Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки

У статті на основі відкритих джерел здійснена спроба конкретизувати внесок конструктора, керівника головного конструкторського бюро в СРСР по дизельним двигунам Івана Коваля в розвиток тракторної техніки. Проаналізовано конструкцію основних типів двигунів створених ГСКБД. Показано, що внесок І.Ков...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Лупаренко, Г.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2015
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Наукові і технічні досягнення минулого
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130986
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки / Г.В. Лупаренко // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 2. — С. 20-30. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-130986
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1309862018-03-11T03:02:49Z Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки Лупаренко, Г.В. Наукові і технічні досягнення минулого У статті на основі відкритих джерел здійснена спроба конкретизувати внесок конструктора, керівника головного конструкторського бюро в СРСР по дизельним двигунам Івана Коваля в розвиток тракторної техніки. Проаналізовано конструкцію основних типів двигунів створених ГСКБД. Показано, що внесок І.Коваля полягає в обладнанні двигунами створеними під його керівництвом значна кількість тракторів СРСР, впроваджені двигунів що вказували на перспективу вдосконалення конструкції трактора. В статье на основе открытых источников предпринята попытка конкретизировать вклад конструктора, руководителя главного конструкторского бюро в СССР по дизельным двигателям Ивана Коваля в развитие тракторной техники. Проанализирована конструкция основных типов двигателей созданных ГСКБД. Показано, что вклад И. Коваля заключается в оборудовании двигателями созданными под его руководством значительной части тракторов СССР, внедрение двигателей указывающих направление совершенствования конструкции трактора. In the article on base of the open sources is attempted to specify the contribution of Ivan Koval – the constructor and the head of the Main Design Department in the Soviet Union in diesel engines – in the development of tractor technique. The design of the main types of the engines, which were created in Main Design Department, were analyzed. It is shown that the contribution of Ivan Koval consists in the implementation of a significant number of tractors USSR by the engines, which were created under his direction, and also in the inculcating of the engines, which indicated the prospect of improving the design of the tractor. 2015 Article Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки / Г.В. Лупаренко // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 2. — С. 20-30. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130986 623.437.42 + 631/372 Коваль uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові і технічні досягнення минулого Наукові і технічні досягнення минулого
spellingShingle	Наукові і технічні досягнення минулого Наукові і технічні досягнення минулого Лупаренко, Г.В. Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки Питання історії науки і техніки
description	У статті на основі відкритих джерел здійснена спроба конкретизувати внесок конструктора, керівника головного конструкторського бюро в СРСР по дизельним двигунам Івана Коваля в розвиток тракторної техніки. Проаналізовано конструкцію основних типів двигунів створених ГСКБД. Показано, що внесок І.Коваля полягає в обладнанні двигунами створеними під його керівництвом значна кількість тракторів СРСР, впроваджені двигунів що вказували на перспективу вдосконалення конструкції трактора.
format	Article
author	Лупаренко, Г.В.
author_facet	Лупаренко, Г.В.
author_sort	Лупаренко, Г.В.
title	Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки
title_short	Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки
title_full	Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки
title_fullStr	Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки
title_full_unstemmed	Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки
title_sort	внесок і.а. коваля у розвиток тракторної техніки
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2015
topic_facet	Наукові і технічні досягнення минулого
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130986
citation_txt	Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки / Г.В. Лупаренко // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 2. — С. 20-30. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT luparenkogv vnesokíakovalâurozvitoktraktornoítehníki
first_indexed	2025-07-09T14:35:17Z
last_indexed	2025-07-09T14:35:17Z
_version_	1837180453812961280
