Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12889 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток / Л. Льода, Л. Дзендзелюк // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 622-626. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12889 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-128892010-10-26T12:02:56Z Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток Льода, Л. Дзендзелюк, Л. Miscellanea 2008 Article Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток / Л. Льода, Л. Дзендзелюк // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 622-626. — укp. 1561-6223 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12889 uk Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Miscellanea Miscellanea |
| spellingShingle |
Miscellanea Miscellanea Льода, Л. Дзендзелюк, Л. Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток |
| format |
Article |
| author |
Льода, Л. Дзендзелюк, Л. |
| author_facet |
Льода, Л. Дзендзелюк, Л. |
| author_sort |
Льода, Л. |
| title |
Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток |
| title_short |
Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток |
| title_full |
Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток |
| title_fullStr |
Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток |
| title_full_unstemmed |
Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток |
| title_sort |
міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток |
| publisher |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Miscellanea |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12889 |
| citation_txt |
Міжнародні наукові конференції як школа збереження писемних пам'яток / Л. Льода, Л. Дзендзелюк // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 622-626. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT lʹodal mížnarodnínaukovíkonferencííâkškolazberežennâpisemnihpamâtok AT dzendzelûkl mížnarodnínaukovíkonferencííâkškolazberežennâpisemnihpamâtok |
| first_indexed |
2025-07-02T14:52:12Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:52:12Z |
| _version_ |
1836547239249444864 |
| fulltext |
622
МІЖНАРОДНІ НАУКОВІ КОНФЕРЕНЦІЇ ЯК ШКОЛА
ЗБЕРЕЖЕННЯ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТОК
2008 р. був багатим на міжнародні форуми, конференції, семінари,
які стали тією необхідною школою, що сприяє обміну досвідом і нав-
чанню реставраторів, суттєвою підтримкою їх діяльності та об’єднанню
для вирішення спільних проблем. Наші спеціалісти стали учасниками
кількох таких конференцій.
Давні і сталі традиції української реставраційної школи отримують
своє продовження у нових формах діяльності, які є необхідні не лише
для реставраційної справи, але й дозволяють відкрити минуле, скорек-
тувати сучасний стан та поглянути у майбутнє. Традиція проведення
міжнародних реставраційних форумів починає формуватися й у Львові.
Так, 15-18 травня 2008 р. відбувся ІІ Міжнародний форум реставраторів
“Проблеми сучасної консервації та реставрації”. Форум був організо-
ваний Львівською національною академією мистецтв та Краківською
академією мистецтв ім. Яна Матейки.
У роботі форуму взяли участь представники багатьох Львівських
реставраційних організацій, зокрема інституту “Укрзахідпроектрестав-
рація”, Національного музею у Львові ім. А. Шептицького, Львівської
галереї мистецтв, Української академії друкарства, Національного уні-
верситету “Львівська політехніка”, Львівської наукової бібліотеки
ім. В. Стефаника НАН України (далі — ЛНБ). Відзначилися своєю ак-
тивністю і зарубіжні гості, особливо із Краківської академії мистецтв
(24 доповіді).
Форум проводився у формі пленарних засідань, лекцій на об’єктах,
екскурсій у музеї м. Львова. Він охоплював питання: подальшого роз-
витку реставраційної школи; методик реставрації пам’яток історії та
творів мистецтва; сучасних способів досліджень і новітніх технологій
та матеріалів, які використовуються у реставраційній практиці; шляхів
збереження пам’яток культури.
Згуртувавши львівських реставраторів багатьох напрямків, форум
дозволив їм обмінятися досвідом як між собою, так і з зарубіжними
колегами. Реставратори обговорили актуальні проблеми сьогодення та
висловили впевненість, що лише спільно можна здійснити синтез ідей
щодо подальшого розвитку системи підготовки кадрів та національної
реставраційної школи.
623
Під час конференції прозвучали доповіді, присвячені пристосуванню
географічних інформаційних систем для консервації; методам управління
об’єктами культурної спадщини; новітнім консерваційно-реставраційним
технологіям та матеріалам; традиційним методикам реставрації творів
графіки, рукописів і стародруків, сучасним біологічним, фізико-хімічним
дослідженням у реставраційній практиці; а також широко і фахово ви-
світлювалися проблеми та шляхи збереження пам’яток архітектури і
творів мистецтва в Україні, Польщі, Угорщині, Естонії.
Активне обговорення тем, висловлених у доповідях та дискусіях,
що відбувалися не лише під час засідань, але й під час зустрічей в ку-
луарах, вивели реставраторів на певний рівень наукового осмислення
процесів, які відбуваються у культурному житті України. Обговорю-
вався вклад реставрації у ці процеси і необхідність створення єдиного
фахового об’єднання, яке допомагало б у корегуванні реставраційної
діяльності на шляху збереження, а не оновлення пам’яток культури.
