Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії

У статті розглядаються напрямки роботи відділів Імператорського Російського воєнно-історичного товариства та окремим напрямком висвітлено засади діяльності воєнно-історичного товариства в Києві....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Машталір, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2015
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Наукові товариства, школи, зв'язки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131004
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії / В.В. Машталір // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 60-66. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-131004
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1310042018-03-11T03:02:54Z Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії Машталір, В.В. Наукові товариства, школи, зв'язки У статті розглядаються напрямки роботи відділів Імператорського Російського воєнно-історичного товариства та окремим напрямком висвітлено засади діяльності воєнно-історичного товариства в Києві. В статье рассматриваются направления работы отделов Императорского Русского военно-исторического общества и отдельным направлением отражены принципы деятельности военно-исторического общества в Киеве. In the article work of departments of Emperor's Russian of military historical society assignments are examined and separate direction is reflect principles of activity of military historical society in Kyiv. 2015 Article Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії / В.В. Машталір // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 60-66. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131004 069:355/359 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові товариства, школи, зв'язки Наукові товариства, школи, зв'язки
spellingShingle	Наукові товариства, школи, зв'язки Наукові товариства, школи, зв'язки Машталір, В.В. Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії Питання історії науки і техніки
description	У статті розглядаються напрямки роботи відділів Імператорського Російського воєнно-історичного товариства та окремим напрямком висвітлено засади діяльності воєнно-історичного товариства в Києві.
format	Article
author	Машталір, В.В.
author_facet	Машталір, В.В.
author_sort	Машталір, В.В.
title	Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії
title_short	Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії
title_full	Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії
title_fullStr	Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії
title_full_unstemmed	Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії
title_sort	деякі аспекти діяльності воєнно-історичного товариства російської імперії
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2015
topic_facet	Наукові товариства, школи, зв'язки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131004
citation_txt	Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії / В.В. Машталір // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 60-66. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT maštalírvv deâkíaspektidíâlʹnostívoênnoístoričnogotovaristvarosíjsʹkoíímperíí
first_indexed	2025-07-09T14:36:58Z
last_indexed	2025-07-09T14:36:58Z
_version_	1837180477638705152
fulltext	НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 60 УДК 069:355/359 ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ВОЄННО-ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ Машталір В.В., канд. іст. наук (Генеральний штаб Збройних Сил України) У статті розглядаються напрямки роботи відділів Імператорського Російсько- го воєнно-історичного товариства та окремим напрямком висвітлено засади діяль- ності воєнно-історичного товариства в Києві. Ключові слова: воєнно-історичне товариство, київський відділ, військовий музей. Кожний великий народ і його військо повинні створювати одне по- тужне ціле. Слава та процвітання дер- жави складається із тісного поєднання даних елементів одного з одним. На- ція, яка не дорожить своїми збройни- ми силами, не відчуває їх зв’язку зі своїм народом буде слабкою на вічній міжнародній боротьбі людства за своє існування [1, С. 5]. Воєнна справа не є тільки ремес- лом або, навіть, мистецтвом при заве- ршеному циклі навчання військ (сил), яке відповідає останнім вимогам озброєння та воєнної техніки. Воєнна справа, в своїй сутності, представляє