Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича

У статті досліджуються ті елементи геометричного орнаменту Сіверщини, які найчастіше зустрічаються у плоскому тригранно-виїмчастому різьбленні такого носія традицій краю, як Ігор Білевич. В дослідженні використано найпростіші елементи: коло, хрест, трикутник, свастя (сварга), ромб, шестипроменева...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Федевич, Л.К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2017
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Музейна справа
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128974
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича / Л.К. Федевич // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 493-497. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-128974
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1289742018-01-15T03:04:15Z Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича Федевич, Л.К. Музейна справа У статті досліджуються ті елементи геометричного орнаменту Сіверщини, які найчастіше зустрічаються у плоскому тригранно-виїмчастому різьбленні такого носія традицій краю, як Ігор Білевич. В дослідженні використано найпростіші елементи: коло, хрест, трикутник, свастя (сварга), ромб, шестипроменева розетка, ключі – давні символи родючості, які є гармонійним втіленням чотирьох природних стихій: Сонця (Вогонь), Землі, Води, Повітря. В статье изучаются те элементы геометрического орнамента Северщины, которые чаще всего встречаются в плоской трехгранно-выемчатой резьбе такого носителя традиций Северского края, как Игорь Билевич. В исследовании использованы самые простые элементы: круг, крест, треугольник, свастика (сварга), ромб, шестилучевая розетка, ключи – старинные символы плодородия, которые являются гармоническим воплощением четырех природных стихий: Солнца (Огонь), Земли, Воды, Эфира (Воздух). The article deals with the research of the parts of Siversk geometrical ornament which occur the most of in the plane trihedral grooved art carving by the renowned Siversk traditions master Ihor Bilevych. In the research the most simple symbols are used: circle, cross, triangle, swastika (swarga), rhombus, six ray rosette, keys – the ancient embodiments of fertility which harmoniously symbolize four natural elements: the Sun (fire), the Earth, Water, Air. 2017 Article Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича / Л.К. Федевич // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 493-497. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128974 7.021.7(477.5)Ф32 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Музейна справа Музейна справа
spellingShingle	Музейна справа Музейна справа Федевич, Л.К. Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича Сіверщина в історії України
description	У статті досліджуються ті елементи геометричного орнаменту Сіверщини, які найчастіше зустрічаються у плоскому тригранно-виїмчастому різьбленні такого носія традицій краю, як Ігор Білевич. В дослідженні використано найпростіші елементи: коло, хрест, трикутник, свастя (сварга), ромб, шестипроменева розетка, ключі – давні символи родючості, які є гармонійним втіленням чотирьох природних стихій: Сонця (Вогонь), Землі, Води, Повітря.
format	Article
author	Федевич, Л.К.
author_facet	Федевич, Л.К.
author_sort	Федевич, Л.К.
title	Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича
title_short	Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича
title_full	Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича
title_fullStr	Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича
title_full_unstemmed	Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича
title_sort	інтерпретація орнаментів сіверщини у різьбленому дереві ігоря білевича
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2017
topic_facet	Музейна справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128974
citation_txt	Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича / Л.К. Федевич // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 493-497. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT fedevičlk ínterpretacíâornamentívsíverŝiniurízʹblenomuderevíígorâbíleviča
