1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії

Стаття присвячена вивченню впливу французько-російської війни 1812 р. на стан освіти в Чернігівській губернії. Події 1812 р. дещо загальмували навчальний процес, відкриття нових навчальних закладів, забезпечення шкіл підручниками. Однак загальна тенденція розвитку освітньої сфери не була порушена....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Маслійчук, В.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2017
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Нова історія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128755
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії / В.Л. Маслійчук // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 232-234. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-128755
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1287552018-01-14T03:04:20Z 1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії Маслійчук, В.Л. Нова історія Стаття присвячена вивченню впливу французько-російської війни 1812 р. на стан освіти в Чернігівській губернії. Події 1812 р. дещо загальмували навчальний процес, відкриття нових навчальних закладів, забезпечення шкіл підручниками. Однак загальна тенденція розвитку освітньої сфери не була порушена. Статья посвящена изучению влияния французско-российской войны 1812 г. на состояние образования в Черниговской губернии. События 1812 г. притормозили образовательный процесс, открытие новых учебных заведений, обеспечение школ учебниками. Но общая тенденция развития образовательной сферы не была нарушена. The article is devoted to the study of the influence of the Franco-Russian war of 1812 on the state of education in Chernihiv province. The events of 1812 blunted the educational process, opening of new schools, providing school textbooks. However, the general trend of the development of the educational sphere has not been broken. 2017 Article 1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії / В.Л. Маслійчук // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 232-234. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128755 373.5.014.3 (477.51) «1812» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Маслійчук, В.Л. 1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії Сіверщина в історії України
description	Стаття присвячена вивченню впливу французько-російської війни 1812 р. на стан освіти в Чернігівській губернії. Події 1812 р. дещо загальмували навчальний процес, відкриття нових навчальних закладів, забезпечення шкіл підручниками. Однак загальна тенденція розвитку освітньої сфери не була порушена.
format	Article
author	Маслійчук, В.Л.
author_facet	Маслійчук, В.Л.
author_sort	Маслійчук, В.Л.
title	1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії
title_short	1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії
title_full	1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії
title_fullStr	1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії
title_full_unstemmed	1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії
title_sort	1812 рік та освітні процеси в чернігівській губернії
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2017
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128755
citation_txt	1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії / В.Л. Маслійчук // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 232-234. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT maslíjčukvl 1812ríktaosvítníprocesivčernígívsʹkíjguberníí
first_indexed	2025-07-09T09:49:47Z
last_indexed	2025-07-09T09:49:47Z
_version_	1837162401875623936
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 232 «пики, сабли, топоры, рогатины и всякое другое острое дреколье» [10, арк. 34 зв.]. Підсумовуючи, варто наголосити, що ініціатива по створенню ополчення знайшла широку підтримку в усіх верствах українського суспільства. Разом з тим, вона не могла дати стовідсоткового позитивного результату, адже всі фінансові витрати на організацію та утримання земської міліції держава перекладала на місцеве населення. Чисельні, але погано озброєні ополченські загони не надали реальної допомоги регулярній армії, проте досвід по їх створенню, організації, озброєнню, фінансуванню та утриманню став незамінним у наступних військових кампаніях проти наполеонівської Франції. ПОСИЛАННЯ 1. Шепетильников В.