Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України
У статті представлено результати вивчення стану історико-наукового дослідження життя та діяльності видатного вченого у галузі генетики і селекції рослин із світовим ім’ям – Андрія Опанасовича Сапєгіна. Він був активним організатором та одним із піонерів генетичних досліджень і селекційної роботи н...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2016
|
| Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131195 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України / М.В. Апостол // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 4. — С. 10-17. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-131195 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1311952018-03-16T03:02:46Z Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України Апостол, М.В. Видатні науковці та інженери У статті представлено результати вивчення стану історико-наукового дослідження життя та діяльності видатного вченого у галузі генетики і селекції рослин із світовим ім’ям – Андрія Опанасовича Сапєгіна. Він був активним організатором та одним із піонерів генетичних досліджень і селекційної роботи на основах науки про спадковість, невтомним пропагандистом генетичних методів селекції в СРСР та УРСР. Але цілісного історико-наукового опрацювання життєдіяльності вченого не було здійснено, тому є потреба у подальшому глибокому, узагальнюючому його дослідженні. В статье представлены результаты изучения состояния историко-научного исследования жизни и деятельности выдающегося ученого в отрасли генетики и селекции растений с мировым именем – Андрея Афанасьевича Сапегина. Он был активным организатором и одним из пионеров генетических исследований и селекционной работы на основе науки о наследственности, неутомимым пропагандистом генетических методов селекции в СССР и УССР. Но целостного научного исследования жизнедеятельности ученого не было осуществлено, поэтому этот вопрос требует дальнейшей глубокой, обобщающей историко-научной разработки. The article presents the results of studying the state of historical and scientific study of life and activity of the outstanding scientist in the field of genetics and plant breeding with a worldwide reputation – Andrew Afanasevich Sapegin. He was an active organizer and one of the pioneers of genetic research and breeding on the basis of the science of heredity, a tireless advocate of genetic selection methods in the USSR and the Ukrainian SSR. The study of the state of research of life and activity of А.А. Sapegin showed that this problem did not have been left out of eyeshot both in soviet times and in modern. But integral scientific working of this question it was not carried out, that is why it requires further deep, summarizing of historical and scientific study. 2016 Article Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України / М.В. Апостол // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 4. — С. 10-17. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131195 [929:378.2]:001.89"71":631:001(477)(Сапєгін) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери |
| spellingShingle |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Апостол, М.В. Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України Питання історії науки і техніки |
| description |
У статті представлено результати вивчення стану історико-наукового дослідження життя та діяльності видатного вченого у галузі генетики і селекції рослин
із світовим ім’ям – Андрія Опанасовича Сапєгіна. Він був активним організатором
та одним із піонерів генетичних досліджень і селекційної роботи на основах науки
про спадковість, невтомним пропагандистом генетичних методів селекції в СРСР
та УРСР. Але цілісного історико-наукового опрацювання життєдіяльності вченого
не було здійснено, тому є потреба у подальшому глибокому, узагальнюючому його дослідженні. |
| format |
Article |
| author |
Апостол, М.В. |
| author_facet |
Апостол, М.В. |
| author_sort |
Апостол, М.В. |
| title |
Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України |
| title_short |
Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України |
| title_full |
Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України |
| title_fullStr |
Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України |
| title_full_unstemmed |
Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України |
| title_sort |
вивчення біографії академіка а.о. сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки україни |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Видатні науковці та інженери |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131195 |
| citation_txt |
Вивчення біографії академіка А.О. Сапєгіна як складової історії становлення та розвитку аграрної науки України / М.В. Апостол // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 4. — С. 10-17. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT apostolmv vivčennâbíografííakademíkaaosapêgínaâkskladovoíístoríístanovlennâtarozvitkuagrarnoínaukiukraíni |
| first_indexed |
2025-07-09T14:59:07Z |
| last_indexed |
2025-07-09T14:59:07Z |
| _version_ |
1837181853940842496 |
| fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 10
УДК [929:378.2]:001.89"71":631:001(477)(Сапєгін)
ВИВЧЕННЯ БІОГРАФІЇ АКАДЕМІКА А.О. САПЄГІНА ЯК СКЛАДОВОЇ
ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Апостол М.В.
