Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953)
Досліджується діяльність відділу спецфондів Львівської бібліотеки АН УРСР на фоні післявоєнної перебудови її роботи та перетворення на ідеологічну установу. На основі документальних матеріалів, що зберігаються у ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України та в Державному архіві Львівської області, окреслено ме...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12873 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953) / Л. Кусий // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 399-425. — Бібліогр.: 111 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12873 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-128732010-10-26T12:02:40Z Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953) Кусий, Л. Бібліотекознавство Досліджується діяльність відділу спецфондів Львівської бібліотеки АН УРСР на фоні післявоєнної перебудови її роботи та перетворення на ідеологічну установу. На основі документальних матеріалів, що зберігаються у ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України та в Державному архіві Львівської області, окреслено механізми роботи відділу, розглянуто діяльність, спрямовану на забезпечення ідеологічного контролю за станом книгосховищ, фондів вільного доступу та каталогів бібліотеки. Подано інформацію про масштабні “чистки” діючих фондів та фондів концентрації від т. зв. ідеологічно шкідливих, антирадянських та ін. небезпечних для радянського режиму видань, які вилучалися до відділу спецфондів за участі цензорів (політредакторів) львівського Управління у справах літератури та видавництв (Облліту). Зроблено спробу відтворити персональний склад відділу спецфондів. Исследуется деятельность отдела спецфондов Львовской научной библиотеки АН УССР на фоне послевоенной перестройки её работы и преобразования её в идеологическое учреждение. На основе документальных материалов, которые хранятся в ЛНБ им. В. Стефаника НАН Украины и в Государственном архиве Львовской области, очерчены механизмы работы отдела, рассмотрена деятельность, направленная на обеспечение идеологического контроля за состоянием книгохранилищ, фондов свободного доступа и каталогов библиотеки. Изложена информация о масштабных “чистках” действующих фондов и фондов концентрации от так называемых идеологически вредных, антисоветских и др. опасных для советского режима изданий, изымавшихся в отдел спецфондов при участии цензоров (политредакторов) львовского Управления в делах литературы и издательств (Обллита). Осуществлена попытка воспроизвести персональный состав отдела спецфонда. Activities of Special Holdings Dept. of L’viv Library during post-war reconstruction of its work and transformation into ideological institution are discussed. Description of the Department working principles, its activities to provide ideological control over book repositories, general holdings and catalogues of the Library are based on documents kept in L’viv Stefanyk Scientific Library, and State Archives of L’viv oblast’. Information is provided about mass cleanings of active and concentration holdings from the so-called ideologically harmful anti-soviet and other dangerous for soviet regime publications which were separated to Special Holdings Dept. by censors of L’viv Censorship Office (Obllit). An attempt was made to restore the staff list of Special Holdings Department. 2008 Article Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953) / Л. Кусий // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 399-425. — Бібліогр.: 111 назв. — укp. 1561-6223 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12873 027.54:025.17](477.83-25)“1945/1953” uk Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Бібліотекознавство Бібліотекознавство |
| spellingShingle |
Бібліотекознавство Бібліотекознавство Кусий, Л. Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953) |
| description |
Досліджується діяльність відділу спецфондів Львівської бібліотеки АН УРСР на фоні післявоєнної перебудови її роботи та перетворення на ідеологічну установу. На основі документальних матеріалів, що зберігаються у ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України та в Державному архіві Львівської області, окреслено механізми роботи відділу, розглянуто діяльність, спрямовану на забезпечення ідеологічного контролю за станом книгосховищ, фондів вільного доступу та каталогів бібліотеки. Подано інформацію про масштабні “чистки” діючих фондів та фондів концентрації від т. зв. ідеологічно шкідливих, антирадянських та ін. небезпечних для радянського режиму видань, які вилучалися до відділу спецфондів за участі цензорів (політредакторів) львівського Управління у справах літератури та видавництв (Облліту). Зроблено спробу відтворити персональний склад відділу спецфондів. |
| format |
Article |
| author |
Кусий, Л. |
| author_facet |
Кусий, Л. |
| author_sort |
Кусий, Л. |
| title |
Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953) |
| title_short |
Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953) |
| title_full |
Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953) |
| title_fullStr |
Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953) |
| title_full_unstemmed |
Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953) |
| title_sort |
відділ спецфондів львівської наукової бібліотеки ан урср (1945-1953) |
| publisher |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Бібліотекознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12873 |
| citation_txt |
Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945-1953) / Л. Кусий // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 399-425. — Бібліогр.: 111 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT kusijl víddílspecfondívlʹvívsʹkoínaukovoíbíblíotekianursr19451953 |
| first_indexed |
2025-07-02T14:51:33Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:51:33Z |
| _version_ |
1836547199043895296 |
| fulltext |
399
УДК 027.54:025.17](477.83-25)“1945/1953”
ВІДДІЛ СПЕЦФОНДІВ ЛЬВІВСЬКОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ
АН УРСР (1945–1953)
Леся Кусий
молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу історичних колекцій
відділення “Наукова бібліографія і книгознавство”
ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Після деідеологізації історії стало можливим реконструювання діяль-
ності відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефа-
ника НАН України (далі — ЛНБ), який функціонував майже півстоліття,
та відтворення ролі певних осіб в “ідеологічних чистках” і частковій
загибелі бібліотечних фондів. Потрібно зазначити: дослідження супро-
воджується труднощами — в першу чергу, обмеженою наявною у
Львові джерельною базою, що говорить про очевидне знищення низки
архівних матеріалів, насамперед засекреченої радянської документації,
або подальше підлягання їх суворій цензурі. Передусім це стосується
раніше недоступного для дослідників фонду Львівського обласного
управління у справах літератури та видавництв (Облліту), що зараз
зберігається в Державному архіві Львівської обл. (далі — ДАЛО). Ана-
літичний огляд цього джерельного масиву дає підстави стверджувати
про неодноразові вилучення з нього документів, свідченням чого є пере-
нумерації справ два, три, а в деяких випадках і чотири рази, таких як:
накази Головного управління у справах літератури і видавництв (Го-
ловліту) при Раді Міністрів УРСР, накази по Львівському управлінню,
доповідні записки та інформації про цензорський контроль, звіти про
роботу Облліту, зауваження до річних звітів. Крім цього, у фонді Облліту
відсутні: інструктивні листи, донесення, зведення, циркуляри, пам’ятки,
плани роботи, додатки до звітів, згадані у текстах названих документів.
В архіві ЛНБ ретроспективних джерельних ресурсів, що безпосередньо
стосуються роботи відділу спецфондів, — теж небагато: від 1951 р. ок-
ремі накази щодо діяльності цього відділу підлягали вилученню, про
що є відповідні записи у Книгах наказів. З архіву ЛНБ в рамках окрес-
леного періоду, який хронологічно обмежується смертю Й. Сталіна, ви-
користано: звітну документацію та протоколи виробничих нарад відділів,
розпорядження дирекції, штатні розписи, списки та особові справи
© Кусий Л., 2008
400
працівників. Додамо: в названих архівосховищах повоєнна документація
збережена від 1945 р. Отже, історія відділу спецфондів ЛНБ на даний
час досліджена на базі неповного виявлення документів.
Після звільнення у липні 1944 р. західних областей України від ні-
мецької окупації співробітники БАН УРСР у Києві за дорученням Пре-
зидії АН УРСР здійснили кілька поїздок до Львова для оцінки ситуації
з фондами у Львівській філії БАН (філією вона була до 21.02.1951 р.).
Влітку 1945 р. для “роботи по спецзавданню”1 у Львівську філію (далі —
ЛБАН) прибула завідувач відділу спецфондів БАНу Адаменко Ана-
стасія Григорівна2, яка провела загальний аналіз стану фондів і діяль-
ності ЛБАН та взяла участь в оцінці втрат фондів за час Другої світової
війни. Результати цього аналізу були викладені у її звіті3.
У перший повоєнний рік перед бібліотекою, якій відводилася важ-
лива роль в ідеологічному вихованні мас та в політичній пропаганді на
території Західної України, стояли колосальні завдання з організації та
упорядкування структури діючого фонду, первинного опрацювання
значних масивів неосвоєних фондів концентрації та рекаталогізації.
Водночас упорядкування як основних так і законсервованих фондів
передбачало їх суцільний перегляд з метою вилучення т. зв. ідеологічно-
шкідливих видань, а отже й редагування каталогів (перегляд структурно-
інформаційної побудови, формулювання та наповнення рубрик).
Для надання окремої допомоги відділу спецфондів влітку 1945 р.
вдруге приїхала до Львова співробітник БАНу Портон Роза Борисівна4,
яка ще перед війною налагоджувала роботу відділу на організаційному
етапі його діяльності. Одночасно з нею поза штатом на договірних
умовах у спецфонд тимчасово було прийнято двох штатних цензорів
львівського Облліту5: Галушко Надію Степанівну6 — українку, члена
ВКП(б), за освітою спеціаліста середньої ланки (закінчила Куп’янський
(Харківська обл.) сільськогосподарський технікум) та Міхлевича Михайла
Осиповича7 — єврея, безпартійного, випускника Краківського універ-
ситету (магістр філософії).
1 ЛНБ. Архів.— Оп. 3 о/с, од. зб. 15.— Арк. 137.
2 Адаменко А. Г. керувала перевіркою основного діючого фонду БАН з метою
вилучення “ідеологічно-шкідливої літератури”, яка була закінчена у грудні
1947 р. Див.: Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Історія Національної бібліотеки
України ім. В. І. Вернадського (1941–1964).— Київ: Наук. думка, 2003.—
С.115.
3 Там само.— С. 81-82.
4 ЛНБ. Архів.— Оп. 3 о/с, од. зб. 14.— Арк. 4; од. зб. 15.— Арк. 136.
5 ДАЛО.— Ф. 1597, од. зб. 2.— Арк. 1; од. зб. 5.— Арк. 9, 13.
6 ЛНБ. Архів.— Оп. 3 о/с, од. зб. 14.— Арк. 4; од. зб. 15.— Арк. 123.
7 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 15.— Арк. 138.
401
У 1945 р. в особовому складі відділу спецфондів ЛБАН числилося
дві штатні одиниці: завідувач Голенко Іроїда Георгіївна8 — росіянка,
безпартійна, уродженка Вінницької обл., випускниця Київського універ-
ситету та старший бібліотекар Войцешко Галина Василівна9 — укра-
їнка, безпартійна, родом з м. Золотоноша Полтавської обл., випускниця
Харківського педагогічного інституту іноземних мов. Ці новоприбулі спеціа-
лісти замінили двох місцевих співробітників, які пропрацювали у спецфонді
дуже нетривало: українця Луцика Романа Ярославовича10, випускника
Львівського університету (магістр історії), що займав посаду завідувача,
та поляка Врублевського Болеслава Петровича11, випускника Львівсь-
кого університету (доктор економіки та права), що виконував обов’язки
старшого бібліотекаря (восени 1946 р. він виїде до Польщі).
