Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр.
Стаття присвячена одному з важливих напрямів господарювання міського самоврядування Чернігова – соціальній сфері. Йдеться про видатки з місцевого бюджету на розвиток освіти, утримання лікарні, забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов у губернському центрі....
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128753 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр. / Л.М. Шара // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 332-334. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-128753 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1287532018-01-14T03:03:09Z Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр. Шара, Л.М. Нова історія Стаття присвячена одному з важливих напрямів господарювання міського самоврядування Чернігова – соціальній сфері. Йдеться про видатки з місцевого бюджету на розвиток освіти, утримання лікарні, забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов у губернському центрі. Статья посвящена одному из важных направлений в хозяйствовании городского самоуправления Чернигова – социальной сфере. Рассказывается о расходах из местного бюджета на развитие образования, содержание больницы, обеспечение надлежащих санитарно-гигиенических условий в губернском центре. The article is devoted to one of the important areas in the management of Chernihiv city government – the social sphere. Expenses from the local budget on the development of education, maintenance of hospitals, and provision of hygienic and sanitary conditions in the provincial center are under consideration. 2017 Article Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр. / Л.М. Шара // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 332-334. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128753 94(477.51-25):336.14:352.07 «1905/1907» (045) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Шара, Л.М. Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр. Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена одному з важливих напрямів господарювання міського самоврядування Чернігова – соціальній сфері. Йдеться про видатки з місцевого бюджету на розвиток освіти, утримання лікарні, забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов у губернському центрі. |
| format |
Article |
| author |
Шара, Л.М. |
| author_facet |
Шара, Л.М. |
| author_sort |
Шара, Л.М. |
| title |
Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр. |
| title_short |
Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр. |
| title_full |
Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр. |
| title_fullStr |
Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр. |
| title_full_unstemmed |
Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр. |
| title_sort |
соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування чернігова 1905–1907 рр. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128753 |
| citation_txt |
Соціальні видатки у бюджеті міського самоврядування Чернігова 1905–1907 рр. / Л.М. Шара // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 332-334. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT šaralm socíalʹnívidatkiubûdžetímísʹkogosamovrâduvannâčernígova19051907rr |
| first_indexed |
2025-07-09T09:49:27Z |
| last_indexed |
2025-07-09T09:49:27Z |
| _version_ |
1837162389240283136 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
332
УДК 94(477.51-25):336.14:352.07 «1905/1907» (045)
Л.М. Шара
СОЦІАЛЬНІ ВИДАТКИ У БЮДЖЕТІ МІСЬКОГО
САМОВРЯДУВАННЯ ЧЕРНІГОВА 1905–1907 рр.
Стаття присвячена одному з важливих напрямів господарю-
вання міського самоврядування Чернігова – соціальній сфері. Йдеть-
ся про видатки з місцевого бюджету на розвиток освіти, утри-
мання лікарні, забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов
у губернському центрі.
Ключові слова: міське самоврядування, бюджет, видатки, на-
вчальні заклади, лікарня, санітарія.
Ліберальні реформи 60–70-х років ХІХ ст., здійснені в
українських губерніях за імперської доби, на позір мо-
дернізували практично усі сфери життєдіяльності країни.
Вагому роль в оновленні зовнішнього простору населе-
них пунктів, задоволенні повсякденних запитів сільських
і міських мешканців відіграли муніципальні органи вла-
ди – земства та міські громадські управління. Незважаю-
чи на те, що законодавча база, на підставі якої вони функ-
ціонували, зазнавала переформатування у 90-х роках ХІХ
– на початку ХХ ст., значно звузивши межі їхньої само-
стійності, утім, це не завадило сумлінно виконувати свої
обов’язки у господарсько-побутовій і соціальній царинах.
Самоврядними інституціями Чернігова, що обирали-
ся за Положеннями 1870 й 1892 рр., було зроблено чима-
ло. Завдяки зусиллям гласних Чернігів із «губернського
хутора», як назвав його свого часу Л. Глібов, перетво-
рився на оновлене місто. Про очевидні здобутки та не-
доліки у роботі чернігівського громадського управлін-
ня, особливості його формування, соціальний склад й
політичні уподобання думців побіжно писали у контек-
сті вивчення загальноісторичних процесів і скрупульоз-
но досліджували окремі аспекти [1; 3; 7]. Однак, наразі
більше невідомих сторінок, ніж знаних, через що тема
самоврядування Чернігова є актуальною й беззапереч-
но містить наукову новизну.
