Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження)
В історії світової науки і техніки Є. О. Патон відомий як вчений і інженер в галузі зварювання і мостобудування. Він створив Інститут електрозварювання і під його керівництвом розроблено вперше в світі нові технології виробництва сучасної техніки....
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2015
|
| Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130984 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження) / О.П. Лютий // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 2. — С. 3-11. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-130984 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1309842018-03-11T03:02:37Z Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження) Лютий, О.П. Видатні науковці та інженери В історії світової науки і техніки Є. О. Патон відомий як вчений і інженер в галузі зварювання і мостобудування. Він створив Інститут електрозварювання і під його керівництвом розроблено вперше в світі нові технології виробництва сучасної техніки. В истории мировой науки и техники Е.О. Патон известен как учёный и инженер в области сварки и мостостроения. Он создал институт электросварки и под его руководством разработаны впервые в мире новые технологии производства современной техники. In the history of world science and technology EO Paton is known as a scientist and engineer in the field of welding and bridge construction. He created the Institute of Electric and under his leadership, developed the world's first new production technologies of modern technology. 2015 Article Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження) / О.П. Лютий // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 2. — С. 3-11. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130984 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери |
| spellingShingle |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Лютий, О.П. Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження) Питання історії науки і техніки |
| description |
В історії світової науки і техніки Є. О. Патон відомий як вчений і інженер в галузі
зварювання і мостобудування. Він створив Інститут електрозварювання і під його керівництвом розроблено вперше в світі нові технології виробництва сучасної техніки. |
| format |
Article |
| author |
Лютий, О.П. |
| author_facet |
Лютий, О.П. |
| author_sort |
Лютий, О.П. |
| title |
Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження) |
| title_short |
Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження) |
| title_full |
Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження) |
| title_fullStr |
Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed |
Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження) |
| title_sort |
євген оскарович патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (до 145-річчя від дня народження) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Видатні науковці та інженери |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130984 |
| citation_txt |
Євген Оскарович Патон – видатний вчений в галузі зварювання та мостобудування (До 145-річчя від дня народження) / О.П. Лютий // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 2. — С. 3-11. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT lûtijop êvgenoskarovičpatonvidatnijvčenijvgaluzízvarûvannâtamostobuduvannâdo145ríččâvíddnânarodžennâ |
| first_indexed |
2025-07-09T14:34:09Z |
| last_indexed |
2025-07-09T14:34:09Z |
| _version_ |
1837180284073672704 |
| fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 3
ЄВГЕН ОСКАРОВИЧ ПАТОН – ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ
В ГАЛУЗІ ЗВАРЮВАННЯ ТА МОСТОБУДУВАННЯ
(До 145 річчя від дня народження)
Лютий О.П., канд. техн. наук
(Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона)
В історії світової науки і техніки Є. О. Патон відомий як вчений і інженер в галузі
зварювання і мостобудування. Він створив Інститут електрозварювання і під його ке-
рівництвом розроблено вперше в світі нові технології виробництва сучасної техніки.
Ключеві слова: історія України, історія техніки, історія науки, Інститут елект-
розварювання ім. Є.О.Патона, зварювання, танкобудування, мостобудування, газопро-
води.
Євген Оскарович Патон увійшов в
історію науки і техніки як учений, інже-
нер, організатор виробництва, громадсь-
кий діяч, засновник наукових шкіл мос-
тобудування і зварювання. Його праці
започаткували багато наукових напрям-
ків, що актуальні й досі. Його життя і ді-
яльність описані в «Спогадах», в статтях
і повістях соратників, співробітників, лі-
тераторів, істориків [1-6].
