Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр.
Рецензія на книгу: Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943– 1945 рр. – К.: Дуліби, 2017. – 176 с.
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130816 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. / А.Л. Зінченко // Український історичний журнал. — 2017. — № 4. — С. 208-210. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-130816 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1308162018-02-25T03:02:46Z Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. Зінченко, А.Л. Рецензії й огляди Рецензія на книгу: Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943– 1945 рр. – К.: Дуліби, 2017. – 176 с. 2017 Article Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. / А.Л. Зінченко // Український історичний журнал. — 2017. — № 4. — С. 208-210. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130816 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії й огляди Рецензії й огляди |
| spellingShingle |
Рецензії й огляди Рецензії й огляди Зінченко, А.Л. Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. Український історичний журнал |
| description |
Рецензія на книгу: Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–
1945 рр. – К.: Дуліби, 2017. – 176 с. |
| format |
Article |
| author |
Зінченко, А.Л. |
| author_facet |
Зінченко, А.Л. |
| author_sort |
Зінченко, А.Л. |
| title |
Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. |
| title_short |
Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. |
| title_full |
Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. |
| title_fullStr |
Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. |
| title_full_unstemmed |
Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. |
| title_sort |
овсіюк о. життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Рецензії й огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130816 |
| citation_txt |
Овсіюк О. Життя після окупації: побут киян 1943–1945 рр. / А.Л. Зінченко // Український історичний журнал. — 2017. — № 4. — С. 208-210. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT zínčenkoal ovsíûkožittâpíslâokupacíípobutkiân19431945rr |
| first_indexed |
2025-07-09T14:16:21Z |
| last_indexed |
2025-07-09T14:16:21Z |
| _version_ |
1837179164375908352 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2017. – №4
Монографія Оксани Овсіюк з’явилася на
хвилі широкого зацікавлення історією
повсякденності, численних праць факто-
графічного та концепційного характеру з
приводу того, як будувати подібні дослі-
дження, зберігаючи в полі зору основні
тенденції історичного буття, не загубив-
шись при цьому в інвентаризації подро-
биць і не перетворивши історичну ткани-
ну на одноманітний перелік. Уже перші
сторінки праці, присвячені аналізу істо-
ріографії та джерелам, показують, що ав-
торка міцно тримає в полі зору не тільки
основний фактаж, наповнений таки без-
ліччю різноманітних деталей, ознак по-
всякденності перших років життя людей
у повоєнному Києві, але й вправно володіє прийомами виявлення, групуван-
ня джерел, а головне – систематизації явищ повсякдення. А якщо пригадати,
що режимна публіцистика та суспільствознавча (в тому числі й історична) на-
ука віддавали перевагу передовсім перенасиченим офіційними ідеологемами
широким закономірностям і масштабним явищам («будівництво соціалізму»,
п’ятирічки, «комуністичне виховання»), за якими звичайні будні та повсяк-
денні потреби неминуче губилися, стає зрозумілим, як непросто все ж виділи-
ти в тогочасних працях основні моменти у висвітленні історії повсякденності.
Проте авторка прекрасно впоралася з цим завданням, перший розділ написа-
но з належною глибиною, системністю й науковою ґрунтовністю.
Хоча це й очевидне, але все ж слід наголосити, що подібна ґрунтовність у
розкритті теми в монографічному жанрі не з’являється зненацька, ставши на-
слідком понад п’ятирічної роботи, адже перші статті дослідниці з проблемати-
ки повсякдення вийшли друком ще 2012 р., а збирання матеріалу та апробація
попередніх результатів на різноманітних конференціях розпочалося значно
раніше. Масив найширшого джерельного матеріалу, покладений, так би мо-
вити, у матеріальну фактуру тексту дослідження, переконливий. Звернімо
увагу на десятки справ із кількох архівів, колекції свідчень і спогадів із цен-
тру усної історії Київського національного університету ім. Т.Шевченка, різ-
номанітні опубліковані джерела з текстовими й іконографічними матеріала-
ми, публікації в періодичних виданнях, понад сотню позицій різноманітної
літератури (статті, дисертації, монографії). Додамо, що все це з’являється не
саме собою, але є результатом вдумливої, зосередженої, цілеспрямованої пра-
ці. Фахівець з історії повсякдення не знайде в архівних фондах спеціальних
звітів, доповідних записок «про повсякдення», за якими «полюють» історики
овсіюК о.
життЯ післЯ оКупації: побут КиЯн 1943–
1945 рр. – К.: дуліби, 2017. – 176 с.
Український історичний журнал. – 2017. – №4
Рец, ензії й огляди 209
великої соціальної проблематики (це аж ніяк не докір колеґам!). Фактаж по-
всякденної історії треба ретельно визбирувати й нагромаджувати. Саме так це
зроблено у книжці О.Овсіюк.
Другий розділ – «Київські помешкання» – побудовано таким чином, що
спочатку подано загальну характеристику стану житлового фонду, картину
його збереженості та зруйнованості, показано маніпуляції владних пропа-
ґандистів, більших і дрібних чиновників зі статистикою житлового фонду,
конкретними житлоплощами. Авторка точно підмічає, як у реальній прак-
тиці радянської системи під ширмою ідеологічних маніпуляцій забезпечу-
валися життєві потреби владної верхівки. У розділі відтворено конкрети-
ку організації та учасремонтних, будівельних робіт. Докладно викладено,
як у тог ті киян і німецьких військовополонених у розбиранні завалів, прове-
денні очасній системі розгорталося індивідуальне будівництво, формувався
ринок будматеріалів.
