Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)"

Науковий захід, приурочений трагічній сторінці вітчизняної історії – голоду 1946–1947 рр., відбувся 11 травня 2017 р. в актовій залі Інституту історії України НАНУ.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автори: Юсов, С.Л., Булгакова, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2017
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130500
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)" / С.Л. Юсов, О.В. Булгакова // Український історичний журнал. — 2017. — № 3. — С. 214-216. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-130500
record_format dspace
spelling irk-123456789-1305002018-02-15T03:03:25Z Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)" Юсов, С.Л. Булгакова, О.В. Хроніка Науковий захід, приурочений трагічній сторінці вітчизняної історії – голоду 1946–1947 рр., відбувся 11 травня 2017 р. в актовій залі Інституту історії України НАНУ. 2017 Article Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)" / С.Л. Юсов, О.В. Булгакова // Український історичний журнал. — 2017. — № 3. — С. 214-216. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130500 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Юсов, С.Л.
Булгакова, О.В.
Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)"
Український історичний журнал
description Науковий захід, приурочений трагічній сторінці вітчизняної історії – голоду 1946–1947 рр., відбувся 11 травня 2017 р. в актовій залі Інституту історії України НАНУ.
format Article
author Юсов, С.Л.
Булгакова, О.В.
author_facet Юсов, С.Л.
Булгакова, О.В.
author_sort Юсов, С.Л.
title Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)"
title_short Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)"
title_full Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)"
title_fullStr Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)"
title_full_unstemmed Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)"
title_sort круглий стіл "голод 1946–1947 рр. в україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)"
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2017
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130500
citation_txt Круглий стіл "Голод 1946–1947 рр. в Україні: нові погляди та джерела (до 70-річчя трагедії)" / С.Л. Юсов, О.В. Булгакова // Український історичний журнал. — 2017. — № 3. — С. 214-216. — укр.
series Український історичний журнал
work_keys_str_mv AT ûsovsl kruglijstílgolod19461947rrvukraínínovípoglâditadžerelado70ríččâtragedíí
AT bulgakovaov kruglijstílgolod19461947rrvukraínínovípoglâditadžerelado70ríččâtragedíí
first_indexed 2025-07-09T13:43:43Z
last_indexed 2025-07-09T13:43:43Z
_version_ 1837177110086549504
fulltext Український історичний журнал. – 2017. – №3 с.л.юсоВ (киїВ), о.В.БулгАкоВА (киїВ) КРУГЛИЙ СТІЛ «ГОЛОД 1946–1947 рр. В УКРАЇНІ: НОВІ ПОГЛЯДИ ТА ДЖЕРЕЛА (ДО 70-РІЧЧЯ ТРАГЕДІЇ)» Науковий захід, приурочений трагічній сторінці вітчизняної історії – голоду 1946–1947 рр., відбувся 11 травня 2017 р. в актовій залі Інституту історії України НАНУ. У програмі було заявлено 26 виступів. Утім реальну участь у круглому столі взяли 18 фахівців, більшість із них представляли наукові установи та виші Києва. Це – В.Даниленко, С.Кульчицький, В.Марочко, А.Мартинов, Т.Катаргіна, Л.Ковпак, І.Безлюдна (всі – Інститут історії України НАНУ), В.Сергійчук (Київський національ- ний університет ім. Т.Шевченка), І.Романюк (Вінницький державний педагогічний уні- верситет ім. М.Коцюбинського), А.Киридон («Енциклопедичне видавництво»), М.Гич (Переяслав-Хмельницький) та ін. Із репліками та ремарками виступили П.Бондарчук і Р.Маньковська (Інститут історії України НАНУ). Учасників і гостей форуму привітав академік НАН України В.