Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984)
Стаття присвячена творчості відомого українського художника-шістдесятника, уродженця Сумщини Григорія Івановича Гавриленка. Особливу увагу зосереджено на життєвому шляху митця, а також на прикладах творів музейної та приватної колекцій дослідження його діяльності в галузі книжкової графіки....
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128968 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984) / В.М. Ткаченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 474-479. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-128968 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1289682018-01-15T03:03:42Z Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984) Ткаченко, В.М. Музейна справа Стаття присвячена творчості відомого українського художника-шістдесятника, уродженця Сумщини Григорія Івановича Гавриленка. Особливу увагу зосереджено на життєвому шляху митця, а також на прикладах творів музейної та приватної колекцій дослідження його діяльності в галузі книжкової графіки. Статья посвящена творчеству известного украинского художника-шестидесятника, уроженца Сумщины Григория Ивановича Гавриленко. Особое внимание сосредоточено на жизненном пути художника, а также на примере произведений музейной и частной коллекций прослежено его работу в области книжной графики. The article is devoted to the creation of well-known Ukrainian artist of the sixties the native of Sumy Hryhotii Ivanovych Havrylenko. Particular attention is focused on the life of the artist, as well as the example of the works of the museum and private collection traced his work in the field of book graphics. 2017 Article Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984) / В.М. Ткаченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 474-479. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128968 (069.51):76. 655 (477. 52) Гавриленко Г. uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музейна справа Музейна справа |
| spellingShingle |
Музейна справа Музейна справа Ткаченко, В.М. Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984) Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена творчості відомого українського художника-шістдесятника, уродженця Сумщини Григорія Івановича Гавриленка. Особливу увагу зосереджено на життєвому шляху митця, а
також на прикладах творів музейної та приватної колекцій дослідження його діяльності в галузі книжкової графіки. |
| format |
Article |
| author |
Ткаченко, В.М. |
| author_facet |
Ткаченко, В.М. |
| author_sort |
Ткаченко, В.М. |
| title |
Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984) |
| title_short |
Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984) |
| title_full |
Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984) |
| title_fullStr |
Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984) |
| title_full_unstemmed |
Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984) |
| title_sort |
книжкова графіка григорія гавриленка в зібранні сумського художнього музею імені н. онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження г.і. гавриленка (1927–1984) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Музейна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128968 |
| citation_txt |
Книжкова графіка Григорія Гавриленка в зібранні Сумського художнього музею імені Н. Онацького та приватної колекції (до 90-річчя від дня народження Г.І. Гавриленка (1927–1984) / В.М. Ткаченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 474-479. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT tkačenkovm knižkovagrafíkagrigoríâgavrilenkavzíbrannísumsʹkogohudožnʹogomuzeûímenínonacʹkogotaprivatnoíkolekcíído90ríččâvíddnânarodžennâgígavrilenka19271984 |
| first_indexed |
2025-07-09T10:19:18Z |
| last_indexed |
2025-07-09T10:19:18Z |
| _version_ |
1837164251670642688 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
474
6. Хасанова О.І. Агітаційний фарфор у музейній колекції ХІМ
// Збірник матеріалів наукової конференції «Музей як соціокуль-
турний інститут в умовах інформаційного суспільства» (про-
водиться в рамках XVIII Сумцовських читань). – Харків: Май-
дан, 2012. – С. 263–269.
7. Школьна О.В. Фарфор-фаянс України ХХ століття: інфра-
структура галузі, промислова та економічна політика, організа-
ційно-творчі процеси. – К.: Інтертехнологія, 2011. – Кн. 1. – 400 с.
8. Шолуха О. Іван Каленикович Українець і становлення Мир-
городської кераміки кінця 1920 – початку 1930-х // Актуальні про-
блеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистець-
кі обрії. – Київ: Фенікс, 2014. – С. 194–199.
Кондратенко Н .Г. Фигура Ивана Украинца в
контексте деятельности Миргородской художественно-
промышленной школы имени Н.В. Гоголя (по материалам
из коллекции Полтавского краеведческого музея имени
Василия Кричевского)
В статье освещается история Миргородской художествен-
но-промышленной школы имени Н.В. Гоголя и работа одного из
ее преподавателей Ивана Украинца. Особое внимание уделено
научному описанию тарелки «Коллективизация – наше благосо-
стояние» из коллекции Полтавского краеведческого музея име-
ни Василия Кричевского.