Згідно з даними річного звіту ЛБАН за 1945 р. відділ спецфондів
розпочав свою роботу у червні з перегляду книгосховищ колишньої
бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ), яка 1940 р.
увійшла до складу ЛБАН у структурі І Українського Сектора і розмі-
щувалася на вул. Радянській, 24 (тепер вул. Винниченка). Перевірка
тривала до листопада з одночасним вилученням карток з алфавітного
каталогу. В подальші два місяці переглядався фонд дублетної періодики
та систематичний каталог. На видання, вилучені до спецфонду за цен-
зурними списками Головліту та Облліту, було складено каталог наказів.
Книги, рекомендовані до зняття, передусім — “порочные в идейном
отношении” або “страдающие националистическими пороками”, були
“взяті на сигнал” і оформлялись реєстрами із зазначенням автора, назви
та сигнатури12. Оскільки обсяг робіт був великим, а штат спецвідділу
малим, допомагати “чистити” книгосховища від “шкідливих” видань
залучили штатного бібліотекаря відділу комплектування. У звіті біб-
ліотеки за 1945 р. зазначалось: “Зокрема треба піднести надзвичайні ре-
зультати праці відділу спецфондів, де мала кількість працівників під ке-
рівництвом тов. Голенко добилась значних успіхів в роботі”13. На 1946 р.
дирекція планувала збільшити штат відділу до чотирьох осіб та укласти
угоди як мінімум з трьома позаштатними працівниками: на порядку
денному стояв широкомасштабний перегляд фондів на вул. Лисенка, 14
(відділ стародруків), вул. Оссолінських, 2 (тепер вул. В. Стефаника)
8 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 77.— Арк. 49; Оп. 3 о/с, од. зб. 10.— Арк. 5; од. зб. 13.—
Арк. 51.
9 Там само.— Оп. 1, од. зб. 77.— Арк. 49; Оп. 3 о/с, од. зб. 137.— Арк. 232.
10 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 13.— Арк. 38.
11 Там само.
12 Там само.— Оп. 1, од. зб. 77.— Арк. 10-11.
13 Там само.— Арк. 44.
402
(колишній національний заклад “Оссолінеум”, центральний корпус біб-
ліотеки), вул. Баворовських, 2 (тепер вул. Бібліотечна) (відділ мистецтва),
вул. Сикстуській, 14 (тепер вул. Дорошенка) (відділ єврейської літера-
тури) та вул. Жовківській, 36 (тепер вул. Б. Хмельницького) (колишня
Василіанська бібліотека та фонди концентрації)14.
Однак, ні штат відділу спецфондів, ні кількість працівників-дого-
вірників у ньому більшими не стали, хоча в пояснювальній записці до
проекту кошторису витрат бібліотеки на 1946 р. дирекція наводила ар-
гументи для такого збільшення: “…у відділі концентрації потрібно опра-
цювати 500 тис. книжок неосвоєного фонду, які до цього часу у стосах,
та біля 125 тис. стародруків, на половину яких не складено науково-біб-
ліографічних покажчиків та описів”15. Звіт бібліотеки за І півріччя 1946 р.,
однак, свідчить про завершення перевірки фондів та “вибірки” книжок
лише на вул. Радянській, 24: подальша “робота опізнюється через не-
достатню кількість персоналу”16.
У 1946 р. почала трудовий стаж у спецфонді (формально зачислена
на посаду технічного бібліотекаря відділу рукописів) Ярошик Ольга
Григорівна17 — росіянка, родом з Владивостока, безпартійна, закінчила
Ростовський педагогічний інститут (факультет російської філології).
Згодом Ярошик О. Г. (у заміжжі — Губарєва) стане старшим бібліоте-
карем спецфонду. Серед членів бригади, що вилучала у 1946 р. “ідео-
логічно-шкідливі” видання з бібліотеки НТШ, була тимчасово переве-
дена на посаду старшого бібліотекаря відділу спецфондів бібліотекар
відділу опрацювання Канєвська Етя Фридилівна18 (у заміжжі — Віт-
чевська), яка ще перед війною була скерована до Львова з київської
БАН. В упорядкуванні вже вилучених видань брала участь оформлена
за договором колишній головний бібліотекар спецвідділу (1941) Яценко
Наталя Макарівна19. В кінці 1946 р. почався перегляд фондів Оссолі-
неуму. На жаль, в архівних документах бібліотеки немає жодних ста-
тистичних даних про кількість вилучених до спецфонду у 1945–1946 рр.
видань з колишньої бібліотеки НТШ.
У звіті про роботу ЛБАН за 1947 р. зафіксовано, що відділ спец-
фондів, який до того часу частково розміщувався у приміщенні ко-
лишньої бібліотеки НТШ та у відділі концентрації на вул. Стефаника, 11,
14 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 77.— Арк. 11.
15 Там само.— Од. зб. 112.— Арк. 27.
16 Там само.— Од. зб. 90.— Арк. 6.
17 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 22.— Арк. 48, 252; од. зб. 37.— Арк. 13; од. зб. 247.—
Арк. 103.
18 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 16.— Арк. 22.
19 Там само.— Арк. 76.
403
у травні перенесено на перший поверх лівого крила центрального кор-
пусу бібліотеки на вул. Стефаника, 2. Тоді ж розпочато переміщення
вилученої літератури20. Дублети спецфондівських видань виокремлю-
вались для передачі у спецвідділ БАН у Києві21. Звіт також інформує
про масштабний розбір фондів концентрації: протягом вересня та частини
жовтня 1947 р. вісім бригад бібліотечних працівників “за розпорядженням
керівних організацій” виконали велику непередбачену планом роботу з
перегляду фондів концентрації та вилученню макулатури в приміщеннях
на вул. Б. Хмельницького, 36; пл. Ринок, 10; вул. Стефаника, 2, 11;
вул. Бібліотечній, 2; вул. Радянській, 24. На цю роботу було затрачено
1200 людиноднів. Фонд концентрації таким чином “звільнявся” від не-
профільної, застарілої та дефектної літератури. Зрозуміло, ідеологічні
вимоги не сприяли коректному списанню літератури, оцінці дефектності
та застарілості видань. Триплетні дублети відділу концентрації від-
правлялись в установи АН УРСР та БАН для поповнення фондів ретро-
спективних видань22, в т. ч. закритого та обмеженого користування.
1947 р. ЛБАН провела колосальну роботу з переміщення, упорядку-
вання та розташування фондів. Сконцентровувались однорідні фонди з
різних структурних підрозділів бібліотеки. Так, до газетно-журнального
відділу (вул. Стефаника, 2) було перевезено 165 назв (8093 прим.) давніх
періодичних видань з колишньої бібліотеки НТШ. Під час перевірки
книгосховищ газетно-журнального відділу з його фондів було вилучено
1076 назв (17587 прим.) періодики23. Усього протягом 1947 р. у ЛБАН ви-
лучено 40 тис. прим. періодичних видань, в т. ч. 25 тис. іноземними мовами24.
Ознайомлення з архівним фондом Львівського управління у справах
літератури та видавництв дало уявлення про методи, форми та “резуль-
тати” діяльності цієї структури. Так, у річному звіті Облліту за 1947 р.
зафіксовано вражаючий факт: “В подвалах бывшего НТШ и типографии
Оссолинских изъято и уничтожено путем мелкой резки с передачей в
утиль около 150 тонн макулатуры, в основном книг, изданных украинско-
немецкими националистами в период временной оккупации Львова”25.
Начальником Львівського облліту на той час був Кущинський Петро
Андрійович26 — українець, член ВКП(б), із закінченою середньою освітою
та дворічним курсом відділення Промислової академії у Дніпропетровську,
20 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 118.— Арк. 12, 18.
21 Там само.— Арк. 1.
22 Там само.— Арк. 66.
23 Там само.— Од. зб. 122.— Арк. 69.
24 ДАЛО.— Ф. 1597, оп. 1, од. зб. 9.— Арк. 1.
25 Там само.— Арк. 7.
26 Там само.— Од. зб. 5.— Арк. 9.
404
в органах цензури працював з 1934 р. У 1952 р. його знімуть з цієї по-
сади за упущення в роботі та доручать керувати відділом фондів та об-
слуговування ЛБАН, однак через 4 дні з невідомої причини він звіль-
ниться за власним бажанням27.
Зауважимо, у дуже скорому часі апарат почав приховувати сліди
такої “діяльності”. Так, відповідно до вказівки Головліту УРСР № 31с.
від 16.09.1952 р. для знищення секретного списку осіб, усі твори яких
увійшли в накази Уповноваженого РНК СРСР з охорони воєнних і
державних таємниць в друці та начальника Головліту на вилучення лі-
тератури, виданої 1941 р., призначили комісію у складі: начальника сек-
ретної частини Облліту Меломедової В. С., начальника відділу попередньої
цензури Шафмана І. І. та цензора Облліту Вдовіної Н. А. Комісія зо-
бов’язана була у день отримання наказу (20.10.52 р.) знищити вказаний
список шляхом спалення із складенням акта у трьох примірниках: для
Головліту СРСР, Головліту УРСР, Облліту28. Науковий працівник від-
ділу історичних колекцій ЛНБ п. Маргарита Кривенко в Центральному
державному архіві громадських об’єднань (ЦДАГО) розшукала документ
з позначкою “Таємно” — це список західноукраїнських письменників,
“которые сотрудничали с немцами в годы временной оккупации Ук-
раины”. Тобто, — це перелік авторів, чиї твори вийшли друком під час
Другої світової війни. У списку 63 прізвища, серед них: М. Асканич,
О. Бабій, В. Бірчак, М. Брилинський, Й. Боднарович, А. Гарасевич, В. Гірний,
М. Голубець, С. Гординський, К. Гупало. Ф. Дудко, Р. Єндик, Р. Зава-
дович, П. Зайцев, М. Іванейко, І. Ірлявський, В. Кархут, І. Керницький,
Р. Климкевич, Н. Королева, І. Костецький, Ф. Лазорик, О. Лятуринська,
Г. Мазуренко, Є. Маланюк, Ю. Музиченко, І. Наріжна, Б. Нижанківський,
С. Николишин, І. Німчук, С. Ольшенко-Вільха, О. Ольжич, Л. Отаманець,
Г. Пономаренко, У. Самчук, В. Сімович, О. Стефанович, М. Струтинська,
О. Тарнавський, П. Феденко, Я. Цурковський, В. Шаян та ін. В кінці
документа рукою головного ідеолога республіки, секретаря ЦК КП(б)У
з пропаганди та агітації І. Назаренка дописано: “Де Возняк?”29. Твори на-
званих авторів тотально вилучались до спецфонду, окремі — знищувались.