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН)
В статті представлено результати вивчення стану історико-наукового дослі-
дження життя та діяльності видатного вченого у галузі генетики і селекції рослин
із світовим ім’ям – Андрія Опанасовича Сапєгіна. Він був активним організатором
та одним із піонерів генетичних досліджень і селекційної роботи на основах науки
про спадковість, невтомним пропагандистом генетичних методів селекції в СРСР
та УРСР. Але цілісного історико-наукового опрацювання життєдіяльності вченого
не було здійснено, тому є потреба у подальшому глибокому, узагальнюючому його
дослідженні.
Ключові слова: А.О. Сапєгін, історіографія вчених, генетика рослин, селекція
рослин, сорти пшениці.
Біографічні дослідження покли-
кані сприяти відродженню історії і ку-
льтури України в портретах її видат-
них діячів. Тому є потреба, відтворю-
ючи історію в сучасних умовах націо-
нального відродження, проаналізувати
і об’єктивно оцінити внесок кожної
окремої особистості у розвиток аграр-
ного сектору нашої держави.
Виходячи з даної позиції,
з’являється необхідність дослідити
життя та наукову діяльність видатного
вченого у галузі генетики і селекції
рослин із світовим ім’ям – Андрія
Опанасовича Сапєгіна. Адже він був
активним організатором та одним із
піонерів генетичних досліджень і се-
лекційної роботи на основах науки
про спадковість, невтомним пропага-
ндистом генетичних методів селекції в
СРСР та УРСР. Внесок вченого в біо-
логічну науку є значним і різносто-
роннім. Його дослідження щодо ряду
питань ботаніки, генетики, фізіології
розвитку рослин, селекції та методики
польових дослідів являються класич-
ними. Талант видатного вченого по-
єднувався в ньому з виключними нау-
ково-організаційними й педагогічни-
ми здібностями.
Основні наукові роботи вченого
присвячені дослідженню індивідуаль-
ного розвитку сільськогосподарських
рослин, генетичному і цитологічному
ходу розщеплення в міжвидових гіб-
ридів м'якої і твердої пшениць.
А.О. Сапєгін розробив теорію органо-
генезу, основні положення якої увій-
шли, як розділ, в методику біологіч-
них досліджень сільськогосподарсь-
ких культур. Одним з перших в світі
вчений застосував іонізуюче випромі-
нювання для отримання штучних му-
тацій у зернових культур, а також ви-
користав їх у селекції, започаткував-
ши, таким чином, нову галузь знань –
радіаційну селекцію. Він застосував
метод варіаційної статистики для оці-
нки точності результатів дослідження
в біології і агрономії, створив нові,
широко відомі високопродуктивні со-
рти озимої пшениці Кооператорка,
Степнячка, Земка, сорт ярової пшени-
ці Одеська 4, сорт ячменю Палладіум.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 11
Одним із важливих джерел інфо-
рмації про перші роки його наукової
діяльності є часопис «Записки импе-
раторского общества сельскаго хозяй-
ства Южной России». Це періодичне
видання було спеціальним друкова-
ним органом Імператорського товари-
ства сільського господарства Півден-
ної Росії, заснованого М.С. Ворон-
цовим у 1828 році. Згідно статуту,
«Імператорське товариство сільського
господарства Південної Росії» було
створено з метою всебічної підтримки
сільського господарства в південних
регіонах імперії та розвитку основних
сільськогосподарських галузей, до
яких було віднесено вирощування та
селекцію існуючих сортів пшениці;
розповсюдження та покращення різ-
них порід великої рогатої худоби;
вдосконалення та популяризацію вів-
чарства; вирощування винограду та
пошук вигідних способів виноробства;
насаджування та утримання шовкови-
чних, плодових дерев тощо. Передба-
чалося, що товариство буде займатися
популяризацією серед населення пів-
денноукраїнських земель агрономіч-
них знань і навиків. Підтвердженням
факту важливості та своєчасності ви-
никнення товариства є той факт, що за
дорученням імператора воно мало
отримувати щорічну державну допо-
могу в розмірі 5 тис. руб. [1].