Реалістично, із точним відтворенням життєвих реалій, виписано загальну
характеристику обліку і практику надання житла різним категоріям населен-
ня. Це стосується, наприклад, ордерів (с.49 і наст.), зловживань чиновництва
у цій системі, і як наслідок – боротьба за квартири між довоєнними та но-
воприбулими мешканцями, навіть між відомствами (с.52–55). Докладно ви-
світлено передумови житлової кризи в місті, проведення обліку й переобліку
житла, методи «ущільнення» житлоплощ, заселення підвалів тощо (с.55–58.)
Особливо колоритно виписано типажі так званих «кербудів» («керівників бу-
динків»), значення яких у справі одержання житла було вагомішим, аніж по-
станови уряду та міських органів влади (с.58–60 та ін.). На фактичному ма-
теріалі авторка показує, що міські власті «відхрещувалися» від квартирного
облаштування фронтовиків (с.60 і наст.). Засвідчено численні зловживання
партійних, радянських, відомчих вищих чиновників, махінації функціонерів
НКВС із квартирними справами тощо (с.61). Ідеться про «разючі випадки сва-
волі високопосадовців», «масові зловживання», грубе порушення житлових
прав інших громадян. Єдине, із чим тут не можна погодитися з авторкою, це
те, що вона називає цих людей «елітою» (див. п.3.1).
Докладно, з яскравим наповненням фактами, виписано умови проживан-
ня мешканців Києва, особливо ж у комунальних квартирах (п.2.3). Тут у поле
зору дослідниці потрапила організація електропостачання, відновлення робо-
ти водогону, якість води з нього, а також колодязів, артезіанських свердловин
(с.68–70), стан каналізації. Читаючи про те, як відбувалося опалення квартир
і приватних будинків (с.71–74), ми наче переносимося у часі й фізично пере-
живаємо умови, в яких перебували кияни в перші повоєнні роки. Зі знанням
справи описано інтер’єр комунальної кухні, довгі вранішні черги до водопро-
відних кранів, умови для прання (с.75–77), заготівлю та зберігання дров.
Скупченість мешканців у комунальних квартирах створювала умови не
лише для характерних «комунальних» сварок, але й для властивої тоталітар-
ному режиму організації контролю за мешканцями. «Тотальний контроль осо-
бистого життя киян із боку представників влади впливав на створення специ-
фічного клімату комунальної квартири», – стверджує авторка (с.83).
Український історичний журнал. – 2017. – №4
210 Рец, ензії й огляди
На значному фактичному матеріалі, із належною повнотою написано тре-
тій розділ монографії – «Харчування киян». Тут читаємо про запровадження
й функціювання карткової системи, про хлібопостачання, так звану закриту
торгівлю. О.Овсіюк показує організацію забезпечення нормованими продук-
тами вищого ґатунку різноманітних «відповідальних працівників» (с.91, 98 і
наст.). У зв’язку з цим висвітлено й питання індивідуальних городів киян, ко-
лективного городництва (с.104–105). Примітні епізоди, пов’язані із забороною
приватної торгівлі (с.104). У цьому ж розділі знайдемо розгорнутий фактаж
щодо організації закладів громадського харчування. Авторка порівнює функ-
ціонування загальної мережі та спеціальних їдалень для партійно-радянської
номенклатури, «творчої еліти» Києва (с.111–114). Цінний фактаж (щоправда,
не так широко, як належало б) подано про буденне і святкове харчування пе-
ресічних киян, хоча, вочевидь, саме вони становили основну масу населення й
харчувалися не у громадських закладах, а вдома. Проте подані факти (с.115–
118) доволі промовисті та свідчать про те, що більшість киян у цей час ледве
зводили кінці з кінцями, обмежуючись фізіологічним мінімумом.
У четвертому розділі характеризується забезпечення містян товарами та
послугами. Ідеться про розгортання торгівлі промисловими товарами, про за-
провадження промтоварних карток, про неминучі в тогочасних умовах дефі-
цити. І знову ж таки – про особливі привілеї владної номенклатури (с.137 і
наст.). У розділі читаємо також про організацію ремонтних майстерень, пе-
рукарень, міських пралень тощо. Очевидно, що тут украй потрібним був би
сюжет про приватну торгівлю промисловими товарами. Сподіваємося, що в на-
ступних виданнях цієї цінної праці буде виписано колоритні типажі міських
перекупок. Окремий розділ має бути присвячено базарам Києва, у тому числі
тим, які сьогодні вже не існують (Сінний ринок, Євбаз), стосункам між містя-
нами-покупцями й селянами-продавцями.
Хотілося б докладніше прочитати і про налагодження роботи міського
транспорту та побачити на сторінках книжки виразні постаті міських переві-
зників, візників. Гадаю, що в подібних текстах має відчуватися присутність у
повсякденному житті злодюжок, «щипачів», бандитів. Але це може бути темою
нового дослідження, яке, на наше переконання, авторці цілком до снаги.
Окремо відзначимо ретельно дібраний ілюстративний матеріал, представ-
лений рідкісними світлинами тих років. У наступному ж виданні книжки його
можна буде доповнити світлинами часів німецької окупації, які відтворюють
реалії в тому числі повоєнного Києва.
Підсумовуючи, відзначимо високу цінність праці О.Овсіюк не лише для
історичної науки, але й для літературного, телевізійного, театрального, кіне-
матографічного відтворення тієї складної та драматичної доби київської ми-
нувшини. Непересічне значення книжки для громадянської, шкільної, уні-
верситетської історичної освіти, формування реалістичних структур історичної
пам’яті очевидне. Її неодмінно слід віддрукувати значно більшим накладом,
щоб видання могло потрапити як до мережі державних бібліотек, так і при-
ватних книгозбірень киян.
А.Л.Зінченко (Київ)
|