Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя

Стаття присвячена вивченню проблеми становища дітей, які залишилися без батьківського піклування у перше післяокупаційне десятиріччя. Військові дії, окупація, різке зниження рівня соціального становища населення потужно вплинули на зростання кількісного складу таких контингентів. Встановлено, що р...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Гаврилов, В.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2017
Назва видання:Сіверщина в історії України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128948
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя / В.М. Гаврилов // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 401-403. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-128948
record_format dspace
spelling irk-123456789-1289482018-01-15T03:03:38Z Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя Гаврилов, В.М. Нова історія Стаття присвячена вивченню проблеми становища дітей, які залишилися без батьківського піклування у перше післяокупаційне десятиріччя. Військові дії, окупація, різке зниження рівня соціального становища населення потужно вплинули на зростання кількісного складу таких контингентів. Встановлено, що роботою з такими категоріями дітей на державному рівні опікувалися кілька міністерств, крім того, у сільській місцевості ця справа була покладена на колгоспи. Окреслено типові проблеми, з якими стикалися діти, що опинилися без опіки батьків, проаналізовано заходи владних структур щодо їх соціального облаштування. Статья посвящена изучению проблемы состояния детей, оставшихся без родительской опеки в первое послеоккупационное десятилетие. Военные действия, оккупация, резкое понижение уровня социального состояния населения сильно повлияли на увеличение количества таких контингентов. Определено, что работой с этими категориями детей на государственном уровне занимались несколько министерств, кроме этого в сельской местности она была возложена на колхозы. Выяснены типичные проблемы, с которыми сталкивались дети без родительской опеки, проанализированы действия структур власти по их социальному обеспечению. The article is devoted to the problem of children left without parental care in the first decade after the Nazi occupation. The war, occupation, the sharp decline in social status of the population significantly influenced the growth of quantitative composition of these children contingents. It is established that at the state level several ministries worked with such groups of children, and in addition, in a rural location, this case was entrusted to the collective farms. The typical problems faced by children who were without parental care are marked, and the measures of power structures and their social construction are analyzed. 2017 Article Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя / В.М. Гаврилов // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 401-403. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128948 94(477.52+477.51):316.343-058.862«1943/1953»(045) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Нова історія
Нова історія
spellingShingle Нова історія
Нова історія
Гаврилов, В.М.
Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя
Сіверщина в історії України
description Стаття присвячена вивченню проблеми становища дітей, які залишилися без батьківського піклування у перше післяокупаційне десятиріччя. Військові дії, окупація, різке зниження рівня соціального становища населення потужно вплинули на зростання кількісного складу таких контингентів. Встановлено, що роботою з такими категоріями дітей на державному рівні опікувалися кілька міністерств, крім того, у сільській місцевості ця справа була покладена на колгоспи. Окреслено типові проблеми, з якими стикалися діти, що опинилися без опіки батьків, проаналізовано заходи владних структур щодо їх соціального облаштування.
format Article
author Гаврилов, В.М.
author_facet Гаврилов, В.М.
author_sort Гаврилов, В.М.
title Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя
title_short Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя
title_full Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя
title_fullStr Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя
title_full_unstemmed Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя
title_sort дитячі контингенти без батьківського піклування сумської та чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2017
topic_facet Нова історія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128948
citation_txt Дитячі контингенти без батьківського піклування Сумської та Чернігівської областей першого післяокупаційного десятиріччя / В.М. Гаврилов // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 401-403. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv AT gavrilovvm ditâčíkontingentibezbatʹkívsʹkogopíkluvannâsumsʹkoítačernígívsʹkoíoblastejperšogopíslâokupacíjnogodesâtiríččâ
first_indexed 2025-07-09T10:17:01Z
last_indexed 2025-07-09T10:17:01Z
_version_ 1837164105788555264
fulltext ISSN 2218-4805 401 УДК 94(477.52+477.51):316.343-058.862«1943/1953»(045) В.М. Гаврилов ДИТЯЧІ КОНТИНГЕНТИ БЕЗ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ СУМСЬКОЇ ТА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ ПЕРШОГО ПІСЛЯОКУПАЦІЙНОГО ДЕСЯТИРІЧЧЯ Стаття присвячена вивченню проблеми становища дітей, які залишилися без батьківського піклування у перше післяокупаційне десятиріччя. Військові дії, окупація, різке зниження рівня соціально- го становища населення потужно вплинули на зростання кількіс- ного складу таких контингентів. Встановлено, що роботою з та- кими категоріями дітей на державному рівні опікувалися кілька міністерств, крім того, у сільській місцевості ця справа була по- кладена на колгоспи. Окреслено типові проблеми, з якими стика- лися діти, що опинилися без опіки батьків, проаналізовано заходи владних структур щодо їх соціального облаштування. Ключові слова: діти-сироти, безпритульні, опіка, дитячі бу- динки, інтернати, усиновлення. Актуальність вивчення порушеної проблеми зумов- лена тяжкими наслідками війни, воєнних дій, умов оку- пації та постокупаційних років для соціально вразливої дитячої вікової категорії. Зазначені фактори потужно вплинули на чисельне зростання таких когорт, як сиро- ти, напівсироти, безпритульні, бездоглядні, волоцюги, жебраки. Варто відзначити, що ці когорти не були ста- лими, і одні й ті ж діти у різний час могли належати до різних груп, або ж одночасно бути у кількох із них. Об- межене матеріальне забезпечення, або ж його повна відсутність, часто штовхало ці контингенти на прояви девіантної поведінки та напружувало криміногенну об- становку як у стихійних, так і організованих місцях їх- ньої концентрації. Крім того, долями цих дітей, у силу функціональних обов’язків, опікувалися різні держав- ні відомства, а це позначалось на якості кінцевого ре- зультату їхньої діяльності. Тому суспільно значимим є вивчення історичного досвіду роботи з подолання ок- реслених проблем. Аналізуючи історіографічний спадок з теми, необхід- но наголосити на появі у сучасній українській історич- ній науці спеціалізованих праць, які торкаються пору- шеної проблеми, на відміну від радянської історіографії, яка, незважаючи на очевидну актуальність зазначеного питання, не приділяла йому належної уваги. Так О. Ше- ремета справедливо наголошує, що війна та окупація значно погіршили становище дітей в економічному і соціальному сенсі [1, с. 73]. Проблемам становища дітей в умовах голоду 1946–1947 рр. присвячена праця Т. До- линянської [2, с. 350]. Г. Голиш у своїй роботі аналізує соціально-демографічні, медико-санітарні та психоло- гічні наслідки німецько-радянської війни для неповно- літніх громадян України [3, с. 37]. Аналізуючи проблеми бродяжництва та жебрацтва у першій половині 