У складі товариства налічувалося
340 діючих членів і 70 членів-
кореспондентів. Воно організовувало
виставки, преміювало найкращих
сільських господарів, проводило до-
сліди на своїй фермі, мало бібліотеку,
видавало книжну продукцію, статті,
монографії. Серед діячів Товариства
було багато відомих і талановитих
вчених, публіцистів, аграріїв. Почес-
ними членами Товариства виступали
швейцарський ботанік А. Декандоль
(1836), німецький хімік Ю. Лібіх, віт-
чизняні вчені А.М. Бутлеров,
А.І. Гросул-Толстой (1854),
А.В. Клоссовський, А.О. Ковалевсь-
кий, І.І. Мечников, І.І. Палімпсе-стов,
Н.І. Пирогов (1856), І.А. Стебут [2].
З 1830 р. Товариство почало ви-
давати спеціальний орган «Листки»,
що з 1841 р. отримав назву «Записки
императорского общества сельскаго
хозяйства Южной России» і до 1878 р.
виходив на російській і французькій
мовах. У підготовці до видання брали
участь відомі учені і громадські діячі.
У журналі розміщувалися законопо-
ложення і урядові розпорядження по
сільському господарству, журнали за-
сідань і звіти товариства, доповіді ко-
місій, надавалися короткі відомості
про діяльність вітчизняних та інозем-
них сільськогосподарських това-
риств, дослідних станцій, з’їздів сіль-
ських господарів, земств, бібліогра-
фічні замітки про нові видання. Крім
цього був організований відділ пи-
тань і відповідей, публікувались ори-
гінальні статті із сільського госпо-
дарства та лісівництва, постійно да-
вався огляд нових досліджень і від-
криттів у всіх галузях сільськогоспо-
дарської науки як у Росії, так і за ко-
рдоном. Журнал відображав наукову
і практичну діяльність товариства, в
ньому публікувалися спеціальні посі-
бники із садівництва, вирощування
культури виноградної лози, вівчарст-
ва, влаштування водосховищ, траво-
сіяння та інших питань.
Вперше ім’я А.О. Сапєгіна
з’являється у випусках «Записок им-
ператорского общества сельскаго хо-
зяйства Южной России» за 1912 рік.
Зокрема, зі шпальт цього видання
стає відомим, що у 1912 році вченого
було обрано дійсним членом Товари-
ства. Його загальне зібрання 30 груд-
ня 1911 р. включило А.О. Сапєгіна до
організаційного лекційного комітету
зі спеціальної підготовки осіб щодо
питань гідротехніки і меліорації з ме-
тою «підвищення виробничих сил
земельного і водного господарства»
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 12
Південної Росії [3].
На засіданні Імператорського то-
вариства сільського господарства Пів-
денної Росії від 19 березня 1912 р. бу-
ло прийнято рішення випустити окре-
мим виданням у кількості 1000 екзем-
плярів підготовлений А.О. Сапєгіним
витяг з праці німецького вченого про-
фесора Баура «Закони спадковості, як
основа селекції сільськогосподарських
рослин» [4]. В цьому ж місяці
А.О. Сапєгін представив на розгляд
Товариства програму робіт Одеського
дослідного поля з селекції пшениці і
кукурудзи. Комітет по завідуванню
дослідним полем звернувся до Загаль-
ного зібрання Товариства з пропозиці-
єю щодо створення постійного і само-
стійного селекційного відділу при
Одеському дослідному полі. В якості
завідувача було запропоновано запро-
сити приват-доцента Новоросійського
університету, магістра ботаніки
А.О. Сапєгіна. Рада Товариства повні-
стю підтримала міркування Комітету
щодо завідування дослідним полем,
аргументуючи тим, що особа
А.О. Сапєгіна підходила якнайкраще,
адже він спеціально вивчав селекційну
справу закордоном у зразкових дослі-
дних установах.
З цього часу вчений є активним
учасником діяльності Імператорського
товариства сільського господарства
Південної Росії, на засіданнях якого
вирішувалися важливі науково-
організаційні, культурно-
просвітницькі, кадрові, фінансові та
інші питання розвитку сільськогоспо-
дарської дослідної справи краю. Ана-
ліз видань «Записок…» за наступні
1913-1917 роки показав, що вчений
постійно брав активну участь у роботі
засідань Імператорського товариства
сільського господарства Південної Ро-
сії, виступаючи з доповідями та звіта-
ми, зокрема щодо роботи селекційно-
го відділу дослідного поля з озимою
та ярою пшеницею, методики селекції
пшениці тощо. Варто наголосити, що
Імператорське товариство сільського
господарства Південної Росії, як за-
значав його активний член професор
О.І. Набоких, було одним з перших в
Росії, хто започаткував селекційну
справу на нових началах. І це сталося
завдячуючи багато в чому саме
А.О. Сапєгіну.