Ключевые слова: керамика, фарфор, тарелка, Миргород-
ская художественно-промышленная школа имени Н.В. Гоголя,
Иван Украинец, Полтавский краеведческий музей имени Васи-
лия Кричевского.
Kondratenko N.H. Ivan Ukrainets character in the con-
text of M. Hohol Myrhorod Art Industry School work (on the
materials of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Mu-
seum collection)
The article tells about M. Hohol Myrhorod art industry school and work
of its teacher Ivan Ukrainets. Some special attention is paid to scientifi c
description of his plait “Collectivization – our wellness” from the Vasyl
Krychevsky Poltava Local Lore Museum collection.
Key words: ceramics, porcelain, plait, M Hohol Myrhorod art
industry school, teacher Ivan Ukrainets, the Vasyl Krychevsky Poltava
Local Lore Museum.
22.02.2017 р.j
УДК (069.51):76. 655 (477. 52) Гавриленко Г.
В.М. Ткаченко
КНИЖКОВА ГРАФІКА ГРИГОРІЯ ГАВРИЛЕНКА
В ЗІБРАННІ СУМСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ
ІМЕНІ Н. ОНАЦЬКОГО ТА ПРИВАТНОЇ КОЛЕКЦІЇ
(до 90-річчя від дня народження
Г.І. Гавриленка (1927–1984)
Основне – чистота людини і світу –
це прагнення моє в ілюстраціях
та у всіх останніх роботах.
(Г. Гавриленко)
Стаття присвячена творчості відомого українського художни-
ка-шістдесятника, уродженця Сумщини Григорія Івановича Гаври-
ленка. Особливу увагу зосереджено на життєвому шляху митця, а
також на прикладах творів музейної та приватної колекцій дослі-
дження його діяльності в галузі книжкової графіки.
Ключові слова: шістдесятники, Григорій Гавриленко, мистецтво,
колекція, андеграунд, книжкова графіка, рисунок, неповторний стиль.
У наш час актуальним постає питання ролі творчо-
го доробку тих художнків, чиї імена незаслужено забу-
ті, але на відстані часу здаються особливо значущими. З
українського мистецтва ХХ ст. несправедливо викресле-
ні митці, які становили опір тоталітарному режимові та
існували в так званому «андеграунді» (невизнане, під-
пільне мистецтво), що в 1960-х показав напруженість і
гостроту народження нового. Сьогодні повертаються до
нас Віктор Зарецький, Алла Горська, Олександр Дубовик,
Аким Левич, Анатолій Сумар... У цьому списку є місце й
для Григорія Гавриленка. Його творчість за життя теж не
здобула належного визнання, а її роль і значення недо-
статньо усвідомлені мистецтвознавством.
Колекція робіт нашого земляка Григорія Івановича
Гавриленка (1927–1984) є гордістю Сумського худож-
нього музею імені Н. Онацького (далі – СХМ). Художник
належав до епохи шістдесятників – відомих сьогодні як
нонконформісти – одного з нерозгаданих періодів під
назвою «авангард». В історії мистецтва – це час пошуку
свободи, початку боротьби за лібералізацію всіх сфер
життя. «Шістдесяті почалися в СРСР у 1956 р., коли на
ХХ з’їзді було засуджено «культ особистості Сталіна».
Традиційно шістдесяті розглядаються як час «падіння
залізної завіси», що понад двадцять років відокремлю-
вала СРСР від оточуючого світу [6, с. 28].
Автопортрет 1959, папір, олівець. СХМ
ISSN 2218-4805
475
Формування колекції живописних і графічних робіт
Г. Гавриленка почалося влітку 1986 р. після проведеної
посмертної виставки. Частина творів придбана музеєм у
Федора Івановича Гавриленка, брата художника та влас-
ника спадщини. Це одна з найцікавіших колекцій держав-
них установ в Україні, що складається з 43-х живописних
і графічних творів. Цінність її в тому, що представлено всі
періоди творчості художника (1950 – початок 1980- х ро-
ків), репрезентовано різні грані його обдарування: май-
стра книжкової та станкової графіки, талановитого екс-
периментатора як у галузі кольорового лінориту, так і
в області фігуративного та безпредметного мистецтва.
