Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2017
Schriftenreihe:	Український історичний журнал
Schlagworte:	Історичні студії До 100-річчя Української революції 1917–1921 рр.
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130484
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.) // Український історичний журнал. — 2017. — № 3. — С. 4-7. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-130484
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1304842018-02-15T03:03:22Z Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.) Історичні студії До 100-річчя Української революції 1917–1921 рр. 2017 Article Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.) // Український історичний журнал. — 2017. — № 3. — С. 4-7. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130484 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історичні студії До 100-річчя Української революції 1917–1921 рр. Історичні студії До 100-річчя Української революції 1917–1921 рр.
spellingShingle	Історичні студії До 100-річчя Української революції 1917–1921 рр. Історичні студії До 100-річчя Української революції 1917–1921 рр. Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.) Український історичний журнал
format	Article
title	Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.)
title_short	Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.)
title_full	Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.)
title_fullStr	Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.)
title_full_unstemmed	Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.)
title_sort	виступ академіка в.а.смолія на міжнародній науковій конференції "революція, державність, нація: україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (київський національний університет імені тараса шевченка, 1 червня 2017 р.)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Історичні студії До 100-річчя Української революції 1917–1921 рр.
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130484
citation_txt	Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.) // Український історичний журнал. — 2017. — № 3. — С. 4-7. — укр.
series	Український історичний журнал
first_indexed	2025-07-09T13:41:38Z
last_indexed	2025-07-09T13:41:38Z
_version_	1837176979809370112
fulltext	Український історичний журнал. – 2017. – №3 ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ ВИСТУП АКАДЕМІКА В.А.СМОЛІЯ НА МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «РЕВОЛЮЦІЯ, ДЕРЖАВНІСТЬ, НАЦІЯ: УКРАЇНА НА ШЛЯХУ САМОСТВЕРДЖЕННЯ (1917–1921 рр.)» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.) Шановні колеґи! Насамперед дозвольте від імені Президії Національної академії наук України привітати учасників Міжнародної наукової конференції «Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)», яка, без перебільшення, зібрала у цій історичній залі Шевченкового університету цвіт українського й зарубіжного загалу дослідників революційної доби. Зрозуміло, що всі ювілейні дати позначені певним символізмом та умов- ністю. Проте відзначення 100-ліття Української революції – видатного сус- пільного явища в новітній вітчизняній історії ХХ ст., має виразні особливості. По-перше, заходам із відзначення цих подій низкою найвищих розпорядчих актів надано особливої державної ваги й суспільного значення. 2017-й рік ого- лошено роком Української революції. По-друге, передбачені заходи не носять, як раніше, одномоментного характеру, а розраховані на тривалу перспективу, а відтак – і на більш потужний інформаційний вплив. По-третє, є підстави спо- діватися на поглиблення наукових досліджень проблеми, урізноманітнення тематичного спектру, появу нових напрямів вивчення цієї складної доби буття українського народу. І нарешті, немає сумнівів, що Кремль використає століт- тя «Великой российской революции 1917 года» у власних пропаґандистських цілях. І це вимагатиме адекватної реакції українських науковців, засобів ма- сової інформації, громадськості. За роки незалежності України проведено велетенську роботу з історичної реконструкції революційних подій 1917–1921 рр., утілення державотворчих проектів, персоніфікації тогочасного історичного процесу. Видано десятки то- мів документів, сотні публікацій мемуарів, творчу спадщину визначних дія- чів, величезний масив дослідницьких праць – монографій, дисертацій, статей, До 100-річчя Української революції 1917–1921 рр. Український історичний журнал. – 2017. – №3 Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції... 5 матеріалів наукових конференцій тощо. Головним їх здобутком стало майже повне звільнення української історіографії від ідеологічних нашарувань, клі- ше й міфів радянських часів, зокрема ґлобальної лжепарадигми «Великого Жовтня і громадянської війни». Водночас дістав переконливе обґрунтування феномен Української револю- ції як історичного явища, котре, розвинувшись у надрах російської Лютневої революції, набуло самодостатніх рис, реалізувало власну політичну програму й після Жовтневого перевороту перетворилося на антипода російської револю- ції, яка за експресивним, але точним висловом Михайла Грушевського, «по- тягнула нас через кров, через руїну, через огонь». За ці роки проведено комплексний аналіз причин незавершеності націо- нальних державотворчих проектів, невдач визвольної боротьби загалом. Адже вони обумовлені не лише зовнішніми геополітичними чинниками, небажан- ням держав-переможниць у світовій війні бачити Україну самостійною, але й проблемами внутрішнього характеру, які В.