Цього ж 1947 р. згідно з вказівками Головліту Львівський облліт здійснив
декілька перевірок фондів музейних установ Львова. Так, зокрема з Лі-
тературно-меморіального музею Івана Франка було вилучено похоронні
жалобні стрічки з “националистическими надписями: “Від першого полку
УСС, який відправляється на фронт”, “Від українського поступового то-
вариства” та ін. По узгодженості з львівським Обкомом КП(б)У ці стрічки
27 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 366.— Арк. 79, 85.
28 ДАЛО.— Ф. 1597, оп. 1, од. зб. 25.— Арк. 9.
29 ЦДАГО.— Ф. 1, оп. 23, спр. 4510.— Арк. 4-5.
405
у кількості 150 штук були передані в спецфонд ЛБАН30. Впродовж 1947 р.
з музейних книгосховищ Львова вилучили 173 книжкові видання31.
В кінці 1947 р. відділ спецфондів ЛБАН очолила Шутілова Тамара
Василівна32, росіянка, родом з Кіровограда, випускниця Харківського
вечірнього педагогічного інституту (закінчила факультет російської філо-
логії), була дружиною секретаря Винниківського РК КП(б)У (Львівська обл.),
скерованого з Харкова на партійну роботу в Західну Україну. В її під-
порядкуванні працювало п’ять співробітників33: штатний старший біб-
ліотекар відділу спецфондів Войцешко Г. В.34 (у заміжжі — Братусь),
тимчасово приділені до спецфонду штатні бібліотекарі з інших струк-
турних підрозділів бібліотеки: Рогаля Ян Владиславович35 (відділ комп-
лектування), Кізлик Олександр Данилович36 (відділ опрацювання) та
двоє бібліографів відділу рукописів, призначених для виконання роботи
у спецфонді: Макарова Поліна Тимофіївна37 — українка, родом з
Ворошиловградської обл., член ВКП(б), фармацевт за освітою (згодом
буде переведена у штат відділу спецфондів) та Гуменюк Михайло
Прокопович38 — українець, родом з Житомирської обл., безпартійний,
закінчив Житомирський учительський інститут, у 1946–1947 рр. пра-
цював бібліотечним інспектором Львівського облліту, невдовзі він стане
керівником газетно-журнального відділу ЛБАН. У 1948 р. тимчасово
виконував обов’язки старшого бібліотекаря спецфонду Вулах Веніамін
Львович39 — єврей, родом з Володимира-Волинського (Волинська обл.),
безпартійний, випускник фізико-математичного факультету Варшавського
університету, 1937 р. засуджений на п’ять років за комуністичну діяльність
(звільнений з приходом Червоної Армії), в ЛБАН працював від 1946 р.
старшим бібліотекарем кабінету єврейської літератури. Невдовзі він займе по-
саду завідувача відділу концентрації та стане головою профбюро бібліотеки.
Згідно із звітом за 1948 р.40 до спецфонду було перевезено всю вилу-
чену бригадами літературу з відділу концентрації, вул. Б. Хмельницького, 36,
розібрано її за мовами (окремо книги та газети) та розкладено за абеткою.
30 ДАЛО.— Ф. 1597, оп. 1, од. зб. 9.— Арк. 7.
31 Там само.— Арк. 6.
32 ЛНБ. Архів.— Оп. 3, од. зб. 176.— Арк. 238-258.
33 Там само.— Оп. 1, од. зб. 182-а.— Арк. 1-2.
34 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 16.— Арк. 53; од. зб. 22.— Арк. 48.
35 Там само.
36 Там само.— Од. зб. 22.— Арк. 16.
37 Там само.— Оп. 1, од. зб. 158.— Арк. 60; Оп. 3 о/с, од. зб. 22.— Арк. 37; од. зб. 26.—
Арк. 1.
38 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 247.— Арк. 221-230.
39 Там само.— Оп. 1, од. зб. 243.— Арк. 1; Оп. 3 о/с, од. зб. 26.— Арк. 9; од. зб. 30.—
Арк. 53; од. зб. 37.— Арк. 13.
40 Там само.— Оп. 1, од. зб. 182-а.— Арк. 1-2.
406
Зроблено звірку книжок та періодики з наказами Головліту та Облліту,
складено каталог наказів, відокремлено і розбито за абеткою іноземну
періодику, виділено та скомплектовано дублети і триблети для БАНу.
Переглянуто газети концентрації на вул. Радянській, 24 та 26, вилучені
видання частково перевезено до спецфонду. Усього впорядковано 2288 назв
періодики41. Із загального фонду спецвідділу відібрано афіші, плакати,
листівки та фотографії для розміщення в окремих шафах. Впорядковано
звірену з наказами партійну літературу. Перевірено і виділено, згідно з
новими вказівками Облліту, літературу для кабінету марксизму-ленінізму.
Складено анотації на вилучену без наказів літературу. Відокремлено по-
милково зняту літературу, що належить до повернення42. Переглянуто
8102 кн. од., переданих відділом комплектування у відділ опрацювання.
Перевірено на вилучення до спецвідділу фонди колишньої бібліотеки
Павліковських і бібліотеку митрополита Макарія при церкві (в миру —
Булгаков Михайло Петрович (1816–1882), російський богослов та цер-
ковний історик, випускник Київської духовної академії, ректор києво-
подільських духовних училищ, академік Петербурзької АН (1854), автор
дванадцятитомної “Истории русской церкви”, “Истории Киевской ду-
ховной академии” та ін.). Здійснено керівництво вилученням видань в ка-
бінеті єврейської літератури. Систематично впродовж року здійснювано
перевірку рекомендованої читачам літератури з фонду абонементу та іно-
земної літератури, отримуваної з-за кордону. Перевірено виділену з фонду
концентрації літературу для Львівської бібліотеки іноземної літератури.
Цей документ засвідчує прояви радянської ідеологізації на всіх ділянках
роботи бібліотеки. На жаль, після 1948 р. окремих річних звітів відділу
спецфондів серед бібліотечної звітної документації більше не виявлено.
Звіт про роботу відділу концентрації за 1948 р.43 констатує: впродовж
року було переглянуто, розсортовано за назвами та взято на облік ти-
ражні видання Оссолінеуму у кількості 300 тис. од., з яких вилучено спец-
фондівську літературу та перенесено її до приміщення спецвідділу; пере-
глянуто і розсортовано дореволюційні та радянські газети на вул. Сте-
фаника, 11, виокремлено українські газети за 1917–1921 рр. і газети
польських та українських “буржуазних партій” за 1921–1939 рр.; про-
ведено тематичну обробку фондів на вул. Стефаника, 11, вилучено окремо
словники, енциклопедії, видання польських наукових товариств та Польської
Академії Наук; розсортовано газетні та книжкові фонди, що зберігались
у приміщенні гаража бібліотеки, на предмет вилучення до спецфонду;
проведено розбір газетного фонду на вул. Радянській, 24 та розсортовано
41 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 162.— Арк. 68.
42 Там само.— Арк. 69.
43 Там само.— Арк. 89-90.
407
за вказівками Облліту книжкові видання на вул. Радянській, 26 (колишня
друкарня НТШ, сховище дублетів бібліотеки НТШ та окремі фонди концент-
рації) з виділенням спецфондівських. Жодних статистичних даних про
кількість переданих до спецфонду видань з відділу концентрації звіт не подає.
Важливу інформацію містять окремі архівні документи бібліотеки,
які не стосуються роботи відділу спецфондів, але фіксують факти, що
характеризують життя установи перших повоєнних років. Так, у жовтні
1946 р. у ЛБАН було створено Бібліотечну Раду, у складі якої перебу-
вали: Гнип П. І. (заступник директора з наукової частини, голова Ради),
Деркач М. Д. (завідувач Українського сектору), Ґембарович М. Т. (заві-
дувач Польського сектору), Генсьорський А. І. (завідувач Музею книги
при відділі стародруків), Курчаба З. І. (завідувач відділу мистецтва),
Янчак Я. В. (завідувач відділу комплектування), Голенко І. Г. (завідувач
відділу спецфондів). Рада була створена “для кращої організації бібліо-
течної та бібліотечно-наукової роботи”44.
В наказі по Бібліотеці від 21 квітня 1947 р. вперше зафіксовано факт
розкрадання бібліотечних фондів. Так, прийнятий 1946 р. на тимчасову
посаду бібліотекаря спецфонду Ремізов Павло Іванович45 (пізніше він
працюватиме на тимчасових посадах у відділах опрацювання, фондів
та рукописів) був звинувачений у крадіжці та продажу книжок з фондів
ЛБАН. Його звільнили з роботи, а справу передали слідчим органам.
Після цього інциденту в усіх підрозділах, де працював Ремізов П. І.,
було проведено перевірку фондів і дано розпорядження заходити до
книгосховищ бібліотеки лише згідно з інструкцією.
У наказі від 10 вересня 1948 р. відмічено: “За останній час були ви-
падки крадіжок книжкових фондів та майна бібліотеки (хідники, дверні
ручки, предмети інтер’єру, журнали). Злодіїв затримано [прізвища не
названі], справу передано до слідчих органів”46. З середини вересня у
бібліотеці заведено пропускну систему, завідувачі відділів зобов’язу-
вались посилити контроль не лише за книжковими фондами та майном,
але й за документацією та зберігати її в замкнених шафах і столах. При-
міщення відділів концентрації та спецфондів, а також сховище друкарських
машинок, куди в кінці робочого дня здавали та опломбовували усі шість
наявних одиниць, закріплених за персонально відповідальними праців-
никами секретаріату, бухгалтерії та відділів бібліографії, комплектування,
опрацювання і спецфонду, — опечатувались. Стороннім особам катего-
рично заборонявся вхід до книгосховищ та робочих кімнат бібліотеки47.
44 ЛНБ. Архів.— Оп. 3 о/с, од. зб. 16.— Арк. 78.
45 Там само.— Арк. 80, 99; од. зб. 19.— Арк. 1, 12, 28, 30.
46 Там само.— Од. зб. 22.— Арк. 221, 236.
47 Там само.
