Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського

У статті йдеться про життєвий шлях та громадську діяльність гласного Борзенського повітового та Чернігівського губернського земських зібрань Г.Н. Вовка-Карачевського (1832–1914)....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Рахно, О.Я.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2017
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Нова історія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128756
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського / О.Я. Рахно // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 275-278. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-128756
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1287562018-01-14T03:03:16Z Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського Рахно, О.Я. Нова історія У статті йдеться про життєвий шлях та громадську діяльність гласного Борзенського повітового та Чернігівського губернського земських зібрань Г.Н. Вовка-Карачевського (1832–1914). В статье освещается жизненный путь и общественная деятельность гласного Борзенского уездного и Черниговского губернского земских собраний Г Н. Волка-Карачевского (1832–1914). The article tells about the life and social activities of H.N. Vovk-Karachevskyi (1832–1914) who was a councilor of the Borzna district and Chernihiv province zemstvo assembly. 2017 Article Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського / О.Я. Рахно // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 275-278. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128756 94 (477.51) Вовк-Карачевський Г.Н. «18/19» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Рахно, О.Я. Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського Сіверщина в історії України
description	У статті йдеться про життєвий шлях та громадську діяльність гласного Борзенського повітового та Чернігівського губернського земських зібрань Г.Н. Вовка-Карачевського (1832–1914).
format	Article
author	Рахно, О.Я.
author_facet	Рахно, О.Я.
author_sort	Рахно, О.Я.
title	Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського
title_short	Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського
title_full	Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського
title_fullStr	Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського
title_full_unstemmed	Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського
title_sort	земська діяльність г.н. вовка-карачевського
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2017
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128756
citation_txt	Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського / О.Я. Рахно // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 275-278. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT rahnooâ zemsʹkadíâlʹnístʹgnvovkakaračevsʹkogo
first_indexed	2025-07-09T09:50:01Z
last_indexed	2025-07-09T09:50:01Z
_version_	1837162418404327424
fulltext	ISSN 2218-4805 275 УДК 94 (477.51) Вовк-Карачевський Г.Н. «18/19» О.Я. Рахно ЗЕМСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ Г.Н. ВОВКА-КАРАЧЕВСЬКОГО У статті йдеться про життєвий шлях та громадську діяльність гласного Борзенського повітового та Чернігівського губернського зем- ських зібрань Г.Н. Вовка-Карачевського (1832–1914). Ключові слова: Г.Н. Вовк-Карачевський, Борзна, Чернігів, зем- ство, гласний, земська управа. Борзенський земський діяч Григорій Никодимович Вовк-Карачевський (Карачевський-Вовк) (1832–1914) віді- грав помітну роль у громадському житті другої половини ХІХ – початку ХХ ст. не лише Чернігівщини, а й України в цілому. Втім, його життєвий шлях, діяльність у земських установах Чернігівської губернії ще не знайшли належ- ного висвітлення в історичній літературі. У даній статті зроблено спробу заповнити цю прогалину. Рід Вовків-Карачевських належить до дворянських ро- дів Мінської губернії. Представник його, колезький асесор Никодим Вовк-Карачевський, на початку 30-х рр. ХІХ ст. перебрався до Чернігівської губернії, де придбав понад 400 десятин землі у с. Британи Борзенського повіту (тепер с. Дуболугівка Ніжинського району Чернігівської облас- ті). Він був одружений з Марфою Павлівною і мав з нею крім Григорія ще синів Никодима (бл. 1828–1913) та Ва- силя (1834–1893) – відомих громадських діячів. Cередній син подружжя Вовків-Карачевських Григорій народився в 1832 р. у с. Британи Борзенського повіту Чер- нігівської губернії. Він навчався у Ніжинській гімназії, а потім у Ніжинському юридичному ліцеї, який закінчив у 1853 р. з чином ХIV класу [1, LVIII]. 