Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус
Висвітлено взаємодію держави та наукової галузі України на етапі науково-технічної революції. Показано тенденції формування наукових установ, особливості організації проведення досліджень. Оцінено результативність їх роботи....
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2015
|
| Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130971 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус / Л.М. Бєсов // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 1. — С. 3-9. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-130971 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1309712018-03-10T03:03:03Z Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус Бєсов, Л.М. Проблеми методології Висвітлено взаємодію держави та наукової галузі України на етапі науково-технічної революції. Показано тенденції формування наукових установ, особливості організації проведення досліджень. Оцінено результативність їх роботи. Освещено взаимодействие государства и научной отрасли Украины на этапе научно-технической революции. Показано тенденции формирования научных учреждений, особенности организации проведения исследований. Оценено результативность их работы. Lit interaction between the state and the scientific branch of Ukraine at the stage of scientific and technological revolution. Displaying trends shaping of scientific institutions, especially the organization of research. Assess the impact of their work. 2015 Article Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус / Л.М. Бєсов // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 1. — С. 3-9. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130971 947.1(477):6.01.339.1 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми методології Проблеми методології |
| spellingShingle |
Проблеми методології Проблеми методології Бєсов, Л.М. Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус Питання історії науки і техніки |
| description |
Висвітлено взаємодію держави та наукової галузі України на етапі науково-технічної революції. Показано тенденції формування наукових установ, особливості
організації проведення досліджень. Оцінено результативність їх роботи. |
| format |
Article |
| author |
Бєсов, Л.М. |
| author_facet |
Бєсов, Л.М. |
| author_sort |
Бєсов, Л.М. |
| title |
Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус |
| title_short |
Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус |
| title_full |
Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус |
| title_fullStr |
Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус |
| title_full_unstemmed |
Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус |
| title_sort |
наука україни (1960-1980 рр.): соціальний статус |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Проблеми методології |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130971 |
| citation_txt |
Наука України (1960-1980 рр.): соціальний статус / Л.М. Бєсов // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 1. — С. 3-9. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT bêsovlm naukaukraíni19601980rrsocíalʹnijstatus |
| first_indexed |
2025-07-09T14:32:41Z |
| last_indexed |
2025-07-09T14:32:41Z |
| _version_ |
1837180190495604736 |
| fulltext |
ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2015 3
УДК 947.1(477):6.01.339.1
НАУКА УКРАЇНИ (1960-1980 рр.): СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС
Бєсов Л.М., д-р іст. наук, професор
(Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК)
Висвітлено взаємодію держави та наукової галузі України на етапі науково-
технічної революції. Показано тенденції формування наукових установ, особливості
організації проведення досліджень. Оцінено результативність їх роботи.
Ключові слова: Академія наук, інститут, науковий потенціал, дослідження, нау-
ково-технічна програма, галузь, виробництво, промисловість.
Розвиток науки і виробництва ві-
дображає подвійний його характер. З
одного боку, наука стимулює підви-
щення рівня розвитку техніки і суспі-
льного виробництва. З другого, – виро-
бництво вимагає розвитку самої науки.
Наука потребує від суспільства виділя-
ти більше ресурсів і перетворюється в
одну iз сфер соцiального управлiння з
боку держави. Тільки так наука може
стати теоретичною основою структур-
них якісних перетворень в усіх без ви-
нятку сферах суспільного життя.
Одним з вирiшальних факторів ви-
сокої ефективності науки є форма її ор-
ганiзацiї. Науковий потенціал, що був
сформований і працював в Україні на
етапі НТР, в структурному, функціона-
льному і кількісному вимірах відобра-
жав радянську модель організації нау-
ки. Як соцiальний інститут, наука ви-
ступала головним чинником соцiально-
економічного розвитку. Вона проникла
в усі сфери людської дiяльностi.
