Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст.
Стаття присвячена розвитку інформаційно-технічного фонду та патентно-ліцензійній діяльності Національного Наукового Центру «Інститут метрології». Проаналізовано роботу бібліотеки, яка тісно пов’язана із подальшим формуванням інформаційно-технічного підрозділу. З’ясовано роль патентно-ліцензійної г...
Gespeichert in:
Datum: | 2016 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2016
|
Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131194 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст. / І.Ю. Ляшуга // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 4. — С. 3-9. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-131194 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1311942018-03-16T03:02:45Z Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст. Ляшуга, І.Ю. Історія галузей і підприємств Стаття присвячена розвитку інформаційно-технічного фонду та патентно-ліцензійній діяльності Національного Наукового Центру «Інститут метрології». Проаналізовано роботу бібліотеки, яка тісно пов’язана із подальшим формуванням інформаційно-технічного підрозділу. З’ясовано роль патентно-ліцензійної групи в розгортанні раціоналізаторської та ліцензійної справи. Встановлено, що роботи цих підрозділів були спрямовані на підвищення якості та ефективності проведених наукових метрологічних досліджень. Статья посвящена развитию информационно-технического фонда и патентно-лицензионной деятельности Национального Научного Центра «Институт метрологии». Проанализирована работа библиотеки, которая тесно связана с последующим формированием информационно-технического подразделения. Выяснена роль патентно- лицензионной группы в развертывании рационализаторского и лицензионного дела. Установлено, что работы этих подразделений были направлены на повышение качества и эффективности проводимых научных метрологических исследований. The article is devoted to the development of the Information Technology Fund and patent and licensing activities of the National Scientific Center "Institute of Metrology". The operation of the library, which is closely linked to the subsequent formation of the Information Technology Division. The role of patent and licensing group in the deployment of technological innovation and licensing business. It was found that the work of these units have been directed at improving the quality and effectiveness of the scientific metrology research. 2016 Article Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст. / І.Ю. Ляшуга // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 4. — С. 3-9. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131194 006.91(09)(477) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств |
spellingShingle |
Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств Ляшуга, І.Ю. Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст. Питання історії науки і техніки |
description |
Стаття присвячена розвитку інформаційно-технічного фонду та патентно-ліцензійній діяльності Національного Наукового Центру «Інститут метрології».
Проаналізовано роботу бібліотеки, яка тісно пов’язана із подальшим формуванням
інформаційно-технічного підрозділу. З’ясовано роль патентно-ліцензійної групи в розгортанні раціоналізаторської та ліцензійної справи. Встановлено, що роботи цих
підрозділів були спрямовані на підвищення якості та ефективності проведених наукових метрологічних досліджень. |
format |
Article |
author |
Ляшуга, І.Ю. |
author_facet |
Ляшуга, І.Ю. |
author_sort |
Ляшуга, І.Ю. |
title |
Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст. |
title_short |
Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст. |
title_full |
Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст. |
title_fullStr |
Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст. |
title_full_unstemmed |
Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст. |
title_sort |
інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність національного наукового центру "інститут метрології" у хх ст. |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2016 |
topic_facet |
Історія галузей і підприємств |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131194 |
citation_txt |
Інформаційно-технічна та патентно-ліцензійна діяльність Національного наукового центру "Інститут метрології" у ХХ ст. / І.Ю. Ляшуга // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 4. — С. 3-9. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
series |
Питання історії науки і техніки |
work_keys_str_mv |
AT lâšugaíû ínformacíjnotehníčnatapatentnolícenzíjnadíâlʹnístʹnacíonalʹnogonaukovogocentruínstitutmetrologííuhhst |
first_indexed |
2025-07-09T14:59:00Z |
last_indexed |
2025-07-09T14:59:00Z |
_version_ |
1837181846376415232 |
fulltext |
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 3
УДК 006.91(09)(477)
ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНА ТА ПАТЕНТНО-ЛІЦЕНЗІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ МЕТРОЛОГІЇ» У ХХ ст.
Ляшуга І.Ю.
(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»)
Стаття присвячена розвитку інформаційно-технічного фонду та патентно-
ліцензійній діяльності Національного Наукового Центру «Інститут метрології».
