи належали колись родині Даниловичів, суперекслiбрис яких відтиснутий на обкла- динці і згадується в каталозі бібліотеки. Інші рукописні матеріали — це документи, що стосуються державних відносин з Туреччиною, московськими землями, воєн зі шведами у 1655 р., а також історії Китаю (найправдоподібніше, йдеться про єзуїтські місії). Наступна група документів — це акти, що торкаються костьолів у різних місцевостях i королівських фундацій, та акти господарського характеру, наприклад, інвентарі Олеська, Руди, Жовкви та інших місцевостей. Крім панегіриків i текстів промов, виголошених колись батьком короля Якубом Собєським, до реєстру були вписані поодинокі рукописні документи, які відносяться до канонічного права, медицини й інших галузей знань. У збірці були також книжки й інші посібники шкільного характеру, котрі належали Янові III, його братові Маркові та їх батькові. Це були різні “вправи” з написання листів, нотатки з філософії, риторики, епі- столографії, політики, польсько-німецькі словники, виписки з творів ан- тичних авторів, а крім того — з геометрії, архітектури, математики тощо. Слід підкреслити, що серед рукописів, які фігурують в інвентарі з 1699 р., чимало було написаних рукою Яна III. Один із них виявив у Петербурзі львівський історик Август Бєльовський, котрий побував там у зв’язку з пошуками історичних матеріалів для своїх наукових до- сліджень. Це були “вправи” молодого Яна Собєського у класі поезії14. У колекції Собєських знаходився рукопис хроніки історика Яна Длу- гоша (т. зв. Кодекс Розражевського), який пізніше потрапив від Радзiвiлiв до збірки Емерика Гуттен-Чапського i сьогодні знаходиться у Кракові. На друкованих книгах Ян III робив записи на різні теми, як за- звичай писали, наприклад, на чистих сторінках неактуальних календарів. У Російській національній бібліотеці у Санкт-Петербурзі зберігаються календарі з 1682 по 1694 рік, які колись знаходились у жовкiвськiй біб- ліотеці Собєських. На їх сторінках трапляється чимало власноручних записів Яна III на різні теми. Як підкреслила автор статті про ці кален- дарі Марія Ткаченко з РНБ, записки свідчать про зацікавлення короля 14 Рукопис “Sobieski Joann[is] Exercitia styli in classe poeseos” з дописаною при- мiткою: “additum in titulo est: Joannes Sobieski Liber notabilissimus authografa Sobieski continens” знаходився у розділі “Поліграфія” (Сl. XVII. Miscellanea). Див.: Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. Відділ ру- кописів.— Ф. 5 (Оссолінських), оп. 1, од. зб. 2393.— Арк. 197зв. 374 важливими державними, також побутовими та іншими справами i до- дають деякі штрихи до рис його характеру i менталітету. Це цікавий ма- теріал особистого характеру, який вказує на зацікавлення короля історією турків i татар (поміж іншого на сторінках календарів знаходиться реєстр ханів i візирів), з якими він довгі роки вів війни, документи молдавської кампанії, матеріали аудієнцій послів. Крім того, є записки про експорт збіжжя через Ґданськ, про листування з королевою, і навіть, здавалося б, про такі малозначні справи, як про коней, що були тоді у Яворові. На сторінках петербурзьких календарів є записки про купівлю у Ґданську будівельних матеріалів, різних господарських речей i мистецьких виробів, що купувалися за кордоном. Крім того, є згадки про виготов- лення золочівськими ремісниками стріл у турецькому стилі, про план дому у Кукiзовi, про жовкiвського ювеліра Чешковського. Про характер деяких інших документальних записів свідчить один із них: “13 червня литовсь- кому канцлеру видано з архіву лист переяславського полковника Полуботка запорізькому гетьманові Могилі” [цит. у пер. за М. Ткаченко — Е. Р.]15. Цікавими є записи про жовкiвську i вiляновську