Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р.
Розглядається виборчий процес до місцевих органів єврейського національного самоврядування в Наддніпрянській Україні на прикладі м. Глухова. Висвітлені умови та правові засади проведення виборів. Окрема увага присвячена аналізу їх етапів, особливостей та наслідків. Обґрунтовується теза про те, що,...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128963 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. / М.В. Потапенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 354-356. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-128963 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1289632018-01-15T03:03:07Z Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. Потапенко, М.В. Нова історія Розглядається виборчий процес до місцевих органів єврейського національного самоврядування в Наддніпрянській Україні на прикладі м. Глухова. Висвітлені умови та правові засади проведення виборів. Окрема увага присвячена аналізу їх етапів, особливостей та наслідків. Обґрунтовується теза про те, що, незважаючи на складну політичну ситуацію в місті після вчиненого більшовиками погрому, єврейська громада Глухова залишалася зацікавленою в якомога швидшому створенні органу кагального самоврядування. Рассматривается избирательный процесс в местные органы еврейского национального самоуправления в Надднепрянской Украине на примере г. Глухова. Представлены условия и правовые основания проведения выборов. Особое внимание посвящено анализу их этапов, особенностей и результатов. Обосновывается тезис о том, что, несмотря на сложную политическую ситуацию в городе после организованного большевиками погрома, еврейская община Глухова проявляла интерес в скорейшем создании органа кагального самоуправления. The author studies the election process to the local Jewish national government in Dnieper Ukraine illustrated by the example of the town of Hlukhiv. The conditions and legal framework for elections are being highlighted. Special attention is devoted to the analysis of the stages, characteristics, and consequences of the elections. The author gives a deep insight into the thesis that despite the diffi cult political situation in the city after the massacre committed by the Bolsheviks, Hlukhiv Jewish community remained interested in creating a local qahal government in the soonest possible time. 2017 Article Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. / М.В. Потапенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 354-356. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128963 94(477.51=411.16) «1918» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Потапенко, М.В. Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. Сіверщина в історії України |
| description |
Розглядається виборчий процес до місцевих органів єврейського
національного самоврядування в Наддніпрянській Україні на прикладі м. Глухова. Висвітлені умови та правові засади проведення виборів. Окрема увага присвячена аналізу їх етапів, особливостей та наслідків. Обґрунтовується теза про те, що, незважаючи на складну
політичну ситуацію в місті після вчиненого більшовиками погрому,
єврейська громада Глухова залишалася зацікавленою в якомога швидшому створенні органу кагального самоврядування. |
| format |
Article |
| author |
Потапенко, М.В. |
| author_facet |
Потапенко, М.В. |
| author_sort |
Потапенко, М.В. |
| title |
Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. |
| title_short |
Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. |
| title_full |
Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. |
| title_fullStr |
Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. |
| title_full_unstemmed |
Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. |
| title_sort |
вибори до глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128963 |
| citation_txt |
Вибори до Глухівської єврейської общинної ради в 1918 р. / М.В. Потапенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 354-356. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT potapenkomv viboridogluhívsʹkoíêvrejsʹkoíobŝinnoíradiv1918r |
| first_indexed |
2025-07-09T10:18:45Z |
| last_indexed |
2025-07-09T10:18:45Z |
| _version_ |
1837164215512596480 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
354
УДК 94(477.51=411.16) «1918»
М.В. Потапенко
ВИБОРИ ДО ГЛУХІВСЬКОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ
ОБЩИННОЇ РАДИ В 1918 Р.
Розглядається виборчий процес до місцевих органів єврейського
національного самоврядування в Наддніпрянській Україні на прикла-
ді м. Глухова. Висвітлені умови та правові засади проведення вибо-
рів. Окрема увага присвячена аналізу їх етапів, особливостей та на-
слідків. Обґрунтовується теза про те, що, незважаючи на складну
політичну ситуацію в місті після вчиненого більшовиками погрому,
єврейська громада Глухова залишалася зацікавленою в якомога швид-
шому створенні органу кагального самоврядування.
Ключові слова: євреї, національна автономія, Глухів, Міністер-
ство єврейських справ.
У всій Наддніпрянській Україні протягом лютого –
липня 1918 р. організовувалися вибори до єврейських
общинних (кагальних) рад. Їх юридичною основою був
тимчасовий закон Центральної ради від 2 грудня 1917 р.
