Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр.
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13068 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр. / О. Тітіка // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2008. — Вип. 11. — С. 357-366. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-13068 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-130682010-10-29T12:01:39Z Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр. Тітіка, О. Післяокупаційний період 2008 Article Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр. / О. Тітіка // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2008. — Вип. 11. — С. 357-366. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. XXXX-0019 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13068 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Післяокупаційний період Післяокупаційний період |
| spellingShingle |
Післяокупаційний період Післяокупаційний період Тітіка, О. Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр. |
| format |
Article |
| author |
Тітіка, О. |
| author_facet |
Тітіка, О. |
| author_sort |
Тітіка, О. |
| title |
Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр. |
| title_short |
Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр. |
| title_full |
Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр. |
| title_fullStr |
Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр. |
| title_full_unstemmed |
Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр. |
| title_sort |
функціонування об'єктів місцевої промисловості україни в 1943–1945 рр. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Післяокупаційний період |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13068 |
| citation_txt |
Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943–1945 рр. / О. Тітіка // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2008. — Вип. 11. — С. 357-366. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT títíkao funkcíonuvannâobêktívmíscevoípromislovostíukraíniv19431945rr |
| first_indexed |
2025-07-02T15:04:34Z |
| last_indexed |
2025-07-02T15:04:34Z |
| _version_ |
1836548016953098240 |
| fulltext |
О. Тітіка (Черкаси)
ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ МІСЦЕВОЇ ПРОМИСЛО-
ВОСТІ УКРАЇНИ В 1943—1945 рр.
У справі подолання жахливих руйнівних наслідків німецько-радянської
війни та нацистської окупації для економіки, соціальної сфери та населення
України важливу роль відіграла місцева промисловість республіки. Однак, до
останнього часу особливості функціонування цієї галузі промислового комп-
лексу республіки в означений період не одержали комплексного дослідження
та висвітлення.
Майже вщент зруйнована в період війни та окупації й значною мірою пос-
тупово відновлена в рамках загального відбудовного процесу ще в умовах
війни, місцева промисловість вже на кінець 1945 р. поновила свою значну пи-
тому вагу в загальному балансі економіки республіки. Як і в довоєнний
період, вона становила сукупність промислових підприємств, трестів,
комбінатів та інших організацій, підпорядкованих Народному комісаріату
місцевої промисловості УРСР і одночасно (крім підприємств республікансь-
кого підпорядкування) місцевим Радам. Якщо у 1941 р. у віданні Наркомату
місцевої промисловості УРСР перебувало 706 підприємств, (з них: 267 заводів
республіканського та обласного підпорядкування й 439 міських та районних
промкомбінатів)1, то в результаті здійснених уже 1943—1944 рр. відбудовних
робіт у галузі було введено в дію 110 підприємств республіканського та об-
ласного підпорядкування та 677 районних і міських промислових комбінатів
у складі яких функціонували 6543 майстерні, цехи та виробництва2. До кінця
1945 р. кількість відбудованих і введених у дію підприємств місцевої промис-
ловості республіканського й обласного підпорядкування вже зросла до 182, а
кількість відновлених і заново організованих районних та міських пром-
комбінатів – до 780, у складі яких було 7338 підприємств, майстерень, цехів
та виробництв3.
Відбудова та налагодження роботи підприємств місцевої промисловості
розпочиналась відразу ж після визволення регіонів України. У першій поло-
вині 1943 р. відбудовні роботи обмежувалися, головним чином, територією
Ворошиловградської області, а в другому півріччі охопили майже всю Лівобе-
режну Україну. У 1944—1945 рр. вони продовжувалися на решті звільненої те-
риторії республіки.
Відбудовні роботи здійснювалися переважно членами трудових колективів
підприємств. У небачено стислі терміни ремонтувалися або зводилися наново
виробничі приміщення, з-під руїн витягувалися розбиті, обгорілі та розкомп-
лектовані верстати, інструменти, у звалищах металобрухту розшукувалися ок-
ремі деталі, збиралися залишки сировини. Так, робітники Слов'янської
олівцевої фабрики з метою прискорення початку її роботи самі відбудовували
виробничі приміщення та ремонтували обладнання, за власні кошти придба-
ли інструменти, розшукали під завалами графіт та інші матеріали. Уже восе-
ни 1943 р. відбудована фабрика розпочала виробництво олівців, а в кінці 1944 р.
