Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові

Дана стаття присвячена епіграфічним пам’яткам Спасо-Преображенського собору в Чернігові. На меті – систематизація та аналіз відомих наразі епіграфічних знахідок....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Подлевський, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2017
Schriftenreihe:	Сiверянський лiтопис
Schlagworte:	Церковна старовина
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/129782
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові / С. Подлевський // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 61-72. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-129782
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1297822018-01-30T03:03:22Z Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові Подлевський, С. Церковна старовина Дана стаття присвячена епіграфічним пам’яткам Спасо-Преображенського собору в Чернігові. На меті – систематизація та аналіз відомих наразі епіграфічних знахідок. Данная статья посвящена эпиграфическим памятникам Спасо-Преображенского собора в Чернигове. Главная задача – систематизация и анализ ныне известных эпиграфических находок. This article describes graffiti in Chernihiv`s Transfiguration cathedral. Main task of this research is systematization and analyze of all known epigraphic finds in this church. 2017 Article Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові / С. Подлевський // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 61-72. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/129782 904:930.2:003.072(477.51) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Церковна старовина Церковна старовина
spellingShingle	Церковна старовина Церковна старовина Подлевський, С. Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові Сiверянський лiтопис
description	Дана стаття присвячена епіграфічним пам’яткам Спасо-Преображенського собору в Чернігові. На меті – систематизація та аналіз відомих наразі епіграфічних знахідок.
format	Article
author	Подлевський, С.
author_facet	Подлевський, С.
author_sort	Подлевський, С.
title	Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові
title_short	Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові
title_full	Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові
title_fullStr	Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові
title_full_unstemmed	Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові
title_sort	графіті спасо-преображенського собору в чернігові
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Церковна старовина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/129782
citation_txt	Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові / С. Подлевський // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 61-72. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv	AT podlevsʹkijs grafítíspasopreobražensʹkogosoboruvčernígoví
first_indexed	2025-07-09T12:10:11Z
last_indexed	2025-07-09T12:10:11Z
_version_	1837171344210395136
fulltext	Сіверянський літопис 61 © Подлевський Святослав Володимирович – аспірант навчально-наукового Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського, старший лабо- рант Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА УДК 904:930.2:003.072(477.51) Святослав Подлевський. ГРАФІТІ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО СОБОРУ В ЧЕРНІГОВІ У пам’ять С. О. Висоцького, видатного українського дослідника епіграфіки Дана стаття присвячена епіграфічним пам’яткам Спасо-Преображенського собору в Чернігові. На меті – систематизація та аналіз відомих наразі епіграфічних знахідок. Ключові слова: епіграфіка, Чернігів, графіті, Спасо-Преображенський собор, Середньовіччя. Перші відомості про графіті у Чернігівському Спасо-Преображенському соборі походять з ХVІІІ ст. У ХІХ ст. місцеві автори