Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів
У статті наведено невідомі факти про початковий період діяльності видатного конструктора і винахідника Б.Г. Луцького по створенню моторних транспортних засобів. Встановлено деякі нові факти щодо його підприємницької діяльності....
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2016
|
| Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131196 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів / О.В. Фірсов // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 4. — С. 17-23. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-131196 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1311962018-03-16T03:02:41Z Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів Фірсов, О.В. Видатні науковці та інженери У статті наведено невідомі факти про початковий період діяльності видатного конструктора і винахідника Б.Г. Луцького по створенню моторних транспортних засобів. Встановлено деякі нові факти щодо його підприємницької діяльності. В статье приведены неизвестные факты о начальном периоде деятельности выдающегося конструктора и изобретателя Б.Г. Луцкого по созданию моторных транспортных средств. Установлены некоторые новые факты о его предпринимательской деятельности. The article presents the unknown facts about the initial period of the activities of the outstanding designer and inventor Boris Loutzkoy on the creation of motor vehicles. New facts about his business activities revealed. 2016 Article Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів / О.В. Фірсов // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 4. — С. 17-23. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131196 621.431:629.113 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери |
| spellingShingle |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Фірсов, О.В. Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів Питання історії науки і техніки |
| description |
У статті наведено невідомі факти про початковий період діяльності видатного
конструктора і винахідника Б.Г. Луцького по створенню моторних транспортних засобів. Встановлено деякі нові факти щодо його підприємницької діяльності. |
| format |
Article |
| author |
Фірсов, О.В. |
| author_facet |
Фірсов, О.В. |
| author_sort |
Фірсов, О.В. |
| title |
Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів |
| title_short |
Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів |
| title_full |
Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів |
| title_fullStr |
Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів |
| title_full_unstemmed |
Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів |
| title_sort |
інженер б. г. луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Видатні науковці та інженери |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131196 |
| citation_txt |
Інженер Б. Г. Луцькой: невідомі факти про його діяльність зі створення моторних транспортних засобів / О.В. Фірсов // Питання історії науки і техніки. — 2016. — № 4. — С. 17-23. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT fírsovov ínženerbglucʹkojnevídomífaktiprojogodíâlʹnístʹzístvorennâmotornihtransportnihzasobív |
| first_indexed |
2025-07-09T14:59:18Z |
| last_indexed |
2025-07-09T14:59:18Z |
| _version_ |
1837181865198354432 |
| fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 17
Ключевые слова: А.А. Сапегин, историография ученых, генетика растений, се-
лекция растений, сорта пшеницы.
Apostol M.V. Study the biography of academician А.A. Sapegin as part of the
history and development of agricultural science in Ukraine. The article presents the
results of studying the state of historical and scientific study of life and activity of the
outstanding scientist in the field of genetics and plant breeding with a worldwide reputation
– Andrew Afanasevich Sapegin. He was an active organizer and one of the pioneers of ge-
netic research and breeding on the basis of the science of heredity, a tireless advocate of
genetic selection methods in the USSR and the Ukrainian SSR. The study of the state of re-
search of life and activity of А.А. Sapegin showed that this problem did not have been left
out of eyeshot both in soviet times and in modern. But integral scientific working of this
question it was not carried out, that is why it requires further deep, summarizing of
historical and scientific study.
Keywords: А.A. Sapegin, historiography of scientists, plant genetics, plant breeding,
wheat varieties.
УДК 621.431:629.113
ІНЖЕНЕР Б.Г. ЛУЦЬКОЙ: НЕВІДОМІ ФАКТИ ДІЯЛЬНОСТІ
ЗІ СТВОРЕННЯ МОТОРНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
Фірсов О.В., канд. іст. наук, доцент
(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені
Г.М. Доброва НАН України)
У статті наведено невідомі факти про початковий період діяльності видатного
конструктора і винахідника Б.Г. Луцького по створенню моторних транспортних за-
собів. Встановлено деякі нові факти щодо його підприємницької діяльністі.