Мета публікації – з нагоди ювілею
виокремити деякі періоди з біографії
Євгена Оскаровича і показати його ха-
рактер та дещо з того, що зроблено ним
чи під його керівництвом. Діяльність,
вчинки, прийняті Патоном рішення, йо-
го висловлювання, роздуми часто не
збігалися з існуючими шаблонами, вна-
слідок чого не завжди були зрозумілі
навіть колегам Йому довелося жити і
працювати в найскладніші, смутні пері-
оди історії, пережити зміну державного
ладу і дві світові війни, наражатися на
небезпеку і боротися за свою роботу,
відстоювати ідеї і стверджувати спра-
ведливість. Однак він завжди, не зами-
слюючись, керувався такими принци-
пами, як любов до батьківщини, творча
праця, чесність у всьому, вимогливість
до себе і до учнів, співробітників, ува-
жне ставлення до людей, спокійне від-
ношення до нагород. Його роботи в га-
лузі мостобудування і зварювального
виробництва вирішували масштабні
проблеми науково-технічного прогресу,
державні проблеми індустріалізації, ви-
робництва озброєнь, післявоєнного від-
новлення економіки. Педагогічна, орга-
нізаційна та громадська діяльність
Є.О.Патона була оцінена керівництвом
країни і визнана за кордоном.
Євген Оскарович Патон народився
4 березня (20 лютого) 1870 року у Ніцці
в сім’ї потомственних військових. Дід,
Петро Іванович Патон народився в Пе-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 4
тербурзі в 1796 р. У 14 років почав вій-
ськову службу, з 16-ти років уже брав
участь у військових операціях проти
французьких військ. Батько, Оскар Пе-
трович Патон, в 14-річному віці був за-
рахований у військово-інженерне учи-
лище в Петербурзі. З цього училища
вийшло багато відомих учених, інжене-
рів, діячів літератури і мистецтва. Так,
в одній групі з О.П. Патоном навчався
майбутній письменник Ф.М. Достоєв-
ський, на старшому курсі – майбутній
письменник Д.В. Григорович, видатний
інженер Е.І. Тотлебен. У 1854 р. О.П.
Патон командував інженерним підроз-
ділом по захисту акваторії Балтійського
моря. Після Кримської війни займав
цивільні посади, зокрема, його було на-
правлено консулом у Ніццу [7].
Євген був шостою дитиною у сім’ї
дипломата. У минулі століття в більшо-
сті родин потомствених аристократів до
виховання дітей підходили більш ніж
серйозно і основним завданням вихо-
вання хлопчиків була підготовка до
служіння Батьківщині. Вчили тоді то-
му, що могло стати в нагоді для захисту
і процвітання Батьківщини. У сім'ї Па-
тонів розмовляли і вчили російською
мовою, але наймали вчителів францу-
зької, німецької та англійської мов. Єв-
гена прийняли відразу в сьомий клас
гімназії в Штутгарті (Німеччина) і тут
йому довелося освоїти латинь, яку там
вивчали з третього класу [1].
Батько вважав, щоб «хлопчики са-
мі вибирали себе дорогу, аби з них було
пуття». Але, як пише Є.О.Патон, у ба-
тька було одне побажання, навіть шви-
дше умову: «Запам'ятай одне – хочу,
щоб з тебе вийшла серйозна людина,
щоб ти потрібен був ще кому-небудь,
крім самого себе і своїх батьків ..» [1].
Не без впливу батька Євген вирішив
стати інженером і в 1888 р. вступив на
інженерно-будівельний факультет Ко-
ролівської Саксонської технічної вищої
школи (в Дрездені). Навчався Євген на-
полегливо, а ще засвоїв комплекс гім-
настичних вправ по системі Мюллера, і
виконання їх щоранку увійшло в звичку
на все життя. З дитинства він разом з
відставним російським матросом, який
служив у Патонів, майже весь рік купа-
вся в Середземному морі. І в Німеччині
за всякої погоди він із задоволенням
купався в річці, пірнав в ополонку. (Ве-
дучий конструктор інституту електро-
зварювання П.І. Севбо розповідав, як
узимку 1943 року він приїхав до Сверд-
ловська разом з Євгеном Оскаровичем.
Міністр танкобудування В.О. Малишев
люб'язно запропонував їм свою кварти-
ру. Коли Севбо почув, з яким задово-
ленням Патон плюскається в ванні, він
зрадів тому, що нарешті прийме справ-
жній гарячий наркомівський душ. Яке
ж було його здивування – з усіх кранів
текла справжня зимова крижана вода).
Але в Росії закордонні дипломи не
визнавали, і щоб тут працювати Є.О.
