Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції
У статті аналізується колекція вугільних і нагрівних прасок ХІХ – 1-ї пол. ХХ ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Приділена увага будові, техніко-конструктивним особливостям прасок....
Збережено в:
Дата: | 2017 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2017
|
Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131237 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції / О.М. Жам, Т.В. Грудевич // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 1. — С. 74-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-131237 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1312372018-03-18T03:02:47Z Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції Жам, О.М. Грудевич, Т.В. Пам’ятки історії та культури У статті аналізується колекція вугільних і нагрівних прасок ХІХ – 1-ї пол. ХХ ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Приділена увага будові, техніко-конструктивним особливостям прасок. В статье анализируется коллекция жаровых и нагревательных утюгов Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав". Уделено внимание строению, техническим и конструктивным особенностям утюгов. The article under consideration is about the collection of carbon and heating irons of the ХІХ-the 1st period of the ХХ century of The National Historical and Ethnographic Park ‘Pereyaslav’.The special attention is payed to the building , technical and constructive irons’ features. 2017 Article Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції / О.М. Жам, Т.В. Грудевич // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 1. — С. 74-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131237 644.19-64.048(477) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Пам’ятки історії та культури Пам’ятки історії та культури |
spellingShingle |
Пам’ятки історії та культури Пам’ятки історії та культури Жам, О.М. Грудевич, Т.В. Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції Питання історії науки і техніки |
description |
У статті аналізується колекція вугільних і нагрівних прасок ХІХ – 1-ї пол. ХХ
ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Приділена
увага будові, техніко-конструктивним особливостям прасок. |
format |
Article |
author |
Жам, О.М. Грудевич, Т.В. |
author_facet |
Жам, О.М. Грудевич, Т.В. |
author_sort |
Жам, О.М. |
title |
Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції |
title_short |
Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції |
title_full |
Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції |
title_fullStr |
Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції |
title_full_unstemmed |
Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції |
title_sort |
вугільні та нагрівні праски у зібранні національного історико-етнографічного заповідника «переяслав»: характеристика колекції |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2017 |
topic_facet |
Пам’ятки історії та культури |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131237 |
citation_txt |
Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції / О.М. Жам, Т.В. Грудевич // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 1. — С. 74-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
series |
Питання історії науки і техніки |
work_keys_str_mv |
AT žamom vugílʹnítanagrívnípraskiuzíbrannínacíonalʹnogoístorikoetnografíčnogozapovídnikapereâslavharakteristikakolekcíí AT grudevičtv vugílʹnítanagrívnípraskiuzíbrannínacíonalʹnogoístorikoetnografíčnogozapovídnikapereâslavharakteristikakolekcíí |
first_indexed |
2025-07-09T15:03:44Z |
last_indexed |
2025-07-09T15:03:44Z |
_version_ |
1837182145671462912 |
fulltext |
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2017 74
УДК: 644.19-64.048(477)
ВУГІЛЬНІ ТА НАГРІВНІ ПРАСКИ
У ЗІБРАННІ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО
ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»: ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЕКЦІЇ
Жам О.М., Грудевич Т.В.
(Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»)
У статті аналізується колекція вугільних і нагрівних прасок ХІХ – 1-ї пол. ХХ
ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Приділена
увага будові, техніко-конструктивним особливостям прасок.
Ключові слова: праска, музей, колекція, конструкція, матеріал, техніка, вироб-
ництво.
Серед численних і різноманітних
колекцій Національного історико-
етнографічного заповідника «Переяс-
лав» (далі НІЕЗ «Переяслав») помітне
місце займають вугільні та нагрівні
праски 2-ї пол. ХІХ – 1-ї пол. ХХ ст.
Зібрання прасок нараховує 23
одиниці (16 – основного, 7 – науково-
допоміжного фонду). Нагрівні та вугі-
льні праски представлені пропорцій-
но: 11 – нагрівні, 12 – вугільні. Біль-
шість прасок музейного зібрання фаб-
ричного виробництва і лише одна –
кустарного. Виготовлені переважно з
чавуну, рідше із сплаву металів, одна
праска – мідна.