Ключові слова: Б.Г. Луцькой, конструктор, винахідник, моторні транспортні за-
соби, підприємницька діяльність
Про життя і діяльність Бориса
Григоровича Луцького – видатного
конструктора і винахідника – радянсь-
кими і російськими істориками напи-
сано вже багато. Про нього писали:
В.І. Дубовськой, О.Д. Рубець,
В.Б. Шавров, К.В. Шляхтінський,
Л.М. Шугуров. Проте, в біографії Лу-
цького все ще є багато прогалин, які
вимагають подальшого вивчення його
життя і діяльності. Зокрема, до цих пір
невідомі ні місце його поховання, ні
дата смерті.
Однією з прогалин в житті Луць-
кого є початковий період його діяльно-
сті по створенню моторних транспорт-
них засобів. Згідно публікацій всіх ра-
дянських і російських істориків Луць-
кой почав займатися створенням
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 18
транспортних засобів в 1897 р. після
того, як звільнився з компанії «Маши-
нобудівне акціонерне товариство
Нюрнберг», де він протягом більше
шести років працював в якості голо-
вного інженера.
Насправді Луцькой почав займа-
тися створенням моторних транспорт-
них засобів на десять років раніше.
Свій перший автомобіль Луцькой по-
будував в 1887 р. Про це він повід-
омив в доповіді «Про моторні транс-
портні засоби», з якою виступив в
1899 р. на засіданні Політехнічного
товариства в Будинку архітектора у
Берліні [1]. На цьому засіданні Луць-
кой повідомив, що свій перший авто-
мобіль він побудував на заводі «Кьо-
берс Айзенверк» в місті Гарбурзі. В
якості двигуна він використав верти-
кальний чотиритактний двигун внут-
рішнього згоряння власної конструк-
ції, у якого колінчастий вал вперше в
світі був розташований не над цилінд-
ром, а під ним. Це було революційне
новаторство в моторобудуванні.
У 1888 р. Луцькой представив
свій автомобіль на Національній виста-
вці в Мюнхені, де той викликав загаль-
ний інтерес у відвідувачів. Цікаво від-
значити, що одночасно з Луцьким на
Мюнхенській виставці свій перший ав-
томобіль показав громадськості і Карл
Бенц – відомий німецький автомобіль-
ний конструктор. Він, на відміну від
Луцького, в якості двигуна використав
двотактний двигун внутрішнього зго-
ряння горизонтального типу. До речі,
відомий конструктор Готліб Даймлер,
якому німецькі історики необґрунтова-
но приписують пріоритет у створенні
першого автомобіля з двигуном внут-
рішнього згоряння, вперше показав
свій автомобіль громадськості на рік
пізніше Луцького і Бенца. Це сталося
на Всесвітній виставці в Парижі в 1889
р. Його автомобіль тоді не привернув
увагу громадськості [2].
У доповіді Луцькой повідомив,
що до недавнього часу автомобіль був
практично не дуже корисним, тому що
споживав багато палива – 680 літрів га-
зу на одну кінську силу на годину. В
якості причини такої високої витрати
палива Луцькой назвав надмірний про-
стір стиснення в двигуні внутрішнього
згоряння. Пізніше Луцькому вдалося
знизити споживання газу до 460 літрів
на одну кінську силу на годину за ра-
хунок використання нового газорозпо-
дільчого механізму і напівсферичної
камери згоряння. У 1896 р. компанія
«Машинобудівне акціонерне товарист-
во Нюрнберг» побудувала новий авто-
мобіль конструкції Луцького з двигу-
ном, який мав напівсферичну камеру
згоряння, і представила його на Бавар-
ській національній виставці в Нюрн-
берзі. На цій виставці була також пред-
ставлена велика колекція газових і бен-
зинових двигунів, створених компані-
єю по патентах Луцького [3]. Автомо-
біль і двигуни Луцького були нагоро-
джені на цій виставці золотими меда-
лями та призами.
Про те, що Луцький створив свої
перші автомобілі до 1897 р., написав
Густав Браунбек – відомий німецький
журналіст і автогонщик – в книзі
«Спортивна енциклопедія Браунбека»:
«Луцькой, Борис, інженер, Берлін. Член
технічного комітету 1-ї міжнародної
автомобільної виставки в Берліні, яка
проходила з 3-28.9.1899. В період 1893–
94 рр. Луцькой вже побудував свої пе-
рші автомобілі, які були нагороджені
золотими медалями» [4].