Починаючи з цілеспрямованої ін-
дустріалізації промисловості, важелі
управління науковою галуззю знаходи-
лись у державних органів СРСР. У 1932
р. в Україні, територія якої відображала
ходу соціалістичної індустріалізації,
працювало 208 науково-дослідних
установ, 98 з яких створені у роки пер-
шої п’ятирічки (1929-1933 рр.). Вони
мали сприяти технічному прогресу у
вугільній і машинобудівній промисло-
вості, енергетиці, реконструкції мета-
лургійного виробництва [1, с. 313, 335].
Робота галузевих інститутів у озна-
чений період сприяла вирішенню за-
вдань індустріалізації, але теоретичний
рівень їх діяльності і наявність значних
технічних проблем у роботі не відповіда-
ли вимогам, що стояли перед наукою.
Технічне оснащення нових підприємств у
роки індустріалізації відбувалося за раху-
нок значних обсягів закупівель СРСР ім-
портного устаткування, верстатів, при-
ладів. З імпортом американських техноло-
гій було пов’язане становлення машино-
будівної, сталеливарної, електротехнічної,
хімічної промисловості, будівництво ав-
томобільних і тракторних заводів, Дніпро-
гесу та ін. Більшість науково-дослідних
інститутів (НДІ) та інших наукових осере-
дків не входила до структури Академії
наук. Вони підпорядковувалась окремим
наркоматам. З початку 1960-х рр. прояви-
лась нездатність галузевих інститутів роз-
вивати фундаментальні дослідження і во-
ни були переведені у відповідні галузі
промисловості [2, с.328-343,382].
Наука України набирала впливу і
авторитету з причин стабільного її фі-
нансування. Вона була привабливою для
молоді, яка отримувала знання в галузях
природничих і технічних наук. За 1950-
1960 роки витрати на науку України з
державного бюджету збільшились з 284
млн. до 855 млн. карбованців. За період з
1965 по 1985 роки асигнування на цю га-
лузь зросли в СРСР у 2,5 рази. В УРСР
воно збільшилось на 195 млн. карбован-
ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2015 4
ців. Крім того, додатково на науку над-
ходили кошти від виконання госпдогові-
рних робіт, які у 1980-і роки складали
приблизно шосту частину згаданої суми
[3, с. 457; 4, с. 490].
Зазначимо: з середини 1960-х рр. в
Радянському Союзі здійснено ряд заходів
з удосконалення системи управління нау-
кою. Створено Державний Комітет Ради
Міністрів (РМ) СРСР з координації нау-
ково-дослідниих робіт (НДР), який у 1965
р. перейменовано на Державний Комітет
Ради Міністрів (ДКНТ) СРСР з науки і те-
хніки. ДКНТ від імені РМ СРСР і Держ-
плану СРСР, як спеціалізований і коорди-
нуючий орган, виробляв рішення відпові-
дно до народногосподарських планів
СРСР, розподіляв кошти з бюджету на їх
виконання в республіках, зокрема і акаде-
мічним, галузевим і вузівським секторами
науки України [4, с. 485; 5, с. 5, 9].
Уже на першому етапі науково-
технічної революції (НТР) Радянський
Союз, до складу якого на правах респу-
бліки входила Україна, розпочав боро-
тьбу за лідерство з ідеологічним супер-
ником США та їх союзниками. Завдяки
об’єднанню інтелектуальних, матеріа-
льно-сировинних і фінансових ресурсів,
переважно в базових науково-технічних
напрямах із спрямуванням на потреби
військово-промислового комплексу,
СРСР став лідером в розробці непере-
вершених на той час науково-технічних
програм і створенні надійної техніки.