Проаналізовано роботу бібліотеки, яка тісно пов’язана із подальшим формуванням
інформаційно-технічного підрозділу. З’ясовано роль патентно-ліцензійної групи в ро-
згортанні раціоналізаторської та ліцензійної справи. Встановлено, що роботи цих
підрозділів були спрямовані на підвищення якості та ефективності проведених нау-
кових метрологічних досліджень.
Ключові слова: інформаційно-технічна база, фонд бібліотеки, патентно-
ліцензійний розвиток.
Інформаційна база для будь-
якого як навчального, так і наукового
закладу є важливою складовою його
технічної діяльності. Тим більш важ-
ливим це є для закладу метрологічно-
го профілю, тому що на основі матері-
алів інформаційної бази розширюють-
ся роботи зі створення принципово
нових засобів вимірювань та системи
метрологічного забезпечення, розроб-
ляються національні нормативні до-
кументи, необхідні для подальшої ус-
пішної наукової та винахідницької ді-
яльності. Важливим якісним показни-
ком дослідної роботи наукових колек-
тивів є результативність винахідниць-
кої діяльності. Забезпечення охорони
прав на об’єкти промислової власності
є невід’ємною умовою розвитку наці-
ональної економіки і впливає на збе-
реження та збагачення економічного
та науково-технічного потенціалу
України, сприяє розвитку міжнародної
торгівлі, зокрема входження держави
в світовий ринок інтелектуальної вла-
сності в якості рівноправного партне-
ра. Винахідництво, що розвивається
лише на науковій основі, є результа-
том взаємодії з виробничим досвідом.
Головним завданням науково-
дослідних установ є генерація нових
ідей, впровадження інноваційних роз-
робок та технологій. Основний чин-
ник, що сприяє ефективності винахід-
ницької діяльності, – це науково-
технічний потенціал, зосереджений у
науково-дослідній установі.
Мета статті: на основі узагаль-
нення архівних матеріалів розкрити
роль інформаційного відділу у розгор-
танні наукових досліджень Харківсь-
кого інституту метрології, узагальни-
ти результати винахідницької та пате-
нтно-ліцензійної діяльності.
Інформатизація загальних соціаль-
них, культурних, навчально-наукових та
виробничих процесів почалася в Україні
у 60-ті роки ХХ століття у різних суспі-
льних підсистемах. Інформаційні техно-
логії стали основним засобом передачі
документального та електронного пото-
ків інформації в різних науково-
практичних галузях. Ці суспільні тенде-
нції не обійшли стороною галузь бібліо-
течно-інформаційної діяльності. Раніше
тривалий час освітні функції бібліотек
обмежувалися організацією фондів, за-
безпеченням доступу до них, пропаган-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 4
дою літератури у відповідності до цілей
професійно-спеціальної освіти, залу-
ченням до освіти та самоосвіти, форму-
ванням інформаційної грамотності, до-
помогою у виборі та використанні інфо-
рмаційних матеріалів для засвоєння на-
вчальних програм, стимулюванням пі-
знавального інтересу та формуванням
наукового світогляду [1, с. 230 – 232].
Відкриття Повірочної палатки
мір та ваг № 8 у 1901 р. було початко-
вим етапом щодо розвитку інформа-
ційної бази закладу. Першочергово
збирались книжки, документи, записи,
які допомагали фахівцям вирішувати
питання мір та ваг, тому що у ті часи
палатка розглядала простіші питання
метрології, а саме законодавчі та нор-
мативні акти, які регламентували по-
вірочну діяльність стосовно методів та
засобів вимірювань та вимог до них.
Проте інформаційна діяльність не бу-
ла відокремлена в окремий підрозділ.
З відкриттям Української Головної
Палати мір та ваги у 1922 р. проходи-
ла підготовка до відкриття бібліотеки
для подальшого розвитку діяльності
основного метрологічного центру
України. Великий темп розвитку по-
ставив завдання перед метрологами
закладу щодо радикального удоскона-
лення засобів та методів метрологіч-
ного забезпечення. Ця ситуація акти-
вувала розвиток метрології.