У своїй доповіді в Політехнічному
товаристві Луцькой також повідомив,
що в 1894 р. він розпочав будівництво
моторних велосипедів і моторних чов-
нів. В якості приводу для них він вико-
ристовував «батарейний» (німецький
патент № 81530) і «опозитний» (фран-
цузький патент № 248989) двигуни
внутрішнього згоряння. «Батарейний»
двигун Луцького в той час був самим
швидкохідним двигуном в світі (1200
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 19
об/хв) [5]. Він мав дуже низьку питому
вагу, всього 7,5 кг/к. с. [6]. Для порів-
няння двигун Даймлера в 1895 р. мав
питому вагу в десять разів більшу – 75
кг/к. с. [7]. «Опозитний» двигун Луць-
кого мав особливу структуру: його по-
ршні були розташовані під розгорну-
тим кутом і здійснювали рух в горизо-
нтальній площині назустріч один од-
ному і в зворотні сторони (один від од-
ного). Таке протилежне (опозитне) роз-
ташування поршнів в циліндрах дозво-
ляло їм взаємно нейтралізувати вібра-
ції, завдяки чому двигун мав плавну
робочу характеристику.
Більшість радянських і сучасних
російських істориків в своїх публікаці-
ях відзначають, що Луцькой, не маючи
власного підприємства, був змушений
співпрацювати з багатьма компаніями,
які по його патентах виготовляли ав-
томобілі і двигуни. Зокрема,
В.І. Дубовськой в книзі «Автомобілі та
мотоцикли Росії (1896–1917)» пише:
«Не маючи власного підприємства,
Б.Г. Луцькой змушений був співпрацю-
вати з багатьма фірмами, з огляду на
особливості їх виробів і існуючої тех-
нології» [8]. Дійсно, багато компаній
світу виготовляли по патентах Луцько-
го автомобілі і двигуни: «Köbers Ei-
senwerk», «Maschinenbau-
Aktiengesellschaft Nürnberg», «Richard
Brass. Werkzeugmaschinen-fabrik»,
«Allgemeine Motorwagen Gesellschaft»,
«Motorfahrzeug und Motorenfabrik Ber-
lin», «Daimler Motoren Gesellschaft»,
«MAN», «Argus», «Stoewer», «Ho-
waldtswerke-Deutsche Werft Gesell-
schaft», «Rumpler», «Panhard & Levas-
sor», «Georg Milnes & Co.», «Electric
Boat Company», «Лесснер» та інші. Але
в той же час Луцькой мав і кілька влас-
них компаній, на яких виготовляв ав-
томобілі і двигуни.
У 1898 р. за порадою нюрнберзь-
ких промисловців Макса Кона (Max
Kohn) і Вільгельма Хааса (Wilhelm
Haas) та їх фінансової підтримки він
заснував в Нюрнберзі компанію «Това-
риство з будівництва автомобільних
екіпажів системи Луцького» (Gesell-
schaft für Automobilwagenbau System
Loutzky). Ця компанія була зареєстро-
вана 11 січня 1898 р. в вигляді товарис-
тва з обмеженою відповідальністю
(Gesellschaft mit beschränkter Haftung)
[9]. Метою компанії зі статутним капі-
талом в 200 000 німецьких марок було
«комерційне використання винаходів
Луцького» [10].
У 1907 р. Луцькой заснував в Бер-
ліні компанію «Loutzky-Motor». Ця
компанія була зареєстрована 8 листо-
пада 1907 р. в вигляді товариства з об-
меженою відповідальністю. Метою
компанії зі статутним капіталом в 100
000 німецьких марок було «комерційне
використання винаходів інженера Бо-
риса Луцького з Берліна в області чо-
тиритактних двигунів внутрішнього
згоряння» [11]. Німецька газета «Berli-
ner Börsen-Zeitung» 3 грудня 1907 р.