fulltext	НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 20 Коваль Іван Андрійович УДК: 623.437.42 + 631/372 Коваль ВНЕСОК І.А. КОВАЛЯ У РОЗВИТОК ТРАКТОРНОЇ ТЕХНІКИ Лупаренко Г.В., канд. іст. наук, ст. наук. співроб. (Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ») В статті на основі відкритих джерел здійснена спроба конкретизувати внесок конструктора, керівника головного конструкторського бюро в СРСР по дизельним двигу- нам Івана Коваля в розвиток тракторної техніки. Проаналізовано конструкцію основних типів двигунів створених ГСКБД. Показано, що внесок І.Коваля полягає в обладнанні дви- гунами створеними під його керівництвом значна кількість тракторів СРСР, впрова- джені двигунів що вказували на перспективу вдосконалення конструкції трактора. Ключові слова: Іван Коваль, конструктор, дизельний двигун, трактор. Серед плеяди видатних конструк- торів, які своєю діяльність визначили на десятиліття розвиток цивільної техніки ім’я Івана Андрійовича Коваля досить добре відоме. В дослідженнях, нарисах, що присвячені його діяльності, загалом окреслено напрямок його роботи і з роз- робки конструкції двигунів, і з організа- ції діяльності конструкторського бюро. Серед робіт, в яких більш конкретно описуються роботи конструктора в кон- кретних напрямках розвитку техніки, переважають роботи з визначення внес- ку в розвиток сільськогосподарської збиральної техніки. А от внесок в розви- ток тракторної техніки не так якісно охоплений. Окремі роботи з історії трак- торних дизелів лише поверхово висвіт- люють значення двигунів розроблених під керівництвом І.А. Коваля [1]. Мета даної роботи – розкрити внесок Івана Коваля в розвиток тракторної техніки. По завершенню Великої Вітчизня- ної війни країна поверталась до мирного життя. В окремих напрямках розвитку техніки, в основному військової, СРСР випереджав розвинені країни світу. Про- те з впровадження нових науково техні- чних рішень в напрямках, що формують економічну могутність, потенціал – кри- тично відставав. Саме на ці напрямки народного господарства і звертається увага влади та зосереджується актив- ність управлінських установ. В СРСР створюються нові трактор- ні заводи. Загальна кількість тракторних та заводів сільськогосподарського ма- шинобудування на 1947 р. збільшилась в 3 рази порівняно з 1940 роком [2, с. 2; 3, с. 8]. Відбудова країни йшла широкими кроками. А в сільському господарстві в основному панували механізми та ма- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 21 Дизельний двигун СМД-7 шини довоєнної розробки. Тракторний парк оновлювався дещо швидшими тем- пами. Проте й на цьому напрямку бачи- лась можливість інтенсифікації процесу. На той час з найновіших моделей виго- товлялись трактори КД-35 з двигуном Д- 35 (35 к.с.), а пізніше Д-40 (40 к.с.). Пла- нувався до виробництва трактор ДТ-54 з двигуном Д-54 потужністю 54 к.с. Зважаючи не потреби розвитку тра- кторного парку та подальшої механізації сільськогосподарських робіт розробці нових тракторних двигунів надавалась величезна увага. Яскравим свідченням цього є те, що за розробку дизельного двигуна (виготовлявся протягом 1947-58 рр.) для трактора КД-35 група конструк- торів була нагороджена Сталінською премією. Окремо група конструкторів отримала премію за розробку самого трактора КД-35 [3, с.8]. Усвідомлюючи потребу в розробці та виробництві нових двигунів для сіль- ськогосподарської техніки постановою Ради міністрів СРСР про організацію ви- робництва двигунів для сільськогоспо- дарських машин на Харківському заводі «Серп і молот» у 1949 році було створе- но спеціальне конструкторське бюро по двигунам з дослідним виробництвом. До цього КБ наказом з авіамоторного заводу в Омську було переведено Івана Андрі- йовича Коваля [4, с. 60]. Протягом 1950- 52 рр. Іван Андрійович обіймав посаду керівника конструкторської групи [5]. Науково обґрунтований типаж тра- кторів передбачав створення нових ма- шин з розширеними можливостями, а отже і силових установок до них. За пів- тора десятиліття (з другої половини 30-х рр.) промисловість освоїла виробництво різних дизельних двигунів як у народно- му господарстві, так і у військовій сфері. Ці двигуни добре себе проявили в трак- торній техніці та мали беззаперечні пер- спективи для встановлення на різномані- тні сільськогосподарські машини. Проте вже в процесі експлуатації перших дизе- льних двигунів виявилась необхідність у покращенні їх технічних характеристик, показників надійності. Проблема створення нових двигу- нів загострилась саме на початку 50-х рр. Тихохідні важкі двигуни не могли сер- йозно розширити можливості нових ма- шин. В цей час конструктори розробля- ють трактори нового типу. Наприклад на Мінському тракторному розроблявся пе- рший вітчизняний трактор на пневмати- чних шинах. В 1953 році в конструкторському бюро заводу «Серп і молот» за ініціативи співробітників розпочинається розробка дизельного двигуна СМД-7 (Серп і мо- лот дизель), який був запущений у виро- бництво 1958 року [6]. Двигун надзви- чайно вдалий – потужний, економічний, надійний, пожежобезпечний на відміну від бензинового. Основні параметри двигунів СМД-7 та Д-54 [6; 7] Новий двигун витрачав на 30-40 % менше палива ніж попередники близької потужності. Двигун СМД-7 розроблений спеціально для встановлення на збира- льні машини, однак встановлювався і на будівельні крани, дизельгенераторні Параметри СМД-7 Д-54 Маса без радіатора кг 680 1100 Потужність к.