Завдання Академії наук Української
РСР (АН УРСР) полягало у формуванні
наукового потенціалу з основних на-
прямів розвитку народного господарст-
ва республіки, його оновленні на нау-
ково-технічній основі. Сутність науко-
во-організаційної стратегії полягала в
наближенні науки до виробництва. Ба-
гато галузей промисловості не мали
свого наукового потенціалу, тому в
Академії наук почали розвиватися на-
прями досліджень, що мали приклад-
ний характер. Оборонний потенціал
цих напрямів в умовах воєнної конфро-
нтації забезпечив пріоритети форму-
вання нових напрямів фундаменталь-
них досліджень [6, с. 44-46; 7, с. 10].
Плани НДР академічних інститу-
тів підтримувалися з боку держави що-
річно зростаючим їх фінансуванням.
Академії наук вдалося залучити до сво-
го розвитку кошти промислових під-
приємств, міністерств і відомств. Щорі-
чні капіталовкладення, спрямовані на
нарощування потенціалу академічної
науки, зросли у 1970-1980-і рр. більш
ніж у 13 разів. При цьому кошти,
призначені безпосередньо для
будівельно-монтажних робіт,
збільшилися майже у 50 разів. Протягом
1960-1980-х рр. в Академії наук було
введено в експлуатацію майже мільйон
квадратних метрів лабораторних площ,
збудовано академмістечка в Києві та
Донецьку. Переважна більшість
інститутів у всіх регіонах України
отримала нові корпуси. Закуплено
чимало унікальних приладів – рен-
тгенівських установок, лазерних інтер-
ферометрів, електронних мікроскопів і
електронографів, масспектрометрів, об-
числювальних машин тощо [2, с. 387-
388]. 1960-1980-і рр. Академія наук була
другим (після союзної академії)
центром, де генерувалася наука, яка
зробила Радянський Союз супердержа-
вою світу. Наукові установи України
вийшли на визнані лідерські позиції у
стратегічних напрямах розвитку науки
– кібернетиці, енергетиці, матеріало-
знавстві, електрозварюванні, важкому,
машинобудуванні, космічно-ракетній
галузі, у біотехнологіях. Трансформація
академічної науки відбулася у напрямі
концентрації в ній фундаментальних
досліджень і передачі в міністерства і
відомства підрозділів науково-
прикладного характеру. Розвиток Ака-
демії ознаменувався створенням науко-
во-технічних комплексів (НТК), техно-
парків, технополісів як форм найтісні-
шого поєднання науки і практики, при-
скорення впровадження наукових здо-
бутків у сфери виробництва, економіки
ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2015 5
Важливо підкреслити, що за сту-
пенем мілітаризації науки України за-
ймала провідне місце в СРСР. За пито-
мою вагою у 1990 р. 20% наукових
центрів республіки – науково-
дослідних інститутів, проектно-
конструкторських організацій і 30% га-
лузі машинобудування, яке обслугову-
вала наука, працювало на воєнно-
промисловий комплекс (ВПК) СРСР [9,
с. 65]. У цей час цивільна продукція у
випуску оборонних галузей становила
близько 40% [10, с. 3].
Зазначимо і таке: галузь науки (усі
її три сектори) України, що були
пов’язані з ВПК, отримали можливість
формувати і прискорювати розробки
нових напрямів досліджень. Помітною
стала схильність партійно-державного
керівництва держави до галузей, які
працювали на обслуговування цього
комплексу, упередженого ставлення до
тих, котрі повинні гарантувати задово-
лення першочергових потреб населен-
ня. Цивільні галузі народного госпо-
дарства – агропромисловий комплекс,
харчова і переробна промисловість, що
посідають в ньому помітне місце, легка
і місцева види промисловості України з
причин відсутності виваженої інвести-
ційної політики розвивались переважно
на екстенсивній основі [11, с. 79].
У 1970-і рр. відбулися помітні пе-
ретворення в управлінні наукою. На
зміну жорстким адміністративним ме-
тодам управління стали залучатися
економічні – госпрозрахунок, децент-
ралізоване фінансування, матеріальне
стимулювання [12, с. 13-14].
