Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12901 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко / М. Братусь // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 60-66 . — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12901 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-129012010-10-26T12:03:36Z Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко Братусь, М. Слово в художньому творі 2010 Article Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко / М. Братусь // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 60-66 . — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12901 uk Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Слово в художньому творі Слово в художньому творі |
| spellingShingle |
Слово в художньому творі Слово в художньому творі Братусь, М. Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко |
| format |
Article |
| author |
Братусь, М. |
| author_facet |
Братусь, М. |
| author_sort |
Братусь, М. |
| title |
Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко |
| title_short |
Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко |
| title_full |
Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко |
| title_fullStr |
Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко |
| title_full_unstemmed |
Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко |
| title_sort |
давні й нові фразеологізми в художній прозі євгенії кононенко |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Слово в художньому творі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12901 |
| citation_txt |
Давні й нові фразеологізми в художній прозі Євгенії Кононенко / М. Братусь // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 60-66 . — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bratusʹm davníjnovífrazeologízmivhudožníjprozíêvgenííkononenko |
| first_indexed |
2025-07-02T14:52:44Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:52:44Z |
| _version_ |
1836547272840577024 |
| fulltext |
СЛоВо В
ХудоЖнЬому тВорі
Марія Братусь
Давні й нові фраЗеологіЗми в ХуДожній
ПроЗі євгенії КононенКо
Фразеологія, як відомо, найяскравіше відбиває дух, менталь-
ність народу, оскільки акумулює досвід попередніх поколінь і за-
вжди несе в собі емоційно-експресивну оцінку. Саме фразеологіз-
ми допомагають читачеві художнього твору уявити типовий образ
того чи того персонажа, почути його індивідуальні інтонації.
Минуле й сучасне завжди крокують поруч. Помітити в су-
часному художньому творі традиційний, широко вживаний
фразеологізм не так і складно, а виявити вислів, який має тенден-
цію стати фразеологізмом, – значно важче. Щоб явища сучасного
слововжитку увійшли в активний фразеологічний словник, потрі-
бен час. Формування такого словника залежить як від позамовних
причин, так і внутрішньомовних. На функціонуванні фразеологіз-
мів позначаються й соціальні чинники. Одні вислови характерні
для людей старшого покоління, інші – для молоді, одні – для лю-
дей з вищою освітою, інші – для людей без освіти. Мова сучасної
української прози відбиває ознаки часу, життя соціуму.
Сучасна письменниця, авторка багатьох неординарних,
цікавих й актуальних творів, Євгенія Кононенко вміло ви-
користовує у своїй творчості не тільки давні мовні джерела
українського народу, зокрема традиційні фразеологізми, але
й свіжі, активно вживані молоддю, що народжуються в сучас-
ній мовній практиці.
61слово в художньому творі
Традиційні фразеологічні вислови фіксуємо в мові персо-
нажів. Серед емоційно забарвлених назвемо такі: краще гір-
ка правда, ніж солодка брехня (‘про важливість повідомлень
правдивих речей’), як курка лапою, як осел хвостом (‘про не-
дбалість, неохайність, неакуратність’), через пень колоду (‘аби-
як, не так як треба’), як грім серед ясного неба (‘зненацька’), як
сніг на голову (‘зненацька’) чи пан, чи пропав (‘домогтися усьо-
го бажаного чи все втратити’), як дають, то бери, якщо б’ють,
то біжи, кричи (‘про пристосування до обставин’), котлети,
як то кажуть, окремо, таргани окремо (‘про суттєве та не-
суттєве’), було-було, і за водою спливло (‘минути, пройти без
вороття’), жити й горя не знати (‘життя без клопоту’).
Переважно наведені фраземи уживають персонажі, пред-
ставники інтелігенції, яка важко переживає добу нестабільнос-
ті, соціальну невлаштованість 90-х років ХХ століття. Пор.:
Зараз модно не робити культ з минулого, було-було, і за во-
дою спливло (3: 67); Але мене завжди моя мама вчила: краще
гірка правда, ніж солодка брехня (3: 137); Я таких картинок
намалюю сто на день! Таке, як «Три богатирі» чи «Три ца-
рівни», звичайно, не зможу, куди мені! Але й та чувирла теж
так не вміє! Вміє тільки, як курка лапою, як осел хвостом!
(3: 143); Ти й лекції за програмою розумієш через пень колоду,
а на гуртках взагалі всі говорять мовою, якої ти ніколи не ви-
вчала (1: 14); .. може, то був підступний план – прилаштува-
ти Настю в її родині, а собі жити й горя не знати (2: 142).