більш складне ціле, в якому ідейно- патріотичне начало відіграє велику роль. Дійсно, наскільки не було б ва- жливим застосування нових засобів ураження противника при сучасних умовах ведення бойових дій – не менш важливою складовою перемоги є дух війська, який формується в ру- шійну силу при поєднанні знання про подвиги славних прадідів та історич- ного минулого рідної землі. Саме збір, аналіз та зберігання даних знань є од- нією із основних завдань воєнно- історичних товариств. Діяльність воєнно-історичних то- вариств Російської імперії знайшла певне висвітлення в звіті про діяль- ність Імператорського Російського во- єнно-історичного товариства за 1907- 1912 роки [2] та в українській науко- вій літературі, зокрема у працях С.Заремби [3], В.Горбика і Г.Денисенко [4], К.Климової [5-7] та ін. Однак, узагальненої комплексної наукової праці щодо діяльності вище згаданих воєнно-історичних товариств українська історіографія не має. Метою даної статті є висвітлен- ня основних ключових засад діяльнос- ті відділів Імператорського Російсько- го воєнно-історичного товариства (да- лі – ІРВІТ) з деталізаціє роботи воєн- но-історичного товариства в Києві. Пропозиція об’єднати військових істориків Російської імперії в товарис- тво висловлювалася ще в другій поло- вині XIX ст., проте ідея так і не отри- мала схвалення у «верхах». Перший рішучий практичний крок до створен- ня товариства був зроблений у березні 1907 року шляхом запрошення війсь- кових істориків і осіб, які цікавляться даним питанням, з’явитися на органі- заційне засідання майбутнього Това- риства [2, C. 17]. Імператорське Російське воєнно- історичне товариство (далі – ІРВІТ) – одне з чотирьох Імператорських това- риств, разом з Російським географіч- ним товариством, Російським істори- чним товариством і Православним Палестинським товариством. 27 серпня (9 вересня) 1907 року в Петербурзі був затверджений Статут НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 61 Російського воєнно-історичного това- риства. У кінці вересня імператор Ми- кола II прийняв пост почесного голови товариства і дозволив йому іменува- тися «Імператорським». Метою това- риства було вивчення воєнно- історичного минулого народу в усіх його проявах, а діяльність полягала в дослідженні старовинних фортець, полів видатних битв та боїв, виданні архівного матеріалу, охороні і рестав- рації пам’ятників військової історії. До складу товариства входили військові історики, архівісти, офіцери армії і флоту, колекціонери і ентузіас- ти, які вели активну діяльність по на- прямах: вивчення військового мину- лого; впорядкування архівної справи; спорудження та відновлення пам’ятників; археологічні розкопки на полях битв; увічнення пам’яті загиб- лих воїнів; облаштування музеїв і біб- ліотек тощо. Керувала товариством рада, що складалася з 12 чоловік, яких обиралися закритим голосуванням на загальних зборах. Головою ради у 1907 році був генерал Дмитро Антонович Скалон. Грошове забезпечення діяльності товариства складалося з щорічних член- ських внесків (5 рублів для дійсних чле- нів, 3 рублі для членів-співробітників), приватних пожертвувань, доходів від видань і субсидій казни. Періодичним виданням товарис- тва був щомісячний «Журнал імпера- торського Російського воєнно- історичного товариства». Товариство випускало також «Праці Імператорсь- кого Російського воєнно-історичного товариства» (1909-1912) і «Записки розряду воєнної археології і археогра- фії» (1911-1914). Велике місце в практичній діяль- ності товариства займали питання про- паганди і увічнення військової слави. За участю ІРВІТ були споруджені пам'ят- ники Суворову, Скобелеву, Петру I, Ку- тузову, Барклаю-де-Толлі. Початок 1-ої світової війни (1914-1918 років) змусив Товариство згорнути свою діяльність до мінімуму (майже усі члени Товариства пішли на фронт), хоча формально воно існувало до жовтня 1917 року, після чого при- пинило свою діяльність [2, C. 18]. З метою наповнення та розпо- всюдження праць ІРВІТ, а також роз- витку воєнно-історичних досліджень та наукових пошуків рада товариства прийняла рішення про організацію та створення місцевих відділів ІРВІТ. 5 жовтня 1907 року була створена спе- ціальна комісія для розробки цього питання. До складу комісії входили К.С. Каменський, П.П. Симанський, П.Д. Чечулин і П.