Київський Шліссельбург

Київський Шліссельбург

Київська фортеця – одна з найбільших в Європі. Однак вона ніколи не використовувалась за призначенням. Проте багато її споруд тісно пов’язані з історією громадянських визвольних рухів в Україні, а деякі з них використовувались у каральній політиці самодержавства....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2016
1. Verfasser: Новікова-Вигран, О.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2016
Schriftenreihe:Питання історії науки і техніки
Schlagworte:
Пам’ятки історії та культури
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131077
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Київський Шліссельбург / О.С. Новікова-Вигран // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 3. — С. 70-74. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-131077
record_format dspace
spelling irk-123456789-1310772018-03-13T03:02:53Z Київський Шліссельбург Новікова-Вигран, О.С. Пам’ятки історії та культури Київська фортеця – одна з найбільших в Європі. Однак вона ніколи не використовувалась за призначенням. Проте багато її споруд тісно пов’язані з історією громадянських визвольних рухів в Україні, а деякі з них використовувались у каральній політиці самодержавства. Киевская крепость – одна из крупнейших в Европе. Однако она никогда не использовалась по назначению. В то же время многие из ее сооружений тесно связаны с историей гражданских освободительных движений в Украине, а некоторые из них использовались в карательной политике самодержавия. Kyiv fortress – one of the largest in Europe. However, it was never used for its intended purpose. At the same time, many of its structures are closely connected with the history of civil liberation movement in Ukraine, and some of them were used in a punitive policy of the autocracy. 2016 Article Київський Шліссельбург / О.С. Новікова-Вигран // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 3. — С. 70-74. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131077 94:355.7 (477) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Пам’ятки історії та культури
Пам’ятки історії та культури
spellingShingle Пам’ятки історії та культури
Пам’ятки історії та культури
Новікова-Вигран, О.С.
Київський Шліссельбург
Питання історії науки і техніки
description Київська фортеця – одна з найбільших в Європі. Однак вона ніколи не використовувалась за призначенням. Проте багато її споруд тісно пов’язані з історією громадянських визвольних рухів в Україні, а деякі з них використовувались у каральній політиці самодержавства.
format Article
author Новікова-Вигран, О.С.
author_facet Новікова-Вигран, О.С.
author_sort Новікова-Вигран, О.С.
title Київський Шліссельбург
title_short Київський Шліссельбург
title_full Київський Шліссельбург
title_fullStr Київський Шліссельбург
title_full_unstemmed Київський Шліссельбург
title_sort київський шліссельбург
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2016
topic_facet Пам’ятки історії та культури
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131077
citation_txt Київський Шліссельбург / О.С. Новікова-Вигран // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 3. — С. 70-74. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv AT novíkovavigranos kiívsʹkijšlísselʹburg
first_indexed 2025-07-09T14:44:19Z
last_indexed 2025-07-09T14:44:19Z
_version_ 1837180922914406400