Такі зміни в управлінні наукою ди-
ктувалось об’єктивною потребою більш
міцного поєднання зусиль цілого ряду
адміністративно не пов’язаних між со-
бою наукових установ, які мали одну
мету. Але за цим пішла підгонка науко-
вих інститутів під вимоги галузей.
З’явились категорії вигідних і невигдних
робіт, які відрізнялись за рентабельністю
у 2-3 рази [13, с. 115]. Поєднання зусиль
вимагало переходу від управління уста-
новами до управління розробками (про-
грамами). Почався стверджуватись про-
грамно-цільовий принцип планування і
управління. Наука України (регіональна
у складі СРСР) виросла у відносно само-
стійну галузь, яка мала свою виробничу і
територіальну структуру з принципами,
методами і органами управління, що
охоплювала своїм перетворюючим
впливом усі сфери народногосподарсь-
кої діяльності [14, с. 11-19].
Вплив науки позначився не тільки
на покращанні технологій, підвищенні
продуктивності праці, скороченні ви-
трат на виробництво. Очевидним стало,
що НТР пов’язана із соціальним розви-
тком у рамках суспільства. Між техно-
логією і наукою спостерігається повне
злиття. Внаслідок цього НТР набула
нових рис. Головними з них стало оста-
точне перетворення науки у виробничу
силу. Наукова діяльність стала масовою
і престижною професією, особливого
статусу набула інформаційна діяльність
щодо новинок науки і техніки. Поміт-
ним стало зростання рівня загальної і
спеціальної освіти. Посилилась взаємо-
дія наук. Такі риси обумовили кількісне
зростання науковців, посилення
зв’язків між науковими установами і
підприємствами [15, с. 133-134].
В Академії наук були створені ін-
ститути, пов’язані з новими напрямами
науково-технічного прогресу (НТП):
металокераміка і сплави, металофізика,
радіофізика, хімія полімерів і мономе-
рів, фізико-технічні дослідження низь-
ких температур, напівпровідників, про-
блем міцності, теоретичної фізики, гео-
технічної механіки, колоїдної хімії і хі-
мії води, кібернетики. АН УРСР стала
центром розвитку технічних наук в
СРСР. Ряд її інститутів отримали статус
головних за напрямами НТП. Перспек-
тивне значення мала заміна профілю ін-
ститутів Академії в бік більшої взаємодії
з фундаментальними природничими до-
слідженнями на основі розвитку теоре-
ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2015 6
тичних та експериментальних засад нау-
ки про техніку. Тенденція фундамента-
лізації досліджень у технічних напрямах
віддзеркалилась у перетворенні академі-
чних інститутів: Інститут теплоенерге-
тики перетворений в Інститут технічної
теплофізики, Інститут електротехніки –
в Інститут електродинаміки, Інститут
металокераміки і спецсплавів – в Інсти-
тут проблем матеріалознавства, Інститут
ливарного виробництва – в Інститут
проблем лиття [16, с.68].
На базі досліджень академічних
установ було досягнуто помітних ре-
зультатів у розвитку багатьох тради-
ційних галузей промисловості, створені
нові галузі. Це такі, як: спеціальна еле-
ктрометалургія; порошкова металургія.
Розроблені нові види обробки металів –
високоефективні процеси зварювання,
гідроекструзія, різні способи нанесення
покрить із заданими властивостями, но-
ві процеси лиття. Знайшли застосуван-
ня багато технологічних процесів, об-
ладнання, матеріали, препарати, систе-
ми і засоби автоматизації. Багато з них
за науково-технічним рівнем не мали
аналогів у світі. Для 1970-1980-х рр.
характерною рисою науки України став
її регіональний розвиток. Створено те-
риторіальні наукові центри (НЦ), пря-
мий вихід на виробництво, дослідно-
виробничу структуру, підсилено міжга-
лузеві взаємодії. Галузеві інститути
уведені до складу наукових і науково-
виробничих об’єднань (НВО) [16, с. 8].