Однією із незаповнених лакун є проблема фінансово-
го підґрунтя виборної влади, шляхи наповнення бюджету
та вектори спрямування грошових потоків. Відтак, стави-
мо за мету охарактеризувати соціальні видатки міської
думи упродовж 1905–1907 рр. Це однозначно складні часи,
коли економіка, ще не оговтавшись від російсько-япон-
ської війни, постала перед першою російською револю-
цією; у тісний клубок переплелися суспільно-політичні та
соціально-економічні негаразди. Та, попри те, чернігів-
ські думці не полишили опікуватися соціальною сферою.
Спираючись на наявні у нашому розпорядженні матеріа-
ли, можемо стверджувати, що поміж соціально значимих
статей міських видатків пріоритетними були відрахуван-
ня на розвиток освітньої мережі, організацію медичного
обслуговування населення, підтримання належного сані-
тарно-гігієнічного стану у Чернігові.
Цілковито усвідомлюючи потребу молодого покоління
в освіті, гласні, діючи у законодавчо дозволеному просторі,
фінансували початкові, професійні та середні навчальні
заклади, ініціювали заснування нових училищ, виділяли
стипендії малозабезпеченим учням, одноразову адресну
допомогу для поліпшення матеріально-технічної бази
освітніх осередків, проведення загальноміських заходів,
націлених на поширення грамотності серед чернігівців.
Першорядною у структурі соціальних витрат муніци-
пального бюджету була початкова освіта. Кошти спрямо-
вувалися по кількох напрямах – відкриття та утримання
навчальних закладів, оплата роботи педагогічного ко-
лективу, заохочувальні стипендії для талановитих, але
бідних, вихованців. Протягом 1905–1907 рр. міська дума
Чернігова допомагала чотирикласному міністерсько-
му училищу (чоловічому), двокласному міністерському
училищу (жіночому), першому однокласному чоловічо-
му училищу, другому однокласному жіночому училищу
четвертому однокласному, третьому однокласному чо-
ловічому училищу (Володимирському), жіночому учи-
лищу (Гоголівському), п’ятому Гоголівському училищу,
шостому міському училищу на Лісковиці, єврейсько-
му училищу Талмуд-Тора [4, арк. 1]. Так, 1905–1906 на-
вчального року, з огляду на переповненість четвертого
міського училища імені М. Гоголя, самоврядні органи за-
думали відкриття п’ятого училища. Задля цього асигну-
вали 18 тис. руб., збудувавши кам’яний навчальний кор-
пус [2, с. 84]. Через два роки, у вересні 1908 р., на Лісковиці
(історичний район Чернігова) спорудили шосте місь-
ке училище, що отримало назву Лісковицьке. Щоправ-
да, того разу змогли скористатися державною поміччю
у сумі 9400 руб., з яких 8500 руб. поглинули будівельні
роботи, а 900 руб. – придбання меблів і шкільного при-
ладдя. Для квартир учителів місто прилаштувало при-
міщення колишньої читальні-чайної [2, c. 85].
Частково за муніципальний кошт постало й двокласне
міністерське училище (жіноче). На будівництво навчаль-
ного корпусу дума передала 2 тис. руб. Крім фінансової
підтримки, самоврядні структури ухвалювали рішен-
ня про безкоштовне відведення під навчальні заклади
міської землі. Приміром, для побудови двокласного мі-
ністерського жіночого училища виділили ділянку напро-
ти Воскресенської церкви, для початкового училища Тал-
муд-Тори – на Олександрівській площі.
У бюджеті планувалися витрати на оплату праці учи-
тельського колективу та ренти за житло, так звані квар-
тирні. Характерно, що, враховуючи тогочасні економічні
труднощі, громадське управління турбувалося про збіль-
шення виплат по цих статтях. Зокрема, упродовж 1905–
1907 рр. квартирні зросли з 96 до 120 руб. на рік. Збільшу-
вався також й річний заробіток педагогів з урахуванням
стажу роботи. Молоді спеціалісти отримували по 540 руб.
на рік (разом із квартирними), а за кожні 5 років праці
оплата примножувалася на 5 %. Із 1 вересня 1908 р. учи-
телі здобули право на державну пенсію.
Аби підтримати учнів із малозабезпечених родин,
гласні затверджували стипендії. Скажімо, кожного року
асигнували по 1 тис. руб. для 10 стипендіатів у двох Го-
ISSN 2218-4805
333
голівських училищах [2, с. 87].
