Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона
Уряд СРСР займався удосконаленням форм керування промисловістю. Розробки Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона впроваджувалися по постановам уряду країни. 55 років тому ІЕЗ ім. Є.О. Патона був затверджений Головною організацією СРСР по зварюванню з дорученням: координувати роботу підприємств,...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2015
|
Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131014 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона / О.М. Корнієнко // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 4. — С. 8-14. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-131014 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1310142018-03-11T03:02:42Z Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Корнієнко, О.М. Історія галузей і підприємств Уряд СРСР займався удосконаленням форм керування промисловістю. Розробки Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона впроваджувалися по постановам уряду країни. 55 років тому ІЕЗ ім. Є.О. Патона був затверджений Головною організацією СРСР по зварюванню з дорученням: координувати роботу підприємств, науково-дослідних і конструкторських установ, а також здійснювати інші заходи, пов'язані з розвитком зварювальної техніки. Під головуванням Б.Є. Патона було створено Наукову раду. Правительство СССР занималось совершенствованием форм управления промышленностью. Разработки Института электросварки им. Е.О.Патона внедрялись по постановлениям правительства страны. 55 лет назад ИЭС им. Е.О.Патона был утвержден Главной организацией СССР по сварке, ему поручалось: координировать работу предприятий, научно-исследовательских и конструкторских учреждений, а также осуществлять другие мероприятия, связанные с развитием сварочной техники. Под председательством Б.Е.Патона был создан Научный совет. The Soviet government was engaged in improving form of management industry. Development of Paton Electric welding institute regulations introduced by the government. 55 years ago Paton Electric welding institute was approved by the main organization of the USSR on welding instructions, coordinate the work of enterprises, research and development institutions, and conduct other activities related to the development of welding equipment. Under the chairmanship of Boris Paton was established Scientific Council. 2015 Article Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона / О.М. Корнієнко // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 4. — С. 8-14. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131014 621.791(092) + 623.438.3.002 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств |
spellingShingle |
Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств Корнієнко, О.М. Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Питання історії науки і техніки |
description |
Уряд СРСР займався удосконаленням форм керування промисловістю. Розробки Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона впроваджувалися по постановам уряду країни. 55 років тому ІЕЗ ім. Є.О. Патона був затверджений Головною організацією СРСР по зварюванню з дорученням: координувати роботу підприємств, науково-дослідних і конструкторських установ, а також здійснювати інші заходи, пов'язані з розвитком зварювальної техніки. Під головуванням Б.Є. Патона було створено Наукову раду. |
format |
Article |
author |
Корнієнко, О.М. |
author_facet |
Корнієнко, О.М. |
author_sort |
Корнієнко, О.М. |
title |
Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона |
title_short |
Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона |
title_full |
Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона |
title_fullStr |
Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона |
title_full_unstemmed |
Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона |
title_sort |
керування розвитком зварювального виробництва за участю інституту електрозварювання ім. є.о. патона |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Історія галузей і підприємств |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131014 |
citation_txt |
Керування розвитком зварювального виробництва за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона / О.М. Корнієнко // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 4. — С. 8-14. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
series |
Питання історії науки і техніки |
work_keys_str_mv |
AT korníênkoom keruvannârozvitkomzvarûvalʹnogovirobnictvazaučastûínstitutuelektrozvarûvannâímêopatona |
first_indexed |
2025-07-09T14:38:21Z |
last_indexed |
2025-07-09T14:38:21Z |
_version_ |
1837180554109255680 |
fulltext |
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 8
УДК621.791(092) + 623.438.3.002
КЕРУВАННЯ РОЗВИТКОМ ЗВАРЮВАЛЬНОГО ВИРБНИЦТВА
ЗА УЧАСТЮ ІНСТИТУТУ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ ім. Є.О. ПАТОНА
Корнієнко О.М., канд. техн. наук, д-р істор. наук
(Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона)
Уряд СРСР займався удосконаленням форм керування промисловістю. Розробки Ін-
ституту електрозварювання ім. Є.О. Патона впроваджувалися по постановам уряду кра-
їни. 55 років тому ІЕЗ ім. Є.О. Патона був затверджений Головною організацією СРСР по
зварюванню з дорученням: координувати роботу підприємств, науково-дослідних і конс-
трукторських установ, а також здійснювати інші заходи, пов'язані з розвитком зварюва-
льної техніки. Під головуванням Б.Є. Патона було створено Наукову раду.