На відзначення 80-річчя від дня народження митця
Сумський художній музей підготував видання «Григо-
рій Гавриленко (1927–1984). Живопис. Графіка. Книжко-
ва ілюстрація: каталог творів з колекції Сумського та Ле-
бединського художніх музеїв» [8]. Під час його написаня
досліджено й опрацьовано матеріали колекцій Сумського
й Лебединського художніх музеїв. Це видання присвяче-
но пам’яті брата Григорія Івановича – Федора Івановича
(1932–2007). Приватна збірка творів Гавриленка сьогод-
ні належить його сину – Дмитру Федоровичу.
Мета даної статті – прослідкувати життєвий і твор-
чий шлях Г. Гавриленка на прикладі творів музейної та
приватної колекцій, звернувши особливу увагу на його
роздуми про мистецтво та природу творчості, пов’яза-
ну з книжковою графікою.
Ще в 1990-ті, коли готували Бієнале нефігуративно-
го мистецтва, Олексій Титаренко писав: «/.../Мрію про
той час, коли нарешті матимемо музей сучасного мис-
тецтва, і ясною прозорою далечінню стануть в ньому
картини Гавриленка. Ходити можна буде до них, як в ор-
ганний зал» [7, с. 16].
Творчість «шістдесятих» досліджують куратори, ху-
дожні критики, кандидати мистецтвознавства Галина
Скляренко, Олексій Титаренко, Ольга Петрова, Леся
Смирна. У 2015 р. вийшла друком перша книга в істо-
рії українського мистецтвознавства, у якій автори Оль-
га Балашова та Лизавета Герман – редактори видання –
зробили спробу дати оцінку цій унікальній епосі. Книга
«Искусство украинских шестидесятников» присвячена
Ганні Володимирівні Заваровій (1943–2011) – наставни-
ці, головному теоретику та науковому популяризато-
ру українських шістдесятників, професору Української
Академії мистецтв [2, с. 3]. Завдяки її праці відтворено
істинний масштаб діяльності Г. Гавриленка. Вона пред-
ставила його портрет у часі: мистецтвознавчі та публі-
цистичні статті дають можливість тривалого спостере-
ження за долею майстра.
Народився Григорій Гавриленко 7 липня 1927 р. у
селі Холопкове (нині – с. Перемога Глухівського райо-
ну на Сумщині). Ще дитиною запам’ятався він рідним з
З циклу «Пошуки пушкінських жіночих образів».
1960-70, папір, туш, перо. СХМ
Ілюстрація до поеми «Витязь в тигровій шкурі»
Ш. Руставелі. 1962-66, папір, туш, перо. Приватна колекція
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
476
олівцем у руках. Бажання навчитися малювати приве-
ло його до Києва: спочатку – у художню школу (1945–
1949), пізніше – до художнього інституту (1949–1955) (з
2000 р. – Національна академія образотворчого мисте-
цтва і архітектури). Курс графічного факультету (учи-
тель з фаху Іларіон Плещинський) успішно завершив
дипломною роботою «Оформлення та ілюстрації до по-
вісті В. Короленка «Сліпий музикант».
Починаючи з 1945 р. життя та творчість Г. Гавриленка
пов’зані з Києвом. Тут він брав активну участь у респу-
бліканських і всесоюзних виставках живопису, малюн-
ка, акварелі, книги, мав персональні тематичні вистав-
ки, став членом Спілки художників України. Він був
надзвичайно освіченою людиною (його цікавили істо-
рія і філософія, етнографія і археологія, поезія і музи-
ка), яка не лише любила і знала своє рідне мистецтво,
а й світове. Ось як пише сам художник: «Я сижу в своей
комнате. Рядом стеллажи с книгами, альбомами по ис-
кусству, истории, философии. Фонотека. Могу увидеть
весь мир, все эпохи в какой-то степени. В музыке тоже.
Сейчас скажу, что для интересов сегодняшнего дня нет
границ, национальных преград (насколько позволяет при-
рода от них освободиться – свободен)» [2, с. 76].
Особисте життя тісно переплелося з мистецькою ді-
яльністю, адже визрівала, формувалася неофіційна куль-
тура «шістдесятників» у квартирі-майстерні Гавриленка.
