Побожно – по-божому
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12918 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Побожно – по-божому / Н. Мех // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 148-150. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12918 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-129182010-10-26T12:03:18Z Побожно – по-божому Мех, Н. Сакральне слово 2010 Article Побожно – по-божому / Н. Мех // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 148-150. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12918 uk Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Сакральне слово Сакральне слово |
| spellingShingle |
Сакральне слово Сакральне слово Мех, Н. Побожно – по-божому |
| format |
Article |
| author |
Мех, Н. |
| author_facet |
Мех, Н. |
| author_sort |
Мех, Н. |
| title |
Побожно – по-божому |
| title_short |
Побожно – по-божому |
| title_full |
Побожно – по-божому |
| title_fullStr |
Побожно – по-божому |
| title_full_unstemmed |
Побожно – по-божому |
| title_sort |
побожно – по-божому |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Сакральне слово |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12918 |
| citation_txt |
Побожно – по-божому / Н. Мех // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 148-150. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mehn pobožnopobožomu |
| first_indexed |
2025-07-02T14:53:35Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:53:35Z |
| _version_ |
1836547326993235968 |
| fulltext |
Культура слова №72’ 2010148
Тільки досконалі досягають висоти смиренності. У сми-
ренному серці вже не знаходить собі місця дратівливість, –
навпаки, воно сповнене любові, миру, радості духу й весело-
щів мудрості (Р. Ярема).
Говорячи про силу смиренності, святий Єфрем Сирін пише:
«Смиренний не пишається, не гонорує, слугуючи Господу
через страх перед Ним. Смиренний не встановлює своєї волі,
всупереч істині, але підкоряється істині. Смиренний не за-
здрить успіху ближнього, не радіє з його падіння, а, навпаки,
радіє з тими, хто радується, і плаче з тими, хто плаче. Сми-
ренний не принижується у злиднях і бідності й не бундю-
читься у благоденстві та славі, але постійно перебуває в тій
самій чесноті. Смиренний не наговорює братові на брата
(це сатанинська справа), але служить для них миротворцем,
не відплачуючи злом за зло. Смиренний шанує не тільки ви-
щих, але й нижчих за себе. Смиренний всіма силами прагне
до благоговіння. Смиренний не захоплюється дратівливіс-
тю, нікого не ображає, ні на кого не кричить. Смиренний не
опирається і не лінується, хоча б й опівночі покликали його на
справу, тому що поставив себе на послух заповідям Господ-
нім. Смиренний не знає ані прикрості, ані лукавства, але у
простоті й непорочності служить Господу у святині, в мирі
й у радості духовній».
Прикметник смирний вживається у значенні ‘покірний,
лагідний (про людину)’; ‘спокійний, не норовистий, не злий
(про тварину)’. Як бачимо, фрагмент семантики слова смир-
ний, а саме покірний, лагідний (про людину), збігається з дру-
гим значенням слова смиренний.
Отже, слово смиренний за своєю семантикою ширше від слова
смирний, але значно вужче за сферою стилістичного вживання.
Наталія Мех
Побожно – По-божому
Перше, що згадується, коли чуєш слово по-божому, то це
сентенція «По-божому жити – людям служити». Але ж все не
так велично та піднесено в мовній практиці. Літературні зразки
149сакральне слово
засвідчують і інші приклади вживання цього слова: Крав він
по-божому, якийсь фунт-два на пудові, не більше (М. Стель-
мах). Що ж означає прислівник по-божому і чим відрізняється
його значення від іншого, співзвучного з ним прислівника по-
божно? Тобто спробуймо з’ясувати, як розрізняється значення
кожного з цих паронімів.
Допоможе нам Словник української мови в 11-ти томах. У
ньому прислівник по-божому означає ‘як годиться, як слід;
добре’, пор.: Весілля першого дня – ото тільки весілля!.. Все
якось по-божому: весело, гарно, неначе веснянок дівчата гра-
ють (І. Нечуй-Левицький); ‘чесно, справедливо, без кривди’:
Хто вік по-божому прожив, Нікому зла і кривди не чинив,
Того до смерті будуть поважати І добрим словом поминати
(Л. Глібов); Олександр знову прочитав приговор, і ще дужче
сколихнулися селянські голови й голоси. – Оце по-людському і
по-божому… – Коли ж будемо землю ділити? (М. Стельмах).