Ключові слова: історія техніки, промисловість СРСР, зварювальне виробницт-
во, управління виробництвом, постанова Ради Міністрів СРСР, виставка досягнень
народного господарства СРСР, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона
У 1929 р. російський і радянсь-
кий мостобудівник академік Всеукра-
їнської академії наук (ВУАН, тепер –
Національна академія наук України)
Є.О. Патон перейнявся ідеєю застосу-
вати при будівництві мостів замість
клепки - зварювання. У першому -
третьому десятиліттях ХХ століття
зварювання металів виконувалася
вручну і застосовувалася в основному
для ремонту та виготовлення констру-
кцій, що не зазнають динамічних на-
вантажень. У СРСР, США, Великій
Британії, Франції та ряді інших країн
розгорталися наукові дослідження, ро-
зширювалося впровадження у проми-
слове виробництво [1, 2].
Потреба в прогресивних техноло-
гіях зварювання в СРСР посилилася з
курсом на індустріалізацію країни.
Керівництвом країни були прийняті
постанови про створення Всесоюзного
автогенного комітету, матеріально-
технічної бази виробництва зварюва-
льного устаткування і матеріалів та ін.
[3]. Є.О. Патон, встановивши, що нау-
кових основ розрахунку зварних конс-
трукцій ще немає, вирішив сам зайня-
тися проблемами зварювання. Ні в
СРСР, ні за кордоном не було установ,
які змогли б об'єднати і вирішити весь
комплекс проблем, що виникають на
шляху подальшого розвитку нових
методів сполучення.
2 травня 1929 р за пропозицією
Є.О. Патона президія ВУАН приймає
рішення про створення електрозварю-
вальної лабораторії [4]. Вчений-
мостобудівник вперше у світі розробив
комплексну програму розвитку зварю-
вання. Обсяг планових науково-
дослідних і виробничих замовних робіт
швидко розширювався. Діяльність Є.О.
Патона «працювала» на престиж ака-
демії – керівництво країни чекало від
вчених вагомого внеску в економічний
розвиток. 3 січня 1934р. Радою народ-
них комісарів УРСР було прийнято рі-
шення про створення Інституту елект-
розварювання (ІЕЗ) – першої в світі
спеціалізованої науково-дослідної
конструкторської організації в галузі
зварювального виробництва [5]. Дире-
ктором і науковим керівником інститу-
ту був призначений Є.О. Патон. В ін-
ституті організовані відділи: науково-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 9
дослідний, зварювального обладнання,
зварних конструкцій, виробнича база.
21 березня 1936 р. вийшов наказ
Народного комісара важкої промисло-
вості №485 «Про розвиток застосу-
вання зварювання в паровозобудуван-
ні», який відкривав широку дорогу
зварюванню в найбільш складній на
той час галузі машинобудування. На-
каз по Народному комісаріату важкої
промисловості №869 від 23 травня
1936р. «Про розвиток автоматичного
зварювання», в якому, крім іншого,
відзначалися «успіхи Інституту елект-
розварювання Академії наук УРСР»,
були намічені заходи щодо розвитку
зварювального виробництва [6].
Розробка нової техніки, по мож-
ливості більш високого рівня, ніж за-
кордонні прототипи, була в центрі
особливої уваги керівництва країни і
всіляко підтримувалася. 8 травня 1935
р., виступаючи перед випускниками
МММІ ім. М.Е. Баумана, «тов. Ор-
джонікідзе заявив, що машина, яка є
сьогодні досягненням, завтра може
бути причиною нашого відставання,
якщо ми не будемо працювати над її
вдосконаленням. Ця заява є бойовою
програмою роботи нашої промислово-
сті. Техніка, технічні досягнення по-
винні розвиватися безперервно, над
цим завданням вчені повинні працю-
вати в першу чергу» [7, с.5].
До початку 1939 р. в ІЕЗ була
створена вітчизняна технологія автома-
тичного дугового зварювання під шаром
флюсу конструкційних сталей. Швид-
кість автоматичного зварювання пере-
вищувала в 10 разів швидкість зварю-
вання ручників-стахановців при стабі-
льно високій якості шва [8]. Є.О. Патон
продемонстрував нову технологію пер-
шому секретареві ЦК компартії України
Н.С. Хрущову, той негайно доповів про
видатного досягненні «підшефних»
українських академіків до Москви [9].