неодноразово згадували грецький над- пис (φι) на мармуровій колоні у храмі, що нібито засвідчував дату його створення. Ще тоді таке пояснення графіті було спростоване, хоча ніхто так і не звернувся до вивчення самого надпису [1. С. 32; 2. С. 35 – 36; 3. С. 3 – 4]. Іншим, достатньо відо- мим, є кириличний надпис на південному фасаді собору. Науковці добре знайомі з ним за публікацією С. О. Висоцького [4]. Утім, ознайомлення з самою пам’яткою засвідчує, що в публікації деталі цього графіті не були враховані, що робить необхідним його повторний палеографічний аналіз. Окрім цього, в ході архітектурно-археологічних досліджень Спаського собору у 2012–2014 рр., під керівництвом О. Є.Черненко, був зафіксований ще ряд раніше невідомих надписів [5, 6]. Усе це обумовило потребу в до- слідженні та систематизації графіті зі Спасо-Преображенського собору. У цій статті буде розглянуто 5 надписів графіті та кілька суміжних до них малюнків-графіті. Відразу слід відзначити, що вони не фор- мують цілих груп чи комплексів та розташовані переважно поодиноко (Рис.1). Графіті № 1 було виявлено під час реставраційних робіт 1967 р. Рис.1. Розташування надписів у Спасо- Преображенському соборі. 62 Сіверянський літопис на південному зовнішньому фасаді собору, на висоті 2,8 м від давньої поверхні. Воно нанесено на стінну обмазку, яка відноситься ще до часу будівництва. Графіті виконане у два рядки, довжина кожного з яких складає близько 1,1 м (Рис.2). Вперше цей над- пис опублікував у 1982 р. В. В. Німчук, зафіксувавши у ньому без супровідних зобра- ження та промальовки таку транскрипцію: 1) М҇СЦА АПРИЛѦ ОУ В҇І ДНЬ ОБѢДАЛЪ ИЛЬѦ П… …ГО ЮРЬѦ ОУ СЄБЄ ДОМ[А]… 2) М҇В Л[ѢТА] (?)… ЛЪ ОУ ПИР… З҇І М҇ЦА М… ДЪ ОУ ИМ[Ѧ]… Дослідник не запропонував якогось достовірного прочитання надпису, але за- значив, що літери на початку другого рядка («МВ») можуть бути частиною дати від Створення Світу: «6542 = 1034 р.» [7. С.23]. С. О. Висоцький у 1984 р. переопублікував це графіті, виконавши промальовку (судячи з усього за фотографією) із іншою транскрипцією та запропонував прочитання надпису (Рис.3). Згідно з його транскрипцією надпис інтерпретувався так: 1) М҇ЧА À҇РИЛ¤ Q Ê҇ÃÄËü ÎÁѢÄÀËÚ²ËÜ¤ [ÏÚÏÚÍÀ]Ñ҇ÒÃÎÞÐÜ¤– QÑÅÁÅÄÎÌ – 2) –НËÚÍÊÎ[Í]Û – ÍÌÀ – – – ДОМА. Читалося це, відповідно, як: «Місяця квітня в 23 день обідав Ілля п[оп на с]вятого Юрія у своєму домі… створив ікони (?) … дома…» [4, С.92 – 93]. У інтерпретації дослідника в надписі йшлося про пам’ятний обід-бенкет, нібито влаштований новгородським архієпископом Іллею на день святого Георгія після служби у чернігівському Спаському соборі на знак подяки за допомогу ікони Спаса новгородцям у розгромі суздальців під час битви 1169 р. За палеографічними озна- ками дослідник датував надпис ХІІ – початком ХІІІ ст. Детальніша фіксація зазначеного графіті, здійснена автором цієї статті, дозволяє здійснити його детальніший палеографічний аналіз, а також уточнити транскрипцію: 1) · Ì҇ÖÀ · ÀÏÐÍË¤ · Q · Ê҇Ã · ÄÍÜ (W)ÁѢÄÀËÚ²ËÜ¤ Ï(?) … Ò҇ÃÎ · ÞÐÜ¤ · QÑÅÁÅ · ÄÎÌ////... 2) ÍÀ · ÊËѢÒÍ(?)…(?)ËÚ(Ï)ÍÐÎÃÍ(?)Ü(?)…ÍÌÀÍ…ÄÚ (Q)ÍÍÌÀ… (Рис. 4, 5). Як бачимо, детальні дослідження цілком підтверджують справедливість про- читання С. О. Висоцьким верхнього рядка надпису, натомість у нижньому рядку є суттєві відмінності. Рис.2. Графіті № 1. Загальний вигляд. Рис.3. Графіті № 1. Промальовка зі статті С. О. Висоцького. Сіверянський літопис 63 Справа у тому, що цей рядок зазнав значних втрат, оскільки потрапив на шар тиньку, який вкривав ряд каменів у муруванні, був тонким і на момент відкриття зазнав втрат. Можна запропонувати реконструкцію окремих слів та словосполучень з цього рядка: 1) ÍÀ ÊËѢÒÍ, 2) ѤËÚ ÏНÐÎÃÍ, 3) QÍНÌÀÞ (Рис.6). Перше словосполучення є найвірогіднішим. Для при- кладу, «ÍÀ ÊËѢÒН» може мати значення «у покоях», «на верхньому поверсі» або «на горищі». Для порівняння