Із сторінок «Записок…» стало
також відомо, що А.О. Сапєгін входив
до лекційного комітету короткотермі-
нових курсів для агрономічного пер-
соналу південних губерній Новоросій-
ського краю, які проводилися Товари-
ством у продовж 1913-1917 рр. з «ме-
тою поповнення у агрономів відомос-
тей, необхідних у їх практичній діяль-
ності по наданню агрономічної допо-
моги населенню», читав лекції щодо
методики селекції сільськогосподар-
ських рослин [5].
У 1917 р., коли точилися жваві
дискусії навколо питання здійснення
аграрної реформи в країні, створюва-
лися різноманітні організації для її ре-
алізації, завданнями яких було прове-
дення землевпорядних робіт, агроно-
мічних заходів, визначення форм зем-
леволодіння, встановлення продово-
льчих та трудових норм по районах,
ролі кредиту і кооперативів у сільсь-
кому господарстві, облік трудового
населення і його освіта тощо, Товари-
ство засновувало самостійну земельну
комісію, членом якої було обрано
А.О. Сапєгіна. Вчений наполягав, щоб
ця комісія вступила до московської
Ліги аграрних реформ. Крім того, у
цьому ж році його обрали представни-
ком Товариства у Міський Продово-
льчий Комітет [6].
Подальший аналіз історіографії
засвідчує, що протягом 20-х років ми-
нулого століття ім’я А.О. Сапєгіна у
науковій періодиці зустрічається до-
сить часто, що є свідченням активної
участі вченого у розвитку вітчизняної
сільськогосподарської дослідної спра-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 13
ви. Нагальною проблемою для того
часу було питання реорганізації сіль-
ськогосподарської галузі й управління
сільськогосподарською наукою. Інфо-
рмативним в цьому відношенні є ви-
пуск «Записок общества сельского хо-
зяйства Южной Украины» № 1-4 за
1922 р., на сторінках якого опубліко-
вано постанову Обласної наради з до-
слідної справи, що проходила з 3 по 7
грудня 1921 р. в Одесі. Метою зібран-
ня стало утворення Одеського облас-
ного управління з дослідної справи, у
відання якого переходили галузеві до-
слідні установи Одеської і Причорно-
морської степової областей. Одним із
ключових питань роботи Обласної на-
ради було вивчення стану місцевої се-
лекційної діяльності, з висвітленням
якої виступив А.О. Сапєгін. Саме на
основі доповіді нарада визнала цілко-
виту успішність проведених наукових
робіт Селекційної станції на чолі із
А.О. Сапєгіним, а також прийняла рі-
шення щодо розширення кола селек-
ційних рослин, збільшення числа спе-
ціалістів станції, її розбудови, і голо-
вне – необхідності видання особливої
постанови НКЗ про умови випуску на-
сіннєвого матеріалу під ім’ям «Коопе-
раторка» і «Земка» (автор
А.О. Сапєгін). Тоді ж було прийнято
історично важливе рішення створити
при станції відділ генетики з відповід-
ним науковим персоналом [7]. .
У рубриці цього випуску жур-
налу «Текущие известия» повідом-
ляється про відкриття 22 січня 1922
р. Одеським товариством сільського
господарства курсів для теоретичної
і практичної підготовки спеціалістів
з насіннєвої справи вищої кваліфіка-
ції. Наукові основи і методику сор-
товедення на курсах читав
А.О. Сапєгін [8].
Крім того, це ж видання повідом-
ляє про заснування Одеським Губерн-
ським земельним відділом на початку
1922 р. щомісячного науково-
практичного сільськогосподарського
журналу «Степное хозяйство», голо-
вним редактором якого обрано профе-
сора А.О. Сапєгіна. У першому номері
новоствореного друкованого органу
вчений опублікував статтю за назвою
«Два нових сорти озимої пшениці для
степової України» [9].