20 грудня 1940 р. ЦК ВКП (б) і
Раднарком СРСР видали постанову про
впровадження швидкісного зварюван-
ня на двадцяти найбільших заводах
країни. Є.О.Патон призначався Держа-
вним Радником з машинобудування,
йому доручалося керувати виконанням
цієї постанови із збереженням керівни-
цтва Інститутом електрозварювання.
На нього поклали обов'язки начальника
відділу зварювання Центрального нау-
ково-дослідного інституту технології
машинобудування [1].
На початку липня 1941 р. у зв'язку
з нападом Німеччини та її сателітів РНК
СРСР і Політбюро ЦК ВКП(б) прийняв
постанову «Про виробництво броні і та-
нків КВ» і «Про збільшення випуску та-
нків, артилерійських тягачів і танкових
дизелів на III-IV квартали 1941 р.» [10 ].
У лютому 1941 р. на XVIII Всесоюзній
конференції ВКП(б) було прийнято
«Рішення про збільшення випуску обо-
ронної продукції». 9 червня 1941 р. була
опублікована розгорнута програма пе-
ребудови економіки країни на воєнний
лад [10]. ІЕЗ за пропозицією Є.О. Пато-
на був евакуйований на Урал, в Нижній
Тагіл і розміщений на території "Урал-
вагонзавода» [11]. Незабаром в Нижній
Тагіл прибуло 600 вагонів з обладнан-
ням та фахівцями Харківського заводу
№ 183 – Харківського паровозобудівно-
го заводу. У конструкторському бюро
останнього в кінці 1930-х років був
створений середній танк Т-34, а в цехах
було налагоджено його виробництво.
Був сформований Уральський танковий
завод (УТЗ) і в найкоротші терміни роз-
горнуто виробництво танків. Корпусні
цеху Уральського танкового, Сормовсь-
кого, Челябінського та інших танкових
заводів країни були завалені броньови-
ми плитами – не вистачало висококва-
ліфікованих зварювальників-ручників.
Бронекорпуси як в СРСР, так і в США,
Німеччині та інших країнах з'єднували
багатошаровими швами ручного дуго-
вого зварюванням.
6 листопада 1941р. І.В. Сталін на
засіданні Московської Ради депутатів
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 10
трудящих, оцінюючи ситуацію, що
склалася на початку війни, зокрема за-
значив: «Інша причина тимчасових не-
вдач нашої армії полягає в нестачі у нас
танків і почасти авіації ... Наші танки за
якістю перевершують німецькі танки ...
Але танків у нас все ж у кілька разів ме-
нше, ніж у німців, ... німці виробляють
значно більше танків, бо вони мають
тепер у своєму розпорядженні не тільки
свою танкову промисловість, але й про-
мисловість Чехословаччини, Бельгії,
Голландії, Франції» [11, с.76].
У нижньому Тагілі в результаті
наполегливої праці бригада технологів
ІЕЗ і УТЗ, створеному на базі Харків-
ського танкового заводу № 183, до по-
чатку 1942 р. розробила технологію
швидкісного автоматичного зварю-
вання броньових сталей [12]. Продук-
тивність автоматичного зварювання
виявилася в 10 разів вище, ніж ручного
зварювання. Зварювальними автомата-
ми могли управляти учні ремісничих
училищ. Тільки на Уральському танко-
вому заводі було вивільнено 250 зва-
рювальників. У лютому 1942 року нар-
ком танкової промисловості В.О. Ма-
лишев видав наказ про впровадження
автоматичного зварювання в промис-
ловість. До кінця 1943 р. ІЕЗ встановив
на заводах танкопрому 50 апаратів для
автоматичного зварювання. Щорічний
випуск важких і середніх танків, і са-
мохідних гармат на заводах країни до-
сяг 30000 [13]. Всього за роки війни в
Радянському Союзі було випущено
102857 танків і САУ. Автоматами зва-
рили 4000000 метрів шва, було зеконо-
млено 5000000 кіловат-годин електро-
енергії [22]. «До самого кінця війни в
країнах Європи не спромоглися розро-
бити автоматичне зварювання танкової
броні, а в США така технологія з'яви-
лася тільки в 1944 році» [13].
