Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13041 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації / І. Вєтров // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2008. — Вип. 11. — С. 82-87. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-13041 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-130412010-10-28T12:03:07Z Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації Вєтров, І. Нацистський окупаційний режим 2008 Article Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації / І. Вєтров // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2008. — Вип. 11. — С. 82-87. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. XXXX-0019 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13041 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нацистський окупаційний режим Нацистський окупаційний режим |
| spellingShingle |
Нацистський окупаційний режим Нацистський окупаційний режим Вєтров, І. Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації |
| format |
Article |
| author |
Вєтров, І. |
| author_facet |
Вєтров, І. |
| author_sort |
Вєтров, І. |
| title |
Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації |
| title_short |
Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації |
| title_full |
Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації |
| title_fullStr |
Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації |
| title_full_unstemmed |
Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації |
| title_sort |
стан промисловості урср на початку нацистської окупації |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Нацистський окупаційний режим |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13041 |
| citation_txt |
Стан промисловості УРСР на початку нацистської окупації / І. Вєтров // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2008. — Вип. 11. — С. 82-87. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vêtroví stanpromislovostíursrnapočatkunacistsʹkoíokupacíí |
| first_indexed |
2025-07-02T14:58:48Z |
| last_indexed |
2025-07-02T14:58:48Z |
| _version_ |
1836547654540066816 |
| fulltext |
І. Вєтров (Київ)
СТАН ПРОМИСЛОВОСТІ УРСР
НА ПОЧАТКУ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ
Напередодні війни з нацистською Німеччиною сталінське керівництво на-
давало велику увагу створенню і зміцненню воєнно-економічного потенціалу
країни. Важливе значення в цих планах мала економіка України – один із
найбільш розвинутих індустріальних регіонів Радянського Союзу. Саме в ній
було сконцентровано величезні запаси залізної руди, коксованого вугілля,
марганцю, різноманітних мінералів, саме вона була визнаним центром маши-
нобудування, особливо важкого; домни республіки плавили броньований ме-
тал, якісні марки сталі; на її території були зосереджені основні потужності
хімічної і оборонних галузей виробництва; саме Україна мала хорошу транс-
портну систему і за густотою залізничної мережі посідала перше місце в
країні; на її території мешкало понад 41 млн осіб1, (друге місце після РРФСР).
Чисельність робітників і службовців, зайнятих у народному господарстві Укра-
їни, на вересень 1940 р. становило 6 млн. 367 тис. осіб2. За час передвоєнних
п'ятирічок УРСР досягла величезних успіхів у розвитку економіки. Так, з огля-
ду на промисловий розвиток, перший п'ятирічний план був сприятливим для
республіки. Із 1500 нових промислових підприємств, які було споруджено в
Радянському Союзі, 400 з них припадало на Україну, що становило понад 20%
загальних капіталовкладень3. І хоча у другій і третій п'ятирічках республіка от-
римала непропорційно малі капіталовкладення (із 4500 заводів, що будували-
ся протягом другої п'ятирічки, лише 100 були розташовані в Україні, а в нас-
тупній п'ятирічці із 3000 запланованих заводів вона отримувала лише 6004, Ук-
раїна наближувалася до рівня розвинутих індустріальних країн. Питома вага
промисловості УРСР напередодні окупації становила 18,2%5 від союзної. В
1940 р. велика промисловість республіки дала (порівняно з 1913 р.) зростання
валової продукції – в 11 разів, вугільної – в 3,7 рази, чорної металургії – в
5,2 рази, виробництво електроенергії – в 23 рази6. Галузі, що виготовляли за-
соби виробництва, розвивалися найбільш інтенсивно. Це кардинально зміню-
вало структуру валової продукції промисловості України про що свідчать дані:
82
1 Металообробна промисловість (включаючи машинобудування) 4 1
2 Чорна металургія 2 2
3 Хімічна промисловість 6 3
4 Вугільна промисловість 3 4
5 Цукрова промисловість 1 5
6 Борошномельна промисловість 5 6
7 Швейна 18 7
8 Електростанції 14 8
1913 1938
Місце УРСР за валовою продукцією в цінах 1926—1927 років
(відносно загальносоюзних галузей промисловості)7
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:04 Page 82
Як бачимо, цукрова промисловість, що до революції мала чи не найвагоміше
значення, пересунулася на 5 місце; тепер попереду галузі, що виготовляють за-
соби виробництва – машинобудування, хімічна промисловість, виробництво
електроенергії.