Саме тому у 30-х рр. ХХ ст. була
відкрита бібліотека. Тематика бібліоте-
ки охоплювала такі галузі науки як фі-
зика, математика, астрономія та метро-
логія. Із перших днів відкриття бібліо-
теки робітники закладу підготували пе-
релік міжнародних тем, які були цікаві
діячам Харківського метрологічного за-
кладу. Із міжнародними темами можна
було ознайомитись за допомогою між-
народних науково-метрологічних жур-
налів. Зокрема, з 1931 р. почали випису-
вати журнали «Журнал эксперимен-
тальной и технической физики». Це ви-
дання стало постійним фондом бібліо-
теки на протязі 75 років. Базовим дже-
релом наукових досліджень став журнал
«Измерительная техника», що почав
публікуватися з 1930 р. Усі номери жу-
рналу за понад 85 років є у наявності в
фондах бібліотеки.
У другій половині ХХ ст. функції
бібліотеки були значно розширені.
Співробітники займалися популяриза-
цією метрологічної науки. Проведення
різноманітних заходів, у тому числі і
науково-технічних конференцій, спри-
яло створенню відділу науково-
технічної інформації у Харківському
державному науково-дослідному ін-
ституті метрології (ХДНДІМ). Інфор-
маційна діяльність відокремилась як
самостійна галузь та була
обов’язковою частиною досліджень та
розробок. У 1967 р. у ХДНДІМ було
створено відділ науково-технічної ін-
формації. Відділ виконував роботи, які
були пов’язані із пошуком, аналізом,
накопиченням та розподілом інформа-
ції серед користувачів. Саме тому в
ХДНДІМ налагоджувалася робота із
відстеження світових розробок у галузі
метрології. Також у 1960-х рр. було
створено унікальну головну довідкову
картотеку. Науковий колектив відділу
розробив довідково-інформаційний
фонд (ДІФ), в якому концентрувалася
довідкова та нормативна інформація
для робітників [2, с. 83 – 84].
Саме завдяки інформаційній
пропаганді та популяризації бібліоте-
ки серед працівників-метрологів кері-
вництво закладу в 1969 р. придбало та
накопичило 65 000 найменувань інфо-
рмаційної тематики, що давало мож-
ливість забезпечення необхідною ін-
формацією для виконання наукової
тематики та проведення досліджень.
Лабораторії отримали сучасну на той
час інформацію з питань, що їх ціка-
вили. Впродовж 1968-1969 рр. фахівці
інституту брали активну участь у нау-
ково-технічних конференціях та семі-
нарах. Із питань стандартизації та ме-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 5
трології ХДНДІМ було проведено 43
семінари, прочитано робітникам ін-
ституту 15 лекцій, надруковано 5 ста-
тей у місцевій газеті. Керівництвом
інституту було організовано 4 телеві-
зійні передачі, присвячені закладу та
його працям, записано та показано 10
кінострічок із вимірювальної техніки
та стандартизації. Тематика фонду бі-
бліотеки збільшилась, вже були задія-
ні фізика, математика, астрономія, те-
хніка, машинобудування, стандарти-
зація та метрологія [3, арк. 2 – 11].
Співробітники інституту значно
розвинули видавничу діяльність. Почи-
наючи з 1969 р., в інституті видавалися
тематичні збірники наукових праць. У
1970 р. були підготовлені до друку 4
фундаментальні посібники, такі як «До-
слідження у галузі квантової електроні-
ки», обсяг – 12 друкованих аркушів.
Впродовж 1970-х рр. проводилася по-
пуляризація проблем із метрології, ста-
ндартизації та якості продукції. Саме
тому у обласних газетах («Вечірній Ха-
рків», «Соціалістична Харківщина»,
«Красное знамя») було надруковано по-
над 16 статей з питань стандартизації,
якості продукції. У цих статтях деталь-
но розглядались важливі питання, що
турбували споживачів. Науково-
технічна бібліотека ХДНДІМ на 1 січня
1971 р. мала 835 читачів, загальна кіль-
кість відвідувачів склала 12921 чол.,
усього було видано 206407 найменувань
книжок, журналів та спеціальної літера-
тури [4, арк. 1 – 6].