До соціальних видатків чернігівського бюджету на-
лежало й фінансування професійних навчальних закла-
дів. Щорічно планувалося по 200 руб. для чоловічого
ремісничого училища та єврейського жіночого реміс-
ничого училища А.І. Коган [2, с. 90]. Значно більше пе-
редбачалося на утримання міського Олександрівсько-
го ремісничого училища, заснованого думою 1888 р. З
моменту утворення воно готувало фахівців для слю-
сарно-ковальської і слюсарно-токарної справ. Через
деякий час міська влада вирішила розширити напря-
ми підготовки майстрів. Було асигновано 6 тис. руб. на
відкриття ливарного відділення. Щорічно виділялося
по 1500 руб. для його потреб. На жаль, реалії засвідчи-
ли, що дана спеціальність не користувалася попитом,
отже, утримання ливарного відділення стало збитко-
вим. Проаналізувавши ситуацію, гласні пішли не най-
простішим шляхом (шляхом закриття спеціальності),
а, навпаки, задумали пристосувати ливарне відділен-
ня для виробництва конче необхідних у комунально-
му господарстві водогінних труб, гідрантів, арматур
для обозів та іншої подібної продукції на замовлення
приватних осіб й промислових підприємств [2, с. 88].
Поза своєю увагою думці не полишали й заклади се-
редньої освіти – чоловічу і жіночу гімназії та реальне
училище. Скажімо, на потреби паралельного класу при
чоловічій гімназії давали по 800 руб. на рік, для жіночої
гімназії виділяли по 1840 руб. Варто наголосити, що жі-
ноча освіта, на відміну від чоловічої, вважалася прерога-
тивою муніципального управління, через те у Чернігові
гімназія для дівчат утримувалася частковим способом –
земством й міським самоврядуванням. Та найбільше бю-
джетних грошей поглинало реальне училище – щорічно
по 5 тис. руб. Така сума була завеликою, тому, як свідчить
документація діловодства, міська дума неодноразово кло-
потала про звільнення від цих витрат. Хоча ж, наголоси-
мо, реальне училище постало саме завдяки наполегливо-
сті самоврядних інституцій.
Гласні міської думи також виношували ідею заснуван-
ня у Чернігові ще трьох навчальних закладів – чоловічої
і жіночої гімназій та учительської семінарії. Навіть на
мапі губернського центра запланували три місцини для
навчальних корпусів і в бюджеті передбачили 9 тис. руб.
для будівельних робіт [2, с. 89, 90]. Безсумнівно, потреба
в нових освітніх закладах була, утім, чи спроможним ви-
явився би місцевий бюджет?
Загалом же, протягом 1905–1907 рр. чернігів-
ське самоврядування витратило на розвиток освіти
171662 руб. 88 коп. (1905 р. – 67872 руб., 19 коп., 1906 р. –
57452 руб. 20 коп., 1907 р. – 46338 руб. 49 коп.) [2, с. 92]. Із
цих грошей початковими й професійними освітніми інсти-
туціями поглинулося 146658 руб., 31 коп. Зокрема, 1905 р.
асигнували 54521 руб., 33 коп., 1906 р. – 50606 руб. 81 коп.,
1907 р. – 41530 руб. 17 коп. [2, с. 91]. Адресна допомо-
га навчальним закладам обійшлася у 21444 руб. 28 коп.,
з яких 1905 р. виділили 12072 руб. 92 коп., 1906 р. –
5549 руб. 12 коп., 1907 р. – 3822 руб. 24 коп. Крім цього, на
різноманітні заходи, націлені на поширення грамотно-
сті, витратили 3560 руб. 29 коп.: 1905 р. – 1277 руб. 94 коп.,
1906 р. – 1296 руб. 27 коп., 1907 р. – 986 руб. 08 коп. [2, с. 92].
Зауважимо, що видатки на соціальні потреби виділя-
лися як безпосередньо з міського бюджету, так із річних
прибутків громадського банку, заснованого ще 1875 р. Так,
щорічно кредитна установа відраховувала по 200 руб. на
утримання початкового училища Талмуд-Тора, по 700 руб.
– на стипендії для 10 кращих вихованців Гоголівських учи-
лищ [2, с. 87], по 100 руб. – нужденним учням жіночої гім-
назії та реального училища, по 70 руб. – вихованцям чо-
ловічої гімназії [2, с. 90]. Регулярно допомагали міським
притулкам, асигнуючи по 300 руб. на рік дитячому при-
тулку, по 100 руб. – притулку для хлопчиків, по 50 руб. –
притулкам глухонімих і сліпих [2, с. 87].
