Читаючи словник
Рецензія на словник: Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 704 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12934 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Читаючи словник / В. Сичова // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 178-183. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-12934 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-129342010-10-26T12:03:24Z Читаючи словник Сичова, В. Рецензії Рецензія на словник: Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 704 с. 2010 Article Читаючи словник / В. Сичова // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 178-183. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12934 uk Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Сичова, В. Читаючи словник |
| description |
Рецензія на словник: Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 704 с. |
| format |
Article |
| author |
Сичова, В. |
| author_facet |
Сичова, В. |
| author_sort |
Сичова, В. |
| title |
Читаючи словник |
| title_short |
Читаючи словник |
| title_full |
Читаючи словник |
| title_fullStr |
Читаючи словник |
| title_full_unstemmed |
Читаючи словник |
| title_sort |
читаючи словник |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12934 |
| citation_txt |
Читаючи словник / В. Сичова // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 178-183. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sičovav čitaûčislovnik |
| first_indexed |
2025-07-02T14:54:23Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:54:23Z |
| _version_ |
1836547376684204032 |
| fulltext |
Культура слова №72’ 2010178
Книга також допоможе вчителям гімназій, гуманітарних ліцеїв
у проведенні інтегрованих уроків, фольклорно-краєзнавчої ро-
боти, написанні наукових робіт у МАН.
Вікторія Сичова
ЧитаюЧи словниК…
(Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від
А до Я. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 704 с.)
Вивчення мови на сучасному етапі розвитку суспільства
означає засвоєння всієї стильової системи літературної мови,
оволодіння навичками точного, чіткого та лаконічного вислов-
лювання думок. Високий рівень мовної культури – обов’язковий
складник освіченої людини, запорука її успішної професійної
діяльності, надійна основа інтелектуального розвитку і мовного
самовираження в соціумі.
Ми живемо в час високих інформаційних технологій, які, без-
умовно, впливають на динаміку життя і відповідно прискорюють
розвиток мови, постійно стимулюючи оновлення її лексичного
складу. Відомо, що не кожному вдається опанувати нову техніку,
так само не всі сприймають і навіть не завжди помічають мовні
інновації. З новою технікою ніби простіше: існують інструкції для
користувачів. А от щодо мовної «швидкої допомоги», то незамін-
ними є найрізноманітніші лінгвістичні словники – тлумачний, тер-
мінологічний, фразеологічний, словник іншомовних слів, словник
паронімів, словник омонімів тощо. Не кажучи вже про Iнтернет,
який привчив свого користувача до словникового мислення – до
роботи зі словом як носієм інформації. Тим часом і паперовий, і
електронний словник – це першоджерело, з якого дізнаємося про
значення слова, його походження, сфери використання. У словни-
ку, як правило, подають і граматичну характеристику слова.
Власне лінгвістичні словники сьогодні з’являються як гриби
після дощу. Рекламуючи свої видання, автори користуються епі-
тетами – великий, новий, універсальний, сучасний. І читач відпо-
відно очікує від змісту такого словника новизни, універсальнос-
ті, сучасності. Але чи завжди збуваються такі очікування?
179рецензії
Звернімось до словника, що має красномовну назву: Великий
тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я. – До-
нецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 704 с.
Читаємо одне із тлумачень слова альбом: 3. Довгограюча
платівка або набір таких платівок (С. 21). Чи відповідає таке
пояснення сучасним реаліям? Коли кажемо сьогодні, що співак
записав новий альбом, то маємо на увазі не набір платівок, а диск
із багатьма творами.
Так само біля слова багет (С. 35) автори сучасного словника не
подають такого звичного сьогодні значення, як ‘білий хліб довгої
вузької форми’. До речі, це значення фіксує «Словник іншомов-
них слів» (автори С. П. Бибик, Г. М. Сюта), виданий 2005 року.
Дієслово гайнути (С. 93) має таке тлумачення – ‘швидко по-
бігти, помчати, дременути’. Жодне із названих значень не пере-
дає змісту, висловленого у реченні: Я зараз гайнув би на Гаваї.
Очевидно, в тлумаченні дієслова гайнути має бути відбитий
компонент ‘несподівано’ (піти, поїхати).
Широковживане в сучасній мовній практиці слово ефір
(С. 160) представлене як багатозначне, однак найсучасніше
його тлумачення ‘інформаційний простір’ тлумачний слов-
ник не подає.
Не відбито в рецензованому словнику нове значення слова
кріт (С. 255) – ‘працівник, який виконує секретне завдання під
прикриттям’.