с. (кВт) 65 (48) 54 (39,7) Номінальна к-ть об/хв 1700 1300 НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 22 Трактор Т-74 установки, водний транспорт, він екс- плуатувався в різних кліматичних зонах (в тому числі в тропіках) [4, с. 60]. Потрібно відмітити, що кілька за- водів освоїли виробництво двигуна СМД-7. Так з 1959 року СМД-7 виго- товляється за харківською документа- цією на Алтайському моторному заво- ді. Одночасно конструктори на Алтаї працюють над власним дизелем. У 1965 році СМД-7 у виробництві був замінений на 110-сильний дизель А-01 [8]. Двигун встановлювався спочатку на орні трактори Т-4. В подальшому саме оптимальні ха- рактеристики та надійність, можливість модернізації двигунів розроблюваних харківськими конструкторами та вироб- ництво адаптованих моделей під різні спеціальні машини дозволили викорис- товувати їх в різних сферах народного господарства. Двигун був надзвичайно вдалий, до того ж це вже не перша робота констру- кторського бюро. Зважаючи на вдалий досвід проектування двигунів, що можна використовувати не лише на сільського- сподарських машинах, в 1957 році на ба- зі спеціалізованого конструкторського бюро по двигунам для сільськогосподар- ських машин було створено Головне спеціальне конструкторське бюро з дви- гунів середньої потужності (ГСКБД) Мі- ністерства тракторного і сільськогоспо- дарського машинобудування СРСР [6]. Чим було підтверджено не лише широку сферу використання двигунів, розроб- люваних КБ, а й авторитет та потенціал колективу, встановлено величезну від- повідальність за важливий стратегічний напрямок розвитку конструкції двигунів. Створення головних конструктор- ських бюро на базі спеціалізованих конструкторських бюро при заводах було одним із необхідних аспектів роз- робки та налагодження виробництва нових тракторів та сільськогосподар- ських машин. Складність роботи полягала в тому, що трактори виготовлялись на більш ніж 10 спеціалізованих заводах в різних кін- цях СРСР. Крім того, до виробництва, та збирання тракторів підключались авто- заводи і ряд механічних заводів з різни- ми технологічними можливостями та своїм баченням конструкції оптимально- го двигуна. Так поступово зростала по- треба в тракторних двигунах та сильно розширювався спектр робіт, що мали ви- конуватись машинами, обладнаними цими двигунами. Потрібен був двигун з оптимальними характеристиками для рі- зних умов використання. Саме під керів- ництвом Івана Андрійовича Коваля в 1957 році вперше в СРСР було розроб- лено уніфікований, легкий, швидкохід- ний, економний дизель СМД-14 для тра- кторів та комбайнів. Новий дизель за- безпечив зменшення питомої ваги в 2-3 рази, зростання літрової потужності в 1,5-2 рази, зменшення витрати палива на 10-15% [4, c.60]. Цим двигуном Іван Андрійович втілив свою ідею – уніфікації двигунів тракторів та комбайнів. Двигун розро- блений для сільскогосподарської зби- ральної техніки почали встановлювати на трактори. І в подальшому більшість двигунів розроблених та випробуваних на комбайнах встановлювались після незначного доопрацювання на тракто- рну техніку. Напевно не можливо переоцінити організаційне рішення по освоєнню ма- сового виробництва двигунів розробки ГСКБД на спеціально обладнаному за- воді «Серп і молот» в Харкові. Це дозво- лило звільнити потужності на Харківсь- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 23 Трактор ДТ-75 «Казахстан» кому та Волгоградському тракторних заводах від виробництва двигунів і збільшити виробництво тракторів в межах країни. Загалом по країні було переведено виробництво майже всіх тракторних двигунів на спеціалізовані заводи [3, с. 9]. Спочатку двигун СМД-14 встанов- лювався в основному на орні трактори Харківського (Т-74, Т-74А) та Волго- градського тракторних заводів ДТ-75, ДТ-75В, ДТ-75БВ ДТ-75К [7]. Трактори почали називатись «високошвидкісні». Не применшуючи значення конс- трукторів тракторів варто зазначити, що саме використання нового двигуна СМД дозволили повніше розкрити потенціал орних тракторів класу 3 т.