на ній вироблялося по 100 тис. олівців за добу. У ході відбудови майже
повністю зруйнованого Кам'яно-Бродського фаянсового заводу члени колек-
тиву своїми силами виконали всі капітальні роботи, відновили котельну, гор-
новий цех, відремонтували двигуни та механізми, змонтували силове устатку-
Післяокупаційний період 357
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:06 Page 357
вання. Уже в 1944 р. завод випустив 170 тис. шт. фаянсового посуду. Значні
обсяги робіт на відбудові своїх підприємств виконали виробничі колективи
Криворізького сурикового заводу, Синельниківського заводу ім. Комінтерна,
Прилуцького заводу пластмас та багатьох інших. Самовіддано працювали
шахтарі райпромкомбінатів Сталінської та Ворошиловоградської областей, які
не лише за короткий час відбудували свої шахти, а й виконали в 1944 р. два
державні річні плани, видобувши понад 60 тис. т вугілля4.
Успішне здійснення у неймовірно важких умовах ще триваючої війни від-
будовних робіт залежала від вирішення низки складних завдань. Передовсім,
масштабні руйнування, яких зазнала галузь, вимагали не лише великих за
обсягами капітально-відбудовних робіт на кожному підприємстві, а й значних
коштів. В умовах війни держава в міру своїх можливостей здійснювала
фінансування цих робіт. У 1944 р. було виділено 29,3 млн крб, а у 1945 р. –
31,3 млн крб. Виділені кошти спрямовувалися, головним чином, на відбудову
підприємств республіканського підпорядкування. Так, зокрема, у 1944 р. у
виділеній сумі частка республіканської промисловості становила 19,5 млн крб,
а обласної промисловості – близько 9,8 млн крб. Що ж до відбудови об'єктів
соціальної сфери галузі, то тільки в 1945 р. було виділено 1 млн 615 тис. крб.
(5,5% від загальної суми) на ремонт та будівництво житла. Однак, навіть ці
невеликі за обсягами кошти освоювалися неповністю. Так, у 1944 р. було осво-
єно лише 24,0 млн крб., що становило 82,2% від державного плану. У 1945 р.
виділені на капітальне будівництво кошти були освоєні в обсязі 22,2 млн крб,
що становило 76,8% від державного річного плану. Не був виконаний навіть
невеликий за обсягом план освоєння капіталовкладень на житлове будівництво:
було освоєно лише 1224 тис. крб, або 76%5.
У більшості випадків до неосвоєння коштів призводили об'єктивні причи-
ни: відсутність необхідних матеріалів, транспортних та технічних засобів, ви-
робничого устаткування та інструментів, кваліфікованих інженерно-технічних
та робітничих кадрів, несвоєчасне виготовлення проектної документації та ін.
Але були й суб'єктивні причини: недостатня компетентність та нерозпоряд-
ливість керівників підприємств, погана організація робіт та низька трудова
дисципліна, нецільове використання матеріалів тощо. Неосвоєння коштів
призводило до невиконання планів капітально-відбудовних робіт на тих
об'єктах, для відбудови яких вони виділялися.
