Робити пропуск, а не ставити пробіл
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12924 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Робити пропуск, а не ставити пробіл / К. Городенська // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 164-165. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-12924 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-129242010-10-26T12:03:31Z Робити пропуск, а не ставити пробіл Городенська, К. Наші консультації 2010 Article Робити пропуск, а не ставити пробіл / К. Городенська // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 164-165. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12924 uk Інститут української мови НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наші консультації Наші консультації |
spellingShingle |
Наші консультації Наші консультації Городенська, К. Робити пропуск, а не ставити пробіл |
format |
Article |
author |
Городенська, К. |
author_facet |
Городенська, К. |
author_sort |
Городенська, К. |
title |
Робити пропуск, а не ставити пробіл |
title_short |
Робити пропуск, а не ставити пробіл |
title_full |
Робити пропуск, а не ставити пробіл |
title_fullStr |
Робити пропуск, а не ставити пробіл |
title_full_unstemmed |
Робити пропуск, а не ставити пробіл |
title_sort |
робити пропуск, а не ставити пробіл |
publisher |
Інститут української мови НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Наші консультації |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12924 |
citation_txt |
Робити пропуск, а не ставити пробіл / К. Городенська // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 164-165. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT gorodensʹkak robitipropuskanestavitiprobíl |
first_indexed |
2025-07-02T14:53:54Z |
last_indexed |
2025-07-02T14:53:54Z |
_version_ |
1836547345696686080 |
fulltext |
Культура слова №72’ 2010164
загальну, то вона пишеться в лапках з великої літери: реферат
на тему «Механізм створення і функціонування бізнесу в інтер-
неті» або ж знайти книжку «Розміщення продуктивних сил».
Отже, по-різному оформляємо такі назви: Програма з дисциплі-
ни «Ділова українська мова», але Програма з ділової української
мови. Порівняйте також: Під час вступу за напрямками підго-
товки у галузі знань «Економіка та підприємництво»… та При-
ймання до екстернату здійснюють за такими напрямками: ме-
неджмент, міжнародна економіка, фінанси і кредит.
Іноді вживають лапки в конструкціях на зразок освітньо-
кваліфікаційний рівень «магістр» («бакалавр»), за спеціальністю
«українська мова і література». Проте такі назви не станов-
лять умовних найменувань, тому й лапки тут не потрібні.
Нестабільність у вживанні великої / малої літер в деяких
абревіатурах на позначення установ, організацій фіксуємо
у таких написаннях: мін’юст, але Міносвіти, Міноборони,
Мінпраці, Мінторг. Загальні назви, як відомо, треба писати з
малої літери: міносвіти, мін’юст. Очевидно, офіційною тре-
ба вважати назву на зразок Мінфін України, а загальною мінфін
і відповідно до цього вживати велику або малу літеру, яка й до-
поможе розрізнити офіційну та неофіційну назву.
Зважаючи на різнобій у практиці написання деяких власних
і загальних назв у діловій сфері, непослідовність уживання ве-
ликої / малої літери в офіційних / неофіційних назвах, варто на
основі чинного «Українського правопису» розробити правила
щодо вживання великої / малої літери у діловій сфері.
Світлана Терещенко
робити ПроПусК, а не ставити Пробіл
Серед вимог до оформлення статей або тексту праць є й та,
що визначає відстань до і після тире, між ініціалами і прізвищем,
родовою і видовою назвою населеного пункту, цифрами і назва-
ми грошових або метричних одиниць тощо. Ця відстань – не
заповнене нічим місце між буквами або іншими знаками в дру-
кованому рядку. У видавничій справі її називали донедавна про-
білом, напр.: Треба розрізняти тире (–) і дефіс (-): відмінність
165наші консультації
полягає в їх розмірі та наявності пробілів до і після тире (Із ви-
мог до оформлення статей). Коротшу відстань у комп’ютерному
друкові називають нерозривним пробілом, пор.: Між цифрами і
назвами одиниць (грошових, метричних тощо), а також між
прізвищами та ініціалами ставити нерозривний пробіл (Із ви-
мог до оформлення статей); Ініціали відділяються від прізвищ
нерозривним пробілом (Із вимог до оформлення статей); Ско-
рочення т. п., т. д., ХІХ ст., ініціали при прізвищах, назви насе-
лених пунктів на зразок м. Київ, с. Михайлівка друкувати через
нерозривний пробіл (Із вимог до оформлення статей).
Друкарський термін пробіл в українській мові вживали як
кальку російського пробел. Дослідники пропонують замінити
його одним із трьох синонімів – пропуск, проміжок, прогалина.
Найточнішою назвою незаповненого нічим місця між буквами
або буквами та іншими знаками є слово пропуск. Саме тому
його почали вживати замість пробіл у нових вимогах до оформ-
лення статей, пор.: У тексті використовується дефіс «-», який
не відділяється пропусками, і тире «–», яке відділяється з
обох боків пропусками. Перед розділовими знаками пропуск не
роблять, а після них – роблять. Дужки та лапки безпосередньо
охоплюють текстовий блок і відділяються лише зовні пропус-
ками (Із вимог до оформлення статей).
Отже, українською мовою правильно вживати робити про-
пуск до і після тире; відділяти тире з обох боків пропусками;
робити нерозривний пропуск між ініціалами і прізвищем; ро-
бити нерозривний пропуск між цифрою і назвою грошової чи
метричної одиниці; назви населених пунктів на зразок м. Київ,
с. Михайлівка друкувати через нерозривний пропуск і т. д.
Катерина Городенська
роЗбивКа – роЗряДКа – роЗріДження
Автори наукових праць, цитуючи когось, іноді виділяють
якесь слово, словосполучення, частину речення чи навіть ціле
речення, про що зазначають у круглих дужках. Відомо кіль-
ка способів їх виділення: 1) шрифтами – чорнішими й грубі-
шими від інших літерами, похилими літерами, або курсивом;
|