Якщо змоделювати ситуацію в одеській перукарні, коли
«дама просить перукаря підстригти нарешті цій дитині пейси» і
використати пояснення словника для розуміння змісту фрази, то
словникові тлумачення – матеріал, цілком придатний для Гумо-
рини, бо дама (до речі, без ремарки застаріле) – ‘жінка з інтелі-
гентських кіл міста’ (С. 114); дитина – ‘маленький хлопчик або
маленька дівчинка’ (С. 128). Погодьтеся, досить дивне пояснен-
ня слова дитина: а як назвати великих дівчину чи хлопця? пейси
– ‘довгі непідстрижені пасма волосся на скронях у патріархаль-
них євреїв’ (С. 349). Це лише одне значення, хоча в розмовному
стилі згадане слово використовується з іншим значенням: ‘не-
підстрижене, неакуратно розчесане волосся’.
Як бачимо, рецензований словник не завжди фіксує нові зна-
чення слів, отож слова і далі живуть своїм «старим життям». А
Культура слова №72’ 2010180
це прикро – адже саме сучасні лексикографічні видання мають
приваблювати читача новизною тлумачень.
Наступне, на що звертаємо увагу, – це вимога системності,
логічності й коректності пояснювальної частини словникової
статті. Часто некоректні тлумачення, що викликають сумніви і
заперечення, перенесено з інших словників, зокрема, зі Словни-
ка української мови в 11-ти томах. – К.: Наук. думка, 1970–1980
або Великого тлумачного словника сучасної української мови /
Укладач і головний редактор В. Т. Бусел. – Ірпінь: ВТФ «Перун»,
2002. Помилки виникають через копіювання їх із попередніх
джерел або через недоладні нові формулювання. Візьмемо пояс-
нення (невідоме через невідоме) до слова автоген – ‘автогенне
різання і зварювання металів’. Поряд подано пояснення значення
прикметника автогенний – ‘який відбувається під впливом дуже
високої температури без обробки знаряддями’. Ці тлумачення
зрозумілі й мають певний зміст тільки за умови, якщо ознайом-
люватися одночасно зі значенням обох слів.
Звернімо також увагу на практику тлумачення слів-
антонімів.
АДЕКВАТНИЙ, а, е, книжн. Той самий, однаковий з чимось;
тотожний, рівнозначний, рівноцінний, ідентичний.
НЕАДЕКВАТНИЙ, а, е. 1. Який не збігається повністю з
чим-небудь. Нерівноцінний, нерівнозначний чому-небудь. 2.
Який не відповідає загальноприйнятому, очікуваному, нормі.
Виникає питання: чому адекватний – книжне слово, а не-
адекватний – ні? За якими критеріями одна лексема визнана
однозначною, а друга – багатозначною? Адже слова з антоніміч-
ними відношеннями мають тлумачитися за однаковою схемою.
Тобто у словнику не дотримано системності в побудові поясню-
вальної частини.
Ще деякі спостереження.
НЕВІСТКА, и, ж. 1. Заміжня жінка стосовно до рідних її чо-
ловіка (батька, матері, братів, сестер, дружин братів і чоловіків
сестер) (СУМ, V, 266).
НЕВІСТКА, и, ж. Заміжня жінка для родичів її чоловіка (ре-
цензований словник. – С. 308).
На перший погляд, запропоновані визначення схожі, але пе-
реінакшене друге визначення втратило смисл: зрозуміти, хто з
родичів може назвати заміжню жінку невісткою, досить важко.
181рецензії
ПАРІ́, невідм., с. Угода про виконання якого-небудь
зобов’язання тією особою, що програє (СУМ, V, 70). Автори
рецензованого видання механічно перенесли це тлумачення у
свій твір, хоча воно невдале. Парі – насамперед, суперечка, а
вже потім – якась угода.
Втомившись «мандрувати» словниковими сторінками,
спробувала перевірити, як розуміють деякі слова мовці. Тому
й вийшла, як то кажуть, у народ – на ринок. Захотілося, так би
мовити, не духовного, а чогось із духовки. А оскільки я за здо-
ровий спосіб життя, то намірилася придбати щось малокало-
рійне та вітамінне. Наприклад, ‘соковиті запашні плоди жов-
тогарячого кольору з вічнозеленого цитрусового дерева, яке
поширене в тропічному і субтропічному кліматі’ (тлумачення
до слова апельсин на с. 28). Але продавець запропонувала мені
помаранчу – ‘оранжево-червоні кулясто-приплюснуті плоди,
які мають товсту гірку шкірку і гіркувато-кислий м’якуш’
(таке визначення має помаранча на с. 416). Гіркувато-кислого
з товстою гіркою шкіркою мені не хотілося. Нічого не при-
дбавши, повернулася додому. Але з досвідом: слова-синоніми
в їхньому прямому значенні повинні мати однакове пояснен-
ня в словнику.