Науково-організаційні проблеми
розвитку галузевої науки у 1920-ті ро-
ки висвітлювалися на шпальтах жур-
налу Бюро Всеукраїнських з’їздів з
сільськогосподарської дослідної спра-
ви «Сельско-хозяйственное опытное
дело», з якого дізнаємося про те, що
професор А.О. Сапєгін був членом
правління Одеського обласного
управління дослідною справою (рік
утворення управління – 1921) [10], ак-
тивно виступав на різного роду зі-
браннях, як то Нарада уповноважених
дослідних установ України (22-27 че-
рвня 1924 р.) [11], Всеукраїнська на-
рада з дослідної справи (23-27 лютого
1925 р.), де вченого обрали до складу
Ради з дослідної справи [12].
Серед робіт історіографічного
характеру значним внеском у роз-
криття наукових здобутків
А.О. Сапєгіна стали публікації одно-
го з найзмістовніших й авторитетних
періодичних видань 1920-1930 рр.,
що було друкованим органом спочат-
ку Сільськогосподарського наукового
комітету України – «Вісник сільсько-
господарської науки», а з реорганіза-
цією комітету у Науково-
консультаційну раду НКЗС України –
«Вісник сільсько-господарської нау-
ки та дослідної справи».
Заслуговують на увагу опубліко-
вані у часописі узагальнюючі роботи
Д.В. Домрачова «Сільсько-
господарська дослідна справа на
Україні» [13], Б. Паншина «Радянська
сільсько-господарська наука за десять
років» [14], Ю. Тушкана «До питання
про підвищення врожайності» [15] та
інші. В них автори підкреслюють зна-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 14
чимість наукових праць
А.О. Сапєгіна. Зокрема Д.В. Домрачов
відзначає дуже важливі дослідження
вченого на тему «Закон урожаїв», в
яких він наводить математичні фор-
мули щодо залежності урожаю «від
гущини посіву та тривного оточення».
Також пише, що на Одеській крайовій
сільськогосподарській дослідній стан-
ції під керівництвом її директора
А.О. Сапєгіна було виведено нові
стійкі й врожайні сорти озимої та ярої
пшениці і ячменю, найкращі з них –
сорт озимої пшениці «Кооператорка»
№ 0194, який визнано стандартом для
степової смуги. Крім нього сорти
«Степнячка» № 0496 та «Земка» №
0158 також були високоврожайними
та давали зерно високої натури.
Аналізуючи розвиток радянської
сільськогосподарської науки за десять
років, Б. Паншин серед теоретичних
досліджень, що здійснювалися на
сільськогосподарських дослідних ста-
нціях і були значимими для «широких
узагальнень в галузі чистого й при-
кладного природознавства» виділяє
роботи А.О. Сапєгіна по міжвидовому
схрещуванню пшениць, з вивчення
зв’язку між каріотипом і господарсь-
кими якостями пшениці, які він про-
водив на Одеській крайовій сільсько-
господарській дослідній станції. Од-
нак автор статті підкреслює, що поді-
бні дослідження чисто наукової зна-
чимості не можуть вважатись харак-
терними для більшості дослідних ста-
нцій країни, що за свою мету ставлять
«скромніші задачі – обслуговувати
район агротехнічно, і що в своїх робо-
тах користуються в більшості вже го-
товими методами і схемами чистого й
прикладного природознавства».
Вочевидь, масштаб і значення
теоретичної роботи А.О. Сапєгіна для
розв’язання проблеми генезису пше-
ниці і міжвидових схрещувань стали
однією з причин того, що він став
єдиним представником від України на
Всесвітньому генетичному конгресі
1928 р. в Берліні [16], а також увійшов
до організаційного комітету Всесоюз-
ного генетичного з’їзду 1929 р. у Ле-
нінграді та приймав активну участь у
форумі [17].
У 1929 р. в агрономічному Бю-
летені Одеської крайової сільсько-
господарської дослідної станції
«Степовий дослідник» з нагоди об-
рання А.О. Сапєгіна академіком
Всеукраїнської академії наук вийш-
ла змістовна стаття про вченого, пі-
дготовлена Українським генетико-
селекційним інститутом, який був
створений зусиллями А.О. Сапєгіна
і очолений ним. Публікація є у пев-
ному сенсі унікальною щодо вмісту
інформації про вченого, адже напи-
сана за життя вченого і могла бути
уточнена ним особисто.
