Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Ткачук, М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української мови НАН України 2010
Schlagworte:	Наріччя. Говори. Говірки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12915
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках / М. Ткачук // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 138-141. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-12915
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-129152010-10-26T12:03:18Z Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках Ткачук, М. Наріччя. Говори. Говірки 2010 Article Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках / М. Ткачук // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 138-141. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12915 uk Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наріччя. Говори. Говірки Наріччя. Говори. Говірки
spellingShingle	Наріччя. Говори. Говірки Наріччя. Говори. Говірки Ткачук, М. Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках
format	Article
author	Ткачук, М.
author_facet	Ткачук, М.
author_sort	Ткачук, М.
title	Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках
title_short	Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках
title_full	Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках
title_fullStr	Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках
title_full_unstemmed	Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках
title_sort	назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Наріччя. Говори. Говірки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12915
citation_txt	Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках / М. Ткачук // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 138-141. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT tkačukm nazviglečikívžovtihtalatattâbílogovčornobilʹsʹkihgovírkah
first_indexed	2025-07-02T14:53:26Z
last_indexed	2025-07-02T14:53:26Z
_version_	1836547316964655104
fulltext	Культура слова №72’ 2010138 1. Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рос- лин. – К., 2004. 2. Омельковець Р. С. Номінація лікарських рослин в українському західно- поліському говорі: монографія. – Луцьк, 2006. 3. Славянские древности. Этнолингвистический словарь: в 5 т. – М., 1995- 2004. – Т. І: А-Г. – 1995. 4. Чубинский П. П. Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. – СПб, 1872. – Т. І. – Вып. 1. Марина Ткачук наЗви ГЛечиків жОвтих та Латаття біЛОГО у ЧорнобильсьКиХ говірКаХ У водоймах Київського Полісся, зокрема на території радіо- активної Чорнобильської зони, поширені одні з найкрасивіших у нашій природі квітів – латаття біле та глечики жовті. Вони за- несені до Червоної та Зеленої книг України. Ці рослини родини лататтєвих мають довге кореневище, великі білі й жовті квітки і серцеподібне листя, що плаває на поверхні води. Літературну назву латаття за розміром листя рослини пов’язують із лата ‘шматок, яким зашивають дірки; вставка’, лататий ‘з великим і широким листям’ [1: 199-200]. Назва гле- чики мотивована формою квітки рослини. Говірки як лабораторія природного назвотворення залиша- ються невичерпним джерелом різноманітних похідних назв, які ґрунтуються на виділенні важливих ознак рослин, покла- дених в основу їх номінації. Так, у середньополіських говірках Чорнобильщини ці рослини мають такі назви: л’і́л’ійа, л’і́л’ійа б’е́ла, ма́коўк’і, вад’ани́йе ма́каўк’і, ма́каўка б’е́ла, г’і́роўк’і, настайа́шч’ійе г’і́роўк’і ‘латаття біле’; л’і́л’ійа, гле́чики, ма́коўк’і, вад’ани́йе ма́каўк’і, жо́ўта ма́каўка, г’і́роўк’і, ко́н’ск’ійе г’і́роўк’і, балбу́тк’і, балбу́тачк’і, корзи́нк’і ‘глечики жовті’. Часткова полісемія у номінації цих рослин зумовлена поді- бністю їх зовнішніх ознак і умовами зростання. В одних населе- них пунктах обидві рослини мають ту саму назву: л’і́л’ійа (Рз., Рд., Кп., Тер., Ст., Жв., Бр.), г’і́роўк’і (Бн., Пр.), ма́коўк’і (Оп., 139наріччя. говори. говірки Тар., Жв.); в інших – назви рослин протиставлені, зокрема за означенням (першою у парі подана назва латаття білого, другою – глечиків жовтих): настайа́шч’ійе г’і́роўк’і – ко́н’ск’ійе г’і́роўк’і (Ус., Ст. Ш.), г’і́роўк’і по́ўнийе – г’і́роўк’і непо́ўнийе, шалуд’і́вийе (Зм.), ма́каўка б’е́ла – ма́каўка жо́ўта (Кп.). У деяких говірках на позначення латаття білого та глечиків жовтих паралельно з протиставними існує і спільна назва – вад’ани́йе ма́каўк’і (Кп.). У говірках збережено чимало давніх назв рослин, мотивація яких не зрозуміла сучасним мовцям. Такими лексемами є слука ́ ‘цибуля ведмежа’, ши́л’ага, мо́лож ‘різновиди верби’, скулав’е́ з’е́л’:е ‘болотяна трав’яниста рослина із жовтими квітками’ тощо. Так, затемнену внутрішню форму має ботанічна назва г’і́роўк’і. Українським говіркам, зокрема й поліським, відомі номени ги́ря, ги́рявий ‘низько обстрижений’ [3: 283-284]. Ана- логічні значення цих лексем зафіксовано в інших слов’янських мовах: бр. гíра ‘волосся, чуб’, рос. ги́́ря ‘обстрижене волосся, обстрижена