first_indexed	2025-07-09T10:20:02Z
last_indexed	2025-07-09T10:20:02Z
_version_	1837164295688814592
fulltext	ISSN 2218-4805 493 вгорі блакитне, нижче захмарене й переходить у бузково- брунатне. На полі марки надруковано штриховий код – 4823027132808. Перфорація гребінчаста – 11 1/2. Захист на марці: в УФ променях світиться факсиміле Т. Шевченка. Дата надходження – 14 липня 2014 р. (Рис. 5). Таким чином, у фондовій колекції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» налічується 26 поштових марок СРСР та 11 поштових марок України, які присвячені життю і творчості Т.Г. Шевченка. Варто зазначити, що колекція даної тематики не є повноцінною і потребує свого подальшого наповнення та розширення, що спонукає співробітників Заповідника до активного наукового пошуку. ПОСИЛАННЯ 1. В.Б. Тарасові Шевченкові присвячені / В.Б. // Філателія Укра- їни. – 2004. – № 2 (46). – С. 7–8. 2. Інвентарні книги фондової інвентарної групи «Філате- лія» № 1–5 Національного історико-етнографічного заповідни- ка «Переяслав». 3. Каталог знаків поштової оплати України. – К.: Видавництво «Марка України», 2002. – 80 с. 4. Каталог знаків поштової оплати України. – К.: Видавництво «Марка України», 2004. – 80 с. 5. Каталог знаків поштової оплати України. – К.: УДППЗ «Укр- пошта», 2012. – 84 с. 6. Каталог поштових марок України [укладач і редактор В.Г. Бех- тір]. – К.: УОПЗ «Укрпошта», 1997. – 176 с. 7. Киричок Б. Тарас Шевченко й живопис / Борис Киричок // Філателія України. – 2004. – №2 (46). – С. 5–6. 8. Кухарєва Н. Філателістична Шевченкіана у колекції НІЕЗ «Пе- реяслав» / Наталія Кухарєва // Переяславіка: Наукові записки На- ціонального історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Збірник наукових статей. Випуск 9 (11). – Переяслав-Хмельниць- кий, 2015. – С. 210–214. 9. Пиріг Л. Тарас Шевченко – художник у дзеркалі філателії / Любомир Пиріг // Філателія України. – 2008. – № 2 (70). – С. 13–15. 10. Пиріг Л. Тарас Шевченко в мармурі та бронзі мовою філателії / Любомир Пиріг // Філателія України. – 2007. – № 2 (64). – С. 8–10. 11. Поштові марки Росії і СРСР: спеціалізований каталог: в 5 т. / [Під ред. В.Ю. Соловйова]. – М.: ИздАТ, 2009. – Том 4. РСФСРР, СРСР (1923–1960). – 196 с. 12. Поштові марки Росії і СРСР: спеціалізований каталог: в 5 т. / [Під ред. В.Ю. Соловйова]. – М.: ИздАТ, 2009. – Том 5. СРСР (1961–1991). – 240 с. 13. Ревега В. Відображення козацької тематики на поштових марках із фондової колекції Національного історико-етнографіч- ного заповідника «Переяслав» / В. Ревега // Наукові записки Рів- ненського обласного краєзнавчого музею. Випуск ХІV: матеріа- ли наукової конференції, присвячені 120-річчю музейної справи на Рівненщині. – Вип. 14. − Рівне: Дятлик М., 2016. – С 118–120. 14. Ревега В. Відображення Переяславської ради 1654 року на поштових марках фондової колекції Національного історико-ет- нографічного заповідника «Переяслав» / В. Ревега // Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД. Матеріали VII-ї Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції 29–31 січня 2013 року. Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2013. – С. 91–97. 15. Ревега В. Відображення постаті гетьмана Богдана Хмель- ницького та Переяславської ради 1654 року на поштових марках фондової колекції Національного історико-етнографічного за- повідника «Переяслав» / В. Ревега // Восьмі Богданівські читан- ня: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції: Зб. наук. пр. / Редкол.: О. Драч, К. Івангородський, А. Котиченко та ін. – Черка- си: Вид. Чабаненко Ю.А., 2014. – С. 83–86. 16. Ревега В. Відображення української етнографічної тема- тики на поштових марках із фондової колекції Національно- го історико-етнографічного заповідника «Переяслав» / В. Ревега // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’ят- кознавства. (Серія «Пам’яткознавство Північного регіону Укра- їни», № 7): Зб. наук. пр. / Посохов С.І. (гол. ред.) [та ін.]; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Вип. 20 (23). − К.: Центр пам’яткознавства НАН України, 2015. – С. 144–150. 