Із отриманням незалежності перед
нашою державою постало питання
створення свого потенціалу, ідей, роз-
робок в Україні. Це питання було важ-
ливим для інформаційного відділу, тому
що необхідно було створювати «Украї-
нський метрологічний журнал», який би
був надбанням нашої держави. Саме
тому на початку 1995 р. почався перший
збір тематики для рубрик журналу, а
вже наприкінці року вийшов випуск
«Українського метрологічного журна-
лу». Рубрики журналу були різноманіт-
ні: статті про історію закладу, станов-
лення метрології України, розглядались
різні види вимірювань та розвиток зага-
льної та законодавчої метрології в Укра-
їні. У цей час за незалежних від науко-
вців причин було прийнято рішення від-
мовитись від більшості іноземних жур-
налів. Труднощі із фінансуванням пере-
хідного періоду економіки України
вплинули і на формування фонду біблі-
отеки. Між тим, створення свого фахо-
вого метрологічного журналу дало мо-
жливість залучати іноземних провідних
фахівців до публікацій, рецензувань.
Усе це вплинуло на рівень публікацій
взагалі і також на розвинення проблем,
що розглядалися за пріоритетними на-
прямами метрологічної науки. Увагу
привертає остання рубрика журналу, де
обов'язково подається інформація для
фахівців стосовно майбутніх конферен-
цій, розробок нових еталонів, нових дер-
жавних випробовувань тощо [5, с. 2 – 8].
Починаючи із 1996 р., редактори
українського метрологічного журналу
робили випуск журналу чотири рази на
рік. Рубрики були різноманітні, проте
були й залишаються незмінні тематики:
історія метрології та становлення закла-
ду, загальна та законодавча метрологія,
стандарти, створення нових та розробки
щодо удосконалення існуючих еталонів,
розглядаються різноманітні види вимі-
рювань і міжнародне співробітництво,
де брали участь іноземні фахівці. Мет-
рологічний журнал випускається і сьо-
годні [6, с. 4 – 13].
Кожного року фонд бібліотеки
збільшувався і вже на сьогодні він має
42 500 одиниць зберігання, де є пере-
клади та книжкові частини фондів.
Фонди періодичних журналів мають
понад 30 000 примірників. Іноземні
журнали – 106 найменувань. Вітчиз-
няні журнали мають 136 найменувань.
У середині 1974 р. була вже велика кі-
лькість фондів і традиційним методом
інформаційні потоки обробити було
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 6
неможливо. Така ситуація була не
тільки у ХДНДІМ, а й по всій країні.
У зв'язку з цим державою було за-
тверджено координаційний план робіт
зі створення державної автоматизова-
ної системи науково-технічної інфор-
мації. Серед основних робіт із цього
питання було створення та введення в
експлуатацію автоматизованої систе-
ми науково-технічної інформації з ме-
трології. Ця розробка значно підви-
щила рівень ефективності інформа-
ційного забезпечення [7].
Отже, необхідність інформацій-
ного забезпечення відчувалась із са-
мого початку створення метрологічної
палатки. Зі створенням бібліотеки бу-
ло завдання збільшення кількості фо-
ндів, задля розвитку наукового потен-
ціалу та розробок закладу. Для того,
щоб дізнаватись міжнародних метро-
логічних новин, заклад розпочав ви-
писування іноземних журналів, де на-
уковці мали змогу дізнаватись про ці-
каві розробки, вдосконалення та перс-
пективи. Проте, коли Україна стала
незалежною, у всіх галузях виробниц-
тва розпочався етап націоналізації.
Цей ступінь розвитку позитивно
вплинув на Харківський метрологіч-
ний заклад. Із 90-х рр. ХХ ст. почався
етап модернізації еталонів, які були
створенні у Радянському Союзі, також
створення власного метрологічного
журналу задля того, щоб відстежувати
розвиток різних галузей метрології.
Складовою винахідницької, раці-
оналізаторської та патентно-
ліцензійної діяльності є її інформацій-
не забезпечення. Фонд патентів та лі-
цензій – це сукупність патентної та
технічної документації, нормативних
документів, довідкових видань. Наяв-
ність ресурсів допомагає виявити нау-
ково-технічні рішення, що можуть
стати предметом патентного захисту
або ліцензійних угод.
Патентні відділи в науково-
дослідних закладах України почали
формуватися наприкінці 1940-х рр.