На той час він не мав постійного житла, тому орендував
підвальне приміщення: «До кімнати, в якій працював ху-
дожник, треба було добиратися нескінченими коридорами,
де щось шкварчало, варилося /…/. Але відразу за порогом
майстерні відвідувача обіймала атмосфера храму мисте-
цтва. У напівтемній кімнаті панували ідеальний порядок
і чистота. Книжки на полицях, стіл, два табурети, сті-
лець, вузьке ліжко і радіола з платівками Баха, Моцарта,
Шостаковича...» [5, с. 199], – відзначила доктор філосо-
фії, професор Києво-Могилянської академії Ольга Пе-
трова. Його ерудиція, чітке принципове ставлення до
тих чи інших явищ у мистецьких процесах минулого та
сучасності викликали бажання у різних за віком і досві-
дом людей спілкуватися з ним. Це був час професійного
становлення і творчих пошуків майстра.
У колекції СХМ зберігається «Автопортрет» (1959),
де переважає реалістичне трактування образу, проте
лінія, яка пізніше стала домінуючою, вже співіснує з
плямою (вона в штриховці, що моделює обличчя). Ін-
телігентні риси зовнішності, широко відкриті очі ди-
вляться на нас крізь окуляри, передають образ люди-
ни творчої, із твердо окресленою визначеністю думок і
суджень. Таке відчуття підсилюється світло-тіньовими
контрастами чорного та білого на обличчі, у ледь на-
міченому штрихами погрудді з білим комірцем, який
надає портрету урочистості. Доповнює характеристи-
ку Г. Заварова: «Це був красивий чоловік. Ставний, лег-
кий, з точними, впевненими рухами. Зовнішність його,
висвітлюючись і витончуючись з роками, ніби виявляла
і закріплювала погляд, м’яка усмішка, що осявала облич-
чя. Стриманий, коректний, підтягнутий, він завжди до-
тримувався певної шанобливої дистанції у стосунках з
людьми, – таким і запам’ятався [4, с. 88].
Окреме місце у творчій біографії Гавриленка займає
книжкова графіка. У 50-60-х рр. він співпрацював з різ-
ними видавництвами, створював обкладинки, його ілю-
страціями були оформлені багатотисячні тиражі. Як ху-
дожник оформив понад 30 книжкових видань. То був
час загального захоплення та визнання таких майстрів,
як В. Касіян, М. Дерегус, Г. Якутович, які дотримували-
ся принципів так званого «суворого стилю» з його пла-
катністю, енергією чорної плями на контрасті з білим
тлом паперу. Григорій Іванович розробляв ілюстрації
як до зарубіжної, так і до української класики (Аліг’є-
рі Данте, Шота Руставелі, Тарас Шевченко, Олександр
Пушкін). «Ці титани своїм генієм запалювали і надиха-
ли митця, пробуджували в ньому філософа, підтримува-
ли романтичний спалах його чутливої натури» [5, с. 200].
Слід додати, що це був період, коли між художни-
ком Григорієм Гавриленком і поетом-академіком Ми-
колою Бажаном зародилася міцна дружба. Знайомство
відбулося в 1964 р. під час роботи над виданням укра-
Варіант портрета Нестан-Дереджан до поеми
«Витязь в тигровій шкурі» Ш.Руставелі. 1962-66,
папір, туш, перо. Приватна колекція
ISSN 2218-4805
477
їнського перекладу М. Бажана «Vita nova». Потрібен
був художник, здатний створити образно-пластичний
еквівалент шедевру Дантової лірики ХІІІ ст. Зійшлися
митець і поет, які гармонійно поєднали слово й образ.
Протягом 20 років тривала співпраця митців. Доречно
сказати про те, що поет часто гостював у майстерні ху-
дожника, бачив його складні умови життя та допоміг
отримати квартиру. Уже тоді, познайомившись із гра-
фічними й живописними творами, М. Бажан побачив у
ньому майбутнього ілюстратора ренесансної ідеї вза-
ємодії людини і природи. Григорій Іванович залишив
записи, що допомагають нам зрозуміти природу його
творчості: «Прочёл «Vita nova». Увидел Данте в жизни
с небом синим, деревьями, с каменными домами и белой
пылью дорог. Любящего первой любовью, пишущего со-
неты и канцоны, после Беатриче, объединившего их про-
зой. Создавшего образ чувства тонкого, ажурного, образ
чувства, чуждого плоти. Образ, сотканный из мысли и
чувств, кристаллический и тонкий» [2, с. 77].