Патону довелося складати іспити і за-
хищати проекти в Петербурзькому ін-
ституті інженерів шляхів сполучення
[1]. У 1896 р. він отримує диплом інже-
нера, проектує мости, викладає в Пе-
тербурзі та Москві, в 1901 р захищає
дисертацію. У 1904 р професора Є.О.
Патона запрошують завідувати кафед-
рою мостів в Київському політехнічно-
му інституті. Він привчає студентів до
самостійного мислення, вимагає добре
розбиратися в суті теорії, володіти ме-
тодами розрахунку. Відомий письмен-
ник К. Паустовський в одному з опові-
дань описує, як студент-нероба скар-
житься на те, що Є.О. Патон суворо
приймає іспити.
Є.О. Патон успішно поєднує педа-
гогічну і наукову роботу з проектуван-
ням і керівництвом будівництва мостів.
Він зробив значний внесок у створення
наукових основ розрахунку прогонових
будов, мостів, технології їх будівництва
та методів випробування. За проектами
Євгена Оскаровича було споруджено
більше 40 мостів оригінальних конс-
трукцій, зокрема, мости через ріки Дніп-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 5
ро, Кура і Десна, шляхопроводи в Москві,
перекриття залів Київського політехніч-
ного інституту та московського готелю
«Метрополь». У 1909 р. Є.О. Патон, бе-
ручи участь у конкурсі з благоустрою
Києва, запропонував прокласти алею в
Царському саду і встановити арочний
міст. Відповідно до його проекту міст бу-
дували на землі, і в міру готовності під-
ривали землю, конструкція опускалася і
стала на приготовані опори. Міст став
окрасою Києва. Мухранський міст через
р. Куру з'єднав в 1911 р. дві частини Тбі-
лісі. Є.О. Патон замість замовленої три-
прольтної конструкції виконав цей міст
арочним однопрогоновий, заощадивши
кошти муніципалітету.
У 1913 р. для лікування хвороби
легенів Є.О. Патон виїжджає до Криму,
а незабаром – в Ніццу, де в батьківсь-
кому домі жила сестра, і де він отримав
піклування і лікування. 15 (28) липня
1914 р. почалася Перша світова війна і
вже через місяць у військові дії було
втягнуто більшість європейських дер-
жав з населенням (разом з колоніями)
1,5 млрд. чоловік. Євген Оскарович не-
одружений, роботу в Києві він зали-
шив. Володіючи німецькою та францу-
зькою мовами, вже відомий мостовик,
він міг би добре влаштуватися на Захо-
ді, але не роздумуючи вирішує негайно
повернутися на Батьківщину. Здійснити
цей намір було дуже ризиковано. Вій-
ськові дії охопили Європу, Азію та Аф-
рику, води чотирьох океанів і багатьох
морів; Франція була відрізана від Росії
фронтами на суші і на морях [8]. Для
Російської імперії надзвичайно гостро
стало питання швидкого наведення пе-
реправ, необхідність спорудження ве-
ликої кількості і в стислі терміни тим-
часових мостів. Територія, де проходи-
ли фронти, була багата ріками, необ-
хідна була велика кількість мостів. У
січні 1915 р. Патону вдається дістатися
до Києва. Він розробляє конструкцію
розбірних мостів, перемігши на міжна-
родному конкурсі французького інже-
нера Ж.Ейфеля, відновлює викладання
в КПІ, продовжує наукові розробки.
Десятки його мостів були побудовані в
зоні фронтових дій. Є.О. Патон першим
в країні створив проекти сталевих роз-
бірних мостів, які монтувалися на місці
зруйнованих.
Жорстокі випробування для інтелі-
генції почалися з 1917 р. У непевні часи
революційних переворотів і громадянсь-
кої війни, коли влада в Києві змінювала-
ся багато разів, розстрілювали і дворян і
робітників, ряд професорів виїжджають
за кордон. Вбивають рідного брата з
дружиною і маленьким сином. Але Є.О.
Патон залишається в Києві. Учений
продовжував проектувати і розробляти
теорію мостобудування [10].