Смолій. Відкрив роботу круглого столу модератор цього наукового заходу завідувач відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАНУ д-р іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України Віктор Даниленко. Тема виступу: «Причини голоду 1946–1947 рр. в радянській Україні». Головним, що призвело до трагедії, на його дум- ку, стала тоталітарна система загалом, оскільки вона не давала суспільству, переду- сім селянству, економічної свободи. Також про причини голоду 1946–1947 рр. в УРСР ішлося у виступі д-ра іст. наук, проф. Станіслава Кульчицького, який, не дивлячись на тему свого виступу («Голод 1946–1947 рр. на Донбасі»), докладно зачепив низку за- гальніших питань, ніж реґіональні особливості голоду. Серед його причин дослідник, у першу чергу, назвав високі температурні показники в 1946 р., що призвело до посухи (на Донбасі, наприклад, температура на поверхні ґрунту сягала 50ºС). Було звернуто увагу й на катастрофічну ситуацію у сільському господарстві, що склалася внаслідок повоєнної розрухи. Історик не оминув офіційного фактора, адже радянський уряд з ідеологічних і політичних причин у ті роки надавав продовольчу допомогу багатьом європейським країнам (не лише східноєвропейським), що вимірювалася сотнями тисяч тон збіжжя. С.Кульчицький порушив питання порівняльної характеристики голодів 1921 і 1946–1947 рр. та Голодомору 1932–1933 рр. Зокрема голод 1946–1947 рр. якісно від- різнявся від подій 1932–1933 рр. Голодомор став наслідком терору голодом, який мав своєю метою створення умов, несумісних із життям. Під час повоєнного голоду компар- тійно-радянське керівництво не ставило за мету знищення непокірного селянства, те- рористичної складової в ньому не було, але сталінська держава не зробила всього того, що могла й мала зробити задля уникнення людських жертв. Утім людей лікували від дистрофії, голодуючому селу надавали продовольчу, фуражну та насіннєву допомогу. Керівництво СРСР навіть звернулося по допомогу до Адміністрації допомоги й відбу- дови при ООН, яка її надала. Термінологічні питання та порівняльна характеристика голодоморів, про що йшлося у виступі С.Кульчицького, викликали жваву дискусію. Більша частина учас- ників обстоювала думку стосовно відповідності терміна «голодомор» для всіх трьох го- лодів радянського часу. Натомість сам С.Кульчицький не вважає, що до голоду 1921 р., а тим більше 1946–1947 рр., коректно застосовувати термін «голодомор», оскільки ознак, притаманних терору голодом, що відбулося 1932–1933 рр., там немає. Український історичний журнал. – 2017. – №3 Хроніка 215 Голова ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні д-р іст. наук, проф. Василь Марочко у своєму виступі «Голодомор у 1946–1947 рр.: соціально-антропо- логічний дискурс» обґрунтовував перспективність соціально-антропологічного під- ходу щодо дослідження зазначеної проблематики. Цей підхід, на його думку, може спиратися на праці соціолога П.Сорокіна, антропологів Л.Ніколаєва, С.Войсенберґа, В.Бунака, О.Івановського, медиків Б.Франк та Л.Айхенвальда, які теоретично й експе- риментально встановили деструктивний вплив голоду 1921–1923 рр. на фізичний стан і соціальну поведінку людей. Зокрема тривале голодування деформує психіку, емоції, переконання, бачення, почуття, світогляд, руйнує особисте «я». Пошук їжі, думки про неї ставали головними для фізичного самозбереження індивіда. В.Марочко зазначав, що факти масового недоїдання, голоду, опухання, дистро- фії, епідемії тифу, самогубства, випадки людоїдства, зафіксовані в архівних джерелах 1940-х рр., свідчать про неґативні соціально-антропологічні зміни особи. Зазначені ознаки характеризують соціальний тип жертви голоду. У червні 1947 р. виявили 1,2 млн «дистрофіків», тобто виснажних голодом людей. До них належали жінки, чиї чоловіки загинули на фронті, а також інваліди війни, дорослі й діти. Вони зазнали фі- зичних уражень від голоду, а разом із померлими (від 0,6 до 1,2 млн осіб) становили со- ціально-правовий тип – жертви голодомору. Дослідник також констатував відсутність ґрунтовних монографій із тематики голоду 1946–1947 рр. Д-р іст. наук, проф. Володимир Сергійчук у своєму виступі «Проблема Голодомору 1946–1947 рр. у пропаґандистській діяльності ОУН–УПА» арґументував ефективність і дієвість пропаґандистської діяльності вказаних національно-визвольних організацій. Доповідач навів приклади документів, цитував із них фраґменти. Історик акцентував увагу на тому, що ОУН та УПА подавали трагічні події 1946–1947 рр. як приклад «ге- ноциду українців». Критикуючи, у зв’язку з цим, колгоспну систему, пропаґандисти ОУН та УПА закликали не давати хліб і збіжжя. В їхніх документах, листівках, газе- тах давалася статистика голоду по селах: кількість опухлих, померлих, факти каніба- лізму та ін. Підсумовуючи, В.