Це видання в Україні стало великою подією. Худож-
ник знав, що в радянській графіці вже є класичний об-
разотворчий коментар до «Vita nova», зроблений Воло-
димиром Фаворським, якого Г. Гавриленко вважав своїм
учителем. Проте він зумів зробити за якихось три мі-
сяці свій ілюстративний цикл: «Предмет и простран-
ство – это пути анализа В.А. Фаворского. Я отказался
от предмета в прошлом, тогда я считал, что «предмет
и пространство» – неверный подход» [2, с. 76]. Зауважи-
мо на той факт, що художник отримав замовлення від
видавництва на один портрет Беатріче, а зробив сім-
десят – не чернеток, а повноцінних малюнків, і кожен
має певні тональні відмінності: «Работал, делая каж-
дую иллюстрацию по много раз, пока не добился удов-
летворяющего рисунка. Удачнее других, по-моему, сто-
ящая Беатриче; делал её около 70 раз. Старался сделать
все формы действенными, равномерно наполненными.
/.../Добивался, чтобы среда так подходила к выступаю-
щим поверхностям, чтобы делала их средой. Добиться
этого так, как хотелось, в этих иллюстрациях не уда-
лось, хотя подошёл близко; это появилось в последних
рисунках, добиваюсь сейчас в цвете» [2, с. 78]. Підтвер-
дженням цьому є один із варіантів приватної колекції,
у якому теж відсутній персоніфікований, неузагальне-
ний образ героїні.
Малюнки Гавриленка приваблюють щирим і глибо-
ким вираженням особистості художника, дають мож-
ливість відчути відношення до зображеного «об’єкту».
Характер образотворчих засобів сприймається як ор-
ганічне виявлення творчої індивідуальності, як спо-
сіб втілення духовного. Ось його думка: «У меня будут
Варіант ілюстрації до циклу «Пошуки пушкінських жіночих
образів». 1966-74, папір, туш, перо. Приватна колекція
Варіант портрета Беатріче до Vita Nova, Данте.
1964-65, папір, туш, перо. Приватна колекція
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
478
противоречия с автором, я не могу соткать тонкий об-
раз из мысли и чувства, мои образы будут насыщены. Я
стараюсь делать их такими, чтобы читатель, смотря
на Беатриче и Данте, видел чистую возвышенную лю-
бовь, любовь душевных взлётов и падений, тревожных и
светлых снов» [2, с. 78].
Випереджаючи час, художник відшукав те, що зна-
добиться мистецтву через 15–20 років. Уже тоді він ві-
дійшов від натуралістичного відображення, зумів у
стисло-завершених образах-знаках відтворити свій
«гавриленківський стиль», який можна назвати «мону-
ментальним ліризмом» [5, с. 200]. «Медитативність і
прозора поліфонія гавриленківського мистецтва до душі
любителям тиші, що супроводжує народження музики»,
– пише Г. Заварова [4, с. 93], а кожна з обраних тем пе-
реходить у серії, інколи – сотні малюнків. Якщо слово
«гармонія» замінити словом «музика», то малюнок Гав-
риленка звучить як голос музичного супроводу, у яко-
му кожна лінія співає під натиском пера.
Це стосується і розробки близької художнику пуш-
кінської теми: замальовки місць на Псковщині, а також
невеличких за розмірами, але виразно багатих жіночіх
образів. У музейній колекції – п’ять начерків, об’єдна-
них загальною темою, – «Пошуки пушкінських жіно-
чих образів» (1960–70-ті), виконаних пером і тушшю.
А у приватній збірці їх міститься до ста п’ятдесяти. Ав-
тор намагався виконати свої малюнки в темпі, ритмі
і настрої пушкінської поезії. Перебуваючи під впли-
вом лірики поета, художник то однією лінією – тихою
і лагідною, то енергійною штриховкою як навколо ді-
вочого обличчя, так і всього її стану, де повністю від-
сутня будь-яка деталізація навколишнього середови-
ща, створює узагальнені образи.
Його не цікавить портретна по-
дібність и навіть зображення ок-
ремих рис обличчя.
Твори митця дозволяють від-
чути ту дивну силу скупих і скром-
них образотворчих засобів, якими
володіє рисунок – силу живої лінії
та штриха. Невибагливі відтінки
і стрімкі розчерки, тонкі перери-
вчасті лінії і вібруючі штрихи у
його жіночих образах своїм ха-
рактером виражають емоції, пе-
редають напругу або легкість, ви-
кликають відчуття витонченості
чи граціозності. Білий колір па-
перу – символ світла й чистоти.