Коли політична ситуація стабілі-
зувалася і в КПІ налагодився навчаль-
ний процес, Є.О.Патон вимагає від но-
вої влади надрукувати його книги. Він з
подивом і недовірою виявив, що біль-
шовики енергійно взялися за налаго-
дження економіки. На конфіскованих у
капіталістів підприємствах з ентузіаз-
мом працювали і керівники, і робітни-
ки. Але заводи в Києві розташовані на
правому березі Дніпра, а на лівому, в
Передмостової слобідці на Труханово-
му острові, і далі, в Микольській слобі-
дці живуть робітники. Ланцюговий
міст, що зв’язував їх із містом, зруйну-
вали поляки. Проблема переправи через
Дніпро набуває політичного забарвлен-
ня; народ незадоволений: «Влада в Ки-
єві не піклується про нас, що цє за де-
рев’яний місток, чому не відновлюють
справжній міст, цар міг побудувати, а
вони не хочуть ремонтувати!». До ре-
волюції трамваї з Києва проходили по
мосту скрізь робочі слобідки аж до
Броварів. Через міст йшли дороги на
Москву, Чернігів, Харків. Причому Ха-
рків - столиця Української Соціалісти-
чної Радянської Республіки, а зв'язок
утруднений. До того ж проліт, що зва-
лився заважає судноплавству.
Але робітники були не праві –
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 6
влада Києва хотіли відновити міст. Але
як це зробити? Збереглися лише опори.
Як підняти на них і відремонтувати ба-
гатотонні прольоти? Як натягнути лан-
цюга? А в цей час відповіді на такі
складні питання шукав і Є.О. Патон. І
не знаходив рішення. Точніше, ідей бу-
ло кілька, але реалізувати їх неможливо
без відповідної техніки. Легше побуду-
вати новий. Причому силует моста по-
винен бути не менш красивим, ніж ко-
лишній, так само добре вписуватися в
київські кручі і в силует міста.
Пропозицію Патона влади зустрі-
ли з вдячністю, але оціни-
ла скептично: «Про новий
мості вже думали, але де
взяти метал? Професор,
ймовірно, не цікавиться,
як живе країна. Металу в
країні не вистачає». Але в
губкому партії ще не зна-
ли Патона – не знали, що
проекти він звик реалізо-
вувати сам, ні на кого не
перекладаючи, і ні на кого
не сподіваючись. Прольо-
ти Патон вирішив зробити
з балок ... колишніх розбі-
рних мостів воєнного ча-
су, що в достатній кілько-
сті валялися по берегах річок.
Це була незвичайна в практиці мо-
стобудування завдання – виходячи з го-
тових опор і різноманітних балок розра-
хувати міст і розробити технологію його
споруди. Та ще такого великого! Та ще й
без ланцюгів повторити контур Нікола-
євського ланцюгового мосту! Відмінні
практичні навички отримали студенти
КПІ, яких він залучив до вирішення цих
завдань. Патон сам керував будівницт-
вом, консультував робітників «Ленінсь-
кої кузні» і «Більшовика». Прольоти, пі-
двішені на багатошарових сталевих
стрічках, надавали новому мосту конту-
ри ланцюгового мосту [11].
У 1929 р. Е.О. Патон був обраний
академіком Всеукраїнської академії наук
(ВУАН, тепер – НАН України). Цей рік
став початком нового етапу у творчій ді-
яльності Патона. Є.О. Патон перейнявся
ідеєю застосувати при будівництві мос-
тів замість клепки – зварювання. Засто-
совуючи нову технологію, він сподівав-
ся знайти оригінальні архітектурні рі-
шення та оптимальну технологію будів-
ництва. 2 травня 1929 р. за пропозицією
Є.О. Патона президія ВУАН приймає
рішення про створення електрозварюва-
льної лабораторії, уряд УРСР виділив
кошти на її розвиток [12, 13].
Вчений розгортає дослідження
працездатності зварних конструкцій, ро-
боти по створенню покритих електродів
і дослідженню процесу плавлення мета-
лу при зварюванні, розробляє раціона-
льні типи зварних конструкцій, надає
допомогу в проектуванні та впрова-
дженні зварювання на підприємствах. У
1931 р Є.О. Патон поставив перед собою
ще одне завдання – автоматизувати про-
цес дугового зварювання. Обсяг плано-
вих науково-дослідних і виробничих за-
мовних робіт швидко розширювався.