У складних умовах воєнного часу і великого перевантаження транспорту
однією з найскладніших проблем у роботі місцевої промисловості було ма-
теріально-технічне постачання. Уряд УРСР приділяв вирішенню цієї пробле-
ми багато уваги. У 1944 р. підприємствам галузі з державних ресурсів було
передано матеріалів на суму 32,5 млн. крб., у т. ч. 1240 т чавуну, 3200 т чор-
них металів, 64 т кольорових металів, 5837 м3 лісоматеріалів, 796 одиниць
різного устаткування, 158 автомашин, 632 шт. автопокришок і камер, 185 км
електропроводів, 35,3 км пасів та багато ін.6 Але розмах відбудовних робіт та
потреби виробництва обганяв організаційно-технічну базу постачальницьких
органів. Весь тягар роботи падав на Головпостач галузевого Наркомату, тоді
як до війни кожний трест, облмісцевпром та завод мали свої постачальницькі
органи, які безпосередньо реалізовували свої фонди. Незважаючи на складні
умови, нестачу матеріалів, перевантаженість транспорту, першочерговість пос-
тачання оборонних споживачів тощо, окремі керівники трестів, облмісцевп-
ромів та підприємств покладалися в цій роботі тільки на Головпостач, не
утворивши в підпорядкованих їм структурах кваліфікованого постачальниць-
кого апарату, а то й самоусунулися від цієї важливої роботи. Через це виділе-
на по фондах сировина не повністю надходила на підприємства. Так, зокрема,
чавун був реалізований на 65,5%, кокс – на 72%, гатункове залізо – на 70,6%,
358 О. Тітіка
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:06 Page 358
листове залізо – на 42%. З виділеного лісосічного фонду – 128 тис. м3 і
деревини 30 тис. м3 з вини трестів і облмісцевпромів було одержано лише
30,8 тис. м3. Безвідповідальність керівників трестів та підприємств і безді-
яльність постачальницьких підрозділів нерідко призводили до втрати таких
дорогоцінних в умовах війни матеріалів і простоїв виробництва7.
У 1945 р., особливо після закінчення війни, матеріально-технічне поста-
чання підприємств місцевої промисловості дещо поліпшилося. Однак і цього
року проблема централізованого постачання залишалася однією з найбо-
лючішою для галузі. Враховуючи специфіку роботи галузі НКМП УРСР
орієнтував керівників трестів, облмісцевпромів та підприємств на більш ши-
роке використання ресурсів місцевої сировини, відходів інших галузей про-
мисловості, особливо металургійної, вжиття заходів, спрямованих на знижен-
ня норм витрачання гостродефіцитних матеріалів, палива та енергії. Численні
документи свідчать, що у більшості випадків відбудовні роботи в галузі
здійснювалися з використанням місцевих матеріалів, а виробничий процес на
введених у дію підприємствах – місцевої сировини.
Надзвичайно складним було завдання оснащення підприємств технічним
устаткуванням для здійснення виробничого процесу. Від його вирішення в
значній мірі залежали загальні результати відбудови та подальшої роботи як
кожного підприємства, так і всієї галузі. До війни об'єкти місцевої промисло-
вості були забезпечені устаткуванням на досить високому на той час рівні.
Лише металообробного устаткування налічувалося понад 5 тис. одиниць8, од-
нак за роки війни воно було майже повністю втрачене.
Вирішення завдань оснащення підприємств устаткуванням здійснювалося
декількома шляхами. Насамперед, було організовано збирання на руїнах та
звалищах металобрухту розбитих та розкомплектованих верстатів, окремих
механізмів та деталей, інструментів, їхню реставрацію та ремонт. Упродовж
1943—1944 рр. робітниками було зібрано й повернуто на свої підприємства та
відремонтовано майже 2 тис. металообробних верстатів9 і тисячі одиниць
іншого устаткування. Частину устаткування підприємства галузі одержали за
рахунок реевакуації та поставок нововиготовленого устаткування зі східних
регіонів СРСР. Частково було повернуто й устаткування, вивезене окупанта-
ми. Проте ці джерела не могли в повній мірі задовольнити потреби відроджу-
ваної промисловості. У зв'язку з цим за рішенням Уряду та НКМП УРСР з
кінця 1943 р. на заводах галузі розпочалося виробництво металообробних та
деревообробних верстатів, ручних та ексцентрикових пресів, електрозварю-
вальних апаратів, нафтодвигунів та іншого устаткування для внутрішньогалу-
зевого використання.