50-х рр., В. Швидкий вказує, що соціальна необлаштованість на- селення до часу залишалась невирішеною і тому впли- вала на активізацію девіантної поведінки на тлі покра- щення радянських життєвих реалій [4, с. 37] Метою даної наукової розвідки є дослідження умов, у яких опинилися дитячі контингенти після звільнен- ня від окупації областей Північного Лівобережжя Укра- їни у 1943 р., та аналіз державних заходів з виявлення, обліку та облаштування дитячих категорій, які опини- лися без батьківського піклування. Відповідно мети завдання охоплюють з’ясування кількісного складу цих когорт, можливостей закладів інфраструктури для їх розміщення, спроможності надання матеріальної до- помоги, усиновлення. Після визволення окупованих територій надання допомоги дітям, які втратили батьківську опіку, було доволі складною соціальною проблемою. Виявлення, взяття на облік і розподіл до відповідних дитячих за- кладів безпритульних та бездоглядних дітей здійсню- валось через заклади освіти, охорони здоров’я та орга- ни внутрішніх справ. На кінець 1943 р. у Чернігівській області було виявлено 5493 дитини-сироти та 8145 на- півсиріт [5, арк. 15]. Для порівняння зазначимо, що до війни в області діяло вісім дитячих будинків з контин- гентом 1135 дітей. У 1944 р. їх планова місткість ста- новила 1800 чол. На 1 червня 1944 р. у Чернігівській області було за- реєстровано 7782 дитини-сироти та 126 543 дитини, батьки яких перебували в діючій армії. У той же час було взято на опіку лише 849 дітей, що складало всьо- го 10,9 % [6, арк. 77]. Зовсім мізерною була кількість усиновлених – 69 дітей (0,9 % від кількості зареєстро- ваних сиріт) [7, арк. 43]. Практично за рік було виділе- но лише 150 безкоштовних путівок на оздоровлення для дітей-сиріт. Також виділялася матеріальна допо- мога сиротам одягом та взуттям (4576 екземплярів), а в дитячі будинки було надано 1470 предметів одягу та 1100 м тканин [8, арк. 45]. У дитячих будинках Сумської області могло бути роз- міщено 1950 дітей, Чернігівської – 900. На 1944 р. ди- тячі будинки Сумської області розташовувались в Ах- тирці, Лебедині, Тростянці, Путивлі, Кролевці, С.-Буді, Гребенюках, Глухові, Конотопі, Сумах, Ромнах. Анало- гічні заклади Чернігівської області знаходились у Ні- жині, Бахмачі, Городні, Новгороді-Сіверському, Острі, Семенівці, Новій Басані. Крім того, у системі закладів по боротьбі з дитячою безпритульністю у Сумській об- ласті існувало 2 приймальники-розподільники – в Су- мах та Конотопі, кожен на 50 чол. У Чернігівській облас- ті вони знаходились на вузлових залізничних станціях – у Чернігові (на 75 чол.), Ніжині і Бахмачі (кожен на 50 чол.) [9, арк. 84]. У березні 1944 р. перевірка Ніжинського спецдитбу- динку з контингентом на 200 дітей показала, що умови утримання в ньому були задовільними. Харчами дит- будинок був забезпечений на 10 днів. Дітей щотиж- ня мили та перевдягали, вони мали одяг і взуття, але вкрай сутужно було з матрацами, ковдрами, подушка- ми [5, арк. 2]. Діаметрально протилежною була картина Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 402 у Городнянському дитячому будинку. Тут до хронічних нестач твердого та м’якого інвентарю додалась безго- сподарність адміністрації. Подарований одяг зовсім не обліковувався і зберігався у непридатному для цьо- го приміщенні. На момент перевірки м’ясо в стравах подавалось напівсирим, санітарний контроль за при- готуванням їжі та зберіганням продуктів не здійсню- вався. Жодній дитині не було зроблено профілактич- них щеплень [5, арк. 32]. У Новгород-Сіверському дитячому будинку станом на 18 жовтня 1944 р. обліковувалось лише 36 ліжок, а столів, стільців, м’яких меблів не було зовсім. Для за- безпечення наявного контингенту не вистачало 66 лі- жок, 21 ковдри, 21 подушки, 66 тумбочок. Дитбудинок зовсім не був готовий до зими. Вікна другого