Важливим історіографічним
джерелом вивчення постаті
А.О. Сапєгіна, зокрема періоду його
життєдіяльності в РРФСР, являється
щомісячний науково-виробничий жу-
рнал «Селекция и семеноводство» –
друкований орган Наркомзему СРСР,
Наркомрадгоспів, ВАСГНІЛ і Нарко-
мхарчопрому. Окрім опублікованих
статей вченого та посилань на його
праці інших науковців [18], часопис
містить важливі факти про виступ
академіка А.О. Сапєгіна на ІV сесії
ВАСГНІЛ, що відбулася в кінці груд-
ня 1936 р.
Це був небезпечний час для вче-
них, коли розходження з питань селе-
кції та генетики між представниками
двох напрямів у радянській науці –
класичної генетики і «мічурінської бі-
ології» (прибічником якої був
Т.Д. Лисенко) ставало все гострішим.
Саме тоді А.О. Сапєгін виступає із за-
судженням поглядів академіка Лисен-
ка щодо «переделки» природи рослин
шляхом зовнішніх впливів. Вчений
зокрема вважав, що таку трактовку
питання, як у Т.Д. Лисенка, відповідно
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 15
до якої рослина переробляє свою при-
роду «целесообразно, приспособлен-
чески» можна розуміти тільки як ла-
маркізм. Як видно зі сторінок журна-
лу, свій виступ на сесії А.О. Сапєгін
закінчив вказівкою на те, що потрібно
не взаємне заперечення противників,
але синтез позитивних даних обох
сторін щодо спадкоємної основи жи-
вих істот [19].
Ім’я академіка А.О. Сапєгіна бу-
ло внесено до радянських енциклопе-
дій: у 1955 році – до 2-го видання
«Большой советской энциклопедии»,
у 1959 р. – до видання «Биографичес-
кий словарь деятелей естествознания
и техники» [20]. Пізніше матеріал про
вченого було вміщено у національних
виданнях: 1969 р. – у книзі «Бібліо-
графія вчених Української РСР», 1983
р. – в «Українській радянській енцик-
лопедії» [21].
Водночас, ім’я вченого згадується
практично у всіх випусках наукових
праць Всесоюзного селекційно-
генетичного інституту, і це зрозуміло,
адже А.О. Сапєгін був його засновни-
ком, з цією установою пов’язані най-
продуктивніші роки його життєдіяль-
ності. Особливо слід відмітити ювілей-
ні видання з нагоди 50-річчя інституту,
що вийшли друком у 1962 р. [22].
Поступ історичного розвитку
сільськогосподарської науки та освіти
в Україні комплексно висвітлив
Н.І. Пшеничний. Основну увагу він
зосередив на організації та становленні
науково-дослідних установ і внеску в
дослідну справу видатних українських
учених. Однак, вміщена у статті інфо-
рмація щодо А.О. Сапєгіна, як і про
інших вчених, досить лаконічна й об-
межується тільки переліком виведених
ним сортів: озимої пшениці – Коопера-
торка, Земка, Степнячка, ярої пшениці
– Одеська 4, ячменю – № 32 [23].
Необхідно окремо зупинитися на
наукових статтях, підготовлених до
90-річчя та 100-річчя від народження
А.О. Сапєгіна і розміщених у науко-
вих журналах [24].
У фундаментальному 4-х томно-
му виданні «Генетика і селекція в
Україні на межі тисячоліть» (вийшло
друком у 2001 році), яке містить праці
великого колективу авторів, членів
Українського товариства генетиків і
селекціонерів ім. М.І. Вавилова, і охо-
плює широке коло питань сучасної
генетики і селекції, ім’я академіка АН
УРСР А.О. Сапєгіна згадується неод-
норазово [25].