11 грудня 1854 р. він улаштувався на службу до Чернігівської палати цивільно- го суду, де 3 листопада наступного року був призначений виконувати обов’язки столоначальника 2-го «тяжебно- го» столу. 28 жовтня 1857 р. Г.Н. Вовк-Карачевський був підвищений у чин губернського секретаря і 8 листопада того ж таки року переведений на посаду чиновника до канцелярії чернігівського губернатора [2, арк. 53 зв. – 54]. Втім на цій посаді він не затримався, оскільки 4 червня 1858 р. звільнився з неї за власним бажанням. Протягом наступних чотирьох років він ніде не служив, мабуть, за- ймався господарством у своєму маєтку у с. Британи, де мав на той час 11 дес. землі. 1 липня 1862 р. Г.Н. Вовк-Карачевський був призна- чений старшим помічником наглядача 9-го округу ак- цизних зборів Чернігівської губернії, а потім 1 травня 1864 р. був переведений на таку ж cаму посаду до 1-го округу. 25 листопада того ж таки року указом Сенату він був підвищений у чин колезького секретаря. 20 листопа- да 1865 р. Г.Н. Вовк-Карачевський був призначений ми- ровим посередником Комарівської дільниці Борзенсько- го повіту Чернігівської губернії і перебував на цій посаді до 1 грудня 1868 р. [2, арк. 54 зв. – 55]. Тим часом на Борзенських повітових земських ви- борах 1868 р. від курії сільських громад Г.Н. Вовк- Карачевський був обраний повітовим земським глас- ним, а згодом на Борзенському повітовому земському зібранні – гласним Чернігівського губернського земсь- кого зібрання, а також почесним мировим суддею Бор- зенського судово-мирового округу [3, с. 14, 25]. Зазначимо, що на ці посади він обирався і в наступні роки. Гласним Борзенського повітового земського зібрання та почесним мировим суддею Г.Н. Вовк- Карачевський переобирався до 1907 р. Разом з тим, про- тягом 1868–1873, 1877–1879 та 1892–1900 рр. він був глас- ним Чернігівського губернського земського зібрання, у 1868–1870 рр. – членом Чернігівської губернської земської управи, а у 1892–1900 рр. очолював Борзенську повітову земську управу [4, с. 23; 5, c. 4–5]. На засіданні Чернігівського губернського земського зібрання 12 листопада 1868 р. відбулися вибори нового складу губернської земської управи. Її головою був обра- ний лікар О.П. Карпінський (41 проти 4). У складі управи опинився й Г.Н. Вовк-Карачевський, діставши підтримку 32-х з 53-х гласних [6, с. 28]. Перебуваючи на цій посаді, він чимало прислужив- ся розвитку земської освіти в Чернігівській губернії. Зо- крема, завдяки і його турботам була відкрита та почала готувати учительські кадри Чернігівська земська учи- тельська семінарія. На засіданні губернського земського зібрання 28 листопада 1869 р. комісія з питань народної освіти доповіла пропозицію Г.Н. Вовка-Карачевського, який, ретельно вивчивши стан народної освіти в губернії, з’ясувавши, що народна освіта знаходиться «в материаль- ном отношении в самом беспомощном положении», запро- понував створити постійний грошовий фонд, на відсотки з якого земство могло б утримувати значну кількість шкіл в губернії [7, с. 81]. Комісія погодилася з цією пропозицією, вбачаючи у ній «единственную прочную гарантию существо- вания школ» та визнала за необхідне утримувати 300 шкіл (по 2 на парафію), рахуючи на кожну на рік по 300 руб., тоб- то утримання всіх шкіл мало обійтися губернському зем- ству у 90 тис. руб. Ці кошти мали являти собою відсотки з проектованого грошового фонду у 1,5 млн. руб. [8, с. 68– 69]. На жаль, пропозиція не зустріла співчуття у гласних – губернське земське зібрання ухвалило передати питання про утворення училищного фонду на попереднє обгово- рення повітових земських управ, тобто воно було покла- дено земством у «довгий ящик». Лише 1874 р. земське зі- брання ухвалило рішення про виділення 5 тис. руб. для видачі позик сільським громадам на будівництво примі- щень для народних училищ, і думка Г.