В. Покровський. За- пропоновані спеціальною комісією пропозиції були затверджені загаль- ними зборами 9 грудня 1907 року та певним посадовим особам запропоно- вано організувати відділи ІРВІТ в де- кількох містах. Московський відділ ІРВІТ був заснований і відкритий 17 березня 1908 року помічником командуючого Московським воєнним округом В.Г. Глазовим. Відібравши посадових осіб, Мос- ковський відділ ІРВІТ терміново сфо- рмував програму своєї діяльності і особливо звернув увагу на майбутні ювілеї та пам’ятних подій 1613, 1709 та 1812 років. Протягом 1908 року було організовано ряд повідомлень на 9 зборах Московського відділу ІРВІТ. В наступних роках відділ розширює свою діяльність. Відділ з дозволу Ради ІРВІТ відкрив 30 січня 1910 року «Гу- рток прихильників пам’яті Вітчизня- ної війни 1812 року». Також, відділ влаштовував доповіді, публічні лекції, огляди музеїв, брав учать в розробці програми святкування Полтавського ювілею в Москві. Відділ проявив іні- ціативу у вшануванні пам’яті деяких видатних діячів (Суворова, Кутузова та ін.) та подій, надав допомогу де- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 62 яким товариствам та окремим особам різного роду довідками стосовно во- єнно-історичних питань. В 1910 році відділ приступив до редакційної дія- льності [2, C. 17]. Разом з цим, поступово розпоча- лось формування бібліотеки Москов- ського відділу ІРВІТ, яка 1 квітня 1911 року налічувала близько 250 книг і брошур. Кількість книг значно збіль- шилася в наступний рік. Ювілейна річниця Вітчизняної війни заставила Московський відділ ІРВІТ провести пошуки спеціальною комісією огляд 800 справ в Лефортов- ському архіві, який був створений 1797 року указом Павла I. Зазначена комісія визнала необхідним в терміновому по- рядку видати близько 1/10 оглянутих справ, які являють собою велику істо- ричні цінність. Для виділення необхід- них коштів (6 000 руб.) було підготов- лено клопотання перед Радою Товари- ства. Зазначена річниця дала привід уже в 1911 році провести екскурсію на Бородінському полі битви. Одеський відділ ІРВІТ виник за Московським і був відкритий 16 листопада 1908 року. Відділ розпо- чав свою енергійну діяльність під ке- рівництвом Командуючого військами Одеського воєнного округу генерала від кавалерії барона А.В. Каульбарса. Окремо слід зазначити, що до пред- ставників сухопутної армії для спіль- ної роботи долучилися і чорноморські моряки. Разом з доповідями та повід- омленнями, відділ на самому початку своєї діяльності досить ефективно ор- ганізував історичні поїздки у 1909 ро- ці по нижньому Дніпру від Катерино- слава до міста колишньої Запорізької Січі під керівництвом професора Д.І. Єварницького, а потім – по Дунаю і в суміжну Румунію для огляду прослав- лених іменем Суворова – Ізмаїла, міс- та переправи російської армії в 1828 році, а також відомого Римнікського поля битви і інших місць [2, C. 18]. Результатами даних поїздок було спорудження декількох пам’ятників на історичних місцях, які відвідали екскурсанти. При відвідувані Румунії представники екскурсії стали об’єктом великої уваги зі сторони влади, армії і навіть певних шарів на- селення цієї держави. Монарх Румунії, король Карл удостоїв їх пишного при- йму. У відповідь на даний прийом, в 1910 році в Росію приїхала Румунська воєнна делегація, організація прийому якої в Одесі та в Петербурзі була поче- сно покладено на Одеський відділ ІР- ВІТ та Раду Імператорського Російсь- кого воєнно-історичного товариства. В 1910 році члени Одеського від- ділу ІРВІТ здійснили воєнно-історичні поїздки до Криму для огляду пам’ятників Севастопольської оборони. Ювілеї Полтави, Бородіна і при- єднання Бесарабії знайшли живий від- гук в діяльності відділу, який брав участь в ювілейних святкуваннях. На посаді голови Одеського відділу ІРВІТ генерала барона Каульбарса змінили його наступники на посаді Команду- ючого військами округу – генерал- ад’ютант М.І. Зарубаєв, генерал від артилерії В.М. Нікінін. Варшавський відділ ІРВІТ був відкритий 14 січня 1909 року. Керів- ником відділу спочатку призначили помічника Командуючого військами Варшавського воєнного округу гене- рала від кавалерії Ф.