Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання

У статті актуалізується питання проектування суспільних реформ як керованих соціальних інновації, а також здійснюється спроба сформувати структуру інтегральної моделі соціальної реформи як керованої соціальної інновації....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Бойко-Бойчук, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України 2009
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13021
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання / Л. Бойко-Бойчук // Наук. зап. Ін-ту політ. і етнонац. дослідж. — 2009. — Вип. 43. — С. 279-289. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-13021
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-130212010-10-28T12:02:56Z Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання Бойко-Бойчук, Л. У статті актуалізується питання проектування суспільних реформ як керованих соціальних інновації, а також здійснюється спроба сформувати структуру інтегральної моделі соціальної реформи як керованої соціальної інновації. Public reforms as manageable social innovations: methodological bases of modelling. In the article it is actualized an issue of designing of social reforms as driven social innovations, and it is made an attempt to form a structure of integrated model of social reform as driven social innovation. 2009 Article Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання / Л. Бойко-Бойчук // Наук. зап. Ін-ту політ. і етнонац. дослідж. — 2009. — Вип. 43. — С. 279-289. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 978-966-02-5322-3 XXXX-0021 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13021 uk Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті актуалізується питання проектування суспільних реформ як керованих соціальних інновації, а також здійснюється спроба сформувати структуру інтегральної моделі соціальної реформи як керованої соціальної інновації.
format	Article
author	Бойко-Бойчук, Л.
spellingShingle	Бойко-Бойчук, Л. Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання
author_facet	Бойко-Бойчук, Л.
author_sort	Бойко-Бойчук, Л.
title	Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання
title_short	Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання
title_full	Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання
title_fullStr	Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання
title_full_unstemmed	Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання
title_sort	суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання
publisher	Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13021
citation_txt	Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання / Л. Бойко-Бойчук // Наук. зап. Ін-ту політ. і етнонац. дослідж. — 2009. — Вип. 43. — С. 279-289. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT bojkobojčukl suspílʹníreformiâkkerovanísocíalʹníínnovacíímetodologíčnízasadimodelûvannâ
first_indexed	2025-07-02T14:58:01Z
last_indexed	2025-07-02T14:58:01Z
_version_	1836547604864827392
fulltext	кожної з українських політичних партій. Історично важливим, вважав Іван Федорович, є з’ясування еволюції різних політич� них течій, що досить серйозно позначилося на долі визвольної бо� ротьби. Науковець констатував, що є сенс ці питання поставити дещо ширше, розвинувши проблематику дослідження до вивчен� ня історичної ролі українського соціалізму в долі народу (адже в 1917–1920 рр. особливий вплив на політичне життя справляли партії саме соціалістичного спрямування). Пропонуючи читачам праці, в яких прослідковано історію політичного генезису та краху Української соціал�демократич� ної робітничої партії (УСДРП), автор виходив з того, що цей пов� чальний історичний урок аж ніяк не обмежується рамками пев� ного регіону. З’єднавши в собі ідеологію і політику реформізму і націоналізму, ця партія, яка протягом тривалого часу активно виступала на арені політичної боротьби і значною мірою визнача� ла обличчя націоналістичної революції, зазнала фіаско. Ці уроки, за підсумками І.