Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.)
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12886 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.) / М. Мовна // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 599-602. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12886 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-128862010-10-26T12:02:17Z Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.) Мовна, М. Miscellanea 2008 Article Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.) / М. Мовна // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 599-602. — укp. 1561-6223 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12886 uk Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Miscellanea Miscellanea |
| spellingShingle |
Miscellanea Miscellanea Мовна, М. Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.) |
| format |
Article |
| author |
Мовна, М. |
| author_facet |
Мовна, М. |
| author_sort |
Мовна, М. |
| title |
Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.) |
| title_short |
Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.) |
| title_full |
Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.) |
| title_fullStr |
Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.) |
| title_sort |
рецензія на видання: левицька м. я. словник мовно-літературної практики часописів львова (20-30-ті рр. хх ст.) |
| publisher |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Miscellanea |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12886 |
| citation_txt |
Рецензія на видання: Левицька М. Я. Словник мовно-літературної практики часописів Львова (20-30-ті рр. ХХ ст.) / М. Мовна // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 599-602. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT movnam recenzíânavidannâlevicʹkamâslovnikmovnolíteraturnoípraktikičasopisívlʹvova2030tírrhhst |
| first_indexed |
2025-07-02T14:52:06Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:52:06Z |
| _version_ |
1836547232265928704 |
| fulltext |
599
РЕЦЕНЗІЯ НА ВИДАННЯ: ЛЕВИЦЬКА М. Я. СЛОВНИК
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРАКТИКИ ЧАСОПИСІВ ЛЬВОВА
(20–30-ті рр. ХХ ст.)
Сьогодні у вітчизняному мовознавстві назріла гостра потреба ство-
рення сучасного словника української літературної мови. У цьому кон-
тексті важливою є поява кожного словника чи матеріалів до словника,
що вносять “цеглинку” у будівлю майбутнього лексикону української
мови. Це повною мірою стосується історичних словників, присвячених
упорядковуванню лексики західного варіанту української літературної
норми. Один з них — “Словник мовно-літературної практики часописів
Львова” Марії Левицької, яка на основі доступних письмових джерел
зробила спробу подати семантику лексем, що ними послуговувалася
львівська періодика 20–30-х рр. минулого століття.
Рецензована праця, яка повертає із забуття пласт лексичної куль-
тури довоєнного Львова, безумовно, є корисною передусім для учених-
гуманітаріїв, що досліджують історію та пресу зазначеного діахронного
зрізу (задля полегшення адекватного прочитання текстів), так і для ши-
рокого загалу. Усього до словника ввійшло понад 2100 слів, які репре-
зентують мовно-літературну практику львівської преси. Об’єктом дослі-
дження авторка обрала 30 львівських часописів, хоча й не обумовила,
за яким саме принципом була зроблена їх вибірка (оскільки видавниче
тло міста набагато ширше), практично оминула диференціацію типу
видання (журнал чи газета) у переліку скорочених назв львівських пе-
ріодичних видань, періодичність їх виходу. М. Левицька не вводить
читача у контекст епохи, тобто не подає короткого історичного огляду
тогочасних львівських видань, їх належності, персоналій видавців.
Доречною була б більш детальна характеристика пресових органів із їх
ідейно-політичною спрямованістю, автурою, характером вміщених ві-
домостей, чиї інтереси вони обстоювали, загальної кількості українських
видань Львова 20–30-х рр. XX ст. Акценту саме на українськості аналі-
зованих видань не бачимо у заголовку роботи.
Із передмови з’ясовуємо, що авторка не до кінця розуміє закономір-
ності функціонування української літературної мови в Галичині 20–30-х рр.
ХХ ст., що засвідчує наступна цитата: “Словник фіксує також практику
мовленнєвої культури, яку на сучасний погляд, не можна вважати по-
зитивною, — це не аргументоване наповнення текстів полонізмами та
600
германізмами ...” А чому власне не аргументоване? Невже ми не па-
м’ятаємо своєї історії, в ході якої західноукраїнські землі переходили
з-під влади Польщі під панування Австро-Угорщини і знову до Польщі.
Зрештою, будь-яка мова наповнена інолінгвонімами, що засвідчує су-
часний словник іншомовних слів (2006 року видання), який налічує
близько 20 000 слів і словосполучень. Отже, вже сама передмова не
дає читачеві загального історичного фону функціонування української
мови у тогочасних історичних реаліях.
Попри велику збирацьку роботу, опрацювання джерельного масиву,
виконану авторкою, і безсумнівну лінгвістичну вартість рецензованого
словника, все ж його суттєвими недоліками є брак наголосів у реєст-
рових словах, іменного покажчика, переліку використаних джерел слов-
никового типу, хоча в передмові зазначається, що використано перекладні
словники, словники діалектизмів, глосарії епістолярної та творчої спад-
щини вчених і письменників зазначеного періоду. Але які? Чи викори-
стовувала М. Левицька у праці словники, які вважаються свого роду
“хедлайнерами” української словникової думки Галичини цього періоду.
Зокрема, це:
1. Огієнко І. Словник місцевих слів у літературній мові не вживаних.—
Жовква, 1934.— 156 с.
2. Скалозуб О. Словник чужомовних слів, виразів і приповідок, що
вживаються в українській мові.— Коломия, 1933.— 480 с.