У травні 1944 року ІЕЗ повернув-
ся до Києва. Конверсія високоефекти-
вної «військової» технології – автома-
тичного зварювання під флюсом для
«громадського» застосування стала
основним завданням інституту. Є.О.
Патон зосереджує зусилля колективу
на вирішенні проблем відновлення і
розвитку народного господарства кра-
їни. До кінця 1944 р. автоматичне зва-
рювання під флюсом було впровадже-
но на 12 великих підприємствах Укра-
їни. 9 червня 1947 р. Рада Міністрів
СРСР прийняла постанову «Про роз-
ширення застосування в промисловос-
ті автоматичного електрозварювання
під шаром флюсу». У найближчі пів-
тора року потрібно було впровадити
670 зварювальних автоматів на 111 за-
водах країни. Були виділені необхідні
фонди, заплановано відкриття нових
зварювальних кафедр у вузах, курсів
підготовки робітників. ІЕЗ ім. Є.О.
Патона доручалося науковий та орга-
нізаційний супровід всіх зварюваль-
них робіт в країні [14].
В умовах економічної та інфор-
маційної блокади холодної війни ра-
дянські зварювальники змогли вперше
в світі створити нові високопродуктив-
ні технології та вирішити організаційні
завдання відбудови промисловості. В
цей же час створюються нові індустрі-
альні способи зварювання труб магіст-
ральних трубопроводів, негабаритних
резервуарів, доменних комплексів. До
середини 1950-х років в Україні була
відновлена гірничо-металургійна та
паливо-енергетична промисловість
[15]. Обсяг виробництва зварних конс-
трукцій в Радянському Союзі в 1958 р.
становив 5,9 млн. т. Тільки в 1946-1958
рр. впровадження автоматичного зва-
рювання дозволило вивільнити для ін-
ших галузей виробництва понад 30 тис.
висококваліфікованих робітників. За
темпами розвитку, рівню розробок і
масштабами застосування дугового ав-
томатичного і напівавтоматичного зва-
рювання під флюсом Радянський Союз
випередив інші країни.
У 1953 році ІЕЗ ім. Е.О. Патона
очолив Борис Євгенович Патон.
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 11
У 1958 р Постановою ЦК КПСC і
Ради Міністрів СРСР інститут був ви-
значений Головною організацією по
зварюванню в країні. Йому доручало-
ся: координувати роботу підприємств,
науково-дослідних і конструкторських
установ в галузі зварювання, організо-
вувати впровадження нових економі-
чних технологій зварювання і зварних
конструкцій, а також здійснювати ін-
ші заходи, пов'язані з розвитком зва-
рювальної техніки в СРСР [16]. 23-24
лютого 1959 р. відбулося перше засі-
дання Ради з координації науково-
дослідних робіт у галузі зварювання,
до складу якого увійшли 85 провідних
фахівців у галузі зварювальної науки і
техніки, зварювального виробництва,
організовано 15 комісій з окремим на-
прямком. У наступні роки права та
обов'язки Головної організації уточ-
нювалися, додавалися нові.
Червневий Пленум ЦК КПРС
1959 р. намітив створення спеціалізо-
ваних зварювальних заводів в різних
регіонах країни [15].
12 липня 1960 р. в Москві від-
крилася виставка «Впровадження пе-
редової зварювальної техніки в народ-
не господарство СРСР». На ВДНГ у
павільйоні «Машинобудування» та
прилеглій території на площі понад 6
тис. кв. метрів розмістилося більше
тисячі експонатів. За масштабами де-
монстрації розвитку зварювального
виробництва в окремій країні експо-
зиція не мала собі рівних у світі. Екс-
понати переконливо доводили, що за
15 років в умовах економічної та ін-
формаційної блокади в СРСР вперше
в світі були створені новітні техноло-
гічні процеси, обладнання, раціональ-
ні зварні конструкції, організована ав-
томатизація складально-
зварювальних, наплавочних та інших
робіт. Незабаром десятки провідних
Західноєвропейських компаній, фірм
США, Японії звернулися з проханням
щодо продажу обладнання, ліцензій і
«ноу-хау». Оригінальні технології і
конструктивні рішення, знайдені і
розроблені в Радянському Союзі, по-
служили основою для створення тех-
ніки нового покоління.