Ф. Кураса, немовби висвічують ми� нуле, сьогодення і майбутнє цілого ряду споріднених політичних утворень сучасної світової політичної палітри. Крім того, це пи� тання належить до числа тих, навколо яких точиться особливо гостра, непримиренна і нестихаюча ідейна боротьба між різного роду політичними силами. Лариса Бойко$Бойчук СУСПІЛЬНІ РЕФОРМИ ЯК КЕРОВАНІ СОЦІАЛЬНІ ІННОВАЦІЇ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МОДЕЛЮВАННЯ У статті актуалізується питання проектування суспільних реформ як керованих соціальних інновації, а також здійснюєть/ ся спроба сформувати структуру інтегральної моделі соціаль/ ної реформи як керованої соціальної інновації. Larysa Bjyko/Boychuk. Public reforms as manageable social inno/ vations: methodological bases of modelling. In the article it is actu/ alized an issue of designing of social reforms as driven social inno/ vations, and it is made an attempt to form a structure of integrated model of social reform as driven social innovation. Від моменту проголошення незалежності в Україні спосте� рігаються глибокі за своїм змістом і важливі для її майбутнього 279 ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України соціальні реформи, які зачіпають інтереси всіх верств населення і формують усю конфігурацію соціальних відносин. Наукою дове� дена (холістичний погляд) й очевидна взаємопов’язаність усіх сфер суспільного життя, внаслідок чого зміни в одній сфері неодмінно корелюють із виникаючими наслідками в іншій. Не викликає та� кож сумнівів і твердження про прямий зв’язок між якістю ре� форм і чіткістю уявлень їх проектантів про моделі тієї чи іншої реформи. Думається, надзвичайно складним завданням для дослідника може стати аналіз досвіду впровадження реформ в Україні. Значна кількість публікацій з цієї теми присвячена недолікам тієї чи іншої реформи (менше — методологічним помилкам, але більшою мі� рою — законодавчим вадам або опору реформам тощо), як в офіційній пресі, так і у виданнях академічних інститутів і пуб� лікаціях відповідних спеціалізованих громадських організацій. Аналітики шукають корені причин невдач і роздумують над но� вими підходами до вивчення складного феномена реформ. Попри досвід реформ на порядку денному залишаються питання: як спроектувати ефективну реформу (тобто таку, у ході якої був би отриманий запланований результат), яким чином втілити задум авторів реформи, як впровадити відповідну суспільним запитам реформу, а отже — знизити суспільний опір реформі тощо. У цьому контексті накопиченість суспільних проблем в Украї� ні за роки незалежності є, на наш погляд, своєрідним індикато� ром методологічної недоопрацьованості та недостатності уваги, як до реформ окремих сфер суспільного життя, так, що особливо важливо, і до їх поєднання в інтегроване адекватне суспільним запитам ціле. Останнє актуалізує вивчення методологічних засад моделювання соціальних реформ як важливої умови їх ефектив� ного здійснення. У вітчизняних дослідженнях проблема вивчення феномена ре� форми як керованої соціальної інновації на сьогодні є новим погля� дом. Серед робіт закордонних авторів зустрічаємо тільки поодинокі публікації з її вивчення: параграф з подібною назвою («реформа як інновація») у колективній монографії1 і статтю І.Москальова, у якій автор виокремлює чотири типи соціальних інновацій та вка� зує на одну з них — державні реформи, що проводяться у суспільст� ві, — як на зовнішні щодо суспільства, цілеспрямовані (явні) інновації2. У згаданому дослідженні автори визначають реформу як певну форму інновації, яка охоплює значимі параметри су� 280 НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 43 спільства і стимулюється правлячою елітою3. Можливість рефор� ми — це здатність укорінення відповідних цінностей, виникнен� ня і поширення певних інновацій, їх стійкого закріплення4. На нашу думку, варто конкретизувати: реформу слід відносити не просто до інновацій загалом, а до керованих соціальних інно� вацій. Разом з тим, реформа як система заходів, спрямованих на здійс� нення певних суспільних змін, передбачає впровадження новов� ведень, які, поширюючись, стають соціальними інноваціями (ни� ми можуть бути і добре забуті норми, традиції тощо). У наших попередніх дослідженнях ми виявили