Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)

Рецензія на книгу: Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988) / Упор.: О.В.Бажан, О.Г.Бажан, Г.В.Боряк, С.І.Власенко. – К.: Інститут історії України НАН України, Центральний державний архів громадських об’єднань України, 2017. – 830 с....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Барановська, Н.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2017
Schriftenreihe:	Український історичний журнал
Schlagworte:	Рецензії й огляди
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130886
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988) / Н.П. Барановська // Український історичний журнал. — 2017. — № 5. — С. 208-213. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-130886
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1308862018-03-01T03:02:36Z Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988) Барановська, Н.П. Рецензії й огляди Рецензія на книгу: Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988) / Упор.: О.В.Бажан, О.Г.Бажан, Г.В.Боряк, С.І.Власенко. – К.: Інститут історії України НАН України, Центральний державний архів громадських об’єднань України, 2017. – 830 с. 2017 Article Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988) / Н.П. Барановська // Український історичний журнал. — 2017. — № 5. — С. 208-213. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130886 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії й огляди Рецензії й огляди
spellingShingle	Рецензії й огляди Рецензії й огляди Барановська, Н.П. Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988) Український історичний журнал
description	Рецензія на книгу: Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988) / Упор.: О.В.Бажан, О.Г.Бажан, Г.В.Боряк, С.І.Власенко. – К.: Інститут історії України НАН України, Центральний державний архів громадських об’єднань України, 2017. – 830 с.
format	Article
author	Барановська, Н.П.
author_facet	Барановська, Н.П.
author_sort	Барановська, Н.П.
title	Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)
title_short	Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)
title_full	Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)
title_fullStr	Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)
title_full_unstemmed	Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)
title_sort	чорнобиль: документи оперативної групи цк кпу (1986–1988)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Рецензії й огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130886
citation_txt	Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988) / Н.П. Барановська // Український історичний журнал. — 2017. — № 5. — С. 208-213. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT baranovsʹkanp čornobilʹdokumentioperativnoígrupickkpu19861988
first_indexed	2025-07-09T14:24:12Z
last_indexed	2025-07-09T14:24:12Z
_version_	1837179659275468800
fulltext	Український історичний журнал. – 2017. – №5 Понад тридцять років минуло з часу ава- рії на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на півночі Київської області. Практично з перших днів звістка про цю подію поши- рилась у світі, викликаючи різні почут- тя – від шоку до здивування (хіба таке можливе?) й обурення. Величезний ма- сив різноманітної інформації з’явився за минулі роки про її передумови, причи- ни, хід аварії, залучення величезних ін- телектуальних і матеріально-технічних ресурсів при намаганнях мінімізувати її наслідки, що й понині залишаються болючими для багатьох і багатьох людей. Проте серед низки публіцистичних видань, наукових та науково-популярних праць, монографій і статей із різних галузей сучасного знання з проблеми, найбільш інформативними й важливи- ми для розуміння процесів, що відбувались у суспільстві впродовж поставарій- ного часу є, безумовно, збірники документів, які дають можливість заглибити- ся в минулу реальність, зрозуміти та оцінити вірність чи помилковість ужитих кроків, дій владних структур та широкого загалу. Інститут історії України НАНУ за роки незалежності видав чимало збір- ників документів із різних аспектів вітчизняної історії, в тому числі й з питань Чорнобильської катастрофи (публікації документів і матеріалів «Чорнобиль: проблеми здоров’я населення», у двох частинах, 1995 р.; «Чорнобильська тра- гедія», 1996 р.). У 2016 р. було затверджено до друку, а 2017 р. на поліграфіч- ній базі інституту видано (дуже обмеженим накладом) підготовлену спільно з Центральним державним архівом громадських об’єднань України надзвичай- но цінну для дослідників проблеми та всіх зацікавлених книгу «Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)». Показово, що в поставарійний час в УРСР ішло дублювання змін органі- заційних структур управління вирішенням посталих проблем, які відбивали рівень розуміння ситуації, її сприйняття й оцінку масштабів. Якщо в перші го- дини подія на ЧАЕС сприймалась у міністерстві енергетики СРСР як локаль- на, то вже до кінця дня 26 квітня 1986 р. нею почав займатися союзний уряд (Урядову комісію СРСР із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було створено розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1986 р.). чорноБиль: ДокУменти оперативної ГрУпи цк кпУ (1986–1988) / Упор.: о.