Н. Вовка-Карачев- ського була частково втілена у життя створенням губерн- ського земського шкільно-будівельного фонду [8, с. 69]. Ініціатива Г.Н Вовка-Карачевського дала позитивний ре- зультат у Борзенському повіті. По доповіді гласного І.І. Пе- трункевича повітове земське зібрання 22 вересня 1870 р. ухвалило «составить школьный фонд посредством сбора по 4 коп. с десятины земли, не облагая им неудобной и про- должая этот сбор до образования капитала, на проценты Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 276 с которого можно бы было содержать в Борзенском уезде 60 школ, полагая по 400 руб. на каждую». Щорічно цей збір давав сумму 8 тис. руб. – 400 руб. п’ятивідсоткової ренти, що надавало можливість Борзенському земству щорічно відкривати у повіті одну початкову школу [9, с. 58]. Інше питання, яке турбувало Г.Н. Вовка-Карачевсько- го, губернську управу і її очільника О.П. Карпінського – економічний стан та продовольче забезпечення населення північних Суразького та Мглинського повітів губернії, яке постійно голодувало. Воно стало певною мірою причиною конфлікту між очолюваною О.П. Карпінським губернською земською управою та губернським предводителем дворян- ства М.І. Неплюєвим. У 1869 р. земське зібрання доручило губернській земській управі дослідити економічне стано- вище населення цих повітів. Члени спеціально створеної комісії дійшли висновку, що «главною причиною безвы- ходного положения населения этих уездов являются чрез- мерно высокие выкупные платежи, истощающие последние средства плательщиков, тем более, что полиция, несмотря на закон, ограничивающий продажу имущества в попол- нение недоимок, беспощадно разоряет крестьян при взы- скании казенных сборов. Они же сообщили, что большин- ство крестьян, вовсе не имея хлеба, употребляют вместо муки перемолотые семена сорных трав с примесью маку- хи (жмыхи) и желудей» [10, с. 138]. 30 жовтня 1870 р. губернська земська управа наприкінці доповіді з цього питання запропонувала земському зібранню «ходатайствовать о понижении выкупных пла- тежей до размера, соответствующего доходу с земли, и избрать особую комиссию для подробного исследования на месте положения дела и предоставления правитель- ству результатов этого исследования» [10, с. 140]. Але голова зібрання М.І. Неплюєв не дозволив обговорення пропозицій управи. На знак протесту голова губернської земської управи О.П. Карпінський та її члени К.І. Пере- пелицин та Г.Н. Вовк-Карачевський зробили заяву про свою відставку і залишили зал засідань [11, с. 175]. На- ступного дня, вже без згадки щодо зниження викупних платежів, зібрання ухвалило постанову порушити кло- потання перед урядом щодо здійснення надзвичайних заходів для поліпшення становища населення Суразько- го та Мглинського повітів і обрати спеціальну комісію для дослідження потреб місцевого населення [10, с. 141]. Дослідник земства О. Моргун, характеризуючи прогре- сивну діяльність борзенських земців цього періоду, зазна- чав, що М.А. Імшенецький, І.І. Петрункевич та брати Вов- ки-Карачевські багато зробили «для піднесення в повіті народної освіти і здоровельних умовин. За їх ініціятивою губерніяльне земство заснувало учительську семінарію і запровадило видання Земського Збірника» [12, с. 60]. Залишившись без роботи, Г.Н. Вовк-Карачевський по- вернувся до Борзни і кілька місяців працював секрета- рем Борзенської повітової земської управи, завідуючи бібліотекою, створеною при ній на пожертвувані В.В. Тар- новським кошти [13, с. 113]. З 6 липня по 30 вересня 1871 р. Г.Н. Вовк-Карачевський перебував на посаді секретаря Полтавського окружно- го суду, а потім з 5 жовтня того ж таки року по 10 жов- тня 1872 р. служив дільничним мировим суддею у Бор- зенському судово-мировому окрузі Чернігівської губернії. З 21 січня 1874 р. по 20 квітня 1878 р. він працював на аналогічній посаді у Чигиринському окрузі Київської губернії. Згідно обрання Чернігівським губернським земсь- ким зібранням Г.