с. СМД-14А встановлювався на Т-74 Харківського тракторного заводу, СМД-14 – ДТ-75 Волгоградського тракторного заводу. Останній трактор пізніше виготовлявся ще й на Павлодарському заводі в Казах- стані. Саме ці трактори виконували ос- новні польові роботи до середини 80-х рр. ХХ ст. практично на всій території СРСР, особливо на чорноземних грун- тах. Так, зокрема лише тракторів Т-74 виготовлено понад 880 тис [9]. ДТ-75 понад 2,7млн. [10]. СМД-14 встановлювався на лісого- сподарські трактори ТДТ-55А, ЛХТ-55, ТБ-1 розроблені на основі орних [11]. А також на цілий ряд дорожніх (Д-512), промислових та сільськогосподарських машин та водний транспорт. Новий двигун розширив можливос- ті тракторної техніки і дозволив окрес- лити напрямок подальшого її вдоскона- лення. Наприклад експлуатація трактора МТЗ-5 показала можливості його вико- ристання з потужнішим двигуном. На окремі зразки встановлювали двигун СМД-14 потужністю 75 к.с. Базовий двигун МТЗ-5 – Д-40 мав потужність 47 к.с. Цим було доведено можливість зна- чного зростання потужності сільського- сподарських тракторів класу 1,4 т.с. Наступна модель мінських конс- трукторів тракторів – МТЗ-50 мав двигун Д-50 потужністю 55 к.с. Цей двигун був створений на основі попе- редньої версії двигуна – Д-40. Зважа- ючи на вдалість практики викорис- тання двигуна СМД на тракторах МТЗ-5 на підприємстві виготовляли невелику серію тракторів МТЗ-60 та МТЗ-62. Ці моделі тракторів виготов- лялись в основному на експорт. Їх ви- різняло від МТЗ-50/52 лише встанов- лення двигуна СМД-14 (за окремими даними СМД-12) потужністю 65 к.с. Південний машинобудівний завод теж виготовляв невелику серію тракто- рів МТЗ-5, а пізніше ЮМЗ-6, з двигу- ном СМД-14 та СМД-15, що заслужила велику шану в механізаторів. В описа- них вище випадках двигун СМД не просто відповідав параметрам закладе- ним в конструкцію машини творцями, а навіть випередив їх, визначив напе- ред подальше, і головне, вже можливе за наявного технічного рівня виробни- цтва, зростання потужності просапних та орних тракторів. А звідси в подаль- шому і збільшення інтенсивності робо- Трактор МТЗ-5 НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 24 ти машинотракторних агрегатів. На основі СМД-14 було розроблено ціле сімейство двигунів (СМД-15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 і т.п., не рахуючи їх модифікацій) для різних машин, тракто- рів класу від 1,4 до 4 т.с. [7; 12]. Причо- му ідентичність вузлів і деталей сімейст- ва, та схожість конструкції полегшували виробництво, експлуатацію та обслуго- вування двигунів, постачання запчастин. Зі зростанням вимог до тракторів їх модернізація передбачала встановлення вдосконалених двигунів з більшою по- тужністю. Так, на ДТ-75 встановлювався СМД-14 потужністю 75 к.с., а пізніше СМД-18Н потужністю 95 к.с. [12]. Загалом дизель СМД-14 – один з найбільш шанованих «довгожителів» се- ред двигунів і до сьогодні. Окремі під- приємства продовжують його виготовля- ти, значна кількість виробників виготов- ляють до нього комплектуючі деталі. Значний вплив на розвиток конс- трукції тракторного двигуна мало впро- вадження газотурбінного наддуву. Іван Андрійович досить довго проштовхував використання турбонаддуву спочатку саме для сільськогосподарських машин. Це може бути пояснене особливостями компонування двигуна в збиральній тех- ніці. Загальне збільшення лінійних роз- мірів силової установки комбайна було не критичним, не ускладнювало експлу- атацію. Зважаючи на особливості роботи збиральних машин особливо яскраво да- валося в знаки зростання потужності двигуна. Вже після встановлення на зби- ральні машини двигуни з турбонаддувом широко почали застосовуватись і в трак- торній техніці. Використання турбонаддуву збіль- шило питому потужність двигуна, та зменшило питому вагу, що загалом по- кращило енергетичні можливості трак- торної, сільськогосподарської та лісогос- подарської техніки [4, с. 60]. Глибоке наукове опрацювання теп- лових процесів двигуна виявили можли- вості подальшої оптимізації конструкції, збільшення потужності традиційних двигунів. Вперше на автотракторних ди- зелях було застосовано проміжне охоло- дження повітря після турбокомпресора. Це дозволило збільшити потужність, зменшити витрату палива при цьому без значного збільшення габаритів та маси двигуна [4, с. 62]. Такий підхід цінується як виробниками двигуна, так і його ко- ристувачами. Та на цьому колектив, очолюваний Іваном Андрійовичем, не зупинився. У 60-х рр. роках велися дослідження зі створення двигунів нетрадиційної конс- трукції, та схем [4, с. 61-62]. Більшість цих розробок не були доведені до серій- них зразків, проте дозволили глибше до- слідити теплові, механічні процеси, схе- ми компонування двигунів внутрішнього згорання, конструкцію окремих вузлів. На початку 60-х рр. В СРСР йшла розробка трактора нового типу – з ша- рнірно-з’єднаною рамою. Перший віт- чизняний трактор такої схеми створе- ний в конструкторському бюро Кіров- ського заводу в Ленінграді очолювано- го конструктором Жозефом Яковичем Котіним. Проте Харківчани були пер- шими, хто перейняли лише принципо- ву схему трактора без копіювання іно- земного аналога. Розроблений трактор Т-125 мав принципово нову конструкцію, тому до впровадження машини ставились над- звичайно скептично. Новизна конструк- ції проявилась і в тому, що