Але у перші роки існування фондів
пошук та відбір наукової документації
відбувалися безсистемно. Проте необ-
хідність патентної документації було
очевидною. Наприклад, фонд науково-
технічної літератури, документації,
патентів та винаходів розпочав фор-
муватися в Інституті електродинаміки
з 1944 р. Далі здійснювалася більш ре-
тельніша робота з підбору та при-
дбання ресурсів для патентно-
інформаційної служби. Насамперед
збиралася патентна інформація науко-
во-дослідних і проектно-
конструкторських установ СРСР. У
1960 р. для надання інформаційної пі-
дтримки й забезпечення доступу до
патентної інформації у науково-
дослідних установах створювалися
спеціальні групи. Співробітники цих
груп виконували патентні й ліцензійні
роботи за темами науково-дослідних
робіт; здійснювали прийом, розгляд і
впровадження раціоналізаторських
пропозицій; впровадження винаходів
у вітчизняну промисловість, а також
продаж ліцензій за кордон. Тим самим
вони сприяли скорішому розвитку ви-
нахідництва та раціоналізаторства та
розширенню фонду науково-технічної
документації. Залучення до патентно-
ліцензійної групи перекладачів дало
змогу ретельно вивчити стан закор-
донних ринків, а також діяльність па-
тентних організацій наукових закладів
різних країн світу [8, с. 85 – 87].
Творчий підхід при створенні но-
вих виробів повинен займати у фор-
муванні фахівців-метрологів одну з
головних ланок, бути національним
надбанням. В умовах розвитку ринко-
вої економіки, коли патентний захист
винаходів надає патентовласнику пе-
реваги перед конкурентами, набагато
вигідніше отримувати один патент на
декілька винаходів, взаємозв’язаних
загальною ідеєю. Це допомагає забез-
печити ширші можливості захисту
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 7
пріоритету; зменшити витрати часу і
грошових коштів на оформлення заяв-
ки і одержання патенту. Здатність
створювати, оформляти та захищати
власні оригінальні розробки в умовах
сучасного конкурентного ринку ідей
та виробів дозволить підвищити фахо-
вість метрологів. Винаходи створю-
ються в процесі досліджень та розро-
бок. Винахід – це технологічне вирі-
шення, що відповідає умовам патентоз-
датності (новизні, винахідницькому рів-
ню та промисловій придатності), яке є
результатом творчої діяльності людини
в будь-якій галузі технології. Складо-
вою винахідницької, раціоналізаторсь-
кої та патентно-ліцензійної діяльності є
її інформаційне забезпечення. Фонд па-
тентів та ліцензій – це сукупність патен-
тної та технічної документації, норма-
тивних документів, довідкових видань.
Наявність ресурсів допомагає виявити
науково-технічні рішення, що можуть
стати предметом патентного захисту
або ліцензійних угод. За кордоном існує
міжнародний відділ, який одержує до-
кументи, що стосуються поданих за-
явок. Відомості про отримані заявки
вносяться до бази даних, їм присвою-
ються реєстраційні номери, вони роз-
глядаються комісією. Міжнародна пате-
нтна класифікація охоплює усі галузі
знань, об’єкти яких можуть мати право-
ву охорону [9, с. 5 – 7, 65 – 67, 90].
Інтенсивний розвиток наукових
досліджень у другій половині ХХ ст.
стимулював підвищення рівня техніч-
ної творчості та збільшення кількості
винаходів. На початку 60-х рр. XX ст.
у лабораторіях ХДНДІМ відчувалась
нестача наукової та патентної інфор-
мації. Винахідницька, патентно-
ліцензійна діяльність поступово стала
невід’ємною складовою науково-
дослідної роботи колективу ХДНДІМ.
Саме тому виникла потреба організу-
вати патентно-ліцензійний відділ для
правового захисту розробок інституту
в країні та за кордоном, експертиз та
патентної прозорості, створення пате-
нтного фонду, проведення патентних
досліджень та забезпечення патентної
інформації. Слід зазначити, що фонд
науково-технічної літератури, доку-
ментації, патентів та винаходів розпо-
чав формуватися в Інституті метроло-
гії ще з 1930-х рр. Початкова робота зі
збору науково-технічної документації
не мала чітких правил і системи нако-
пичення. Але необхідність створення
патентно-ліцензійного відділу стала
очевидною вже на початку 60-х рр.