увагу й активну роботу вчених і практиків над змістом поняття «соціальна інно� вація», яке, на нашу думку, має на сьогодні три типи визначень, як: 1) ідей, стратегій, концептів, організацій, форм організацій; 2) процесу здійснення змін (впровадження нових рішень), триваю� чу соціальну зміну, нестандартних рішень соціальної проблеми, розвитку структур, принципів, практик; 3) здійснення змін у по� ведінці, преференціях людей, змін у процесах впливу на зміни, у регулюванні, політиці, організаційних структурах і практиках. Спільною для всіх трьох груп визначень ознакою соціальної інно� вації є її належність до реалізації соціальних потреб, на що вказу� ють усі без винятку автори. Актуальності темі впровадження соціальних інновацій нада� ють проаналізовані нами окремі приклади проектів з вивчення шля� хів впровадження соціальних інновацій, присвячені: висвітленню соціальних інновацій у медіа (інноваційний журналізм), обміну досвідом (мережі соціальних інновацій), впровадженню соціаль� них технологій конструктивного спрямування (соціально�інже� нерний парк). У поданій статті ми ставимо собі за мету, здійснивши перене� сення методологічних наробок щодо соціальних інновацій на ре� форму як на суспільне явище, створити засади моделі реформи як керованої соціальної інновації. Акцентуючи свою увагу на модельній складовій соціальної ре� форми як на важливому чиннику успіху в її здійсненні загалом, логічно стверджувати, що: модель реформи має бути наочною, зро� зумілою у сприйнятті і зручною у користуванні; модель має відоб� ражати завершене уявлення реформаторів і формувати цілісне сприйняття у стейкхолдерів про заплановані у ході реформи зміни, іншими словами, формувати, так би мовити, спільність і цілісність, 281 ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України як у зовнішньому, так і у внутрішньому поглядах на зміни; мо� дель також має відображати сутність об’єкту реформування. Спробуємо побудувати модель соціальної реформи як керованої соціальної інновації. Виходячи з розуміння про те, що будь�яка соціальна інновація приводить до змін у соціальній системі (і, як ми з’ясували раніше, пов’язана з реалізацією соціальних потреб), то аналіз цієї категорії слід здійснювати шляхом послідовного ви� вчення інших пов’язаних з нею категорій: спочатку «соціальна система», далі «зміни соціальної системи» і, завершуючи, «керо� вана соціальна інновація». Як наслідок, майбутня модель керова� ної соціальної інновації має відображати поєднання трьох складо� вих: моделі соціальної системи, де планують зміни; моделі самих змін; моделі керованого впровадження соціальних інновацій (що дає відповідь на питання: як, яким чином здійснюються заплано� вані зміни). Очевидно, що найширшою з трьох категорій і визначальною для інших є категорія «модель соціальної системи», а отже, її те� оретико�методологічні засади мають враховуватися під час ство� рення як моделі змін соціальної системи, так і моделі керованого впровадження соціальної інновації, що дасть змогу забезпечити методологічну цілісність загальної інтегрованої моделі керованих соціальних інновацій. Відзначимо, що моделюванню соціальних процесів присвячували свої роботи Т.Парсонс (структурно�функ� ціональний підхід), П.Бурд’є (теорія поля), Г.Хакен та І.Пригожин (синергетичний підхід), розробники теорії мереж тощо. Головним завданням дослідника, у такому разі, є вибір власної позиції, спи� раючись на наявні знання. Моделювання об’єкту (або вибір опти� мальної моделі з існуючих) соціальної системи є найважливішим і визначальним кроком у ході проектування реформи. Разом з тим, вирішення такої дослідницької проблеми виходить за межі цієї статті і прямо залежить від конкретного завдання. Тут будемо виходити з того, що із моделлю соціальної системи ми визначи� лися (позначимо її умовно «А») й її засади будуть враховані під час моделювання змін соціальної системи і реформи як керованої соціальної інновації. Другу модель�складову інтегрованої моделі керованої соціаль� ної інновації — модель процесу змін в об’єкті управління (рис. 1) — можна представити переходом зі стану сьогодення (стан системи А1) до запланованого