408
На виробничій нараді у жовтні 1948 р. про дострокове виконання
річного плану до Жовтневих свят завідувач відділу стародруків, ви-
пускник Петербурзького університету, славіст, Генсьорський А. І. подав
пропозицію: на нарадах керівного складу бібліотеки розмовляти укра-
їнською мовою, бо вона є державною. Йому заперечив головний біб-
ліотекар відділу обслуги читачів Головачев М. Д., назвавши цю про-
позицію “не в дусі часу”, та заявив протест проти вживання в бібліотеці
польської мови. Головачев М. Д. був українцем, одеситом, членом ВКП(б),
техніком лісового господарства (закінчив Білокоровицьку лісову проф-
школу), у 1943–1945 рр. працював на політичній роботі в управлінні
дивізії військ НКВС–МВД, 1946 р. займав посаду голови Львівського
обласного радіокомітету та був консультантом Львівського МК КП(б)У,
який скерував його на роботу в бібліотеку. Витяг із службової характе-
ристики на Головачева М. Д.: “Серед співробітників бібліотеки він про-
вадить себе визиваючи брутально, скрізь і всюди залякує співробітників,
показує себе як робітника МГБ (чекіста), говорить про те, що може
любого спровадити до відповідного місця, часто влаштовує допити
співробітникам і доводить їх до сліз; без всякої на те підстави багатьох
співробітників Бібліотеки, в т. ч. комуністів і керівних робітників, на-
зиває контрреволюціонерами, шкідниками, ворогами народу, ... розпалює
національну ворожнечу між поляками і українцями…”. Невдовзі Голо-
вачева М. Д. через відсутність відповідної освіти, бібліотечної кваліфі-
кації, такту, — якостей, необхідних для виконання обов’язків головного
бібліотекаря, та внаслідок систематичних порушень виробничої дис-
ципліни буде понижено в посаді за невідповідність до помічника біб-
ліотекаря відділу опрацювання, але на підставі розпорядження Упов-
новаженого Президії АН УРСР по львівських установах АН УРСР,
академіка Савіна Г. М. буде переведений на постійну роботу у львів-
ський Природознавчий музей48.
На виробничій нараді при директорі у грудні 1948 р., де обговорю-
вався проект плану роботи бібліотеки на 1949 р., Канєвська Е. Ф. за-
пропонувала організувати гурток з вивчення російської мови, який у
скорому часі почав працювати49 під керівництвом завідувачки відділу
спецфондів Шутілової Т. В. Зауважимо: на той час серед загальної кількості
персоналу (121 працівник) числилося: 80 українців, 20 поляків, 18 ро-
сіян (15 %), 3 євреї. Членів ВКП(б) було 12, кандидатів у члени — 2,
членів ВЛКСМ — 4, 48 осіб мали вищу освіту50. Дотримуючись об’єк-
тивності додамо: кількість скомплектованих за рік нових надходжень
48 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 208.— Арк. 2; Оп. 3 о/с, од. зб. 27.— Арк. 23, 60;
од. зб. 30.— Арк. 169; од. зб. 142.— Арк. 165-198.
49 Там само.— Оп. 1, од. зб. 161.— Арк. 22.
50 Там само.— Од. зб. 207.— Арк. 3.
409
російською мовою та кількість виданих читачам російськомовних видань
перевершувала українські приблизно втричі.
Заторкнувши мовне питання, доречно нагадати про його вирішення
бібліотекою в перший радянський рік її діяльності. У березні 1940 р.
наказом по бібліотеці були організовані курси для співробітників, які
не знають української мови (у списку — 83 особи). Призначений від-
повідальний за відвідування занять В. Віслоцький вів контроль, про-
гульники несли адміністративне покарання51.
У 1948 р. після важкого періоду відбудови країни почалася нова
хвиля сталінських репресій. У бібліотечній справі це проявлялося у по-
ступовому витісненні кадрів, зміні напрямків роботи з фондами — ті,
що не відповідали завданням радянського будівництва, законсервову-
вались, як і раніше діяла цензура в редагуванні каталогів та система-
тична “чистка” фондів. 1948 р. з фронтону правого крила будинку
центрального корпусу бібліотеки знято барельєф Юзефа Максиміліяна
Оссолінського, бібліографа й історика, засновника національного закладу
Оссолінеум (1817), та встановлено барельєф В. І. Леніна52.
1949 р. після смерті директора ЛБАН, академіка Щурата В. Г. керу-
вати установою призначили Героя Радянського Союзу, колишнього ко-
мандира партизанського з’єднання ім. Ф. Михайлова у Кам’янець-По-
дільській області (тепер — Хмельницька) Одуху Антона Захаровича.
Відтоді почався справжній ідеологічний погром фондів бібліотеки.
Згідно з штатним розписом відділ спецфондів у 1949 р. налічував
п’ять осіб: завідувач — Шутілова Т. В., старші бібліотекарі — Братусь Г. В.
та Рогаля Я. В., бібліограф — Макарова П. Т. та технічний бібліо-
текар — Ластовецька І. І.53
План ЛБАН на 1949 р. у своїй організаційній частині передбачав
початок переобліку книжкових фондів з одночасним вилученням “не-
корисної для читачів літератури”54. Цього ж року були складені інст-
рукції про порядок комплектування відділів і кабінетів бібліотеки та
визначено їх профіль з попереднім обстеженням кожного підрозділу
спеціально призначеною комісією. Протоколи виробничих нарад ЛБАН
свідчать про особливу увагу керівників установи до ідеологічного стану
книгосховищ, фондів відкритого доступу читальних залів та “якісного”
персонального складу бібліотеки. Так, у лютому звітував про роботу
відділу мистецтва його завідувач Ґембарович Мєчислав Теофілович —
дійсний член Польської Академії наук, доктор історичних наук, поліглот
(знавець 9-х мов). Поставлені йому в ході обговорення звіту запитання
51 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 2.— Арк. 36-39, 59.
52 Там само.— Од. зб. 160.— Арк. 6.
53 Там само.— Од. зб. 203.— Арк. 194.
54 Там само.— Од. зб. 207.— Арк. 1-2.
410
підтверджують намагання керівництва ідеологізувати усі напрямки діяль-
ності відділу. Зацитуємо окремі: “Як читачам рекомендуються праці
А. Жданова?” [теоретик політичної лінії в питаннях ідеології і культури],
“Як веде відділ боротьбу з космополітизмом та низькопоклонництвом?”
(завідувач газетно-журнального відділу М. Гуменюк), “Як реалізуються
у відділі ухвали ЦК ВКП(б)?” (завідувач відділу концентрації О. Пташек),
“Хто читачі і яку вони вимагають літературу? Який характер консуль-
тацій? Хто контролює видачу і чи є відсів літератури за вимогами? Хто
контролює видачу з підручної бібліотеки” (завідувач відділу спецфондів
Шутілова Т. В.), “Чи всі працівники відповідають призначенню?” (го-
ловний бібліотекар відділу фондів В. Іванова), “Що зроблено в справі
популяризації радянського мистецтва?” (завідувач кабінету І. Франка
І. Карпов). Комісія піддала роботу відділу мистецтва повному ідео-
логічному розгрому, не оминувши критикою навіть мистецькі картини
в інтер’єрі читального залу як такі, що не мають зв’язку із сучасністю
(у перспективі мали “прикрашати” стіни не портрети польських ари-
стократів та живописні полотна відомих майстрів, а портрети передо-
виків соціалістичного виробництва)55.
У квітні 1949 р. було проведено обстеження відділу фондів та обслуги
читачів. В акті перевірки зокрема зазначалось: зав. відділу В. Ольшевич
не знає радянської літератури, дав необ’єктивну характеристику кадрам,
незадовільно здійснює ідеологічний та організаційний напрям у роботі,
більшість працівників відділу не знають російської мови. Читальний зал
на вул. Радянській, 24 не відповідає своєму призначенню, його підручна
бібліотека не відповідає вимогам сучасності і частково укомплектована
застарілими та призначеними на вилучення за наказами Облліту виданнями,
більшість книг у ній без штампів бібліотеки або взагалі незаінвентари-
зовані, зав. читального залу І. М. Левицька зняла з себе відповідальність
за ідеологічно правильне обслуговування читачів і не відповідає посаді56.
Перевірка підручного фонду абонементу на вул. Стефаника, 2, який
нараховував 3000 томів, встановила, що його завідувач Рогаля С. Р. збе-
рігала та видавала читачам неопрацьовані книги (т. зв. дари різних осіб) у
кількості 78 од., серед яких були видання “випадкового змісту”. За без-
відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків Левицькій І. М. та
Рогалі С. Р. було оголошено догану. Завідувачу відділу Ольшевичу В. А. за
відсутність контролю за роботою читальних залів та станом підручних
бібліотек оголошено догану із зобов’язанням до свята 1 Травня
перевірити за змістом фонди читальних залів та абонементу57.
55 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 208.— Арк. 22-31.
56 Там само.— Арк. 54-61.
57 Там само.— Арк. 85-93; Оп. 3 о/с, од. зб. 27.— Арк. 73.
411
Впродовж 1949 р. було проведено переоблік фондів кабінету марк-
сизму-ленінізму та фондів бібліотек, що увійшли до складу ЛБАН, а
саме: Оссолінеуму (велике книгосховище), Баворовських, Павліковських,
фонду Коцовського, Музею Книги, книгосховища на вул. Радянській, 24,
фонду кабінету Івана Франка (особиста бібліотека та архів письменника),
книгосховища нових радянських видань, що склало у сукупності 361 тис. од.
та 610 папок архіву І. Франка. Переоблік фондів супроводжувався “чисткою”
книгосховищ і каталогів від “ідеологічно-шкідливих видань”58. Було
взято на попередній облік неопрацьовані фонди стародруків, рукописів
та картографічних видань59. Для цієї роботи дирекція сформувала бри-
гади з представників різних відділів, які працювали в робочий та по-
надробочий час. Окремо силами працівників кабінету І. Франка (заві-
дувач І. Карпов) позапланово було вилучено до спецфонду 6000 прим.
іншомовної періодики із книгосховища на вул. Радянській, 24.60
У ІІІ кварталі 1949 р. відділ концентрації законсервував та почав
упорядковувати фонд колишньої бібліотеки М. Грушевського (3450 од.),
яка зберігалася на вул. Радянській, 24, недублетні її фонди (2190 од.)
було передано у відділ комплектування61. В кінці 1949 р. відділом кон-
центрації було підготовано до опрацювання 20 кубометрів книжок з
підвального приміщення під спецфондом62.
Посилена увага до ідеологічного контролю за фондами бібліотеки
віддзеркалена у книзі розпоряджень директора А. Одухи. Зацитуємо
кілька: 1) “Для приведення в порядок книжкових фондів по всіх кабі-
нетах, читальних залах та книгосховищах провести ретельний огляд з
метою очищення таких від зайвих, застарілих предметів та літератури.