поверху були незасклені, подвійних рам не було взагалі, пали- во не завезене, а його наявного залишку було лише на два дні. Більша частина приміщень дитячого будинку в с. Черешеньки Коропського району використовувалась пунктом «Заготзерно» для зберігання збіжжя, а житло- ві приміщення та засоби опалення в них після окупа- ції не ремонтувались [5, арк. 86]. За 1944 р. до дитячих будинків області було передано 1354 пальт, 1063 пари взуття, 14130 м мануфактури, 1357 пар калош, 1086 шар- фів, 559 ковдр, 200 пар валянок. Підсобні господарства дитячих будинків були в межах 3–15 га, 1–3 корів, 1–2 коней, 2–11 свиней. При всіх будинках були організо- вані кравецькі майстерні. Вже через рік на обліку перебували 8492 дитини-си- роти. 789 з них були влаштовані до дитячих будинків наркомату освіти, 102 перебували в спецбудинках НКВС, 3757 знаходились на патронаті, над 2225 була оформ- лена опіка та 183 дитини було усиновлено [10, арк. 25]. Разом з тим відзначалось, що «недокомплект контин- гентів дитячих будинків полягає в тому, що діти-сиро- ти, які повинні бути до них направлені, працювали в сільському господарстві» [5, арк. 116]. У 1945 р. в Укра- їні діяв 441 дитячий будинок із загальним континген- том 44 305 дітей [11, арк. 13]. На 1 січня 1946 р. 1171 дитина в Чернігівській об- ласті була відправлена до дитячих будинків, 1475 пе- ребували на опіці та 4807 на патронаті [12, арк. 65]. З часом спостерігається зменшення кількості офіційно зареєстрованих сиріт. У 1947 р. на обліку вже перебу- вало 6874 сироти, з них – 3900 шкільного віку. На цей час патронатом було охоплено 2800 дітей, опікою – 904, жили у родичів 2242 дитини, самостійно 742 і 186 були усиновлені [13, арк. 341]. Акти обстеження матеріаль- но-побутових умов сиріт, напівсиріт та патронованих дітей показують, що практично всі вони мали потре- бу в продуктах харчування, одязі, взутті, паливі для обігріву приміщень [14, арк. 2]. У 1947 р. спостерігає- мо сплеск виявлення безпритульних та бездоглядних дітей. Так лише за перше півріччя у Сумській області було виявлено 753 такі дитини, у другому – дещо мен- ше, але також багато (512). 43,1 % з них було повернуто родичам [15, арк. 37]. Серед дітей було багато дистро- фіків. Наприклад, у Краснопільському районі виявлено 983 такі дитини, Великописарівському – 963. «...загаль- на робота у цьому напрямку організована дуже пога- но», – відзначає акт перевірки прокуратури [16, арк. 14]. На середину 1948 р. у Чернігівській області 74 дити- ни було усиновлено та 6556 перебувало на патронаті та охоплювалося опікою [17, арк. 3]. Сиротам було на- дано допомогу грошима в сумі 27 648 крб., взуттям – 3304 пари, тканиною – 1492 м, зерном – 11 669 ц, кар- топлею – 550,4 ц, паливом – 1789 м3. Для того, щоб проблема дітей-сиріт не стояло так го- стро, в Сумській області 469 дітей було відправлено до ремісничих училищ, 414 – до суворовських училищ, 929 – до дитячих будинків. Обстеження побутових умов па- тронованих дітей Олишівського району Чернігівської області органами держконтролю в січні 1949 р. вияви- ло незадовільну ситуацію. Так, патроновані діти конче потребували одягу та взуття, у багатьох будинках було холодно, а в січні багато колгоспів зовсім не видало їм продуктів [18, арк. 13]. Перше повоєнне десятиліття характеризувалось знач- ною кількістю виявлених безпритульних дітей. Части- на з них набула цього статусу з часів війни, втративши близьких та рідних, частина втікала з інтернатів чи на- вчальних закладів, інші полишали домівки чи тимча- сові помешкання у пошуках кращого життя. За 9 міся- ців 1953 р. до дитячих приймальників-розподільників Міністерства юстиції УРСР надійшло 15 588 безпри- тульних дітей: 2989 прибули з інших союзних респу- блік, решта проживала на території УРСР. 7519 пішли з родини з причини поганого нагляду, 1187 – із-за по- ганого