проектантом стану у майбутньому (А2), де перехід від стану А1 до стану А2 становить деяку зміну — назвемо 282 НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 43 її дельтою (∆А). Аналогічну модель тільки для інших — предметної сфери і завдання знаходимо серед літератури, присвяченої муні� ципальній тематиці, що має назву «простір муніципальної підго� товки», де у трьохвимірному просторі виокремлені простори: 1) співорганізація міських програм, 2) робочі програми, що за� безпечують становлення муніципального міста, 3) навчальний план підготовки5. Рис. 1. Графічне представлення моделі процесу змін у соціальній системі Необхідність і можливість моделювання ходу впровадження соціальних інновацій за допомогою трьох моделей опосередковано підтверджується тим, як різними авторами розглядаються соціаль� ні інновації. Три вище наведені і виокремлені нами типи визначень соціальної інновації, думається, відображають різні компоненти процесу формування публічної політики, інакше, проектування соціальних змін (суб’єктом ж прийняття рішення не обов’язково виступатиме представник органів влади — це може бути представ� ник політичної сили, що запроваджує нову виборчу технологію, або представник громадської організації, що вирішує певну суспіль� ну проблему, тощо). Зокрема, нові ідеї, стратегії, концепти, фор� ми організації будь�чого тощо мають відношення до світоглядної моделі або уявлення особи, що приймає рішення про здійснювані 283 ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України ∆А=А1 – А2 (модель та план впровадження соціальної інновації) Проект, бажаний стан соціальної системи (об’єкту впливу) А2 Існуючий стан соціальної системи (об’єкту впливу) А1 в об’єкті управління соціальні зміни. Процес здійснення змін, впро� вадження нових ідей тощо стосується шляхів, механізмів реалі� зації рішення (як змінювати — наша третя модель). І, зрештою, предметом зміни в об’єкті управління як надскладній системі є по� ведінка людини (що змінювати — наша друга модель). На наш по� гляд, така диференціація на три групи визначень зумовлена кон� центрацією їх авторів на різних складових усього феномена суспільних змін. Для побудови третьої складової інтегральної моделі — моделі процесу впровадження соціальної інновації — звернімося до схеми структурних характеристик елементарного акту діяльності, яку за� пропонував відомий історик науки і методолог В.Стьопін6 (рис. 2). Рис. 2. Структурні характеристики елементарного акту діяльності Діяльність може бути розглянута як складно організована ме� режа різних актів перетворення об’єктів, коли продукти однієї діяльності переходять в іншу і стають її компонентами7. Права частина наведеної схеми відображає предметну структуру діяль� ності — взаємодію засобів з предметом діяльності і перетворення його у продукт завдяки здійсненню певних операцій. Ліва части� на представляє суб’єктну структуру, яка включає суб’єкта діяль� ності (з його цілями, цінностями, знаннями операцій і навичками), який здійснює доцільні дії і послуговується для цієї мети певни� ми засобами діяльності. Засоби і дії можуть бути віднесені і до об’єктної, і до суб’єктної структур8. 284 НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 43 С. П р Р. Цінності, цілі, знання і навички Суб’єктна структура Предметна (об’єктна) структура Засоби діяльності З. Суб’єкт діяльності Предмет (вихідний матеріал) Результат (продукт як опредмечена ціль) Дії (операції) Пр Оскільки діяльність універсальна, функціями її предметів можуть виступати не тільки фрагменти природи, що перетворю� ються у практиці, але і люди, «властивості» яких змінюються під час їх включення у різні соціальні підсистеми, а також і самі ці підсистеми, які взаємодіють у межах суспільства як цілісного організму. Тоді у першому випадку ми маємо справу із «предметною стороною» зміни людиною природи, а в другому — «предметною стороною» практики, спрямованої на зміну соціальних об’єктів. Людина, з цієї точки зору, може виступати і як суб’єкт, і як об’єкт практичної дії9. Далі автор твердить: оскільки в діяльності можуть перетворю� ватися різноманітні об’єкти — предмети природи, людина (і стан її свідомості), підсистеми суспільства, знакові об’єкти, що функ� ціонують як феномени культури, тощо — постільки всі вони мо� жуть стати предметами наукового дослідження10 (у нашому випад� ку — проектування реформи). Проаналізуємо можливості наведеної моделі В.