Зібрання прасок із фондового зі-
брання НІЕЗ «Переяслав» ще не було
об’єктом спеціальних наукових дослі-
джень, що і обумовило вибір даної теми.
Історія праски має тисячолітню
історію. Відомо, що ще у IV ст. до на-
шої ери в Греції розгладжували одяг за
допомогою гарячої металевої качалки,
або нагрітого дикого каменю. Пізніше
для розгладжування одягу використо-
вувалися спеціальні дерев’яні «рублі» з
качалками, скляні кулі «гало» [2].
В часи пізнього середньовіччя
з’явилися металеві вугільні праски, в
середину яких закладали розжарене
вугілля. На території Російської імпе-
рії такі праски відомі з XVII ст., а в
Європі – ще раніше [3].
За формою вугільні праски нага-
дували сучасні, але були важчими та
більшими за розмірами. Принцип ро-
боти наступний. Всередину корпусу
насипали розігріте вугілля (частіше бе-
резове) і закривали кришкою. Щоб ву-
гілля краще розгоралося, в бокових
стінках корпусу робили невеликі отво-
ри різної форми. Для того, щоб роздути
охолоджене вугілля, в отвори дули або
розмахували праскою в різні сторони,
підсилюючи вентиляцію. Зрідка для
кращої тяги у верхній частині корпусу
прилаштовували трубу. Ці праски не
відзначалися зручністю та безпечніс-
тю: іскри і маленькі жаринки вилітали
із «жаровні» і залишали на одязі дірки
та окалини. Окрім цього вугільні прас-
ки були важкими, робота з ними по-
требувала чимало фізичних зусиль.
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 75
Наприкінці XVIIІ – ХІХ ст. в Ро-
сійській імперії й, зокрема, на території
України було налагоджене промислове
виробництво вугільних прасок. Їх ви-
пускали ливарні заводи, іноді – ковалі.
Виготовляли праски переважно із ча-
вуну, менше – із міді та сплаву металів.
У зібранні НІЕЗ «Переяслав»
представлені 12 вугільних прасок (4
– основного, 8 – науково-
допоміжного фонду).
Привертає увагу вугільна чавун-
на праска (інв. №Е-1883), датована
сер. ХІХ ст. Праска знаходилася в ма-
єтку князя Олександра Горчакова в
с. Ташань Переяславського повіту
Полтавської губернії. Звідти перевезе-
на в м. Переяслав прачкою князя Гор-
чакова, яка перейшла працювати до
багатої міщанки Н.І. Германської. Пе-
редала праску до музею племінниця
Н.І. Германської у 1973 р. Праска має
оригінальну форму, конструкцію,
оздоблення. Бокові стінки вертикаль-
ні, сходяться на носику, внизу потов-
щення, вище якого ряд круглих відво-
дів. Кришка обрамлена трикутними
зубцями. Ручка овальної форми, звер-
ху обтягнена шкірою, кріпиться до
кришки за допомогою фігурних стов-
пчиків. Біля одного з стовпчиків (біля
носика) – голова лева. Розміри:
16х8 см, висота – 21 см. [1].
У 2008 р. в жительки с. Строкова
Переяслав-Хмельницького р-ну Ганни
Олександрівни Іващенко була при-
дбана типова вугільна праска (інв.
№Е-4298), датована 50-ми рр. ХХ ст.
[1]. Праска масивна (19,5х10х19 см).
Корпус із заокругленими бочками,
кришка відкидна із зубцями, фіксуєть-
ся замком із крупним масивним гач-
ком. На кришці прикріплена прямоку-
тна ручка, що викінчується де-
рев’яною ручкою. Нижня частина ма-
сивна, на підставці з напівкруглими
отворами.