У загальносоюзному народногосподарському балансі напередодні війни Укра-
їна давала більше половини видобутку кам'яного вугілля, чавуну, залізної руди;
близько половини загальносоюзного обсягу виробленої сталі, 3/5 виробництва
алюмінію, 1/5 машинобудування, 2/3 коксу, 1/4 електроенергії8. Енергетичні
ресурси України були головним чином зосереджені в Донецькому басейні, біль-
ша частина якого, була основною базою для видобування кам'яного вугілля.
В Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Ровенській областях зосеред-
жувалися великі запаси торфу, що широко використовувався в промисловості.
Питома вага окремих носіїв енергії в загальносоюзному балансі становила
у 1940 р.: вугілля – 5,5%; торф – 3,14%; водна енергія – 0,72%9.
Технічна реконструкція, що була проведена під час здійснення двох п'яти-
річних планів, корінним чином трансформувала зміст, характер та форми
виробничого процесу. Якщо в 1913 р., механізований видобуток становив
лише 5% у видобутому сирці, то на 1940 р. цей відносний показник зріс до 93%
у межах Донецького кам'яновугільного басейну10. За механізацією зарубки та
відбивання кам'яного вугілля Донбас вийшов на 2 місце в світі, залишивши
позаду такі країни, як Німеччина (1936 р. – 87%), США (1936 р. – 85%),
Франція (1934 р. – 76%), Велика Британія (1937 р. – 62,7%). Лише
Бельгійська монархія випереджала Донбас у впровадженні автоматизації видо-
бутку вугілля (1935 р. – 98,5%)11.
Видобуток вугілля в Донбасі збільшився з 22760 тис. тонн у 1913 р. до
83718 тис. тонн – у 1940 р., тобто збільшився в 3,7 рази (загальний же видо-
буток вугілля в Україні разом з бурим вугіллям на 1940 р. дорівнював 83819,9
тис. тонн)12. Середньорічний рівень видобутку на одну шахту в 1937 р. досяг
261,5 тис. тонн. В 1940 р. експлуатувалося 872 шахти, основні виробничі фон-
ди яких становили 16 123 млн. карбованців. На шахтах було зайнято 278 352
робітників13. Технічна реконструкція вугільної промисловості Донбасу сприя-
ла поглибленню істотного дефекту механізації вугільної промисловості, який
полягав у вкрай нерівномірному її розподілі за окремими ланками виробничо-
го циклу. Якщо процеси зарубки й доставки були майже повністю механізовані,
то відгонка й роботи на поверхні (наприклад, навантаження в залізничний
транспорт) були забезпечені технічним супроводом лише на 56,6%14. Це було
одним з головних стратегічних прорахунків радянського керівництва в даль-
ноперспективному плануванні економічного розвитку вугільновидобувної про-
мисловості України в регіоні Донецького кам'яновугільного басейну, оскільки
стратегічна незахищеність транспортного забезпечення видобувної промисло-
вості пізніше спростила захоплення Німеччиною незруйнованих залізниць із
розміщеними на них ресурсами.
Вугільний Донбас, незважаючи на розвиток інших регіонів кам'яновугіль-
ного видобутку, обслуговував майже всю (!) територію європейської частини
СРСР. В Україні споживалося близько половини усього видобутого в Донбасі
вугілля. В Сталінській (Донецькій), Ворошиловградській (Луганській) та
Дніпропетровській областях споживалося близько 70% всього вугілля, яке
споживалося в 1936—1940 рр. в Україні і яке становило 2/5 від загального ви-
добутку Донбасу15.
Найбільшими споживачами донецького вугілля за межами УРСР були
Москва та Ленінград. В 1938 р. із загальної кількості вугілля, що була завезе-
на в Москву та Московську область, донецьке вугілля становило 71%, а
Ленінградська область взагалі повністю постачалася українським вугіллям16.
Нацистський окупаційний режим 83
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:04 Page 83
Другим стратегічним напрямком у видобувній промисловості України була
торфовидобувна промисловість. Торфовидобуток становив собою промисловість
місцевого значення й забезпечував паливом підприємства та теплоелектро-
станції, що містилися в районах видобутку торфу17. В 1940 р. в Україні діяло
1666 торфовидобувних підприємств, де було зайнято 12 387 робітників.
