Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12884 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові / Д. Білавич // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 586-590. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12884 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-128842010-10-26T12:02:16Z Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Білавич, Д. Miscellanea 2008 Article Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові / Д. Білавич // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 586-590. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 1561-6223 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12884 uk Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Miscellanea Miscellanea |
| spellingShingle |
Miscellanea Miscellanea Білавич, Д. Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові |
| format |
Article |
| author |
Білавич, Д. |
| author_facet |
Білавич, Д. |
| author_sort |
Білавич, Д. |
| title |
Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові |
| title_short |
Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові |
| title_full |
Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові |
| title_fullStr |
Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові |
| title_full_unstemmed |
Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові |
| title_sort |
архів ярослава грицая у фондах музично-меморіального музею соломії крушельницької у львові |
| publisher |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Miscellanea |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12884 |
| citation_txt |
Архів Ярослава Грицая у фондах музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові / Д. Білавич // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 586-590. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT bílavičd arhívâroslavagricaâufondahmuzičnomemoríalʹnogomuzeûsolomííkrušelʹnicʹkoíulʹvoví |
| first_indexed |
2025-07-02T14:52:01Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:52:01Z |
| _version_ |
1836547227942649856 |
| fulltext |
586
АРХІВ ЯРОСЛАВА ГРИЦАЯ У ФОНДАХ МУЗИЧНО-
МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ
У ЛЬВОВІ
Фондова збірка Музично-меморіального музею Соломії Крушель-
ницької у Львові нараховує понад 18 тис. експонатів. Її основою є осо-
бистий архів Крушельницької та матеріали, дотичні до постаті славетної
співачки. Слід зазначити, що музей С. Крушельницької давно виріс за
рамки суто меморіального музею, ставши відомим у Львові музичним
осередком. У його фондах зберігаються експонати, пов’язані з відомими
співаками, композиторами, музикантами, музикознавцями.
Окрасою фондової збірки Музею Соломії Крушельницької є архів
відомого львівського скрипаля і колекціонера Ярослава Грицая. Його
колекція продовжила традиції, що сформувалися в Галичині ще у ХVIII–
XIX ст., коли представники української та польської аристократії та
інтелігенції збирали колекції, що складалися з творів мистецтва, музичних
інструментів, формували бібліотеки. Значна кількість цих матеріалів
зберігається зараз у музеях та наукових бібліотеках Львова.
Унікальна збірка Я. Грицая налічує майже 5,5 тис. експонатів. Я. Грицай
самовіддано і фанатично любив музику. Його кумирами були скрипалі
Пабло де Сарасате, Ежен Ізаї, Ян Кубелік. Особливо захоплювався твор-
чістю Фріца Крейслера — про це свідчить велика кількість архівних
матеріалів, зібраних колекціонером.
Ярослав Грицай народився 13 червня 1923 р. в селі Полтва (тепер
Пустомитівський р-н Львівської обл.) в сім’ї робітника-столяра. Ще в
дитинстві з допомогою батька змайстрував свою першу скрипку, яка
стала його покликанням. Коли батьки переїхали до Львова, Ярослав
вступив до музичної школи при Львівській державній консерваторії
ім. М. Лисенка у клас гри на скрипці. В роки Другої світової війни нав-
чався у Державній музичній школі з українською мовою навчання, яку
очолював Василь Барвінський. У 1969 р. Ярослав Грицай закінчив Львів-
ську консерваторію (клас відомого львівського педагога Осипа Моск-
вичіва). Ще раніше, з 1944 року, почав працювати у симфонічному ор-
кестрі Львівської філармонії, учасником якого був протягом 26 років.
У той час оркестр виступав з багатьма видатними музикантами, що при-
їжджали з гастролями до Львова, — Дмитром Шостаковичем, Давидом
Ойстрахом, Олегом Крисою. У 1950-х рр. Я. Грицай викладав у Львівській
587
дитячій музичній школі № 1 (тепер Дитяча школа мистецтв ім. А. Кос-
Анатольського).
Впродовж тривалого часу (40–80-ті рр. ХХ ст.) Грицай збирав мате-
ріали, які стосувалися музичного життя Галичини та розвитку вико-
навської майстерності. Особливість цієї колекції полягає у тому, що її
формував музикант-професіонал, який мав добрий смак, хорошу школу
та чудово орієнтувався в цінності кожного предмета своєї збірки. Усі
матеріали становлять нерозривну цілісність, доповнюють одні одних.
Після смерті колекціонера його родина передала цей архів до Музею
Соломії Крушельницької у Львові. Спеціально для даної колекції було
створено окремий фонд Ярослава Грицая1.