Н. Вовк-Карачевський з 20 квітня 1878 р. три роки працював «непременным членом» Борзенсько- го повітового у селянських справах присутствія, а потім 26 січня 1881 р. був переобраний на цю посаду [14, с. 209]. З 13 лютого 1882 р. по 11 березня 1885 р. він знову слу- жив дільничним мировим суддею Чигиринського окру- гу Київської губернії [2, c. 55 зв. –56]. Після двох років перебування у відставці Г.Н. Вовк- Карачевський 26 жовтня 1887 р. був обраний Борзенсь- ким повітовим земським зібранням на посаду дільничного мирового судді Борзенського округу, на якій перебував до 1 лютого 1890 р., ведучи судочинство на 3-му окрузі. Місцева преса повідомляла, що указом Сенату від 4 квітня 1888 р. № 4109 затверджений «на новое трехлетие с 1887 г. участковым мировым судьей по Борзенскому уезду Гри- горий Карачевский-Волк» [15, c. 1]. На засіданні Борзенського повітового земсько- го зібрання 30 жовтня 1892 р. Г.Н. Вовк-Карачевський був обраний головою Борзенської повітової земської управи і 10 грудня того ж таки року затверджений на посаді чернігівським губернатором. На цю посаду він переобирався ще двічі: 25 листопада 1896 р. та восени 1898 р. [2, арк. 57 зв. – 58]. Г.Н. Вовк-Карачевський був неодружений, наприкін- ці ХІХ ст. мав у власності 142 дес. землі у с. Британи Бор- зенського повіту Чернігівської губернії [2, арк. 53 зв.]. Перебуваючи на посаді голови Борзенської повітової управи, Г.Н. Вовк-Карачевський значну увагу приділяв розвитку освіти і медицини у повіті, підйому сільсько- го господарства, боротьбі з ерозією ґрунтів. Зокрема, у 1896 р. він разом з борзенськими гласними М.В. Котля- ревським та О.М. Білозерським звернувся до Чернігівської губернської земської управи з питанням надання позики у 6 тис. руб. на створення у Борзні школи садівництва, го- родництва і бджільництва [16]. Кошти були виділені. Бор- зенська сільськогосподарська школа садівництва, город- ництва й бджільництва з трирічним терміном навчання була відкрита 15 жовтня 1898 р. і почала готувати необ- хідні губернії кадри (тепер – Борзнянський державний сільськогосподарський технікум). Сучасник згадував, що, перебуваючи на посаді голови Борзенської земської упра- ви, Г.Н. Вовк-Карачевський «проявил много энергии при учреждении в г. Борзне школы садоводства и огородни- чества, был долгое время ее попечителем и все время за- ботливо относился к ее нуждам» [17]. На засіданні Борзенського повітового земського зібрання 27 вересня 1900 р. він оприлюднив оприлюднив «Проект ISSN 2218-4805 277 доорганизации медицинской части», який мав на меті удосконалити земську медицину у повіті [18, с. 109–117]. Разом з тим, Г.Н. Вовк-Карачевський активно працю- вав на засіданнях Чернігівського губернського земсько- го зібрання, перебуваючи там як губернський гласний та за посадою голови Борзенської повітової земської упра- ви. Зокрема, він намагався вирішити питання відкриття поштово-телеграфних відділень на залізничних станціях Крути і Британи. Г. Н. Вовк-Карачевський двічі 5 грудня 1893 р. та 18 лютого 1897 р. порушував на губернському земському зібранні клопотання, і зібрання приймало по- зитивне рішення, направляючи відповідне клопотання в урядові установи [19, с. 766–767]. Разом з тим, Г.Н. Вовк-Карачевський намагався виріши- ти проблеми, які стосувалися селянського населення. Він тричі подавав на обговорення зібрання (10 січня 1893 р., 26 січня 1896 р. та 19 січня 1899 р.) клопотання Борзен- ського повітового земського зібрання «об отмене телес- ных наказаний», які визнавалися головуючими на зібранні губернськими предводителями дворянства «выходящими из пределов ведомства земских учреждений» і відповідно не виносилися на обговорення зібрання [20, с. 69, 74–75, 231]. Лише 19 січня 1899 р., коли Г.