У доповідях, присвячених навчанню майбутніх реставраторів роз-
глядалися питання про перспективи і розвиток реставраційної школи
та проблеми формування концепції підготовки спеціалістів у системі
художньої вищої освіти. Дуже прикро, що сьогодні в реставраційній
галузі залишилися лише окремі подвижники, які не мислять себе поза
реставраційною діяльністю, які хочуть і можуть передати свій прак-
тичний досвід майбутнім поколінням реставраторів.
Значний інтерес викликали доповіді, які торкалися проблем рестав-
рації паперу, оскільки висвітлювали насущні проблеми збереження іс-
торичних документів.
Тези та матеріали доповідей ІІ Міжнародного форуму реставраторів
видані в ілюстрованому збірнику: “Проблеми сучасної консервації та
реставрації”.
У ювілейній VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Збе-
реження, дослідження, консервація, реставрація та експертиза музейних
пам’яток”, присвяченій 70-річчю Національного науково-дослідного ре-
ставраційного центру України, яка відбулася 27-30 травня 2008, взяли
участь реставратори музеїв, бібліотек, архівів, науково-дослідних установ
та інших інституцій більш як з 20 міст України, а також колеги з Росії,
Білорусі, Латвії, Литви, Естонії, Польщі та США. В рамках конференції
відбулася виставка: “Відроджені шедеври з музейних скарбниць України”.
Робота конференції була присвячена питанням подальшого розвитку
реставраційної галузі в Україні, реставрації та консервації пам’яток іс-
торії та культури на різноманітних матеріальних носіях, використанню
новітніх технологій та матеріалів для їх захисту та збереження, підго-
товки фахівців з реставрації.
624
Пленарні засідання були побудовані таким чином, що сприяли спіл-
куванню дослідників, реставраторів та консерваторів пам’яток мате-
ріальної культури на тканині, металі, дереві, камені, папері, шкірі,
пергаменті. Це дозволило фахівцям збагатити свій практичний досвід
знаннями про збереження та дослідження унікальних об’єктів, віднов-
лення властивостей органічних і неорганічних матеріалів, які служили
основою для створення відповідної пам’ятки.
Відрадно, що з кожним роком зростає кількість доповідей, присвя-
чених дослідженню реставрації та збереженню історичних пам’яток на
папері та пергаменті (цьогоріч їх було понад 20 % від загальної кіль-
кості доповідей), у яких представлено методики реставрації європей-
ських кодексів, карт, акварельних малюнків, графічних творів, а також
розробки способів захисту та збереження мистецьких творів на папері.
Частина доповідей торкалася питань формування концепції профе-
сійної підготовки реставраторів. Розглядалися сучасні форми підготовки
фахівців з реставрації писемних документів. Особлива увага акценту-
валася на комплексі знань, якими повинні володіти реставратори книги.
На відміну від інших країн, зокрема Польщі, наші навчальні заклади
працюють у цьому напрямі на свій страх і ризик, оскільки не існує
єдиної програми підготовки фахівців для такої важливої галузі, яка по-
кликана зберегти наш неоціненний культурний скарб.
23-27 червня 2008 р. у Всеросійській державній бібліотеці іноземної
літератури ім. М. І. Рудоміно (м. Москва) відбувся Міжнародний нав-
чальний науково-практичний семінар “Основи реставрації західноєвро-
пейської оправи і фотодокументів”. Незважаючи на нечисельний склад
доповідачів (20), семінар об’єднав велику аудиторію реставраторів про-
відних реставраційних центрів Москви, Санкт-Петербурга та інших ін-
ституцій Росії, Казахстану, Грузії, України (Київ, Львів, Харків).
Тематика семінару охоплювала чотири напрямки: доповіді про діяль-
ність Центрів (відділів) консервації з практики забезпечення збереження
документів; лекції і практичні заняття спеціалістів Національної біб-
ліотеки Австрії; доповіді про збереження та реставрацію фотографій;
відвідування провідних реставраційних центрів Москви.
Квінтесенцією семінару були майстер-класи з консервації книг та
збереження паперу і пергаменту, проведені австрійськими колегами
Вольфгангом Кройцером та Крістою Хофманн. Завдяки презентації фото-
і відеоматеріалів, а також макетів книг, футлярів, зразків реставраційних
матеріалів та обладнання, австрійські колеги зуміли розкрити основні
принципи своєї роботи. Зокрема, вони деталізували різноманітні методи
виконання часткової чи цілісної реставрації шкіряних західноєвропей-
ських оправ книг, показали, як можна здійснити заміну шкіряного корінця
625
книги на тканинний, як заповнювати шкірою і папером втрати оправ,
як захищати крихкі оправи японським папером, очищати шкіру та об-
робляти її спеціальними мастилами.