Провести самоперевірку виконання наказу по вилученню застарілої та
ідеологічно-шкідливої літератури по каталогах та книгосховищах. Перегляд
має охопити всі місця та закутки відділу чи кабінету”63; 2) “Для проведення
систематичної перевірки фондів бібліотеки та вилучення ідеологічно-
шкідливої або застарілої за змістом літератури створити постійно діючу
комісію цензорів у складі слідуючих товаришів: Вулах В. (відділ кон-
центрації), Янчак Я. (відділ комплектування), Богуславець О. (відділ оп-
рацювання), Коваленко О. (абонемент), Гуменюк М. (газетно-журнальний
відділ), Ярошик О. (кабінет марксизму-ленінізму), Невірковець Л. (чи-
тальний зал по вул. Радянській, 24), Бичкова Р. (читальний зал по
вул. Лисенка, 14), Ґембарович М. (відділ мистецтва), Дашкевич Я. (відділ
58 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 207.— Арк. 17-18; од. зб. 210.— Арк. 192.
59 Там само.— Оп. 1, од. зб. 207.— Арк. 3.
60 Там само.— Од. зб. 210.— Арк. 44.
61 Там само.— Арк. 77; од. зб. 241.— Арк. 3; од. зб. 243.— Арк. 2.
62 Там само.— Оп. 1, од. зб. 241.— Арк. 3.
63 Там само.— Од. зб. 203.— Арк. 299.
412
бібліографії)”. Двоє останніх названих членів комісії у скорому часі будуть
звільнені з ЛБАН: Ґембарович М. — за скороченням штатів, Дашкевич Я. —
за антирадянську діяльність. Керувала комісією цензорів завідувач від-
ділу спецфондів Шутілова Т.64 Ідею створення такої комісії запозичили
в Бібліотеці ім. В. І. Леніна, де діяло 12 цензорів, без візи яких читацькі
вимоги не задовільнялись65; 3) “Довести до відома всіх завідуючих від-
ділами, що пакунки, бандеролі та листи з-за кордону поступають у
спецфонд для попереднього перегляду та обліку”66.
З кінця 1949 р. Львівський облліт почав впроваджувати посилений
котроль за використанням іноземної літератури. Згідно з його розпоря-
дженням за грудень 1949 р. всі ретроспективні іноземні видання, що
зберігались у фондах ЛБАН, та нові надходження (в т. ч. трофейні) без
цензорських значків або списків, підлягали перегляду спеціальною ко-
місією. До завершення перевірки видача їх на вимоги читачів заборо-
нялась. Відповідальність за виконання цього наказу, а також за обсте-
ження іноземної літератури та закриття доступу до неї покладалася на
завідувачів, які відали цією літературою67. До складу комісії з пере-
вірки фонду іноземних видань залучали викладачів львівських вишів,
у перспективі при Облліті мав бути створений інститут нештатних цен-
зорів. Цьому питанню присвятили одне із засідань Львівського ОК КП(б)У.
Облліт поклав заборону також на продаж в букіністичних магазинах
іншомовних видань, що вийшли друком у міжвоєнний період68.
У 1950 р. ЛБАН розпочала роботу з реорганізації систематичного та
алфавітного каталогів. З цією метою була створена бригада у складі пра-
цівників: Богуславець О. П., Гумецький В. К., Канєвська Е. Ф., Карпов І. Т.,
Люфтова М. І., Сакк З. П. (відповідальний бригадир). За розпорядженням
Уповноваженого Президії АН УРСР по львівських академічних установах,
члена-кореспондента АН УРСР Й. З. Штокала для допомоги в “очистці”
систематичного каталогу від застарілої літератури по окремих ділянках
науки підключили вісьмох наукових працівників львівських відділів
інститутів АН УРСР, сімох наукових працівників ЛДУ та одного фа-
хівця, відрядженого з Державної публічної бібліотеки у Києві. Мета
роботи — в найближчий час зробити систематичний каталог дієвим
чинником з пропаганди творів класиків марксизму-ленінізму, урядових
рішень та праць діячів більшовицької партії та радянського уряду. Було
здійснено ідеологічну редакцію розділів: “Діалектичний матеріалізм”,
“Історичний матеріалізм”, “Соціалістичне будівництво”; доповнено
64 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 203.— Арк. 27.
65 Там само.— Од. зб. 208.— Арк. 129.
66 Там само.— Од. зб. 204.— Арк. 22.
67 Там само.— Од. зб. 203.— Арк. 292.
68 ДАЛО.— Ф. 1597, оп. 1, од. зб. 16.— Арк. 8, 10.
413
працями класиків марксизму-ленінізму та постановами партії та уряду
розділи: “Наука”, “Аграрне питання”, “Релігія та боротьба з нею”, “Праця”,
“Колгоспне будівництво”, “Соціалістичні методи праці”, “Стаханівський
рух”, “Профспілки”; закінчено перебудову розділу “Сільське господарство”,
який очолено творами та висловлюваннями партійних та державних
діячів. Усього впродовж року було перевірено 135 скриньок система-
тичного каталогу, з яких вилучили 4000 карток69 та зроблено виправ-
лення у 70 скриньках алфавітного каталогу70.
Цього ж 1950 р. здійснювалась подальша реорганізація структури
бібліотеки, — було ліквідовано як самостійну структурну одиницю відділ
концентрації та створено замість нього при відділі комплектування
сектор резервного та обмінного фонду під керівництвом Вулаха В. Л.
Протягом першого кварталу 1950 р. ним була проведена значна робота
з упорядкування великого масиву неосвоєних періодичних видань, а
саме: розібрано 120 тис. од. періодики, з яких виокремлено 40 тис. річних
комплектів видань, що вийшли друком до 1916 р., та 33 тис. комплектів,
виданих після 1917 р., з них вилучено до спецфонду 47 тис. річних
комплектів періодики. Із 140 тис. од. книжкового фонду, розібраних
бригадами позаштатних працівників, 50 тис. од. було відібрано в маку-
латуру (головно багатотиражна та клерикальна література), 844 книги —
до спецфонду71. Керівниками позаштатних бригад були призначені Іри-
нархов П. Н. (завідувач відділу комплектування) та Гуменюк М. П. (за-
відувач газетно-журнального відділу); серед учасників бригад працю-
вали також цензори Львівського облліту: Марченко В. І., Сєніна К. С.,
Сіренко В. Д.72 З метою посилення контролю література сектору під-
лягала штемпелюванню73. Усього за 1950 р. сектор резервного та об-
мінного фонду передав до спецфонду 5802 кн. од.74
Впродовж 1950 р. відбулося кілька обллітівських інспекторських пере-
вірок у найбільш ідеологічно загрозливій для влади колишній бібліотеці
НТШ на вул. Радянській, 24. Так, 20 лютого 1950 р. перевірка встановила,
що фонди бібліотеки значно “засмічені” застарілою літературою. Для
виконання розпорядження Облліту з очистки її книгосховищ було сфор-
мовано бригаду з працівників бібліотеки, в яку увійшли: Бичкова Р. П.,
Богуславець О. П., Вулах В. Л., Гуменюк М. П., Іринархов П. Н., Карпов І. Т.,
Козачук Т. Ю., Луцик Р. Я., Макарова П. Т., Невірковець Л. Т., Пашкевич І. О.,
69 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 267.— Арк. 2; Оп. 3 о/с, од. зб. 31.— Арк. 281-282.
70 Там само.— Оп. 1, од. зб. 268.— Арк. 10.
71 Там само.— Арк. 6.
72 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 31.— Арк. 235-236; ДАЛО.— Ф. 1597, оп. 1,
од. зб. 9.— Арк. 1.
73 Там само.— Арк. 2.
74 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 269.— Арк. 5.
414
Ярошик О. Г.75 Дирекція звернулася до начальника Облліту Кущинсь-
кого П. А. з проханням виділити консультанта для надання допомоги
бригаді по місцю перевірки. З метою уникнення “знеосібки” за членами
бригади закріплювались окремі дільниці книгосховища в межах інвен-
тарних номерів, зокрема: Гуменюк М. П. перевіряв підручну бібліотеку,
фонд обмеженого користування та інв. № 1-3000 бібліотеки І. Франка;
Луцик Р. Я. — інв. № 244-9884 (кварти) та інв. № 3001-6035 бібліотеки
І. Франка; Карпов І. Т. — інв. № 9885-112139 та інв. № 1858-73400 (фоліо).
Вилученням каталожних карток займалися: Зуб С. І., Капустій Г. Й.,
Самков І. Г., Хмельовська М. І. та Хомин І. А. Керівництво бригадою
та контроль за ходом виконання робіт було доручено Вулаху В. Л.76
Однак, перевіряючі органи виявили ряд суттєвих недоліків у роботі
відділу спецфондів ЛБАН. Так, зокрема в акті обстеження бібліотеки
комісією Президії АН УРСР зазначалось: “Відділ спецфондів не забез-
печує належного контролю за ідеологічним станом каталогів та книго-
сховищ, власні його фонди також не упорядковані. Такий стан роботи
відділу спецфондів є найбільш загрозливим у всій роботі Бібліотеки”77.
З метою проведення докорінної перебудови його роботи в червні 1950 р. у
відділі відбулися кадрові перестановки: Шутілова Т. В. була переве-
дена на посаду старшого бібліотекаря відділу, тимчасово виконувати
обов’язки завідувача призначили політредактора львівського Облліту
Шафмана Іхеля Ісаковича — єврея, родом з Кам’янець-Подільської обл.,
члена ВКП(б), із середньою освітою та закінченим військово-піхотним
училищем, під час війни — цензора Штабу армії, у 1945–1946 рр. —
цензора Львівського воєнного округу78-79.
Під наглядом Шафмана І. І. та керівництвом бригадира Іванової В. В.
влітку 1950 р. проходила перевірка книгосховища № 10 на вул. Стефа-
ника, 2. Обов’язки консультанта виконувала Шутілова Т. В., яка повинна
була працювати у цій бригаді по 4 години щодня80. Для покращання
якості роботи між учасниками бригади проводилися взаємоперевірки.
Завідувачі Шафман І. та Вулах В., кожен по 1 годині в день, контролю-
вали якість виконаних бригадою робіт81.
З метою упорядкування великої кількості вилученої до спецфонду
літератури в розпорядження Шафмана І. І. були скеровані працівники
75 ЛНБ. Архів.— Оп. 3 о/с, од. зб. 31.— Арк. 269.
76 Там само.— Арк. 270.
77 Там само.— Оп. 1, од. зб. 274.— Арк. 6.
78 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 31.— Арк. 180.
79 ДАЛО.— Ф. 1597, оп. 1, од. зб. 5.— Арк. 9.
80 ЛНБ. Архів.— Оп. 3 о/с, од. зб. 31.— Арк. 179.
81 Там само.
415
бібліотеки: Білевич І. Н., Канєвська Е. Ф., Крисько З. О., Ярошик О. Г.82
Розпочату Шафманом І. роботу продовжив його наступник.