Лінії, що з’являються з-під руки
Гавриленка, надзвичайно краси-
ві, витончені, м’які. Вони різно-
го натиску, різної витягнутості та
натягнутості. На білому просто-
рі паперу він висікає щось подіб-
не рельєфу. Тут уже працює не штрих, а контурна лі-
нія, що має величезні можливості. Саме контурна лінія
здатна створити зображення в єдиному безперервно-
му русі під назвою «на одному диханні». А краса його
ліній – ніжність і елегантність.
До найкращих надбань української графіки 1960–
1970-х рр. увійшло трактування образів до поеми «Ви-
тязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі. Митець захопив-
ся руставелівською поезією, спробував передати власне
уявлення про віддалену епоху, про кохання, вірність і
красу, які хвилюють і будуть хвилювати людину завж-
ди. Гавриленкове архаїчне трактування образів і моти-
вів поеми вдало відбиває стилістику епосу Руставелі. У
зібранні СХМ є лише один малюнок пером − «Жіночий
портрет» (1966). Це погрудне зображення жінки в тра-
диційному національному одязі. Сріблястий тон ма-
люнка, система накладання штрихів (чергування білого
та заштрихованого) – усе заперечувало натуралістичну
ілюстрацію, стверджувало принцип умовної пластики у
втіленні теми гармонії природи і людини. За висловом
Г. Заварової, почалося «звільнення від полону тривимір-
ності, від грубої діалектики буття» [3, с. 15]. Перехре-
щення штрихів, щільність накладання дають особливу
тональну глибину тіней і напівтіней, що в поєднанні з
чистими площинами світла творять враження об’єму.
Стрімкі лінії ніби на льоту схоплюють форму, штрихи
різних напрямів, сміливо розведені на аркуші, будують
ажурний легкий ритм малюнків-заставок.
Отже, визначальна особливість творчості Г. Гаври-
ленка – нова мова його мистецтва в графіці (книжкова
ілюстрація не виняток), що втілила синтезуючу плас-
тичну думку часу.
Заставка до поеми «Витязь в тигровій шкурі» Ш.Руставелі.
1962-66, папір, туш, перо. Приватна колекція
ISSN 2218-4805
479
Прожив цей чудовий митець усього 57 літ. Багато за-
думів лишилося нездійсненними, але багато й зробле-
но. «Гавриленко не тільки проміряв весь шлях європей-
ського мистецтва своїми вивіреними, точними кроками,
долаючи розрив у кілька десятиліть, а й зробив неоцінен-
ний внесок в українську культуру ХХ століття. Завдяки
його самовідданій багаторічній праці наше мистецтво
інтегрувалося у європейський художній процес» [4, с. 87]
– стверджує Г. Заварова.
ПОСИЛАННЯ
1. Балашова О. Герман Л. Искусство украинских шестидесят-
ников / сост. О. Балашова, Л. Герман. – К.: Основы, 2015. – 384 с.
2. Гавриленко Г.И. Из записей разных лет // М. Баталин. Воз-
душные чернила: Лит. сборник за ред. А. Заваровой. – К.: Факт,
2000. – С. 74–82.
3. Заварова Г. Метафізика твірної лінії // Синтези. – 1994. –№ 1.
– С. 10–15.
4. Заварова Г. Відблиск повноти. Син гармонії Григорій Гаври-
ленко. // Музейний провулок. – 2004. – № 2. – С. 86–93.
5. Петрова О. Високість їхньої дружби // Вітчизна. – 1986. –
№ 4. – С. 197–201.
6. Скляренко Г. Искусство украинских шестидесятых: «другое»,
«своё» – разное. Искусство украинских шестидесятников /сост. О. Ба-
лашова, Л. Герман. – К.: Основы, 2015. – С. 28–35.
7. Титаренко А. Одинокие драгоценные звуки шестидесятых.
Искусство украинских шестидесятников / сост. О. Балашова, Л. Гер-
ман.– К.: Основы, 2015. – С. 14–19.
8. Ткаченко В. Григорій Гавриленко (1927–1984). Живопис. Гра-
фіка. Книжкова ілюстрація: каталог творів з колекції Сумського
та Лебединського художніх музеїв. – Суми: ВТД «Університетська
книга», 2007. – 32 с; 8 іл.