17. Шевченків автопортрет у філателії та еррінофілії. – [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: http://museumshevchenko.org. ua/element.php?id=640 18. Яременко О. Філателістична Шевченкіана. Уперше на поштовій марці / Олександр Яременко // Слово і час. – 2013. – № 2 (626). – С. 124–125. Ревега В.В. Почтовые марки, посвященные жизни и творчеству Т.Г. Шевченко, из фондовой коллекции Национального историко-этнографического заповед- ника «Переяслав» В статье исследуются почтовые марки, посвященные жизни и творчеству Т.Г. Шевченко из фондовой коллекции Национального историко-этнографического заповедника «Переяслав». Ключевые слова : Т .Г . Шевченко , почтовая марка , филателистическая коллекция, автопортрет, изображение. Reveha V.V. Postage stamps dedicated to the life and work of Taras Shevchenko from the stock collection of the Nation- al historical and ethnographic reserve «Pereyaslav» Postage stamps dedicated to the life and work of Taras Shevchenko from the stock collection of the National historical and ethnographic re- serve «Pereyaslav». Key words: Taras Shevchenko, postage stamp, philatelic collection, self-portrait, image. 29.03.2017 р.j УДК 7.021.7(477.5)Ф32 Л.К. Федевич ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОРНАМЕНТІВ СІВЕРЩИНИ У РІЗЬБЛЕНОМУ ДЕРЕВІ ІГОРЯ БІЛЕВИЧА У статті досліджуються ті елементи геометричного орнаменту Сіверщини, які найчастіше зустрічаються у плоскому тригранно- виїмчастому різьбленні такого носія традицій краю, як Ігор Білевич. В дослідженні використано найпростіші елементи: коло, хрест, трикутник, свастя (сварга), ромб, шестипроменева розетка, ключі – давні символи родючості, які є гармонійним втіленням чотирьох природних стихій: Сонця (Вогонь), Землі, Води, Повітря. Ключові слова: орнамент, різьблене дерево, традиції, інтерпретація, Сіверщина, природні стихії. Знакова (смислова) основа орнаментики привертає до себе увагу не випадково. Дослідники орнаменту вважа- ють, що він виник вже в епоху верхнього палеоліту (при- близно 20–10 тис. років до н. е.), коли використовувалися в декорі зигзаги, штрихи, смужки, хвильки, «ялинковий» орнамент, плетений («мотузковий») візерунок. Заснова- ний на незображувальній символіці, орнамент був май- же виключно геометричним, складався зі строгих форм кола, півкола, овалу, спіралі, квадрата, ромба, трикутни- ка, хреста і їх різних комбінацій. Однак уже тоді древня людина наділяла певними знаками свої уявлення про бу- дову Всесвіту, наприклад, коло – сонце, квадрат – земля, трикутник – гори, свастика – рух сонця і т. д. Поступово ці знаки-символи набули орнаментальної виразності ві- зерунка, який став розглядатися і як естетична цінність. Юрій Герчук, один з авторитетних дослідників орнаменту, зазначає, що мета орнаменту – прикрашати [1] Але спра- ведливо буде відзначити, що з орнаментальних мотивів з’явилася й піктографія, ранній етап писемності [2, с. 6]. Щодо Сіверщини, то це особлива територія України (по Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 494 ріках Десна, Сейм, Сула). Вона віддавна поєднала в собі елементи ментальності слов’ян і скандинавських племен. Відомо, що етнічна територія українців сформувалася на землях, які заселяли літописні східнослов’янські племе- на: поляни, древляни, волиняни, бужани, тиверці, уличі, а також сіверяни. «Сіве’ра» – це назва скандинавських вої- нів, які мігрували (ІV–VІІІ ст. – стара хвиля, ІХ–Х – наступ- на хвиля ) на Полісся (і далі) та, як стверджує Костянтин Тищенко (відомий учений-мовознавець, до речі, родом з Глухова), асимілювалися з місцевим населенням (в нашо- му випадку – слов’янізувалися) [3, с. 338–351]. Можливо, саме тому орнаментика цього краю настільки багата од- вічною символікою; саме тому вона так органічно впле- лася в народне мистецтво краю, що збереглася до наших днів, збагативши і урізноманітнивши місцеві мистецькі здобутки. Отже, орнаменти Сіверщини у нашому розу- мінні – це орнаменти Північно-Східного Полісся. Українське ужиткове мистецтво має давнє коріння. Зав- дяки літописам і пам’яткам, що дійшли до нас з княжої доби, відомо, що вже тоді існували промисли [4, с. 5], які потім стали власне українськими. Так найдавнішими ви- дами народного прикладного мистецтва є різьба по