повідомила, що «Інженер Борис Луць-
кий з Берліна вклав у компанію
«Loutzky-Motor» свої винаходи в галузі
чотиритактних двигунів внутрішнього
згоряння, а саме: 1. Зроблений ним і на-
лежний йому винахід кільцевого клапа-
на з водяним охолодженням для двигу-
нів внутрішнього згоряння. 2. Зробле-
ний ним і належний йому винахід реве-
рсу з розсувним управлінням кулачково-
го валу. 3. Зроблений ним і належний
йому винахід на охолоджуваний кільце-
вої клапан. 4. Зроблений ним і належ-
ний йому винахід на карбюратор» [12].
Тут мова йде про винаходи, запа-
тентовані Луцьким у Великобританії –
патент № 24206 під назвою «Удоско-
налення, пов'язані з водяним охоло-
дженням клапанів для двигунів внут-
рішнього згоряння» (Improvements in
and relating to Water-cooled Valves for
Internal Combustion Engines) і патент №
27284 під назвою «Удосконалення, що
стосуються автоматичного реверсивно-
го механізму для двигунів» (Improve-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 20
ments in and relating to Automatic Re-
versing Gear for Motors), в США – па-
тент № 883967 під назвою «Клапан з
водяним охолодженням для двигунів
внутрішнього згоряння» (Water-cooled
valve for internal-combustion motors) і
патент № 954867 під назвою «Автома-
тичний реверсивний механізм для дви-
гунів внутрішнього згоряння» (Auto-
matic reversing-gear for motors), у
Франції – патент № 383579 під назвою
«Клапан, який охолоджується за допо-
могою води, для двигунів внутрішньо-
го згоряння»» (Soupape à
refroidissement par l’eau pour moteurs à
explosions) і патент № 384696 під на-
звою «Автоматична система управлін-
ня для двигунів» (Systéme de
changement de marche automatique pour
machines motrices), в Німеччині – па-
тент № 203154 під назвою «Змішуючий
і регулюючий пристрій для карбюрато-
рів двигунів внутрішнього згоряння»
(Misch- und Regelungsvorrichtung für
Karburatoren für Verbrennungskraftma-
schinen).
В газеті «Berliner Börsen-Zeitung»
було також зазначено, що 25 липня
1906 р. Борис Луцькой уклав договір з
паном Рудницьким з Санкт-
Петербургу. Згідно з цією угодою Руд-
ницький отримав право на комерційне
використання винаходів Луцького,
«включаючи всі патенти та інші права
інтелектуальної власності у всіх краї-
нах, за винятком Німеччини, Австро-
Угорщини та Швейцарії». Загальна ва-
ртість винаходів Луцького була оціне-
на в 75 000 німецьких марок.
Аналогічний договір був укладе-
ний між Борисом Луцьким і американ-
ською компанією «Electric Boat Com-
pany», розташованою в Нью-Йорку
(Broadway, № 100). Цей договір являв
собою закритий контракт, укладений в
Лондоні 13 грудня 1902 р. Компанія
«Electric Boat Company» по патентах
Луцького виготовляла двигуни для
американських підводних човнів. Факт
співпраці Луцького з компанією «Elec-
tric Boat Company» спростовує ствер-
дження деяких істориків, зокрема,
І.Р. Рассола, про те, що Луцькой не мав
контактів з цією компанією і нічим не
міг допомогти російським інженерам
при будівництві першого бойового під-
водного човна Російської імперії
«Дельфін». У книзі «Підводний човен
«Дельфін» Рассол пише: «Водночас
з'ясувалося, що посередництво Луцько-
го було фікцією, розрахованою на
отримання комісійних. Справжніх зв'я-
зків з компанією Голланда [Д.Ф. Гол-
ланд – винахідник американських під-
водних човнів. – О.Ф.] він не мав і до-
помогти нічим не міг» [13].
Тут мова йде про посередництво
Луцького між компанією «Electric Boat
Company» і Морським відомством Ро-
сійської імперії з питання надання ро-
сійському інженерові можливості
ознайомлення з останніми підводними
човнами компанії.