При організації виробництва верстатів та іншого устаткування
підприємства галузі зіткнулися зі значними труднощами, пов'язаними з
відсутністю досвіду такого виробництва (до війни верстати на підприємствах
галузі не вироблялися), низькою технічною оснащеністю, нестачею інструмен-
тів та кваліфікованих спеціалістів і робітників, незадовільним матеріально-
технічним постачанням і невідповідністю виробничих умов. Поступове подо-
лання зазначених проблем дозволило до кінця 1944 р. організувати та освоїти
виробництво устаткування на 24 галузевих заводах, зокрема, на 17 – вироб-
ництво верстатів. Упродовж 1944 р. було виготовлено для потреб підприємств
галузі 894 металообробні (у т.ч. 376 металорізальних) та 15 деревообробних
верстатів, 16 пресів, 4 електрозварювальні апарати, 8 нафтодвигунів, 2 шепін-
ги та чимало іншого устаткування. У 1945 р. було виготовлено ще 813 мета-
лообробних та 107 деревообробних верстатів, 81 прес та інші механізми. До
речі, кількість виготовлених у 1945 р. верстатів могла б бути значно більшою,
оскільки створені на підприємствах галузі потужності за умов нормального
Післяокупаційний період 359
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:06 Page 359
матеріально-технічного постачання могли забезпечити виробництво не менше
2 тисяч верстатів на рік10.
Організація в системі місцевої промисловості республіки виробництва
верстатів дала можливість розв'язати проблему з оснащенням багатьох
підприємств галузі устаткуванням та своєчасно ввести їх у дію. Наведемо ли-
ше декілька прикладів. Так, за рішенням Державного комітету оборони впро-
довж першого півріччя 1944 р. мав бути відбудований і введений в експлуа-
тацію Київський завод «Ланцюги Галля». Для організації виробництва лан-
цюгів до комбайнів по довоєнній технології потрібно було 20 універсально-ре-
вольверних верстатів. Оскільки такі верстати НКМП УРСР не були виділені,
було розроблено конструкцію операційно-револьверного верстату й організо-
вано його виробництво на Васильківському заводі «Транспортер». Упродовж
півтора місяця завод одержав першу партію верстатів у кількості 10 шт. Це
дозволило своєчасно ввести завод в експлуатацію. Таким же чином вирішило-
ся питання оснащення устаткуванням новоствореного Київського радіозаводу.
150 одиниць різного устаткування з галузевих підприємств одержав Київський
завод друкарських машинок. Верстатами та устаткуванням галузевого виробни-
цтва були оснащені Київський завод «Емаль-посуд», Криворізький суриковий
завод, Каховський завод «Автотрактородеталь», Харківські заводи «Харпласт-
мас», «ВІПП», «Апаратно-радіаторний», «Автотрактородеталь», ім. Шевченка
в Софіївці, група заводів Львівського та Кам'янець-Подільського облмісцевп-
ромів та ін.11 Відбудовані та введені в експлуатацію підприємства місцевої
промисловості вже незабаром розпочинали планову поставку устаткування
підприємствам інших відроджуваних галузей економіки України.
Не менш складні завдання довелося вирішувати й у справі відбудови
вщент знищеного за роки окупації енергетичного господарства підприємств
галузі, без чого відновлення та здійснення виробництва було б неможливим.
Основні напрями вирішення цієї проблеми, визначені НКМП УРСР передба-
чали: організацію на кожному підприємстві локальної силової станції; ство-
рення бази для виробництва силового устаткування, необхідного для галузі;
пристосування локальних силових станцій для роботи на місцевих видах па-
лива. Шляхом відбудови зруйнованих силових установок, використання по-
вернутого та безгосподарного енергетичного устаткування, зокрема, двигунів
на підприємствах галузі до кінця 1944 р. було відновлено (включаючи і район-
ну промисловість) 170 силових установок із сумарною потужністю 11 тис.
НР12. З метою подальшого розвитку енергетичного господарства на
підприємствах галузі було організовано виробництво енергетичного устатку-
вання, зокрема, паросилових установок потужністю 40—45 НР на Харківсько-
му заводі тракторних запасних частин, 25-ти – силових нафтодвигунів на
Маріупольському міськпромкомбінаті, газових двигунів – на заводі «Стрий»
Дрогобицького облмісцевпрому, гідротурбін – на київських заводах «Прог-
рес» та «Більшовик»13.
Робота з відновлення енергетичного силового господарства на
підприємствах галузі продовжувалася в 1945 р. До кінця року загальна по-
тужність енергосилових установок досягла 9153 кВт. (біля 13 тис. НP)14.