Сергійчук зауважив, що голод надав можливість ширше заявити про національно-визвольний рух. Він також окремо зупинився на проблемі наслідків голоду, зокрема розповсюдженні аморальності, божевілля, жебрацтва тощо. Виступ д-ра іст. наук, проф. Алли Киридон «Пам’ять про голодомори: Модуси тем- поральності» мав історіографічний і теоретичний характер. Вона зачепила й термі- нологічні питання. Так, приміром, історик простежила «модифікацію сутнісних но- мінативних характеристик» події в історіографічному дискурсі, коли в історіографії кінця 1940 – середини 1950-х рр. трагічні події іменувалися «труднощами у відбудові сільського господарства, пов’язаними з посухою 1946 р.». У середині 1950 – середи- ні 1980-х рр. ішлося про «недорід», «неврожай», «продовольчі труднощі». Наприкінці 1980-х рр. – про «голодні роки», «голод», «повоєнний голод». А починаючи з 1990-х рр. у вітчизняній історіографії йдеться про «людомор», «голодомор» стосовно зазначених подій. Із кінця 1990-х рр. домінує визнання штучності голоду 1946–1947 рр. А.Киридон досить детально розкрила різні теоретичні аспекти колективної пам’яті. Вона торкну- лась також і питання практичних аспектів активації спогадів в інформаторів. Різні аспекти «усної історії» зачепили у своїх виступах канд. іст. наук, ст. наук. співроб. Інституту історії України НАНУ Людмила Ковпак та краєзнавець із Переяслава-Хмельницького Михайло Гич. Теми їхніх виступів: «Деякі аспекти іс- торіографії та усної історії при дослідженні теми голоду 1946–1947 рр.» і «Голод 1946–1947 рр. в Україні крізь призму усної історії». Канд. іст. наук, ст. наук. співроб. Український історичний журнал. – 2017. – №3 216 Хроніка Інституту історії України НАНУ Тетяна Катаргіна також продовжила тему «пам’яті». Її виступ мав назву «Роль української діаспори в увічненні пам’яті жертв голодомору- геноциду 1932–1933 рр.». Д-р іст. наук, проф. Андрій Мартинов у своєму виступі «Голод 1946–1947 рр. як фактор зміни уявлень про СРСР в Європі» зосередився на темі впливу трагічних по- дій в УРСР на перебіг «холодної війни». Дослідник також, як і С.Кульчицький, ука- зав, що важливою причиною голоду було вивезення зерна та продовольства до країн Східної Європи з метою утримання їх у радянській сфері впливу. Однак така внутріш- ня й зовнішня політика позбавила ілюзій насамперед ліві політичні сили у Західній Європі. Сталінський авторитаризм став причиною тривалого міждержавного конфлік- ту з Югославією, адже Сталін і Тіто мали різні погляди та плани стосовно відбудови народного господарства. Основний висновок А.Мартинова такий: «Унаслідок голоду 1946–1947 рр. СРСР втратив в Європі імідж країни історичного прогресу». Д-р іст. наук, проф. Іван Романюк виступив із темою «Сільське дитинство в умовах голоду 1946–1947 рр.». Він зупинився на таких наслідках голодування серед дітей, як дистрофія та інші хвороби. Дослідник навів статистику дитячої смертності й дис- трофії по реґіонах УРСР, а також – цифри про зникнення дітей (що, вочевидь, стали жертвами канібалів). Щоби врятувати дітей від голодної смерті батьки часто віддава- ли їх до дитбудинків, де більш-менш витримувалися мінімальні норми харчування. Більш вузько дитячу тему повоєнного голоду розглянула у своєму виступі здобувачка Інституту історії України НАНУ Ірина Безлюдна, котра зосередилася на характеристи- ці тогочасних дитячих будинків («Діти-сироти УРСР в умовах голоду (1946–194 рр.)»). Практично всі учасники констатували малодослідженість проблематики голоду 1946–1947 рр. порівняно з подіями 1921, 1932–1933 рр., указавши на відсутність спе- ціальних монографій. Дослідники, що взяли участь у роботі круглого столу, визнали наукову перспективність подальших студіювань у зазначеній ділянці історії України.