Розробляючи проект підводного
човна «Дельфін», російські конструк-
тори не мали ніякої достовірної інфор-
мації про іноземне підводне корабле-
будування. Особливий інтерес пред-
ставляли конкретні відомості про нові
підводні човни американського інже-
нера Д.Ф. Голланда, будівництво яких
велося в умовах секретності. Луцькой
виявив бажання допомогти своїм спів-
вітчизникам. Через російського морсь-
кого агента в Німеччині капітана 2-го
рангу О.К. Поліса він запропонував
Морському відомству Росії свої послу-
ги «для надання нам можливості огля-
нути підводні човни Голланда». При
цьому, запевняв Луцькой, «відрядже-
ному в Америку офіцеру буде показаний
човен № 6 при спусках і на ходу». У
своєму секретному рапорті в Морський
технічний комітет від 12 липня 1901 р.
Поліс пояснював, що підводний човен
№ 6 «є першим човном з числа замов-
лених Голланду Північно-
Американським урядом. Цей човен, як
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 21
вдосконалений тип, представляє для
нас найбільший інтерес, але Голланд,
без дозволу уряду, не має права показу-
вати його» [14].
Борис Луцькой, завдяки родин-
ним зв'язкам своєї дружини – Люсі
Мері Агнес Хікенлупер (Lucy Mary
Agnes Hickenlooper), американки, дід
якої по батьківській лінії – Ендрю Хі-
кенлупер був відомим в Америці ге-
нералом, героєм Громадянської війни,
отримав неофіційну згоду Уряду
США показати підводний човен од-
ному російському офіцерові при до-
триманні цілковитого секрету.
Твердження Рассола про те, що
Луцькой нічим не допоміг Морському
відомству Росії не відповідають дійс-
ності. Саме завдяки Луцькому восени
1901 р. інженер М.М. Беклемішев від-
відав Америку і ознайомився з новими
підводними човнами «Фултон» конс-
трукції Голланда і навіть взяв участь у
пробних зануреннях.
Повернувшись з Америки Бекле-
мішев в рапорті написав: «В резуль-
таті відрядження з'явився запас чис-
то практичних відомостей, так по-
трібних для детальної розробки при-
строїв «напівпідводного міноносця»
[Напівпідводним міноносцем № 113
називали до 1902 р. підводний човен
«Дельфін» – О.Ф.].
Необхідно відзначити, що Луцькой
не тільки допоміг Беклемішеву ознайо-
митися з американськими підводними
човнами, він в 1902–1903 рр. постійно
консультував його та інших будівельни-
ків підводного човна «Дельфін»
(І.Г. Бубнова, І.С. Горюнова,
А.Д. Долголенка) з питань, що стосува-
лися конструкції двигуна підводного
човна і взаємодіючих з ним механізмів
[15]. Зокрема, у одному з листів до ін-
женера Бубнова Луцькой писав: «Я б
Вам не радив там робити муфту, так
як Ваша система для моторів чотири-
тактної системи непридатна. У Ва-
шому ж інтересі я прошу переконливо
цього не робити, так як це питання
першорядної важливості і крім того
робота буде загальмована» [16].
У 1909 р. Луцькой збільшив ста-
тутний капітал компанії «Loutzky-
Motor» до 200 000 німецьких марок.
Журнал «Der Motorwagen» у 1909 р.
повідомив: «Товариство з обмеженою
відповідальністю «Loutzky-Motor» за
наказом від 23 червня 1909 р. збільшило
статутний капітал зі 100 000 марок
до 200 000 марок. Крім того, як стало
відомо, акціонером корпорації Ho-
waldtswerke в Кілі Борисом Луцьким
було забрано з успадкованого ним від
свого початкового вкладу 100 000 ма-
рок за наступні патенти: №. 193016,
№. 211338 (Німеччина), №. 42885 (Уго-
рщина), №. 34998 (Австрія), №. 42234
(Швейцарія), №. 203691, №. 192259
(Німеччина), №. 33583, №. 37416 (Авс-
трія), №. 41661 (Швейцарія), №. 42758
(Угорщина) і №. 203154 (Німеччина),
щоб в цілому вкласти 100 000 марок в
свою компанію» [17]. На наступній
сторінці цього ж журналу було опублі-
ковано: «Кіль. Корпорація «Howaldts-
werke» віддала компанії «Loutzky-
Motor» за німецькі, швейцарські та ав-
стро-угорські патенти 100 000 марок.
Акції компанії «Loutzky-Motor» в Берлі-
ні піднялися, статутний капітал ком-
панії в червні цього року зріс з 100 000
марок до 200 000 марок» [18].