Стьопіна як скла� дової інтегральної моделі реформи. Для цього слід сформулюва� ти вимоги до поєднання складових такої моделі, крім наведених на початку статті вимог до моделі реформи в цілому, а саме: кожна складова інтегральної моделі має бути адекватною своєму функ� ціональному місцю; сукупність складових повинна бути достат� ньою для моделювання всього об’єкта; складові інтегральної мо� делі мають бути пов’язані між собою. У моделі В.Стьопіна, побудованій з метою відображення процесу наукового пізнання, предмет виокремлений з об’єкту пізнання, що об’єктивно віддзеркалює прийнятий у науці поділ на об’єкт і пред� мет дослідження. Натомість для завдання моделювання змін у со� ціальному об’єкті, на нашу думку, предмет не доцільно виносити поза контекст вивчення поведінки соціальної системи, аби уникну� ти спрощеного уявлення про перебіг соціальних процесів. Виді� лити і разом з тим не виокремити поза контекстом об’єкта можна таким позначенням Пр(А), де «Пр» — позначає предмет, а «А» — об’єкт (про позначення об’єкта ішлося вище). Таким позначенням ми ще раз вказуємо на пов’язаність усіх безпосередньо складових інтегрованої моделі змін: як зміни в об’єкті (∆А), так і предмет зміни Пр(А) прямо залежать від моделі об’єкта (що відображено однаковим використанням позначки «А»). У ході проектування реформи «засобами діяльності» (на рис. 2 «Р») виступають механізми впливу суб’єкта реформи на об’єкт. 285 ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України При цьому такі механізми прямо залежать від моделі змін, яку вони реалізують. Пов’язати модель механізму впливу і модель змін в інтегрованій моделі реформи як керованої соціальної інно� вації можливо через таке позначення М(∆А), де М — механізм впливу суб’єкта реформи на об’єкт. Включеність же результату діяльності (на рис. 2 «Р») у зміни ∆А (де майбутній стан А2 і є фактично результатом впливу, а це означає, що Р = А2 = А1 – ∆) дозволяє нам прибрати елемент «Р» з рис. 2. Як наслідок, для завдань формування нашої інтегральної моделі реформи як соціальної інновації модель наукової діяльності В.Стьопіна може бути трансформована, що відображено рис. 3. Рис. 3. Логіка трансформації моделі наукової діяльності В.Стьопіна в інтегральну модель реформи як соціальної інновації 286 НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 43 С. П р Р. Цінності, цілі, знання і навички Суб’єктна структура Предметна (об’єктна) структура Засоби діяльності З. Суб’єкт діяльності Предмет (вихідний матеріал) Результат (продукт як опредмечена ціль) Дії (операції) Пр Ñ Ï ð(À) Ì (? À) С Пр(А) М(∆А) Отже, об’єднавши всі схеми, отримуємо інтегральну модель со� ціальних реформ, яку зображено на рис. 4. Рис. 4. Компоненти інтегральної моделі соціальної реформи як керованої соціальної інновації На рис 4 М(∆А) — узагальнена модель механізму змін, С — суб’єкт змін, Пр(А) — предмет змін у соціальній системі, А1 — по� чатковий (сьогоднішній) стан системи (об’єкта змін), А2 — кінцевий (майбутній) запланований стан системи (об’єкта змін), ∆А — зміни як різниця станів об’єкта змін А1 та А2, А — модель соціальної системи, яка є об’єктом реформування. Висновки: 1. Викладений матеріал являє собою авторську версію створення інтегрованої моделі реформи як керованої соціальної інновації, за якою особа, що приймає рішення, спираючись на свої цінності, цілі, знання і навички, планує соціальну інновацію як різницю двох станів соціальної системи і, використовуючи відомі їй меха� нізми (що корелюють з об’єктом зміни), впроваджує заплановану соціальну інновацію у об’єкті впливу й отримує як результат ба� жаний стан системи (у нашій моделі — А2). 