Головне завдання цих виборів полягало у ствердженні
на місцях впливів вищих органів нещодавно створеної
єврейської національно-персональної автономії – Мі-
ністерства єврейських справ та Єврейської національної
ради. З цього приводу С. Гольдельман зазначав: «Тодіш-
ні керівні кола жидівської автономії не задовольняли-
ся тим, що була створена верхівка автономного будин-
ку. Вони поставили собі як першорядне завдання – і це
завдання вони також здійснили – закласти фундамент
під цей будинок, підвести під нього базу, а саме вибу-
дувати найширшу й густу мережу місцевих демокра-
тичних жидівських громад, і цим забезпечити можли-
вість для центральних установ автономії спертися на
організованій волі народу» [1, c. 69].
У цьому зрізі особливої ваги набували вибори до єв-
рейської громадської ради в Глухові. В місті 22–25 люто-
го 1918 р. відбувся єврейський погром, який під гаслом
«вирізати всіх буржуїв і жидів» вчинили більшовицькі та
українські військові частини [8, с.145–147]. Участь остан-
ніх, зокрема 175-го піхотного Батуринського полку, кидала
тінь на Центральну раду й сіяла сумніви у щирості її на-
мірів розбудовувати єврейську автономію. Відтак негайні
вибори до місцевої єврейської громадської ради мали не
лише зміцнити авторитет Міністерства єврейських справ,
але й авторитет відновленої після більшовицького терору
влади УНР загалом. Ось чим пояснюється особлива заці-
кавленість органів української влади у «єврейських» ви-
борах в Глухові. Трохи більше ніж через два тижні після
погрому, 19 березня, Чернігівський губернський комісар
звертався із запитом до департаменту національного са-
моврядування Міністерства єврейських справ щодо ходу
організації виборів до єврейської громадської ради у Глу-
хові [4, арк. 1]. Проте, організувати вибори в такий корот-
кий термін було неможливо. Значна частина євреїв втекла
з міста. Ті, що залишилися, були деморалізовані. Навіть
у середині квітня «все єврейське населення міста почу-
валося приреченим на смерть; було самотнім, безпорад-
ним й відрізаним від інших єврейських общин» [8, с. 290].
Перші приготування до виборів розпочалися знач-
но пізніше – вже за часів гетьманату П. Скоропадського,
коли ситуація стабілізувалася й була взята під контроль
німецькими окупаційними військами. Лише 30 травня у
1-му молитовному домі відбулися загальні збори євре-
їв-виборців міста, які ухвалили рішення про необхідність
виборів [2, арк. 1]. Відзначимо, що станом на кінець трав-
ня – початок червня 1918 р. вибори до єврейських громад-
ських рад відбулися у більшості міст Чернігівської губер-
нії. Вже 4 червня Міністерство єврейських справ вимагало
звітів про вибори до єврейських громадських рад у Борз-
ні, Березні, Городні, Кролевці, Клинцях, Мглині, Мені, Нов-
городі-Сіверському, Ніжині, Новозибкові, Ріпках, Сосни-
ці, Стародубі, Суражі, Семенівці [6].
Головним результатом згаданих зборів стало утворен-
ня виборчого бюро. Йому доручалося підготувати й орга-
нізувати виборчий процес у максимально стислі строки.
До складу бюро увійшло 17 осіб: А. Юдкевич, З. Міхлін,
Т. Губкін, С. Ліфшиц, З. Ратнер, Т. Хайфец, М. Менжніков,
Т. Ліпман, Р. Вульфов, Г. Брагінський, Тираспольський, бра-
ти Еткінди, Г. Воловник, Пінський, І. Ліхтенштейн, М. Руд-
кін. Звертає увагу доволі численне представництво в бюро
академічної молоді – чотирьох студентів та одного кур-
санта [2, арк. 5зв.]. Того ж дня, 30 травня, за головування
Т. Губкіна у приміщенні Глухівського позичково-ощадно-
го товариства відбулося перше засідання бюро. З огляду
на терміновість справи було вирішено виділити зі складу
бюро постійно діючий секретаріат. Він мав працювати в
перервах між засіданнями бюро. Із 6 членів секретаріа-
ту вдалося установити лише 4 – голову бюро і секретарі-
ату А. Юдкевича, товариша голови Т. Губкіна, секретарів
Х. Еткінда та Г. Воловника. Робота бюро та його секрета-
ріату складалася із чотирьох етапів [2, арк. 6].