необхідного за технічними параметрами двигуна для нової машини не виготовляла промисло- вість. Наявні у виробництві двигуни не мали необхідних характеристик за поту- жністю, тому спочатку на Т-125 ставили двигун АМ-03 – форсовану версію дви- гуна трактора Т-4 Алтайського трактор- ного заводу, що був у виробництві [12]. В процесі експлуатації нового трак- тора стало зрозуміло, що встановлений двигун теж не дозволяв використати по- тенціал конструкції трактора. Після три- валих суперечок між керівниками та фа- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 25 Колісний трактор Т-150К хівцями аграрних, машинобудівних та тракторобудівних відомств було виріше- но збільшити потужність трактора [12]. Для цього під керівництвом Івана Анд- рійовича було розроблено принципово новий двигун, що не мав аналогів в СРСР. Його розробка стала підсумком глибокого вивчення різноманітних аспе- ктів роботи дизельного двигуна та особ- ливостей його експлуатації, впрова- дженням до цього часу нереалізованих ідей. Це був двигун сімейства СМД-60 – V подібний, шестициліндровий з газоту- рбінним надувом. СМД-60 – новий якіс- ний етап вітчизняного двигунобудуван- ня. Циліндри двигуна розміщені у два ряди під кутом 900, виконані в спільному блоці з верхньою частиною картера. Лі- вий ряд циліндрів зміщений на 36 мм., що дало можливість встановити два ша- туни протилежних циліндрів на одну шатунну шийку. Розміщення агрегатів враховує переваги V-подібного двигуна, зменшує габарити. В розвалі циліндрів розміщено турбокомпресор, вихлопні колектори. Паливний насос розміщений в задній частині двигуна. Двигун має фі- льтри грубої та тонкої очистки палива. Для очистки масла – повнопоточну центрифугу. Повітроочисник циклонно- го типу з паперовими елементами та ав- томатичним видаленням пилу. Перед ге- нератором розміщена водяна помпа, що приводиться в рух одним ременем з ге- нератором. Для запуску двигуна викори- стовується бензиновий пусковий двигун П-350 [14]. Специфіка двигуна потребувала змін в конструкції трактора. Відповід- но до характеристик двигуна було пі- дібрано параметри трансмісії трактора для оптимального використання поту- жності, для збільшення продуктивності роботи машини [15]. Спеціально для виробництва дви- гуна СМД-60 у 1971 році в Харкові по- будовано завод тракторних двигунів. Трактор який отримав цей двигун пішов у виробництво під назвою Т-150 а його колісний аналог Т-150К (1971 р.). Для колісного трактора двигун було змінено (СМД-62). Двигун відрегульований на потужність не 150, а 165 к.с. при 2100 об/хв та обладнаний компресором при- воду пневмосистеми двигуна [15]. В 1979 році трактор Т-150К прой- шов вдалі конкурсні випробування на міжнародному випробувальному поліго- ні в штаті Небраска (США), де встановив світові рекорди по тяговому ККД та мак- симальній силі тяги, кращій економії па- льного. «Трактор, що може сам себе під- няти» – як казали про нього [15]. Саме двигун СМД дозволив реалізуватися трактору нової схеми, адже його попере- дника – Т-125 було виготовлено близько 800 одиниць за кілька років. Т-150К ви- готовлено близько 800 тисяч. На основі трактора Т-150К розроблена величезна кількість різноманітних дорожніх, ар- мійських, лісогосподарських, спеціалізо- ваних машин, на кожну з яких встанов- лювався вдосконалений саме під цю мо- дель машини двигун [16, с. 142]. Переваги Т-150, його ефективність СМД-60 НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 26 Двигун СМД-31 яскраво демонструється затвердженими нормами виробітку на один трактор за 7 годин роботи. Так, якщо норма оранки на трактор Т-74 складала 4,1 га. – на тра- ктор Т-150 та Т-150К – 9,1 га, а на орний К-700 класу 5 т.с. – 11 га. Причому збі- льшення в 2 рази потужності Харківсь- кого трактора Т-150 перед попередньою моделлю Т-74 дозволило за рахунок не- великих змін в компонуванні, а саме зміщення центру ваги вперед, більш по- вно реалізувати потужність двигуна та перемістити трактор Т-150 до іншого класу – 4 т.с. Проте це було реалізовано дещо пізніше. Значна популярність моделі Т-150 викликала зацікавленість у інших вироб- ників тракторів. Конструктори волго- градського тракторного заводу на основі трактора ДТ-75 розробили більш потуж- ний трактор з двигуном СМД-66 – ДТ- 175 «Волгарь» [17]. Проте він не набув такої популярності як Т-150. Конструк- тори волгоградського тракторного заво- ду вбачали кращу перспективу в гусени- чних тракторів ще більшої потужності. Тому співробітниками конструкторсько- го бюро двигунів в Харкові на основі СМД-60 було створено 8-ми циліндро- вий двигун СМД-80 потужністю до 250 кВт [4, с. 61]. Двигун пройшов випробу- вання на тракторах ДТ-175 і планувався до серійного виробництва на волгоград- ському заводі двигунів. Але цим планам не судилося втілитись. До середини 70-х рр. доробок мо- дернізації чотирициліндрового двигуна було вичерпано, разом з тим не варто було відкидати його технологічну від- працьованість, надійність, налагодже- ну систему обслуговування та викори- стання. Продовжувались дослідження направлені на збільшення літрової по- тужності, зменшення питомої ваги ме- нше 3 кг/к.