дере- ву, включаючи дерев’яну скульптуру, а також килимарство, вишивку, гончарство. Однак вважається, що художня об- робка дерева – найдавніший вид декоративно-приклад- ного мистецтва слов’ян. За формотворчими техніками художнє деревообробництво поділяється на відповідні галузі: бондарство, дерев’яне токарство, столярство та де- коративне різьблення (сніцарство). Дерев’яна скульпту- ра досягла свого найвищого розвитку за часів козацької держави в XVII–XVIII ст., сприйнявши себе правонаступ- ницею різьблення по каменю у часи Давньої Русі. Отож, маючи такі орієнтири та використовуючи ме- тод екстраполяції, ми можемо сміливо і виважено під- ходити до аналізу орнаментики сучасного майстра «су- хої» різьби на дереві глухівчанина Ігоря Білевича, члена НСМНМУ з 2003 року, викладача кафедри пе- дагогіки і методики технологічної освіти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. При цьому не можна забувати, що актуаль- ність даного дослідження поля- гає ще й у тому, що розшифровка знакової орнаментики різьблених узорів на дереві розкриває широ- кі можливості для ідентифікації орнаментальних мотивів суміж- них видів народного мистецтва: вишивки, ткацтва, вибійки, роз- писів, писанкарства, ковальства тощо. Це усвідомлює й сам май- стер, збираючи й вивчаючи орна- ментику бабусиних вишивок, тка- них обрусів, серветок. Як ми вже зазначили, найбільш древніми є прості гео- метричні форми – і їх майстерно поєднує у плоскій три- гранно-виїмчастій орнаментиці Ігор Білевич, оздоблюю- чи вироби з дерева різноманітного призначення. На художніх виставках, які відбулися за останні 5 ро- ків у Сумах («Кращий твір року», «Візерунки Сіверщи- ни») [5, с. 8] та у Глухові («Візерунки Сіверщини», «Сто ложок») [6] він продемонстрував таке розмаїття форм та оздоб у стилістиці плоского тригранно-виїмчастого різь- блення, що це дозволяє поставити ім’я Ігоря Білевича по- руч із кращими майстрами Сіверщини ХХІ століття Ві- ктором Ворожбитом, Анатолієм Колошиним, Анатолієм Іваньковим, які по праву вважаються патріархами відро- дження різьблення на Сіверщині [7 , с. 38]. Уродженець Шостки, Ігор Білевич з дитинства увібрав у себе поетичну красу звичаїв та обрядів нашого Північ- но-Східного Полісся, які не обходились без тканих лляних рушників, весільних скринь, вишитих рушників, хатнього і ритуального начиння. Тож у роботах молодого поліщу- ка, водночас традиційних і новаторських, органічно по- єднались ментальність слов’ян і скандинавських племен. Він не обмежується лише завченими прийомами геоме- тричного площинно-виїмчастого декорування виробів, а й упевнено синтезує смислові знаки орнаментів, запози- чених не тільки з древніх зразків різьби, а й з вишивок, тканих обрусів, серветок. Майстер справедливо вбачає зв’язок поліської оберегової символіки у всьому – у візе- рунках віконних наличників та дахів предківських хат, в інкрустації княжих патериць, в одвічних знаках виши- тої маніжки дідусевої сорочки, яку Ігор успадкував ра- зом з родинною схильністю до ремесла, творчості, філо- софського підходу до життя. Твори митця мають не лише вишукані візерунки, а й ужиткові функції: можна зберігати паляниці, сіль і вино Майстер Ігор Білевич ISSN 2218-4805 495 у його скриньках-хлібницях, сільничках і штофах. Естетика формотворення виробів свідомо перегукується у майстра з формами посуду козацької доби, гетьманської Укра- їни, Київської Русі. У творчості Ігоря Біле- вича дивовижно переплітається минуле з майбутнім. Оберігаючи традиції прадідів, розвиваючи настанови учителів, Ігор Воло- димирович, сам уже досвідчений педагог, має чимало учнів і шанувальників, які бе- руть участь у спільних з учителем вистав- ках, акціях. І в різьбярстві, і у викладанні Білевич дбає про майбуття мистецтва різь- би по дереву, бачить перспективу розвитку творчості в поєднанні національного з за- гальнолюдським, всесвітнього з ужитковим, формує у своїх вихованців гарні естетичні смаки, цілеспрямованість, креативність. У його довбаних коряках, ковганках, чашах, сніцарських мисниках, баклагах, фляж- ках бачиш органічне переплетення укра- їнських візерунків зі східними, модерних із прадавніми. Декоруючи в техніці геоме- тричного