Іншим спрямуванням соціальних витрат були орга-
нізація медичного обслуговування населення та підтри-
мання належної санітарії у Чернігові. Передусім, муні-
ципальні кошти витрачалися на функціонування міської
лікарні, розташованої, за висловом гласних, у добротному
приміщенні з необхідним умеблюванням і лікарськими
інструментами. Працювали там лікар і фельдшер-жін-
ка. Остання, окрім професійних зобов’язань, видавала з
аптеки безкоштовні медичні препарати для малозабез-
печених категорій чернігівської громади. З огляду на її
завантаженість роботою, особливо у періоди епідемій,
думці проголосували за розширення штату медичного
персоналу й запросили на роботу ще одну фельдшерку.
Також на засіданні думи підняли питання про відкрит-
тя другої міської лікарні на Лісковиці та запрошення
штатного лікаря. На жаль, до кінця 1907 р. не вдалося
реалізувати задумане. Натомість спробували втілити,
як тоді здавалося, слушну ідею про запровадження ніч-
них чергувань міського лікаря. Проте, виявилося, що у
містян не має нагальної потреби у медичній допомозі
серед ночі. Водночас, лікар, не поспавши кілька ночей
поспіль, з труднощами проводив прийом хворих удень.
Нічні чергування довелося відмінити [2, с. 95]. Бюджет-
ним коштом утримувався також шкільний лікар.
Соціальними видатками передбачалися заходи під
час боротьби з інфекційними епідеміями – досить час-
тими явищами у тогочасному суспільстві. Гласними ре-
тельно продумувався план щодо локалізації заражених,
зокрема у міській лікарні організовували нічні чергуван-
ня додатково запрошених лікарів, оплачувалися послу-
ги візників, які транспортували інфікованих.
За підтриманням санітарно-гігієнічних умов стежили
санітарні комісії, які періодично ревізували приватні са-
диби, заклади, спеціалізовані на виробництві й реалізації
продуктів харчування, установи громадського користу-
вання. Органи самоврядування фінансували централі-
зоване прибирання Чернігова з використанням асені-
заційного обозу, видавали обов’язкові розпорядження
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
334
профілактичного характеру. У цілому, протягом 1905–
1907 рр. міське врядування асигнувало на потреби ме-
дичної та санітарної частин 44209 руб. 29 коп. Якщо про-
стежити по роках, то маємо наступне: 1905 р. виділили
12708 руб. 76 коп., 1906 р. – 14692 руб. 29 коп., 1907 р. –
16808 руб. 24 коп. Із них значний сегмент спрямовував-
ся на купівлю препаратів для безоплатного лікування
малозабезпечених городян [2, с. 96].
Окрім цього, під опікою самоврядних інституцій пере-
бував нічний притулок на 90 осіб й безкоштовна для них
їдальня [2, с. 93]. За три роки на різноманітні напрями гро-
мадського «призрения» асигнували 12791 руб. 83 коп., з
яких 3528 руб. 04 коп. виділили 1905 р., 3875 руб. 50 коп.
– 1906 р. та 5388 руб. 29 коп. – 1907 р. [2, с. 94]. Сумарний
показник соціальних витрат (освіта, медицина, санітарія,
громадське «призрение») за 1905–1907 рр. склав 228664 руб.
або 84108 руб. 99 коп. у 1905 р., 76019 руб. 99 коп. – 1906 р.,
68535 руб. 02 коп. – 1907 р. Відносна частка видатків на
соціальну сферу у річному бюджеті становила відповід-
но 32 % – 1905 р., 28 % – 1906 р. і 23 % – 1907 р. [2, с. 20,
24, 26]. Цілком закономірно, що на фоні загального ско-
рочення доходів знижувався й відсоток на фінансування
соціально значимих проектів.Таким чином, міське само-
врядування Чернігова, плануючи видаткові статті у міс-
цевому бюджеті на 1905–1907 рр., попри складнощі сус-
пільно-політичних процесів, а отже, й економічного стану,
продовжувало фінансувати навчальні заклади, у тому
числі розширюючи освітню мережу, дбало про медич-
не забезпечення городян й належні санітарно-гігієнічні
умови у губернському центрі. Утім, з огляду на загальне
скорочення річних прибутків, воно мусило зменшувати
і соціальні витрати.
ПОСИЛАННЯ
1. Демченко Т. Чернігівська міська дума у 1905 році: (До сто-
ліття першої російської революції) / Т. Демченко // Сіверянський
літопис. – 2005. – № 6. – С. 27–35; Демченко Т., Тарасенко О. До
історії діяльності Чернігівської міської думи в жовтні 1905 року
/ Т. Демченко, О. Тарасенко // Сіверянський літопис. – 2006. –
№ 2. – С. 11–19.