На першому етапі (30 травня – 20 червня) здійсню-
валися заходи загального приготування до виборів. У
першу чергу на основі положення Тимчасового уря-
ду про вибори до міських дум було розроблено прави-
ла виборів в Глухівську єврейську общинну раду. Згід-
но них право голосу отримували всі євреї чоловічої і
жіночої статі, яким виповнилося 20 років і котрі пере-
бували в Глухові на час проведення виборів або воло-
діли майном у межах міста. На зібранні бюро 30 трав-
ня була визначено, що в раді має бути 35 місць. Така
кількість мала забезпечити її дієздатність – за умови
меншої кількості членів у складі ради було б неможли-
во уторити кілька робочих комісій. З іншого боку, в та-
кий спосіб забезпечувалася демократичність представ-
ництва, адже за попередніми обрахунками 50 виборців
мали б делегувати 1 представника. Тобто, за попередні-
ми приблизними обрахунками єврейська громада Глу-
хова нараховувала 1750 виборців [2, арк. 4]. Найбільш
клопіткою справою на цьому етапі було складання ал-
фавітного списку виборців. На жаль, його не вдалося
віднайти. Можемо лише припустити, що він не повні-
стю відображав склад виборців єврейської громади Глу-
ISSN 2218-4805
355
хова, адже значна частина тих, хто втікав від погрому,
так і не повернулася. Також доволі затратною справою в
плані часу й фінансів було виготовлення та рознесення
виборчих карток. Запорукою успішного вирішення всіх
цих завдань були контакти з вищими органами націо-
нального самоврядування на території УНР – Міністер-
ством єврейських справ та Єврейським національним
союзом. Вони не лише забезпечили бюро необхідними
інструкціями, але й представляли його перед органа-
ми місцевої влади. Зокрема, Міністерство єврейських
справ 13 червня клопотало перед Чернігівським губерн-
ським комісаром про виділення коштів на проведення
виборів до Глухівської єврейської общинної ради із за-
лишків коробочного збору [5, арк. 6]. Підсумки першо-
го етапу виборчої кампанії були заслухані на засіданні
бюро 20 червня. Загалом успішне виконання підготов-
чої роботи дало підстави визначити дату проведення
виборів – 25 червня [2, арк. 8зв.].
На другому етапі (21–24 червня) відбувався процес
реєстрації виборчих списків. Кожен з них мав уміщу-
вати не більше 35 кандидатів, які дали письмову згоду
балотуватися. Також списки мали бути підписані що-
найменше 18 виборцями. Всього протягом 21–22 черв-
ня було подано й зареєстровано 5 виборчих списків. На
відміну від більшості інших міст та містечок, в Глухові
виборчі списки формувалися не за партійним принци-
пом. Принаймні на це вказує «аполітичність» їх назв.
Загалом лише список під № 1 мав назву «Список тру-
дової групи». Всі інші мали лише номер, визначений
порядком їх реєстрації в бюро. Також немає жодних
свідчень про ведення партійної агітаційної роботи –
скликання зборів, проведення диспутів, поширення га-
зет та листівок. На цьому етапі трапився перший доволі
серйозний збій виборчого процесу. У виборчому списку
№ 5 була згода на балотування лише 23 з 35 кандидатів.
Всі інші перебували за межами Глухова й можливості
швидкої кореспонденції з ними не було. Зважаючи на
обмаль часу та погрози бойкоту виборів від представ-
ників цього виборчого списку, бюро все ж зареєструва-
ло його [2, арк. 10]. Також на цьому етапі було заверше-
но роздачу виборчих карток, а це стало підґрунтям ще
одного серйозного збою – викривлення волевиявлення
виборців шляхом тиску. Було зафіксовано щонаймен-
ше 32 епізоди, коли один з кандидатів від списку № 5
Т. Ліпман, погрожуючи не видати грошової допомоги
бідним євреям, вимагав від них виборчі картки. В них,
без відома виборців, робилися необхідні позначки (на-
пис «№ 5») [2, арк. 12–12зв.]. При цьому навіть не всі
картки поверталися виборцям, а отже планувалося «ор-
ганізоване» вкидання виборчих карток.
Третій етап – власне вибори, які відбулися 25 черв-
ня. Голосування відбувалося у 1-му молитовному домі
й тривало від 9 години 30 хвилин до 21 години 20 хви-
лин. Процедура голосування була наступною: кожного
виборця, що з’явився на дільницю, реєстрували в спис-
ку виборців, після цього його допускали до урни, в яку
він опускав запечатаний конверт із виборчою карткою.