с., зменшення витрати пали- ва та мастила [3, с. 9]. В той же час вдосконалення сільсь- когосподарських збиральних машин йшло по шляху збільшення продуктив- ності, пропускної здатності збиральних агрегатів. Причому для двигунів зерно- збиральних комбайнів були не такими жорсткими вимоги лінійних розмірів двигуна. На базі СМД-14 конструктори під керівництвом Коваля І.А. розробили і запровадили у виробництво 6-ти цилін- дровий двигун СМД-31. Двигуни цього типу дали не лише значне зростання по- тужності. Вони є повністю збалансова- ними відносно сил інерції. Цей двигун виготовлявся без ускладнень з точки зо- ру технології а між тим, окремі моделі мали потужність понад 190 кВт. Двигун СМД-31 розроблений лише для потуж- них збиральних комбайнів, спочатку тільки на них і встановлювався. У 80-х рр. у вітчизняному сільсько- господарському машинобудуванні та тракторобудуванні окреслився техноло- гічний прорив, матеріалізований у впро- вадження так званого інтегрального тра- ктора. Трактор являв собою, по суті, енергетичний засіб з центральним роз- міщенням робочого місця оператора, чо- тирма ведучими керованими колесами, навісною системою та валом відбору по- тужності як з переду, так і ззаду. Трактор міг виконувати кілька операцій за один прохід і т.п. Перший трактор такого типу був розроблений конструкторами Липе- цького тракторного заводу і отримав на- зву ЛТЗ-100. Проте в силу особливих обставин двигун для цього трактора по- вітряного охолодження не планувався до серійного виробництва. Конструктори ГСКБД отримали за- мовлення на розробку двигуна для інтег- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 27 ХТЗ-121 рального трактора. На основі двигуна СМД-23 було розроблено двигун СМД- 25 саме для цього трактора. Як і всі дви- гуни ГСКБД, він був водяного охоло- дження. В той час як конструктори ЛТЗ вимагали створення двигуна повітряного охолодження. На думку конструкторів трактора двигун повітряного охоло- дження не так зменшує оглядовість з місця оператора, особливо з роботою передньою навісною системою – на ві- дміну від двигуна водяного охоло- дження з радіатором. Конструкторські бюро довго не могли дійти згоди. Тим часом з інших причин запровадження інтегрального трактора в серійне виро- бництво було відкладене. Але піднятий ажіотаж навколо но- вої машини зацікавив і конструкторів Харківського тракторного заводу. На ХТЗ було розроблено власний трактор такого типу, дещо адаптований до умов експлуатації. Трактор отримав назву ХТЗ-120, вважався орно-просапним кла- су 2 т.с. На трактор встановлювався дви- гун СМД-19 потужністю 120 к.с. З 1993 року налагоджено малосерійне виробни- цтво трактора ХТЗ-121 (вдосконалений ХТЗ-120). Трактор комплектувався дви- гунами СМД-19, СМД-22. З метою збі- льшення потужності трактора відпра- цьована можливість встановлення на нього двигуна СМД-31. Пізніше вдоско- налений трактор отримав потужніший двигун і виготовлявся під назвою ХТЗ- 161. Варто зазначити, що трактор майже не використовувався як інтегральний, тому габарити двигуна вже не були та- кими важливими. З вдосконаленням технології ґрун- тообробки, застосовуванням широкозах- ватних знарядь, машинотракторних аг- регатів, що за один прохід здійснюють кілька операцій, конструктори Харківсь- кого тракторного заводу на основі трак- тора Т-150 розробили нову машину ХТЗ- 200. Один з варіантів цього трактора пе- редбачав встановлення рядного двигуна СМД-31 потужністю 220 кс. Для оснащення перспективних по- тужних тракторів було розроблено но- вий V-подібний 8-ми циліндровий ди- зель, уніфікований з рядним СМД-31 по- тужністю 260 кВт, проте він серійно не виготовлявся [4, с.61]. За керівництва І.А. Коваля були ро- зпочаті, а потім продовжені роботи над створенням сімейства малолітражних дизелів широкого спектру застосування. Розробляючи дизельні двигуна констру- ктори не могли оминути потребу у по- ліпшенні характеристик пускових сис- тем цих двигунів. Ці роботи втілились у вдосконалення конструкції найпошире- нішого пускового двигуна в СРСР і по- яви ПД-10-У та продовженні цього сі- мейства – двигуни П-350, П-700. Хоча пускові двигуни й були бензиновими, досвід роботи над ними використаний і матеріалізований в малолітражні V- подібні дизелі водяного охолодження. Інженерами було розроблено моделі у дво- та чотирициліндовому варіанті по- тужністю 14 – 28 кВт. Ці дизелі плану- валось встановлювати на самохідні шас- сі, що виготовлялись в Харкові, на трак- тори тяглового класу 0,6 т.с. – Т-25Ф та різні агрегати [4, с.61-62]. Проте в СРСР перевага надавалась тракторам, що виконували основні робо- ти в сільському господарстві. Сфера ви- користання тракторів 0,6 т.