На початковому етапі відбудови налагодження ефективного виробничого
процесу на багатьох підприємствах галузі стримувалося через нестачу інже-
нерно-технічних працівників та кваліфікованих робітничих кадрів. З метою
розв'язання кадрової проблеми Державний комітет оборони своїм рішенням
від 4 квітня 1944 р. виділив у розпорядження НКМП УРСР 120 токарів, 190
слюсарів, 30 ковалів, 40 строгальників, 20 фрезерувальників15, які були роз-
поділені по головних підприємствах галузі. У свою чергу цілеспрямовану ро-
боту по забезпеченню підприємств галузі кваліфікованими кадрами здійсню-
360 О. Тітіка
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:06 Page 360
вав НКМП УРСР. У 1944 р. відновили роботу 3 галузеві технікуми у яких
навчалися 245 особи, утворено 6 шкіл ФЗН із контингентом 777 осіб, 2 реміс-
ничі училища, у яких навчалося 300 учнів, метод бригадного та індивідуаль-
ного навчання дефіцитними робітничими спеціальностями опанували 11 460
осіб16. Однак, не всі заплановані Наркоматом заходи щодо кадрового забезпе-
чення підприємств галузі вдалося реалізувати. Так, упродовж 1944 р. не був
виконаний план мобілізації для роботи на підприємствах галузі робітників
(при плані 4115 робітників було мобілізовано лише 1437). На низькому рівні
проходила підготовка через систему курсових заходів плановиків, нормуваль-
ників, бухгалтерів: при плані 1500 осіб було підготовлено лише 320 осіб. Не-
довиконаними залишалися й плани організації підготовки 1500 кваліфікова-
них робітників у 10 школах ФЗН (по 150 у кожній)17.
Більш організовано здійснювалася масова підготовка кадрів для потреб га-
лузі в 1945 р., насамперед, через систему спеціальних навчальних закладів.
Так, наприкінці 1945 р. у системі НКМП УРСР функціонували: Київський
механічний технікум, Дрогобицький електромеханічний технікум та Мирго-
родський керамічний технікум, в яких навчалося 453 особи, 3 ремісничі учи-
лища з контингентом учнів 389 осіб та 9 шкіл ФЗН на базі провідних
профільних заводів галузі з контингентом учнів 1082 особи18. Для підвищен-
ня технічного рівня керівників заводів і промкомбінатів, підготовки та пе-
репідготовки кадрів майстрів виробництва, плановиків та бухгалтерів тощо
протягом 1945 р. постійно діяли по 2—3 стаціонарні курси19. Суттєво покра-
щилася ситуація з кадровим забезпеченням галузі з початком масового повер-
нення на підприємства колишніх робітників та інженерно-технічних
працівників після демобілізації з Червоної армії у другій половині 1945 р.
На відновлених підприємствах у 1944 р. було вироблено продукції на суму
188,3 млн. крб. (101,7% до річного плану)20, що становило 28,4% від обсягу
виробництва у 1940 р. (у передвоєнному 1940 р. підприємства галузі вироби-
ли продукції на суму 664 млн. крб.)21. У 1945 р. на підприємствах галузі було
вироблено валової продукції на 288 млн. крб., або на 52, 9% більше, ніж у
1944 р.22. При цьому товарів широкого вжитку, які йшли на задоволення
найнеобхідніших потреб вкрай зубожілого за роки війни населення, було
вироблено на суму майже 165 млн. крб.23. Виробництво продукції в 1945 р.