бібліотеки, згадки про привіз книг із Швеції, Франції та купівлю друків у Ґданську. Інвентарні списки книг із колекції Яна III свідчать про наявність у ній дорогих закордонних видань, переважно французькою мовою, що побачили світ у найбільш відомих друкарнях Західної Європи. У списку відображені назви видань різного характеру — від інкунабул до творів XVII ст. Крім книг французькою мовою, у бібліотеці Собєських були друки латинською, польською, італійською та німецькою мовами; менше або й дуже мало було видань іспанською, голландською, англійською, староєврейською i східними — турецькою й арабською мовами. Провідне місце у жовкiвськiй бібліотеці займали книги французькою мовою. Це були передусім історичні твори, правові i політичні друки, далі йшли релігійні i теологічні видання, красне письменство i мово- знавство, математика, фізика i хімія, технічні дисципліни (військове будівництво та будівництво оборонних споруд), астрономія та медицина. Не бракувало книжок з біології, сільського господарства i кулінарії. Ян III мав гуманітарну освіту, тому не дивно, що у його книгозбірні було чимало книг з гуманітарних дисциплін. На першому місці — за- гальна історія, історія стародавнього світу, історія різних держав, ко- ролівств, міст, народів, королів, султанів, релігій i конфесій. Особливо король цікавився історією Франції i Туреччини, але серед його книг трапляються і такі рідкісні видання, як історія острова Мадагаскар, що свідчить про його широкі зацікавлення всесвітньою історією. Були також 15 Ткаченко М. Календари из библиотеки Яна III Собеского в иностранном фонде ГПБ // Коллекции. Книги. Автографы: Сборник научных трудов.— Ленинград, 1991.— Вып. 2: Книжные редкости Публичной библиотеки.— С. 78-79. 375 у бібліотеці книги з допоміжних історичних дисциплін (нумізматики, хронології). Особливо цікавила короля генеалогія, передусім панівних родів. Крім опрацювань на цю тематику, були хроніки, мемуари тощо. У бібліотеці Яна III було чимало багатотомних атласів з географії, серед яких на перше місце треба поставити дорогі видання нідерландських вчених i картографів, представників сім’ї Блау (Blaeu), i фламандського картографа Ґерарда Меркатора. Крім карт, планів міст, фортець у реєстр внесено немало географічних опрацювань, описів подорожей Європою та країнами Леванту. Привертає увагу наявність правничих видань, таких, як Статут Вели- кого Князівства Литовського, твори Гуґо Ґроцiя, Юстиніана, книг інших західноєвропейських авторів з цивiльного та канонічного права, юри- дичних словників та ін. З античних авторів у жовкiвськiй бібліотеці переважали твори римських істориків, письменників i поетів (Лівій, Тацит, Овідій, Вергілій, Ювенал, Теренцій, Плавт та ін.). Серед книг, що належать до красного письменства XVI i XVII ст., важливо відзначити комедії французькою мовою (близько 20-ти), серед них твори Мольєра, а також різні трагедії. Крім того, король цікавився музичними драмами (drama per musica). Загалом, переважає французька література, серед представників якої трапляються такі прізвища, як П’єр Ронсар, П’єр Корнель, Поль Скаррон, Лафонтен та ін. Із творів італійських авторів варто відзначити наявність “Декамерона” Бокаччо, твори Торквато Тассо, Князя Макіавеллi, а з іспанських — “Дон Кіхота” Сервантеса та твори Франциска де Квеведо, з польських — передусім Яна Кохановського, Петра Скарги та багатьох інших пред- ставників світової літератури. Різні словники, граматики, посібники свідчать про філологічні заці- кавлення власника книгозбірні. В ній були такі видання, як словник Кнапiуса, італійський, латино-німецько-польський та латино-арабський словники. З граматик були, серед інших, італійська i латино-староєврейська. Цікавився