2. Краткий обзор деятельности Черниговского городского об-
щественного управления за четырёхлетие 1905–1909 гг. – Черни-
гов, 1908. – 116 с.
3. Нікітін Ю. Культурно-господарська діяльність муніципаль-
них структур в останній третині ХІХ ст.: на прикладі Чернігів-
ської губернії / Ю. Нікітін // Сумська старовина. – Суми, 2009.
– № ХХVІІІ–ХХІХ. – С. 7–20.; Його ж. Пореформені міста Пол-
тавської, Харківської та Чернігівської губерній у другій полови-
ні ХІХ ст.: історичний аспект самоврядування / Ю. Нікітін. – Ві-
нниця, 2014. – 252 с. та ін.
4. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), ф. 145,
оп. 1, од. зб. 20, 4 арк.
5. ДАЧО, ф. 145, оп. 1, од. зб. 452, 25 арк.
6. ДАЧО, ф. 145, оп. 1, од. зб. 644, 13 арк.
7. Чорний Д. Видатки міських дум Харківської та Чернігівської
губерній на народну освіту (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / Д. Чор-
ний // Вісник Харківського національного університету імені В. Ка-
разіна. – Х., 2003. – № 594. – С. 224–233.; Його ж. По лівий бік Дні-
пра: проблеми модернізації міст України (кінець ХІХ – початок
ХХ ст.) // Д. Чорний. – Х., 2007. – 304 с. та ін.
Шарая Л.Н. Социальные расходы в бюджете городского
самоуправления Чернигова 1905–1907 гг.
Статья посвящена одному из важных направлений в хозяйство-
вании городского самоуправления Чернигова – социальной сфере.
Рассказывается о расходах из местного бюджета на развитие об-
разования, содержание больницы, обеспечение надлежащих санитар-
но-гигиенических условий в губернском центре.
Ключевые слова: городское самоуправление, бюджет, расходы,
учебные заведения, больница, санитария.
Shara L.M. Social expenses in the budget of Chernihiv city
government in 1905-1907
The article is devoted to one of the important areas in the manage-
ment of Chernihiv city government – the social sphere. Expenses from
the local budget on the development of education, maintenance of hos-
pitals, and provision of hygienic and sanitary conditions in the provin-
cial center are under consideration.
Key words: municipality, budget, expenses, education, hospi-
tal, sanitation.
28.02.2017 р.j
УДК 94(477.552) «1906/1917»
А.П. Гриценко
СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ НА ГЛУХІВЩИНІ:
РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
Стаття присвячена питанню проведення Столипінської
аграрної реформи 1906–1917 рр. на теренах Глухівщини як одного
з багатьох регіонів України. Автор досліджує загальнодержавні
процеси в регіональних умовах.
Ключові слова: регіональна історія, аграрна реформа, Глухів-
ський повіт, община, хутір, відруб.
Питання проведення Столипінської аграрної реформи
початку ХХ ст. привертали до себе увагу дослідників історії.
Однак, представники радянської історіографії тенденційно
підходили до оцінки реформи, досліджуючи її соціально-
політичні завдання. Втім, такі науковці, як С. Дубровський,
П. Єфремов, С. Сідєльніков [1], опрацювавши значний масив
фактичного матеріалу, систематизували та залучили до
наукового обігу нові історичні джерела.
З середини 1980-х рр., в умовах трансформації суспільства,
відбувається повернення до вивчення цієї теми. Історики
А. Глаголєв, А. Аврех, І. Ковальченко [2] звертають увагу на
проблеми аграрної історії, аналізують причини та позитивні
наслідки Столипінської аграрної реформи. Відзначення на
початку ХХІ ст. сторіччя з часу її упровадження спричинило
появу нових історичних розвідок А. Анфімова, А. Бородіна,
В. Тюкавкіна [3], які у своїх публікаціях здійснили відхід
від стереотипів та ідеологічних догм.
Означене питання досліджували і українські
вчені О. Реєнт, О. Бойко, В. Пилипенко, М. Якименко,
В. Шевченко [4], які зосередились на розгляді регіональних
особливостей реформи. Також українським істориками
В. Майстренком, В. Бочаровим, І. Власиком, О. Приймаком
та Л. Ігнатовою [5] було здійснено низку дисертаційних
досліджень. На теренах Чернігівщиши та Сумщини цією
проблемою займалися О. Герасимчук та В. Жмака [6].
Однак, незважаючи на досить велику кількість наукових
праць з історії Столипінської аграрної реформи, включно
|