fulltext ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2016 70 т України "Київський політехнічний ін-т", Державний політехнічний му- зей, Музей історії КПІ. - К. : [Політех- ніка], 2007. - 91 с. 17. Путівник по музею: Івано- Франківський національний технічний університет нафти і газу. – Івано- Франківськ, 2007. – 16 с. 18. Університетські музеї: євро- пейський досвід та українська практи- ка : матеріали конференції (Київ, 6-7 жовтня 2011 р.) – Ніжин, 2012. – 418 с. 19. Humphrey P.S. University natu- ral history museums systems / P.S. Humphrey // Curator. – 1992. – Volume 35. – P. 49-70. 20. Lourenco M. Between two worlds: the distinct nature and contem- porary signifi cance of university muse- ums and collections in Europe : PhD thesis / Marta C. Lourenco. – Conserva- toire National des Arts et Metiers, Paris, 2005. – 405 p. Муравская С.В. Некоторые аспекты функционирования музеев учреждений высшего образования. Статья является попыткой охарактеризовать кадровые проблемы жизнедеятельности музеев учреждений высшего образования, в частно- сти классификацию должностей, особенности подчинения и график работы, на ос- нове анализа эмпирического материала, полученного в ходе исследовательских визи- тов в музеи 7 областей Западной Украины. Ключевые слова: музей, университет, учреждение высшего образования, должность, график, подчинения. Muravska Svetlana. Some aspects of activity of museums of higher educational es- tablishments (on the Western Ukraine example). The article is an attempt analyzing em- pirical data obtained during research visits to museums of higher educational establish- ments in 7 Western Ukrainian regions, to define the problems of their staff, including work classification, schedule and submission. Keywords: museum, university, higher educational establishment, position, schedule, subordination. УДК 94:355.7 (477) КИЇВСЬКИЙ ШЛІССЕЛЬБУРГ Новікова-Вигран О.С. (Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця») Новікоів-Вигран О.С. Київський Шліссельбург. Київська фортеця – одна з найбільших в Європі. Однак вона ніколи не використовувалась за призначенням. Проте багато її споруд тісно пов’язані з історією громадянських визвольних рухів в Україні, а деякі з них використовувались у каральній політиці самодержавства. Ключові слова: фортеця, Госпітальне укріплення, Косий капонір, військово- політична в’язниця Багата й неповторна історія нашого міста. Зовсім не складно на якусь мить поринути вглиб віків і на повні груди вдихнути повітря минулих століть, якщо Ви, гуляючи бульваром Лесі Українки, звернете на вулицю Госпітальну. Тут неодмінно відбудеться ваша зустріч з унікальною пам’яткою фортифікації – Госпітальним укріпленням Київської фортеці – однієї з найбільших фортець Європи. Госпіта- льне укріплення зведене в 1836-1849 рр. Під’їзд до Головної брами захищала Пі- внічна напівбашта. З протилежного бо- ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2016 71 ку було влаштовано рів і обладнано мур з трьома брамами та рухомим мостом. З трьох сторін Госпітальне укріплення за- хищали рови та могутні земляні вали висотою 12–15 м з ескарповою стіною. На головному валу були встановлені га- рмати різного калібру. Характерною особливістю цього укріплення було ви- користання капонірів – кам’яних спо- руд, призначених для гарматного об- стрілу ровів. Це укріплення було побу- доване навколо військового госпіталю, тому й отримало назву Госпітальне. Сам госпіталь було побудовано в 1755 р. У ньому в свій час працювали М.Булгаков, М.Пирогов та багато ін- ших видатних лікарів. Авторами Гос- пітального укріплення були німецькі інженери Опперман і Отто Фрейман. Хоча Київська фортеця будува- лася як форпост на південному заході Росії, їй не довелося обороняти Київ. Проте багато її споруд тісно пов’язані з історією громадянських визвольних рухів в Україні, а деякі з них використовувались у каральній політиці самодержавства. Влітку 1768 р. почалося антифео- дальне повстання Правобережного се- лянства, що увійшло в історію під на- звою «Коліївщина». 27 червня 1768 р. обманом були захоплені керівники пов- стання: Максим Залізняк та Іван Гонта. Пізніше, на початку ХІХ ст., фортеця прийняла до своїх стін декабристів (со- лдат і офіцерів Чернігівського полку), що брали участь у повстанні 1825 р. Пі- вроку вони утримувались у казематах, а потім були відправлені на каторгу. У 1861 р. за участь у польських па- тріотичних демонстраціях було заареш- товано і кинуто за грати 60 студентів. 