В Главный штаб. Исторический очерк. Комплектование войск в царствование императора Александра I. / В.В. Щепетильников, СПб., 1902. – 93 с. 2. Павловский И.Ф. Полтавская милиция в 1806-7 г.г. / И.Ф. Павловский. // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. – Выпуск 14. – Полтава, 1916. – С. 21–30. 3. Ливчак Б.Ф. Народное ополчение в вооруженных силах России, 1806–1856 гг. / Б.Ф. Ливчак // Ученые труды Свердловско- го юридического института. Серия: История государства и права. – Свердловск, 1961. – Т. IV. – С. 34–52. 4. Таннберг Т.-А. Ополчение 1806–1807 гг. в Прибалтийских губерниях / Т.-А. Таннберг // Комплектование Российской армии в первой половине ХІХ века. – М., 2008. – 176 с. 5. Цеглеев Э.А. Вятчане в наполеоновских войнах: численность, география, службы, боевые отличия / Э.А. Цеглеев // Война и оружие: Новые исследования и материалы. Труды Третьей международной научно-практической конференции 16–18 мая 2012 г. – СПб., 2012. – Ч. III. – C. 257–274. 6. Потрашков С.В. Как ополчалась Харьковская губерния. Милиция 1806 года / С.В. Потрашков // Харьковские полки: три века истории. – Харьков, 1998. – 145 с. 7. Державний архів Чернігівської області в м. Ніжин (далі – ДАЧОН), ф. 343, оп. 1, спр. 105. 8. ДАЧОН, ф. 343, оп. 1, спр. 102. 9. ДАЧОН, ф. 343, оп. 1, спр. 175. 10. ДАЧОН, ф. 343, оп. 1, спр. 214. Лейберов А.О. «Два ружья да шпага карабинерская старого манеру…» – как и чем вооружалось земское ополчение Нежинского уезда в 1806–1807 годах В статье исследуется вопрос создания в Нежинском уезде Черниговской губернии в 1806–1807 гг. земского ополчения. Рассматриваются внешнеполитические и внутриполитические предпосылки его формирования, а также проблема вооружения за счет народных пожертвований. Ключевые слова: Нежинский уезд, земское ополчение, вооружение, пожертвования. Leiberov О.О. «Two guns and a sword of old style …» – how and what militia equips in Nizhin district in 1806–1807 years The article deals with the establishing of the home guard of Nizhin district in 1806–1807 years. The author observes home and internation- al suppositions of its creation, and the problem of its weapons. It was re- solved at the expense of people’s donations. Key words: Nizhin district, militia, weapon, donations 08.02.2017 р.j УДК 373.5.014.3 (477.51) «1812» В.Л. Маслійчук 1812 РІК ТА ОСВІТНІ ПРОЦЕСИ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ Стаття присвячена вивченню впливу французько-російської вій- ни 1812 р. на стан освіти в Чернігівській губернії. Події 1812 р. дещо загальмували навчальний процес, відкриття нових навчальних за- кладів, забезпечення шкіл підручниками. Однак загальна тенденція розвитку освітньої сфери не була порушена. Ключові слова: освіта, гімназія, училище, підручники, 1812 р. Історія освіти і освітніх ініціатив сьогодні є одним із найактуальніших напрямків гуманітарних досліджень. У час пошуків методів реформування освітньої сфери, за- собів для функціонування навчальних закладів, вивчен- ня антикризових стратегій дані дослідження є основними дороговказами і порадниками для освітньої сфери. Істо- рія освіти на території Чернігівської губернії, особливо часу початків тут світських навчальних закладів, згідно з сучасними підходами, представлена доволі неповно. А проблема війни 1812 р. і функціонування навчальних за- кладів узагалі не знайшла відображення у історіографії. Завдання цієї статті висвітлити з використанням ново- відкритих архівних джерел дану проблему. Питання навчальної діяльності та функціонування освітніх реформ під час проведення державою військо- вих дій на сьогодні є досить актуальним. Як зберегти на- вчальні заклади і продовжувати заохочувати відкривати нові, як визначити підстави і пояснення для збереження чи функціонування навчального процесу під час катаклізму? Події 1812 р. на західній частині Російської імперії (вторгнення і відбиття військ Наполеона) стали чи не ос- новними чинниками для пояснення особливостей просто- рів Східної Європи під час зародження емансипаційних рухів. Цікавим виглядає цей рік в освітній сфері в про- вінційній українській губернії Російської імперії майже поруч з військовими діями. На жаль, наразі немає певно- го повноцінного ставлення