король китайською філософією (Конфуцій), мав “Утопію” Т. Мора, книги Гассендi, Рене Декарта та інших авторів, не згадуючи про античних, особливо Аристотеля i Платона, твори яких тоді знахо- дилися майже у кожній домашній бібліотеці. Крім рукописів i книг у збірці були періодичні видання, які старанно комплектував король. Серед них варто відзначити літературно-науковий журнал “Journal de Savants”, що був адресований освіченим особам — в ньому публікувалися статті про різні події у світі науки, літератури i мистецтва. У колекції Яна III були також документи на пергаменті, серед яких — привілеї для м. Ґданська, рідкісне видання Статуту Єжи Оссолінського, а крім того, цінні ілюстровані видання. Привертають увагу мiдеритні 376 портрети різних осіб, автором яких був керівник мистецької школи при королівському дворі Єжи Шимонович-Семiгiновський (близько 1660-1711). Підсумовуючи характеристику королівської колекції, можна сказати, що це була бібліотека державного діяча, військової людини i звичайного господаря — бібліотека універсального характеру. Неможливо, і немає потреби в рамках статті перераховувати назви книг i їх авторів. Це, мабуть, стане можливим при підготовці до публікації інвен- тарного списку бібліотеки Яна III у Жовкві. Є надія, що можна буде відшу- кати й інші списки книг, які знаходилися у жовкiвськiй бібліотеці Собєських. Це допоможе в реконструкції книгозбірні, яка мала вплив не тільки на сере- довище Жовкви i Львова, але й далеко за межами Руського воєводства. Після смерті короля частина поділеної жовкiвської бібліотеки по- винна була би залишитися у Жовквi. Книгозбірня після 1696 р. попов- нилася за рахунок книжок його синів. Цілком можливо, що якийсь поділ принаймні частини бібліотеки відбувся після смерті Олександра Со- бєського (1714). Відомо про книжкове зібрання Костянтина, iнвентарний список якого знаходиться у гродських книгах Центрального державного історичного архіву України у Львові (далі — ЦДIА України у Львові)16. Реєстр книжок Костянтина, списаний у Жовквi 14 вересня 1726 р. після його смерті (26 липня цього ж року), нараховує 525 інвентарних одиниць i 1165 томів книг, причому видань французькою мовою було 321 одиниця в 965 томах, латинською відповідно — 103 i 125, італійською — 33 i 42, польською — 29 i 33. Наявність численних книг французькою мовою (близько 61% назв i майже 83% усіх томів) вказує на великий вплив французької культури на родину Собєських. Крім книжок Яна Собєського, які увійшли до колекції Костянтина, в ній знаходилися друки, придбані королевичем під час його закордонних поїздок. Це були видання з різних галузей знань, причому багатотомні, головно з історії, релігії, географії, а крім того — з права, політики, медицини, філософії, французької, грецької та римської літератур. Не маємо відомостей про бібліотеку найстаршого сина Якуба, який довший час жив у Олавi в Сілезії, а помер у Жовквi у 1737 р. Відомо, що родинний архів Собєських, який знаходився в Олавi, був сконфіскований пруськими властями після 1741 р., а в 20-х роках XIX ст. переданий у Прусський секретний державний архів (Preussisches Geheimes Staatsarchiv). Невідомо, чи потрапили до синів якісь книги з колекції королеви, що могло статися найпізніше під кінець 1698 р., коли Марія Казимира виїхала до Рима. Також не маємо даних про надходження книг після її смерті у Франції у 1716 р. 16 ЦДIА України у Львові.— Ф. 9 (Castrensia Leopoliensia), оп. 1, од. зб. 461.— С. 1692-1706. 