Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2015
|
| Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131007 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ / Е.Л. Храмова-Баранова // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 75-77. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-131007 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1310072018-03-11T03:02:56Z Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ Храмова-Баранова, Е.Л. Наукові публікації 2015 Article Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ / Е.Л. Храмова-Баранова // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 75-77. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131007 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові публікації Наукові публікації |
| spellingShingle |
Наукові публікації Наукові публікації Храмова-Баранова, Е.Л. Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ Питання історії науки і техніки |
| format |
Article |
| author |
Храмова-Баранова, Е.Л. |
| author_facet |
Храмова-Баранова, Е.Л. |
| author_sort |
Храмова-Баранова, Е.Л. |
| title |
Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ |
| title_short |
Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ |
| title_full |
Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ |
| title_fullStr |
Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ |
| title_full_unstemmed |
Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ |
| title_sort |
роль д. і. менделєєва в становленні метрологічних установ |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Наукові публікації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131007 |
| citation_txt |
Роль Д. І. Менделєєва в становленні метрологічних установ / Е.Л. Храмова-Баранова // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 75-77. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT hramovabaranovael rolʹdímendelêêvavstanovlennímetrologíčnihustanov |
| first_indexed |
2025-07-09T14:37:32Z |
| last_indexed |
2025-07-09T14:37:32Z |
| _version_ |
1837180502980689920 |
| fulltext |
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 75
РОЛЬ Д.І.МЕНДЕЛЄЄВА В СТАНОВЛЕННІ
МЕТРОЛОГІЧНИХ УСТАНОВ
Храмова-Баранова О.Л., д-р істор. наук., проф.
(Черкаський державний технологічний університет)
Одним з найскладніших етапів на
шляху підйому виробництва України
до світового рівня є розвиток науки і
техніки. В нашій державі є технічний
потенціал, здатний забезпечити від-
творення промислового виробництва в
країні. Важливість вирішення цієї
проблеми зумовлена тим, що резуль-
татом цього процесу є введення у ви-
робництво нових технологій, метроло-
гічного оновлення. Це повинно стати
одним з найважливіших завдань внут-
рішньодержавної політики.
Необхідно зазначити, що повне
становлення сучасної автоматизованої
промислово-технологічної епохи від-
булося після 70-х років ХХ ст. Основ-
ними фундаментами цієї епохи стали:
електронна промисловість із сферами
виробництва комп’ютерів, програмно-
го забезпечення; будівельна промисло-
вість, видобуток корисних копалин, їх
переробка; авіаційна, космічна, авто-
мобіле- і машинобудівна галузі; інтен-
сивне агропромислове виробництво.
В результаті інформаційних зв’язків,
наукові знання дедалі більше залуча-
ються до технології виробництва про-
дукції і відбувається перетворення
промислових виробництв на потужні
інтелектуально-технологічні комплек-
си, де метрологічне направлення є од-
ним з важливих аспектів подальшого
розвитку. Тому необхідно згадати і
вдосконалити досвід в цьому напрям-
ку, а саме діяльність Д.І.Менделєєва.
Період 1892-1907 рр. можна на-
звати менделєєвським етапом розвит-
ку метрології. Для цього етапу харак-
терно: наукове становлення метроло-
гії; перехід її в точні природничо-
наукові дисципліни; піднесення до рі-
вня «головного знаряддя пізнання», за
висловом Д.І.Менделєєва. В 1893 р.
Д.І.Менделєєв реорганізував Депо
зразкових мір і ваги у Головну палату
мір і ваги – одне з перших у світі нау-
ково-дослідних установ метрологічно-
го напряму, а також музей. До початку
XX ст. під керівництвом Д.І. Менде-
лєєва були створені наукові відділен-
ня: вагове, компараторне (виміру дов-
жини), термометричне, манометричне,
астрономічне, електричне, фотомет-
ричне, газомірне, водомірне, хімічна
лабораторія. Високий рівень наукових
праць Головної палати, у тому числі
по відтворенню прототипів довжини й
маси, створенню еталонної бази й пе-
реходу на метричну систему мір,
сприяв успішному входженню в між-
народне метрологічне співтовариство,
а отже, і розвитку міжнародного спів-
робітництва у всіх інших сферах. Як і
планував Д.І.Менделєєв, Головна па-
лата стала центральною метрологіч-
ною установою країни, що здійснюва-
ла наукову, практичну й організаційну
діяльність по забезпеченню єдності
вимірів і увійшла до числа трьох пер-
ших наукових метрологічних центрів
світу. В подальшому на початку ХХ ст.