в.Бажан, о.Г.Бажан, Г.в.БорЯк, С.і.влаСенко. – к.: інСтитУт іСторії України нан України, центральний Державний архів ГромаДСьких оБ’єДнань України, 2017. – 830 С. Український історичний журнал. – 2017. – №5 Рец, ензії й огляди 209 В УРСР 30 квітня сформовано Оперативну групу з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Раді Міністрів УРСР. 29 квітня в Москві відбуло- ся перше засідання Оперативної групи політбюро ЦК КПРС. 3 травня анало- гічна структура з’явилася в республіці. Ураховуючи, що комуністична партія у СРСР була «керівною та спрямо- вуючою силою», на неї ліг весь тягар прийняття рішень та відповідальність за ситуацію, яка склалася. А оскільки КПУ була ставлеником центру в респу- бліці, а її діяльність підпорядковувалася Москві, відповідальність за ситуацію на місцях повною мірою лежала на українських керманичах. Опубліковані у збірнику документи засвідчують як вторинність республіканського керів- ництва у прийнятті рішень, так і неготовність партійної, наукової, інженер- но-технічної еліти країни до розвитку подій під час найбільшої техногенної катастрофи ХХ ст. Запропонований увазі дослідників і зацікавлених читачів збірник доку- ментів дає можливість зрозуміти всю складність і багатоаспектність проблем, що постали перед ЦК Компартії України через аварію. До книги включено протоколи засідань Оперативної групи політбюро ЦК КПУ (ОГ ПБ ЦК КПУ) та їх стенограми, яких із 3 травня 1986 (моменту утворення) й до 16 листопада 1987 рр. відбулося 55. Останнім документом, що поданий у книзі – прийняте через рік після останнього засідання, рішення Оперативної групи політбюро ЦК Компартії України від 9 листопада 1988 р. Тобто ОГ ПБ ЦК КПУ лише рік активно займалася чорнобильськими проблемами, що підтверджує думку колишнього директора Запорізької АЕС та багатолітнього керівника об’єкта «Укриття» над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС В.І.Купного про те, що ЦК Компартії України з 1987 р. практично самоусунувся від вирішення про- блем станції, зони відчуження та інших, важливих для успішного налагод- ження в республіці нормального життя. Матеріали збірника засвідчують різну інтенсивність проведен- ня засідань упродовж року. Якщо у травні 1986 р., із моменту утворення Оперативної групи, не було засідань лише шість днів, то у червні – їх було тільки 11, у липні – 6, серпні й вересні – по 4, у жовтні – 3, листопаді та грудні – по 1. Оскільки подолання наслідків аварії на ЧАЕС виявилося не- реальним (можна було говорити тільки про їх мінімізацію), а сам процес виявився затяжним і перейшов у площину щоденної цілеспрямованої гос- подарської роботи, ЦК КПУ та Рада Міністрів УРСР на виконання поста- нови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про організацію управління робота- ми з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 14 жовтня 1986 р. створили Республіканську комісію з ліквідації наслідків аварії на Чор- но бильській АЕС, очолювану Є.В.Качаловським, передоручивши їй весь комплекс проблем. Оперативна група ПБ ЦК КПУ у травні 1986 р. створювалась, як зазнача- ється в постанові, для «систематичного зв’язку з Урядовою комісією (мається на увазі комісія ЦК КПРС у Москві – Н.Б.) й організації оперативного виконання її рішень, а також для координації дій республіканських, обласних і міських органів та вирішення інших завдань, що виникали». Увага оперативної групи Український історичний журнал. – 2017. – №5 210 Рец, ензії й огляди мала бути сконцентрована насамперед на здійсненні заходів із ліквідації на- слідків аварії; евакуації з небезпечних зон населення, його розміщення, надан- ні кваліфікованої медичної допомоги, організації навчання дітей і розміщенні дошкільнят у дитячих закладах; проведенні роз’яснювальної роботи серед на- селення; забезпеченні безперервного контролю стану довкілля та здійсненні необхідних заходів з його нормалізації; підвищенні мобілізаційної готовності в разі ускладнення обстановки; на контролі за проведенням сільськогосподар- ських робіт, станом тваринництва та якістю продуктів сільськогосподарського виробництва; оцінці обстановки, що склалась в м. Київ, Київській області та інших містах республіки й підготовці відповідної інформації. Тобто перелік напрямів роботи переконливо засвідчував, що аварія лише на одному блоці АЕС створила величезне та складне коло проблем системного характеру, ви- рішення яких і через тридцять років не є остаточним. Організовувати роботу по всіх цих напрямах доручалося О.