Обоження – обожнення
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12920 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Обоження – обожнення / О. Мирончук // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 157-158. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12920 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-129202010-10-26T12:03:11Z Обоження – обожнення Мирончук, О. Сакральне слово 2010 Article Обоження – обожнення / О. Мирончук // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 157-158. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12920 uk Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Сакральне слово Сакральне слово |
| spellingShingle |
Сакральне слово Сакральне слово Мирончук, О. Обоження – обожнення |
| format |
Article |
| author |
Мирончук, О. |
| author_facet |
Мирончук, О. |
| author_sort |
Мирончук, О. |
| title |
Обоження – обожнення |
| title_short |
Обоження – обожнення |
| title_full |
Обоження – обожнення |
| title_fullStr |
Обоження – обожнення |
| title_full_unstemmed |
Обоження – обожнення |
| title_sort |
обоження – обожнення |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Сакральне слово |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12920 |
| citation_txt |
Обоження – обожнення / О. Мирончук // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 157-158. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mirončuko obožennâobožnennâ |
| first_indexed |
2025-07-02T14:53:41Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:53:41Z |
| _version_ |
1836547333544738816 |
| fulltext |
157сакральне слово
релігійні небогослужбові піснеспіви, які виконуються народом
як у храмі, так і поза ним тощо. Деякі жанри можуть належати
кільком підстилям, а інші – тільки одному.
Вивчення підстилів та жанрів конфесійного стилю має ве-
лике значення для нового осмислення історії української літе-
ратурної мови та визначення місця конфесійного стилю у ній,
адже історія літературної мови – це історія її стилів, а історія
стилю – це історія його стильових різновидів і жанрів.
1. Бабич Н. Богословський стиль української мови у контексті стилістичної
науки: збірник науково-дидактичних праць. – Чернівці, 2009.
2. Білоус П. Історія української літератури ХІ-ХVІІІ ст.: навч. посібник. –
К., 2009.
3. Грималовський І. С. Мова української духовної поезії ХVІІІ – початку
ХІХ століття: Дис. ... канд. філол. наук / Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія
Федьковича. – Чернівці, 2006.
4. Левшун Л. О слове преображенном и преображающем: теоретико-
аналитический очерк истории восточнославянского книжного слова ХІ-
ХVІІ веков. – Минск [2009].
5. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української
мови: підручник / За ред. Л. І. Мацько. – 2 вид. – К., 2005.
Олександр Мирончук
обоження – обожнення
У лексиці сучасної української мови функціонують два від-
дієслівні прикметники-пароніми: обоження і обожнення. Вони
утворені, відповідно, від дієслів обожувати і обожнювати.
«Словник української мови» в 11 томах фіксує ці дієслова з од-
наковим значенням: «ОБОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБО-
ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Те саме, що обожнювати. Оль-
жині товаришки знали, хто найлюбіший маркізі й Турманші, і
обожували Ольгу (Н.-Лев., І, 1956, 427). ОБОЖНЮВАТИ, юю,
юєш, недок., ОБОЖНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Надавати
кому-, чому-небудь рис, властивостей надприродної сили. Обо-
жнювати явища природи. 2. перен. Дуже поважати, любити
кого-небудь; надмірно захоплюватися кимсь. Панянка, що її Кос-
тенко обожнює особливо за її інститутську невинність, через
тиждень після вінчання починає потайний роман з офіцером
Культура слова №72’ 2010158
артилерії (Фр., XVI, 1955, 123); // З благоговінням ставитися
до чого-небудь; свято шанувати щось. Введення Пушкіним у по-
етичний стиль слів і словосполучень із просторічного мовного
потоку... викликало бурю невдоволення і протесту в колах, які
обожнювали «вишуканий стиль» (Талант.., 1958, 19)» (СУМ,
V, 549). Проте, в церковно-релігійних текстах ці слова мають
різне значення.
Так, лексема обоження вживається як богословський і аске-
тологічний термін, що позначає максимальне єднання людини
з Богом. Радуйся, [Богородице], Ти Адама обожила і роз’єднане
з’єднала (З церк. літ.); Безодня милости й щедрот оточила мене
милосердним вшестям Твоїм, Ти бо, Владико, тіло прийнявши і
подобу раба на Себе взявши, обожив його і з Собою прославив (З
церк. літ.) та ін. Відповідні значення матимуть дієслова обожува-
ти, обожити, – ‘з’єднати з Богом, уподібнити Богові’; пасивний
дієприкметник минулого часу обожений – ‘той, який обожився’.
Слово обожнення вживається зі значенням, яке відображе-
но в СУМ: «ОБОЖНЕННЯ, я, с. Дія за знач. обожнити. Коли
забути про це [справжній патріотизм], можна скотитись до
обожнення галушок і синіх шароварів (Рильський, III, 1955,
38). ОБОЖНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обожнити.
2. у знач. прикм., перен., заст. Багатий, щедрий, благословен-
ний. Мусульманин квапиться на широкі, обожнені водою й
врожаями землі, зазіхав на обительські скрині, на спокій... (Ле,
Міжгір’я, 1953, 62)» (СУМ, V, 549, 548).
Тому рекомендуємо вживати слово обоження зі значенням ‘єд-
нання людини з Богом’, а обожнення – ‘надавання кому-, чому-
небудь божественних рис, властивостей надприродної сили’.
Олександр Мирончук
ДуХовенство – ДуХівництво
Серед загальних іменників із конкретним значенням окрему
групу становлять збірні іменники, які означають сукупність од-
накових або подібних предметів, що сприймається як одне ціле.
В українській мові є збірні іменники, подібні формою, але відмін-
ні значенням, – духовенство і духівництво. Це слова-пароніми,
|