до цього, крім відомої моно- графії Вадима Ададурова [1]. Загальне ставлення до цих подій не виходить за рамки радянських догм, як це свід- чить остання праця колективу істориків з Інституту істо- рії України [2]. Але, насправді, близькість театру бойових дій, мобілізація ресурсів, розуміння ситуації в політичній сфері були великим випробуванням для західних терито- рій імперії, земель колишньої Гетьманщини (Малоросії). Щодо історії освіти в Чернігівській губернії існує низ- ка досить вагомих робіт (Михайла Сухомлинова, Олек- сія Андріяшева, Михайла Тутолміна) [3; 4; 5], однак про- міжку 1805–1813 рр. не надається багато уваги. У цей час досить успішно Дирекцію училищ Чернігівської губер- нії очолював Михайло Марков [6], але вона підпорядко- вувалася Училищному комітету Харківського навчально- го округу, отже і ректору університету. На часи складних подій 1812 р. ректором університету був Афанасій Стой- кович, чия постать неоднозначно оцінена в історіогра- ISSN 2218-4805 233 фії [7]. Вочевидь особистісний чинник зіграв певну роль. Одним із найвагоміших наслідків для розвитку осві- ти в регіоні стало згортання освітніх ініціатив у Ніжині (найбільшому місті губернії на той час). Завдяки успіш- ній діяльності нового повітового смотрителя Павла То- мари Ніжинське народне мале училище (що існувало з 1789 р.) вдалося перетворити на повітове, з відремонто- ваним будинком та пристойним забезпеченням, 23 трав- ня 1812 р. [8, арк. 36, 37, 40 зв., 47, 49]. Однак великі про- екти відкриття «гімназії» для дворян на кошти вельмож Безбородьків [9, с. 129–130] чи щойно висловлену і під- триману імператором Олександром І ініціативу щодо відкриття на кошти місцевої грецької громади грецько- го Олександрівського училища [10, c. 758–759] довелося відкласти на роки [9, c. 131]. Певною мірою «французька навала» вплинула на за- безпечення підручниками Новгород-Сіверської гімна- зії. Однією з основних і дуже позитивних рис щодо цього гімназійного закладу була наявність однієї з найкращих бібліотек на Лівобережній Україні. Бібліотека повсяк- час поповнювалася завдяки купівлі книжок із «училищ- ної суми» і великим пожертвам. Генерал майор (Гри- горій (???) Туманський подарував 1811 р. 164 книжки. Окремим клопотом директора Івана Халанського було забезпечення підручниками усіх учнів гімназії завдяки сприянню Училищного комітету Харківського імпера- торського університету. Іван Халанський у 1811 р. склав список необхідних підручників на найближчі два роки. Підручники були профінансовані на 1746 рублів і висла- ні із Санкт-Петербурга, однак у 1812 р. загубилися до- рогою у зв’язку із воєнними діями. За браком докумен- тації важко охарактеризувати цю втрату і настільки та була відновлена, але у 1814 р. на гімназіальному складі знаходилося 7237 примірників підручників для прода- жу, тобто важко говорити про вагому недостачу підруч- ників унаслідок прикрих подій [11, c. 37–38]. Так само виникли істотні складнощі з відкриттям нових училищ в Чернігівській губернії. Директор училищ Ми- хайло Марков у 1812 р. просив Чернігівського губернсько- го маршала дворянства Миколу Стороженка сприяти під час проведення дворянських виборів та зборів дворянства відкриттю нових повітових училищ і проведенню збору пожертв на цю справу [8, ф. 667, оп. 283, спр. 115, арк. 1–2]. Певно ж наслідком цих прохань стало упорядкування по- сад почесних смотрителів училищ. У травні 1812 р. пред- ставники від дворянства були обрані у всіх повітах, на- віть у тих, де не було навчальних закладів [8, ф. 667, оп. 283, спр. 116, арк. 1–1 зв.]. Це питання вдалося просунути у Козельці, де вже на початок червня 1812 р. вдалося зібра- ти велику суму завдяки сприянню «почесного смотрите- ля» Степана Барановського та проханням Михайла Мар- кова [8, ф. 667, оп. 283, спр. 119, арк. 1–8]. Але відкриття училища так і не відбулося. На початок 1812 р. планувалося відкрити низку учи- лищ в Конотопі та Сосниці. Дворянство Конотопсько- го повіту зібрало кошти, йшлося і про штатне (держав- не) фінансування. Почалися перемовини про купівлю будівлі у повітовому центрі Конотопі [8, ф. 667, оп. 283, спр. 111, арк. 1, 2 зв. 3, 36]. Слід визнати, що значну суму на Конотопське училище було надано пожертвою з батьківської економії тодішнього міністра освіти Олек- сія Кириловича