Про мову народної пісні
Рецензія на монографію: Данилюк Н. О. «Поетичне слово в українській народній пісні». – Луцьк: РВВ Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2010. – 511 с....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12933 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Про мову народної пісні / А. Мойсієнко // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 175-178. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12933 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-129332010-10-26T12:03:41Z Про мову народної пісні Мойсієнко, А. Рецензії Рецензія на монографію: Данилюк Н. О. «Поетичне слово в українській народній пісні». – Луцьк: РВВ Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2010. – 511 с. 2010 Article Про мову народної пісні / А. Мойсієнко // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 175-178. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12933 uk Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Мойсієнко, А. Про мову народної пісні |
| description |
Рецензія на монографію: Данилюк Н. О. «Поетичне слово в українській народній пісні». – Луцьк: РВВ Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2010. – 511 с. |
| format |
Article |
| author |
Мойсієнко, А. |
| author_facet |
Мойсієнко, А. |
| author_sort |
Мойсієнко, А. |
| title |
Про мову народної пісні |
| title_short |
Про мову народної пісні |
| title_full |
Про мову народної пісні |
| title_fullStr |
Про мову народної пісні |
| title_full_unstemmed |
Про мову народної пісні |
| title_sort |
про мову народної пісні |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12933 |
| citation_txt |
Про мову народної пісні / А. Мойсієнко // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 175-178. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mojsíênkoa promovunarodnoípísní |
| first_indexed |
2025-07-02T14:54:20Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:54:20Z |
| _version_ |
1836547373767065600 |
| fulltext |
рЕЦЕнЗіЇ
Анатолій Мойсієнко
Про мову нароДної Пісні
(Данилюк Н. О. «Поетичне слово в українській народній
пісні». – Луцьк: РВВ Волинського національного універси-
тету імені Лесі Українки, 2010. – 511 с.)
Монографія Н. О. Данилюк «Поетичне слово в українській
народній пісні» належить до праць, що з’явилися на перетині
лінгвостилістики, етнолінгвістики, лінгвофольклористики та
лінгвопоетики, зорієнтованих на пізнання мови народної піс-
ні, а через її виразові одиниці – виявлення мовно-естетичних
вартостей української мови і закладеної у ній глибинної
національно-культурної інформації.
Мова фольклору як функціонального різновиду національної
мови неодноразово ставала предметом дослідження лінгвістів,
зокрема зв’язок усної словесності з літературною мовою в різні
періоди розвитку розглядали П. Г. Житецький, О. О. Потебня,
І. І. Огієнко, Л. А. Булаховський, В. С. Ващенко, С. Я. Єрмо-
ленко, В. М. Русанівський, А. М. Поповський та інші автори.
Використання мовних образів народної поезії у творах сучас-
них письменників досліджували Л. О. Пустовіт, Н. М. Сологуб,
Ю. М. Дмитренко, Н. В. Науменко. Мовностилістичні особли-
вості фольклору різних рівнів у рамках стильових емоційно-
експресивних різновидів аналізували А. П. Коваль, К. Ф. Шуль-
жук, Н. М. Журавльова, А. В. Чабаненко та ін.
Культура слова №72’ 2010176
Однак і донині у слов’янознавстві не визначено статус мови
народної словесності в системі функціональних стилів націо-
нальної мови: це художній різновид діалекту (Л. І. Бараннико-
ва, Й. О. Оссовецький, О. Т. Хроленко), наддіалектне утворення
(А. В. Десницька), інтердіалект чи художній (поетичний) народний
стиль (Й. Бартмінський, Й. Сєроцюк), або ж різновид художнього
стилю (С. Я. Єрмоленко, М. М. Пилинський) чи ширше – окремий
функціональний стиль (Є. Б. Артеменко, С. Є. Нікітіна).
В українській лексикографії поки що немає словників мови
фольклору, які вже з’явилися, приміром, у росіян та поляків.
Стилістичні позначки, які стоять біля слів народнопоетично-
го походження у тлумачних словниках української мови, не
уніфіковано («фольклорне», «народнопоетичне», «етногра-
фічне», «образне», «зменшено-пестливе» тощо). Усе сказане
свідчить про те, що комплексне вивчення мови української
народної словесності назріло, а отже, й актуальність моно-
графії Н. О. Данилюк є незаперечною.
У першому розділі книги «Фольклор у системі загальнона-
родної мови», детально проаналізовано аспекти вивчення мови
народної поезії у XIX – першій половині XXІ століть у контек-
сті етнолінгвістичних та лінгвофольклористичних досліджень,
у взаємодії з діалектами та в історії української літературної
мови. Н. О. Данилюк переконливо аргументує думку про відне-
сеність народнопісенної мови на сучасному етапі, коли активне
творення нових текстів уповільнене, до різновиду художнього
стилю з ознаками автономності. Вважаємо слушними мірку-
вання дослідниці про можливість виділити в стилістичній сис-
темі української мови спеціальну категорію народнопісенності
(поряд із категоріями книжності, розмовності тощо).
