Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України

Розкрито маловідомі аспекти біографії відомого природознавця Південної України – Й. К. Пачоського. Зроблено спробу реконструкції його взаємин з громадським діячем Г. Л. Скадовським. Показано, що місцями формування творчих контактів, обміну ідеями щодо ефективного використання природнього світу ре...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Чорноіваненко, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2016
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Наукові товариства, школи, зв'язки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131087
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України / І.В. Чорноіваненко // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 1. — С. 58-62. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-131087
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1310872018-03-13T03:02:57Z Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України Чорноіваненко, І.В. Наукові товариства, школи, зв'язки Розкрито маловідомі аспекти біографії відомого природознавця Південної України – Й. К. Пачоського. Зроблено спробу реконструкції його взаємин з громадським діячем Г. Л. Скадовським. Показано, що місцями формування творчих контактів, обміну ідеями щодо ефективного використання природнього світу регіону стали наукові товариства, музеї, органи самоврядування. «Територіальними кордонами» взаємин вчених були місто Херсон, Херсонська губернія та Південна Україна в цілому. Раскрыты малоизвестные аспекты биографии известного естествоиспытателя Южной Украины – И. К. Пачоского. Сделана попытка реконструкции взаимоотношений с общественным деятелем Г. Л. Скадовским. Показано, что местами формирование творческих контактов, обмена идеями по эффективному использованию природного мира региона стали научные общества, музеи, органы самоуправления. «Территориальными границами» отношений ученых были город Херсон, Херсонская губерния и Южная Украина в целом. The article deals are little known aspects of the biography of the famous naturalist of Southern Ukraine – J. K. Pachosky. An attempt is made reconstruction of relations with the public figure G. L. Skadovski. It is shown that in some places forming creative contacts and exchange ideas on effective use of the natural world region were scientific organizations, museums, governments. «Territorial boundaries» of relations between scientists were city Kherson, Kherson province and Southern Ukraine as a whole. 2016 Article Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України / І.В. Чорноіваненко // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 1. — С. 58-62. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131087 001-05 (477.7) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові товариства, школи, зв'язки Наукові товариства, школи, зв'язки
spellingShingle	Наукові товариства, школи, зв'язки Наукові товариства, школи, зв'язки Чорноіваненко, І.В. Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України Питання історії науки і техніки
description	Розкрито маловідомі аспекти біографії відомого природознавця Південної України – Й. К. Пачоського. Зроблено спробу реконструкції його взаємин з громадським діячем Г. Л. Скадовським. Показано, що місцями формування творчих контактів, обміну ідеями щодо ефективного використання природнього світу регіону стали наукові товариства, музеї, органи самоврядування. «Територіальними кордонами» взаємин вчених були місто Херсон, Херсонська губернія та Південна Україна в цілому.
format	Article
author	Чорноіваненко, І.В.
author_facet	Чорноіваненко, І.В.
author_sort	Чорноіваненко, І.В.