є кілька схожих використань даного сполучення: «възлѣзе къ нима на клѣть», «яко сѣно на клѣтех», «клѣть на подклѣтѣ» [8. С. 1227-1228]. Складніше з другим та третім словосполученнями, де літери ледь вгадуються. Може бути кілька варіантів їхньої реконструкції, вклю- чаючи можливі лігатури. Це дає змогу для досить числен- них інтерпретацій і водночас робить всі їх гіпотетичними. Єдине, що можна впев- нено стверджувати, це – пам’ятний запис. Якщо прийняти інтерпретацію окремих виразів, як то «ÍÀ ÊËѢÒН (на кліті), ѤËÚ ÏÍÐÎÃН (їв пироги), QÍНÌÀÞ(×Í) (зупиняючи, вгамовуючи)», та фрагмент ÄÚ як закінчення слова ÃËÀÄÚ (голод), то текст можна реконструювати так: 1) · Ì҇ÖÀ · ÀÏÐÍË¤ · Q · Ê҇Ã · ÄÍÜ · (W)ÁѢÄÀËÚ · ²ËÜ¤ · Ï(ÚÏÚ · ÍÀ · Ñ)Ò҇ÃÎ · ÞÐÜ¤ · QÑÅÁÅ · ÄÎÌ(À) 2) ÍÀ · ÊËѢÒÍ· (ÍѤ)ËÚÏНÐÎÃÍ · … (ÃËÀ)ÄÚ · QÍНÌÀ(Þ×Í) … Це можна тлумачити наступним чином: «Місяця квітня у 23 день обідав Ілля поп Рис.4. Графіті № 1. Фотографія з боковим освітленням. Рис.5. Графіті № 1. Нова промальовка. Рис.6. Графіті № 1. Виділені фрагменти слів у другому рядку. 64 Сіверянський літопис на святого Юрія у себе вдома на кліті та їв пироги… голод втамовуючи…». Утім, у такій реконструкції є багато нюансів. Наприклад, фрагмент ÍÌÀÍ у друго- му рядку міг бути як закінченням, так і власне словом. Це, а також наявність лігатур у словах не дає поки що можливості достатньо переконливої реконструкції тексту. Окремого розгляду потребує датування графіті. С. О. Висоцький, датуючи його часом близько 1169 р., спирався на трактування змісту надпису, як пов’язаного з нов- городським архієпископом Іллею. Судячи з усього, це припущення не має під собою підстав, крім використання імені, яке у середні віки було поширеним як серед свя- щеників, так і серед прочан. За палеографічними ознаками С. О. Висоцький відносив графіті до ХІІ – початку ХІІІ ст. на підставі характерних особливостей накреслень літер, як: набухання петлі в À, високу петлю у Á, підвищену перекладину в Н (і) та високо здійняте коромисло у Ѣ [4. С.94]. Усі зазначені ознаки дійсно вказують на приналежність надпису пізнішому часу, аніж ХІ ст., але ж не обмежуються самим лише домонгольським періодом. Складена палеографічна таблиця дозволяє відкоригувати датування графіті, віднісши його до XIV ст. (Табл. 1). У рамках запропонованої вище реконструкції тексту його хроноло- гічний діапазон можна визначити у межах 1320–1360 рр. Це зумовлювалося кількома специфічними графічними ознаками післямонгольського часу. Це, крім уже згадуваного накреслення Н (і) з високою перекладиною, накреслен- ня У з «с» – подібно вигнутою спинкою, злите Q з неповним «Ó», вживання розпо- дільних точок поміж словами речення. В той же час виділення крапок розмежувань між словами через ушкодження поверхні є достатньо гіпотетичним, а палеографія основної кількості літер може свідчити про ширші хронологічні рамки. Таким чином, найімовірнішим є палеографічне датування графіті першою поло- виною XIV ст. До ознак, які доповнюють палеографічні характеристики надпису як пам’ятки XIV ст., варто віднести певні мовні особливості. На одне з них – вживання імені «Юрій» замість канонічного «Георгій» – указував ще С. О. Висоцький. За матеріалами новгородських берестяних грамот трансфор- мування імені «Георгій» повз проміжне «Гюргій» у «Юрій» відбувається впродовж кількох століть, а останній його варіант зустрічається лише з другої третини ХІІІ ст., максимально поширюючись у середині XIV – першій половині XV ст. [9. С. 278, 280]. У разі вживання у даному тексті дієприслівника унімаючи, це також можна було б Рис.7. Спасо-Преображенський собор на «Абрисі Чернігівському» 1706 р. Сіверянський літопис 65 прийняти як мовну ознаку, що сформувалася близько часу укладання Лаврентіївського літопису [10, С. 6, 17]. Окремо варто відзначити розташування графіті. Нині воно знаходиться назовні, поряд