Заслуговує на увагу пропозиція авторки виокремити серед
стилістично забарвленої лексики групу фольклоризмів (поряд
із діалектизмами, архаїзмами, неологізмами та ін.). До неї ма-
ємо віднести уснопоетичні вислови, стилістично марковані на
рівні семантики і традиційної форми, а також авторські фоль-
клорно забарвлені засоби, що виникли на основі типових гра-
матичних моделей чи асоціативних зв’язків. Варта уваги думка
про потребу усталеної кваліфікації народнопоетичних одиниць
у словниках української мови.
177рецензії
Багато важливих спостережень авторка зробила у другому
розділі роботи «Формально-структурні та семантичні показники
народнопісенного слова». Зокрема, вона розглянула фонетико-
евфонічні ознаки співаної поезії, здійснила морфолого-
словотвірну характеристику лексико-граматичних розрядів, про-
стежила функціонування ключових лексем в усталених синтак-
сичних конструкціях. Дослідниця звернула увагу на специфіку
семантичної структури слова, зумовлену розмитістю денотатив-
ного ядра і розширенням конотації, що нерідко стає наслідком ви-
користання слова як культурного знаку. Серед образних засобів
усної поезії проаналізовано постійні епітети, типові порівняння,
метафори, метонімії, синекдохи тощо. Важливо, що формально-
семантичні ознаки лексем співвіднесені зі специфікою народ-
нопісенного тексту, в якому вони якнайповніше реалізують свої
властивості. Виділено також характерні ознаки уснопоетичних
норм, що вирізняються на тлі норм літературної мови і дають
змогу пояснити багато явищ фольклорної стилістики.
Третій розділ «Лексико-семантичні поля в мовній картині
світу української народної пісні» присвячено комплексному
дослідженню мовного образу світу, в якому опоетизовано пев-
ні ключові концепти, що представляють людину та її довкіл-
ля. Авторка подає теоретичні засади розуміння мовної карти-
ни світу й методи її дослідження, а також ґрунтовно аналізує
лексико-семантичні поля «Народні вірування», «Людина»,
«Небо, світила і зміни в природі», «Рослини», «Тварини і пта-
хи», «Географічні об’єкти», «Рідна сторона, Україна». Такий
підхід уможливлює найбільш повно показати ті сфери дійснос-
ті, які відображено у свідомості носіїв пісенних текстів, виді-
лити риси міфопоетичного мислення, специфіку національної
ментальності. У роботі використано значний ілюстративний
матеріал зі збірок, виданих фольклористами, письменниками
та збирачами не лише з України, а й з Росії, Польщі, Канади та
інших країн, а також власні записи авторки.
Монографія Н. О. Данилюк «Поетичне слово в українській
народній пісні», безсумнівно, стане помітним внеском в україн-
ську мовознавчу науку. Її матеріали будуть корисні не лише для
вчених-філологів, а й для викладачів вузів при читанні курсів
сучасної української мови, історії мови, стилістики, спецкур-
сів з лінгвофольклористики, лінгвопоетики, етнолінгвістики.
Культура слова №72’ 2010178
Книга також допоможе вчителям гімназій, гуманітарних ліцеїв
у проведенні інтегрованих уроків, фольклорно-краєзнавчої ро-
боти, написанні наукових робіт у МАН.
Вікторія Сичова
ЧитаюЧи словниК…
(Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від
А до Я. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 704 с.)
Вивчення мови на сучасному етапі розвитку суспільства
означає засвоєння всієї стильової системи літературної мови,
оволодіння навичками точного, чіткого та лаконічного вислов-
лювання думок. Високий рівень мовної культури – обов’язковий
складник освіченої людини, запорука її успішної професійної
діяльності, надійна основа інтелектуального розвитку і мовного
самовираження в соціумі.
Ми живемо в час високих інформаційних технологій, які, без-
умовно, впливають на динаміку життя і відповідно прискорюють
розвиток мови, постійно стимулюючи оновлення її лексичного
складу. Відомо, що не кожному вдається опанувати нову техніку,
так само не всі сприймають і навіть не завжди помічають мовні
інновації. З новою технікою ніби простіше: існують інструкції для
користувачів. А от щодо мовної «швидкої допомоги», то незамін-
ними є найрізноманітніші лінгвістичні словники – тлумачний, тер-
мінологічний, фразеологічний, словник іншомовних слів, словник
паронімів, словник омонімів тощо. Не кажучи вже про Iнтернет,
який привчив свого користувача до словникового мислення – до
роботи зі словом як носієм інформації. Тим часом і паперовий, і
електронний словник – це першоджерело, з якого дізнаємося про
значення слова, його походження, сфери використання. У словни-
ку, як правило, подають і граматичну характеристику слова.
Власне лінгвістичні словники сьогодні з’являються як гриби
після дощу. Рекламуючи свої видання, автори користуються епі-
тетами – великий, новий, універсальний, сучасний. І читач відпо-
відно очікує від змісту такого словника новизни, універсальнос-
ті, сучасності. Але чи завжди збуваються такі очікування?
|