Розумовського [8, ф. 667, оп. 283, спр. 111, арк. 49 б]. Незважаючи на складні умови, училище у Конотопі було відкрите у грудні 1812 р. Подібна справа про відкриття училища велася і у іншо- му значному повітовому центрі – Кролевці. Дворянство заштатного міста Коропа також збирало гроші на училище в своєму містечку. У 1812 р. дворянин Петро Калинський склав іспити у Чернігівській гімназії, і йому було дозво- лено відкрити у Кролевці «приватне училище». Станом на 1813 р. тут навчалося 46 учнів. Дворянство повіту зі- брало значну суму (955 рублів), серед яких великі пожер- тви внесли граф Сергій Рум’янцев (200 р.) та титулярний радник Федір Гетун (210 р.). На початку 1813 р. Марков уже приїжджав оглядати будинки для нового училища і проводити іспит у приватному закладі Калинського, щоб перевести учнів звідти до нового училища. Основна про- блема виявилася «учительською» – дирекція прагнула, щоб педагогами були особи дворянського походження, а не відпущені з оподаткування міщани. Це питання вирі- шили, призначивши на посаду вчителя дев’ятнадцятиліт- нього Мусія Бардакова – сина основного ініціатора засну- вання училища, статського радника Івана Бардакова (між тим колишнього учителя Ченігівського училища і гімна- зії) [8, ф. 667, оп. 283, спр. 137, арк. 1, 6, 15, 20, 23, 29, 30]. У вересні 1813 р. училище було відкрите. У той же час меш- канцям і дворянству заштатного Коропа з цього питання було відмовлено, оскільки місто не являлось адміністра- тивним центром і знаходилося на невеликій віддалі від Кролевця (30 верст) [8, ф. 667, оп. 283, спр. 142, арк. 2 зв.]. Однією з проблем цього часу стала взаємодія нових училищ і військових формувань на території губернії. У даному контексті особливо цікавими є глухівські події. У 1806 р. старий будинок Глухівського училища, що пере- творювалося на повітове і переходило до іншої будівлі, було віддано під «лазарет» новоприбулому гусарському полку. Бажання директора училищ Михайла Маркова від- дати старий будинок для помешкання вчителям наслідку не мало [12, ф. 2162, оп. 1, спр. 35, арк. 26]. З документів Глухівського училища виходить, що офіцери (особливо артилерії (через близькість Шосткинського порохового заводу) постають трохи не основними жертводавцями цього навчального закладу. Так, на початку липня 1812 р. у Глухівському училищі відбулися публічні іспити (ос- новний захід для збирання коштів). Найбільшу пожертву у 75 руб. зробив підполковник артилерії Георгій Хавін. У цьому взяли участь і інші офіцери: підполковник Василь Сухокобилін (50 руб.), капітани Василь Глінка (50 руб.), Ліньов (25 руб.), поручик Гончаров (10 руб.) [8, ф. 667, оп. 283, спр. 121, арк. 1–2]. Слід згадати і внесок, зроблений Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 234 влітку 1808 р статським радником Федором Туманським (відомим бібліофілом). Це були книжки загальною вар- тістю 50 руб. [8, ф. 667, оп. 283, спр. 29, арк. 2]. Відкриття нових училищ і реорганізація старих відбу- валися в складних політичних умовах, пов’язаних із втор- гненням Наполеона в Російську імперію 24 червня 1812 р. Чернігівська губернія знаходилася не надто далеко від зони бойових дій, тому уже 15 липня 1812 р. було складено спи- сок казенних будівель для розміщення в них поранених. Першим у цьому списку йшли три корпуси Чернігівського повітового училища і генерал-губернаторський дім; пла- нувалося використати і будинок семінарії [13, с. 64]. Зва- жаючи на те, що гімназія розміщувалася у згаданому ге- нерал-губернаторському будинку, то вже годі було щось говорити про приміщення інших навчальних закладів. У теплу пору року гімназія продовжила заняття в «беседке на бульваре», а повітове училище – у будівлі найнижчого приходського училища навпроти альтанки. Найгірше було із перевезенням шаф та книжок, бо під тяжкістю ванта- жу ламалися селянські вози. Але перед зимою питання з приміщеннями почасти було вирішене: навчальні закла- ди перевели у двоповерховий будинок, збудований для поштової контори, який виявився надто тісним, до того ж з вузькими та кривими сходами, що ускладнювало пе- ресування з одного поверху на інший. Навіть вивільнен- ня будинку повітового училища не надто покращило си- туацію, бо «класи» та книжки залишилися за версту від навчальної будівлі. Михайло Марков нарікав, що він та вчителі понесли чимало збитків, однак шпиталь продов- жував функціонувати [8, ф. 667, оп. 287, спр. 3, арк. 1 і зв.]