title	Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України
title_short	Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України
title_full	Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України
title_fullStr	Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України
title_full_unstemmed	Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України
title_sort	наукові контакти георгія скадовського та йосипа пачоського у сфері природознавства південної україни
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2016
topic_facet	Наукові товариства, школи, зв'язки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131087
citation_txt	Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України / І.В. Чорноіваненко // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 1. — С. 58-62. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT čornoívanenkoív naukovíkontaktigeorgíâskadovsʹkogotajosipapačosʹkogousferíprirodoznavstvapívdennoíukraíni
first_indexed	2025-07-09T14:45:23Z
last_indexed	2025-07-09T14:45:23Z
_version_	1837180990419632128
fulltext	НАУКОВІ ТА ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2016 58 001-05 (477.7) НАУКОВІ КОНТАКТИ ГЕОРГІЯ СКАДОВСЬКОГО ТА ЙОСИПА ПАЧОСЬКОГО У СФЕРІ ПРИРОДОЗНАВСТВА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ Чорноіваненко І. В., канд. іст. наук (Херсонський державний університет) Розкрито маловідомі аспекти біографії відомого природознавця Південної України – Й. К. Пачоського. Зроблено спробу реконструкції його взаємин з гро- мадським діячем Г. Л. Скадовським. Показано, що місцями формування творчих контактів, обміну ідеями щодо ефективного використання природнього світу регіону стали наукові товариства, музеї, органи самоврядування. «Територіаль- ними кордонами» взаємин вчених були місто Херсон, Херсонська губернія та Пів- денна Україна в цілому. Взаємини між ученими станов- лять оригінальний пласт інтелектуа- льної історії. Вони існують у різнома- нітних формах: наукові праці, особис- ті контакти, дискусії, епістолярні зв’язки тощо. В усі часи діалог між науковцями відігравав роль чинника, що формував дослідницьку уяву та фантазію, фіксував наукові здобутки й пріоритети, сприяв розвитку методо- логічного інструментарію та концеп- туальних підходів. Наукові взаємини Й.К. Пачось- кого (1864–1942) та Г. Л. Скадовсь-кого (1847–1919) до сьогодні майже не ви- вчалися. Певні згадки про контакти зу- стрічаються в роботах, присвячених ре- конструкції їх біографій [1-3]. Однак вони носять фрагментарний характер. Предметом нашої уваги є взає- мини Г. Л. Скадовського та Й. К. Пачоського. Для того, щоб реко- нструювати наукові контакти Пачось- кого і Скадовського, необхідно роз- глянути умови формування цих зв’язків, їхні наукові зацікавлення власне до моменту знайомства. Пря- мих свідчень про взаємини між Г. Л. Скадовським та Й. К. Пачоським вкрай мало. Тому робиться спроба окреслення полів спільних наукових інтересів та реконструкції можливих місць для формування контактів. Георгій Львович Скадовський належав до дворянського роду, кот- рий мав польське походження. З кі- нця ХVІІІ ст. представники роду по- стійно проживали на Півдні України, були великими землевласниками. Г. Л. Скадовський здобув вищу при- родничу освіту у Новоросійському університеті [4, арк. 12зв.-13], став успішними господарем, активним громадським діячем, благодійником, проводив успішні дослідницькі практики у ветеринарії. На кінець 1890-х – 1910-ті pp. припав важливий період у науковій біографії Г. Л. Скадовського, позначе- ний науковою зрілістю в галузі при- родознавства та реалізацією себе у по- рівняно нових сферах діяльності, зок- рема археології. Науковий доробок Георгія Львовича до 1897 р. становив уже декілька вузькопрофільних праць [5, с. 5] з питань рибальства, збере- ження природних ресурсів [6]. З ме- тою спростування чуток про загрозу хлібним полям від жаб Г. Скадовський проводив відповідні польові дослі- НАУКОВІ ТА ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2016 59 дження [7, c. 48]. Найвизначнішою справою Г. Л. Скадовського стала