13 липня 1960 р. на пленумі ЦК
КПРС з доповіддю «Зварювання, його
значення в промисловості та будівництві
і перспективи подальшого розвитку» ви-
ступив Б.Є. Патон [17]. У 1961 р. в СРСР
було запроваджено державне планування
найважливіших науково-дослідних і до-
слідно-конструкторських робіт і введена
державна статистична звітність по зва-
рюванню. Цю роботу очолював Держав-
ний комітет з науки і техніки СРСР
(ДКНТ). У 1963 р. в ГКНТ було створено
Наукову раду з проблеми «Нові процеси
зварювання і зварні конструкції» під го-
ловуванням Б.Є. Патона. Було сформо-
вано робоче бюро.
Наукова та Координаційна ради в
роботі спиралися на діяльність секцій,
які об'єднували провідних спеціалістів
країни в галузі зварювальної науки,
техніки і виробництва, у тому числі
головних зварників великих підпри-
ємств. За безпосередньої участі ІЕЗ ім.
Е.О. Патона Координаційна і Наукова
ради здійснювали систематичний кон-
троль за ходом виконання завдань нау-
ково-технічної програми «Розробити
нові способи зварювання металів,
сплавів та інших матеріалів», що пе-
редбачала виконання близько 280 ком-
плексних тем. Наукова та Координа-
ційна ради підтримували ділові зв'язки
з більш ніж 600 організаціями країни.
Уже в перший рік були підготов-
лені десятки документів для директи-
вних органів СРСР. Вони були вико-
ристані Радою Міністрів СРСР при
складанні плану розвитку народного
господарства на 20 років; встановлен-
ні звітності по зварювальному вироб-
ництву; розроблені постанови про під-
готовку фахівців та ін. На щорічній
Об'єднаній сесії Наукової та Коорди-
наційної рад заслуховувалися доповіді
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 12
по найважливіших напрямках зварю-
вальної науки і техніки, суміжних і
споріднених технологій, затверджува-
вся план найважливіших науково-
дослідних, проектно-конструктор-
ських і технологічних робіт. Величез-
не значення для розвитку зварюваль-
ного виробництва мали загальносоюз-
ні, республіканські і регіональні кон-
ференції та наради зі зварювання, що
їх проводила Координаційна рада спі-
льно з міністерствами, відомствами та
підприємствами країни. Одним з ос-
новних завдань діяльності Координа-
ційної ради стало надання технічної
допомоги промисловості [15, 18].
Рада Міністрів СРСР неоднора-
зово видавала постанови з розвитку та
впровадження досягнень зварювання і
споріднених технологій. Діяльність
Координаційної ради по зварюванню,
Наукової ради ГКНТ СРСР з пробле-
ми «Нові процеси зварювання і зварні
конструкції» сприяла планомірному,
збалансованому і комплексному роз-
витку зварювальної науки, техніки і
зварювального виробництва, широко-
масштабного впровадження прогреси-
вних технологій в економіку всіх регі-
онів Союзу РСР. Обсяг виробництва
зварних конструкцій в СРСР в 1958 р.
становив 26,5 млн. т, а в 1989 р. досяг
80 млн. т, випуск зварювального устат-
кування за цей період збільшився з 82
тис. одиниць до 342 тис. одиниць, а об-
сяг наплавочних робіт зріс майже в чо-
тири рази. Рівень механізації та авто-
матизації зварювальних та наплавних
робіт в 1989 р. перевищив 60% [19].
Одним з факторів, що забезпечи-
ли успішну діяльність ІЕЗ, а за тим і
роботу організацій, вузів, заводів у
складі Координаційної ради СРСР і
країн РЕВ, слід вважати раціонально
обґрунтоване програмно-цільове пла-
нування і системно-цільову організа-
цію колективної діяльності по вирі-
шенню основних актуальних проблем
зварювального виробництва за єдиним
стратегічним задумом і системно уз-
годженими взаємопов'язаними про-
грамами. ІЕЗ ім. Є.О. Патона як орга-
нізатор і керівник цієї діяльності, кон-
тролював і пропонував оригінальні
ефективні рішення проблем та ідеї, що
працюють на випередження.