Часом дивують словникові стилістичні ремарки. Не на належ-
ному рівні виконана й робота з маркування слів. Так, термін ам-
фібрахій (С. 23) має ремарку «поетичне слово», а має бути позна-
чка «літературознавство», подібний термін анапест (С. 24) автори
фіксують без будь-яких ремарок. Прислівник барзо (С. 39) марко-
ваний як застаріле слово, а воно, власне, є діалектним (С. 39).
Логіка і системність порушена також у компонуванні мовного
матеріалу. Цитую вступну статтю до словника (С. 4, пункт 12):
«Слова-омоніми фіксуються в окремих статтях із позначкою біля
них (угорі) арабськими цифрами, напр.: ПОМПА1, и, ж. Урочис-
тість, пишнота, розрахована на зовнішній ефект. ПОМПА2, и, ж.
Насос для накачування чи нагнітання рідини або газу; смок».
Проаналізуймо одну із статей словника.
НЕГАТИВ, а, ч. 1. фот. Зображення на світлочутливій плівці
чи пластинці, в якому світлі місця знімка виходять темними, а
темні – світлими. // Плівка чи пластинка з таким зображенням. 2.
зах. Вада, хиба (С. 309).
Культура слова №72’ 2010182
Відповідно до цього запису слово негатив є багатозначним
(має два значення). Хоча логічніше було б подати це слово не
як полісемічне, а кваліфікувати значення як два різні слова-
омоніми. До того ж ремарка зах. (західноукраїнське слово) не
відповідає дійсності.
Розглянемо ще одну словникову статтю.
АВТОГРАФ, а, ч. 1. Текст власноручно написаний автором
від руки або надрукований. 2. Власноручний напис на книзі,
фотографії.
Зверніть увагу на виділені слова. Чітко простежується не-
виправдане в пояснювальній частині словникової статті по-
вторення.
Систематизація лексики в словнику підлягає певним зако-
номірностям. Наприклад, деякі слова можна розглядати з по-
гляду належності до певної теми. Так, темою «Освітній про-
цес» об’єднуємо слова на зразок: двійка, п’ятірка, чверть,
розповідь, опис, роздум.
Двійка (С. 116) представлена як число 2, п’ятірка – як
цифра і число 5. Укладачі видання розглядають іменники на
позначення чисел, згадуючи тільки про п’ятибальну систему
оцінювання. Наприклад, п’ятірка означає «відмінно». Серед
тлумачень багатозначного слова чверть пропонується таке:
‘один із чотирьох періодів навчального року’ (С. 662). Відомо,
що в Україні оцінювання знань у загальноосвітній школі від-
бувається за дванадцятибальною системою і навчальний рік
поділяється на семестри. Розповідь, опис і роздум подаються
в шкільній програмі з української мови як основні типи ви-
словлювань, а в словнику лише роздум розглядається як ‘твір,
в якому автор висловлює свої думки, переживання, почуття’
(С. 511).
І врешті, не можемо оминути грубих помилок, помічених у
словникових поясненнях.
ЖАЛО, с. Орган захисту і нападу в комах (бджоли, оси,
скорпіони) (С. 164).
АЛХІМІЯ, ї, ж. Середньовічне містичне вчення, спрямо-
ване на відшкодування чудодійної речовини – «філософського
каменя» (С. 21).
ІКРА, и, ж. 2. Страва з дрібно насічених овочів, грибів.
183рецензії
Наприкінці нагадаймо вислів поета В. Голобородька:
«Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння
значення слів». Тільки постійна, активна мовна практика за-
безпечує зв’язок поколінь, коли розуміння змісту слів переда-
ється від старших до молодших і навпаки. У такій динаміці
одні значення слів відходять у минуле, інші ж – народжують-
ся. Отже, мова живе.
Якісні лінгвістичні праці фіксують ці динамічні процеси.
Поява словникових новинок має стати звичною справою, а
не святковою подією в Україні. Хай буде конкуренція, тоді
з’явиться і творчий підхід до оновлення словникових статей,
і бажання зробити продукт якіснішим. А ще хочеться, щоб
кожен причетний до видання літератури такого ґатунку, від-
чував відповідальність, як особа, що виконує загальнонаціо-
нальну справу. І тоді кожен наш сучасник, прилучившись до
світу СЛОВА, зможе повторити слова Григора Тютюнника:
«Прочитав словник Грінченка і ледве не танцював на радо-
щах – так багато відкрив мені цей блискучий твір».
|