ор- ганізація наукових досліджень з по- шуку вакцини від сибірської виразки та її широке впровадження у тогочас- не тваринництво. Цей проект мав не лише велике значення для південно- українського регіону, а й для всієї країни. Для проведення щеплень поза власним господарством, організатор отримував дозволи Міністерства вну- трішніх справ [8] та запросив губерн- ських ветеринарів [9]. За його участю проводилися щеплення у господарст- вах М. Ф. Агаркова [10], П. П. Висоцького, Д. В. Сербінова [11] (Херсонський повіт), К. М. Панкеєва [12] та В. Д. Шредера (Дніпровський повіт) [13]. За доведення результативності вакцинації дослідник був удостоє- ний ордену Св. Анни ІІ ступеня [14, арк. 23]. За заслуги в галузі ветери- нарії та розвиток регіону Г. Л. Скадовського обрали почес- ним членом Харківського ветерина- рного інституту. Формування Г. Скадовського та Й. Пачоського як науковців відбува- лося у відмінних політичних та соціо- культурних умовах. Перший був представником дворянства Російської імперії у третьому поколінні, другий – народився у польській родині, трива- лий час проживав у межах Австро- Угорської імперії. Знайомство Георгія Львовича з Йосипом Конрадовичем відбулося на ґрунті природознавства. Науковці були представниками різних поколінь (різниця у віці Г. Скадовського та Й. Пачоського ста- новила 17 років). Вони, звичайно, мо- гли й ніколи не перетнутися, але доля все ж звела їх. На час прибуття Йоси- па Конрадовича до Херсону (1897 р.) Г. Скадовському було 50 років, він за- ймав високі посади у становому само- врядуванні Херсонської губернії. Мо- лодий Йосип Конрадович лише почи- нав свій науковий шлях на теренах Південної України. Йосип Конрадович проживав на Херсонщині з 1897 до 1923 р. Саме тут він розкрився як дослідник і при- родоохоронець, реалізував себе як ба- тько та друг. До Херсону він прибув разом родиною – дружиною Алідією Кароліною Вільгельміною Штейнер та сином Конрадом. Старший син наро- дився 26 березня 1897 р. у Львові [15, арк. 193]. Менший син – Станіслав – народився 15 червня 1899 р. вже у Херсоні. Мешкала родина Й. Пачоського на Північному форш- тадті (район старого Херсона) в буди- нку Орленка [16, с. 52]. За рішенням голови сімейства обидва сини пройшли обряд хрещення в Херсонському католицькому соборі. За часів перебування у Херсоні велика сім’я Пачоських була прихожанами саме цього храму. Йосип Конрадович також входив до складу Товариства бідних католиків, що опікувалося справами малозабезпечених [17, с. 54]. Відкритість у спілкуванні та ши- рота інтересів зумовили формування широкого кола спілкування. До кола близьких контактів родини входили передусім колеги по роботі, більшість з яких мали польське походження. Так, хрещеними його синів стали Вік- тор Михайлович Пеньковський – при- рододослідник, завідувач діловодст- вом Херсонського лісоохоронного ко- мітету, старший запасний лісничий Херсонської губернії [18; 19], Станіс- лав Сигизмундович Мечинський – ко- лезький радник, інспектор Херсонсь- кого земського сільськогосподарсько- го училища. Також у Херсоні разом з родинами проживали родичі Й. Пачо- ського – брати Роман (1870-1913) [20, арк. 56зв.] і Густав Конрадовичі та Гу- НАУКОВІ ТА ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2016 60 став Зигмундович. Відносини спорід- неності Густава Зигмундовича та Йо- сипа Конрадовича на сьогодні реконс- труйовано слабо. Густав Конрадович активно за- ймався громадською діяльністю, вхо- див до конституційно-демократичної партії [21; 22]. Г. З. Пачоський мав шлюб з Марією Малевською. Їхній син Марк народився в 1901 р. в Херсоні. Г.