Одним iз крокiв в напрямку по-
кращання управлiння НТП було ство-
рення на початку 1970-х рр. п’яти, а у
1981 р. i шостого НЦ АН України. Це
Донецький, Захiдний, Харкiвський
(Пiвнiчно-Схiдний), Днiпропетров-
ський (Приднiпровський), Пiвденний i
Пiвнiчно-Захiдний НЦ. Кожний з них
охоплював своїм впливом декiлька об-
ластей [17, с. 103].
Створення територіальних НЦ пе-
редбачало, що вони зосередять увагу
відповідних органів і скоординують ро-
боту академічного, галузевого і вузів-
ського секторів науки на прискорене
досягнення вищого світового рівня но-
вої техніки і технологій. У цьому на-
прямі з середини 1970-х рр. в Україні
здійснювалось 200 цільових загально-
союзних програм. У 180 з них брали
участь установи АН УРСР. Крім того, у
1976-1980 рр. в Академії наук було роз-
роблено і реалізовано 37 програм,
спрямованих на вирішення вузлових
проблем в галузі природничих і суспі-
льних наук, 18 комплексних науково-
технічних програм. В їх реалізації взяли
участь вчені 41 установи АН УРСР,
співробітники вищих навчальних за-
кладів і галузевих НДІ, розташованих у
відповідному економічному районі.
Найбільша кількість досліджень ними
виконувалась для підприємств маши-
нобудування, чорної металургії, вугіль-
ної промисловості, приладобудування,
хімічної і харчової та ін. галузей про-
мисловості [6, с. 174; 17, с. 103].
Згодом в Україні розпочалась роз-
робка міжобласних науково-технічних
програм. Прикладом є розробка на
1985-1986 рр. Західним НЦ регіональ-
ної науково-технічної програми «Кар-
пати», зорієнтованої на поліпшення
природокористування у Карпатському
регіоні; Донецьким НЦ – «Технічне пе-
реозброєння та інтенсифікація»; Півні-
чно-Західним НЦ – «Зміцнення» і
«Тваринництво». У 1985 р. успішно за-
безпечено виконання комплексних пла-
нів спільних робіт установ АН УРСР з
підприємствами, організаціями облас-
тей України і м. Києва, які розробля-
лись відповідно до умов договорів на
1981-1985 рр. [18, с. 210].
Наприкінці 1970-х рр. у великих
НТК, якими стали крупні інститути
АН УРСР, створено інженерні центри
(ІЦ), згодом – міжгалузеві науково-
технічні комплекси (МНТК). В основу
організаційних форм їх роботи було по-
кладено творче співробітництво академі-
чних установ і організацій з галузевими
ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2015 7
науково-дослідними і проектно-
конструкторськими інститутами та про-
мисловими підприємствами [19, с. 63-64].
Галузевий сектор науки – це сис-
тема установ, що підвідомча міністерс-
твам галузей (централізована частина
виробничої науки). В Україні мережа
галузевих науково-дослідних установ
була підпорядкована союзно-
республіканським та республіканським
міністерствам і відомствам. Провідною
установою металургійного профілю
став Інститут чорної металургії. Великі
інститути створені для виробництва
сталей і сплавів нових марок, кольоро-
вих металів, феросплавів, вогнетривких
матеріалів, технологічних процесів і аг-
регатів для переробки брухту і відходів
кольорових металів, розробки і впрова-
дження технології збагачування заліз-
них і марганцевих руд, механізації та
автоматизації процесів у гірничорудній
і металургійній промисловості, ство-
рення промислової технології виробни-
цтва сортового прокату, методів керу-
вання металургійним виробництвом.
Чимало наукових установ займалося
вивченням проблем вугільної промис-
ловості, хімічної промисловості та ін.
Розвиток машинобудування викликав
створення десятків НДІ цього профілю.