Ткаченко В.Н. Книжная графика Григория Гавриленко
в собрании Сумского художественного музея имени
Н. Онацкого и частной коллекции
Статья посвящена творчеству известного украинского художни-
ка-шестидесятника, уроженца Сумщины Григория Ивановича Гаври-
ленко. Особое внимание сосредоточено на жизненном пути художни-
ка, а также на примере произведений музейной и частной колекций
прослежено его работу в области книжной графики.
Ключевые слова: шестидесятники, Григорий Гавриленко, ис-
кусство, коллекция, андэграунд, книжная графика, рисунок, непов-
торимый стиль.
Tkachenko V.M. Book graphics of Hryhorii Havrylenko in
assembly of Sumy Art Museum named after N. Onatskyi and
private collection
The article is devoted to the creation of well-known Ukrainian art-
ist of the sixties the native of Sumy Hryhotii Ivanovych Havrylenko. Par-
ticular attention is focused on the life of the artist, as well as the exam-
ple of the works of the museum and private collection traced his work in
the fi eld of book graphics.
Key words: sixtiers, Hryhorii Havrylenko, art, collection, Metal Un-
derground, book graphics, drawing, unique style.
14.03.2017 р. j
УДК 069.4/5 (477.41)
Н.М. Ревега
МУЗЕЙНІ ПРЕДМЕТИ ІЗ ФОНДОВОЇ КОЛЕКЦІЇ
НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО
ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ» З СЕЛА ОБУХОВИЧІ
ІВАНКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті досліджуються музейні предмети із фондової колекції
Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» з
села Обуховичі Іванківського району Київської області.
Ключові слова: село Обуховичі, вила, жлукто, копаниця, соки-
ра, цурка, розувачка, мірочка, рубель, ряжка, лопатка, хустка, руш-
ник, рядно, ліжник.
Національний історико-етнографічний заповідник
«Переяслав» (далі Заповідник) – один з найбільших і най-
відоміших музейних закладів України. Його незмінним
директором у 1951–2008 рр. був заслужений працівник
культури України, лауреат Національної премії України
імені Тараса Шевченка, Герой України Михайло Іванович
Сікорський (1923–2011). Вивчення історико-культурної
спадщини краю, розвиток музейної справи на Переяс-
лавщині нерозривно пов’язані з його іменем.
Заповідник існує на базі комплексу визначних пам’я-
ток історії та культури, різноманітних музейних колек-
цій, що мають велике історичне значення. У фондовому
зібранні Заповідника знаходиться значна кількість пред-
метів з Іванківського району Київської області, яка роз-
криває деталі життя та побуту, промислів населення цьо-
го регіону у далекому минулому. На жаль, не все дійшло
до наших днів, проте ті предмети, що є у фондовому зі-
бранні, можуть слугувати джерельною базою для напи-
сання історії Іванківського району.
Наразі вивчення даного питання є нагальним та акту-
альним, адже дослідники більшу увагу зосередили на роз-
відках колишнього Чорнобильського та Поліського районів
Київської області, свідченням чого є наступні ґрунтовні
праці: «Полісся України: матеріали історико-етнографіч-
ного дослідження» (відповідальні редактори С. Павлюк
та М. Глушко), «Полісся: мова, культура, історія» (відпо-
відальний за випуск Г.А. Скрипник), «Весільний ритуал
Центрального Полісся: традиційна структура та релік-
тові форми (середина ХІХ–ХХ ст.) (автор І.І. Несен) «Му-
зичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мо-
шинського (упорядкування С.Й. Грици) та ін. [5; 6; 7; 8].
Важливим кроком у вивченні історії Київського Полісся
стала Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конфе-
ренція (2015 р.), яка проводилась у смт Іванків. Результа-
том її роботи стало видання матеріалів конференції «Ки-
ївське Полісся: історія, археологія, етнографія», в якому
опубліковані статті, що безпосередньо стосуються історії
Іванківського району Київської області [4].
В фондовому зібранні НІЕЗ «Переяслав» налічується
близько 200 музейних предметів, які зібрані пошукови-
ми експедиціями до Іванківського району. Здебільшого
вони походять із сіл Болотня, Горностайпіль, Хочева, За-
|