В кінці вересня 1950 р. на посаду завідувача відділу спецфондів був
прийнятий з місячним іспитовим терміном Кущ Олег Павлович — ук-
раїнець, член ВКП(б), закінчив Запорізький металургійний технікум та
три курси Дніпропетровського металургійного інституту, у 1938–1941 рр.
був оперативним працівником органів НКВД-НКГБ, у воєнний час працював
на фронтовій оперативній роботі, пізніше — в органах МГБ Києва, з 1949 р. —
в Управлінні МГБ по Львівській обл., звідти вийшов у запас на пенсію83.
В архіві ЛНБ зберігається з позначкою “Таємно” складений ним
п’ятирічний план роботи спецвідділу на 1951–1956 рр. “В качестве ос-
новных мероприятий” названі наступні (цитуємо в українському пере-
кладі автора статті):
“Перевірити та впорядкувати за цей термін книги та періодичні
видання, передані до спецфонду російською, українською, білоруською
та іноземними мовами. Уся вищезазначена література повинна бути
звірена з наказами органів цензури, при необхідності — проанотована.
Впорядкувати каталог наказів органів цензури, звірити його з наяв-
ними наказами. Домогтися, щоб на всі карточки каталогу було доку-
ментальне підтвердження органів цензури.
Скласти каталог наказів на літературу іноземними мовами.
Заінвентаризувати літературу, яка підлягає спецзбереженню, та скласти на
неї два каталоги (алфавітний і систематичний, на латиницю і на кирилицю).
Перевірити всі примірники періодики (кирилицею та латиницею),
яка поступила у спецфонд, докомплектувати її. Після перевірки періо-
дику, яка не підлягає спецзбереженню, передати в загальний фонд біб-
ліотеки по акту. Залишену у спецфонді періодику заінвентаризувати та
скласти на неї два каталоги (на латиницю і на кирилицю).
Розібрати та впорядкувати наявні у спецфондах листівки, відозви,
афіші, плакати та інші документи.
Періодично проводити детальні перевірки всіх каталогів та відділів
бібліотеки (за наказами органів цензури) з метою виявлення літератури,
яка підлягає вилученню”84.
Важливо зауважити: після призначення Куща О. П. на постійну по-
саду завідувача відділу спецфондів ЛБАН починається вилучення ок-
ремих документів з Книги наказів з посиланням на їх зберігання у спец-
відділі, що певною мірою обмежило джерельну базу дослідження, оскільки
збереглися лише поодинокі документи, залишені, очевидно, по недогляду.
82 ЛНБ. Архів.— Оп. 3 о/с, од. зб. 31.— Арк. 136.
83 Там само.— Од. зб. 257.— Арк. 225-226.
84 Там само.— Оп. 1, од. зб. 325.— Арк. 11.
416
Так, зокрема зберігся рапорт Куща О. від 5 травня 1951 р. на завіду-
вача відділу фондів та обслуги ЛБАН Карпенка О. Ю., який дозволив
собі у розмові з читачем висловити критичне зауваження щодо безпід-
ставного вилучення багатьох видань до спецфонду і оптимістичне при-
пущення про повернення їх на свої попередні місця в діючі книго-
сховища. Кущ О. вважав, що такою поведінкою Карпенко О. “порушив
існуючий закон про збереження таємниці в друку і мусить понести за
це відповідальність”. Стосовно потрібної читачеві книги — “Ювілейна
книга в 300-літні роковини смерти митрополита Іпатія Потія”, видана
у Львові 1914 р., то, на думку керівника спецвідділу, за своїм змістом
вона, безперечно, “спецфондівська”, оскільки вміщує статтю К. Сту-
динського, всі твори якого вилучаються, бо він — ворог Радянської
влади. Крім цього, книжка просякнута пропагандою католицизму, пане-
гіриками в адресу Папи Римського і т. д., в зв’язку з чим видання,
безперечно, мусить зберігатися у відділі спецфондів”85.
Керуючись постановами ЦК ВКП(б) про ідеологічну роботу, серед
першочергових завдань ЛБАН на 1951 р. були визначені: “всебічна до-
помога читачам в оволодінні марксистсько-ленінською теорією та ак-
тивна участь в комуністичному вихованні мас”. З огляду на це плану-
валась подальша великообсягова робота з редагування систематичного
каталогу “з метою підвищення його ідейного змісту та рекомендаційної
ролі”. В річному плані на 1951 р. передбачалось переробити 24 розділи
цього каталогу, серед яких: суспільно-політичні науки, економічні науки,
філософські науки, мовознавство, літературознавство, історія86.
Продовжувався пильний контроль за використанням іноземної літе-
ратури. Завідувач відділу фондів та обслуги Карпенко О. Ю. та головний
бібліотекар Іванова В. В. повинні були забезпечувати обов’язковий
перегляд читацьких вимог на іноземну літературу з книгосховищ на
вул. Стефаника, 2 завідувачем відділу спецфондів Кущем О. П. та за-
довільняти їх тільки після його дозволяючої візи. Кущ О. П. вів облік
усієї іноземної літератури, що проходила перевірку87.
Надалі гостро стояло питання упорядкування неосвоєних фондів.
Наукова нарада при директорі 17 лютого 1951 р. констатувала, що розбір
фондів концентрації є вкрай необхідним, адже великий масив закон-
сервованих видань знаходиться у загрозливому стані: література, зва-
лена випадково і довільно штабелями в пивницях головного корпусу
бібліотеки, нищиться від шкідливих умов зберігання, скільки її взагалі —
85 ЛНБ. Архів.— Оп. 3 о/с, од. зб. 152.— Арк. 108.
86 Там само.— Оп. 1, од. зб. 232.— Арк. 3; од. зб. 326.— Арк. 1.
87 Там само.— Оп. 1, од. зб. 322.— Арк. 54.
417
ніхто відповісти не може88. Для робіт з упорядкування фондів кон-
центрації на 1951 р. було асигновано по безлюдному фонду 200 тис. крб.
Впродовж двох тижнів травня 1951 р. за дорученням Львівського
ОК КП(б)У роботу ЛБАН перевіряла спеціальна комісія у складі: Ки-
рилова (директор НТБ ЛПІ), Косенко (директор Обласної бібліотеки),
Бланк (заступник директора Обласної бібліотеки), Мельхової (завідувач
бібліотекою Львівської облпартшколи), Алексєєвої (директор Центральної
міської бібліотеки), Ковальової (ст. бібліотекар Наукової бібліотеки
ЛДУ). Результати перевірки були відображені у довідці89, де, зокрема,
зафіксовано: фонди бібліотеки нараховують 1 615 000 од. зб., з них —
861 500 од. опрацьованих та близько 600 000 од. неопрацьованих (в т. ч.
10 % стародруків); неосвоєні фонди являють собою звалища штабелів
книг, склад яких зовсім невідомий та й кількість доволі приблизна;
серед цього масиву є велика кількість видань ідеологічно неприйнятних
і просто фашистських, частина їх по мірі виявлення передається до спец-
фонду; у секторі концентрації працює усього чотири бібліотекарі, які не в
змозі освоїти за рік більше, ніж 20 000 кн. од. — при таких темпах роз-
бору на опрацювання фонду концентрації знадобиться близько 30 років.
Комісія також відзначила: бібліотека недостатньо забезпечена фа-
ховими кадрами, так як лише 6 осіб мають вищу бібліотечну освіту та
9 осіб середню; більшість працівників із місцевих уродженців здобули
вищу освіту до 1939 р. і мало знайомі з досвідом і практикою роботи
радянських бібліотек; партійний прошарок — недостатній, серед кому-
ністів лише двоє отримали спеціальну освіту, велика кількість членів
партії раніше зовсім не займалися бібліотечною справою. Основним
зауваженням до керівного складу бібліотеки комісія назвала присутність
у ньому представників місцевого населення, “які знають і люблять стару
книгу, але не знають радянської літератури”; хоча керівники-комуністи
й намагаються активізувати роботу бібліотеки, однак не вміють цього
зробити через брак бібліотечних знань — в результаті між двома гру-
пами керівників відділів нема контакту та взаєморозуміння. В числі
кращих працівників із місцевого населення були названі ентузіасти своєї
справи, які намагаються чесно і активно працювати: Вулах В. Л., Гу-
мецький В. К., Луцик Р. Я., Янчак Я. В. Комісія зауважила наявність все-
редині колективу бібліотеки кількох “замкнутих угрупувань, частина
яких створена за національною ознакою”; партгрупа, яка нараховувала
13 комуністів (партгрупоргом був Іринархов П. Н.), “ще не стала єдиним
згуртованим авангардом, здатним мобілізувати безпартійних на гли-
боку перебудову роботи бібліотеки”.
88 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 327.— Арк. 1-2.
89 Там само.— Од. зб. 334.— Арк. 21.
418
Після цієї перевірки голова Ради Львівського філіалу АН УРСР
Й. З. Штокало у червні 1951 р. поставив перед колективом бібліотеки
термінове відповідальне завдання: протягом місяця розібрати усі фонди
концентрації. Для його виконання кожен керівник відділу зобов’язу-
вався виділити відповідну кількість найкращих, в першу чергу, полі-
тично благонадійних працівників90. Завдання ускладнювалось необхід-
ністю залучення людей, які володіють іноземними мовами та надаються
для наукового перегляду літератури (таких було небагато). Розбір фондів
розпочали негайно з найбільш загрозливих ділянок у пивницях головного
корпусу бібліотеки. У бригаді по розбору працювали: Гавронський Г. Л.,
Келлес-Крауз Я. К., Кізлик О. Д., Луцик Р. Я., Люфтова М. І., Паш-
кевич І. О., Рогаля С. Р., Салагуб І. І. та 20 позаштатних робітників. Згодом
кількість бригад збільшилася до чотирьох, ними керували: Ващекіна З. Г.
(вчений секретар), Гуменюк М. П., Іринархов П. Н. та Кущ О. П. Усього
впродовж 1951 р. до розбору неосвоєних фондів, що знаходились на
вул. Стефаника, 2 (пивниці лівого і правого крила, кім. № 35, 69, 111),
Бібліотечна, 2, Радянська, 24, Хмельницького, 36, було залучено 137 по-
заштатників, якими керували 14 штатних працівників бібліотеки91. Завдяки
розгорнутому соціалістичному змаганню роботу планували завершити до
34 річниці Жовтневої революції92. Однак, обсяг роботи виявився більшим,
ніж передбачалось, — це відтермінувало її остаточне завершення. Звіт
бібліотеки за 1951 р. подає повні статистичні дані лише на роботи, ви-
конані позаштатними працівниками. Назвемо окремі процеси: 1) розбірка
і сортування літератури за мовами та визначення категорії за тематикою —
571 330 од.; 2) детальна перевірка видань за змістом — 137 707 од., з них
передано до спецфонду 5 476 од.; 3) винос макулатури — 96 245 од.93
Наступного 1952 р. освоєння фондів концентрації продовжили 5 бригад
позаштатних працівників (42 особи) під керівництвом бригадирів: Куща О.,
Луцика Р., Рогалі Я., Сакк З., Шутілової Т. У процесі роботи виокремили
та заштабелювали т. зв. другорядну літературу, головно релігійну, у
кількості 150 тис. од. Для її перегляду з метою виділення макулатури
створили комісію у складі: Бідненко М., Вулах В., Кізлик О., Кущ О.,
Луцик Р. Частину розібраної мистецтвознавчої літератури було від-
правлено по обміну в Інститут архітектури АН. Роботою керував заві-
дувач сектору обмінно-резервних фондів Вулах В.94
90 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 328.— Арк. 22.