Серед них: науково-дослідний і проек-
тний Інститут машинобудування, Ін-
ститут автоматики, Український науко-
во-дослідний Інститут сільськогоспо-
дарського машинобудування та ін. Де-
сятки інститутів було створено для на-
укового забезпечення легкої, лісової,
деревообробної, харчової та інших га-
лузей промисловості, будівництва,
сільського господарства. Розгалужена
мережа науково-дослідних установ
охопила ділянки медицини, культуру,
освіту [2, с. 217-219; 3, с. 458-459].
Розвиток взаємопов’язаних проце-
сів, які повинна була вирішувати галу-
зева наука, став таким стрімким, що ці-
лі колективи, котрі повільно оновлюва-
ли свої технологічні засоби, почали від-
ставати від світової науки. Поряд з цим
галузеві наукові установи України ви-
явились неспроможними скласти кон-
куренцію академічній науці [20, с. 25].
Ситуація в Академії наук у другій
половині 1980-х рр. значною мірою
пов’язана з Чорнобильською трагедією
26 квітня 1986 р. З 1987 р. інститути
Академії: ядерних досліджень, проблем
онкології і радіобіології, гідробіології,
колоїдної хімії та хімії води, металофі-
зики, ботаніки, зоології, геохімії та фі-
зики мінералів, фізичної хімії, хімії по-
верхонь та ін. зосередили свої зусилля
на науковому супроводі усіх робіт, які
велись в рамках союзних програм. Ос-
новною метою досліджень визначено:
розробка і удосконалення наукових ос-
нов оптимізації життєдіяльності насе-
лення; наукове обґрунтування рекомен-
дацій з реабілітації забруднених тери-
торій і ведення природозахисної діяль-
ності в умовах їх радіоактивного забру-
днення викидами; вивчення фундамен-
тальних питань сталості екосистем до
техногенних аварій; забезпечення ядер-
ної і радіогенної безпеки об’єкту «Ук-
риття»; локалізація і поховання радіо-
активних викидів; розробка практичних
рекомендацій з пониження дозових на-
вантажень населення [21, с. 227-228].
З початку 1980-х рр. проявилась
негативні тенденція забезпечення кад-
рами академiчного сектору науки Укра-
їни. Проблема виникла з причин відсу-
тності належних соцiально-побутових
умов вченим, матерiального стимулю-
вання їх праці i пiдняття престижу нау-
кового співробітника. Якщо у 1970-і рр.
в науковi установи йшов працювати ко-
жен 7-8-й випускник вищого навчально-
го закладу, то наприкiнцi 1980-х рр. �
22-й його випускник [16, с. 42]. Для то-
го, щоб впровадити результати дослі-
дження або програмний захід, необхідна
була участь висококваліфікованих спе-
ціалістів різного профілю: електронщи-
ків, математиків, механіків, фізиків, еко-
номістів, соціологів. В багатьох науко-
ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2015 8
вих установах їх було недостатньо, а на
промислових підприємствах вони взага-
лі були відсутні [6. с. 87].
Незважаючи на розгалужену стру-
ктуру управління НТП, наприкiнцi
1980-х рр. в республіці відмічено об-
межену можливість широко використо-
вувати винаходи на підприємствах. Iз
загальної кiлькостi зареєстрованих про-
тягом 1985-1991 рокiв на ринку науко-
во-технiчних iдей i перспективних роз-
робок вчених i спецiалiстiв невикорис-
таними залишились 80%. З року в рiк
зростав нерухомий капiтал, який пред-
ставлений винаходами i
рацiоналiзаторськими пропозицiями,
що у 1988 р. становив 140 тис., а у 1990
р. – вже 180 тис. новинок творчості [22;
23, с. 3; 24]. Наслiдком стало те, що
тiльки 22% нової технiки, яка виробля-
лась в Україні, мiстила в собi науково-
технiчнi новинки. Вона не могла кон-
курувати з виробами iнших країн [25].
Промисловість відмовлялась впрова-
джувати новітні технології академічних
установ, які були розроблені за замов-
ленням підприємств [11, с. 89].