Слід зазначити, що в цей період
окремими проблемами зварювального
виробництва займалися в лабораторіях
фірм і у вузах різних країн. У 1932 р
вперше в світі Є.О.Патон складає план
комплексного підходу до вирішення
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 7
проблем зварювання, що лежать в ме-
талургійній, електротехнічній та бага-
тьох інших площинах, і створення
установи, в якій можна самостійно ви-
рішувати всі завдання, що виникають
на шляху розвитку нових технологій.
Він розробляє структуру організації,
куди входять науково-дослідні підроз-
діли, конструкторське бюро, майстерні,
експериментальні та впроваджувальні
групи. У 1933 р створення інституту
було затверджено Президією Всеукра-
їнської академії наук. 3 січня 1934 пер-
ший в світі спеціалізована науково-
дослідницько-конструкторська органі-
зація в області зварювального виробни-
цтва урядовою постановою отримала
офіційний статус – «Інститут електро-
зварювання». Директором і науковим
керівником інституту Є.О. Патон був
до останніх днів життя [13]. У 1935 р. у
Київському політехнічному інституті
вчений організував кафедру зварюван-
ня, якою керував до 1939 р.
В кінці 1930-х років колектив Ін-
ституту електрозварювання створює під
керівництвом вченого вітчизняний спо-
сіб дугового автоматичного зварювання
під флюсом [14, 15]. Надаючи великого
значення новій прогресивній техноло-
гії, керівництво країни в грудні 1940 р.
прийняло спеціальну постанову про
впровадження автоматичного зварю-
вання під флюсом на 20 великих під-
приємствах країни. Є.О. Патон був при-
значений Радником уряду з машинобу-
дування. У березні 1941 р. за розробку
способу і апаратури для швидкісного
зварювання під флюсом Є.О. Патон був
удостоєний Сталінської премії першого
ступеня [5].
На початку Великої Вітчизняної
війни за пропозицією директора Інсти-
тут електрозварювання був евакуйова-
ний на Урал, в Нижній Тагіл. Незаба-
ром тут, замість «Уралвагонзаводу»,
було розміщено Харківський завод і КБ
№183 ім. Комінтерну, де було створено
Т-34, кращий середній танк Другої сві-
тової війни. Так було засновано Ураль-
ський танковий завод.
Вперше у світі В.І. Дятлов і Б.І. Іва-
нов під керівництвом Є.О. Патона вирі-
шили проблему автоматичного зварю-
вання броньових сталей, була розроблена
технологія зварювання корпусів танків.
Продуктивність автоматичного зварю-
вання бронекорпусів була в 10 разів ви-
щою, ніж ручного; корисне знімання
продукції з одиниці виробничої площі
збільшилося в кілька разів [16 -20].
Корпуси танків являють собою
складну об'ємну конструкцію. Для їх
зварювання в конструкторському відді-
лі ІЕЗ було спроектовано 20 типів уста-
новок, а творці танків і САУ О.О. Мо-
розов, Ж.Я. Котін інші, для того, щоб
забезпечити можливість застосування
автоматів, змінювали оформлення
окремих вузлів. У дослідження і розро-
бку керування процесом зварювання
під флюсом великий вклад вніс Б.Є.
Патон, у створенні зварювального об-
ладнання брав участь В.Є. Патон. Із за-
стосуванням автоматичного зварюван-
ня був налагоджений масовий випуск
артилерійського озброєння, боєприпа-
сів. На початку 1944 року зварювання
під флюсом широко використовувалася
на 52 заводах країни. 2 березня 1943
Є.О. Патону, першому з українських
академіків, було присвоєно звання Ге-
роя Соціалістичної Праці [2].
У квітні 1944 інститут повернувся
до Києва. У перші повоєнні роки Є.О.