91 Там само.— Од. зб. 332.— Арк. 7.
92 Там само.— Од. зб. 328.— Арк. 24-26.
93 Там само.— Од. зб. 332.— Арк. 69; од. зб. 345.— Арк. 3.
94 Там само.— Оп. 1, од. зб. 371.— Арк. 39-42.
419
Потрібно зауважити: персональний склад відділу спецфондів фор-
мувався переважно із загартованих членів партії, які прибули до Львова
після війни і не мали спеціальної бібліотечної освіти. В їхній роботі
нерідко траплялися помилки, інколи навіть ідеологічного характеру.
Так, відповідно до постанови Президії АН УРСР від 15 червня 1951 р.
бібліотека повинна була передати із своїх фондів до музею В. І. Леніна
у Львові дореволюційні видання його творів та видання РСДРП. Було
підготовано 768 книг на суму 18 758 крб., передачею займалася Мака-
рова П. Т. В результаті комісія з оцінки цих видань виявила серед них
16 книжок (головно меншовицькі та ессерівські), що підлягають вилу-
ченню згідно з наказами Головліту. Завідувач спецвідділу Кущ О. давав
пояснення дирекції95, і невдовзі за його наполяганням Макарова П. Т.,
фармацевт за освітою, була переведена у відділ бібліографії.
З початком 1952 р. за власним бажанням перейшла працювати в інший
відділ Шутілова Т. В. У лютому був реорганізований газетно-журнальний
відділ і на його базі створений самостійний читальний зал періодики. Від-
повідальність за роботу, майно та фонди залу поклали на Шутілову Т.96, яка
запевняла, що її спецфондівський досвід пригодиться у будь-якому відділі97.
Очевидно, за високі “досягнення” у роботі отримав підвищення в
посаді завідувач відділу спецфондів Кущ О. П., ставши тимчасово ви-
конувачем обов’язки заступника директора з наукової частини. Завіду-
вачем спецфонду знову тимчасово призначили Шафмана І. І.
Не переставала знаходитися під постійним ідеологічним прицілом
колишня бібліотека НТШ. У березні 1952 р. згідно з розпорядженням
директора бібліотеки А. Одухи для перевірки сигналів щодо ряду не-
доліків в організації роботи читального залу на вул. Радянській, 24 була
створена комісія у складі: т. в. о. заступника директора з наукової час-
тини Куща О., т. в. о. завідувача відділу спецфондів Шафмана І., завідувача
відділу опрацювання Сакк З., старшого бібліотекаря Тарапат А. та біб-
ліотекаря Богуславець О. Перевірка встановила грубі недоліки в роботі
книгосховища та читального залу, а саме: робота скерована на самоплив
і не контролюється завідувачем відділу фондів та обслуги Карпенком О. Ю.,
який не ставить перед працівниками актуальних завдань; погано по-
ставлений облік підручної бібліотеки та книговидачі на абонементі; усі
радянські журнали від 1946 р. не відображені в каталозі та безсистемно
розкидані по книгосховищі, що унеможливлює користування ними чи-
тачам; такі необхідні журнали, як: “Молодой большевик”, “Большевик”,
“Радянська жінка” та ін. не мають розстановочного номера; не дивлячись
на розпорядження дирекції про переробку каталогу, ця робота зовсім
95 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 328.— Арк. 32-33.
96 Там само.— Од. зб. 366.— Арк. 23.
97 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 176.— Арк. 250-253.
420
не розпочата; в книгосховищі є в наявності старі каталоги невідомого
призначення, що рясніють карточками на політично-шкідливу літературу;
виявлено каталог статей про І. Франка, в якому відображені журнальні
та газетні статті С. Петлюри, А. Крушельницького та інших ворогів народу;
не виконано розпорядження з очистки приміщення від шкідливого фото-
матеріалу; ще не повністю закінчена перевірка ідеологічного змісту фондів.
Комісія вважала необхідним провести повну перевірку правильності
розміщення фонду на вул. Радянській, 24 (тобто, чергову “чистку”), вста-
новити строгий контроль за видачею книг на домашній абонемент та
вжити заходів для найшвидшої переробки читацького та службового ката-
логу98. Карпенко О. Ю. отримав сувору догану з останнім попередженням
(згодом він буде звільнений, але за розпорядженням Уповноваженого
Президії АН УРСР Й. З. Штокала його переведуть на наукову роботу)99.
Згідно з рекомендацією комісії для усунення “засміченості” книго-
сховищ у червні 1952 р. проведено суцільну перевірку фонду колишньої
бібліотеки НТШ на вул. Радянській, 24. У складі бригади перевіряючих
були: Бідненко М., Богуславець О., Даревич С., Жарінов М., Кізлик О.,
Козачук Т., Луцик Р., Рогаля Я., Сакк З., Ярошик О. Вилучення карток
здійснювали Зуб С. та Білевич І. Загальне керівництво бригадою та
відповідальність за виконану роботу поклали на нового завідувача від-
ділу фондів та обслуги ЛБАН Касьянова Г. І. Бригада повинна була
закінчити перевірку в місячний термін. З метою усунення знеосібки за
перевіряючими закріплювалися індивідуальні шифри, які ставили разом
з ініціалами на зворотній стороні титульного аркуша в нижньому лі-
вому куті. Непрофільна література виділялася закладками100.
З початком 50-х років за розпорядженням Головліту та Облліту
при читальних залах ЛБАН для контролю видачі іноземних видань та
вилучення ідеологічно застарілих книг організовуються цензорські
пункти, які охоплювали:
1. Читальний зал і фонди на вул. Стефаника, 2. Цензор — ст. біб-
ліотекар Андросова В. О.
2. Абонемент на вул. Стефаника, 2. Цензори — Коваленко О. С. та
Лисенко С. С. (у заміжжі — Данилюк).
3. Кабінет марксизму-ленінізму. Цензор — зав. кабінету Жарінов М. С.
4. Читальні зали газетно-журнального відділу та кабінету мистецтва.
Цензор — ст. бібліотекар Шутілова Т. В.
5. Читальний зал і фонди на вул. Радянській, 24. Цензор — бібліо-
текар Богуславець О. П. та за домовленістю з дирекцією Інституту сус-
98 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 380.— Арк. 67-68.
99 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 152.— Арк. 116-117.
100 Там само.— Оп. 1, од. зб. 367.— Арк. 23.
421
пільних наук АН УРСР у Львові для консультацій з окремих питань за-
лучався працівник цього інституту.
Серед загальної кількості цензорських наглядачів — жодного пред-
ставника місцевого населення. Керівництво цензорськими пунктами
забезпечував завідувач відділу спецфондів101.
31 липня 1952 р. відбувся найбільш вражаючий акт вандалізму, без-
посередньо пов’язаний з історією відділу спецфондів ЛБАН, коли із
Львівського державного музею українського мистецтва без відповідної
документації, начебто на зберігання, було перевезено велику кількість
експонатів “націоналістичного характеру”, насправді ж творів живопису,
графіки та скульптури відомих українських митців ХVIII–ХХ ст.: О. Ар-
хипенка, М. Бутовича, С. Гординського, П. Ковжуна, О. Кульчицької,
О. Куриласа, М. Мухина, Г. Нарбута, П. Холодного та ін. Відразу після
перевезення в присутності тодішнього секретаря обкому партії К. З. Лит-
вина, працівників обкому Н. Н. Пеньковича та В. Н. Єфременка, за-
ступника начальника львівського Облліту В. Д. Сіренка (начальником
Облліту на той час був С. С. Сімутін), цензора Облліту В. Є. Забрамного, а
також заступника директора ЛБАН з наукової роботи О. П. Куща ше-
деври українського мистецтва були знищені: картини спалювали в печах
відділу спецфондів, а скульптуру трощив молотом у підвальному при-
міщенні під спецфондом цензор Забрамний — українець з Харкова, член
ВЛКСМ, з освітою 8 класів, який з 5 січня по 12 липня 1952 р. працював
у ЛБАН на тимчасових посадах старшого бібліотекаря, зокрема у карто-
сховищі. В його особовій справі зберігається службова характеристика,
підписана директором Одухою А. З., де уже після скоєного злочину,
вандал названий добросовісним працівником та активним учасником
громадського життя бібліотеки102.
Для завершення перевірки фондів у книгосховищах центрального
корпусу на вул. Стефаника, 2 у вересні 1952 р. сформували бригаду, у
склад якої увійшли: Вулах В., Даревич С., Козачук Т., Луцик Р., Мака-
рова П., Пашкевич І., Сакк З., Шутілова Т., Ярошик О. За кожним пра-
цівником були закріплені окремі ділянки в межах інвентарних номерів
колишніх бібліотек: Оссолінських, Баворовських, Павліковських, колекції
Коцовського, колекції книг мовами народів СРСР та єврейської літера-
тури. Вилученням карток займалися: Каневська Е., Люфтова М. та Хомин І.
Загальне керівництво бригадою здійснював завідувач відділу фондів та
обслуги Касьянов Г. І. Члени бригади повинні були проводити перевірку
щоденно половину робочого дня та закінчити її в двомісячний термін103.
101 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 367.— Арк. 24.
102 Там само.— Оп. 3 о/с, од. зб. 45.— Арк. 3, 150; од. зб. 149.— Арк. 143-153;
од. зб. 366.— Арк. 166, 177.
103 Там само.— Оп. 1, од. зб. 367.— Арк. 35.
422
У звіті про роботу відділу опрацювання подано кількість часу, затраче-
ного на відмітки в інвентарних книгах видань, вилучених з діючих
фондів на вул. Стефаника, 2, яка становить 20 робочих днів104. Наступ-
ного року відділом опрацювання при допомозі кандидата економічних
наук Герасименка було переглянуто схему розділу “Політекономія” та
змінено формулювання кількох рубрик, а також перенесено до службо-
вого каталогу видання зі статтями Лєонтьєва, Гатовського та ін.105, згідно
з повідомленням, яке з’явилось у періодиці, про помилкове висвітлення
об’єктивного характеру економічних законів соціалізму та інших питань
в працях ряду авторів.