Н. Вовк-Карачевський разом з гласним І. Л. Шрагом виступили з пропозицією порушити клопотання про звільнення гласних-селян від дисциплінарної відповідальності на час їх перебування гласними, зібрання ухвалило рішення порушити клопо- тання про те, «чтобы гласные от крестьянских обществ на все время своего состояния гласными были освобож- дены от дисциплинарных взысканий земских начальни- ков, а также и от дисциплинарных взысканий, налагае- мых волостными старшинами и старостами» [20, с. 33]. У 1892 р. Г.Н. Вовк-Карачевський разом з братами Васи- лем та Никодимом звернулися до Чернігівської губернської земської управи з клопотанням про відкриття на їх земельній ділянці поряд із залізничною станцією «Брита- ни» залізниці «Пирятин–Чернігів» «Сільськогосподарського семиденного ярмарку», який мав щорічно починатися 15 серпня. Губернська управа передала це клопотання на розгляд Борзенського земства [21, с. 815–816]. У 1897–1898 рр. Г.Н. Вовк-Карачевський разом з відо- мими земськими діячами О.О. Бакуринським, П.А. Бу- штедтом, Ф.А. Лизогубом О.О. Русовим, П.М. Солониною, Д.Р. Тризною, Ф.М. Уманцем, В.М. Хижняковим, І.Л. Шра- гом входив до складу очолюваної губернським предво- дителем дворянства, князем М.Д. Долгоруковим губерн- ської земської Комісії з питань освіти, яка за дорученням губернського земського зібрання ретельно вивчила стан та розробила проект запровадження в Чернігівській гу- бернії загальної початкової освіти, який, на жаль, не був втілений в життя [22, c. 6]. Він же оприлюднив власну по- зицію щодо цієї проблеми [22, с. 42–43]. Г.Н. Вовк-Карачевський плідно працював у створе- ній 1898 р. при Чернігівській губернській земській упра- ві Сільськогосподарській економічній раді, покликаній сприяти покращенню сільського господарства, «содей- ствию и улучшению экономических и промышленных условий населения губернии» [23, с. 16]. Зокрема, на її засіданні 28 червня 1899 р. під час обговорення питан- ня проектованого будівництва залізниці «Санкт-Петер- бург–Київ» він висловив пропозиції Борзенської пові- тової земської управи щодо будівництва залізничного мосту через р. Десну та звернув увагу на переваги, які має дати ця дорога [24]. На засіданні Ради 7 серпня 1900 р. Г.Н. Вовк-Карачевський доповідав про стан шелюгової плантації на дачі с. Британи Борзенського повіту на зем- лі його брата Н.Н. Карачевського-Вовка, який у 1898 р. надав безкоштовно губернському земству в оренду на 12 років земельну ділянку «сыпучих» пісків площею 9 де- сятин для улаштування на ній губернського питомника шелюги (червоної лози для боротьби з розповсюджен- ням «сыпучих» пісків). Власником безкоштовно була на- дана й необхідна кількість плугів та найняті робітники, які того ж таки року засадили половину площі лозою, за- купленною у селян с. Заньки Ніжинського повіту. Стан плантації був гарним, хоча посадка лози виявилася рід- куватою. Повідомлення Г.Н. Карачевського-Вовка було прийнято до відома [25, с. 38–39]. Залишивши посаду голови Борзенської земської упра- ви, Г.Н. Вовк-Карачевський продовжував відігравати помітну роль у земському житті Борзенського повіту й Чернігівської губернії. Свої думки з актуальних питань земської діяльності він оприлюднював на сторінках зем- ських видань [26; 27; 28; 29]. Г.Н. Вовк-Карачевський відійшов від активної земської діяльності у 1907 р. Корреспондент «Земского сборника Черниговской губернии», подаючи інформацію про Бор- зенське повітове земське зібрання 25–29 вересня 1907 р., зазначав: «Заметно было в эту сессию отсутствие забал- лотированных старых земцев – Волков-Карачевских и недавнего гласного Т.В. Локтя, которые здоровой крити- кой всегда вносили большую ясность и оживление в об- суждаемые вопросы» [30, с. 175–176]. Останні роки життя Г.Н. Вовк-Карачевський мешкав у власному маєтку і займався його благоустроєм. Ведучи боротьбу з ерозією ґрунтів, він засадив шелюгою та со- сною 19 дес. 748 саж. земли і порушив клопотання перед Борзенським повітовим земством про зняття земського оподаткування з цих земель. 13 листопада 1912 р. зібрання задовольнило його прохання [31, с. 173]. Відомий український громадський діяч І. Зілинський, який літом 1911 р. відвідав с. Британи, залишив такі спо- гади про братів Н.