В колекцію входять: нотні видання, оригінальні фотографії відомих
музичних діячів і композиторів з їхніми автографами, музикознавча та
музично-педагогічна література, грамофонні платівки, програми виступів
у Львові в 20–30-х рр. ХХ ст. відомих виконавців — Любки Колесси,
Віллі Бурместера, Яна Кубеліка, Йожефа Сіґеті, Жака Тібо, Броніслава
Губермана та ін.
Значну кількість цих матеріалів Я. Грицаю подарували його друзі
та колеги по роботі. Про це свідчать їхні автографи на фотографіях,
книгах та нотних виданнях. Інші експонати Я. Грицай купував у нотних
та букіністичних магазинах, у приватних колекціонерів.
Оригінальні фотографії видатних музикантів становлять невелику,
проте дуже цікаву і цінну частину колекції. Серед них — фотографії
Йоганнеса Брамса, Ріхарда Штрауса, Пабло де Сарасате, Леопольда
Ауера, Ауґуста Вільгельмі, Йозефа Йоахіма, Макса Бруха, Джаккомо
Мейєрбера, Каміля Сен-Санса, Ферруччо Бузоні, Александра Габрило-
вича, Яна Кубеліка, Міші Ельмана, Фріца Крейслера, Петра Чайковсь-
кого, Олександра Глазунова, Миколи Римського-Корсакова. Переважна
більшість — з особистими автографами митців. До збірки Грицая вони
потрапили, очевидно, з архіву Рафала Машковського — диригента,
скрипаля, колекціонера, адже всі автографи на фотографіях адресовані
саме йому. Датовані 80–90-ми рр. ХІХ ст. Серед них такі: “Найбіль-
шому артистові монсиньйору Рафалу Машковському на пам’ять про
Петербург від шанувальника О. Глазунова”; “Видатній людині і май-
строві, сердечно відданий Ферруччо Бузоні”; “Моєму любому колезі
Рафалу Машковському з правдивою відданістю — Ріхард Штраус”;
“Найбільшому капельмайстрові на приємну згадку від шанувальника і
друга — Пабло де Сарасате”; “На пам’ять про блискучий успіх в Москві
1 Фонд Ярослава Грицая 1-4348.
588
дуже симпатичному панові Машковському від директора фізгармоніч-
ного (музичного) товариства в Москві — Петро Чайковський”.
Усі дедикації написані з великою повагою — очевидно, Машковсь-
кого дуже цінували в музичному світі. Проте історія розпорядилася
інакше: в довідковій літературі не вдалося знайти жодної інформації
про цю людину.
У колекції Грицая зберігається близько 2,5 тис. примірників нотної
літератури. Часовий проміжок видань — приблизно століття: остання
чверть ХІХ — кінець 80-х років ХХ ст. В основному — це класичний
репертуар. Представлені різні жанрові групи — камерно-вокальна, ка-
мерно-інструментальна, хорова та оркестрова музика. Видання здійс-
нені в Австрії та Польщі (кінець ХІХ — 30-ті роки ХХ ст.), в колишньому
Радянському Союзі. Особливо цікавими за оформленням є українські
видання 20–30-х рр. ХХ ст., видані як в Галичині, так і в Радянській
Україні в період так званої “українізації”. Чимало є і повоєнних видань.
Вражає розмаїття скрипкової літератури, яка охоплює, фактично, повний
скрипковий репертуар. В колекції зберігаються, наприклад, навіть пере-
клади опер та симфоній для скрипки і фортепіано.
Платівки становлять значну частину збірки Ярослава Грицая. В ар-
хіві представлена творчість композиторів та виконавців багатьох націо-
нальних шкіл у різноманітних жанрах. Цікавими для дослідження му-
зичних уподобань галичан початку минулого століття є так звана “легка”
розважальна музика — численні танґо, фокстроти, естрадні пісні у
виконанні популярних ансамблів та естрадних оркестрів 20–30-х рр.
ХХ ст.
Загальна кількість платівок становить понад 2,2 тис. одиниць збере-
ження. Усю фонотеку можна поділити на дві великі групи — платівки
т. зв. “радянського” періоду фірми “Мелодія” та її попередниць (Ноґін-
ський завод Грампласттрест, Апрелевский завод Мособлсовнархоза та
його філії в інших містах Росії та СРСР). Їх у збірці 1600. Друга група —
платівки західноєвропейських та американських фірм, у тому числі
близько 300 оригінальних грамофонних платівок, випущених відомими
фірмами звукозапису у першій половині ХХ ст.