Таким чином, вивчення стану іс-
торико-наукового дослідження життя
та діяльності А.О. Сапєгіна показало,
що ця проблема не була залишена по-
за увагою як у радянські часи, так і в
сучасні. Але цілісного наукового
опрацювання даного питання не було
здійснено, тому воно потребує пода-
льшої глибокої, узагальнюючої істо-
рико-наукової розробки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Общество сельского хозяйства Южной России, в Одессе // Журнал Министер-
ства внутренних дел. – 1829. – Кн.2. – С. 426-428. 2. Пономарев В. Агрономическая
наука Бессарабии в 1812-1917 гг. / В.П. Пономарев. – Кишинев: Штиинца, 1981. - C.
5. 3. Записки императорського общества сельскаго хозяйства Южной России. – Одес-
са, 1912. - № 3-47. – С. VІІІ-ХІV. 4. Записки императорського общества сельскаго хо-
зяйства Южной России. – Одесса, 1912. - № 10-11. – С. ІХ. 5. Записки императорска-
го общества сельскаго хозяйства Южной России. – Одесса, 1913. – № 1-2. – С. 58-63.
6. Записки императорскаго общества сельскаго хозяйства Южной России. – Одесса,
1917. – Vol. 87 – С. 55-61. 7. Записки общества сельского хозяйства Южной Украины.
– Одесса, 1922. – № 1-4. – С. 62-73. 8. Записки общества сельского хозяйства Южной
Украины. – Одесса, 1922. – № 1-4. – С. 74. 9. Записки общества сельского хозяйства
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 16
Южной Украины. – Одесса, 1922. – № 1-4. – С. 81. 10. Сельско-хозяйственное опыт-
ное дело. – Х., 1922. – № 1. – С. 108. 11. Сельско-хозяйственное опытное дело. – Х.,
1924. – № 5. – С. 175. 12. Сельско-хозяйственное опытное дело. – Х., 1925. – № 1 (7).
– С. 188. 13. Вісник сільсько-господарської науки. – Х., 1927. - № 2-3. – С. 132-149.
14. Вісник сільсько-господарської науки та дослідної справи. – Х., 1928. - № 1-3. – С.
15-28. 15. Вісник сільсько-господарської науки та дослідної справи. – Х., 1928. - № 5.
– С. 130-135. 16. Клодницький Інтернаціональний конгрес з генетики в Берліні //
Вісник сільсько-господарської науки та дослідної справи. – Х., 1928. - № 1-3. – С.
137-140. 17. Труды Всесоюзного съезда по генетике, селекции, семеноводству и пле-
менному животноводству в Ленинграде 10-16 января 1929 г. – Л., 1930. – Т. 1. – С. 6-
7. 18. Гешеле Э.Э. Метод самобраковки селекционного материала от генотипов, вос-
приимчивых к болезням // Селекция и семеноводство. – М., 19367. – № 7. – С. 38-42.
19. ІV сессия ВАСХНИЛ // Селекция и семеноводство. – М., 1937. – № 2. – С. 37. 20.
Сапегин Андрей Афанасьевич // Большая советская энциклопедия. – Изд. 2-е. – М.,
1955. – Т. 38. – С. 87., Сапегин Андрей Афанасьевич // Биографический словарь дея-
телей естествознания и техники. – М., 1959. – Т. 2. – С. 199. 21. Андрій Опанасович
Сапєгін // Бібліографія вчених Української РСР. – К.: Наукова думка, 1969. – С. 43,
Сапєгін Андрій Опанасович // Українська радянська енциклопедія. – Вид. 2-ге. – К.,
1983. – Т. 9. – С. 336. Сапегин Андрей Афанасьевич // Украинская советская энцик-
лопедия. – К., 1983. – Т. 9. – С. 464. 22. Мусийко А.С. Пятьдесят лет // Науч. тр.
Юбилейный выпуск, посвященный 50-летию института / Всесоюзный селекционно-
генетический ин-т им. Т.Д. Лысенко – Одесса, 1962. – С. 5., Науч. тр. / Всесоюзный
селекционно-генетический ин-т им. Т.Д. Лысенко – М., 1949. – С. 25, Всесоюзный
ордена Трудового Красного Знамени селекционно-генетический ин-т им.
Т.Д. Лысенко (1912-1962) – Одесса, 1962. – С. 10, Всесоюзный ордена Ленина и ор-
дена Трудового Красного Знамени селекционно-генетический ин-т им. Т.Д. Лысенко.