К. Гершермана, а потім у 1912 році – коменданта фор- теці Варшави генерала від артилерії Стрижева. Відділ звернув особливу увагу на дослідження місцевих архівів і бібліотек, завдяки чому зібраний в них історичний матеріал давши мож- ливість зробити ряд цінних дослі- джень, що висвітлили особистість на- місника Царства Польського Цесаре- вича Констянтина Павловича, якому польські історики надавали упередже- ні характеристики. Вдалось також пі- дготовити матеріали для видань мате- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 63 ріалів про бої, що відбулися в 1812 році на території Варшавського окру- гу; організувати екскурсію на поля битв під Остроленкою; здійснити ро- боти щодо відновлення братських мо- гил загинувших в боях російських во- їнів; розпочати збір предметів для мі- сцевого воєнно-історичного музею. Під час святкування ювілея Вітчизня- ної війни була організована в Варшаві виставка, що присвячена даній події. Було зроблено ряд доповідей, виданий «Збірник Варшавського відділу ІР- ВІТ» [2, C. 17]. Київський відділ ІРВІТ засно- ваний у жовтні 1908 року. Він ставив за мету своєї діяльності наступне: до- слідження в галузі воєнної історії; поширення воєнно-історичних знань; сприяння упорядкуванню архівів, збе- реженню, відновленню й споруджен- ню пам’ятників, проведенню археоло- гічних досліджень; заснування спеціа- лізованих музеїв тощо. Відділ поширював свою діяль- ність на території Київського військо- вого округу, до якого входили Київсь- ка, Подільська, Волинська, Полтавсь- ка, Харківська, Чернігівська і Курська губернії й Хотинський повіт Бессараб- ської губернії [8]. Перший голова Київського відді- лу ІРВІТ – генерал-губернатор В. Су- хомлинов. З грудня 1908 року – ко- мандувач військами Київського війсь- кового округу М.Іванов. Попечитель музею – генерал-губернатор Ф. Тре- пов. Товариші голови – професор Ки- ївського університету В.Іконников, начальник штабу Київського військо- вого округу М.Алексєєв (1908-1912 років), секретар відділу – старший ад’ютант Окружного штабу Київсько- го військового округу Б.Стеллецький (1908-1911 років), пізніше – ад’ютант генерал-губернатора С.Крейтон [8]. До складу ради Київського відді- лу ІРВІТ входили вчені, військові, ку- льтурно-громадські діячі: окружний генерал-квартирмейстер штабу Київ- ського військового округу В.Драгомиров, начальник 42-ї піхот- ної дивізії М.Єпанчин, професор Ки- ївської духовної академії В.Завітневич, професор Київського університету Ю.Кулаковський, профе- сор Ніжинського історико-філологіч- ного університету В.Ляскоронський, начальник Київського окружного ар- тилерійського складу Д.Меньшов, на- чальник військових сполучень Київсь- кого військового округу М.Ходорович, начальник Київського окружного інженерного управління Київського військового округу гене- рал-лейтенант К.Холостов. Основна робота Київського від- ділу ІРВІТ зосереджувалася в комісі- ях: архівній та бібліотечній (голова В. Іконников), музейній (В.Драгомиров), будівельній (К.Холостов), ревізійній (К.Новогребельський), редакційній (М.Ходорович, з липня 1911 року – М.Наркевич), зйомок і знімків (нача- льник Управління Київської військо- вої топографічної зйомки Ю.Шмідт, з 1910 – начальник 33-ї піхотної дивізії О.Зегелов) [8]. Значну роботу з виявлення, ре- єстрації, аналізу й упорядкування вій- ськових архівів здійснила архівна ко- місія, вона зібрала чимало документа- льних матеріалів 15-19 ст. (серед них – універсали гетьманів І.Самойловича та І.Скоропадського), започаткувавши перший в Україні воєнно-історичний архів. У ньому зосереджувалися до- кументи окремих архівів, штабів і управлінь Київського військового округу, а також документи, що стосу- валися історії воєнної та військової справи в Україні. Значну роль у її ро- боті відіграли: у розробці теоретичних і практичних питань військової архів- ної справи – І.Каманін; у комплекту- ванні колекцій писемних пам’яток – Д. Меньшов і ад’ютант командувача військ Київського військового округу НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 64 штаб-ротмістр М.Бакулін. Архівна комісія збирала відомості про всі архі- вні збірки, цінні воєнно-історичні до- кументи державної, громадської та приватної власності, проводила робо- ту з поліпшення постановки архівної справи в Київському військовому окрузі. Члени комісії опублікували низку документів з архіву відділу та збірок писемних пам’яток [9]. Музейна комісія розробила кон- цепцію музею товариства, яка була першою спробою відображення му- зейними засобами воєнної та військо- вої історії України. У грудні 1910 року у будинку Київського художньо- промислового і наукового музею було відкрито Київський воєнно-історич- ний музей [2, C. 20]. 1910-1914 роки Київський відділ ІРВІТ фінансував археологічні роботи з дослідження давньоруських пам’яток у с. Білгородка (нині село Києво- Святошинського р-ну), якими керував В.