Кількість наявних у колекції фірм звукозапису надзвичайно об’ємна —
коло 40 назв. Найвідоміші — “Brunswick”, “Columbia”, “Decca”, “Elect-
rola”, “Fonotipia”, “Fortuna records”, “Gramophone” (з кількома різнови-
дами та серією “His master’s voice”), “Odeon”, “Parlophon”, “Płyta Pathé”,
“Polydor”, “Syrena”, “Telefunken”, “Ultraphon”, “Victor”, “Victrola”, “Vox”,
“Muza”, “Supraphon”, “Ultraphon”, “Eterna”, “Hungaroton”, “Ligo”, “Бал-
кантон”, “Qualiton”.
589
Серед найцінніших платівок збірки — оригінальні архівні записи
скрипкових творів, які виконують Крейслер, Бурместер, Хейфетц, Ельман,
Куленкампф, Кубелік, здійснені фірмами “Electrola”, “Gramophone”,
“Polydor”; комплекти платівок “Columbia” та “Polydor” із записом
Симфонії № 5 Л. Бетовена у виконанні Берлінського філармонічного
оркестру, Тріо ре-мінор Р. Шумана у виконанні А. Корто, Ж. Тібо та
П. Казальса.
Значна кількість грамплатівок представляє вокальні жанри. Вико-
навцями є видатні співаки — Маттіа Баттістіні, Енріко Карузо, Федір
Шаляпін, Сельма Курц, Адам Дідур, Йозеф Манн, Ерна Зак, Фріда
Гемпель, Амелія Ґаллі-Курчі, Барбара Кемп, Лілі Леман, Альфред Пік-
кавер, Розетта Пампаніні та багато інших зірок оперних сцен. Записані
популярні арії з опер Дж. Верді, Дж. Пуччіні, П. Масканьї, Р. Леонка-
валло, С. Монюшка та ін., камерно-вокальні твори італійських, авст-
рійських, польських композиторів.
Якщо з технічного боку можна мати застереження щодо якості за-
писів та стану збереження цих платівок, то в історичному плані дані
експонати мають неоціненну вартість. Вони дають можливість насоло-
дитися мистецтвом великих вокалістів, оцінити, навіть в недосконалих
записах, їхню майстерність, пізнати виконавську школу та манеру ви-
конання, вивчити смаки й уподобання як самого митця, так і шану-
вальників музичного мистецтва загалом.
Працівники Музею Соломії Крушельницької у Львові активно вводять
в науковий обіг матеріали колекції Ярослава Грицая. Ці раритети не-
одноразово експонувалися на виставках, а також послужили основою
для наукових розвідок. Як приклад — участь працівників Музею Ірини
Криворучки і Данути Білавич у міжнародному проекті при Боннському
університеті “Музичні збірки бібліотек і архівні фонди музеїв як фе-
номен німецької музичної культури в її зв’язках із Східною Європою”
(2004–2006), результатом якого стало дослідження “Архів грамплатівок
Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові. Му-
зична фонографія як джерело дослідження історії галицької музичної
культури ХХ ст.”2.
Продовженням проекту є публікація у 2007 р. “Каталогу грамофонних
платівок першої половини ХХ ст. з фондів Музично-меморіального музею
2 Lušećka I., Bilavič D. Der Schallplattenbestand des Muzyčno-memoriaľnyj muzej
Solomiї Krušel’nyćkoї in Lviv. Musikalische Phonographie als Quelle zur gali-
zischen Musik- und Kulturgeschichte des 20. Jahrhunderts / Red. A. Kürsten, S. Brasak,
V. Ludorff // Musik-Sammlungen — Speicher interkultureller Prozesse.— Stuttgart:
Franz Steiner Verlag, 2007.— Band 2b.— S. 357.
590
Соломії Крушельницької”3, основу якого склали грамофонні платівки з
фонду Я. Грицая.
Каталогізація фоноархіву Музею є першою сходинкою майбутнього
проекту реставрації, переведення на сучасні звукові носії збереженої
музичної спадщини та створення умов для прослуховування грамзаписів.
Тоді поціновувачі класичної музики зможуть насолоджуватися непов-
торним звучанням голосів зірок оперних сцен та шедеврів інструмен-
тального виконавства минулого, які зберіг для нащадків у своїй колекції
Ярослав Грицай.
Данута Білавич
3 Каталог грамофонних платівок першої половини ХХ ст. з фондів Музично-
меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові / Муз.-мемор. музей
С. Крушельницької у Львові; Упоряд. Д. Білавич, І. Криворучка.— Львів: Ґердан
Графіка, 2007.— 118 с.: 16 іл.
|