ХХ ст., і патентна діяльність значно
активізувалася. Науково-технічна
пропаганда, яка проводилась інститу-
том у XX ст., була спрямована на роз-
виток та поліпшення робіт у галузях
метрології та стандартизації, якості
продукції. У 1968 р. у ХДНДІМ було
створено патентний підрозділ, функ-
ціями якого були правовий захист ро-
зробок інституту в державі та за кор-
доном, експертиза та патентна прозо-
рість, створення патентного фонду,
проведення патентних досліджень та
забезпечення співробітників патент-
ною інформацією. Впродовж 70 – 80
рр. XX ст. фахівцями інституту був
упорядкований фонд описів винахо-
дів. Цей фонд мав усі описи до авто-
рських посвідчень [2, с. 85 – 87].
У 1969 р. для надання інформа-
ційної підтримки й забезпечення до-
ступу до патентної інформації дослід-
никам було створено спеціальну гру-
пу. До складу цієї групи входили осо-
би, які працювали на громадських за-
садах. Це, зокрема, провідні науковці-
метрологи, а також такі фахівці, як па-
тентознавець і бібліограф з відділу на-
уково-технічної інформації інституту.
Співробітники відділу виконували па-
тентні й ліцензійні роботи за темами
науково-дослідних робіт для всіх під-
розділів ХДНДІМ; здійснювали при-
йом, розгляд і впровадження раціона-
лізаторських пропозицій; впрова-
дження винаходів у вітчизняну про-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 8
мисловість, а також продаж ліцензій
за кордон. Тим самим вони сприяли
розвитку винахідництва та раціоналі-
заторства. Першим керівником патен-
тного підрозділу ХДНДІМ був В.П.
Колубаєв. Створений підрозділ одразу
підвищив рівень творчої активності
співробітників. ХДНДІМ мав лідерсь-
кі показники серед закладів щодо
отриманих авторських свідоцтв із кі-
лькості поданих заявок. Щорічно, по-
чинаючи із 70-х рр. XX ст., подава-
лось 70 – 75 заявок на винахід. Вина-
ходи відомих метрологів В.В. Кандиби,
Ю.Ф. Павленка, С.В. Сикори, Р.В.
Дибського та багатьох інших поклали
початок новим напрямкам у створенні
засобів метрологічного забезпечення.
Створення відділу сприяло розширен-
ню фонду науково-технічної докумен-
тації. Наприкінці 1970-х рр. загальна
чисельність науковців, що активно за-
ймалися раціоналізаторською діяльніс-
тю в Інституті метрології, помітно зро-
стала, це зумовлено великим попитом
серед колективу закладу [4, арк. 1 – 6].
Слід зазначити, що у міжнарод-
ному просторі була заснована Всесві-
тня Організація Інтелектуальної влас-
ності (ВОІВ) у 1970 р. ВОІВ у 1974 р.
отримала статус спеціалізованої уста-
нови Організації Об'єднаних Націй.
Основна мета цієї організації – спри-
яння охороні інтелектуальної власнос-
ті у всьому світі шляхом співробітни-
цтва між державами і, у відповідних
випадках, взаємодії з будь-якою ін-
шою міжнародною організацією; за-
безпечення адміністративного співро-
бітництва між державами у сфері охо-
рони інтелектуальної власності. Наці-
ональна патентна система України за-
початкувала свою діяльність 18 верес-
ня 1992 р. Були розроблені підзаконні
нормативні акти, спрямовані на забез-
печення механізму реалізації чинних
законів. Саме тому була створена про-
грама міждержавної єдиної системи у
сфері охорони промислової власності
Співдружності Незалежних Держав.
На цей час в Україні створено всі умо-
ви для охорони прав на об'єкти про-
мислової власності. У світовій прак-
тиці термін «патент» вживається для
охоронного документа, якій свідчить
про надання його власникові виключ-
ного права на об’єкт промислової вла-
сності, що охороняється законом у
межах території держави, яка видала
патент, та на термін, установлений за-
конодавством цієї держави. Патент
надає охорону винаходу на певній те-
риторії, тобто в конкретній державі.