Цікавим є підхід австрійських колег і до реставрації пергаментних
документів та оправ, зокрема і до очищення, заповнення втрат, усунення
деформації, закріплення фарбового шару, ламінування, і до виготов-
лення нового пергаментного корінця та пергаментних оправ двох кон-
струкцій (м’якої та твердої). Реставратори показали невідомий для нас
спосіб монтажу пергаментних об’єктів та різновиди паспарту і футлярів
для збереження фотографій і негативів.
Особливо нас цікавила інформація, яка стосувалася реставрації
фотографій, оскільки в ЛНБ такі роботи ще не проводилися. На жаль,
практичній реставрації фотографії була присвячена лише доповідь рес-
тавратора Архіву РАН М. А. Волчкової, яка детально висвітлила особ-
ливості реставрації фотографії на альбуміні.
Новинкою у реставраційній практиці стало залучення ультразвуко-
вого обладнання для очищення документів (дослідницькі роботи про-
ведені у Лабораторії реставрації документів архіву РАН Н. Ф. Паламар
і І. С. Шараповою), а В. А. Парфьонов представив спеціальний лазерний
пристрій, розроблений на кафедрі Лазерних вимірювальних і навіга-
ційних систем Санкт-Петербурзького Державного Електротехнічного
Університету. Цей метод дозволяє виконувати очищення без зволоження
об’єктів, що є важливим при реставрації документів з нестійкими до
вологи чорнилами та фарбами.
Працівники Російської державної бібліотеки (далі — РДБ) переко-
нували в необхідності придбання кожною бібліотекою кліматичної ка-
мери, призначеної для сушіння документів (книг) різними способами:
дифузійним, конвективним, сорбційно-конвективним, вакуумним, суб-
лімаційним та струмом високої частоти. Представлена ними камера типу
VC 42000 фірми Vö TSCH Indastrietechnik GmbH здатна працювати в
режимі при температурі від -45 до +185°С та вологості від 10 до 98 % і
вміщує до 100 книг.
Цікавий підхід до вимог при реконструкції та побудові книгосховищ
представили співробітники РДБ. Стан мікроклімату у сховищах залежить
від якості як будівельних матеріалів, так і від якості самих робіт. Контроль
активної реакції середовища штукатурки стін (показник рН) дозволяє
аналізувати кількість вологи і перебіг хімічних реакцій. А впровадження
пластикових вікон та дверей змінює рівновагу температурно-вологісного
режиму внутрішньої і зовнішньої сторони приміщень, що може сприяти
утворенню конденсату. Отже, штучна зміна показників внутрішнього
626
мікроклімату до встановлених норм не завжди доцільна, оскільки може
лише підсилити негативний ефект.
На завершення роботи семінару учасники відвідали реставраційні
відділи Всеросійської державної бібліотеки іноземної літератури ім. М. І. Ру-
доміно, Головного Архіву м. Москви та Центр консервації документів
бібліотек навчальних закладів РФ. Вразило оснащення високопрофе-
сійною апаратурою в Архіві, де кожен реставратор має своє персональне
обладнання. Тут механізовано процеси заповнення втрат паперу за до-
помогою доливних машин, діють пристрій для реставрації книг без роз-
шивання книжкового блоку, вакуумний і позолотний преси, каутери,
струменеві сушарки і т. п. На надзвичайно високий рівень поставлено
сканування і мікрофільмування документів. Усі відвідані відділи мають
ванни з гарячою і холодною водою, обладнані вакуумними столами і
апаратами для потоншення шкіри Schärf-Fix, що дозволяє пришвидшити
виконання необхідних заходів.
На усіх конференціях обговорювались насущні проблеми музеїв,
бібліотек, архівів. Особлива увага зверталася на необхідність зміни тра-
диційних підходів до організації роботи музеїв, потребу в популяризації
експозицій чи окремих пам’яток за допомогою використання сучасних
інформаційних технологій; впровадження інформації про діяльність му-
зеїв в систему Інтернет; співпрацю з мас-медіа, застосування маркетин-
гового та інноваційного підходів; забезпечення відвідувачів рекламною
продукцією. Вважаємо, що робота такого комплексного змісту не була
б зайвою і для бібліотечних закладів, а ще більше сприяла б збереженню
та глибокому вивченню пам’яток писемності та друку.
Любов Льода, Леся Дзендзелюк
|