К. Пачоський мешкав на розі Поштової та Дворянської вулиць, в будинку Багненко [23, с. 29]. Важливою складовою наукової роботи Й. К. Пачоського була викла- дацька діяльність. Протягом кінця травня – початку червня 1905 р. він проводив практичні заняття з ентомо- логії для учнів Херсонського земсько- го сільськогосподарського училища (нині Херсонський державний аграр- ний університет), також працював на посаді професора Херсонського полі- технічного інституту (1918–1919 рр.). Встановлено, що у серпні 1919 р. він викладав у Херсонському педагогіч- ному інституті (нині Херсонський державний університет). Основними місцями наукових контактів двох діячів стали державні установи та громадські організації, се- ред них – Херсонське губернське зем- ство, музеї. На базі цих установ Й. К. Пачоський проводив наукову роботу щодо вивчення природного світу Південної України, а Г. Л. Скадовський займався організа- ційними питаннями, відстоював інте- реси закладів у відповідних інстанці- ях. Також дослідники природи могли зустрічатися в межах природничих наукових товариств, гуртків по інте- ресам. Вони обидва входили до складу Новоросійського товариства природо- знавців [24, с. 63]. Також Йосип Кон- радович працював «спостерігачем- кореспондентом» по сільському гос- подарству у Херсонському товаристві сільського господарства (з 27 жовтня 1901 р.), членом-засновником якого став Георгій Львович [25]. Також вче- ні були членами Херсонської громад- ської бібліотеки [26; 27, с. 4] Й. К. Пачоський цікавився мис- ливством на фаховому рівні та під- тримував ідею раціонального використання природних ресурсів. Саме тому в 1911 р. він працював помічником голови Херсонського товариства любителів полювання і спорту [28, с. 42], а в 1912 р. очолював установу [29, с. 44]. Г. Л. Скадовський спортивними за- няттями мало цікавився, натомість його син в цій області мав чималі здобутки. Так, одного разу Лев Гео- ргійович застрелив горностая в ро- динному маєтку Скадовських – Біло- зерці. Ця подія стала своєрідною «сенсацією» для любителів полю- вання губернії [30]. Також відомі випадки перебу- вання Й. Пачоського в Білозерці. У 1899 р. для дослідження причин мо- ру риби в своїх озерах Георгій Льво- вич запросив до садиби спеціальну комісію. До неї ввійшли: губернсь- кий земський санітарний лікар Іван Наумович Козубов, повітовий сані- тарний лікар Євген Іванович Якове- нко, ботанік Ігнатій Захарович Ряб- ков та Йосип Конрадович Пачоський [31]. Вчений також досліджував рос- линність поблизу цього маєтку. Необхідно зазначити, що Йосип Конрадович мав тісні взаємини з ві- домими громадськими діячами та природознавцями регіону, любите- лями природи, передусім і з числа великих землевласників. Так, він ре- гулярно влітку та восени перебував у маєтку Ф. Е. Фальц-Фейна «Аска- нія-Нова», де проводив численні до- слідження. Засновник заповідника і НАУКОВІ ТА ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2016 61 сам долучався до проведення дослі- дів [32, с. 130]. Таким чином, херсонський пе- ріод життя Й. К. Пачоського був важливим етапом його наукової біо- графії. Тут продовжилося станов- лення його родини, було здійснено ряд наукових відкриттів в сфері природознавства. Різнопланова дія- льність сформувала широке коло його спілкування. Діяч мав чимало однодумців та друзів серед науко- вців та любителів природи регіону. Природничі практики, застосування передових наукових підходів у сільському господарстві зумовили формування платформи для взаємин з Георгієм Львовичем Скадовським. Перспективним залишається вияс- нення ставлення Й. Пачоського до окремих ініціатив Г. Скадовського (наприклад ідея об’єднання музеїв), реконструкція біографій дітей Йо- сипа Конрадовича. ЛІТЕРАТУРА 1. Безлуцька О. П. Діяльність Й. К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки : (остання чверть XIX – перша половина XX ст.) : монографія / О. П. Безлуцька; передм. І. І. Мойсієнка. – Херсон : Айлант, 2014. – 195 с. 2. Сінкевич І. Ю. Йосип Пачоський : таємниці життя вченого / І. Ю. Сінкевич // Наддніпрянська правда. – 2014. – № 22. – 24 грудня. 3. Гармаш Т. Природоохоронні аспекти наукової та практичної діяльності Й. К. Пачоського / Т. Гармаш // Українська полоністика. – Історико-філософські дослідження. – 2008. – Випуск 5. – С. 80-89. 4. Державний архів Одеської області, ф. 45, оп. 19, спр. 1151, 20 арк. 5. Сіренко С. В. Рибальство України другої половини ХІХ – початку ХХІ століття : знаряддя та способи лову, традиції, трансформації : автореф. дис. на здо- буття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.05 «Етнологія» / С. В. Сіренко. – К., 2015. – 22 с. 6. Скадовский Г. Очерк современного рыболовства в устьях Днепра сравни- тельно с сороковыми годами / Г. Скадовский // Сборник Херсонского земства. – 1887. – № 2. – С. 81-92. 