3. Топольницький М. Політико-економічний словничок чужих слів.—
Львів, 1938.— 64 с.
4. Кузеля З., Рудницький Я. Українсько-німецький словник.— Ляйпціг,
1943.— 1494 с.
5. Українська загальна енциклопедія: Книга знання: У 3 т. / За ред.
І. Раковського.— Львів; Станиславів; Коломия, 1933.
Як базовий авторка використовувала у роботі 11-томний Словник
української мови, виданий у застійні 70-ті роки ХХ ст., проте він не
може вважатися єдиним дороговказом у тлумаченні семантики окремих
лексем.
Прикрі недогляди та фактологічні помилки збивають з пантелику і
не дають змоги прочитати та розшифрувати текст, вміщений у часо-
писах досліднику, який не є фахівцем у даній галузі.
Наведемо декілька прикладів.
До словника потрапили лексеми, які, на нашу думку, не варто було
подавати як реєстрові, оскільки вони становлять літературну норму (бо
чим тоді мовно-літературна практика 20–30-х рр. відрізняється від су-
часної?): автохтон, автохтонний, анонс, везти, вельми, закид, закидати,
601
заставляти, здібний, зносини, кепський, лаштунки, обрис, останки, осте-
рігати, перегони, підмога, плай, плахта, подибувати, положення, по-
розуміння, постоли, похибка, похоронено, почин, прикмета, прилучатися,
прихилитися, решта, скрижалі, спротив, стисло та ін.
До наступних гасел, здебільшого прикметникових форм, не наведено
основної форми (іменника): (с. 13) асекураційний — страхувальний (по-
хідне від асекурація — страхування); (с. 111) кертовина — нора крота
(похідне від крет, кертиця — кріт, самка крота); (с. 135) муравлиний —
мурашиний (похідне від муравель — мураха); (с. 208) райфайзенський
(похідне від райфайзенка — сільська позичкова каса, різновид коопе-
ративу, товариства, заснованого австрійцем Ф. Райффайзеном).
Повне нерозуміння автором семантики тлумачного слова виявляють
наступні приклади: (с. 14) атракція в авторки — атракціон замість ви-
довище; (c. 16) бачність — бачення, погляд замість пильність, увага;
(с. 95) здвиг — скупчення замість парад, з’їзд, марш; касета (с. 109) —
коробка замість скринька; (с. 117) контингент — частина, доля замість
хлібопоставка; (с. 118) коц — шерстяний ліжник замість вовняне по-
кривало фабричного виробництва; (с. 123) лайдак — вбогий чи мізерний
чоловік замість негідник; (с. 126) лічниця — санаторій чи здравниця замість
шпиталь; (с. 131) махер — шкідник замість ділок; оборудка; (c. 138)
наколесник, наколесниця — карета чи екіпаж замість велосипед; (c. 154)
опаска — смужка паперу, обклейка замість пов’язка; (с. 186) попис —
сучасне слово презентація замість публічний показовий виступ; (с. 195)
праси — тиски (нелітературне слово) замість прес; (с. 197) претак —
прут чи стержень замість сито; (с. 209) рафінерія — деревообробне
підприємство замість переробне підприємство; (с. 210) ревія — ревіння,
рев, лемент замість показ, огляд, ревю. Останній приклад просто кур-
йозний. Читаємо цитату-ілюстрацію: “На святі Селянки в Самборі 1935 р.
виступила наша філія в ревії (тобто ревінні, лементі, реві?) бойківських
строїв”; (с. 235) стемпльований — державний, гербовий замість пога-
шений (про марку).
Наступна добірка прикладів ілюструє скупість дібраних синонімів
до реєстрового слова. Так, бюрко (с. 21), окрім різновиду письмового
стола, ще й секретер; захоронка (с. 92) в першу чергу дитячий садок, а
не лише притулок; зацофаний (с. 92), окрім застарілий, ще й відсталий,
обмежений; катедра (с. 109) має ширше значення — це і наукова ка-
федра, і кафедральний собор; марґінес (с. 129) — має ширше значення,
окрім поле і берег книжки; папа (с. 163) — не лише кровельний толь, а
й руберойд; прецінь (c. 197) — додати синонім адже.
Не всі слова з наведених цитат-ілюстрацій отримали пояснення: ла-
бораторійний; тростиновий та ін.
602
Не зовсім вдале пояснення таких лексем: вориння (с. 47) — жер-
дини для огорожі замість огорожа з жердин; ґрейцар (с. 57) — дрібні
гроші замість австро-угорська дрібна монета; трієр (с. 244) — сільсько-
господарська машина для відокремлення різних домішок від насіння
основної культури замість млинок для провіювання зерна; кель (c. 110) —
різновид капусти замість савойська капуста; кольпортаж (с. 114) —
розповсюдження книг, а також насамперед преси.
Не виділено ремарками етнографічні (гуцульські) лексеми (бартка,
згарда, сарака, сердак) та ін.
Наведені зауваження вказують, що рівень виконання потрібного та
актуального першого довідкового видання такого типу бажає бути
кращим і це дещо знижує загальне позитивне враження від “Словника
мовно-літературної практики часописів Львова” М. Левицької.
Маріанна Мовна
|