Досвід розвитку наукового потен-
ціалу України у 1970-1980-і рр. показав,
що соціально-економічний механізм,
який постійно формував потреби суспі-
льства, не мав зустрічної пропозиції з
боку виробничників на нові ідеї. Він
був вичерпаний у 1950-1960-і рр. Мож-
ливості екстенсивного росту науково-
технічного потенціалу різко скоротили-
ся, звузився соціальний простір для
оновлення наукових напрямів. Базови-
ми світової науки напрямами у 1970-
1980-і рр. стали мікроелектроніка, ін-
форматика, біотехнологія. Застій у сфе-
рах радянського суспільства поступово
проникав і в науку. Це проявилося в до-
сить повільному вивільненні ресурсів з
традиційних наукових напрямів і запіз-
нілому їх переключенні на тематику із
соціальною спрямованістю. Розробка
переважно традиційних наукових на-
прямів, які відображали досягнення ви-
робництва заради виробництва і обо-
ронних цілей, створила передумови па-
діння результативності фундаменталь-
них досліджень [26, с. 44].
ЛІТЕРАТУРА
1. История Украинской ССР. В 10 т.
Украинская ССР в период построения и ук-
репления социалистического общества
(1921-1941) / Ю.Ю.Кондуфор (гл. ред.),
И.И. Артеменко, Б.М.Бабий, И.К.Белодед,
П.П.Гудзенко и др. Т.7. – К.: Наук. думка,
1984. – 720 с.
2. Онопрієнко В.І. Історія українсь-
кої науки: курс лекцій / В.І. Онопрієнко,
В. Ткаченко. – К., 2010. – 652 с.
3. История Украинской ССР: В 10 т.
Украинская ССР в период развития социа-
листического общества / Ю.Ю.Кондуфор
(гл. ред.), И.И. Артеменко, Б.М.Бабий,
И.К.Белодед, П.П.Гудзенко и др. Т.9. – К.:
Наук. думка, 1985. – 583 с.
4. История Украинской ССР. В 10 т.
Украинская ССР в условиях развитого со-
циализма (60-начало 80-х годов) /
Ю.Ю.Кондуфор (гл. ред.), И.И. Артеменко,
Б.М.Бабий, И.К.Белодед, П.П.Гудзенко и др.
Т.10. – К.: Наук. думка, 1985. – 776 с.
5. Кислий П. Лаври науки i терни
реорганiзацiї / П. Кислий // Вiче. - 1993. –
№4. – С.3-17.
6. Организация управления в Акаде-
мии наук Украинской ССР: Опыт и пробле-
мы. (1961-1986 гг.) / Добров Г.М., Стогний
Б.С., Тонкаль В.Е., Малицкий Б.А., Чирков
В.Г и др. Отв. ред. Б.М.Бабий. – К.: Наук.
думка, 1986. – 356 с.
7. Малицкий Б.А. Преобразование
научной системы Украины в условиях ра-
дикальной трансформации общества /
Б.А. Малицкий, А.Н. Надирашвили // Разви-
тие науки и научно-технического потенциа-
ла в Украине и за рубежом. – Вып.3 (5). –
К., 1995. – 62 с.
8. Наукові доповіді: 85 років Націо-
нальної Академії наук України. Історія фо-
рмування вітчизняного комплексу фунда-
ментальної науки (виступ О.С. Онищенко) //
Вісник Національної Академії наук Украї-
ни. – 2004. – №1. – С. 15-22.
ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2015 9
9. Маклін М.Б. Перехід до ринкової
системи через конверсію оборонної системи
/ М.Б. Маклін, Д.А. Палм’єрі // Політична
думка. – 1993. – №1. – С. 63-66
10. Бойко Л.Є. Конверсія: соціально-
економічні аспекти / Л.Є. Бойко, В.І. Куце-
нко // Вісник Академії наук Української
РСР. – 1991. – №3. – С.3-10.