– Одесса, 1968. – С. 1. 23. Пшеничний Н.І. До історії розвитку сільськогосподарської
науки і дослідної справи на Україні // Вісн. с.-г. науки. – 1972. - № 12. – С. 38-46. 24.
Шкварников П.К. Андрей Афанасьевич Сапегин – выдающийся советский генетик и
селекционер (1883-1946 гг.) / П.К. Шкварников // Цитология и генетика. – 1973. – Т.
VІІ. № 6. – С. 483-490; Дубінін М.П. Внесок аказеміка А.О. Сапегіна у генетику і
цитологію / М.П. Дубінін // Український ботанічний журнал. – 1974. – Т. ХХХІ. - №
2. – С. 148-154; Шкварников П.К. А.А. Сапегин (1883-1946 гг.) / П.К. Шкварников //
Цитология и генетика. – 1983. – Т. 17. № 5. – С. 71-73; Андрій Панасович Сапєгін (до
100-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1984. – Т. 41. - № 2.
– С. 89-93. 25. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4 т. / Редкол.: В.В.
Моргун (гол. ред.) та ін. – К.: Логос, 2001. – Т.2. – С. 18-20.
Апостол М.В. Изучения биографии академика А.А. Сапегина как состав-
ляющей истории становления и развития аграрной науки Украины. В статье
представлены результаты изучения состояния историко-научного исследования
жизни и деятельности выдающегося ученого в отрасли генетики и селекции расте-
ний с мировым именем – Андрея Афанасьевича Сапегина. Он был активным органи-
затором и одним из пионеров генетических исследований и селекционной работы на
основе науки о наследственности, неутомимым пропагандистом генетических ме-
тодов селекции в СССР и УССР. Но целостного научного исследования жизнедея-
тельности ученого не было осуществлено, поэтому этот вопрос требует дальней-
шей глубокой, обобщающей историко-научной разработки.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 17
Ключевые слова: А.А. Сапегин, историография ученых, генетика растений, се-
лекция растений, сорта пшеницы.
Apostol M.V. Study the biography of academician А.A. Sapegin as part of the
history and development of agricultural science in Ukraine. The article presents the
results of studying the state of historical and scientific study of life and activity of the
outstanding scientist in the field of genetics and plant breeding with a worldwide reputation
– Andrew Afanasevich Sapegin. He was an active organizer and one of the pioneers of ge-
netic research and breeding on the basis of the science of heredity, a tireless advocate of
genetic selection methods in the USSR and the Ukrainian SSR. The study of the state of re-
search of life and activity of А.А. Sapegin showed that this problem did not have been left
out of eyeshot both in soviet times and in modern. But integral scientific working of this
question it was not carried out, that is why it requires further deep, summarizing of
historical and scientific study.
Keywords: А.A. Sapegin, historiography of scientists, plant genetics, plant breeding,
wheat varieties.
УДК 621.431:629.113
ІНЖЕНЕР Б.Г. ЛУЦЬКОЙ: НЕВІДОМІ ФАКТИ ДІЯЛЬНОСТІ
ЗІ СТВОРЕННЯ МОТОРНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
Фірсов О.В., канд. іст. наук, доцент
(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені
Г.М. Доброва НАН України)
У статті наведено невідомі факти про початковий період діяльності видатного
конструктора і винахідника Б.Г. Луцького по створенню моторних транспортних за-
собів. Встановлено деякі нові факти щодо його підприємницької діяльністі.
Ключові слова: Б.Г. Луцькой, конструктор, винахідник, моторні транспортні за-
соби, підприємницька діяльність
Про життя і діяльність Бориса
Григоровича Луцького – видатного
конструктора і винахідника – радянсь-
кими і російськими істориками напи-
сано вже багато. Про нього писали:
В.І. Дубовськой, О.Д. Рубець,
В.Б. Шавров, К.В. Шляхтінський,
Л.М. Шугуров. Проте, в біографії Лу-
цького все ще є багато прогалин, які
вимагають подальшого вивчення його
життя і діяльності. Зокрема, до цих пір
невідомі ні місце його поховання, ні
дата смерті.
Однією з прогалин в житті Луць-
кого є початковий період його діяльно-
сті по створенню моторних транспорт-
них засобів. Згідно публікацій всіх ра-
дянських і російських істориків Луць-
кой почав займатися створенням
|