У 2008 р. працівник НІЕЗ «Пере-
яслав» Ф.Ф. Дарда передав до музею
типову чавунну вугільну праску (інв.
№Е-4311), датовану кін. ХІХ ст., тра-
диційної форми: носик загострений,
нижня частина з невеликим виступом,
корпус з усіх боків у невеличких
отворах, за рахунок яких відбувалася
циркуляція повітря і розгоралося ву-
гілля, вгорі на металевій позубцьова-
ній кришці дерев’яна ручка для три-
мання, спереду кріплення з металевою
кулькою, за допомогою якого відкри-
валась кришка. Розміри: 10х21 см.[1].
Наступного 2009 р. у жительки с.
Хоцьки Переяслав-Хмельницького р-
ну Н.Л. Стріхи була придбана вугіль-
на праска поч. ХХ ст. (інв. №Е-4138)
[1]. Праска виготовлена у формі пере-
різаного поперек човна, має значні ро-
зміри (20х10х18 см). Складається з
металевого пустотілого корпуса та
товстої металевої підошви, над якою з
боків розміщені по два отвори-розрізи
для піддування. Кришка відкидна,
кріпиться до корпуса за допомогою
закрутки. До кришки приклепана руч-
ка. Призначалася праска для прасу-
вання верхнього одягу.
У 1976 р. житель м. Сміла Черка-
ської обл. Євген Пилипович Коржик
передав до музею чавунну вугільну
праску 2-ї пол. ХІХ ст. (інв. №ДЕ-89),
яка дісталася йому від бабки. Праска
традиційної форми: спереду загостре-
на, ззаду розширена, закінчується
прямою стінкою. В нижній частині
корпуса з боків по 5 наскрізних отво-
рів. Кришка обрамлена зубцями пил-
коподібної форми, між зубцями на-
скрізні отвори, аналогічні з отворами
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2017 76
на корпусі. В передній частині по-
кришки розміщений боковий гачок
для закривання покришки. В центрі
покришки металева ручка. Розміри:
15х17х9 см [1].
В 1980 р. житель м. Переяслава-
Хмельницького Л.К. Зозуля передав
до музею дві чавунні вугільні праски
фабричного виробництва (інв.
№НДФ-1465 та НДФ-1466), датовані
30-ми рр. ХХ ст. Праска (інв. №НДФ-
1465) невеличка (10х2 см), стіни кор-
пусу майже вертикальні, з круглими
отворами на боках, краї кришки позу-
бцьовані, ручка металева прямокутної
форми з дерев’яною накладкою, біля
носика пристрій за допомогою якого
відкривається кришка. Призначалася
для прасування білизни [1]. Праска
(інв. №НДФ-1466) схожої конструкції,
але більших розмірів (19х21 см) [1].
У 1981 р. житель с. Помоклі Пе-
реяслав-Хмельницького р-ну А.І. Да-
ценко передав типову вугільну праску,
датовану поч. ХХ ст. (інв. №НДФ-
2026). Відрізняється від попередньої
лише тим, що отвори на корпусі на-
півкруглі та трикутні, а не круглі. Роз-
міри: 20х19 см [1].
У 1982 р. житель с. Сошників Пе-
реяслав-Хмельницького р-ну М.С. До-
рошенко передав до музею вугільну
праску (інв. №НДФ-2638), датовану
поч. ХХ ст. Праска продовгуватої фор-
ми, один кінець тупий, інший – загост-
рений. В нижній частині корпусу з бо-
ків по два отвори. Зверху розміщена
кришка, яка внизу закінчується зубчи-
ками. На кришці на залізній пластинці
прикріплена дерев’яна ручка. Закрива-
ється праска кришкою за допомогою
невеличкого гачка. Використовувався
для прасування білизни та верхнього
одягу. Розміри: 19х10,5х10 см [1].