різьблення свої тарелі, скринь- ки, таці, ложки, художник відроджує пра- давню мову знаків, якою вільно володіло людство ще у дописемні часи. Тут Білеви- чу стають у нагоді вдало використані орнаментальні еле- менти, пов’язані з солярною та обереговою символікою наших предків – рівнобічні хрести, розетки, ромби, кола, зигзаги. Вироби Ігоря Володимировича – це не просто де- рев’яні речі, – кожну тарілочку чи братину виготовлено за «старовинним рецептом» сіверських майстрів, і їхній візерунок містить у собі закодоване послання нащадкам або ж частинку нашої історії. Найуживанішим елементом у різьблених прикрасах майстра є коло (круг). Загалом цей символ, що може зо- бражуватись у багатьох варіаціях, має чи не найбільше різноманітних значень. Коло може означати безперерв- ність буття і вічність. Як символ сонця воно походить із язичницької релігії, де означає божественну, життєдай- ну енергію (тарелі Білевича). Круг з точкою посередині в українській символіці – це знак сонця. Свій улюблений елемент різьби у вигляді шестипроменевої розетки (як говорить майстер, – сім помахів циркулем) він отримує сполучаючи круг зі схемою сніжинки, що символізує небо (це давній знак у багатьох народів). В орнаментах Біле- вича коло всередині завжди заповнене двома (і більше) схрещеними лініями, які несуть додаткове смислове на- вантаження. В такій інтерпретації орнаментоване коло дещо нагадує кельтський хрест з його обов’язково вписа- ною в круг верхньою частиною. Хрест (зокрема різні його модифікації) – один із найпоширеніших знаків у світовій культурі загалом. Він багатогранний і невичерпний та, на відміну од кола і квадрата, символізує ідею центричності, а не розмежування простору. Цікаво, що прямий хрест – це символ Сонця, Творця, чоловічого начала. Косий хрест – уособлення жіночого начала, Місяця. Накладання цих двох фігур дає подвійний хрест або 8-променеву зірку – символ об’єднання двох начал. Відомо, що ще у дохрис- тиянські часи хрест служив оберегом від злих духів. Пе- рехрещення двох ліній символізувало зустріч Земного з Небесним. Хрест означає також гармонію чотирьох сти- хій: вогню, води, землі і повітря. Хрест у колі – астроло- гічний символ Землі. Маючи таке всеохопне значення, хрест в інтерпретації Ігоря Білевича несе багатозначне навантаження: це і символ Сонця – «Огрівай, сонце!», і символ об’єднання двох начал (весільні ложки), і символ зустрічі Земного з Небесним, це також і символ гармонії чотирьох стихій: вогню, води, землі і повітря. Така фігура, як квадрат, яка зазвичай є однією із цен- тральних в орнаментах багатьох культур, у Білевича зустрі- чається не часто. Символізуючи досконалість, гармонію, порядок, цей елемент орнаменту у майстра використа- но на скриньці. Перехрещений квадрат означає «земне поле». Квадрат в українській традиції є одним із символів землі. Ідея цієї фігури – у розмежуванні простору, виділенні якоїсь ча- стини (поля). Духовно квадрат символізує Матерію, як коло – символ досконалості – дух. Тобто, квадрат проти- лежний до кола. Квадрат – знак особливого числа 4, яке українці розуміли як символ першоелементів. Це чоти- ри точки земної кулі: сторони світу; пори року; життєві Таріль Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 496 цикли; частини доби… Надзвичайно архаїчним знаком є ромб. Його пов’язу- ють із плодючістю людини і землі. Основою розшифру- вання значення символу є чоловіче та жіноче начало. Він складається з двох трикутників. Та найцікавіше те, що в праукраїнському розумінні три кути ромба тримає жін- ка (як три кути оселі), а лише четвертий – чоловік, який завершує цілісність. Ромб (із крапкою посередині) є сим- волом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике зна- чення для наших предків, означало достаток і добробут. Ромб, або як його ще називають «Трипільський квадрат» – це образ борони – інструмента, що готує землю до засі- ву. Майстер часто використовує цей елемент різьблення. У давніх віруваннях трикутник – це символ єдності трьох світів: земного, або явного; підземного, або не- видимого; небесного, або духовного. Цього трактування притримується і майстер. Про значення числа 3, яке ві- дображає трикутник, відомо