У 1913 р. Луцькой заснував в
Санкт-Петербурзі промислове товарис-
тво по виробництву авіаційних двигу-
нів спільно з інженером Б.М. Воробйо-
вим і комерсантом М.К. Воробйовим –
сином астраханського рибопромислов-
ця К.П. Воробйова. Луцькой вклав у
статутний фонд товариства 20 000 руб-
лів, а Б.М. Воробйов і М.К. Воробйов –
40 000 рублів [19]. Після початку Пер-
шої світової війни, в зв'язку з арештом
Луцького німецькою військовою вла-
дою у липні 1914 р. і його ув'язненням
в фортецю Шпандау біля Берліна, то-
вариство припинило свою діяльність.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 22
М.К. Воробйов був покликаний на
службу в армію, а Б.М. Воробйов був
призначений завідувачем технічною
частиною Полоцької тилової авіаційно-
автомобільної майстерні.
Після закінчення Першої світової
війни Луцькой повернувся на батьків-
щину в село Андріївку під Бердянсь-
ком, де перебував близько півтора ро-
ку. Восени 1920 р., через громадянську
війну, Луцькой повернувся до Німеч-
чини, де у 1921 р. заснував в Берліні
підприємство «Loutzkoy Werk». Німе-
цький журнал «Automobiltechnische
Zeitschrift» в 1921 р. повідомив: «Берлін.
«Loutzkoy Werk». Компанія з обмеже-
ною відповідальністю. Метою компанії
є розробка, виготовлення і реалізація
пневматичних ступиць, винайдених па-
ном Луцьким, а також всіх пов'язаних з
ними автомобільних та інших запчас-
тин. Статутний капітал компанії
становить 300 000 німецьких марок.
Соціальний договір укладено 13 квітня і
4 травня 1921 р. В якості внеску в ста-
тутний капітал компанії один з її влас-
ників – Луцькой включив перераховані в
Додатку до соціального договору вина-
ходи на пневматичну ступицю, у вигляді
відповідних патентів та інтелектуаль-
ної власності» [20].
У 1929 р. Луцькой заснував в Бер-
ліні компанію «Loutzkoy», товариство з
обмеженою відповідальністю». Метою
компанії було: «Виробництво пневма-
тичних вузлів для всіх видів транспор-
тних засобів відповідно до винаходів
пана Луцького під торговою маркою
"Loutzkoy", які були зареєстровані в ні-
мецькому патентному відомстві. <...>
Статутний капітал: 20 000 німецьких
марок. Соціальний контракт укладено
21 серпня 1929 р. з змінами від 10 січня
1930 р.» [21]. Компанія була зареєстро-
вана за адресою: Берлін, Шарлоттенш-
трассе, 42. Керуючим директором ком-
панії був призначений Артур Натан
(Arthur Nathan).
У 1930 р. Луцькой заснував в Амс-
тердамі (Нідерланди) компанію під на-
звою N. V. «Pax» (Товариство з обме-
женою відповідальністю «Пакс»). Вона
була зареєстрована під № 340. Нідерла-
ндський щомісячний журнал для юри-
дичних осіб і компаній 15 березня 1930
р. повідомив, що 3 лютого 1930 р. в Ам-
стердамі була зареєстрована компанія
по використанню винаходів Луцького
[22]. Потім її назва була змінена на N.V.
«Loutzkoy» (Товариство з обмеженою
відповідальністю «Луцькой) [23].
ЛИТЕРАТУРА
1. In der letzten Versammlung der Polytechnische Gesellschaft // Volks-Zeitung, 1899.
– № 147. – S. 2.
2. Eckermann, Erik. World history of the automobile / E. Eckermann. – SAE, 2001. – Р. 32.
3. Praktischer Führer durch die Bayerische Landes-Ausstellung in Nürnberg 1896 mit
einem zweifarbigen Orientirungsplan. – Martin, Nürnberg, 1896. – S. 11.
4. Braunbeck, Gustav. Braunbeck's Sport-Lexikon: automobilismus, motorbootwesen,
luftschiffahrt, herausgeber / G. Braunbeck. – Braunbeck & Gutenberg, 1910. – S. 156.