У 1983 р. жителька с. Дівички
Переяслав-Хмельницького р-ну Ганна
Гич передала до музею вугільну прас-
ку 40-50-х рр. ХХ ст. (інв. №НДФ-
3344). Праска має форму видовжено-
го трикутника, в нижній частині кор-
пусу бокові отвори, по 5 з кожного
боку і 3 – ззаду, кришка із зубцями по
6 з кожного боку, в центрі гачок для
закривання. Ручка дерев’яна на мета-
левому стержні, підтримується двома
металевими пластинами, які кріплять-
ся до кришки шурупами. Використо-
вувалось в домашньому господарстві
для прасування верхнього одягу. Роз-
міри: 20х17,5 см [1].
В 1985 р. під час етнографічної
експедиції на Черкащину в жительки
с. Придністровське Чорнобаївського
р-ну Н.Т. Ярошенко були придбані дві
вугільні праски фабричного виробни-
цтва кін. ХІХ ст. (інв. №НДФ-4793 та
НДФ-4794). Праски мають подібні ро-
зміри (19х18,5 см та 18х17,5 см) та
будову. За формою нагадують човник
з високими бортами, кришки позуб-
цьовані, у передній частині мають ма-
сивну застібку з круглою ручкою. По
центру кришок на двох опорах кріп-
ляться дерев’яні, круглої форми руч-
ки. В середині пустотілі, на дні плат-
форми розміщені три металеві висту-
пи, на які клали розжарене вугілля.
Відрізняються праски лише кількістю
отворів. У праски (інв. №НДФ-4793)
їх п’ять, великих розмірів, напівкруг-
лої форми, а в праски (інв. №НДФ-
4794) – сімнадцять, невеликих, круг-
лої форми. В обох прасках отвори ро-
зміщені симетрично, з боків корпусу
та на торцевій стороні. Використову-
валися для прасування білизни та вер-
хнього одягу [1].
Пізніше замість вугілля в корпус
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 77
праски з тильного боку почали вкла-
дати розігріту чавунну болванку. У
музейному зібранні є дві праски,
конструкція яких пристосована для
закладання розігрітих болванок.
Праску (інв. №Е-3156) передав у
1984 р. житель м. Переяслава-
Хмельницького Георгій Іванович Бут-
ник. Праска фабричного виробництва,
виготовлена з міді, датується 30-х рр.
ХХ ст. Має форму трикутника. До ко-
рпусу на металевих пластинах крі-
питься дерев’яна ручка. У задній час-
тині корпусу засувка, яка піднімається
вгору за допомогою важеля. Через цей
отвір до праски вставляли розігріту
болванку. Використовувалася для
прасування білизни. Розміри:
19х17х10см [1].
У 1985 р. житель с. Єрківці Пере-
яслав-Хмельницького р-ну Микита
Іванович Мандзюк передав до музею
схожу праску (інв. №Е-3299). Праска
металева, датується поч. ХХ ст. Кор-
пус напівкруглої форми, має невеликі
отвори, ззаду затулка, яка закриває
отвір до корпуса. Вгорі на металевому
кріпленні фігурної форми дерев’яна
ручка. Розміри: 19х17,5 см [1].
Окрім вугільних прасок на тери-
торії України значного поширення на-
були литі чавунні нагрівні праски.
Вони розігрівалися на відкритому во-
гнищі або в гарячій печі. З’явилися
вони на території України у XVIIІ ст. і
випускалися аж до 60-х рр. ХХ ст.,
хоча вже була винайдена електрична
праска. Великі чавунні праски важили
до 10 кг і призначалися для прасуван-
ня грубих тканин, верхнього одягу.
Принцип дії такої праски полягав в
тому, що одяг нагрівався в певному
місці і розрівнювався під дією самої
праски. Одночасно побутували неве-
личкі нагрівні праски, розміром з до-
лоню. Вони використовувалися для
прасування білизни, ніжних тканин,
дрібних деталей одягу (манжетів, ко-
мірців, мережива тощо).