з південним тамбуром, прибудованим до собору в ХІХ ст. Однак у давнину гра- фіті знаходилося не на дворі, а в інтер’єрі південної галереї храму [11, С. 16]. Галерея була споруджена у ХІІ ст., проіснувала до ХVІІІ ст. та була розібрана після пожежі 1750 р. [6. С. 425–426]. Її зображення можна побачити на «Абрисі Чернігівському» 1706 р. (Рис. 7). У давнину південний портал собору був розташований ближче до надпису (той, що існує нині, оформлений під час перебудови ХVІІІ ст.). Тобто графіті було розміщено всередині галереї, біля південного порталу. Враховуючи висоту і стиль виконання над- пису, його робили достатньо старанно, довго, з певного підвищення. Слід відзначити, що подібну ситуацію з розміщенням графіті на фасаді храму ми можемо спостерігати у галицькій церкві св. Пантелеймона. Там було зафіксовано кілька графіті ХІІІ ст., які мали характер актових документів [12]. Одне з них також було розміщено біля південного порталу на стіні з правої сторони. Можна припустити, що графіті зі Спасо-Преображенського собору також могло мати характер своєрідного документального запису. Його загальна дещо урочиста манера і уставна графіка літер свід- чать про достатній рівень знань та навичок автора. Початок надпису з назвою місяця, числом та іменем дозволяє розглядати це графіті як пам’ятне. У разі його датування XIV ст. це може свідчити про існування в даний період у Чернігові повно- цінної церковної структури, яка передбачала наявність освічених осіб. Є велика ймовірність, що текст міг повідомляти про невідо- му нам визначну подію даного часу, а не про «втамування голоду». З огляду на це для подальшого до- слідження надпису перспективним видається пошук відомостей про особу згаданого у ньому Іллі серед тодішніх священнослужителів чи князів Чернігова. Інші графіті в Спасо-Преоб- раженському соборі збереглися фрагментарно. Два з них можна побачити у зондажах у західно- му тамбурі (Рис. 8). По загальній нумерації, це графіті №№ 2–3. Графіті №2 виконано у три рядки на поверхні тиньку зовнішньої стіни собору, на ділянці, обмеженій розграфкою, яка імітувала квадрове мурування (Рис. 9). Надпис знаходиться в оточенні залишків кількох інших графіті, які вже неможливо прочитати. Сам надпис частково пошкоджений вибоїнами, через що відбулася втрата близько 15 літер, а кілька літер можна прочитати лише умовно. За результатами натурних досліджень автором було виконано промальовку цього графіті та відповідну його розшифровку: 1) ÃН ÏÎÌНËÎÓÍ Ð…(À)ÑÂÎÅÃÎ 2) Ï(À)….(Î)ÏÀÃÐѢ (ØÜ)NÀÃÎ 3) Н…. Q(F)EOÄÎÐÀ. Рис.8. Розташування графіті №№ 2 – 3 у зондажі західного тамбура 66 Сіверянський літопис Використання тут стан- дартної молитовної форми у вигляді звернення «Господи, помилуй…» дозволяє впев- нено реконструювати лакуну у верхньому рядку («раба») та припустити, що у другому рядку мало бути наведено ім’я автора надпису. З урахуван- ням найпоширеніших варі- антів подібних текстів, його можна гіпотетично прочитати як «Павла попа». У нижньому рядку через значну кількість утрачених літер частина над- пису не може бути достовірно відновлена, тож у кінцевому вигляді вірогідна така реконструкція написання графіті: 1) ÃН ÏÎÌНËÎÓН Ð(ÀÁÀ) ÑÂÎÅÃÎ 2) Ï(ÀÂËÀ) (ÏÎ)ÏÀ ÃÐѢ(ØÜ)NÀÃÎ 3) Н…. Q (F)EOÄÎÐÀ. Таким чином, надпис являє собою молитовне звернення до Господа, ймовірно, якогось попа Павла. Зазначення наприкінці імені «Феодор» може бути пов’язане з назвою церкви, в якій служив або був освячений на ієрейство автор цього графіті. Не виключено також, що у третьому рядку цього надпису йдеться про іншу особу на ім’я Феодор, Божої милості до якої просить автор графіті, на кшталт: «…и владыкоу Ѳєодора». Палеографічні ознаки цього графіті дозволяють віднести його створення до другої половини ХІІ – першої половини ХІІІ ст. Використання методу позастратиграфічного датування епіграфічних пам’яток дозволяє «звузити» хронологію графіті до останніх двох десятиліть ХІІ ст. (Табл. 2). При цьому дуже важливими для визначення дати виникнення надпису є такі озна- ки, як написання Q зі зменшеним «о»; Ó, що розміщене цілком у рядку; Ѣ – з верхньою засічкою та Ä – з подовженими ніжками. Написання інших графем цього графіті не суперечить зазначено- му хронологічному діапазону, за винятком статистично рідкісного написання Н з високою переклади- ною (позначена нетипово – двома схрещеними літерами), а також – увігнутої перемички в графемі À , яка, зрештою, виключена зі статистичного розрахунку дати за палеографічною матрицею. Таким чином, графіті № 2 являє собою залишки молитовного запису, ви- конаного на фасадній західній стіні храму наприкінці ХІІ ст. Графіті № 3 збереглося значно гірше (Рис. 10). Воно є частиною кириличного надпису, можливо, виконаного у кілька рядків. Нині Рис.9. Графіті № 2. Фото та промальовка. Рис.10. Графіті № 3. Фото та промальовка. Сіверянський літопис 67 з цього надпису читається лише невеличкий фрагмент: …ÕÚÄÀΝ… Через фрагмен- тарність зміст даного графіті лишається незрозумілим. Можна припустити, що це залишок молитовного звернення, виконаного за формулою «Господи, помилуй рабів своїх…», де ÕÚ є закінченням слова, а ÄÀΝ може бути початком імені (Даниїла) з подальшим перерахунком інших імен. Утім, враховуючи значні втрати тексту, подібне припущення є умовним. За палеографічними ознаками надпис може бути дуже обережно (через малу кіль- кість збережених літер) віднесений до ХІІ ст. (найімовірніше: до середини – другої половини ХІІ ст.) (Табл. 3). На сусідньому зондажі у західному тамбурі надписів зафіксовано не було. Однак там є зображення хрестів, які також виконані на поверхні тиньку зовнішньої стіни собору. Більшість із них пошкодженні і графіка їхнього зображення є простою. Увагу привертає лише одне, досить детально прорізане зображення хреста з двома гори- зонтальними перекладинами, т. зв. шестираменного хреста (Рис. 11). Воно розташовано достатньо низько від рівня су- часної підлоги. Глибина прорі- зання та ступінь пошкодження поверхні тут має схожість до надписів на сусідньому зондажі, що дозволяє припустити їхнє одночасне виникнення. Втім, за відсутності суміжних надписів датування зображення хреста є суто гіпотетичним. Графіті №4 було зафіксоване під час архітектурно-археоло- гічних досліджень Спаського собору в 2014 р. (Рис. 12) [5]. Воно знаходиться на другому ярусі собору, на рівні втрачених після пожежі 1750 р. хорів, у пів- денній наві. Це – частина комп- лексу зображень, нанесених на тиньковану поверхню стовпа (із західного боку), що відділяв хори від простору південної нави. Графіті виконано у два рядки на тлі зображення хреста, намальованого червоною вохрою. Згори надпису видряпано зображення шестираменного хреста під титлом. Кириличний надпис можна інтерпретувати як: 1) ÄÌ²ÒÐ. 2) (Ѥ?)Ð. Таке графіті є досить характерним для середньовічних поминальних надписів, що складаються із зображення хрестика, який символізує поминання, іме- ні померлого та додаткової інформації про того, кого поминають. У даному випадку мова йде про якогось Дмитра, можливо, священика, на що на- тякає скорочене (під титлом) слово у нижньому рядку. Вірогідно, що тут міститься титул «ієрей», записаний у вигляді своєрідної монограми. Зважаючи на те, що графіка написання літери Ѥ є дещо непевною, можна припусти- Рис.11. Зображення хреста у західному тамбурі. Рис.12. Графіті № 4. Фото та промальовка. 