Патент на винахідництво дозволяє йо-
го власникові бути монополістом у
використанні запатентованого вина-
ходу у межах обсягу прав, що нада-
ються йому законодавством держави,
в якій одержано патент. Власник па-
тенту може надати дозвіл на викорис-
тання прав на винахід на підставі лі-
цензійного договору. Порушення прав
власника патенту тягне за собою від-
повідальність особи, яка порушила
патент, застосування до неї відповід-
них санкцій, передбачених законодав-
ством держави [10, с. 1 – 8].
Таким чином, науково-технічна
інформація була і є важливою умовою
щодо ефективного вирішення наукових
проблем. Підрозділ науково-технічної
інформації ХДНДІМ надавав ефективну
допомогу науковцям та дослідникам,
своєчасно та достовірно інформував їх
про нові досягнення науки та техніки.
Проходило забезпечення лабораторій
ХДНДІМ науково-технічною та патент-
ною літературою з питань, пов’язаних з
діяльністю кожної лабораторії. Отже,
створена в 1964 р. у ХДНДІМ патентно-
ліцензійна група вирішувала комплекс
завдань з інформаційної підтримки ви-
нахідників-метрологів на всіх етапах ін-
новаційного процесу, що сприяло акти-
візації наукового пошуку, створенню
конкурентоспроможної продукції, яка
відповідала тогочасним технічним сві-
товим вимогам. Якраз за підсумками
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 9
роботи за цими напрямками варто оці-
нювати інноваційний характер наукових
досліджень та ступінь впровадження їх-
ніх результатів у народне господарство.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ріжняк Р.Я. Розвиток інформатики та інформаційних технологій у вищих на-
вчальних закладах України у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття: моно-
графія / Р.Я. Ріжняк. – Кіровоград: «КОД»., 2014. – 436 с.
2. 100 лет ХГНИИМ: от поверочной палатки до Головного метрологического
центра Украины. – Харьков : ХГНИИМ, 2001. – 216 с.
3. Державний архів Харківської області (ДАХО). Ф. 6183. Оп. 3. Спр. 15. Отчет
института о работе по научно-технической информации на 1968 г. 13 арк.
4. ДАХО. Ф. 6183. Оп. 3. Спр. 59. Отчет института о работе научно-
технической информации за 1970 г. 10 арк.
5. Український метрологічний журнал. – Харків : ДНВО «Метрологія», 1995. – 79 с.
6. Український метрологічний журнал. – Харків : ДНВО «Метрологія», 1999. – 68 с.
7. Поточне діловодство наукової бібліотеки ННЦ «Інститут метрології». Ката-
лог науково-технінчої інформації.
8. Тверитникова О.Є. Патентно-ліцензійна, раціоналізаторська та винахідниць-
ка діяльність Інституту електродинаміки НАН України (1964-1991 рр.) / О.Є. Тверит-
никова // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного універ-
ситету. – 2016. – Вип 45. – С. 378 – 382.
9. Гаврилюк Ю.Р. Патентування винаходів / Ю.Р. Гаврилюк, О.Ю. Приходько.
– Харків : НТУ «ХПІ», 2005. – 208 с.
10. Патентування винаходів в іноземних державах. – Київ : Росток, 1999. – 122 с.
Ляшуга И.Ю. Информационно-техническая и патентно-лицензионная дея-
тельность Национального Научного Центра «Институт метрологии». Статья
посвящена развитию информационно-технического фонда и патентно-лицензионной
деятельности Национального Научного Центра «Институт метрологии». Проана-
лизирована работа библиотеки, которая тесно связана с последующим формирова-
нием информационно-технического подразделения. Выяснена роль патентно-
лицензионной группы в развертывании рационализаторского и лицензионного дела.
Установлено, что работы этих подразделений были направлены на повышение каче-
ства и эффективности проводимых научных метрологических исследований.
Ключевые слова: информационно-техническая база, фонд библиотеки, па-
тентно-лицензионное развитие.
Lyashuga I.U. Information technology and patent-licensing of the National Scien-
tific Center "Institute of Metrology". The article is devoted to the development of the In-
formation Technology Fund and patent and licensing activities of the National Scientific
Center "Institute of Metrology". The operation of the library, which is closely linked to the
subsequent formation of the Information Technology Division. The role of patent and li-
censing group in the deployment of technological innovation and licensing business. It was
found that the work of these units have been directed at improving the quality and effective-
ness of the scientific metrology research.
Keywords: information and technical resources, the library fund, patent and license
development.
|