Патон зосереджує зусилля співробітни-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 8
ків інституту на вирішення проблем ві-
дновлення і розвитку народно-
го господарства країни. Під йо-
го керівництвом і за безпосере-
дньою участю починається
планомірне впровадження зва-
рювання під флюсом в проми-
словості, будівництві та на
транспорті, створюються тех-
нологія та апаратура для авто-
матичного і напівавтоматично-
го зварювання під флюсом, ро-
зробляються потокові лінії.
Вперше у світі вдалося вирі-
шити проблему автоматичного зварю-
вання під флюсом вертикальних швів
[21]. Створення в Інституті електрозва-
рювання під керівництвом Є.О. Патона
нового класу зварювального обладнан-
ня -– маневрених спеціалізованих і уні-
версальних зварювальних тракторів
випередило світовий розвиток такої
техніки майже на десятиліття. Трак-
тор ТС-17 і його модифікації, сконст-
руйовані П. І. Севбо і В.Є.Патоном
наприкінці 1940-х років, використо-
вуються до теперішнього часу.
Під керівництвом Є.О.Патона
було розроблено нові індустріальні
способи виробництва труб, судів, за-
лізничних вагонів, шахтних вагоне-
ток, будівництва магістральних тру-
бопроводів, негабаритних резервуа-
рів, доменних конструкцій та інших
об'єктів. Прикладом реалізації розро-
блених Є.О. Патоном принципів про-
ектування та будівництва конструкцій
з урахуванням можливостей автома-
тичного зварювання є запропонова-
ний Г.В. Раєвським метод спору-
дження великогабаритних резервуа-
рів, при якому стінки, дахи і днища
зварюють в полотнища в заводських
умовах, згортають, транспортують і
монтують на місці експлуатації, за-
мість складання і зварювання з окре-
мих листів.
У 1947 р для прискорення і здеше-
влення будівництва газопроводу Даша-
ва-Київ-Брянськ-Москва Є.О. Патон за-
пропонував створити польові бази, на
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 9
яких окремі труби з'єднувалися в секції
автоматичним зварюванням під флю-
сом. Застосування нових технологій
складально-зварювальних робіт сприя-
ло повному відновленню паливно-
енергетичного комплексу та гірничо-
металургійної промисловості Придніп-
ров'я, Донбасу та інших регіонів [4].
Винахід у 1949 р. в ІЕЗ ім. Є.О. Патона
нового виду з’єднань – електрошлако-
вого зварювання вирішило проблему
виробництва конструкцій з заготовок
практично необмеженої товщини. Лі-
цензії на нову технологію придбали
провідні закордонні компанії, що виро-
бляють техніку нового поко-
ління в металургії, енергетиці,
важкому машинобудуванні та
інших галузях [22].
Результати цілеспрямова-
них фундаментальних і прикла-
дних наукових досліджень, що
виконувалися по 35 темам в ін-
ституті з 1946 р., Євген Оскаро-
вич щовечора аналізував, уза-
гальнював, готував для розробки
технічних завдань на створення
нових технологій, матеріалів і
устаткування [5, 23].
У той же час Є.О. Патон взявся за
розширення науково-дослідних робіт.
Інститут ріс, для успішної роботи ла-
бораторії створювалося і купувалося
нове сучасне обладнання, для роботи в
ньому залучалися молоді висококвалі-
фіковані фахівці. У цей період форму-
ються провідні наукові напрямки в га-
лузі зварювання, розробляються фізи-
ко-металургійні та теплові основи зва-
рювання, наукові основи механізації та
автоматизації зварювальних процесів,
створюється теорія міцності зварних
конструкцій і з'єднань. За участю Є.О.
Патона і під його керівництвом вида-
ються капітальні праці з різних аспек-
тів зварювальної науки і техніки. Перу
Є.О. Патона належить більше 300 дру-
кованих праць [2].
Займаючись проблемами нероз'єм-
ного з'єднання металів, Є.О. Патон про-
довжував працювати в галузі мостобу-
дування. У проекті свого останнього мо-
ста Патон повністю використав можли-
вості створених під його керівництвом
технологій і обійшовся без арочних, ґра-
тчастих або підвісних конструкцій. По-
літичний діяч, письменник В.В. Шульгін
зазначає: «Міст Патона є великим дося-
гненням у справі мостобудування, він
дуже гарний сам по собі. Краса його в
тому, що нібито моста зовсім і немає.