П.Ляшкові – голові Ради Міністрів УРСР (керівник групи), Б.В.Качурі – секретаре- ві ЦК КПУ, Є.В.Качаловському – першому заступникові голови Ради Міністрів УРСР, В.А.Івашкові – секретареві ЦК КПУ з ідеологічної роботи, С.Н.Мусі – голові Комітету державної безпеки УРСР, Г.І.Ревенкові – пер- шому секретареві Київського обласного комітету КПУ, В.А.Згурському – голові виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, І.Д.Гладушеві – міністрові внутрішніх справ УРСР, О.М.Ткаченкові – пер- шому заступникові голови Державного агропромислового комітету УРСР – міністрові УРСР. Діяльність ОГ ПБ ЦК КПУ мала абсолютно закритий характер. На її до- кументи, як і на всі інші, що розкривали ситуацію на ЧАЕС і довкола, було накладено гриф «Цілком таємно», знятий лише з набуттям Україною неза- лежності. Відсутність інформації або використання дезінформації всередині країни та за її межами викликали обурення й незадоволення діями влади, породжували недовіру до неї. А тим часом тільки перелік питань, постав- лених на першому засіданні ОГ ПБ ЦК КПУ, засвідчує великі зусилля, які влада намагалася докласти до вирішення проблеми. Навіть цей, далеко не повний, перелік напрямів роботи має бути засторогою для сучасних розроб- ників енергетичних стратегій щодо активного розвитку атомної енергетики в Україні. Протокол засідання від 3 травня 1986 р. включає двадцять пунктів, які варто тут навести (окрім першого, організаційного) для розуміння складнос- ті ситуації. Отже ставилися завдання забезпечити щодобовий збір інформа- ції про обстановку та хід ліквідації наслідків аварії; уживати заходів з виго- товлення конструкцій і залізобетонних блоків за вимогою Урядової комісії; організувати термінове будівництво необхідної кількості могильників для захоронення води, що використовується для дезактивації техніки, будівель і споруд; продовжити виготовлення скидних пристосувань для засипки ре- актора у відповідності з замовленнями Урядової комісії; мати їх не менше тридобового запасу; забезпечити доставку необхідних матеріалів в аварій- ну зону; відкрити піщані кар’єри за межами 30-кілометрової зони, зробити Український історичний журнал. – 2017. – №5 Рец, ензії й огляди 211 під’їзди до них; залучити населення для виконання робіт у кар’єрах; забез- печити проведення евакуації населення, а також худоби із зони за визна- ченням Урядової комісії; завчасно повідомляти населенню про евакуацію; ужити належних заходів для розміщення евакуйованих на новому місці про- живання; проводити відповідну роз’яснювальну роботу серед місцевого на- селення; закріпити активістів за кожними десятьма дворами для виявлення питань, що виникали в евакуйованих, обліку їх та передачі виконкомам міс- цевих рад народних депутатів для вирішення; забезпечити надання еваку- йованим роботи, а в разі необхідності надавати їм допомогу у виїзді на нове місце проживання; організувати прийом евакуйованих дітей у школи та до- шкільні заклади; особливу увагу звернути на створення нормальних умов для учнів 10-х класів; установити суворий конт роль за своєчасною доставкою продовольства й товарів першої необхідності в місця зосередження евакуйо- ваного населення й забезпечити торгівлю цими товарами; організувати на належному рівні побутове обслуговування та громадське харчування; забез- печити суворе виконання вимог медичної комісії, створеної Урядом СРСР; налагодити медичний облік усіх евакуйованих; розгорнути медичні пункти; залучити необхідну кількість медичних працівників з інших областей рес- публіки; забезпечити їх нарівні з евакуйованими продуктами харчування; організувати реґулярний подвірний обхід працівниками охорони здоров’я, контроль за станом здоров’я людей, які прибувають, якістю продуктів харчу- вання та води; підготувати прохання в Раду Міністрів СРСР про постачання у травні ц. р. всіх автобусів, виділених республіці за фондами на 1986 р., а та- кож про відновлення знятих з Української РСР фондів на автобуси; здійсню- вати суворий контроль за станом навколишнього середовища – повітря, води, ґрунту; збільшити кількість пунктів контролю та частоту проб, забезпечити дублювання взяття проб; провести ревізію всіх артезіанських свердловин, знати їх кількість, розташування, якість води; підготувати пропозиції про використання продуктів рослинництва і тваринництва, що зазнали впливу радіації, а також про інформування населення з цих питань; внести пропози- ції про завезення молока в м. Київ з інших областей республіки; підготувати до 9 травня ц. р. прогноз радіаційної обстановки по мінімуму й максимуму та відповідні рекомендації; проводити повний дозиметричний контроль усіх транспортних засобів, що прибувають у Київ, забезпечити вжиття необхідних заходів з їх повної дезактивації тощо. Наведений перелік завдань