Основні виробничі фонди становили 30,2 млн. крб., а валовий вихід продукції
(за цінами 1926—1927 рр.) – 31,06 млн. крб. У 1940 р. на теренах України
було видобуто всього 3,5 млн. тонн торфу (включаючи також і колгоспний
видобуток), у тому числі, в західних областях – 0,46 млн. тонн18. Стратегічно-
тактичне значення широких запасів торфової сировини в Україні дозволяло
автономізувати енергетичне постачання окремих регіонів із тим, щоб головний
потік кам'яновугільної сировини та нафти-сирцю у мирний час спрямовувати
на збільшення оборотних фондів підприємств групи А та В, а у військовий час
прямо направити на потреби армійського командування для досягнення пос-
тавлених ними цілей.
Третім напрямком у комплексі видобувної та гірничо-збагачувальної про-
мисловості була українська залізорудна промисловість. На відстані декількох
сот кілометрів від Донбасу, в басейні верхньої течії р. Інгулець були розташо-
вані потужні родовища Криворізького залізорудного масиву, з високим вмістом
заліза (від 55% до 69% від маси рудного концентрату). Вміст шкідливих
домішок у криворізьких рудах надзвичайно незначний (90% руди фактично не
містить сірки та її металевих сполук)19.
Криворізька залізорудна промисловість у роки 1 та 2 п'ятирічок була
реконструйована від «а» до «я» з розширеним введенням в дію нових промис-
лових потужностей. Так, рудня імені Серго Орджонікідзе давала 1700 тис.
тонн річного видобутку, рудня ім. Комінтерну давала 1750 тис. тонн річного
видобутку, рудня ім. Кірова – 2000 тис. тонн20. Всього по Україні на 1940 р.
налічувалося 13 залізорудних підприємств з основними виробничими фондами
на 188 989 тис. крб., які забезпечували роботою 15 тис. робітників (1200 осіб
на підприємство в середньому)21. Криворізьку залізорудну промисловість ви-
гідно вирізняв ступінь механізації усіх ланок виробничого циклу. Підняття та
свердління вже на початку 2-го п'ятирічного плану були повністю механізо-
вані. Механізація транспортування руди до відкатних шляхів вже у 1938 році
досягла 81,7%.
Різко зросла механізація навантаження в вагони (якщо в 1931 р. воно про-
водилося без технічного супроводу, то в 1938 р. було механізовано доставку
83,6% сировини). Це все сприяло підвищенню продуктивності праці, а відтак
й зростанню валового видобутку руди-сирцю, який в 1940 р. склав 18878 тис.
тонн22. Проте чи ненайважливішим стратегічним напрямком у видобувній
промисловості України виступав видобуток й збагачення марганцевої руди, з
огляду на те, що марганець є основною складовою для одержання надтвердих
ґатунків марганцевої сталі, що може бути використана з однаковим успіхом в
складному приладобудуванні чи танковому будівництві (лиття гармат). Ніко-
польське родовище України за своїми ресурсними запасами не тільки було
найбільше в СРСР, а було також одним з найкрупніших у світі: поклади мар-
ганцевих руд на першу половину 1939 р. становили 2,3 усіх покладів СРСР,
які були розроблені, або проектно досліджувалися на той час23. Вміст марган-
цю в розроблюваних рудах Нікопольського родовища становив – 32%. Руди,
котрі містили його менше за 28%, вважалися бідними, і як такі взагалі не роз-
роблювалися24. Марганцеві руди піддавалися інтенсивному збагаченню. В районі
Нікополя працювало декілька гірничо-збагачувальних комбінатів, що давали
збагачену руду трьох ґатунків (1—50% і більший вміст марганцю; 2 – 41—49%;
3 – близько 36%). На цих комбінатах збагачувалось близько 79% всієї видобутої
84 І. Вєтров
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:04 Page 84
на родовищі руди25. Видобуток марганцю в Нікопольському марганцево-
рудному басейні перевищував видобуток будь-якої країни Заходу того часу.