11. Бєсов Л.М. Управління науково-
технічним розвитком промисловості Украї-
ни у 70-80-і роки: уроки історії: дис. д-ра
іст. наук : 07.00.07 - історiя науки і техніки.
– К., 1999. – 395 с.
12. Лахтин Г.А. Организация совет-
ской науки: история и современность. – М.:
Наука, 1990. – 224 с.
13. Лахтин Г.Д. Развитие хозрасчета в
сфере науки / Г.Д. Лахтин // Вопросы эко-
номики. – 1989. – №8. – С.113-121.
14. Чумаченко Н.Г. Развитие про-
граммно-целевого метода в управлении на-
учно-техническим прогрессом / Н.Г. Чума-
ченко // Экономика Советской Украины. –
1988. – №12. – С.11-19.
15. Бесов Л.М. Научно-техническая
революция и окружающий мир. - В сб.: Ис-
тория науки и техники: Курс лекций / Мо-
розов В.В, Ковалевский В.В., Николаенко
В.И. и др. – Харьков: ХГПУ, 1997. – С.128-
142.
16. Патон Б.Е. Наука, техника, про-
гресс / Б.Е. Патон. – М.: Наука, 1987. - 413 с.
17. Звонкова Г.Л. Формування регіо-
нальних центрів Української РСР. Дніпро-
петровський науковий центр / Г.Л. Звонкова
// Вісник Дніпропетровського університету.
– 2013. – Т.21. – №1/2. – С.102-108.
18. Архів Президії Національної ака-
демії наук України: Отчет о деятельности
Академии наук Украинской ССР в 1985 го-
ду. – К. : Наук. Думка, 1986. – 372.
19. Злупко Т.С. Науковий комплекс
великого міста / Злупко Т.С., Караванський
О.В., Шевчук Л.Т. // Вісник Академії наук
України. – 1991. – №11. – С.63-68.
20. Грабович Г. Як нам реор-
ганiзувати науку / Г. Грабович // Вiче. –
1992. – №6. – С.90-98.
21. Чорнобиль. 1986-1987 рр. Доку-
менти і спогади. Роль АН України у подо-
ланні наслідків катастрофи. – К. : Академ-
періодика, 2005. – 492 с.
22. Алымов А.Н. Рынок невозможен
без техпрогресса / А.Н. Алымов // Правда
Украины. – 1990. – 16 октября.
23. Столяров В., Тарасович В. О на-
учно-технической политике в Украине /
В. Столяров, В. Тарасович // Экономика Ук-
раины. – 1993. – №4. – С.3-12.
24. Блинов А. Экономика: Пути пере-
стройки / А. Блинов // Правда Украины. –
1989. – 28 марта.
25. Остапенко Н.М. От научной идеи
– до внедрения / Н.М. Остапенко. –
К.: Политиздат Украины, 1976. – 167 с.
26. Несветайлов Г.А. Больная наука в
больном обществе / Г.А. Несветайлов // Со-
циологические исследования. –1990. – №1.
– С.42-63.
Бесов Л.М. Наука Украины (1960-1980 гг.): социальный статус. Освещено
взаимодействие государства и научной отрасли Украины на этапе научно-технической
революции. Показано тенденции формирования научных учреждений, особенности ор-
ганизации проведения исследований. Оценено результативность их работы.
Ключевые слова: Академия наук, институт, научный потенциал, исследование, на-
учно-техническая программа, отрасль, производство, промышленность.
Besov L.M. Science of Ukraine (1960-1980 years.): Social status. Lit interaction be-
tween the state and the scientific branch of Ukraine at the stage of scientific and technological
revolution. Displaying trends shaping of scientific institutions, especially the organization of
research. Assess the impact of their work.
Tags: Academy of Sciences, Institute of scientific potential, research, scientific and tech-
nical program, industry, manufacturing, industry.
|