Також по-божому вживається у значенні ‘потроху, не дуже ба-
гато’. У СУМ має позначку розм.
У художній літературі натрапляємо на приклади, де сино-
німами виступають слова по-божому та по-християнському,
пор.: – Та ти не лайся без толку, не лайся. А от узяв би та
по-християнському, та по-божому опреділив би її на службу
куди-небудь (Г. Хоткевич).
Ще один синонім, семантично пов’язаний із висловами по-
християнському, по-божому, знаходимо у П. Куліша, пор.: За-
кричали страшним криком/ Всі луги й діброви/ Та й замовкли,
– ведуть люде/ Тихії розмови,/ Як по-божому, святому/ Жити
на Вкраїні,/ Осягати під левади/ Вольні займанщини.
Як паронімічний вислів, співвіднесений із прислівником
по-божому, вживається слово побожно. Це прислівник, утво-
рений від прикметника побожний, напр.: І хай бог милує й не
допускає, – стиха побожно промовила вона, оглядаючи куряву
(С. Васильченко); Евеліна підвелася. Побожно перехрестилась
і вийшла з каплиці (Н. Рибак); Маланка, заклавши руки, побож-
но слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й
чому забраковане дерево (М. Коцюбинський).
Для заглиблення у семантику слова побожно пропонуємо
розглянути і слова побожний та побожність. Так, побожний
Культура слова №72’ 2010150
має таке значення ‘який ревно виконує всі релігійні обряди; ві-
руючий’, пор.: Побожний аскет вік в пустині прожив І молит-
вою й постом богині служив (І. Франко); ‘властивий релігійній,
віруючій людині’: Газдиня вже вчиняє паску. Місить тісто з
побожними думками, стараючись гнати від себе всяку злість і
нечисть (Г. Хоткевич); ‘пов’язаний з релігією; церковний’: Зоня
увійшла в кімнату, співаючи побожний гімн (Леся Українка);
Коли перші [старі] співали до захрипу побожні пісні, то молодь
переплітала їх світськими, часто не зовсім пристойними коло-
мийками (І. Вільде). Також побожний – це ‘сповнений найщи-
рішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий’:
Громада перешіптується, з побожним подивом поглядаючи на
Руфіна і Прісціллу (Леся Українка); Бальзак придивлявся до роз-
червонілого обличчя молодого письменника. Йому подобався по-
божний погляд, яким той дивився на нього (Н. Рибак).
Побожність – абстрактний іменник, співвідносний з при-
кметником побожний, пор.: Наймичка Килина вияснила собі На-
дину побожність трохи інакшими мотивами (А. Кримський); З
солодким стисканням серця, з трепетом побожності припада-
ла вона устами не тільки до холодного металу [хреста], але й до
м’якої руки о. Василя (М. Коцюбинський); Гриша чесно примі-
рявся оком, щоб роздавати [їжу] однаково, щоб вистачило всім.
Угорці дивилися на нього майже з побожністю (О. Гончар).
Прислівник побожно, іменник побожність співвідносні за
своїм значенням із прислівником по-божому, проте прислів-
никове слово побожно має іншу сполучуваність на зразок: по-
божно слухати, побожно брати і означає ‘шанобливо’, ‘уваж-
но’ тощо. Пор.: Ларіон Денисенко побожно перехрестився на
далекий дзвін і, прислухаючись до своїх думок, що тривожили
його, непевно промовив… (М. Стельмах); Беріть же, пошта-
рі, до рук побожно/ оцей мій лист як всі такі листи,/ щоб з
материнських серць краплину кожну/ синам на бій, як зброю,
донести! (Н. Забіла); Всі заніміли,/ навіть врівноважені,/
скептичні, завжди стримані знавці./ А потім обережно і
побожно/ обтерли пил,/ вдивлялися в мазки,/ вивчали фарби,
школу і манеру (Л. Костенко).
Отже, перш ніж ужити кожне з названих слів-паронімів, ба-
жано усвідомити, що саме воно означає та яка сполучуваність
доречна в тому або іншому конкретному випадку.
|