68 Сіверянський літопис ти також іншу транскрипцію. Це могла бути монограма Ï҇Ð, що означала б ïðåçâèòåðú (пресвітер) [13. С. 1376]. Це визначення вживалось у розумінні як священика, так і ієрея, що дозволяє інтерпретувати надпис як поминальний по священнослужителю Дмитру. За палеографічними ознаками надпис може бути віднесений до хроноло- гічного діапазону між другою третиною ХІІІ та кінцем XIV ст., найімовірніше – до перших двох десятиліть XIV ст. (Табл. 4). Тобто, це ще одне графіті, яке може свідчити про функціонування храму в післямонгольський час. Факт написання його на хорах є також підтвердженням їхнього існування в XIV ст. У цілому все це свідчить про збереженість Спасо-Преображенського собору в «темний» період історії Чернігова. Варто відмітити, що серед комплексу зображень у даному місці були зафіксовані численні дипінто хрестів. Це, наприклад, малюнок шестираменного хреста на західному стовпі південної ар- кади (Рис. 13) [5. С. 302]. Є там й інші малюнки. Комплекс цих зо- бражень потребує поглибленого дослідження. Останнім буде розглянуто графіті № 5. Воно розташоване у демонстраційному зондажі на південно-західній колоні собору. Графіті продряпане на поверхні мармурової архітектурної деталі, перекритої закладкою з цегли- пальчатки ХVІІ–ХVІІІ ст. Під час натурних досліджень у 2017 р. тут удалося зафіксувати два рядки затертих продряпаних літер (Рис. 14). При цьому через затертість поверхні мармуру «читабельною» є лише частина надпи- су. Можна запропону- вати наступне прочи- тання: ..ÊÀÌÅНÜÏÐ… Це, можливо, було слово «камінь». Використання його у надписі на по- верхні мармурової плити дозволяє припустити можливість наступної реконструкції тексту: (ÑÅ)ÊÀÌÅНÜÏÐ(ÅÑÒÎËÓ). Відповідно, надпис означав би «Це камінь престолу». За палеографічними ознаками графіті може бути дуже обережно віднесене до другої третини XIV ст. (Табл. 5). Утім, враховуючи загальну збереженість графіті, це датування залишається умовним. Окремою проблемою є другий, нижній рядок. Практично всі графеми в ньому виділяються гіпотетично. Лише перша літера є більш-менш подібною до літери F (фіта). Слід відзначити, що ототожнення даного графіті з тим, яке увійшло у місцеву традицію з ХVІІІ ст., є малоймовірним. Згадана в описах ХVІІІ–ХІХ ст. продряпана φι та відкрите у зондажі графіті можуть бути тотожні, а можуть бути і ніяк не пов’язані між собою. Загальний огляд та аналіз зафіксованих надписів дозволяє стверджувати про ще далеко не вичерпаний епіграфічний потенціал Спасо-Преображенського собору. Виді- лені надписи репрезентують період ХІІ–XIV ст. і є зразками різних традицій записів. Окремо хотілося б подякувати О. Є. Черненко та Т. А. Бобровському, які надали неоціненну допомогу в дослідженні даних графіті. Рис.14. Графіті № 5. Фото та промальовка. Рис.13. Дипінто хрестів на західному стовпі південної аркади. Сіверянський літопис 69 1. Марков М. О достопамятностях Чернигова / М. Марков. – М. – 1816. 2. Маркевич М. Историческое и статистическое описание Чернигова / М. Мар- кевич. – Ч. – 1852. 3. Бережков М. Н. К истории черниговского Спасского собора / Н. М. Бережков // Труды четырнадцатого археологического съезда в Чернигове 1908. – М. – 1911. – Том II. – С.1- 28. 4. Висоцький С.О. Епіграфічна знахідка з Чернігова / С. О. Висоцький // Архео- логія. – К. – 1984. – С. 92-96. 5. Черненко О. Є., Іоаннисян О. М., Новик Т. Г. Архітектурно-археологічні до- слідження Чернігівського Спасо-Преображенського собору / О. Є. Черненко, О. М. Іоаннисян, Т. Г. Новик // Археологічні дослідження в Україні 2014. – К.: «Стародавній Світ». – 2015. – С.300 – 303. 6. Ионнисян О. М., Черненко Е. Е. Спасо-Преображенский собор в Чернигове в свете последних архитектурно-археологических исследований // Культурний шар. – К. – 2017. – С. 423-447. 7. Німчук В.В. Початки літературних мов Київської Русі / В. В. Німчук //Мово- знавство. – К. – 1982. – 2 (92). – С.21-31. 8. Срезневский И. И. Материалы для Словаря древнерусского языка по письменным памятникам / И. И. Срезневский. – СПб. – Том первый. – 1893. 9. В. Л. Янин, А. А. Зализняк. Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1990- 1996 гг.) Палеография берестяных грамот и их внестратиграфическое датирование / Янин В. Л., Зализняк А. А. // Том Х. – М. – 2000. 