Наче б одна з вулиць Києва якимось ча-
рівним шляхом перекидається з правого
на лівий берег» [24].
Автодорожній міст через Дніпро в
Києві довжиною понад 1500 м вперше в
світі повністю побудований із застосу-
ванням автоматичного (до 90%) і напів-
автоматичного зварювання.
6 листопада 1953р. у ювілейну да-
ту визволення міста відкрито рух по
найбільшому в Європі суцільнозварно-
му автодорожньому мосту. Євген Оска-
рович не дожив менше трьох місяців до
відкриття цього мосту – він помер 12
серпня 1953 року. Першим по мосту
проїхав автомобіль, за кермом якого
був Борис Євгенович Патон. Американ-
ське зварювальне товариство визнало
міст, якому присвоєно ім'я Є.О. Патона,
видатної зварної конструкцією ХХ сто-
ліття. Зараз міст експлуатується з нава-
нтаженням, що в 10 разів перевищує
розрахункову.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 10
Відмінною рисою всієї діяльності
Є.О. Патона було постійне прагнення
всіляко зміцнювати зв'язок науки з ви-
робництвом, широко впроваджувати
наукові досягнення в народне госпо-
дарство. Він блискуче об'єднував в собі
талант видатного вченого та інженера.
Євген Оскарович брав активну
участь у громадському житті країни. У
1953 р. він був обраний депутатом Ки-
ївської міської ради депутатів трудя-
щих, а в 1946 і 1950 рр. -
Депутатом Верховної Ради
СРСР. За видатну наукову,
педагогічну та громадську
діяльність Є.О. Патон був
удостоєний звання Заслу-
женого діяча науки і техні-
ки, нагороджений ордена-
ми і медалями. У 1935 р.
Є.О. Патон був обраний
членом Президії АН УРСР,
а пізніше головою Бюро
Відділення технічних наук.
Його двічі обирали віце-
президентом Академії наук
УРСР. На цих постах він зробив вели-
кий особистий внесок у зміцнення зв'я-
зків інститутів Академії наук УРСР з
виробництвом, в розширення не тільки
фундаментальних, але і прикладних до-
сліджень, що мали важливе значення
для вирішення актуальних проблем
становлення і розвитку народного гос-
подарства [2-5].
Створений Є.О. Патоном Інститут
електрозварювання і сьогодні є потуж-
ним науково-технічним комплексом,
найбільшим центром в галузі зварю-
вання, захисної і спеціальної електро-
металургії, до складу якого, крім нау-
кових і конструкторських підрозділів,
входять заводи, інженерні та навчаль-
ний центри [25, 26].
... А зал танкобудування в Музеї
міста Нижній Тагіл починається з екс-
позиції автоматичного зварювання. У
вітрині єдиний прижиттєвий бюст Є.О.
Патона.
ЛІТЕРАТУРА
1. Патон Е.О. Воспоминания. -
Киев : Гослитиздат-УССР, 1956. - 320с.
2. Чеканов А.А. Евгений Оскарович
Патон. - Киев: Наук. думка, 1979. - 100с.
3. Матійко М. М., Коренной О.1.
Євген Оскарович Патон. - Київ : Дер-
жтехвиддав УРСР, 1961.-120с.
4. Матийко М.М. Розвиток дуго-
вого зварювання на Україні. К.: Вид.
Акад. наук УРСР.-1960;
5. Малишевский И.Ю. Рассказы о
Патоне. Киев: Наук. думка, 1984. – 491с.
6. Оноприенко В.И. Кистерская Л.Д.,
Севбо П.И.. Евгений Оскарович Патон. -
Киев: Наук. думка, 1988. – 239с.
7. Корнієнко О.М. Засновник ра-
дянської школи електрозварювання. -
Нарисн э історії природознавства і те-
хшки, 1980, №26, с.115-121.
8. Верховский Д., Ляхов В. Первая
мировая война 1914-1918 гг.- М.:, По-
литиздат. – 1964 - 589с.