Уведення таких фразем, що часто виступають у ролі сентенції,
поради, роздумів у пряму мову персонажів, виявляє соціальну
психологію, увиразнює зображену ситуацію. Експресивність
фразеологічних сполук з часом не втратилася, а, навпаки, вони
осучаснені й актуалізовані.
Про соціальну, побутову невлаштованість, життя в клопотах
і турботах свідчать синонімічні фразеологічні сполуки житей-
ське море [5: 405], життєве море, тягти житейського воза.
Напр.: Під час того «стажування» ти підхоплюєш незапла-
новану вагітність. Знову жах, знову нудота, знову ганебний
каналізаційний чорторий в житейському морі (1: 20); І вони
пили, і він думав, що є два континенти в життєвому морі.
Один із них утворюють подружжя. Які люблять одне одного
Культура слова №72’ 201062
і які не люблять, або любить хтось один, або обидва люблять,
але не одне одного… Які можуть співіснувати і які не можуть,
одначе все одно співіснують. Які спільно тягнуть житейського
воза і які перекидають того воза на інших (4: 22). У контекстах
наведені сполуки стоять у кінці речення, тобто вони логічно уви-
разнені. Таке розташування фразем дозволяє акумулювати домі-
нантні значення, унаочнити ситуацію. Крім того, авторка послу-
говується стилістичною фігурою ампліфікації – завдяки повтору
прислівника знову підсилюється емоційність висловлювання.
Як антонімічні до названих сполук виступають номінації на
зразок для повного щастя, у найлуччих домах, провести вечір як
білі люди, жити як люди. Цікаво, що такі сучасні частовживані
сполуки мають подвійне значення: з одного боку, йдеться про
безтурботне життя, а з іншого – звичайне життя людей з їхні-
ми клопотами особистісного характеру, пов’язаними з питанням
моралі. Так, пор.: Але насправді свекруха була дуже задоволена
своїм життям. Єдине, чого їй бракувало для повного щастя,
– маленької дрібнички, штампика у паспорті (4: 6); – Все, як у
найлуччих домах, – чоловік цілує її у плече, подає плаща. Вони
виходять з дому, де на них біля під’їзду вже чекає таксі. – Про-
ведемо вечір як білі люди, – каже чоловік і голосно називає во-
дієві престижний ресторан (4: 26); У ліжку чоловік виявляє не-
абиякий такт і не нагадує про подружні обов’язки… На підлозі
– драні колготи. Залишки урочистого виходу в світ. Провели ве-
чір як білі люди. І раптом щось заспокійливо відгукнулося всере-
дині.. Чого б це? Мабуть тому, що поки чоловік був у ванні, вона
спритно заховала подарунки від француза у книжковій шафі за
томами БВЛ. Буде чим почастувати Василя, коли в чергове по-
тече кран на кухні (4: 31); Господи, коли ж ми житимемо як
люди? Коли можна буде кидати дружині тисячі баксів на мі-
сяць, і щоб не питала, де був, що робив, чому її не взяв (4: 139).
Авторка не оминає фразеологізмів, описуючи характери
персонажів, психологічні портрети. У таких описах підкреслю-
ється та чи інша характеристична деталь і водночас унаочню-
ється, конкретизується образ.
Для зображення гонористих людей, які презирливо ставлять-
ся до інших, слугують фразеологізми, неодмінним компонентом
яких є соматизм ніс. Наприклад: Просто вона зависоко задирала
63слово в художньому творі
носа і забагато крутила хвостом (3: 98); А щоб Мар’яна не за-
дирала носа, ніби тільки вона здатна робити дорогі подарунки, я
їй теж подарувала фірмові шкіряні рукавички (3: 114); Найбільше
ненавиджу тих, хто дере носа і не пускає знайомих людей на по-
ріг (3: 139).
У значенні ‘зазнати невдачі’ використано сполуку лишитися
з носом, пор.: – Ні! То Паня Бабченко! Зінка робила йому дірку
в голові: директор візьме гроші і витратить їх на себе. А ми
лишимося з носом. Ніби вона, паскуда, не знала, що за люди-
на був Анатолій! (3: 156). У прямій емоційній мові персонажа
з’являються два фразеологічні вислови, що підсилюють пси-
хічний стан людини, виявляють ставлення персонажа до іншої
особи. Лексема ніс набуває ознаки персоніфікації у розмовних
висловах, коли йдеться про людину, пор.: .. а переповнені мо-
торошними враженнями шукачі істини йдуть до відведеної їм
кімнати, за яку заплатили по п’ять гривень з носа (3: 181). У
значенні ‘дуже якісно’ вжито фразеологічну сполуку комар носа
не підточить, пор.: – Ну, то передай хазяїну, що все вийшло. Ко-
мар носа не підточить. А це вам, те, що ви просили, – він віддає
їм дискету, – файл anatol.spec та rudchenko.spec (3: 152).