377 Бібліотека Яна III i його синів після смерті найстаршого сина Якуба залишилась у руках його дочки, княгині Марії Кароліни де Буйон (Bouillon). Як стверджував Едвард Хвалевiк, королівський син подарував краківсь- кому єпископові Андрієві Станіславу Залуському жовкiвську королівську бібліотеку, яка нараховувала 800 томів17. Відомо також, що книгозбірня Собєських була подарована Марією Кароліною цьому єпископові. Таким чином, жовкiвська королівська бібліотека з певними змінами проісну- вала у Жовквi до початку 1741 р., коли була передана у Варшаву i по- трапила до колекції знаменитих бібліофілів братів Залуських. Як відомо, заснована в 1747 р. одна з найбільших бібліотек Центральної Європи — бібліотека братів Залуських — була після придушення повстання під проводом Т. Костюшка у 1794 р. конфіскована російською царицею Кате- риною i, як воєнний трофей, вивезена у Петербург. Там сьогодні знахо- диться переважна частина жовкiвської колекції книг роду Собєських. Інша частина рухомого майна Собєських (картини, архівні матеріали i, цілком можливо, книги) була перевезена до маєтку Радзiвiлiв у Несвiж. Книги з жовкiвської бібліотеки Собєських знаходились або знаходяться тепер у Польщі (Бібліотека Народова у Варшаві, бібліотека музею у Вiляновi — близько 10 книг; Національний музей у Кракові), у Російській національній бібліотеці у Санкт-Петербурзі (відомо про 37 видань кален- дарів у 9-ти томах), у Великобританії (королівська резиденцiя у Вiндзорi18). Рукописні “вправи з риторики” (“Exercitia rhetorica”) — зошит, у якому записані промови Яна — зберігає Бібліотека Народова у Варшаві. ДО ІСТОРІЇ ЖОВКIВСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ ЯНА III СОБЄСЬКОГО Едвард Ружицький професор Сілезького університету, доктор габілітований (м. Катовіце, Польща) Ян Собєський був власником двох бібліотек: у Вілянові під Варшавою і в Жовкві, де знаходилась його найбільша книжкова колекція. Сьогодні вважається, що його бібліотека нараховувала біля 7 тис. книжок, які внучка короля пере- дала до Бібліотеки Залуських. Більшість книжок цієї бібліотеки зберігається в Російській національній бібліотеці у Санкт-Петербурзі. Ключові слова: Ян Собєський, бібліотека у Вілянові, бібліотека в Жовкві, книжкова колекція, Бібліотека Залуських, Російська національна бібліотека у Санкт-Петербурзі. 17 Chwalewik E. Zbiory polskie.— Warszawa; Kraków, 1926.— T. 1: A-M.— S. 295. Здається, що у Е. Хвалевiка помилка — можливо, замість 800 мало бути 8000. 18 Chwalewik E. Zbiory polskie.— Warszawa; Kraków, 1927.— T. 2: N-ś.— S. 504. 378 HISTORY OF śOŁKIEW LIBRARY OF JAN III SOBIESKI Edward RóŜycki Professor, habilitated doctor, University of Silesia (Katowice, Poland) Jan III Sobieski was the owner of two libraries: in Wilanów near Warsaw and in śołkiew where the largest book collection was kept. It is regarded today that the library counted about 7 000 volumes which the king’s granddauhgter passed to Za- łuski Library. The major part of the collection is kept now in National Library of Russia in Saint-Petersburg. Keywords: Jan III Sobieski, library in Wilanów, library in śołkiew, book col- lection, Załuski Library, National Library of Russia in Saint-Petersburg. К ИСТОРИИ ЖОВКОВСКОЙ БИБЛИОТЕКИ ЯНА III СОБЕСКОГО Эдвард Ружицкий профессор Силезского университета, доктор габилитированый (г. Катовице, Польша) Ян Собеский был владельцем двух библиотек: в Вилянове под Варшавой и в Жовкве, где находилась его наибольшая книжная коллекция. Сегодня счи- тается, что его библиотека насчитывала около 7 тыс. книг, которые были пере- даны внучкой короля в Библиотеку Залуских. Большинство книг из этой биб- лиотеки хранится в Российской национальной библиотеке в Санкт-Петербурге. Ключевые слова: Ян Собеский, библиотека в Вилянове, библиотека в Жовкве, книжная коллекция, Библиотека Залуских, Национальная библиотека России в Санкт-Петербурге.

До історії жовкiвської бібліотеки Яна III Собєського

Репозитарії

Схожі ресурси