ставлення до них, 1361 – з родин, що потрапи- ли в скруту, 996 втекли з місць влаштування, 1188 вте- кли з дитячих будинків, невлаштовані діти, яких було вперше виявлено, становили 2686 осіб. Отже, війна суттєво вплинула на появу великої кіль- кості дітей без батьківського піклування. Їх виявлення, взяття на облік та забезпечення вимагало певної цен- тралізації, але їхніми долями опікувалися кілька нарко- матів/міністерств; крім того у сільській місцевості за- безпечення цих дитячих категорій було покладено на колгоспи. Створення системи дитячих будинків у пер- ші повоєнні роки відставало від потреб часу. Забезпе- чення їхньої діяльності здійснювалось через місцеві бюджети зі значним компонентом самозабезпечення. Велику групу дітей становили діти-сироти поза межа- ми дитячих будинків, що проживали у родичів, зна- йомих, самостійно. Акти обстеження матеріально-по- бутових умов сиріт, напівсиріт та патронованих дітей показують, що практично всі вони мали потребу в про- дуктах харчування, одязі, взутті, паливі. Перспективи подальших досліджень проблеми мо- жуть стосуватися як тематичного, так і хронологічного ISSN 2218-4805 403 напрямку для поглиблення її окремих аспектів та про- стеження динаміки соціальних змін. ПОСИЛАННЯ 1. Шеремета О.В. До питання про становище дітей в Украї- ні у перші повоєнні роки (1946–1950 рр.) / О.В. Шеремета // Іс- торія України: маловідомі імена, події, факти: Збірник статей. – К., 1998. – Вип. 3. – С 70–77. 2. Долинянська Т. До питання про становище дітей в умовах голоду 1946–1947 рр. в СРСР / Т. Долинянська // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 173–174. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 348–357. 3. Голиш Г.М. Наслідки німецько-радянської війни для непо- внолітніх громадян України / Г.М. Голиш // Український історич- ний журнал. – 2005. – № 3. – С. 37–49. 4. Швидкий В.П. Бродяжництво й жебрацтво як елементи соці- ального життя в Україні у першій половині 1950-х рр. / В.П. Швид- кий // Український історичний журнал. – 2007. – № 1. – С. 149–169. 5. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), ф. Р.- 5065, оп. 2, спр. 1504, 135 арк. 6. Центральний державний архів вищих органів влади та управ- ління України (далі – ЦДАВО України), ф. 2, оп. 7, спр. 147, 89 арк. 7. Центральний державний архів громадських об’єднань Укра- їни (далі – ЦДАГО України), ф. 1, оп. 23, спр. 1017, 167 арк. 8. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 23, спр. 1017, 167 арк. 9. ЦДАВО України, ф. 2, оп. 7, спр. 1547, 175 арк. 10. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 23, спр. 1753, 413 арк. 11. ДАЧО, ф. Р.-5065, оп. 2, спр. 6, 30 арк. 12. ДАЧО, ф. Р.-5065, оп. 2, спр. 1509, 78 арк. 13. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 23, спр. 4891, 507 арк. 14. ДАЧО, ф. Р.-2634, оп. 7, спр. 47, 50 арк. 15. Державний архів Сумської області (далі – ДАСО), ф. Р.-3684, оп. 1, спр. 30, 201 арк. 16. ДАСО, ф. Р.-3684, оп. 1, спр. 48, 74 арк. 17. ДАЧО, ф. Р.-5065, оп. 2, спр. 304, 90 арк. 18. ДАЧО, ф. Р.-2634, оп. 7, спр. 66, 24 арк. Гаврилов В.Н. Детские контингенты без родительской опеки Сумской и Черниговской областей первого послеоккупационного десятилетия Статья посвящена изучению проблемы состояния детей, остав- шихся без родительской опеки в первое послеоккупационное деся- тилетие. Военные действия, оккупация, резкое понижение уровня социального состояния населения сильно повлияли на увеличение количества таких контингентов. Определено, что работой с эти- ми категориями детей на государственном уровне занимались не- сколько министерств, кроме этого в сельской местности она была возложена на колхозы. Выяснены типичные проблемы, с которыми сталкивались дети без родительской опеки, проанализированы дей- ствия структур власти по их социальному обеспечению. Ключевые слова: дети-сироты, беспризорные, опека, детские дома, интернаты, усыновление. Havrylov V.M. Сontingents of children without parental care in Sumy and Chernihiv regions in the fi rst decade af- ter the occupation The article is devoted to the problem of children left without parental care in the fi rst decade after the Nazi occupation. The war, occupation, the sharp decline in social status of the population signifi cantly infl uenced the growth of quantitative composition of these children contingents. It is established that at the state level several ministries worked with such groups of children, and in addition, in a rural location, this case was en- trusted to the collective farms. The typical problems faced by children who were without parental care are marked, and the measures of power struc- tures and their social construction are analyzed. Key words: orphans, homeless, guardianship, children’s homes, boarding schools, adoption. 28.02.2017 р.j УДК 94 (477. 51) «1953/1964» Є.М. Страшко А.О. Донець МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВІ УМОВИ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ МІСТЯН НІЖИНА ПЕРІОДУ ХРУЩОВСЬКОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ (1953–1964 рр.) Стаття присвячена аналізу життєвих стандартів повсякденності ніжинців у неоднозначну та суперечливу епоху хрущовської лібералізації. Досліджено умови проживання містян і купівельну спроможність. Зроблено спробу розкрити їх вплив на трансформації суспільної свідомості. Ключові слова: лібералізація, соціальна політика, житлове будівництво, дефіцит, парадигма мислення. Східні філософи ще наприкінці VI ст. до н. е. зауважували: «Не дай Вам Бог жити в епоху змін». Політичні події та суспільні протести трьохрічної давнини в Україні яскраво продемонстрували незгоду населення з політикою команди колишнього президента та прагнення реалізації обіцяного європейського вибору нашої держави. Прихід до влади нової політичної сили ознаменувався проголошенням курсу на вступ України до Європейського Союзу, що мало підтвердитися підписанням та ратифікацією Угоди про асоціацію. Декларований вирішальний крок для майбутнього країни вимагав приведення відповідних норм у законодавчій, виконавчій та судовій гілках влади до загальноєвропейських стандартів, забезпечення належного рівня життя населення за допомогою кардинальних змін у економічній, соціальній та культурній сферах тощо. Нові тенденції сприяли появі у суспільній свідомості уявлень про швидкі трансформаційні процеси – підвищення життєвих стандартів, соціальних гарантій з боку органів державної влади. Майже півстоліття тому подібні настрої були притаманні населенню УРСР. Смерть Й.В. Сталіна 5 березня 1953 р. зумовила початок нового періоду в історії радянської держави, який у науковій літературі отримав назву «десталінізації» чи «лібералізації». Він пов’язаний з іменем М.С. Хрущова, котрий вже 14 вересня 1953 р. зайняв посаду Першого секретаря ЦК КПРС. Зазначений період співпав з глибокою кризою радянської тоталітарної системи та спробою перших кроків її реформування. Зміни в житті населення характеризувалися послабленням тиску державного апарату на життєвий уклад, звільненням від найбільш реакційних рис тоталітарного режиму, відмовою від культу вождя та застосування потужного репресивного апарату. Подібні трансформації зумовлювали часткове морально-психологічне розкріпачення суспільства, а також породжували надії на покращання рівня життя населення. Період існування радянської держави є досить суперечливим та неоднозначним в оцінці політичних змін, суспільних процесів, тому значну увагу науковці приділяють дослідженню повсякденного життя різних соціальних груп в умовах тоталітарного режиму. Визначенню характерних рис основних періодів розвитку УРСР, аналізу та оцінці історичних подій присвячена