Так само була організована робо-
та з вирішення проблем виробництва
високоякісних матеріалів. Б.Є. Патон
як керівник Комісії Академії наук
СРСР організував комплексну роботу
багатьох спеціалізованих організацій.
Більш того, саме в ІЕЗ за пропозицією
Б.Є. Патона під його науковим керів-
ництвом вперше в світі було створено
обладнання і технології виробництва
високоякісних металів і сплавів з ке-
рованими наперед визначеними влас-
тивостями. Головними чинниками
швидкого і успішного просування
створення були: 1) науковий доробок,
практичний досвід створення в ІЕЗ
нових зварювальних та споріднених
технологій; 2) достатня простота
конструкції печей; 3) велика подіб-
ність з технологіями традиційної еле-
ктрометалургії; 4) доступність вихід-
них матеріалів та ін. Вже в середині
1950-х років почала формуватися нова
галузь виробництва високоякісного
металу – спеціальна електрометалур-
гія. Завдяки цьому новому напрямку
діяльності ІЕЗ ім. Є.О. Патона потріб-
ний метал отримали авіаракетобуду-
вання, ядерна енергетика, суднобуду-
вання та інші галузі, вироби яких пра-
цюють в екстремальних умовах, висо-
ких навантаженнях, перепадах темпе-
ратур, в агресивних середовищах.
Висновки:
1. Керівництво СРСР починаючи
з середині 1920-х років займалося
удосконаленням форм керування про-
мисловістю, зокрема, неодноразово
приймало постанови, що були направ-
лені на розвитку зварювального виро-
бництва. Вказувалося, що технічні до-
сягнення повинні розвиватися безпе-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 13
рервно, над цим завданням вчені по-
винні працювати в першу чергу.
2. 2 травня 1929 р. за пропозиці-
єю академіка Є.О. Патона в складі
ВУАН створено Лабораторію електро-
зварювання. Вчений-мостобудівник
вперше у світі розробив комплексну
програму розвитку зварювального ви-
робництва. Обсяг планових науково-
дослідних і виробничих замовних ро-
біт швидко розширювався.
3. 3 січня 1934 р. Радою Народних
Комісарів УРСР прийнято рішення про
створення Інституту електрозварювання
(ІЕЗ) – першої в світі спеціалізованою
науково-дослідною конструкторської
організації в галузі технологій з’єд-
нання, затвердив директором і науковим
керівником інституту Є.О. Патона.
4. У 1936 р. вийшли накази Народ-
ного комісара важкої промисловості про
застосуванні зварюванні в машинобуду-
ванні, про розвиток автоматичного зва-
рювання, в якому, крім іншого, відзна-
чалися успіхи Інституту електрозварю-
вання Академії наук УРСР.
5. 20 грудня 1940р. ЦК ВКП (б) і
Раднарком СРСР видали постанову
про впровадження розробленого під
орудою Є.О.Патона автоматичного
дугового зварювання на двадцяти
найбільших заводах країни.
Є.О.Патону доручалося керувати ви-
конання цієї постанови.
6. 9 червня 1947 р. Рада Міністрів
СРСР прийняла постанову «Про розши-
рення застосування в промисловості ав-
томатичного електрозварювання під
шаром флюсу». У найближчі півтора
року потрібно було впровадити 670 зва-
рювальних автоматів на 111 заводах
країни; ІЕЗ ім. Є.О. Патона доручався
науковий та організаційний супровід
всіх зварювальних робіт в країні.
7. У 1958 р. Постановою ЦК КПСC
і Ради Міністрів СРСР інститут був ви-
значений Головною організацією по
зварюванню в країні. Йому доручалося:
координувати роботу підприємств, нау-
ково-дослідних і конструкторських
установ в галузі зварювання, організо-
вувати впровадження нових економіч-
них технологій зварювання і зварних
конструкцій, а також здійснювати інші
заходи, пов'язані з розвитком зварюва-
льної техніки в СРСР.
8. У 1961 р. в СРСР було вве-
дено державне планування найваж-
ливіших науково-дослідних і дослі-
дно-конструкторських робіт і вве-
дена державна статистична звіт-
ність по зварюванню. Цю роботу
очолював Державний комітет з нау-
ки і техніки СРСР (ДКНТ), де було
створено Наукову раду під голову-
ванням Б.Є. Патона.