багато. Символ трикутника здавна асоціюється зі стихією Вогню. Деякі дослідники вважають сучасною варіацією трикутника знак тризуба. Трикутники, що торкаються вершинами один до одно- го, нагадуючи «пісочний годинник», символізують Світ та Антисвіт. А місце їх дотику є своєрідним місцем пе- реходу із одного світу до іншого. Інколи між трикутни- ками зображають лінію, що зветься «Кільцем Великого Світіння», яка символізує дзеркало, де один світ віддзер- калюється в іншому і навпаки. На старовинних україн- ських вишивках ми бачимо подібні до трикутника фігури – шеврони – це ті самі трикутники, які не мають основи (незамкнуті). Ті з них, які обернуті вершиною вниз, оз- начають жіночу, або матеріальну сутність, вершиною вгору – чоловічу, духовну. Шев- рони зі спрямованою вниз вершиною по- рівнюють з жіночим лоном, вмістилищем, у якому зароджується і виношується нове життя. Лінійний орнамент із шевронів ви- глядає як зубчастий узор, ламана стрічка з ритмічним чергуванням. Шеврон із точ- кою перетину ліній угорі вважається одним із найдавніших орнаментальних знаків, що зустрічався ще у малюнках палеоліту і означав гору або землю. Трактування Білевичем цього елементу багатозначне. Насамперед це пов’язане з тех- нічними особливостями геометричного різьблення, де трикутник виступає основною фігурою. Праобраз свастики ми знаходимо у Мезині ( Короп- ський район Чернігівської області, на Сіверщині) на міс- ці стоянки мисливців на мамонтів (датується близько 20 000 років тому). Під час археологічних розкопок, ок- рім житлових і господарських споруд, на цій території знайдено чимало оригінальних високохудожніх виробів з бивня мамонта: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин, пташок, браслети, прикра- шені орнаментами. Один із браслетів вкритий першим відомим зображенням меандра (слово походить із Гре- ції від назви дуже звивистої річки Меандр). Орнаменти, котрі залишилися на виробах з кістки мамонта, мають елемент, який повторюється. За дослідженнями культу- рологів це – прасвастика аріїв. Найяскравіша свастика (або, як називають її слов’я- ни, сварга), точніше свастичний орнамент, викладена плінфою на стінах найстародавнішого собору Чернігова – Спасо-Преображенського, ровесника Софії Київської. Крім центральної шиї-барабана, меандр зі свастик опо- ясує башту зі сходинок, куди у часи Київської Русі заходив князь з почтом, підіймаючись на призначені для них хори. «У Київській Русі, – пише Н. Кокшаров, кандидат філо- софських наук, – хрест із зігнутими кінцями мав свою наз- ву – коловорот. «Коло» – давньоруська назва сонця, «во- рот» – давньоруське «повертати» чи «ворота». Сучасною українською мовою «коловорот» буде означати «повер- тає сонце» чи «ворота сонця». Коловорот символізує пе- ремогу сонця, світла над темрявою, життя (вічного) над смертю. Права свастика (посолонь) у православній тради- ції символізує перше пришестя сина Божого Ісуса Христа для спасіння людей, прямий хрест символізує його зем- ний шлях, а ліва свастика символізує воскресіння Ісуса Христа і його друге пришестя в силі і славі. Православна церква вживає дану форму хреста понад дві тисячі ро- ків. У розписах, на іконах, начинні, на древніх натільних хрестах часто зустрічається свастика, що означає у пра- вослав’ї і дію Духа Святого. Вже перші християни в рим- ських катакомбах зображували гамматичний хрест, який у багатьох індоєвропейських народів відповідав поняттю вічності або щастя й іменувався «свастикою» [8] Свасти- Весільна чернігівська ложка Скринька ISSN 2218-4805 497 ка нині вважається буддистським символом. Сварга – ві- домий під назвою «свастика» – це той самий хрест, але у русі – символ сонячного культу, в магічну силу якого ві- рили усі древні народи. В давніх українців він асоціював- ся із силою домашнього вогнища, з родинним щастям. Це усвідомлює майстер і часто використовує цей елемент у своїй орнаментиці. Оглядаючи вишукані сучасні твори художнього різь- блення Ігоря Білевича, мимоволі думаєш, що він одержи- мий самою творчістю: такі довершені його декоратив- ні тарелі, скриньки, хлібниці, полиці для ложок, коряки, княжі патериці, фляги, ковганки, не кажучи вже про ви- роби «звіриного» стилю (оздоби та іграшки: коники, бики, птахи; братини з тератологічним орнаментом). Інтерпре- тація та взаємовпливи орнаментів Скандинавії і Схід- нослов’янського світу тут виявлено вповні [9, с. 169–176]. У Ігоря Білевича справді фанатична працездатність. Він багато часу віддає різьбленню, творчому осмислен- ню дерев’яного матеріалу (липа, осика, береза, тополя, груша), але жоден виріб його не повторює один одного, а для цього треба не лише працювати, а й прочитати чи- мало фахової літератури, познайомитись із новинками, простудіювати тематичні статті. До того ж, він постійно працює як педагог, має своїх учнів, свою школу, нещодав- но отримав обласну літературно-краєзнавчо-мистецьку премію імені Пилипа Рудя [10]. У натхненній творчості І. Білевич виходить насампе- ред із животворчих традицій майстрів рідної Сіверщини, з якою пов’язав майже все своє життя, за винятком кількох років, проведених у Києві, які, звичайно ж, не пройшли безслідно для креативної натури художника, вдумливого і спостережливого чоловіка, якому багато що дали столич- ні виставки народного мистецтва, спілкування з колега- ми всіх регіонів України, інтенсивне культурне буття ве- ликого центру. Єднати своєю творчістю і подвижництвом історичні покоління народу – така почесна місія виклада- ча Глухівського національного університету імені О. До- вженка, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Ігоря Білевича, котрий щедро ділить- ся секретами віщого ремесла зі своїми студентами, при- хильниками та послідовниками. ПОСИЛАННЯ 1. Герчук Ю.Я. Что такое орнамент. Структура и смысл орна- ментального образа. – М.: «РИП-холдинг», 2013 . – 301 с. 2. Ворончихин Н.С., Ємшанова Н.А. Орнаменти. Стилі. Мотиви. – Іжевськ: Видавничий дім «Удмуртский университет», 2004. – 91 с. 3. Тищенко К. Мовні контакти: свідки формування українців. – К.: «Аквілон-Плюс», 2006. – 415 с. 4. Рибаков Б. Язычество Древней Руси. – М.: «Наука», 1987. – 782 с. 5. Федевич Л. Мовою орнаментів Сіверщини // Суми і сумча- ни. – 2011. –14 жовтня. – С. 8. 6. Коваленко О. Сто ложок Ігоря Білевича // Неделя. – 2013. – 13 квітня. 7. Білевич І. Анатолій Іваньков // Народне мистецтво – К., 2006, – № 35–36 (3–4). – С. 38. 8. Таємничі коди предків…– [Електронний ресурс] – http:// roza2012.net.ua/tayemnichi-kodi-predkiv-12-golovnix-simvoliv- ukra%D1%97nsko%D1%97-vishivki.html () 9. Половинська В.В. Контакти та взаємовпливи Скандинавії і Східнослов’янського світу XI – першої половини XII ст. в сфері матеріальної культури і мистецтва // Збірник наукових праць. – К., 2013.– С. 166–176. 10. Коваленко О. Глухівчанин Ігор Білевич отримав обласну літературно-краєзнавчо-мистецьку премію імені Пилипа Рудя // Неделя. – 2013. – 12 грудня. Федевич Л.К. Интерпретация орнаментов Северщины в резьблёном дереве Игоря Билевича В статье изучаются те элементы геометрического орнамента Северщины, которые чаще всего встречаются в плоской трехгранно- выемчатой резьбе такого носителя традиций Северского края, как Игорь Билевич. В исследовании использованы самые простые элемен- ты: круг, крест, треугольник, свастика (сварга), ромб, шестилучевая розетка, ключи – старинные символы плодородия, которые являются гармоническим воплощением четырех природных стихий: Солнца (Огонь), Земли, Воды, Эфира (Воздух). Ключевые слова: орнамент, резное дерево, традиции, интер- претация, Северщина, природные стихии. Fedevych L.K. Interpretation of Siversk ornaments in the wood art carving by Ihor Bilevych The article deals with the research of the parts of Siversk geometri- cal ornament which occur the most of in the plane trihedral grooved art carving by the renowned Siversk traditions master Ihor Bilevych. In the research the most simple symbols are used: circle, cross, triangle, swas- tika (swarga), rhombus, six ray rosette, keys – the ancient embodiments of fertility which harmoniously symbolize four natural elements: the Sun (fi re), the Earth, Water, Air. Key words: оrnament, wood art carving, traditions, interpretation, Siversk region, natural elements. 16.03.2017 р. Хлібниця j

Інтерпретація орнаментів Сіверщини у різьбленому дереві Ігоря Білевича

Репозитарії

Схожі ресурси