голова’. Від цієї основи внаслідок метафорично- го перенесення за подібністю утворився іменник гíрка ‘нижня широка частина горщика’, ‘горщик з відбитою верхньою час- тиною’. Ймовірно, саме форма квітки рослини, її подібність до горщика лежить в основі номінації болотяних квіток (пор. білоруські назви білоцвітого латаття – го ́рочк’і, г’і́рачк’і [2: к. 98], а також назви латаття білого та глечиків жовтих в інших українських говірках: кувшинки, кувшинчики, кубишка, глечи- ки, гладишечки, банки жовті, банки білі). Семантично непрозорою є й інша назва глечиків та латаття – балбу́тк’і, балбу́тачк’і. У чорнобильських говірках ці лексеми засвідчено й з іншими значеннями: балбуто́чк’і ‘квітка, яка ще не розпустилася, зав’язь’, балбу́тк’і, балбу́тачк’і ‘калюжниця болотна’. Етимологію лексем не встановлено. Формально прозорою є модель, за якою утворилась інша діалектна назва латаття та глечиків – ма́каўка < мак. Мо- тив номінації мовці пояснюють так: перецв’іте́ / а тод’е́ отака́ шипу́хта йак гоуло́ўка ма́ку отака́ ц’а // ато́д’е́ його́ розло́мл’уйем іта́м ўже ду́же до́бре (Тар.); ма́каўк’і то́чно йак гаро́д’ана ма́коўка // (Оп.); мак найе́ǐ сма́чниǐ // йак вана́ ацв’іт’е́ / така́ ма́каўка в’ел’і́ка іта́к’і́ вку́сни соло́дк’ісоло́дк’і мак / дакми́ е́то бро́д’ім і ло́вл’ім ма́каўк’і // (Б. С.). Говіркова Культура слова №72’ 2010140 назва має прозору мотивацію: подібність плоду однієї рослини до плоду іншої рослини: після цвітіння квітка виганяє плід, зо- вні подібний до голівки маку. Солодкий пилок латаття білого, на відміну від пилку глечиків жовтих, діти вживали в їжу (ймо- вірно, мотивація назви ма́коўка за придатністю до вживання в їжу має народноетимологічне коріння). На цьому ґрунтується порівняння квітки латаття з маківкою (пор. назви пилку латаття білого – мак, ка́шка), а також протиставлення настайа́шч’ійе г’і́роўк’і – ко́н’ск’ійе г’і́роўк’і (Ус., Ст. Ш.), л’і́л’ейі л’удск’і́йе – л’і́л’ейі ко́н’ск’ійе (Бч.) та ін. Означення кінський має семан- тику ‘непридатний для використання’. У чорнобильських говірках латаття біле та глечики жовті називають ліліями. Лексема запозичена в українську мову з ла- тинської через німецьке посередництво [1: 261] і перенесена на назви латаття та глечиків з огляду на подібність їхніх квіток до квітки лілії. Метафоричною з походження є назва глечиків жовтих – корзи́нк’і, яка утворилась унаслідок асоціативного зіставлення форми квіток рослини з відповідним предметом. У чорнобильських говірках на позначення листя латаття та глечиків спорадично вживають давню з походження лексему лопух, якою зазвичай називають рослину Arctium lappa L. У чор- нобильських говірках назва ло́пух багатозначна: ‘лопух справ- жній’, ‘калюжниця болотна’, ‘листя латаття’ та ‘листя глечи- ків’. В основі цих номінацій – розмір листя рослин; наприклад, автори Етимологічного словника української мови зазначають, що у праслов’янській мові слово лопух (псл. lopuxъ), що по- ходить від основи lopъ (*lаp-) ‘лист’, означало рослину з ве- ликим і широким листям [1: 289]. Можливо, відбулося перене- сення за подібністю назви ло́пух ‘калюжниця болотна’ > ло́пух ‘листя латаття і глечиків’, оскільки в чорнобильських говірках ло́пухом частіше називають іншу рослину із золотисто-жовтим цвітом і чималими листками – калюжницю болотну. Отже, у номінації латаття білого та глечиків жовтих перева- жає мотивація назв рослин за зовнішніми характерними озна- ками (формою квітки, плоду чи розміром листя рослини), часто із розрізненням за кольором чи придатністю / непридатністю для використання людиною. При цьому назви переважно сягають праслов’янської мови, і лише деякі є запозиченнями. 141наріччя. говори. говірки 1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / За ред. О. С. Мельничу- ка. – К., 1989. – Т. 3. 2. Назарова Т. В. Лінгвістичний атлас Нижньої Прип’яті. – К., 1985. 3. Словарь української мови / Упоряд. з дод. власного матеріалу Б. Д. Грін- ченко. – К., 1958. Умовні позначення говірок Чорнобильський р-н Київської обл. Бн. – Бенівка Бр. – Буряківка Бч. – Бички Зм. – Зимовище Кп. – Куповате Оп. – Опачичі Пр. – Паришів Рд. – Рудьки Рз. – Розсоха Ст. Ш. – Старі Шепеличі Ус. – Усів Поліський р-н Київської обл. Дб. – Діброва Жв. – Жовтневе З. П. – Зелена Поляна Ст. – Стебли Тар. – Тараси Тер. – Терехи Гомельська обл., Білорусь Б. С. – Біла Сорока Людмила Колєснік наЗви сПоріДненості й свояцтва у буКовинсьКиХ говірКаХ Назви спорідненості і свояцтва – давній і відносно стійкий шар лексики. Історія творення цих слів складна і нерозрив- но пов’язана з усталенням традиційних сімейних стосунків, створенням сім’ї. Етимологія деяких назв спорідненості досі остаточно не з’ясована. Кількісно це невелика група слів, але розмаїта і чітко структурована, що можна пояснити важливи- ми функціями, які виконували і виконують члени роду, родини, сім’ї у громадському житті та вихованні нащадків. Більшість

Назви глечиків жовтих та латаття білого в чорнобильських говірках

Institution

Ähnliche Einträge