Щоб передати стан неспокою, відчаю, гіркоти, почуття
незадоволення, використано сполуки на зразок моторошно
на душі, дряпали кішки по серцю, як у воду опущений, сам не
свій, як побитий пес, бути на грані, сидіти на голові. Напри-
клад: А хтось дізнався, що вона везе гроші й убив її за них.
Господи, куди це він? Проминув власний будинок! Настіль-
ки моторошно на душі (3: 97); Тому можна вірити, що він
таки йшов додому сам не свій. Як із зашморгу вийнятий. Як
у воду опущений. Він про щось таке довідався, що не міг
жити далі. І не міг, щоб далі жила його дружина» (1: 97);
Володя тікав від лютої дружини до якої-небудь молодиці,
яка таки солила огірки, на кілька днів, а потім повертався
додому, як побитий пес (1: 98); – Нічого хорошого! Жити
не хочеться! Всі в бігах, Павлик, як завжди, в мене на голові
(2: 23); Мама вже говорила бозна-що, чоловік був на грані, у
сина кінець навчального року (2: 12); У Лариси дряпали кіш-
ки по серцю, що Чеканчук так легко відновлює шури-мури з
сукою Мар’яною (3: 27).
Культура слова №72’ 201064
Виводячи на сторінки своїх творів образи людей, які фети-
шизують гроші, будь-якою ціною самостверджуються в жит-
ті, письменниця звертається до характерних усталених висло-
вів на зразок отримувати щось на халяву, мати задурно такі
гроші, хотіти гроші за так. Подібно до реалій суспільства
90-х років ХХ ст. зображено психологічні типи персонажів.
Наприклад: Але в Україні така стратегія не проходить,
оскільки всі дуже грамотні і звикли отримувати підтримку
на халяву (3: 11); Навіть, як дасть мені купу грошей, я не
куплю собі того, що Мар’яна мала задурно (3: 99); Я день і
ніч на роботі! Я заробляю гроші! Він сам тиняється по хаті!
Нікого не можу найняти, щоб його гляділи! Мало морили го-
лодом тих бабок. Стоять по переходах, руки тягнуть: люди
добрі, подайте, три дні не їла! А працювати в пристойний дім
не йдуть! Хочуть гроші за так! Я ніколи не подаю! (2: 44); Її
чоловік уже давно перебував на межі безробіття. Він брався
за все, навіть за мережевий маркетинг, але в нього нічого не
йшло. А тут задурно такі гроші (2: 138).
Грошовий стимул – наскрізна тема творів Євгенії Кононенко.
Зважаючи на фетишизацію грошей у добу, в якій живуть персо-
нажі, можна зрозуміти, чому в текстах так багато назв грошей. І
що дивно, серед цих назв рідко трапляється національна валюта
– гривня. Фігурує вона у контексті із соматичним іменником ніс
(п’ять гривень з носа). Часто вживані іменники гроші, валюта,
умовні одиниці, зелені папірці, зелена купюра, бакси, купони, кар-
бованці, дойчмарки. Йдеться насамперед про ознаки доби, в якій
опинилася країна у період її становлення, – нестабільне фінан-
сування, нестабільний стан економіки, девальвація гривні, поява
валюти – долара, отримання заробітної плати в конвертах й у
доларах. Звідси й поява таких явищ, як подарунок на день наро-
дження – валюта в конверті, наявність валюти у тих, хто працює
в іноземних фірмах, поява обмінних пунктів тощо. Пор., Треба
знайти обмінник, поміняти зелені купюри на купони, піти до
якогось харчового закладу (4: 139); І ось тобі на день народжен-
ня. Скромний конвертик зі скромним зеленим папірцем (4: 125);
Намацав зелену купюру. Що воно там? П’ятдесят? Десь було
двадцять. Було. Було, але нема часу шукати ті двадцять баксів.