10. Абдулхакова Л. Р. Из истории русского деепричастия: учебное пособие для студентов филологического факультета / Л. Р. Абдулхакова. – Казань. – 2007. 11. Холостенко Н. В. Исследования Спасского собора в Чернигове / Н. В. Холос- тенко // Реставрация и исследования памятников культуры. – М. – 1990. – Выпуск 3. – С. 6 – 18. 12. Гиппиус А. А. Галицкие акты ХІІІ в. из церкви св. Пантелеймона / А. А. Гип- пиус // Письменность Галицко-Волынского княжества: историко-филологические исследования. – Olomouc. – 2016. – С. 49–64. 13. И. И. Срезневский Материалы для Словаря древнерусского языка по письменным памятникам / Срезневский И. И. – СПб. – Том второй. – 1902. Графіті №1 Таблиця №1 Графема Примітки Датування М – з верхніми засічками 4/4 = ((1025 – 1280) – 1450)) М – з нижніми засічками 4/4 = ((1025 – (1160 – 1380) – 1450)) Ц – з верхніми засічками 1/1 = ((1025 – 1400) – 1450)) Ц – з нижньою засічкою 1/1 = ((1160 – 1300) – 1400)) Ц – з платформою по низу рядка 1/1 = ((1025 – 1200) – (1300 – 1450)) А – гостроверха, з опуклою петлею 6/6 = ((1100 – 1450)) А – з вигнутою перемичкою 1/6 < (1340 – 1450) А – з верхньою засічкою 6/6 = ((1025 – 1320) – 1380) – 1450)) А – з нижньою засічкою на спинці 5/6 = ((1025 – (1160 – 1380) –1450)) А – з подовженою спинкою 1/6 < ? - (1025 – 1200) – (1410 – 1450) - П – з нижніми засічками 2/3 = ((1120 – 1380) – 1410)) Р – з прямою щоглою та округлою петлею 2/3 = ((1025 – 1320) – 1360)) 70 Сіверянський літопис Р – з петлею кутом угору 1/3 = ((1025 – 1280) – 1380)) Р – з нижньою засічкою 2/3 = ((1160 – 1320) – 1400)) Р – цілком у рядку 2/3 = ((1025 – (1120 – 1320) – 1410)) Н – з короткими верхніми засічками 3/5 = ((1025 – 1400) – 1450)) Н – з короткими нижніми засічками 4/5 = ((1025 – (1120 – 1400) – 1450)) Н – з високою перекладиною 4/5 = ((1300 – 1450)) Н – з похилою перекладиною 1/5 < (1320 – 1450) Л – з верхньою засічкою 5/5 = ((1025 – 1380) – 1450)) Л – з короткими нижніми засічками 5/5 = ((1025 – 1380) – 1450)) Ѧ – гостроверха, з «v»-подібним язичком 1/3 ? (1280 – 1450) Ѧ – плосковерха 1/3 = ((1025 – 1380) – 1450)) Ѧ – з верхньою засічкою 1/3 = ((1025 – (1100 – 1220) – 1400)) Ѧ – з нижніми засічками 3/3 = ((1025 – (1160 – 1360) – 1400)) У – основного виду, з перемичкою 2/3 = ((1140 – (1280 – 1450)) У – «с» – подібно вигнута 2/3 = ((1280 – (1320 – 1410) – 1450)) У – з фігурним навершям спинки 1/3 = ((1025 – (1180 – 1300) – 1450)) ОУ – злита, з неповним «у» 1/3 = ((1320 – 1450)) ОУ – злита, зі спинкою від «у» 1/3 = ((1320 – 1450)) Ъ – з вертикальною щоглою 3/3 = ((1025 – (1320 – 1450)) Ъ – з високою петлею 1/3 = ((1025 – (1280 – 1450)) Ъ – з виступом вправо вгорі 1/3 = ((1025 – 1200) – 1450)) К – з короткими верхніми засічками 2/3 = ((1025 – 1410) – 1450)) К – з короткими нижніми засічками 2/3 = ((1025 – (1120 – 1450)) Г – з нижньою засічкою 2/2 = ((1100 – 1380) – 1400)) Д – гостроверха, на трикутних ніжках 3/4 = ((1025 – (1280 – 1450)) Д – плосковерха, на трикутних ніжках 1/4 = ((1025 – 1410) – 1450)) Д – з верхньою засічкою 2/4 = ((1025 –1400)) Д – з трикутними ніжками, що не продовжують голівку 1/4 = ((1025 – (1360 – 1450)) N – з короткими верхніми засічками 2/2 = ((1025 – 1400) – 1450)) N – з короткими нижніми засічками 2/2 = ((1025 – 1400)) Б – з високою петлею 2/3 = ((1180 – (1360 – 1450)) Ѣ – з верхньою засічкою 2/3 = ((1025 – 1200) – (1280 – 1400)) І – із засічками 3/4 = ((1025 – 1300) – 1450)) Є – нахилена праворуч 2/3 = ((1025 – 1120) – 1240) – 1380)) Є – з язичком донизу 1/3 = ((1100 – 1400) – 1450)) Ю – з нахиленою вгору перемичкою 1/2 ? (1320 – 1450) Графіка: розподільні точки між словами ? ((1300 – 1450)) Підсумок ((1025 – (1320 – 1360) – 1450)) Сіверянський літопис 71 Графіті №2 Таблиця №2 Графема При- мітки Датування Г – з нижньою засічкою 2/4 = ((1100 – 1380) – 1400)) Г – без бокової засічки 1/4 = ((1025 – (1140 – 1220) – 1450)) Н – з короткими верхніми засічками 4/5 = ((1025 – 1400) – 1450)) Н – з короткими нижніми засічками 2/5 = ((1025 – (1120 – 1400) – 1450)) Н – з високою перекладиною 1/5 < -(1350 – 1450)- П – з виступом угорі 2/3 = ((1025 – 1200) – 1300)) П – з нижніми засічками 3/3 = ((1120 – 1380) – 1410)) Л – з короткими нижніми засічками 1/1 = ((1025 – 1380) – 1450)) ОУ – зі зменшеним О 1/2 = ((1025 – 1200) – 1220)) У – «Y»-подібна 1/2 = ((1100 – 1450)) У – цілком у рядку 1/2 = ((1025 – (1140 – 1300) – 1450)) У – з нижньою засічкою 1/2 = ((1180 – 1400)) Р – з петлею кутом догори 3/3 = ((1025 – 1280) – 1380)) Р – з нижньою засічкою 1/3 = ((1160 – 1320) – 1400)) Р – цілком у рядку 1/3 = ((1025 – (1120 – 1320) – 1410)) Є – нахилена праворуч 1/2 = ((1025 – 1120) – 1240) – 1380)) Є – «Е» – подібні 2/2 = ((1025 – 1380)) Є – з засічкою на язичку 2/2 = ((1025 – (1120 – 1400) – 1450)) А – гострі, випуклі 4/4 = ((1100 – 1450)) А – з верхньою засічкою 2/4 = ((1025 – 1320) – 1380) – 1450)) А – з увігнутою перемичкою 1/4 ! - А – з нижньою засічкою 1/4 = ((1025 – (1160 – 1380) –1450)) Ѣ – з верхньою засічкою 1/1 = ((1025 – 1200) – (1280 – 1400)) Ѣ – з петлею, що торкається коромисла 1/1 = ((1025 – (1260 – 1450)) N – з верхніми короткими засічками 1/1 = ((1025 – 1400) – 1450)) Д – з довгими звичайними ніжками 1/1 = ((1025 – 1200)) // ((1280 – 1450)) Графіка: ОУ після приголосної + ((1025 – 1360)) Графіка: Ѳ ? ((1025 – 1410) – 1450)) Підсумок ((1180 – 1200)) Графіті №3 Таблиця №3 Графема При- мітки Датування Х – з правою верхньою засічкою 1/1 = ((1025 – 1240) – (1360 – 1450)) Х – цілком у рядку 1/1 = ((1100 – (1140 – 1300) – 1450)) Ъ – з петлею кутом уперед 1/1 = ((1025 – 1200)) Д – гостроверха, на трикутних ніжках 1/1 = ((1025 – (1280 – 1450)) А – опукла, з гострим верхом 1/1 = ((1100 – 1450)) Підсумок ((1100 – (1140 – 1200)) 72 Сіверянський літопис Графіті №4 Таблиця №4 Графема При- мітки Датування Д – гостроверхе, на трикутних ніжках 1/1 = ((1025 – (1280 – 1450)) Д – з верхньою засічкою 1/1 = ((1025 – 1400)) Д – з довгими трикутними ніжками 1/1 = ((1260 – 1450)) М – з верхніми засічками 1/1 = ((1025 – 1280) – 1450)) І – звичайна, без засічок 1/1 = ((1025 – 1220) – 1450)) Ѥ – з високою перемичкою ? ((1340 – 1450)) Р – пряма, з петлею кутом донизу 1/1 = ((1240 – (1300 – 1450)) Р – з нижньою засічкою 1/1 = ((1160 – 1320) – 1400)) Р – цілком у рядку 1/1 = ((1025 – (1120 – 1320) – 1410)) Графіка: Ѥ ? ((1025 – (1240 – 1450)) Підсумок ((1260 – (1300 – 1320) – 1400)) Графіті №5 Таблиця №5 Графема При- мітки Датування А – опукла, з гострим верхом ? ((1100 – 1450)) М – з нижніми засічками 1/1 = ((1025 – 1160) – 1450)) Є – нахилене праворуч 1/1 = ((1025 – 1120) – 1240) – 1380)) N – з горизонтальною перекладиною 1/1 ! ((1420 – 1450)) N – з короткими верхніми засічками 1/1 = ((1025 – 1400) – 1450)) N – з короткими нижніми засічками 1/1 = ((1025 – 1400)) Ь – з петлею, що має два злами 1/1 = ((1320 – 1450)) Ь – з високою петлею 1/1 = ((1025 – (1280 – 1450)) Р – з округлою петлею та прямою щоглою 1/1 = ((1025 – 1320) – 1360)) Р – цілком у рядку 1/1 = ((1025 – (1120 – 1320) – 1410)) Підсумок ((1320 – 1360)) Данная статья посвящена эпиграфическим памятникам Спасо-Преображенско- го собора в Чернигове. Главная задача – систематизация и анализ ныне известных эпиграфических находок. Ключевые слова: эпиграфика, Чернигов, граффити, Спасо-Преображенский собор, Средневековье. This article describes graffiti in Chernihiv`s Transfiguration cathedral. Main task of this research is systematization and analyze of all known epigraphic finds in this church. Key words: Epigraphic, Chernihiv, Graffiti, Transfiguration cathedral, Medieval age.

Графіті Спасо-Преображенського собору в Чернігові

Institution

Ähnliche Einträge