18 червня 1862 р. в одному із ка- зематів фортеці був ув’язнений член київського таємного товариства під- полковник Красовський – український революціонер-демократ, товариш Т.Г. Шевченка. Тарас Шевченко разом з заарештованими в 1847р. членами Ки- рило-Мефодіївського товариства пе- ред відправкою до Петербургу також утримувався у фортеці. Але повернемося до Госпітального укріплення. Однією з унікальних споруд Госпітального укріплення є Косий капонір. Якщо вдивитися уважніше в потужні фортечні стіни, вслухатися, то Ви розрізните залпи артилерійських гармат, які розташовувалися біля входу, почуєте постріли з-за муру, а з глибини каземату до Вас долине дзвін кайданів, стогони, крики, прокляття. Історія цього закладу дивовижна і сумна. Складова частина Госпітального укріплення Київської фортеці – Косий капонір побудований у 1844 році як оборонна споруда Госпітального укріплення в системі Нової Печерської фортеці. Являє собою напівпідземну споруду з товстими стінами з цегли і каменю з гарматними амбразурами і рушничними бійницями. У стінах роз- ташовані амбразури і бійниці для стрі- льби з гармат і рушниць. Це єдине міс- це в Європі, де насипи були відновлені в повну величину, і являють собою складну систему земляних валів висо- тою до 15 метрів і глибоких ровів. Ва- ли наскрізь прорізані потернами – дов- гими, до 40 метрів, тунелями, викладе- ними цеглою. Наземна частина Косого капоніра виходить на схили Черепано- вої гори. Для зручності ведення арти- лерійського флангового вогню Косий капонір був розташований під кутом до земляного валу фортеці, звідси і отри- мав назву «Косий». Найважливішою подією тієї епо- Меморіал пам’яті за загиблими керівниками Польського повстання ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2016 72 хи стало повстання в 1863 році в Цар- стві Польському. Воно охопило Лит- ву, частково – територію Білорусії та Правобережну Україну. І саме після Січневого (Польського) повстання Косий капонір був перетворений у військово-політичну в'язницю. Пер- шими її в'язнями стали понад 200 чо- ловік польських інсургентів – учасни- ків польського національно- визвольного повстання «За нашу і ва- шу свободу». Тюремний побут Київ- ської фортеці був значно легшим, ніж у Царстві Польському: тим в’язням, що не відносилися до «першої катего- рії злочинців», тобто не були коман- дирами загонів, членами повстансько- го штабу, дозволялося отримувати пе- редачі, а також вони мали право на щоденні прогулянки. Тут тримали, пе- реважно, військових арештантів – со- лдатів та офіцерів. Як виняток, сюди переправляли з Лук’янівської в’язниці «на виправлен- ня», а частіше – на страту й цивільних арештантів, проте не більше 6 чоловік. Щоб не перевищувати визначеної кі- лькості, цивільні арештанти у Косому капонірі перебували недовго. Режим Косого капоніру був поді- бний до Шлісельбурзького. Вночі зло- вісні камери у підземеллі. Світло про- сякало зверху, через віконце у стелі. Цар і Бог в’язниці – комендант форте- ці – Медер відряджав до гауптвахти вартового офіцера лише за те, що він давав політичному в’язневі папір, щоб написати прохання. За клаптик папе- ру, знайденого в камері, саджали на 30 днів до карцеру. Кілька книг, що ви- падково потрапляли до камери, в’язні зберігали як коштовну річ, читали і перечитували безліч разів. З Косого капоніру, як і з Шлісе- льбурзької в’язниці, не виходили, а виносили. Проте було кілька щасли- вих випадків, коли з Косого капоніру цивільні арештанти виходили живі, щоправда, на каторгу. Саме за це Ко- сий капонір і набув слави самої стра- шної в’язниці південного заходу Росії, від чого в народі його стали називати «Київським Шліссельбургом». На території Київської фортеці бу- ли розстріляні п'ять керівників польсь- ких повстанських загонів: Адам Зелин- ський, Владислав Тадеуш Раковський, Платон Крижанівський, Ромуальд Оль- шанський, Адам Дружбацький. У січні 2015 р. завдяки плідній співпраці науковців Національного іс- торико-архітектурного музею «Київсь- ка фортеця» та фонду «Свобода і Де- мократія» (м. Варшава) в потерні Косо- го капоніру були встановлені пам’ятні меморіальні дошки двома мовами: українською та польською, на яких ви- карбовано імена 815 в’язнів – учасни- ків Січневого повстання 1863 року. До кінця ХІХ ст. в Косому капо- нірі утримувалися учасники селянсь- ких виступів, рекрути, особи, підозрю- вані в державних злочинах. Найбільша кількість в'язнів і засуджених до страти припадає на початок ХХ століття. Представники партії есерів В.