5. Güldner, Hugo. Das Entwerfen und Berechnen der Verbrennungsmotoren: Hand-
buch für Konstrukteure und Erbauer von Gas- und Ölkraftmaschinen / H. Güldner. – Berlin, J.
Springer, 1903. – S.126.
6. Sass, Friedrich. Geschichte des Deutschen Verbrennungsmotorenbaues: Von 1860-
1918 / F. Sass. – Göttingen, Heidelberg, 1962.. – S. 302.
7. Engelmeyer, Peter Climentitsch. Mechanisch betriebene Wagen in Frankreich / P.C. v.
Engelmeyer // Dinglers polytechnisches journal. – Berlin, J.G. Cotta, 1895. – Bd. 297. – S. 125.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 23
8. Дубовской В.И. Автомобили и мотоциклы России (1896-1917) / В.И. Дубовс-
кой. – М.: Транспорт, 1994. – С. 83.
9. Handbuch der Gesellschaften mit beschränkter Haftung im deutschen Reichs: Mit einer
Beigabe: Das Reichs-Gesetz betr. die Gesellschaften m.b.H. vom 20. April 1892. Ein Hand-und
Nachschlagebuch für Bankiers, Kaufleute, Industrielle, Kapitalisten etc. – A. Schumann, 1898. – S.
617.
10. Foreign notes // The Horseless Age: The Automobile Trade Magazine. – The Horse-
less age company, 1898. – Vol. III. – № 2. – P. 14.
11. Speyer, Otto. Mitteilungen aus der Industrie // Der Motorwagen, 1907. – Heft
XXXIV. – S. 1092.
12. Anzeiger. Handels-Register // Berliner Börsen-Zeitung, 1907. – № 566. – S. 19.
13. Рассол И.Р. Подводная лодка «Дельфин» / И.Р. Рассол.– СПб: Гангут, 2000.– С. 21.
14. Балабин В.В. Конструктор Б.Г. Луцкой / В.В. Балабин // Судостроение. – 2001.
– №5. – С.78-79.
15. Центральний державний історичний архів СПб (ЦДІА СПб.). Ф. 1304. Оп. 1. Д
2216. Л. 95-97.
16. ЦДІА СПб. Ф. 1304. Оп. 1. Д 2216. Л. 101.
17. Speyer, Otto. Hahdelsnachrichten // Der Motorwagen, 1909. – Heft XXII. – S. 617.
18. Speyer, Otto. Hahdelsnachrichten // Der Motorwagen, 1909. – Heft XXII. – S. 618.
19. Особистий архів проф. О.М. Урнова, Москва.
20. Knoll, Robert. Handelsnachrichten / Robert Knoll. – Automobiltechnische Zeit-
schrift. Automobiltechnischer Verlag, 1921. – Vol. 24. – S. 467.
21. Anzeiger // Berliner Börsen-Zeitung, 1930. – № 44. – S. 12.
22. Mededelingen van verschillenden aard // Nederlandsche staatscourant van maandag
3 februari 1930. – № 23. – P. 2.
23. Statutenwijziging. Nederland 3 Febr. 1930 // De naamlooze vennotschap. Maandblad
voor den ondernemingsvorm en het bedrijfswezen in Nederland en Nederland–Indië. – H. van
der Marck’s uitgevers, Amsterdam, 15-03-1930. – P. 381.
Фирсов А.В. Инженер Б.Г. Луцкой: неизвестные факты о его деятельности
по созданию моторных транспортных средств. В статье приведены неизвестные
факты о начальном периоде деятельности выдающегося конструктора и изобрета-
теля Б.Г. Луцкого по созданию моторных транспортных средств. Установлены не-
которые новые факты о его предпринимательской деятельности.
Ключевые слова: Б.Г. Луцкой, конструктор, изобретатель, моторные транс-
портные средства, предпринимательская деятельность
Oleksandr Firsov. Engineer Boris Loutzkoy: the unknown facts about his activities on
the creation of motor vehicles. The article presents the unknown facts about the initial period
of the activities of the outstanding designer and inventor Boris Loutzkoy on the creation of
motor vehicles. New facts about his business activities revealed.
Keywords: Boris Loutzkoy, designer, inventor, motor vehicles, entrepreneurship
|