Хвойка. також відділ брав участь у розкопках у Китаєві (форпост стародав- нього Києва) і співпрацював з археоло- гами Імператорської археологічної ко- місії та Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва, які до- сліджували пам’ятки воєнно-істори- чного значення (виконував для них то- пографічні та інженерні плани) [10]. Важливим напрямком діяльності членів відділу була робота з охорони нерухомих пам’яток воєнної та війсь- кової історії. Було започатковано ви- вчення київського військового некро- поля. Члени відділу брали участь у ви- значенні місця, де відбулася Берестецька битва 1651 року та закла- дці біля с. Пляшева (нині село Ради- вилівського р-ну Рівненської обл.) пам’ятника (з 1991 Свято-Георгіївсь- кий храм-усипальниця у складі Істо- рико-культурного заповідника «Поле Берестецької битви»); виявляли й фік- сували об’єкти історико-культурної спадщини (у т. ч. виїздили на місця), складали кошториси ремонтно- реставраційних робіт, листувалися з місцевими адміністративними устано- вами та з власниками пам’яток щодо їх обстеження й збереження; дослі- джували фортифікаційні споруди 14- 16 ст., зокрема Судової (Замкової) го- ри в м. Острог, замку 2-ї половині 15 ст. в с. Клевань. Було розроблено та розіслано на місця опитувальні листки з метою збирання інформації про ру- хомі та нерухомі пам’ятки краю [11]. Одним із програмних завдань Ки- ївського відділу ІРВІТ було зведення пам’ятників монументального мисте- цтва, присвячених видатним військо- вим діячам та історичним подіям. Бу- ло розроблено проект спорудження комплексу пам’ятників під назвою «Історичний шлях», перший з яких – пам’ятник св. Княгині Ользі було від- крито 4 вересня 1911 року (у радянсь- кий час знищений, 1996 відновлений). В 1914 році на кошти, зібрані відді- лом, на площі Никольській (нині – площа Арсенальна) встановлено пам’ятник І.Іскрі і В.Кочубею (в 1919 році скульптури знято, на постаменті встановлено гармату) [12, С. 4]. 1909-1914 роки редакційна комі- сія видавала: журнал з воєнної історії «Военно-исторический вестник» (за- галом було видрукувано 25 випусків), окремі брошури, відбитки з часопису науково-популярних праць членів від- ділу, картографічний матеріал, пам’ятні записки для екскурсій та ін- шу друковану продукцію. Кількість членів відділу не була постійною, загалом у його діяльності брали участь у різний час понад 610 осіб [13, С. 9-13]. Переважну біль- шість членів складали військові, чле- нами відділу були відомі вчені, куль- турно-громадські діячі. Серед них – директор Київської контори Держав- ного банку Г.Афанасьєв, директор Ки- ївського художньо-промислового і на- укового музею М.Біляшівський, голо- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 65 ва Імператорської археологічної комі- сії граф О.Бобринський, нумізмат К.Болсуновський, київський губерна- тор О.Гірс, мистецтвознавці Г. Павлу- цький і А.Прахов, історики Ю. Кула- ковський, А.Стороженко і М. Сторо- женко, археолог В.Хвойка, ректор Ки- ївського університету М.Цитович, професори Київської духовної акаде- мії М.Петров і Ф.Титов, лікар І. Сі- корський, підприємець і колекціонер Б.Ханенко, архітектори П. Голландсь- кий та Є.Єрмаков й ін. [14]. З початком Першої світової війни діяльність Київського відділу ІРВІТ майже припинилася. В 1917 році му- зейні колекції та рештки архіву пере- йшли у власність української влади, у радянський час їх було розподіллено між різними установами. Більш молодшими відділами ІР- ВІТ були [15, С. 94-99]: Казанський відділ ІРВІТ – відкритий 27 лютого 1911 року; Орловський відділ ІРВІТ – відкритий 13 квітня 1911 року; Фін- ляндський відділ ІРВІТ – відкритий 1 грудня 1911 року; Тамбовський відділ ІРВІТ – відкритий 3 грудня 1911 року; Приамурський відділ ІР- ВІТ – відкритий 6 травня 1912 року. Казанський, Орловський та При- амурський відділи ІРВІТ розпочали свою діяльність під керівництвом ко- мандувача військами Казанського во- єнного округа генерала від інфантерії Сендецького, генерал-лейтенанта Зей- на та командуючого військами При- амурського округа генерал-лейтенанта Лечинського відповідно [16]. Тамбов- ський відділ ІРВІТ очолив генерал- лейтенант Е.З. Корбут. Орловський відділ ІРВІТ був прийнятий під поче- сним головування Його Імператорсь- кої Високості Великого Князя Михай- ла Олександровича генерал-лейтенан- том М.А.