Модзалевський, А.Богацький, М.Семенов, анархісти-комуністи Г.Сандомирський, П.Лятковський, Г.Асланов, більшовики Д.Ульянов, А.Шліхтер, Г.Чудновський, вбивця прем’єр-міністра Столипіна Д.Богров, солдати та офіцери Київського гарнізо- ну – учасники повстань в Києві проти царського самодержавства в 1905–1907 рр. – це лише неповний перелік імен тих, хто пройшов через Косий капонір. В'язні Косого капоніра, одягнені в сірий тюремний одяг, закуті в ручні і ножні кайдани, стали жертвами без- прав'я і свавілля тюремної адміністра- ції, а каральний механізм Російської імперії нещадно вершив їх долі. Мовчать товсті стіни. Вважають за краще зберігати мовчання і офіційні документи про те, що творилося в на- півтемних казематах під необмеженою владою коменданта фортеці і жандар- мів. Перебуваючи в приміщенні в’язниці, ви зайвий раз переконаєтеся в тому, що важко знайти більш прида- тне місце для ізоляції. В'язень Косого ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2016 73 капоніру І.Здоровець згадував: «Косий капонір, віддалений від міста, служив зручним місцем для ув’язнення небез- печних для самодержавства політич- них злочинців. Потрапляючи туди, в’язень втрачав зв'язок зі світом, якщо йому не приходили на допомогу сві- домі і співчуваючі солдати, які охоро- няли фортецю..». Не випадково протягом багатьох років у Косому капонірі панувало по- вне свавілля тюремного начальства. Адже в офіційних документах він не називався в'язницею, а найчастіше об- тічно і невизначено: "фортеця", "гуап- твахта", "Косий капонір". Тільки з 1906 року Косий капонір став імену- ватися військово-політичною в'язни- цею для утримання "особливо небез- печних державних злочинців", режим якої вже було визначено різноманіт- ними тюремними інструкціями. Повільно тяглися дні в'язнів в камерах, обстановку яких становили залізне ліжко з матрацом, набитим со- ломою і тонкою ковдрою, маленький дерев'яний столик і табурет, глечик з водою та параша. У дверях тюремних камер було прорізано не тільки круг- лий отвір для спостереження за в'яз- нем, але і порівняно велика кватирка, через яку в’язень отримував їжу, яка складалася, в основному, з гарячої юшки з овочів, хліба і чаю. У свята видавалося трохи риби або м'яса. Ця тяжка одноманітність тюрем- ного ув'язнення переривалася тільки прогулянкою в тюремному дворі, яка мала відбуватися щодня, але в дійсно- сті й цієї вимоги дотримувалися нере- гулярно. Були випадки, коли ув’язнених взагалі не виводили з ка- мер. Для коменданта фортеці Медера "законними" засобами дисциплінарно- го впливу були різноманітні позбав- лення і того малого, що міг мати у своєму розпорядженні в'язень – лис- тування, побачення, прогулянки і т.п. Тюремний режим Косого капоні- ра повільно вів в'язня до хвороби і сме- рті, тому не дивно, що вони не мири- лися з ув'язненням. Одними з перших почали протестувати проти тюремного режиму ще польські повстанці в 1865 році, а в 1908 році в стінах в'язниці ув'язненими було піднято "голодний бунт", за що його учасників було поса- джено в темний карцер на 8 діб. Марними були й мрії заарешто- ваних врятуватися звідси втечею. За всю історію існування з Косого капо- ніру не було жодного випадку втечі. Охорона змінювалася тут щодня. Ві- домий лише план втечі, який довгий час виношував в'язень тюрми Б.