не включав політичних і науково-технічних проблем, пов’язаних безпосередньо зі зруйнованим реактором 4-го енергобло- ку ЧАЕС, вибором способу ізоляції його від довкілля, захистом повітря, водних поверхонь та ґрунтів у безпосередній близькості до станції. Вирішення цих питань взяла на себе Урядова комісія. Однак усі наступні засідання ОГ ПБ ЦК КПУ, протоколи і стенограми яких опубліковано у збірнику, віддзерка- люють намагання республіканських властей вирішувати весь комплекс поста- лих проблем. Проте особливість радянської політичної системи – ухвалювати правильні, виважені рішення та не виявити політичної волі до їх реалізації – проявила себе й тут. Мала місце недостатня координація дій, проголошена Український історичний журнал. – 2017. – №5 212 Рец, ензії й огляди турбота про евакуйованих та залучений персонал, зокрема медиків, часто за- лишалася лише словами. Вимога оперативного забезпечення матеріально- технічними ресурсами призвела до їх вихолощення з наближених до зони те- риторій. Дезактивація доріг і будівель, як виявилося, була нераціональним витрачанням ресурсів у зв’язку із поновленням забруднення через короткий час. Контроль якості води, продуктів харчування, сільськогосподарської про- дукції, який мав би бути тотальним, таким не став через відсутність в УРСР достатньої кількості вимірювального обладнання. Медичне обслуговування мало багато вад, зокрема й через закритість інформації з радіобіології навіть для фахівців… Протоколи і стенограми засідань ОГ ПБ ЦК КПУ, уміщені у збірнику, показують ґлобальність проблеми, породженої вибухом реактора на атом- ній станції, відображають вимушене залучення значної кількості партійно- господарських працівників, військових спеціалістів та фахівців різних га- лузей науки й виробництва до виконання вказівок Урядової комісії ПБ ЦК КПРС та до вирішення проблем, що виникали, на місцевому й республікан- ському рівнях. Крім безпосередньо членів ОГ ПБ ЦК КПУ, в її роботі впро- довж року взяли участь близько 300 осіб як із Києва, так і з інших міст УРСР, а також Москви. І через тридцять років після аварії, порівнявши рішення й дії окремих учасників процесу, відображені у збірнику, із величезною кіль- кістю сучасної інформації про неї, можна відзначити роль певних осіб та їх внесок у розв’язання проблем. Так, необхідно відзначити зусилля Академії наук УРСР в особі її президента Б.Є.Патона, директора Інституту ядерних до- сліджень академіка І.М.Вишневського, директора Інституту колоїдної хімії та хімії води А.Т.Пилипенка, академіка-секретаря відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства АН УРСР І.К.Походні, директора Інституту про- блем матеріалознавства академіка В.І.Трефілова, ученого в галузі фізико-хі- мії та технології дисперсних неорганічних і вуглецевих матеріалів, начальни- ка відділення Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР В.В.Стрелка та багатьох інших, від знань, принциповості й виваженості позиції яких у той момент багато залежало. Складність і масштабність проблеми була такою, що у засіданнях Оперативної групи в Києві брали участь представники вищих ешелонів вла- ди з Москви, наприклад С.П.Буренков – міністр охорони здоров’я СРСР, Л.А.Ільїн – віце-президент Академії медичних наук СРСР, Ю.А.Ізраель – голо- ва Держкомгідромету СРСР, член-кореспондент АН СРСР. Неодноразовими в матеріалах засідань є посилання на заступника голови Ради Міністрів СРСР із машинобудування І.С.Силаєва, міністра внутрішніх справ СРСР О.В.Власова, міністра середнього машинобудування СРСР Ю.П.Славського, начальника Всесоюзного промислового об’єднання «Союзатоменерго» міністерства енер- гетики й електрифікації СРСР Г.А.Веретенникова, заступника начальника ЦО СРСР – начальника Управління підготовки народного господарства по ци- вільній обороні Г.П.Яшкіна та ін. Науково-довідковий апарат збірника містить розгорнуті примітки, імен- ний і географічний покажчики, список скорочень та маловживаних слів. Український історичний журнал. – 2017. – №5 Рец, ензії й огляди 213 Завдячуючи цим допоміжним можливостям можна провести глибокий ана- ліз кола проблем, породжених аварією, участі в роботі ОГ ПБ ЦК КПУ пар- тійних і господарських працівників республіканського, обласного й місцевих рівнів, медиків, будівельників, транспортників, аграріїв та ін. Вивчати мате- ріали можна не тільки крізь призму персональних даних, а і їх географічну складову. Вихід у світ книги «Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)» – надзвичайно важливий і, будемо сподіватися, не останній крок в оприлюдненні інформації про аварію на ЧАЕС та зусилля з її мінімізації. Подібні публікації, збагачуючи наші знання, мають стати уроком і пересторо- гою майбутнім поколінням. Н.П.Барановська (Київ)

Чорнобиль: Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)

Institution

Ähnliche Einträge