У день виборів було зафіксовано доволі значну кількість
порушень. Зокрема, було кілька випадків пошкодження
виборчих карток опонентами. Також були встановлені
випадки голосування особами, які не досягли 20-річно-
го віку. Але все ж найбільш резонансним порушенням
стало викриття афери Т. Ліпмана. Загалом журнал спо-
стереження за виборами свідчить про напружену атмос-
феру на виборчій дільниці упродовж всього дня. Після
закриття дільниці відбувся загальний підрахунок голо-
сів. Всього в урні було виявлено 1086 конвертів з вибор-
чими картками. При цьому було виявлено 1 конверт без
печатки бюро й 1 конверт з печаткою сторонньої органі-
зації [2, арк. 12–12 зв., 15]. Отже, проголосувало 62 % від
загальної орієнтовної кількості виборців – доволі висо-
кий показник як для виборчих процесів 1917–1918 рр.
На четвертому етапі (26 червня) встановлювалися ре-
зультати волевиявлення. Результати підрахунку голосів
були наступними: Список № 1 отримав 382 голоси, № 2 –
49, № 3 – 22, № 4 – 58, № 5 – 567. 8 виборчих карток були
визнані недійсними. Між списками, пропорційно отри-
маним голосам, розподілися місця в Глухівський єврей-
ській общинній раді. В результаті, список № 1 отримав
12 місць, № 2 – 2, № 3 – 1, № 4 – 2, № 5 – 18 [2, арк. 16].
Попередній і частковий аналіз соціального складу
обраної ради свідчить про переважання у ній «міщан-
ського елементу» – дрібних підприємців, чиновників
та інтелігенції місцевого рівня. Серед членів ради, які
швидше за все користувалися найбільшим авторитетом,
можемо виділити А. Юдкевича, орендаря коробочного
збору в Глухові, М. Ратнера, Г. Заліксона та Л. Гінзбурга,
які мали від 1200 до 2600 крб. торгового капіталу [3; 7].
Через брак джерел неможливо хоча б у загальних ри-
сах окреслити діяльність єврейської общинної ради в
Глухові. Безперечно, що у її межах проводилася робо-
та щодо формування делегації для участі в запланова-
них на осінь 1918 р. Єврейських національних зборах
в Україні. Напрямки практичної роботи (перш за все
в сфері освіти) швидше за все гальмувалися фінансо-
вими труднощами, спричиненими незначними сума-
ми залишків коробочного збору, які «з’їдала» інфляція.
Загалом аналіз виборчого процесу до Глухівської єв-
рейської ради, який відбувався із запізненням і у вкрай
складних умовах, свідчить про високу зацікавленість
місцевих євреїв питанням організації національного
самоврядування. Передуючий виборам погром відіграв
консолідуючу роль й лише посилив цю зацікавленість.
Додаток
Список членів єврейської общинної ради Глухова1
Від списку № 1
1. Ратнер Залман Афроімович
2. Міхлін Залман Зусьєвич
3. Юдкевич Аврам Залманович
1. ЦДАВО України, ф.1746, оп.1, спр.14, арк. 16зв. – 17 зв.
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
356
4. Мондрус Мойша Хаїм-Янкелевич
5. Брагінський Гіля Лейбович
6. Криворукий Самуїл Беньямінович
7. Дубровський Самуїл Шаєвич
8. Каплунов Іцхак Беркович
9. Курляндський Юда Менделевич
10. Каплунова Бася Лейбовна
11. Каплунов Йосип Ельйович
12. Левандовський Янкель Абрамович
Від списку № 2
13. Гінзбург Лейба Мордухович
14. Баркан Бер Ізраілевич
Від списку № 3
15. Шумляцький Берка Нохімов
Від списку № 4
16. Руцький Мендель Лейбович
17. Каплунов Вульф Юдович
Від списку № 5
18. Самуйлович Мойсей Григорович
19. Пінська Хая-Роня Ельївна
20. Соловйов Вульф Абрамович
21. Айзенштадт Іцка Янкелевич
22. Піндрик Аврам Айзікович
23. Ліхтенштейн Ізраіль Моісейович
24. Зеліксон Генах Абрамович
25. Самуйлович Раїса Михайлівна
26. Лугінський Залман Іцкович
27. Ліпман Тевель Гілелевич
28. Руденський Шмуель Ельйович
29. Самуйлович Дон Григорович
30. Ратнер Меєр Аронович
31. Ніхінсон Гіля Іцкович
32. Коновалов Олександр Павлович
33. Гафт Мордух Янкелевич
34. Воловик Арон Велькович
35. Мілославський Залман Беров
ПОСИЛАННЯ
1. Гольдельман С. Жидівська національна автономія в Україні
1917–1920. – Мюнхен-Париж-Єрусалим, 1967. – 138 с.
2. Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України (далі – ЦДАВО України), ф. 1748, оп. 1, спр. 14.
3. ЦДАВО України, ф. 1854, оп. 1, спр. 38.
4. ЦДАВО України, ф. 1854, оп. 1, спр. 76.
5. ЦДАВО України, ф. 1854, оп. 1, спр. 77.
6. ЦДАВО України, ф. 1854, оп. 1, спр. 78.
7. Часницкий М. Глухов. Евреи. Память жива. – К., 2009. – 317 с.
8. Чериковер И. История погромного движения на Украине
1917–1921 гг. – Берлин, 1923. – Т. 1. – 350 с.
Потапенко М.В. Выборы в Глуховский еврейский
общинный совет в 1918 г.
Рассматривается избирательный процесс в местные органы ев-
рейского национального самоуправления в Надднепрянской Украи-
не на примере г. Глухова. Представлены условия и правовые осно-
вания проведения выборов. Особое внимание посвящено анализу
их этапов, особенностей и результатов. Обосновывается тезис
о том, что, несмотря на сложную политическую ситуацию в го-
роде после организованного большевиками погрома, еврейская об-
щина Глухова проявляла интерес в скорейшем создании органа ка-
гального самоуправления.
Ключевые слова: евреи, национальная автономия, Глухов, Ми-
нистерство еврейских дел.
Potapenko M.V. Elections to Hlukhiv Jewish community
council in 1918
The author studies the election process to the local Jewish national
government in Dnieper Ukraine illustrated by the example of the town
of Hlukhiv. The conditions and legal framework for elections are being
highlighted. Special attention is devoted to the analysis of the stages,
characteristics, and consequences of the elections. The author gives a
deep insight into the thesis that despite the diffi cult political situation in
the city after the massacre committed by the Bolsheviks, Hlukhiv Jewish
community remained interested in creating a local qahal government in
the soonest possible time.
Key words: Jews, national autonomy, Hlukhiv, Ministry of
Jewish Affairs.
15.03.2017 р.j
УДК 94 (477.46):(323.3+329.13) «1917/1921»
С.В. Костенко
СЕЛЯНИ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКОЇ
РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РОКІВ
У статті аналізується історія створення та функціонування
громадських селянських спілок в Україні в період Української революції
1917–1921 років. Доводиться, що їм відводилося провідне місце в
утвердженні більшовицького режиму, здійсненні ним суспільно-
політичних і соціально-економічних аграрних трансформацій в
середовищі українського селянства.
Ключові слова: селяни, селянські спілки, Українська революція,
більшовицький режим.
2017-й рік проголошено Роком Української революції
1917–1921 років, під час якої відбулась низка подій,
пов’язаних з національно-визвольною боротьбою
українського народу.
Україна пережила різні форми національної
державності, розділ етнічних територій, ряд конфліктів
між більшовиками і Центральною Радою, проголошення
незалежності УНР і багато іншого. В якому становищі
опинилася більшість українського населення?
У ті часи саме селяни становили більшу частину
населення в Україні. В умовах революційних подій влада
постійно змінювалася, що породжувало анархічні настрої
на селі. У звітах повітових комісарів неодноразово можна
було зустріти твердження про нестійкість або відсутність
влади: «…виконуючого апарату влади майже немає, в
селі власті як такої немає. Кожне село живе по свойому».
Селяни вважали себе господарями в межах свого села чи
волості і самі вирішували ті питання, які раніше відносили
до компетенції вищих органів влади, зокрема Установчих
зборів [14, с. 107–108]. Після більшовицького перевороту
в Петрограді, проголошення ІІІ Універсалом земельної
реформи в Україні губернські селянські з’їзди перехо-
дять до самостійного вирішення земельного питання [11].
Серед селян домінувало переконання, що раніше
поміщики насильно захопили землю, тож тепер її таким
же чином слід повернути собі. Вони були впевнені, що
все, що має поміщик, нажито їх працею й працею їхніх
|