П. Жаданівський. Якщо зайти в одну з камер Косо- го капоніру і залишитися там на само- ті на деякий час, ви зрозумієте, що важче, ніж матеріальні нестатки, аре- штанти переносили моральні умови ув'язнення. В'язниця не тільки відго- роджувала їх від зовнішнього життя, але і припиняла будь-яку спробу до спілкування між собою. "...Вартовий біля дверей, здавалося, прилип до віч- ка та пильно стежив за кожним нашим рухом ... ми лежали покотом на тісних нарах і уважно прислухалися до кож- ного шороху ззовні ... ми чекали свя- щеника", – згадував в'язень Косого капоніра Г.Сандомирський. Священик приходив щотижня по понеділках і вів з ув'язненим релігійні бесіди. Зі своїм напутнім словом він заходив і до камери смертників, де за- судженим доводилося довго затриму- ватися в очікуванні страти або поми- лування. Звичайним місцем для страти через повішання була Лиса гора, куди засуджених везли в кареті смертників. Поява на вулицях Києва "чорного во- рона" викликала жах і сум'яття на об- личчях містян. Вони з переляком від- ходили в сторону, пропускаючи кін- ний конвой, що супроводжував каре- ту. Чимало заарештованих зустрічали смерть біля ескарпової стіни. Фортеч- ні земляні вали служили зручним при- криттям для розстрілу засуджених. Деякі з них навічно знайшли свій притулок у братньому меморіальному ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2016 74 комплексі, розташованому між Косим капоніром та капоніром другого полі- гону Госпітального укріплення Київ- ської фортеці, це: – солдати 21-го саперного бата- льйону: Швецов Павло Олександро- вич, Дигусар Олександр Йосипович, Климов Тихон Микитович, Подобряєв Яків Терентійович, Охота Григорій Павлович. – 5-го саперного батальйону: Юденко Юхим Федорович. – 41-го Селенгінського полку: Шевченко Михайло Леонідович, Ка- лінін Микола Євлампійович, Донцов Вакула Миколайович, Губанів Ва- силь Григорович, Сухарелідзе Іван Олексійович. Косий капонір, «Київський Шліссельбург», «фортеця», «гаупт- вахта»… Нам сьогодні дуже важливо на основі переосмислення фактів і подій, які знайшли відображення у стінах цього страшного закладу, поглянути на сторінки нашої історії по-новому, допомогти майбутнім поколінням в набутті історичної свідомості. Ці за- вдання сьогодні і намагається вирішу- вати Національний історико- архітектурний музей "Київська форте- ця", складовою частиною якого є Ко- сий капонір. ЛІТЕРАТУРА 1. Вороницын И. История одного каторжанина. – М–Л., 1926. 2. Историко-революционный вестник. – №54. Каторга и ссылка. – М., 1929. 3. Мордовцева Д. Полтическое движение руського народа. Гайдамаччина. – Спб., 1870. 4. Наука і суспільство. – 1972, № 5. – С. 42–43. 5. Ситкарева О.В. Киевская крепость ХVIII–XIX вв. – К., Национальный Кие- во-Печерский историко-культурный заповедник, 1997. 6. Сушилі Г.Г. У царських в’язницях України. – К., 1932. – С. 43. 7. Суспільно-політичний рух на Україні в 1856–1862 рр. – К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. 8. Уширович Саул. Смертные казни в Царской России. – Харьков, 1932. 9. Шульгін Яків. Начерк Коліївщини на підставі виданих і невиданих докумен- тів 1768 р. і близьких років. – Л., 1898. Новикова-Выигран О.С. Киевский Шлиссельбург. Киевская крепость – одна из крупнейших в Европе. Однако она никогда не использовалась по назначению. В то же время многие из ее сооружений тесно связаны с историей гражданских освобо- дительных движений в Украине, а некоторые из них использовались в карательной политике самодержавия. Ключевые слова: крепость, Госпитальное укрепление, Косой капонир, военно- политическая тюрьма. Novikova-Wygran O.S. Kiev Shlisselburg. Kyiv fortress – one of the largest in Eu- rope. However, it was never used for its intended purpose. At the same time, many of its structures are closely connected with the history of civil liberation movement in Ukraine, and some of them were used in a punitive policy of the autocracy. Keywords: fortress, Hospital strengthening, Oblique caponier, military and political prison.

Ähnliche Einträge