Широко представлені в музейній
колекції нагрівні праски – 11 одиниць
(9 – основного, 2 – науково-
допоміжного фонду).
У 1972 р. у жителя с. Віненці Пе-
реяслав-Хмельницького р-ну М.Д.
Бойка була придбана невеличка
(13,5х6,5 см) чавунна нагрівна праска
(інв. №Е-1548), датована поч. ХХ ст.
[1]. Складається з цільнолитої платфо-
рми і ручки, привареної до платформи.
Цікава нагрівна праска для пра-
сування мережива 1-ї пол. ХХ ст. (інв.
№Е-4122). Чавунна, вагою 2 кг, ціль-
нолита, фабричного виробництва.
Верхня частина корпусу прикрашена
орнаментом у вигляді стовпчиків по
16 штук з кожного боку. Передала
праску до музею жителька с. Положаї
Переяслав-Хмельницького р-ну
Г.М. Головко у 1970 р. [1].
Чотири нагрівні праски, датовані
поч. ХХ ст., передав у 2004 р. житель
с. Лецьки Переяслав-Хмельницького
р-ну Г.М. Ткаченко. Належали праски
його родичці – Канівець Поліні Андрі-
ївні, також жительці цього села, яка
користувалася ними в 50-х рр. ХХ ст.
Праски (інв.№Е-4250 та Е-4298) вели-
ких розмірів (17,9х9х4 см та 18х5х4,5
см), використовувалася для прасуван-
ня верхнього одягу, дві інші (інв. №Е-
4251 та Е-4252) – невеличкі (7,5х9х4
см та 6,5х8,5х4см), призначалися для
прасування мережива, важкодоступ-
них деталей одягу. Всі праски фабри-
чного виробництва (у верхній частині
корпусу нерозбірливе клеймо вироб-
ника), виготовлені з металевого спла-
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2017 78
ву, мають форму човника. Нагрівали
праски на примусі, керогазі, відкрито-
му вогнищі, в печі, Кіптяву, що утво-
рювалася на підошві праски, витирали
об глиняну долівку, потім протирали
ганчіркою. Зберігалися праски під
піччю, інколи під лавою [1]. Наявність
у одного господаря в одному помеш-
канні чотирьох прасок може свідчити
про те, що їхній господар займався
пошиттям або ремонтом одягу.
Типова нагрівна праска з цільною
ручкою поч. ХХ ст. (інв. №Е-3300)
виявлена у 1985 р. в с. Єрківці Пере-
яслав-Хмельницького р-ну. Праска
фабричного виробництва, чавунна,
носик загострений, нижня частина
має виступ, бочки ледь кошені до вер-
ху, ребристі. Верхня частина корпусу
плоска, з випуклим клеймом. Ручка
велика, виготовлена з круглого стерж-
ня. Розміри 18х13 см [1].
Невеличку нагрівну праску
(12х8х7,5 см), датовану поч. ХХ ст.,
передала у 1988 р. жителька с. Циблі
Харитина Тимофіївна Литвиненко
(інв. №НДФ-1598). Праска використо-
вувалася для прасування білизни. Ви-
готовлена з металевого сплаву, у фор-
мі човника. Ручка приварена, має фо-
рму еліпса [1].
Одна з прасок (інв. №Е-3482)
представляє так звану вдосконалену
модель нагрівних прасок, зі знімною
ручкою. Зазвичай чавунна праска розі-
грівалася довго (не менше як півгоди-
ни). Тому, щоб прискорити процес
прасування, до однієї знімної ручки ви-
готовляли по кілька (дві та більше)
платформ. Поки однією гладили, друга
платформа нагрівалася. Таку праску
передав до музею у 1986 р. житель м.
Переяслава-Хмельницького В.А. Голу-
бничий. Корпус чавунний, овальної
форми, цільнолитий. Ручка знімна, ме-
талева з дерев’яною накладкою, крі-
питься до корпусу за допомогою мета-
левих кріплень. Розміри: 16х14 см.