В 1940 р. в Україні працювало 3 марганцеворудних підприємства з основни-
ми виробничими фондами 32 546 тис. крб.26. На цих підприємствах працювало
3383 особи. Видобуток марганцевої збагаченої руди в 1940 р. досяг 893 тис. тонн
(тоді як в 1913 р. лише 276 тис. тонн)27. Рівень механізації на підприємствах
цього напрямку був найвищим у видобувній промисловості, що пояснювало-
ся її стратегічним потенціалом. На відкатуванні застосовувалися мотовози та
електротягачі. Були встановлені спеціальні скрепери та бункери з механічним
навантаженням руди в залізничні транспорті28, що забезпечувало швидкий
зв'язок зі споживачами даної продукції.
За виробництвом машин і металу Україна напередодні окупації виперед-
жала такі країни, як Франція та Італія, разом узяті. В 1940 році в республіці
було 599 машинобудівних заводів з основними виробничими фондами 2931
млн. крб. Поряд з цими заводами було ще 1451 підприємство з виготовлення
металевих виробів і 33 987 металоремонтних виробництв 29. Виплавкою чаву-
ну в 1940 р. Україна поступалася лише нацистській Німеччині. (Велика Бри-
танія виплавляла чавуну тільки 86,1% до рівня виплавки на підприємствах
України, а Франція – лише 39,4%). Порівняно з 1913 роком виплавка чавуну
на півдні України в 1937 р. зростала втричі30. В загальносоюзному народно-
господарському балансі напередодні війни республіка була першою вугільно-
металургійною базою, а також основним регіоном хімічної і харчової промис-
ловості. Про видобуток корисних копалин і промислове виробництво України
в 1940 р. дають уявлення такі показники31:
Вище наведені факти свідчать, що напередодні війни з нацистською
Німеччиною промислово-економічний комплекс України був найголовнішою
військово-промисловою базою Радянського Союзу. Окрім цього, в республіці
було створено ряд нових галузей промисловості, невідомих до цього: спеціаль-
не і точне машинобудування, тракторобудування, коксохімічна, азотно-тукова,
мінеральних фарб, пластмас, рідких металів, торф'яної, буровугільної, бавов-
няно-паперової, консервної, м'ясної, молочно-олійної, хлібопекарної та ін. Вже
існуючі галузі підлягали реконструкції.
З підписанням в 1939 р. між СРСР і Німеччиною пакту Молотова-Ріббен-
тропа та розподілом сфер впливу в Східній Європі, в Москві розуміли, що
«стабілізація» має тимчасовий характер, а війна неминуча. У зв'язку з цим,
першочерговим завданням стає підготовка економіки країни до можливої во-
рожої агресії. Збільшивши економічний потенціал України за рахунок приєд-
нання західних областей, сталінське керівництво поставило завдання: долучи-
ти його до ефективного використання в інтересах обороноздатності всієї
країни. В приєднаних Західних областях розпочалася робота з інтенсифікації
Нацистський окупаційний режим 85
1 Видобуток вугілля 83841 50,5
2 Виплавка чавуну 9642 64,7
3 Видобуток марганцевої руди 2200 39,9
4 Видобуток залізної руди 20185 67,7
5 Виплавка сталі 8622 48,8
6 Виробництво коксу 15201 74,5
7 Виробництво цукру 15623 75,5
jSëü*S“2ü
2,“. 2.
o,2%ì= "=ã= "
ƒ=ã=ëü…%“%þƒ…%ì3
",!%K…,ö2"S
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:04 Page 85
промислового виробництва та розширення сировинної бази. За короткий час бу-
ло розпочато роботу на 978 заводах і фабриках, які до цього не діяли протягом
5—10 років32. Швидкими темпами розвивається нафтодобувна промисловість.
В 1940 р. в західних областях України було видобуто 351 тис. тонн нафти33.