с. та менших не відносилась до пріоритетних в сільсь- кому господарстві. По іншому до цих машин стали відноситись в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. з початком реформуван- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 28 Трактор «Прикарпатець» ня сільського господарства, впрова- дженням ринкових відносин та приват- ної власності на землю. Так звана «мала механізація» бачилась як шлях виходу з кризи для сільського господарства, та джерелом підживлення занепадаючого тракторобудування. В час захоплення та популярності малогабаритних тракторів для невеликих фермерських господарств та присадибних ділянок двигуни, робота над якими розпочата ще за керівництва Івана Андрійовича, отримали шанс на серійне виробництво. Вже на початку ХХІ ст. двоциліндровий двигун СМД- 900 встановлювався на повнопривідний малогабаритний трактор «Плай» (вдос- коналена модель малогабаритного трак- тора «Прикарпатець»), що виготовлявся в Івано-Франківську. Проте в силу еко- номічних причин в країні про масштабне виробництво цих машин та двигунів для них вже мова не йшла. В підсумку варто зазначити, що в основі розробки надійних дизелів конс- трукторським бюро під керівництвом Івана Андрійовича завжди були серйозні теоретичні та експериментальні дослі- дження робочих процесів двигуна, вико- ристання нових матеріалів та технологі- чних методів виробництва. Наукове пе- редбачення втілювалось в роботі над не- традиційними схемами силових устано- вок. Розроблена конструкція вільнопор- шневого двигуна, вдосконалена схема безшатунно-поршневого двигуна Балан- діна [4, с. 62]. Глибоке відпрацювання різномані- тних аспектів експлуатації тракторних двигунів, їх компонування дозволило в окремих випадках в нових умовах вико- ристання повернутись до раніше відки- нутих схем. Справа в тім, що потужні двигуни дозволяли трактору здійснювати основ- ний обробіток ґрунту на високих швид- костях, при цьому механізатору було складно точно скеровувати гусеничний трактор з традиційною трансмісією. Роз- роблений безступінчатий механізм пово- роту це дозволяв робити, крім того мож- на встановити ще потужніший двигун. Так в середині 90-х рр. велись роботи з відпрацювання встановлення двигуна СМД-31 потужністю 200-220 к.с. на гу- сеничний трактор ХТЗ-200 з безступін- чатим механізмом повороту [18]. В дру- гому десятилітті ХХІ ст. ряд підприємств відпрацювали схему встановлення на трактори потужних дизелів СМД-31. Не всім роботам конструктора су- дилось знайти своє втілення в металі та використовуватись. Так, не знайшли ло- гічного завершення роботи зі створення СМД-25 для нового інтегрального трак- тора Липецького заводу, ряд робіт по не- традиційним двигунам. Внесок Івана Андрійовича в трак- торобудування в першу чергу матеріалі- зувався в оснащенні спочатку парку ор- них тракторів надійними потужними двигунами. Іван Андрійович вніс неоці- ненний вклад в розробку та налаго- дження серійного виробництва високо- ефективних тракторних і комбайнових двигунів. Указом Президіуму ВР СРСР 24 вересня 1982 року за створення дви- гунів йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. А группа конс- трукторів ГСКБД за розробку і прова- дження двигунів з системами газотур- бінного надува в 1983 році отримали Державну премію [4, с. 63]. Значення діяльності Коваля в мас- штабі СРСР важко переоцінити, адже вона включала не лише розробку двигу- нів та супровід їх виробництва на заводі. НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 29 Так як ГСКБД було головним, ряд нау- ково-дослідних тем розроблялись з ін- шими установами, та підприємствами. Досвід харківчан став в нагоді під час створення на Мінському моторному за- воді дизелів Д240Т, на Володимирсько- му тракторному при створення дизеля Д- 144, що встановлювався на трактори Ли- пецького заводу. Роботами користува- лись під час розробки двигунів на Ал- тайському тракторному заводі, в устано- вах, що розробляли двигуни для залізни- чного транспорту. Двигуни СМД виго- товлялись на кількох підприємствах по СРСР. Загальне виробництво двигунів конструкції ГСКБД в період розквіту складало 280 тис. на рік. Трудовий шлях І.А. Коваль завер- шив на посаді генерального конструкто- ра по двигунам середньої потужності в 1987 р. – в період розквіту свого дітища (конструкторського бюро) та Харкова як центра тракторобудування. Можливо найбільш лаконічно вне- сок Коваля І.