становило вже 43,4% від виробництв у 1940 р. Однак, досягти запланованих
на 1945 р. показників не вдалося, адже в 1945 р. на підприємствах місцевої
промисловості передбачалося випустити продукції на суму 325,2 млн. крб, що
склало б 48,1% випуску в 1940 р.24. А загалом з моменту початку відбудови
до кінця 1945 р. на підприємствах галузі вже було вироблено продукції на
суму 495 млн. крб.25
Продукція підприємств місцевої промисловості широко використовувала-
ся іншими галузями промисловості, у сільському господарстві, житлово-побу-
товій, культурно-освітній та інших сферах, а також для розвитку самої місце-
вої промисловості. Загальна номенклатура виробів, що їх випускала місцева
промисловість у 1945 р., містила понад 500 назв. Порівняно з довоєнним
періодом у виробництво було впроваджено 146 найменувань нових видів ус-
таткування та товарів широкого вжитку26, у їх числі: металообробні та дере-
вообробні верстати, паросилові машини (локомобілі), гідротурбіни, нафто- та
електродвигуни, електрозварювальні апарати, потужні преси, шепінги,
алюмінієві поршні, електричні ліхтарі та батареї, репродуктори, виделки, лож-
ки та ножі з нержавіючої сталі, керогази, замки для сейфів, пластмасові порт-
сигари, мильниці, термоси, підошви з хлорвінілу, настільні терези, фетрові
шляпи, унітази, умивальники, окуліровочні ножі, сікатори, сапи, відра, мило
господарське та інше.
Післяокупаційний період 361
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:06 Page 361
Вагоме місце серед виробленої продукції на підприємствах місцевої про-
мисловості продукції займали техніка та товари сільськогосподарського приз-
начення. Це, зокрема, сільськогосподарські машини й механізми та запасні
частини до них, вози, упряж та інше обладнання й облаштування для гужово-
го транспорту, сільськогосподарський інвентар. У широкому асортименті ви-
роблялися металеві матеріали, які використовувалися для виробничих та по-
бутових потреб. Місцева промисловість також забезпечувала потреби населен-
ня у фарфорово-фаянсових, металевих та пластмасових товарах широкого
вжитку, музичних інструментах, шкільних і канцелярських товарах і прилад-
дях, будівельних матеріалах та інших товарах. Про асортимент та кількісні по-
казники частини головної продукції, виробленої на підприємствах НКМП
УРСР у 1944—1945 рр. свідчать дані нижче поданої таблиці27.
362 О. Тітіка
Таблиця 1
Запасні частини до тракторів тис. крб. 5449 2052,8 3790,8
та сільськогосподарських машин
Верстати металообробні шт. – 894 813
Верстати деревообробні шт. – 15 107
Гідротурбіни шт. 12 – 1
Преси шт. – 16 81
Віялки шт. 1089 – 577
Котли «Стрелля» м3 4131 – –
Радіатори тис. м. 2,8 – 0,4
Фітинги т 470 – 5,7
Саморізки шт. 11000 12 57
Бочки металеві тис. шт. 105,6 0,865 5,0
Цистерни шт. 2617 25 320
Ланцюги Галля тис. пог. м. 105,8 9,4 28,8
Гвіздки т 4157 693,7 633,8
Сокири тис. шт. 698 0,7 13,2
Скобельні вироби тис. крб. 4000 519,3 2166,8
Посуд чавунний т 137 6,9 9,8
Посуд оцинкований т 968 5,6 24,5
Посуд емалевий т 502 10,7 53,2
Ліжка металеві тис. шт. 183 19,7 24,4
Пічне литво т 3213 599 736,5
Ложки металеві тис. шт. 1027,8 986,1 1279,5
Виделки тис. шт. 689,5 85,5 77,5
Ножі столові тис. шт. – – 7,8
Ножі садові тис. шт. 69 0,52 4,1
m=LìA…3"=…… ",!%K3
nä,…,ö
",ìS!þ"=……
b,!%KëA…%
" 1945 !.
b,!%KëA…%
" 1944 !.
b,!%KëA…%
" 1940 !.