Поряд з цим, московське керівництво, сконцентрувавши в своїх руках всі
основні ланки управління народним господарством України, поставило перед
республікою завдання видобувати сировину, в той час, як російська промис-
ловість монополізувала виробництво готової продукції, особливо товарів спо-
живання, які потім знову ввозилися на український ринок. Через це українська
промисловість втрачала свою самостійність. Це робило її залежною від росій-
ської економіки, хоча темпи розвитку української промисловості характеризу-
валися показниками росту продукції, що було наслідком розширення основ-
них фондів, вагоме значення мала і зростаюча продуктивність праці, яка за
останні передвоєнні п'ятирічки збільшилася майже в 2,5 разу34. Це було одним
із важливих методів сталінського керівництва щодо реалізації широкомасштаб-
них планів. Ентузіазм серед населення досягався різними методами, як про-
пагандистського, так і дисциплінарно-примусового характеру: збільшення
робочого дня до 8 годин, запровадження 7-денного робочого тижня, трудових
книжок (на зразок тих, що були введені в фашистській Німеччині), які не-
обхідно було пред'явити при переході на іншу роботу; запізнення на роботу
до 10—20 хвилин розцінювалося як пропуск без поважних причин, а повтор-
не запізнення каралося позбавленням робочого місця; з будь-яких причини
пропуск робочого дня карався строком виправних робіт у таборах, або виправ-
ними роботами на робочому місті протягом 6-ти місяців з утриманням 25%
від платні. Ріст чисельності робочого класу мав у підсумку зростання в його
лавах кількості вихідців із села, сприяв соціальному розшаруванню «класу»
(зарплати передовиків соціалістичного виробництва у 8—10 разів перевищували
зарплату різноробочих). Людський чинник, як фактор виробництва нехтувався
кремлівською верхівкою, яка в зміцненні обороноздатності країни акцентувала
увагу на адміністративно-репресивних методах управління економікою. Але
погана технічна забезпеченість, старе обладнання, низька заробітна плата, і
дедалі зростаючі норми виробництва стали на перешкоді трудових зусиль
багатьох робітничих колективів республіки.
Отже, говорячи про розвиток промисловості України в період перед-
воєнних п'ятирічок, треба зазначити, що він характеризувався деяким покра-
щеннями темпів економічного зростання, особливо високими вони були в ме-
талургії, машинобудуванні, електроенергетиці, галузях оборонної промисло-
вості, та поширення використання нових технологій з виробництв деяких
сплавів металів, штучного каучуку. Але, на відміну від галузей важкої промис-
ловості республіки, галузі легкої продовжували фінансуватися за залишковим
принципом, темпи їх розвитку залишалися значно нижчими, ніж важкої.
В той же час напередодні війни республіка досягла значних успіхів.
У 1940 р. промисловий потенціал УРСР у 7 разів перевищував рівень 1913 р.
(РРФСР – у 9 разів)35. Україна, яка за виробничими потужностями приблиз-
но дорівнювала Франції напередодні окупації, перетворилася в одну з найроз-
винутіших промислових країн Європи.
1 Великая Отечественная война 1941—1945: Энциклопедия. – М., – 1985. – C. 741.
2 Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі –
ЦДАВО України). – Ф. 4620, оп. 3, спр. 2, арк. 17.
3 Субтельний О. Історія України. – К., 1991. – С. 353.
4 Там само.
86 І. Вєтров
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:04 Page 86
5 Большевик Украины. – 1947. – № 12.— С. 30.
6 Великая Отечественная война 1941—1945: Энциклопедия. – С. 741.
7 ЦДАВО України. – Ф. 4620, оп. 3, спр. 2, арк. 19.
8 Там само. – Арк. 22.
9 Там само. – Арк. 24.
10Там само. – Арк. 28.
11Там само.
12Центральний державний архів громадських об‘єднань України (далі – ЦДАГО України). –
Ф. 166, оп. 3, спр. 378, арк. 30
13ЦДАВО України. – Ф. 4620, оп. 3, спр. 2, арк. 29.
14Там само. – Арк. 30.
15Там само. – Арк. 31.
16Там само.
17Там само. – Арк. 32.
18Там само.
19Там само. – Арк. 31.
20Там само. – Арк. 33.
21Там само.
22Там само.
23Там само. – Арк. 33, 34.
24Там само. – Арк. 34.
25Там само.
26Там само. – Арк. 35.
27Там само.
28Там само.
29Там само. – Арк. 44.
30Гатовский Л. Экономическая победа Советского союза в Великой Отечественной войне.
М., 1946. – С. 35.
31Досягнення Радянської України за 40 років. – К., 1957. – С. 35
32Там само.
33Кондратенко Л. В. Сталінські командно-адміністративні важелі управління економікою
України у передвоєнні роки // Україна у Другій світовій війні: Уроки історії та
сучасність. Матер. міжнар. наук. конфер. (27—28 жовтня 1994). – К., 1995. – С. 212.
34ЦДАГО України. – Ф. 166, оп. 3, спр. 378, арк. 35.
35Субтельний О. Вказана праця. – С. 354.
Нацистський окупаційний режим 87
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:04 Page 87
|