Ідіотське слово «бакси» (4: 129); Привіз тьоті Марусі незвичні
65слово в художньому творі
тоді в радянському обігу дойчмарки, яких вона боялася і про-
сила його обміняти в банку на тоді ще радянські карбованці
(1: 63). Семантичне поле «гроші» (заробіток) розширюється за
рахунок лексем валютники, «валютні» діти: А потім Таня із
жалем сповістила, що саме цього дня її черга їздити до «ва-
лютників». Вона підробляла в платній швидкій допомозі для
забезпечених дітей» (3: 131); Приїде на «швидкій» до його
оптики, відвезе на свою дільницю, а сама поїде до «валютних»
дітей (4: 132).
Крім лексико-фразеологічних засобів, які вказують на соціаль-
ну тему, у сучасній прозі спостерігаємо фразеологізми, пов’язані
з вербалізацією морально-етичних понять. Це фраземи знижено-
го стилістичного забарвлення на зразок стрибати в гречку, шури-
мури, «ходити» наліво-направо, гуляти, перегуляти, березневий
кіт, скакати в гречку на буряках. Пор.: .. і паралельно стрибала
в гречку з якимось банальним провінціалом – навряд чи то якийсь
місцевий міліонер (3: 62); А в гречку на буряках скаче кожна друга
(1: 13); Якщо вона й гуляла, то дуже тихенько, я нічого не бачив
(1: 116); Тетяна плакала в квартирі у свекрухи, розповідала, що
давно знала про Свєтку, думала, хай перегуляє, березневий кіт,
а он як воно вийшло. А Тамара Владиславівна глухим голосом від-
казувала, що її чоловік після того, як… як у нього з’явилася жінка,
для неї перестав існувати (1: 119).
Що додають сучасні контексти до семантики усталених фра-
зем? Своєрідним знаком «сучасності» є власна назва Лувр, яка
потрапляє у вислів, співзвучний з відомим фразеологізмом ме-
тати бісер (розкидати, кидати, розсипати) бісер (перли, пер-
ла) свиням (перед свинями, перед свинями), який має значення
‘марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не
здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть’ (ФС, 386).
Наприклад: А тут та жалюгідна тупість, коли щось поясню-
вати – однаково, що вести свиню до Лувра (3: 8).
Серед зафіксованих фразеологічних зворотів вирізняємо
ті, що властиві мові персонажів, які представляють молодше
покоління. Серед них, наприклад, косити під щось – ‘удавати
із себе когось’, робити дірку в голові – ‘заклик до того, щоб
пам’ятати, тримати щось у голові’, кайфувати – ‘отримува-
ти задоволення’, вибитися в круті – ‘досягти матеріального
Культура слова №72’ 201066
успіху’. Пор., уживання названих висловів у контексті: Іміта-
ція – це не просто підробка чи фальшивка. Це коли сірість «ко-
сить» під яскравий талант. То найстрашніша лайка в устах
Мар’яни Хрипович. Навіть на лайка, а вирок (3: 11); В одній
з маленьких спалень схлипують діти. І ніякий мужик не сопе
й не вимагає матраса. Ти щиро кайфуєш від того (1: 28); А
Стьопка вибився в круті. В нього вдома так гарно (2: 25).
Особливістю ідіостилю Євгенії Кононенко є активне вжи-
вання фразеологізмів, що часто виступають у ролі стилістич-
ної фігури ампліфікації. Значення фразем пов’язане із соціаль-
ним, побутовим, морально-етичним життям сучасної людини.
Індивідуалізуючи мову персонажів, вони водночас постають
словесними символами, образною характеристикою сучасного
суспільства.
1. Кононенко Є. Без мужика. Prosus nostalgos. – Львів, 2006.
2. Кононенко Є. Зустріч у Сан-Франциско: Збірка оповідань. – К., 2006.
3. Кононенко Є. Імітація: Роман. – 2 вид., випр. – Львів, 2008.
4. Кононенко Є. Новели для нецілованих дівчат. Рукописні новели. – 2 вид.
– Львів, 2009.
5. Словник фразеологізмів української мови. – К., 2003.
Олександра Задорожна
слово-обраЗ життя
в мові уКраїнсьКої ПоеЗії
У мовомисленні українців життя – період від народжен-
ня до смерті, який поділяють на чотири часові відтинки: ди-
тинство, молодість, зрілість, старість. Кожна людина рано
чи пізно задумується над прожитими роками: аналізує зро-
блене, по-своєму оцінює втрачене, будує плани на майбутнє.
Філософсько-естетичне трактування поняття «життя» в худож-
ній картині світу зумовлює формування поетичного словника
української мови другої половини ХХ століття.
Простежуючи функціонування слова «життя» в поетичних
текстах, спираємося на лексикографічну паспортизацію цієї
лексеми: «1. Існування всього живого; прот. смерть. 2. Стан
|