Лашкевичем. Робота даних відділів ІРВІТ через малий термін їх існування не принесла особливих ре- зультатів. Така доля також спіткала новостворений Донецький відділ ІР- ВІТ [17, С. 45-48]. Слід підкреслити, що означена дія- льність відділів Імператорського Росій- ського воєнно-історичного товариства була професійною на всіх етапах їх фу- нкціонування. Імператорське Російське воєнно-історичне товариство стало, на момент його заснування, головним центром популяризації воєнної історії. Детальне вивчення всіх аспектів діяль- ності ІРВІТ та створеної ним воєнно- історичних відділів є також важливим внеском у дослідження теорії та практи- ки розвитку військової музейної спра- ви. Програма ІРВІТ може слугувати ва- жливим історичним прикладом для су- часних військово-історичних музеїв, експонування матеріалів із історії певної воєнної події, музеєфікації різного роду напрямів військової справи, речей і предметів, поєднаних та пов’язаних з військовою наукою. ЛИТЕРАТУРА 1. Воєнно-історичний вісник. – 1909. – № 1 і 2. – С. 5. 2. Перші п’ять років діяльності дія- льність Імператорського Російського во- єнно-історичного товариства (1907-1912 р.р.) – 1913. – С. 17-20. 3. Заремба С.З. Українське пам’яткознавство: історія, теорія, сучас- ність. - К.: Логос 1995. – С. 97. 4. Горбик В., Денисенко Г. Воєнна іс- торія України в пам’ятках. - К.: Інститут іс- торії України НАН України, 2003. – С. 16-30. 5. Климова К.І. Наукова діяльність Київського відділу Імператорського росій- ського Воєнно-історичного товариства (1908-1914): Дис.... канд. істор. наук: 07.00.06 / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України – К., 1995. – 207 арк. 6. Климова К.І. Воєнно-музейна справа в Україні на початку ХХ ст. (До проблеми розробки концепції Київського воєнно-історичного музею // Музей на ру- бежі епох: минуле, сьогодення, перспекти- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 66 ви (матеріали ювілейної міжнародної нау- ково-практичної конференції). - К.: Націо- нальний музей історії України. – С.87-88. 7. Климова К.І. Архівна діяльність Київського відділу Імператорського Росій- ського воєнно-історичного товариства // Історія, історіософія, джерелознавство: Статті, розвідки, замітки: Іст. зб. / НАН України; Республіканська асоціація украї- ністів / В.Ульяновський (наук. ред.), Л.Довга (наук. ред.) – К.: ІНТЕЛ, 1996. – С. 231-250. 8. Журналы заседаний Совета Киевско- го отдела Императорского Русского военно- исторического общества // Военно-истори- ческий вестник. – 1913. – № 3. – С. 4, 6, 9. 9. Императорское Русское Военно- историческое Общество // Електронний ресурс: http://www.history.org.ua/?termin= Kyivsky_viddil_Voenno_ist_tov_tva. 10. Центральний державний історичний архів України в Києві, ф.1196, оп.1, спр.26, арк.1. 11. Журналы заседаний Распорядитель- ного Комитета Киевского Отдела ИРВИО. №26. 28 октября1910 г. // Военно-истори- ческий вестник. – 1910. – № 11-12. – С.25. 12. Деятельность Киевского Отдела Императорского Русского военно- исторического общества. – К., 1909. – 96 с. 13. Постановления Совета Киевского Отдела ИРВИО. Заседание 13 марта 1910 г. // Военно-исторический вестник. – 1910. – № 5-6. – 105 с. 14. Императорское Русское Военно- историческое Общество // Електронний ре- сурс: http://www.shpl.ru/shpage.php?menu=2235 15. Кочетков А. Русское военно-исто- рическое общество (1907-1914) // Военно- исторический журнал. – 1965 – № 9. – 103 с. 16. Русское военно-историческое общество // Електронний ре- сурс: http://www.snor.ru/?an=sc_412. 17. Успенская С.В. Императорское русское военно-историческое общество. – М., 2000. Машталир В.В. Некоторые аспекты деятельности военно-исторического об- щества русской империи. В статье рассматриваются направления работы отделов Императорского Русского военно-исторического общества и отдельным направлением отражены принципы деятельности военно-исторического общества в Киеве. Ключевые слова: военно-историческое общество, киевский отдел военно- исторического общества, военный музей. Mashtalir V.V. Some aspects of activity of military historical society of the Rus- sian empire. In the article work of departments of Emperor's Russian of military historical society assignments are examined and separate direction is reflect principles of activity of military historical society in Kyiv. Keywords: military historical society, department of military historical society in Ky- iv, military museum.

Деякі аспекти діяльності Воєнно-історичного товариства Російської імперії

Institution

Ähnliche Einträge