Н. та Г.Н. Вовків-Карачевських: «Цікаві два типи українських дідичів пізнав я на Чернігівщині в с. Британах коло Борзни – двох братів Вовк-Карачевських. Оба старі діди: один 85, другий 80-літній; цілком подібні до Толстого, а ще добре держаться. В їх домі вправді гово- риться по-російські, як взагалі по дворах наших дідичів, але оба старики свідомі українці» [32, с. 163]. Г.Н. Вовк-Карачевський помер у власному маєтку в Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 278 с. Британи 9 жовтня 1914 р. на 83-му році свого життя. Часопис «Черниговская земская неделя» відгукнувся на цю трагічну подію некрологом [17]. Так завершив свій життєвий шлях земський діяч Г.Н. Вовк-Карачевський, який зробив багато корисно- го для піднесення життєвого та культурного рівня насе- лення, відіграв помітну роль у активізації громадсько- го життя у Борзенському повіті та Чернігівській губернії. ПОСИЛАННЯ 1. Гимназия высших наук и Лицей князя Безбородко; Издание второе, исправленное и дополненное. – СПб.: Типография В. Без- образова, 1881. – 474, СХСІІ с. 2. Державний архів Чернігівської області, ф. 127, оп. 14, спр. 3875. 3. Земский сборник Черниговской губернии на 1869 год / [Из- дание Черниговской губернской земской управы]: В 2 частях. – Чернигов: Ильинская типография, арендуемая Губернскою зем- скою управою, 1869. – Ч. 2. – 80 с. 4. Свод постановлений Черниговского губернского земского собрания (XIX–XXXV сессий) 1883–1899 годов с кратким сводом постановлений за время с 1865-го по 1882 г. (I–XVIII) / [составил по поручению губернской земской управы С.В. Сотников]. – Чернигов: Типография Губернского Земства, 1902. – Вып. I. – С. I–ХV, 1–619. 5. Состав Черниговского губернского земства (1865–1884) // Земский сборник Черниговской губернии (далі – ЗСЧГ). – 1884. – № 4–10. – Приложение. – С. 1–106. 6. Журналы очередных заседаний Черниговского губернско- го земского собрания 1868 г. – Чернигов: В Ильинской типогра- фии, арендуемой Губернскою земскою управою, 1868. – 192, IX с. 7. Очерк исторического развития деятельности Черниговско- го земства по народному образованию (Продолжение) // ЗСЧГ. – 1906. – № 5. – С. 59–85. 8. К вопросу – о восстановлении субсидирования губернским земством уездных на нужды народного образования // ЗСЧГ. – 1912. – № 5. – С. 61–76. 9. Вопрос об образовании школьного фонда в Борзенском уезд- ном земском собрании // ЗСЧГ. – 1871. – № 1. – С. 56–58. 10. Хижняков В. М. Воспоминания земского деятеля / В. М. Хиж- няков / [Предисловие В.Я. Богучарского]. – Пг.: Издательство «Огни», 1916. – ХV, 251 с. 11. Журналы очередного Черниговского губернского земского со- брания 1870 года. – Чернигов: Земская типография, 1870. – 224, VI с. 12. Моргун О. Українські діячі в земствах / О. Моргун // Укра- їнський історик. – 1969. – № 1–3. – С. 56–64. 13. Вопросы о женской школе, земской библиотеке, назначения попечителей земских школ и устройстве медицины в Борзенском уездном земском собрании // ЗСЧГ. – 1872. – № 5. – С. 102–117. 14. Журналы Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1880 года, состоявшейся в январе 1881 года. – Чернигов: Земская типография, 1881. – 678, 214, XIV с. 15. Служебные перемены по Черниговской губернии // ЧГВ. – 1888. – № 31. – 17 апреля. – Часть официальная. – С. 1–2. 16. Отношение в Черниговскую губернскую земскую упра- ву гласных Борзенского уезда Г.Н. Волк-Карачевского, Н.В. Кот- ляревского и О.М. Белозерского по вопросу о ссуде в 6000 р. на устройство в г. Борзне школы садоводства, огородничества и пче- ловодства [Прилож. № 93] // Приложения к Журналам губернско- го земского собрания 1896 года (окончание) // ЗСЧГ. – 1898. – № 9. – Приложение. – С. 436–437. 17. Н. Г.Н. Карачевский-Волк (некролог) / Н. // Черниговская земская неделя. – 1914. – № 46. – 14 ноября. – С. 7. 18. Журналы Борзенского уездного земского собрания ХХХVI очередной сессии. – Чернигов: Типография Губернского правле- ния, 1901. – 12, 219, 170 с. 19. Свод постановлений Черниговского губернского земско- го собрания (ХIХ–ХХХV сессий) 1883–1899 годов с кратким сво- дом постановлений за время с 1865-го по 1882 г. (I–ХVIII с.