І. Металовироби
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:06 Page 362
Післяокупаційний період 363
Ножі окуліровочні тис. шт. – 0,08 0,014
Сікатори тис. шт. – 14,7 12,8
Ваги столові тис. шт. 54,5 – 0,36
Репродуктори тис. шт. – – 38,72
Електричні ліхтарі тис. шт. – – 45,7
Електричні батареї тис. шт. – – 638,7
Лопати металеві тис. шт. 2288 121,9 217,2
Сапи тис. шт. – 76,3 2,7*
Відра господарські тис. шт. – 34,5 0,3*
Вози та ходи тис. шт. 35,7 10,9 18,9
Втулки до возів т 1253 85,5 3,42*
Фарби масляні т 5335 173,2 1093
Фарби емалеві т 3704 – 289,5
Фарби сухі т 21231 1879,7 5178,4
Білила цинкові сухі т 1811 – 24,7
Набивки різні т 1186 256,3 612,1
Клінгерит т 95 35,8 56,7
Мило господарське т – 272,6 274,2
Фарфорово-фаянсовий посуд тис. шт. 77219 7714,4 10267
Медичний фаянс тис. шт. 175 – 10,5
Будівельний фаянс тис. шт. – – 1,63
Олівці млн шт. 80 1,9 3,4
Авторучки тис. шт. 1063 20,2 131,1
Пера учнівські тис. шт. 6995 7000 6833,3
Іграшки тис. крб. 6234 – 2678
Ґудзики різні тис. шт. - 8811,6 2025,8*
Ґудзики галолітові млн шт. 460,4 5,3 -
Гребінці тис. шт. 7783 39,4 19,7*
Піаніно шт. 3559 29 101
Щипкові музичні інструменти тис. шт. 477 0,5 3,6
Продовження таблиці 1
m=LìA…3"=…… ",!%K3
nä,…,ö
",ìS!þ"=……
b,!%KëA…%
" 1945 !.
b,!%KëA…%
" 1944 !.
b,!%KëA…%
" 1940 !.
ІІ. Обозобудування
ІІІ. Хімтовари
IV Фарфорово-фаянсові вироби
V. Культтовари та галантерея
VI. Музичні інструменти
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:06 Page 363
364 О. Тітіка
Гармонії та баяни тис. шт. 30,5 0,016 1,1
Духові інструменти шт. 3032 – 100
Сиром'ять т – 132,2 78,6
М'який шкіряний товар тис. дцм – 5392,7 4773,6
Жорсткий шкіряний товар т – 94,9 52
Упряж для тягла тис. компл. – 13,9 8,6
Взуття нове тис. пар – 149,5 351,2
Ремонт взуття тис. пар – 819,5 160,8*
Валянки тис. пар – 10 14,9
Бочки дерев'яні тис. б/ц 32,8 53 50,2
Корзини шт. – 167563 8222
Сірники тис. кор. – 791,7 113,3*
Гончарний посуд тис. дкл. 267 363,3 501
Цегла випалена млн шт. 1,4 6,7 3,7
Черепиця тис. шт. 219 690,8 293
Вапно тис. т 3,2 8,8 7,1
Кам'яне вугілля тис. т 34,5 65,5 61,1
Торф тис. т 46,9 45,5 38,1
Закінчення таблиці 1
m=LìA…3"=…… ",!%K3
nä,…,ö
",ìS!þ"=……
b,!%KëA…%
" 1945 !.
b,!%KëA…%
" 1944 !.
b,!%KëA…%
" 1940 !.
* – показники лише за січень-лютий 1945 р.
ІХ. Дерев'яні вироби
Х. Силікатно-керамічні вироби
ХІ. Будівельні матеріали
ХІІ. Паливо
VII. Шкіро-взуттєві вироби
VIII. Валяльно-войлочні вироби
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:06 Page 364
Важливе значення для прискорення процесу відбудови галузі, збільшення
випуску промислової продукції, зниження її собівартості, покращення умов
праці мало впровадження впродовж 1944—1945 рр. на підприємствах місцевої
промисловості низки нових технічних та технологічних заходів, які не засто-
совувалися до війни: автоматичного зварювання, центробіжного розливу мета-
лу, застосування операційних верстатів при виробництві деталей та запасних
частин до сільськогосподарських машин, використання селенових випрямову-
вачів замість низьковольтних генераторів (для трансформації перемінного
струму на постійний при покритті металів – цинкуванні, хромуванні), пере-
ведення автомобілів та двигунів внутрішнього згорання на природний газ,
поточного виробництва бочок та санітарного фаянсу та ін.28
Оцінюючи роботу галузі в означений період, необхідно зазначити, що не
всі підприємства, облмісцевпроми та трести виконували річні завдання щодо
виробництва продукції. Зокрема, не виконувалися плани випуску товарів ши-
рокого вжитку. Наприклад, у 1944 р. план їх випуску був виконаний лише по
30 видам виробів зі 100 передбачених для освоєння. Не були виконані плани
виробництва запасних частин до тракторів та сільськогосподарських машин,
возів та ходів до них, металевих ліжок, цвяхів, сокир, замків, чавунного посу-
ду, фарфоро-фаянсових виробів29. Те ж саме мало місце і в 1945 р. Невико-
нання планів перерахованих товарів було пов'язане з несвоєчасним введенням
у дію виробничих потужностей на підприємствах, відсутністю сировинних ма-
теріалів та енергозабезпечення, а також недоліками в організації виробничого
процесу.