7. Скадовский Г. Л. В защиту жаб / Г. Л. Скадовский // Сборник Херсонского. – 1886. – № 1. – С. 47-50. 8. Корреспонденция // Новороссийский телеграф, 14.05.1891. 9. Вестник общественной ветеринарии, 15.04.1889. 10. Корреспонденция // Новороссийский телеграф, 22.01.1888. 11. Корреспонденция // Новороссийский телеграф, 24.02.1888. 12. Корреспонденция. Из Днепровского уезда // Новороссийский телеграф, 1.08.1890. 13. Корреспонденция // Новороссийский телеграф, 14.05.1891. 14. Російський державний історичний архів, ф. 398, оп. 52, спр. 17312, 40 арк. 15. Державний архів Херсонської області, ф. 327, оп. 1, спр. 13. 16. Херсонский календарь-справочник на 1906 г. – Херсон, Типография Д. Б. Розенштейна, 1903. – 75 с. 17. Там же. 18. Памятная книжка Херсонской губернии на 1901 год. – Херсон, Типогра- фия Херсонского Губернского Правления, 1901. – 418 с. 19. Пеньковский В. М. Деревья и кустарники как разводимые, так и дикорас- тущие в Европейской России, на Кавказе и в Сибири: с подроб. описанием до 800 ви- НАУКОВІ ТА ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2016 62 дов и указанием способов размножения большинства из них : в 5 ч. / В. М. Пеньковский. – Херсон, Паровая типо-лит. О. Д. Ходушиной, 1901. – 786 c. 20. Державний архів Херсонської області, ф. 327, оп. 1, спр. 18. 21. Юг, 16.11.1905. 22. Юг, 18.11.1905. 23. Херсонский календарь-справочник на 1906 г. – Херсон, Типография Д. Б. Розенштейна, 1903. – 75 с. 24. Отчет о деятельности Новороссийского общества естествоиспытателей за 1890 г. – Одесса, Тип. А. Шульца, 1890. – 7 с.+прил. (84 с.). 25. Сельскохозяйственный листок. – 1901. – № 22. 26. Отчет дирекции Херсонской общественной библиотеки за 1893 г. – Хер- сон, Тип. О. Д. Ходушиной, 1894. – 51 с. 27. Отчет Херсонской общественной библиотеки и ея отделения за 1900 г. Херсон, Паровая типо-литография О. Д. Ходушиной, 1901. – 55 с. 28. Памятная книжка Херсонской губернии на 1911 г. – Херсон, Типография Херсонского губернского правления, 1911. – 220 с. + прил. 29. Памятная книжка Херсонской губернии на 1912 г. – Херсон, Типография Херсонского губернского правления, 1912. – 206 с. + прил. 30. Захаров А. Животный мир сквозь прорезь охотничьего прицела / А. Захаров // Гривна. – 2006. – 12 октября. – № 42 (614). 31. Местная хроника // Юг, 20.07.1899. 32. Пачоский И. Ботаническая экскурсия в Аскания-Нова и на Сиваш / И. Пачоский // Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей при- роды. – Т. II. – 1913. – С. 128-148. Черноиваненко И. В. Научные контакты Георгия Скадовского и Иосифа Пачоского в области естествознания Южной Украины. Раскрыты малоизвест- ные аспекты биографии известного естествоиспытателя Южной Украины – И. К. Пачоского. Сделана попытка реконструкции взаимоотношений с обществен- ным деятелем Г. Л. Скадовским. Показано, что местами формирование творческих контактов, обмена идеями по эффективному использованию природного мира ре- гиона стали научные общества, музеи, органы самоуправления. «Территориальными границами» отношений ученых были город Херсон, Херсонская губерния и Южная Украина в целом. Chornoivanenko I. V. Scientific contacts between G. L. Skadovski and J. K. Pachosky in natural science of Southern Ukraine. The article deals are little known aspects of the biography of the famous naturalist of Southern Ukraine – J. K. Pachosky. An attempt is made reconstruction of relations with the public figure G. L. Skadovski. It is shown that in some places forming creative contacts and exchange ideas on effective use of the natural world region were scientific organizations, museums, governments. «Territorial boundaries» of relations between scientists were city Kherson, Kherson province and Southern Ukraine as a whole.

Наукові контакти Георгія Скадовського та Йосипа Пачоського у сфері природознавства Південної України

Репозитарії

Схожі ресурси