З нагоди 35-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції ди-
рекція ЛБАН у 1952 р. винесла подяку із занесенням до особової справи
Кізлику О., Козачук Т., Луцику Р., Пашкевичу І. за велику понадпланову
роботу з перевірки книгосховищ106.
На початку 1953 р. у відділі спецфондів ЛБАН відбулися кадрові
зміни: у січні тимчасово виконувачем обов’язків завідувача був призна-
чений Кізлик Олександр Данилович, ст. бібліотекар Ярошик О. Г. з
травня по липень очолювала сектор обмінно-резервного фонду, у вересні
на тимчасову посаду помічника бібліотекаря відділу спецфондів була
зарахована Григорьєва Марія Герасимівна — латвійка, родом з Но-
восибірської обл., безпартійна, закінчила Куйбишевський сільськогос-
подарський технікум, під час війни — курси радистів, працювала при
Управлінні гідрометеослужби СибВО, звідти прибула до Львова на ро-
боту в Гідрометеобюро, від 1947 р. працювала в бібліотеці ЛДУ, па-
ралельно з роботою заочно закінчила Львівський культосвітній технікум
(бібліотечне відділення), потім — історичний факультет ЛДУ.
Продовжувались перевірки бібліотеки на вул. Радянській, 24. Від
квітня по грудень 1953 р. (232 робочі дні) там тривали роботи з пере-
інвентаризації та рекаталогізації фонду. Для їх виконання залучили
21 штатного працівника ЛБАН (Ванчицька М., Вулах В., Говиріна О.,
Гумецький В., Даревич С., Зайко В., Заяць Ю., Ільїна Т., Капустій А.,
Келлес-Крауз Я., Кізлик О., Кравченко Є., Красіцька С., Курчаба С.,
Луцик Р., Рудько М., Салогуб І., Хмельовська М., Штеліга М., Яцків М.)
та 10 працівників, найнятих по договору, серед яких — начальник сек-
ретної частини львівського Облліту Меломедова Віра Соломонівна.
Усього було сформовано шість бригад: 1) з підготовки та проведення
сумарного та індивідуального обліку (керівник — Луцик Р.); 2) з опису
книг кириличним шрифтом (керівники — Зайко В. та Ільїна Т.); 3) з
опису іноземної літератури (керівник — Хмельовська М.); 4) зі складання
104 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 435.— Арк. 34.
105 Там само.— Арк. 31-32.
106 Там само.— Од. зб. 366.— Арк. 304.
423
алфавітного, генерального та топографічного каталогів (керівник —
Келлес-Крауз Я., яка одночасно виконувала обов’язки головного ре-
дактора опису книг); 5) з опису періодики (керівник — Кізлик О.);
6) з систематизації літератури та складання систематичного каталогу
(керівник — Гумецький В.). Розробкою інструктивних матеріалів з
переінвентаризації та рекаталогізації займалася спеціально створена ко-
місія (Володарська Є., Вулах В., Іванова В., Касьянов Г., Кущ О. (голова),
Луцик Р., Сакк З.). За розробленим нею планом роботи у 1953 р. перед-
бачалось заінвентаризувати, опрацювати та скласти три каталоги (гене-
ральний, алфавітний та топографічний) на 75 тис. од. літератури. Всього
разом з періодикою було заінвентаризовано 112 722 од. та опрацьовано —
83 097 од. фонду колишньої бібліотеки НТШ107. За 10 днів до початку
переінвентаризації спеціальна бригада з попередньої підготовки літе-
ратури під керівництвом Луцика Р. проводила вилучення ідеологічно-
шкідливих, застарілих, знищених та непрофільних видань108. Згідно із
звітом ЛБАН за 1953 р. з книгосховищ на вул. Радянській, 24 до го-
ловного книгосховища, вул. Стефаника, 2 було перевезено 24 тис. не-
профільних видань109. Щодо кількості інших вилучених видань — ін-
формація відсутня.
Внаслідок такого “упорядкування” було остаточно зруйновано пер-
вісну структуру бібліотеки НТШ, її цілісність та повноту. Книжки 14
меморіальних бібліотек, успадкованих НТШ, серед яких бібліотеки:
О. Кониського, В. Лесевича, П. Крип’якевича, Ф. Ржегоржа, Ю Медведсь-
кого та інших, перетворили в безсистемну суміш та влили у загальний
фонд. Картковий каталог бібліотеки НТШ призначався на знищення.
На щастя, цього не сталося: зараз він зберігається у відділі україніки ЛНБ.
На завершення подамо трохи показової статистики. 1953 р. у штаті
ЛБАН числилося 75 бібліотечних працівників, з них — 37 місцевих;
членів партії — 10 (усі немісцеві); членів ВЛКСМ — 5 (один місцевий);
впродовж 1950–1953 рр. було звільнено з різних причин 40 працівників,
з них — 29 українців, серед яких — 23 місцевих, росіян було звільнено
6 (усі — за власним бажанням або переводом на іншу роботу); окремо
за цей період за скороченням штатів звільнили 10 осіб — усі місцеві,
росіянина — жодного110. Зауважимо: в статистичних таблицях з пер-
соналу ЛБАН у графі “Примечания” робили єдину відмітку навпроти
“местных” працівників. У звіті ЛБАН за 1953 р. подаються цікаві ста-
тистичні дані з книговидачі у бібліотеці на вул. Радянській, 24, а саме:
кількість читацьких відмовлень з фондів становила 547 невиконаних
107 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 471.— Арк. 5-15.
108 Там само.— Од. зб. 433.— Арк. 1-34.
109 Там само.— Од. зб. 469.— Арк. 6.
110 Там само.— Од. зб. 425.— Арк. 11-17.
424
вимог, з них: нема в бібліотеці — 163 кн., нема на місці — 361 кн.
Тобто, цензорський пункт там працював добре111.
Отже, післявоєнний період діяльності ЛБАН, позначений новою
хвилею сталінізму, характеризується посиленою увагою до ідеологіч-
ного контролю за станом діючих та концентраційних фондів, що про-
являлося в системних “чистках” книгосховищ та ідеологічному реда-
гуванні каталогів з метою вилучення “політично-шкідливих” друків та
їх часткового знищення. Дублетні та триплетні примірники вилучених
видань передавались у БАН та інститути АН УРСР в Києві, зокрема у
фонди обмеженого та закритого користування. Цензорському контролю
підлягала література, замовлена у читальні зали та на абонемент, суворо
контролювалось використання іноземної літератури. До особового складу
відділу спецфондів ЛБАН разом з прибулими кадрами входили місцеві
працівники. Роботи з вилучення ідеологічно-шкідливої літератури про-
водились за участю представників Львівського управління у справах ви-
давництв та літератури, які виконували контролюючі функції.
ВІДДІЛ СПЕЦФОНДІВ ЛЬВІВСЬКОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ
АН УРСР (1945–1953)
Леся Кусий
молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу історичних колекцій
відділення “Наукова бібліографія і книгознавство”
ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Досліджується діяльність відділу спецфондів Львівської бібліотеки АН УРСР
на фоні післявоєнної перебудови її роботи та перетворення на ідеологічну ус-
танову. На основі документальних матеріалів, що зберігаються у ЛНБ ім. В. Сте-
фаника НАН України та в Державному архіві Львівської області, окреслено
механізми роботи відділу, розглянуто діяльність, спрямовану на забезпечення
ідеологічного контролю за станом книгосховищ, фондів вільного доступу та
каталогів бібліотеки. Подано інформацію про масштабні “чистки” діючих фондів
та фондів концентрації від т. зв. ідеологічно шкідливих, антирадянських та ін.
небезпечних для радянського режиму видань, які вилучалися до відділу спец-
фондів за участі цензорів (політредакторів) львівського Управління у справах
літератури та видавництв (Облліту). Зроблено спробу відтворити персональний
склад відділу спецфондів.
Ключові слова: спецфонд, післявоєнна перебудова, ідеологічний контроль,
радянський режим, облліт.
111 ЛНБ. Архів.— Оп. 1, од. зб. 435.— Арк. 100.
425
SPECIAL HOLDINGS DEPARTMENT OF L’VIV SCIENTIFIC LIBRARY
OF ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINIAN SSR (1945–1953)
Lesia Kusyi
Junior Research Fellow, Research Dept. of Historical Collections,
Division of Scientific Bibliography and Bibliology,
L’viv Stefanyk Scientific Library, National Academy of Sciences of Ukraine
Activities of Special Holdings Dept. of L’viv Library during post-war recon-
struction of its work and transformation into ideological institution are discussed. Des-
cription of the Department working principles, its activities to provide ideological
control over book repositories, general holdings and catalogues of the Library are
based on documents kept in L’viv Stefanyk Scientific Library, and State Archives of
L’viv oblast’.
Information is provided about mass cleanings of active and concentration holdings
from the so-called ideologically harmful anti-soviet and other dangerous for soviet
regime publications which were separated to Special Holdings Dept. by censors of
L’viv Censorship Office (Obllit). An attempt was made to restore the staff list of
Special Holdings Department.
Keywords: Special Holdings, post-war reconstruction, ideological control, soviet
regime, Censorship Office (Obllit).
ОТДЕЛ СПЕЦФОНДОВ ЛЬВОВСКОЙ НАУЧНОЙ БИБЛИОТЕКИ
АН УССР (1945–1953)
Леся Кусий
младший научный сотрудник научно-исследовательского отдела
исторических коллекций отделения “Научная библиография и книговедение”
ЛНБ им. В. Стефаника НАН Украины
Исследуется деятельность отдела спецфондов Львовской научной библио-
теки АН УССР на фоне послевоенной перестройки её работы и преобразования
её в идеологическое учреждение. На основе документальных материалов, которые
хранятся в ЛНБ им. В. Стефаника НАН Украины и в Государственном архиве
Львовской области, очерчены механизмы работы отдела, рассмотрена деятельность,
направленная на обеспечение идеологического контроля за состоянием книго-
хранилищ, фондов свободного доступа и каталогов библиотеки. Изложена
информация о масштабных “чистках” действующих фондов и фондов концент-
рации от так называемых идеологически вредных, антисоветских и др. опасных
для советского режима изданий, изымавшихся в отдел спецфондов при участии
цензоров (политредакторов) львовского Управления в делах литературы и из-
дательств (Обллита). Осуществлена попытка воспроизвести персональный состав
отдела спецфонда.
Ключевые слова: спецфонд, послевоенная перестройка, идеологический
контроль, советский режим, обллит.
|