А. в розвиток тракторної техніки засвідчить факт, що двигуни СМД були найбільш популярними для тракторного парку СРСР порівняно з ди- зелями для цієї техніки. А всі інші трак- торні двигуни розроблялись з викорис- танням напрацювань ГСКБД. Таким чином, завдяки роботі Кова- ля вдалося здійснити уніфікацію тракто- рних та комбайнових двигунів, впрова- дити на автотракторних двигунах турбо- наддув, потім охолодження надувного повітря, і впровадити у виробництво двигун з найбільш економічними пара- метрами – СМД-31. І не зважаючи на те, що сьогодні немає ні ГСКБД, ні заводу «Серп і молот», двигуни СМД виготов- ляються на кількох підприємствах, а комплектуючі до них на багатьох заво- дах. Зважаючи на надійність, невибагли- вість та економічність двигунів СМД їм ще працювати десятиліття. А деякі ідеї, викладені та опрацьовані Іваном Андрі- йовичем, ще чекають своєї реалізації. ЛІТЕРАТУРА 1. Круглов А. История тракторно- го двигателестроения [Электронный ре- сурс]. – Режим доступа: http://www. techstory.ru /fin/hist_dvig_trr.htm 2. Синицын И.Ф. Тракторное и сельскохозяйственное машиностроение к 60-летию Великой Октябрьской социа- листической революции // Тракторы и сельхозмашины. – 1977. – 10. – С. 1-6 3. Крейслер А.А., Малашкин О.М., Маркелов Н.Н., Попов Е.Г., Трепененков И.И. Советское тракторостроение к 60 летию Советской власти // Тракторы и сельхозмашины. – 1977. – 10. – С.7-11 4. Строков А.П. Вклад ГСКБД в развитие дизелестроения / Двигатели внутреннего сгорания. – 2011. – №1. – С.60-63 5. Коваль Иван Андреевич [Элек- тронный ресурс] / Национальный аэрокосмический університет им. Н. Е. Жуковского. – Режим доступа: http://www.khai.edu/ru/site/koval-ivan- andreevich.html 6. 100-ЛЕТ ДИЗЕЛЕСТРОЕНИЮ В УКРАИНЕ – ОСНОВНЫЕ ВЕХИ [Элек- тронный ресурс] / Двигатели внутреннего сгорания. – 2011. – №1./ – С. 3. – Режим доступа: http://library.kpi.kharkov. ua/JUR/% D0%94%D0%92%D0%A11_2011.pdf 7. Дизели СМД [Электронный ре- сурс]. – Режим доступа: http://agro- plus.com.ua/a96507-dizeli-smd.html 8. Гусеничный трактор Т-74 [Электронный ресурс] / Харьковский тракторный завод. – Режим доступа: http://htz.autohistory.su/2012/09/gusenichn yj-traktor-HTZ-T-74.html#.VPgw9HzoRp4 9. История: Алтайский моторный завод ПО ОАО (АМЗ) [Электронный ре- сурс]. – Режим доступа: http://www.kommashpro.ru/rossiia-i- sng/altaiskii-motornyi-zavod-po-oao-amz 10. ДТ 75 [Электронный ресурс] / Википедия. Свободная энциклопедия. – НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 30 Режим доступа: https://ru.wikipedia.org /wiki/%D0%94%D0%A2-75 11. Круглов А. Промышленные тракторы. Ч. 12 [Электронный ресурс] / Сайт об истории отечественной дорож- ной и строительной техники. – Режим доступа: http://www.techstory.ru/fin /007_prom_trr_12.htm 12. Закрытое акционерное общество "Серп и Молот" [Электронный ресурс] . – Режим доступа: http://nastart. com.ua/st12659/ 13. Абдула С.А. О создателе первых мощных тракторов на ХТЗ" [Электрон- ный ресурс]. – Режим доступа: http://www.techstory.ru/fin/xtz_st1.htm 14. Двигатель СМД-60 и СМД-62 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.traktora.org/?id=471 15. Абдула А.С. Воспоминания о главном конструкторе. К 100 летию со дня рождения Б.П. Кашубы. [Электрон- ный ресурс]. – Режим доступа:http:// www.techstory.ru/fin/100let_xtz.htm 16. Забельшинский З.Э. К 80-летию харьковского тракторного завода. Нам есть чем гордится [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.kpi. kharkov.ua/archive/ Наукова_періодика /vestnik/ Автомобіле- та тракторобуду- вання/2011/56/23.pdf 17. Трактор ДТ-175 «Волгарь» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://tractor-server.ru/traktor-dt-175- volgar-video-i-xarakteristiki/ 18. Гусеничній трактор ХТЗ-200 [Электронный ресурс]. – Режим досту- па:http://htz.autohistory.su/2012/09/gusenic hnyj-traktor-HTZ- 200.html#.VQmxT9LoRp5 Лупаренко Г.В. Вклад И.А. Коваля в развитие тракторной техники. В статье на основе открытых источников предпринята попытка конкретизировать вклад конст- руктора, руководителя главного конструкторского бюро в СССР по дизельным двигате- лям Ивана Коваля в развитие тракторной техники. Проанализирована конструкция ос- новных типов двигателей созданных ГСКБД. Показано, что вклад И. Коваля заключается в оборудовании двигателями созданными под его руководством значительной части тракторов СССР, внедрение двигателей указывающих направление совершенствования конструкции трактора. Ключевые слова: Иван Коваль, конструктор, дизельный двигатель, трактор. Luparenko G.V. A contribution of Ivan Koval to the development of the tractor tech- nique. In the article on base of the open sources is attempted to specify the contribution of Ivan Koval – the constructor and the head of the Main Design Department in the Soviet Union in die- sel engines – in the development of tractor technique. The design of the main types of the en- gines, which were created in Main Design Department, were analyzed. It is shown that the con- tribution of Ivan Koval consists in the implementation of a significant number of tractors USSR by the engines, which were created under his direction, and also in the inculcating of the en- gines, which indicated the prospect of improving the design of the tractor. Key words: Ivan Koval, constructor, diesel engine, tractor.

Внесок І.А. Коваля у розвиток тракторної техніки

Репозитарії

Схожі ресурси