він організовує Палатки з вимірюван-
ня в Україні. Раніше були засновані
Міжнародне бюро мір і ваги (Франція,
1875) і Фізико-технічний інститут
(Німеччина, 1887) [1; 4].
Прихід Д.І.Менделєєва в метроло-
гію не був випадковим, він став логіч-
ним продовженням його творчого шля-
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 76
ху. Це обумовлене, з одного боку, його
відношенням до процесу вимірювання
як одного з основних методів пізнання
навколишнього світу, з іншого боку –
прагненням «дати плідну – реальну
промислову справу своїй країні». Мініс-
три фінансів І.А. Вишнеградський (1887-
1892), а потім С.Ю.Вітте (1892-1903),
високо оцінюючи діяльність Д.І. Мен-
делєєва як ученого з великим практич-
ним досвідом, саме до нього зверталися
для обговорення й вирішення багатьох
проблем загальнодержавного значення.
Д.І.Менделєєв розробив програ-
му заходів — метрологічну реформу,
яка включала: створення нової вдос-
коналеної й розширеної бази націона-
льних еталонів одиниць фізичних ве-
личин; створення наукового метроло-
гічного центру країни — Головної па-
лати мір і ваги; уведення нового зако-
ну в метрології; відкриття мережі пе-
ревірочних установ та технічного му-
зею нового типу; проведення робіт по
підготовці до переходу на міжнародну
метричну систему одиниць. Під керів-
ництвом Д.І.Менделєєва була прове-
дена робота зі створення російської
системи еталонів і їх звірення з анг-
лійськими метричними мірами, почала
створюватися державна метрологічна
служба, реалізована широка програма
наукових досліджень в області метро-
логії. Власні наукові праці Д.І. Менде-
лєєва з метрології не втратили свого
значення й донині. Його наукове кредо
– «Наука починається з вимірювання;
точна наука неможлива без міри» – і
зараз визначає роль і місце метрології в
системі природничих наук. Засновані
ним наукові напрямки, сформований
стиль науково-практичної роботи на
довгі роки визначили шляхи розвитку
вітчизняної метрології, забезпечили їй
передові позиції й високий авторитет
на міжнародній арені, але навіть Д.І.
Менделєєву не вдалося впровадити в
Російській імперії метричну систему. З
1899 р. вона застосовувалася в країні
факультативно, поряд зі старою росій-
ською й британською (дюймовою) сис-
темами. Таке положення гальмувало
розвиток промисловості, ускладнювало
зовнішні економічні, технічні й наукові
зв'язки. За пропозицією Д.І. Менделєє-
ва у 1894 р. було виготовлено еталон
міри довжини у вигляді тригранної
призми з ребром, рівним півсажені. На
одній з граней було нанесено аршин
(0,7112 м), на другій - ярд (0,914 м), а
на третій - метр з відповідними поділ-
ками; усього 253 лінії [2].
Центром метрології в Україні є
Український державний науково-
виробничий центр стандартизації, мет-
рології та сертифікації – правонаступник
та послідовник першої метричної уста-
нови в Києві. Історія її починається з 5
липня 1902 р., коли за ініціативою Д.І.
Менделєєва була створена повірочна Па-
латка в Києві. Історія ДП «Харківстан-
дартметрологія» починається з 1900 р.,
коли Д.І. Менделєєв заснував лаборато-
рію еталонів електричних величин і від-
діл для перевірки електричних вимірю-
вальних приладів, а вже 8 жовтня 1901 р.
Д.І.Менделєєв заснував у Харкові першу
в Україні повірочну Палатку мір і ваги. З
1902 р. повірочні Палатки з’явилися у
Києві, Катеринославі, Одесі [3; 5].