Винниченко назвав «недорослістю нації». Це недостатня консолідація суспільних верств, неконсенсусність полі- тичної еліти, неподоланність соціалістичних та федералістських ілюзій, недо- оцінка ролі збройних сил, кволість мобілізаційних зусиль урядів та прорахун- ки у виборі стратегічних союзників. Видані нещодавно нашим інститутом синтетичні академічні «Нариси іс- торії Української революції 1917–1921 років» у двох томах підтверджують думку визначного українського мислителя Івана Лисяка-Рудницького, що Українська революція «не досягла своєї остаточної мети, але вона внутрішньо переродила суспільство України, вона створила Україну як модерну політич- ну націю». Важливим і позитивним фактором виступає зміна поколінь дослідників історії України й, зокрема, подій революційної доби. Над новою ґенерацією іс- ториків уже не тяжіє стара історіографічна традиція поділу на прихильників «уенерівських» і «гетьманських» візій Української революції, пошуку призвід- ців її невдач. Іде процес становлення когорти молодих, креативних науковців, мобільних у добуванні джерельної інформації, здатних критично оцінювати концептуальні позиції не тільки віддалених попередників, але й власних учи- телів. Це створює обнадійливі перспективи подальшого дослідження пробле- матики Української революції початку ХХ ст. Дозвольте з цього приводу висловити деякі міркування. Адже в історіогра- фічному плані тематика Української революції далеко не вичерпана, зали- шається важливим напрямом досліджень модерної вітчизняної історії, окремі аспекти якої виразно актуалізуються у сучасній складній для нашої країни суспільній і геополітичній ситуації. Насамперед має йтися про нові теоретичні, методологічні підходи до висвіт- лення цієї актуальної, складної й не до кінця деміфологізованої теми. Стало очевидним, що жорстка прив’язка подій революційної доби в Україні тільки до тогочасного російського контексту є не просто малопродуктивною, а фактич- ною консервацією старих бачень українського революційного процесу. Спроби розглядати його виокремлено, в автаркічному ключі також неприйнятні. Український історичний журнал. – 2017. – №3 6 Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції... Останніми роками вітчизняна історіографія виявляє стійку тенденцію роз- гляду Української революції в контексті європейської історії, наслідків Першої світової війни, державної недолі України у планах повоєнного облаштування Європи. Поза сумнівом, це актуальний і перспективний напрям дослідження. Адже не тільки українці, а й інші, так звані «бездержавні» народи, ви- борювали право на власний самостійний статус у ході розпаду Російської, Німецької, Австро-Угорської, Оттоманської імперій. На карті Європи з’явилися нові держави: Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Чехословаччина. Або ж Ірландія, якій удалося виокремитися з Британської корони. На жаль, Україні не пощастило відстояти свою незалежність і вберегти українські етніч- ні землі від розшматування… Очевидно, ці процеси, інспіровані Великою війною, мали як свою специ- фіку, так і загальні закономірності, спільні типологічні риси. І їх вивчення дозволить більш рельєфно побачити комплекс взаємопереплетених подій, збіг обставин, нереалізовані можливості, роздвоєність українського чинника як суб’єкта міжнародного права. Усе це в кінцевому підсумку не дозволило укра- їнцям утвердити власну державність. Наступне міркування стосується проблем, від яких залежить подальший успішний розвиток досліджень з історії Української революції. Ідеться про джерельну базу теми. Вітчизняна архівно-документна інформація вищого ін- ституційного рівня з історії державних утворень часів Центральної Ради, геть- манату й Директорії виявлена та актуалізована в масштабних археографіч- них проектах. Саме на цій базі підготовлено низку фундаментальних праць з історії Української революції 1917–1921 рр. Однак, слід визнати, що евристич- ний потенціал архівного сеґменту джерел в основному вичерпано, насамперед це стосується центральних архівосховищ. Раніше наші тематичні дослідження значною мірою спиралися на по- тужну джерельну базу російських федеральних документосховищ, зокрема Державного архіву Російської Федерації й Російського державного архіву со- ціально-політичної історії. Є окремі аспекти революції, зокрема військові, які без інформації російських архівів вивчати майже неможливо. Цілком очевид- но, що найближчим часом доступ до цих історичних джерел буде ускладненим. Як позитивне явище слід відзначити освоєння нашими науковцями поль- ського історико-джерельного середовища, важливого для висвітлення історії як ЗУНР, так й УНР, складних українсько-польських відносин тієї доби. Існує величезний масив німецькомовних історичних джерел, який лише частково введено в науковий обіг українськими вченими. Оволодіння їх інформацією істотно стримують мовний і фінансовий бар’єри. Молода ґенерація істориків в основному англомовна, а джерела з історії УНР, ЗУНР, гетьманату зосеред- жено в архівосховищах Німеччини, Австрії, Угорщини. Очевидно, слід активі- зувати наукову кооперацію з ученими, дослідницькими установами, фондами цих країн. Склалося так, що сучасна історія Української революції має дещо києво- центричний ухил. З одного боку, це природно – у Києві відбувалися головні події, зосереджувалися проводи політичних партій та організацій, уряди, Український історичний журнал. – 2017. – №3 Виступ академіка В.А.Смолія на Міжнародній науковій конференції... 7 міністерства й відомства, тут формувалася державна політика. А з іншого – сучасна вітчизняна джерельна база дозволяє переносити центр наукових досліджень на реґіональні, соціальні, етнонаціональні аспекти революційних подій, повсякденне життя та побут провінції, деґрадацію органів місцевої вла- ди, розгул отаманщини тощо. Ідеться не тільки про документи обласних архі- вів, а й інформативний потенціал тогочасної місцевої преси. Слід подбати про урізноманітнення репрезентації результатів досліджен- ня історії Української революції. Адже наші усталені форми – монографії, наукові статті, матеріали конференцій – розраховано в основному на фахову аудиторію. Багаторічні та плідні напрацювання істориків мають усі підстави матеріалізуватися у форматі новітніх хронік революційних подій чи ґрунтов- ного тематичного енциклопедичного довідника, серійних матеріалів у ЗМІ, включаючи й електронні. Шановні колеґи! Насамкінець дозвольте побажати учасникам конференції плідної роботи, а також від імені оргкомітету запевнити, що матеріали цього важливого наукового форуму будуть обов’язково опубліковані та стануть гід- ним внеском в історіографію Української революції початку ХХ ст.

Institution

Ähnliche Einträge