Одночасно з виробництвом продукції виробничого призначення та товарів
широкого вжитку підприємства місцевої промисловості виконували ще одну
надзвичайно важливу функцію – здійснювали обслуговування населення ме-
тало-побутовим ремонтом, індпошивом та ремонтом одягу й взуття. Ці послу-
ги населенню міст та сіл надавали районні та міські промислові комбінати,
поєднуючи цю роботу з виробництвом товарів широкого вжитку та іншої про-
дукції.
Важливе значення мало й те, що створюючи різні, як правило, невеликі за
розміром виробничі підприємства, у т. ч. у невеликих містах та великих
сільських населених пунктах, місцева промисловість розвивала промислове
виробництво у віддалених від промислових центрів районах, залучала до про-
дуктивної праці в суспільному виробництві місцеве населення.
Підводячи підсумки, зазначимо, що незважаючи на значні труднощі та
проблеми, здійснена відбудова та функціонування у 1943—1944 рр. об'єктів
місцевої промисловості мали позитивні наслідки для вирішення першочерго-
вих завдань повоєнного відродження економіки та соціальної сфери рес-
публіки, зокрема її регіонів. Вироблена на підприємствах галузі продукція та
надані послуги населенню були надзвичайно цінними в тогочасних складних
умовах.
1 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі –
ЦДАВО України). – Ф. 4990, оп. 1, спр. 29, арк. 4.
2 Там само. – Арк. 8; Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі –
ЦДАГО України). – Ф. 1, оп. 76, спр. 152, арк. 17.
3 ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 76, спр. 206, арк. 4.
4 ЦДАВО України. – Ф. 4990, оп. 1, спр. 29, арк. 7, 8.
5 ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 76, спр. 210, арк. 13; спр. 152, арк. 50, 51.
6 Там само. – Спр. 152, арк. 57.
Післяокупаційний період 365
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:06 Page 365
7 Там само. – Арк. 58.
8 ЦДАВО України. – Ф. 4990, оп. 1, спр. 29, арк. 20.
9 Там само. – Спр. 53, арк. 48.
10Там само. – Арк. 32; ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 76, спр. 210, арк. 9; Спр. 152, арк. 81.
11Там само. – Арк. 82.
12ЦДАВО України. – Ф. 4990, оп. 1, спр. 29, арк. 23.
13Там само. – Арк. 24; Спр. 53, арк. 49.
14ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 76, спр. 210, арк. 18.
15Там само. – Спр. 159, арк. 112.
16ЦДАВО України. – Ф. 4990, оп. 1, спр. 29, арк. 22.
17ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 76, спр. 152, арк. 42, 110.
18Там само. – Спр. 210, арк. 20.
19Там само. – Спр. 152, арк. 43.
20Там само. – Арк. 17; ЦДАВО України. – Ф. 4990, оп. 1, спр. 29, арк. 8; Спр. 53, арк. 36, 37.
21Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941—1945. Документы и ма-
териалы в трех томах. – К., 1985. – Т. 3. – С. 365.
22ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 76, спр. 210, арк. 5—7.
23Там само. – Спр. 206, арк. 117.
24Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941—1945. Документы и ма-
териалы в трех томах... – Т. 3. – С. 366.
25ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 76, спр. 210, арк. 7.
26Там само. – Спр.152, арк. 65, 78.
27Таблиця складена за документами: ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 76, спр. 152, Спр. 210,
арк. 9—12, 14.
28ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 76, спр. 210, арк. 15.
29ЦДАВО України. – Ф. 4990, оп. 1, спр. 53, арк. 39; Спр. 29, арк. 11, 12.
366 О. Тітіка
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:06 Page 366
|