ЛИТЕРАТУРА
1. Ginak E.B. Collection of Foreign
Reference Measures and Its Role in the His-
tory of Metrology / Е. В. Ginak // XVIII In-
ternational Scientific Instrument Symposium.
Abstracts and materials. – Moscow, 1999.
2. Д.И.Менделеев и метрология:
[сб.статей / изд-во ком. стандартов мер и
измерит. приборов / ред. Арутюнова В.О.]. –
М.:Стандартгиз, 1969.– 92 с.
3. Д. И. Менделеев – основополож-
ник современной метрологии : [сб. статей /
ред. Бойцова В. В.]. – М. : Изд-во стандар-
тов, 1978. – 240 с.
4. Каменцева Е. И. Метрологические
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 77
комиссии 20-30-х годов XIX в. и их роль в
организации системы мер и поверочного
дела в России / Е. И. Каменцева // Археог-
рафический ежегодник за 1966 г. Отдель-
ный оттиск. – М., 1968. – С. 95-96.
5. Менделеев Д. И. Познание России.
Заветные мысли / Менделеев Д.И. – М. :
Эксмо, 2008. – 688 с. : ил. – (Энциклопе-
дии России).
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ ДОНБАСУ
В ДОКУМЕНТАХ ІА НБУВ ОСОБОВОГО ФОНДУ
ВЧЕНОГО-ПАЛЕОБОТАНІКА К.Й. НОВИК
Принь М.О., канд. істор. наук
(Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського)
Останнім часом зріс інтерес до
регіональної історії як у науковців, так
і у пересічних громадян. Історія окре-
мого регіону органічно вплітається в
історію всієї держави і є її не-
від’ємною частиною.
Важливим джерелом інформації з
історії регіонів є архівні та музейні
фонди наукових установ як місцевого,
так і загальнодержавного рівня.
Значний масив документів з істо-
рії промислового розвитку Донбасу в
XVIII–ХІХ ст. зберігається в архівах
Російської Федерації – в Російському
державному архіві давніх актів, Дер-
жавному архіві Російської Федерації,
Російському державному історичному
архіві, Російському державному архіві
військово-морського флоту та ін.
Через бюрократичні складнощі,
які виникають при доступі до докуме-
нтів російських архівів, дослідники
намагаються якомога повніше викори-
стовувати документи архівних уста-
нов України, таких як Центральний
державний історичний архів України,
державні обласні архіви. Але, нажаль,
значна частина архівного фонду обла-
сних архівів сходу України постраж-
дала під час Великої вітчизняної вій-
ни, а в теперішній період доступ до
архівних фондів обмежений.
Одним із вагомих джерел висвіт-
лення історії науки і техніки є архіви
наукових установ НАН України та
особові фонди видатних вчених Укра-
їни, що знаходяться на збереженні у
Інституті архівознавства Національної
бібліотеки імені В.І. Вернадського
НАН України.
В Інституті архівознавства НБУВ
перебуває на збереженні понад 400 осо-
бових фондів членів-кореспондентів,
академіків та окремих науковців НАН
України. Кожен з фондоутворювачів
був відомим науковцем у своїй сфері
досліджень як у колишньому СРСР, так
і за кордоном – у країнах Західної Євро-
пи, Північної Америки, Австралії, Азії
тощо. Особові архівні фонди українсь-
ких вчених містять значну кількість ін-
формації, яка може зацікавити дослід-
ників різних галузей знань, здебільшого
істориків науки й техніки.
Ця наукова розвідка присвячена
характеристиці низки фотодокументів
у фонді № 5 К. Й. Новик.
Фонд "Новик К. Й. – палеобота-
нік, член-кореспондент АН УРСР",
сформований з особистих документів
видатної української вченої-
палеоботаніка. У сфері її наукових ін-
тересів було вивчення й дослідження
викопних рослин, стратиграфії кам'я-
новугільних відкладень Європейської
частини Євразійського континенту,
зокрема Донецького басейну, та істо-
рія геологічної науки.
Дослідників історії науки та тех-
ніки приверне увагу у цьому фонді
|