9. Патон Е.О. К вопросу о разбор-
ных железных мостах // Изв. Киевск.
Политех.ин-та.- 1916. Кн. 1-2. - 150с.
10. Патон Е.О. Восстановление мос-
тов: Атлас ко 2-й части. – К.: Центр. Упр.
жел.-дор. трансп. НКПС, 1924. – 305с.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 11
11. Лобанов Л.М., Кирян В.І.
Є.О.Патон – видатний інженер і вчений
в галузі мостів //в кн. Академік
Є.О.Патон. Матеріали наукових читань.
К.: НТТУ «КПІ», 2002 С.11-24
12.. Патон Є.О. Робота електро-
зварювальної лабораторії ВУАН
/Є.О.Патон // Журнал індуст.-техн. ци-
клу, 1932;
13. Центральний науковий архів
НАН України, ф 1, оп. 1, д. 350, л 66.
14. Патон Е.О. Автоматическая
сварка голым электродом под слоем
флюса. – Харьков.: Харьк. дом техники,
1940. -32с.
15. Патон Е.О. Скоростная автома-
тическая сварка под слоем флюса. 3-е
изд.-М.; Л.: Машгиз, 1942.- 110с.
16. Иванов Б.И., Дятлов В.И. Спо-
соб дуговой автоматической сварки под
слоем флюса. Авт. свидетельство СССР
№ 64057, заявлено 29.05.42.
17. Дятлов В.И. Способ автомати-
ческой дуговой сварки под слоем флю-
са. Авт. св-во СССР №64207, заявлено
15.04.1942 г.
18. Патон Б.Е., Макара А.М. Экс-
периментальное исследование процесса
автоматической сварки под слоем флю-
са. / Б.Е. Патон Киев: ИЭС, 1944, 92с.
19. Патон Е.О. Руководство по ав-
томатической сварке бронеконструк-
ций. – Институт электросварки АН
УССР, 1943. – 139с.
20. Патон Б.Е. Развитие автомати-
ческой электросварки под флюсом за
годы войны. / Б.Е. Патон // Электриче-
ство. – 1945, № 3, с. 3-5.
21. Проблемы дуговой и контактной
электросварки: Сборник, посвященный
памяти Е.О. Патона/ Под редакцией Б.Е.
Патона. М., Л.: Машгиз, 1956.
22. Патон Б.Е. Состояние и перс-
пективы развития сварочного произ-
водства в СССР.- / Б.Е. Патон В. кн..:
Проектирование сварных конструкций.
Киев: Наук. думка, 1965;
23. Автоматическая сварка под
флюсом / Под ред. Е. О. Патона. — К.;
М.: Машгиз, 1948. — 344 с.
24. Шульгин В.В. Письма к рус-
ским эмигрантам. М.: Изд-во соцэко-
номлитературы – 1961. 254с. ]
25. Корнієнко О.М. Інституту елект-
розварювання ім. Є.О.Патона – 70 років
//Наука та наукознавство.- 2004.- №3.
26. Патон Б.Е. Современные до-
стижения ИЭС им. Е.О. Патона в области
сварки и родственных процессов / Б.Е.
Патон //Автомат. сварка.- 2005.- №8.
Лютый А.П. Евгений Оскарович Патон – выдающийся учёный в области
сварки и мостостроения. В истории мировой науки и техники Е.О. Патон известен как
учёный и инженер в области сварки и мостостроения. Он создал институт электросвар-
ки и под его руководством разработаны впервые в мире новые технологии производства
современной техники.
Ключевые слова: история Украины, история техники, история науки, Институт
электросварки им. Е.О. Патона, сварка, танкостроение, мостостроение, газопровод.
Lyuty A.P. Evgeny Paton – an outstanding scientist in the field of welding and
bridge construction. In the history of world science and technology EO Paton is known as a
scientist and engineer in the field of welding and bridge construction. He created the Institute
of Electric and under his leadership, developed the world's first new production technologies
of modern technology.
Keywords: history of Ukraine, the history of technology, history of science, the Institute
of Electric them. EO Paton, welding, tank building, bridge, pipeline
|