ЛІТЕРАТУРА
1. Чеканов А.А. Евгений Оскаро-
вич Патон. – Киев : Наук, думка, 1979.
2. Корниенко А.Н. История свар-
ки. XV – середина XX вв. – Киев:
«Феникс», 2004. – 212с.
3. Постановление Президиума
Высшего совета народного хозяйства
СССР №37 от 17 января 1931 г. // Ав-
тогенное дело. – 1931. – №2. – С. 4.
4. Центральний науковий архів
НАН України, ф 1, оп. 1, д. 350, л 66.
5. Оноприенко В.И., Кистерская
Л.Д., Севбо П.И. Евгений Оскарович
Патон.– Киев: Наук. думка, 1988.– 240 с.
6. Патон Е.О. Современное поло-
жение автоматической сварки в СССР,
Автогенный работник.– 1937 – № 1.
7. Рабинович И.Я. Проблемы на-
учно-исследовательскй работы и ли-
тературы по сварке// Автогенное дело.
– 1936. – №2. – С.4-7.
8. Патон Е.О. Автоматическая
сварка – Голым электродом под слоем
флюса. – Харьков, 1940. – 32 с.
9. Патон Е.О. Воспоминания. – К.:
Гослитиздат Украины, 1955.
10. История второй мировой
войны. 1939-1945. М.; Воениздат,
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 14
1974. – Т.3. –455с.
11. Сталин И.В. Cочинения. – Т.
15. – М.: Издательство “Писатель”,
1997. С. 71–83.
12. Патон Е.О. Скоростная авто-
матическая сварка под слоем флюса. 3-е
изд. – М.; Л.: Машгиз, 1942. – 110 с.
13. Патон Б.Е. Развитие автома-
тической электросварки под флюсом
за годы войны. – Электричество. –
1945. – № 3. – с. 3-5.
14. Симонов Н.С. Военно-
промышленный комплекс СССР в
1920-1950 годы: темпы экономическо-
го развития, структура, организация
производства и управления. – М.: ,
1996. -753с.
15. Сварка в СССР. Том 1. Сва-
рочное производство. – М.: Наука,
1981. – 493 с.
16.Чеканов А.А. История автома-
тической электросварки. — М.: Изд–
во АН СССР, 1963. — 159 с.
17. Патон Б.Е Современная сва-
рочная техника. Киев – Москва: Маш-
гиз. –1957. – 100 с.
18. Патон Б.Е. Наука техника про-
гресс. / Отв. ред. акад. Г.А. Николаев :
Изд-во «Наука». – М.: 1987. – 413 с.
19. Народное хозяйство СССР
в 1989 г.; Статистический ежегод-
ник (ЦСУ СССР). – М.: Статистика,
1990. – 651с.
Корниенко А.М. Управление развитием сварочного производства с участи-
ем Института электросварки им. Е.О. Патона. Правительство СССР занималось
совершенствованием форм управления промышленностью. Разработки Института
электросварки им. Е.О.Патона внедрялись по постановлениям правительства стра-
ны. 55 лет назад ИЭС им. Е.О.Патона был утвержден Главной организацией СССР
по сварке, ему поручалось: координировать работу предприятий, научно-
исследовательских и конструкторских учреждений, а также осуществлять другие
мероприятия, связанные с развитием сварочной техники. Под председательством
Б.Е.Патона был создан Научный совет.
Ключевые слова: история техники, промышленность СССР, сварочное произ-
водство, управление производством, постановление Совета Министров СССР, выс-
тавка достижений народного хозяйства СССР, Институт электросварки им.
Е.О.Патона
Kornienko A.M. Management of welding production development with participa-
tion of Paton Electric welding institute. The Soviet government was engaged in improv-
ing form of management industry. Development of Paton Electric welding institute regula-
tions introduced by the government. 55 years ago Paton Electric welding institute was ap-
proved by the main organization of the USSR on welding instructions, coordinate the work
of enterprises, research and development institutions, and conduct other activities related
to the development of welding equipment. Under the chairmanship of Boris Paton was es-
tablished Scientific Council.
Keywords: history of technology, industry USSR, welding production, production
management, the resolution of the Council of Ministers, the exhibition of achievements of
the USSR, Paton Electric Welding institute
|