с.) / [cоставил по поручению губернской земской управы, С.В. Сотни- ков]. – Чернигов: Типография Губернского земства, 1903. – Вип. ІІ. – С. I–ХIII, 621–1295. 20. Свод постановлений Черниговского губернского земско- го собрания (ХIХ–ХХХV сессий) 1883–1899 годов с кратким сво- дом постановлений за время с 1865-го по 1882 г. (I–ХVIII с.с.) / [cоставил по поручению губернской земской управы, С.В.Сотников]. – Чернигов: Типография Губернского земства, 1902. – Вып. I. – С. I–ХV, 1–619. 21. Журналы Черниговского губернского земского собрания ХХVIII очередной сессии 1892 года, состоявшейся 10–22 января 1893 года. – Чернигов: Земская типография, 1893. – ХIII, 437, 971. 22. Черниговскому губернскому земскому собранию ХХХIV-й очередной сессии 1898 года Комиссии по народному образова- нию доклад с мнениями членов ее и статистическими данными о положении начального образования в Черниговской губернии (№ 165). – Чернигов: Типография Губернского земства, 1899. – 294 с. 23. Положение о Сельскохозяйственном экономическом сове- те при Черниговской губернской земской управе // ЗСЧГ. – 1899. – № 4. – С. 16–18. 24. Заявление г. председателя Борзенской уездной земской управы Г.Н. Карачевского-Волк (от 28 июня № 2648) // ЗСЧГ. – 1899. – № 11. – С. 33–34. 25. Журнал заседания Сельскохозяйственного экономического совета при Черниговской губернской земской управе. 7-го авгу- ста 1900 года (№ 5-й) // ЗСЧГ. – 1900. – № 8. – С. 36–41. 26. К.–Волк Г. Начальное образование в Борзенском уезде / Г.К.–Волк // ЗСЧГ. – 1901. – № 12. – С. 69–92. 27. К.–В. Г. О мерах к сокращению истребительных пожаров / Г. К.–В. // Журналы Борзенского уездного земского собрания ХХХVI очередной сессии. – Чернигов, 1901. – С. 174–178. 28. Карачевский-Волк Г.Н. По поводу мер к поднятию и разви- тию сельскохозяйственной промышленности / Г.Н. Карачевский- Волк // ЗСЧГ. – 1903. – № 6. – С. 77–83. 29. Карачевский-Волк Г.Н. По поводу постоянных школьных выставок (музеев) / Г.Н. Карачевский-Волк // ЗСЧГ. – 1903. – № 10– 11. – С. 96–99. 30. Очередные уездные земские собрания Черниговской гу- бернии. Борзенское собрание // ЗСЧГ. – 1907. – № 11. – С. 175–178. 31. Журналы Борзенского очередного уездного земского со- брания 1912 года 48 сессии (с 9 по 15 ноября). – Борзна: Типогра- фия наследников Г.Л. Арлозорова, 1913. – ХIV, 345 с. 32. Зілинський І. Враження з подорожі по Україні літом 1911 р. / І. Зілинський // Березіль. – 1995. – № 3–4. – С. 153–165. Рахно А. Я. Земская деятельность Г.Н. Волка-Карачевского В статье освещается жизненный путь и общественная деятель- ность гласного Борзенского уездного и Черниговского губернского зем- ских собраний Г Н. Волка-Карачевского (1832–1914). Ключевые слова: Г.Н. Волк-Карачевский, Борзна, Чернигов, зем- ство, гласный, земская управа. Rakhno O. Ya. Zemstvo activity of H.N. Vovk-Karachevskyi The article tells about the life and social activities of H.N. Vovk-Ka- rachevskyi (1832–1914) who was a councilor of the Borzna district and Chernihiv province zemstvo assembly. Key words: H.N. Vovk-Karachevskyi, Borzna, Chernihiv, zemstvo, councilor, Distric Zemstvo. 15.03.2017 р.j УДК 94(477):352.07«188/190» Н.М. Дмитренко НІЖИНСЬКА МІСЬКА УПРАВА: РОЗКВАРТИРУВАННЯ ТА ЖИТТЄ- ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН (ОСТАННЯ ЧВЕРТЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.) У статті розглядається діяльність Ніжинської міської управи в період проведення модернізації міського громадського управління у відповідності до Городових Положень 1870 та 1892 рр. Приділена увага аналізу змін в системі життєзабезпечення військових частин та їх наслідки для міського бюджету. Ключові слова: Городове Положення, міська управа, квартир- на воїнська повинність, квартирна комісія. Актуальність дослідження зумовлює необхідність усві- домлення досвіду управлінської культури для створен- ня ефективної системи міського громадського управ-

Земська діяльність Г.Н. Вовка-Карачевського

Institution

Ähnliche Einträge