287 ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України À1 À2 À A A1 A2 ∆ Ñ Ï ð(À) Ì (? À) С Пр(А) М(∆А) 2. Подана модель ілюструє можливість і необхідність реалізації ідеї цілісності: об’єкта змін, самих змін та механізмів здійснення цих змін в єдиній інтегрованій моделі реформи як керованої соці� альної інновації. Схематично унаочнено такий зв’язок трьох моде� лей різної природи, пов’язаних між собою через об’єкт змін (А), що очевидно підводить до необхідності забезпечення з боку проек� тантів єдності теоретичних і методологічних засад усіх складових інтегральної моделі. 3. Методологічна налаштованість на цілісне охоплення проце� сів соціальних змін, на наш погляд, мінімізує часто недоцільне та некоректне спрощення у ході моделювання складних соціаль� них об’єктів. 4. Спроба створення теоретичних засад моделі реформи як ке� рованої соціальної інновації дозволяє побачити прямий зв’язок між двома моделями — моделі соціальної системи як об’єкту змін і моделі механізму здійснення змін. 5. Сформована інтегральна модель реформ як керованих соці� альних інновацій (а також модель В.Стьопіна, взята за основу) дозволяє пояснити природу існування зафіксованих нами трьох типів визначень соціальної інновації, автори яких акцентували на різних складових моделі соціальних змін. 6. Представлена на рис.4 інтегральна модель соціальної ре� форми як керованої соціальної інновації, на наш погляд, відпові� дає сформульованим у статті вимогам, як до моделі в цілому, так і до її моделей�складових. 7. Цілісне моделювання змін соціальних процесів, починаючи з об’єкта змін (і, головним чином, базуючись на його особливостях), ілюструє очевидну для сьогоднішнього етапу розвитку науки склад� ність соціальних об’єктів і здійснюваних у них змін і, разом з тим, через охоплення всього феномена в цілому спрощує соціальну взаємодію та пошук спільної мови між різними стейкхолдерами. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі поляга� ють у формулюванні принципів реформи як соціальної інновації та деталізації складових інтегральної моделі. 1 Модернизация в России и конфликт ценностей / Ахиезер А.С., Козло� ва Н.Н., Матвеева С.Я. и др.; Отв. ред. С.Я. Матвеева; РАН. Ин�т филосо� фии [Електронний ресурс]. — М., 1993. — С. 247 — Режим доступу: http://www.auditorium.ru/aud/p/index.php?a=presdir&c=getForm&r=resD esc&id_res=5515 288 НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 43 2 Москалев И. Технологические основы социально�инновационного госу� дарственного управления [Електронний ресурс]: Материалы Международного форума «Проекты будущего: междисциплинарный подход» (16–19 октября 2006, г.Звенигород). — Режим доступу: http://spkurdyumov.narod.ru/Mos� kalev23.htm 3 Модернизация в России и конфликт ценностей. — С. 346–347. 4 Там само. — С. 346. 5 Ерофалов Б.Л. Постсоветский город. — Киев — Тольятти: Издат. Дом А.С.С., НИИТИАГ, 2002. — С. 60. 6 Степин В.С. Теоретическое знание. — М.: Прогресс�Традиция, 2003. — 744 с. 7 Там само. — С. 36. 8 Там само. — С. 37. 9 Там само. — С. 33. 10 Там само. — С. 40. Микола Каращук ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЛАДИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ У статті розглядаються питання правового забезпечення інформаційної влади в сучасній Україні. Mykola Karaschuk. The legal ensuring of informational power in modern Ukraine. The article considers the issue of the legal ensuring of informational power in modern Ukraine. Демократичні перетворення в суспільстві, зокрема роздержав� лення та демонополізація у сфері ЗМІ, створюють передумови для того, щоб вони реально відігравали роль інформаційної влади, але вони не реалізуються. Причини такого становища в супереч� ностях, притаманних і самим ЗМІ, і реальним умовам їх функ� ціонування в суспільстві. Правове регулювання інформаційної влади не так давно стало предметом дослідження як вітчизняних так і зарубіжних дослід� ників. Проблема, якої ми торкаємося в цій статті, тєю чи іншою мірою розглядалася такими дослідниками як: О.Бандурка, В.Бе� бик, В.Горбатенко, О.Гриценко, О.Дубас, О.Зернецька, В.Іванов, А.Москаленко, Г.Почепцов, М.Томенко, М.Требін, В.Шаповал, О.Шевчук та ін., в яких певною мірою висвітлюються окремі 289 ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України

Суспільні реформи як керовані соціальні інновації: методологічні засади моделювання

Репозитарії

Схожі ресурси