. Існували і інші проблеми у освітньому процесі Чер- нігівської губернії. Ще до початку війни 1812 р. з неве- ликої вчительської платні почали стягуватись шпиталь- ні гроші з 1 рубля по копійці, тобто 1 % вчительської платні [12, ф. 2162, оп. 1, спр. 79, арк. 1 і зв.]. Так само вище керівництво наполягало перед керівництвом гім- назій надавати учнів для військової справи. У 1808 р. до Чернігівської дирекції училищ надійшла вимога на- правити сім учнів до Санкт-Петербурзької артилерій- ської школи [12, ф. 2162, оп. 1, спр. 58, арк. 20]. Ще до початку бойових дій батьки стали забирати студентів гімназії для несення цивільної чи військової служби без атестатів, що принижувало значення освіти і по- требу у закінченні навчання, на що також нарікав Ми- хайло Марков [8, ф. 667, оп. 283, спр. 117, арк. 1 і зв.]. Узагальнюючи викладене, слід визнати, що час наполе- онівських війн пригальмував освітні ініціативи, усклад- нив функціонування навчальної системи, однак уже че- рез певний час відкриття нових шкіл і удосконалення старих продовжилося. На тлі політичних подій відбували- ся і внутрішні процеси (як позитивні, так і негативні), які мали вплив на стан освіти (соціальне походження учите- лів, брак матеріальної бази, фінансування галузі). Дослі- дження означеної тематики має право на продовження і сприятиме усвідомленню складного історичного досвіду. ПОСИЛАННЯ 1. Ададуров В. «Наполеоніда» на Сході Європи: уявлення, про- екти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття. – Львів: Вид-во УКУ, 2007. – 560 с. 2. Гуржій О.І., Реєнт О., Палій А. Війна 1812 р.: український контекст. – Київ, 2012. – 154 c. 3. Сухомлинов М. Училища и народное образование в Черни- говской губернии // Журнал министерства народного просвеще- ния. – 1864. – № 8. – С. 1–94. 4. Андрияшев А. Материалы для истории учебных заведений Черниговской губернии с 1789 по 1832 г. – К., 1865. – 96 c. 5. Тутолмин М. Столетие Черниговской гимназии. Краткая историческая записка 1805 – 1905 гг. – Чернигов, 1906. – 515 с. 6. Бережков М.М. М.Е. Марков и его рукописный сборник о черниговской старине // Сборник историко-филологического общества при институте князя Безбородко в Нежине. – Нежин, 1903. – Т. 4. – С. 1–29. 7. Страшнюк С.Ю. Сербське підґрунтя Харківського універси- тету: Атанасіє Стойкович // УКРАС: Українсько-сербський збір- ник. – 2009. – Вип. 1 (4). – С. 14–37. 8. Державний архів Харківської області. 9. Маслійчук В. Освіта й освітні ініціативи у Ніжині в 1805– 1820 роках // Ніжинська старовина. Збірник регіональної історії та пам’яткознавства (Серія «Ніжинознавчі студії». – № 14). – Ні- жин – Київ, 2017. – Вип. 23 (26). – С. 125–134. 10. Сборник постановлений по министерству народного про- свещения. – СПб, 1904. – Т. 1. – Царствование императора Алек- сандра I, 1802–1825. – 1644, 44 стб. 11. Панаженко И. Историческая записка о Новгородсеверской гимназии. – Киев, 1889. – 172, ІІ с. 12. Центральний державний історичний архів України в мі- сті Києві. 13. Морозова А. Документи Держархіву Чернігівської області про військовополонених Великої Армії в Чернігівській губернії // Сіверянський літопис. – 2012. – № 5–6. – С. 59–70. Маслийчук В.Л. 1812 год и образовательные процессы в Черниговской губернии Статья посвящена изучению влияния французско-российской вой- ны 1812 г. на состояние образования в Черниговской губернии. Со- бытия 1812 г. притормозили образовательный процесс, открытие новых учебных заведений, обеспечение школ учебниками. Но общая тенденция развития образовательной сферы не была нарушена. Ключевые слова: образование, гимназия, училище, учебники, 1812 г. Masliichuk V.L. 1812 year and educational processes in Chernihiv province The article is devoted to the study of the infl uence of the Franco-Rus- sian war of 1812 on the state of education in Chernihiv province. The events of 1812 blunted the educational process, opening of new schools, providing school textbooks. However, the general trend of the develop- ment of the educational sphere has not been broken. Key words: education, war, Gymnasium, school, textbook, 1812. 27.02.2017 р.j

1812 рік та освітні процеси в Чернігівській губернії

Репозитарії

Схожі ресурси