Єдину у музейному зібранні пра-
ску кустарного виробництва (інв.
№НДФ-2481) передав у 1982 р. жи-
тель с. Придністровське Чорнобаївсь-
кого р-ну Черкаської обл. М.С. Жиць-
кий. Праску виготовив на поч. ХХ ст.
місцевий коваль. Призначалася вона
для прасування верхнього одягу та бі-
лизни. Задня частина прямокутної фо-
рми, плавно переходить у гостроконе-
чну. На верхній частині два квадрат-
них виступи. Ручка фігурна, у формі
еліпса. Розміри: 18х12,4х8,7 см [1].
В музейній колекції представлена
також професійна кравецька праска
(інв.№Е-2557). Кравецьку справу важ-
ко уявити без праски, адже без прасу-
вання гарну річ пошити тяжко. У кра-
вців є навіть приказка: «Портной сга-
дит – утюг сгладит». Зазвичай у крав-
ців в арсеналі було по кілька прасок
вагою від 1 до 12 кг. Для важкодосту-
пних місць (рукав, плече) та мережева
використовувалися мініатюрні праски.
Саме така праска представлена в ко-
лекції НІЕЗ «Переяслав». Її розміри
14,5х7х3 см. Виготовлена на поч. ХХ
ст. з чавуну. Традиційної форми. З ма-
ленькою ручкою. Навколо ручки ор-
намент у вигляді відлитих з металу
розеток. На ручці клеймо заводу ви-
робника. Належала праска кравцю
Степешку із с. Велика Каратуль Пере-
яслав-Хмельницького р-ну. Передана
до музею в 1980 р.
Таким чином, колекція прасок
Національного історико-етнографіч-
ного заповідника «Переяслав» репре-
зентує типові праски, виготовлені в
2- й пол. ХІХ –1-й пол. ХХ ст. Вони
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 79
схожі за формою, розмірами та конс-
трукцією. Збірка хоч і не є чисельною,
але все ж важливою складовою фон-
дового зібрання Національного істо-
рико-етнографічного заповідника
«Переяслав».
Праски були зібрані впродовж 2-ї
пол. ХХ – на поч. ХХІ ст. на території
Київської та Черкаської областей.
Значну кількість прасок передали жи-
телі м. Переяслава-Хмельницького.
Використовувалися в основному в до-
машньому побуті для прасування бі-
лизни та верхнього одягу. Лише одна
праска у музейному зібранні профе-
сійна, використовувалася кравцем в
процесі пошиття одягу. Більшість пра-
сок фабричного виробництва, лише
одна – кустарного. Виготовлені здебі-
льшого з чавунну, сплавів металів,
одна праска в колекції мідна. Гордіс-
тю музейного зібрання є праска із ма-
єтку відомого на Переяславщині князя
Олександра Констянтиновича Горча-
кова. Праска має оригінальну форму,
конструкцію, оздоблення.
Тривале використання прасок в
побуті позначилося на стані збере-
ження частини цих музейних предме-
тів, проте, навіть, в такому стані вони
не втратили наукову цінність.
ЛІТЕРАТУРА
1. Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Фонди. Об-
лікова документація. Інвентарні книги «Е», «НДФ».
2. История утюга // Електронний ресурс. – Режим доступу:
http://fishki.net/47170-istorija-utjuga-50-foto.html.
3. Разгорелся наш утюг… Утюг: от каменного века до наших дней // Електро-
нний ресурс. – Режим доступу: zoom.cnews.ru/publication/item/11140.
Жам Е.М., Грудевич Т.В. Жаровые и нагревательные утюги в собрании На-
ционального историко-этнографического заповедника «Переяслав»: характери-
стика коллекции. В статье анализируется коллекция жаровых и нагревательных
утюгов Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав". Уде-
лено внимание строению, техническим и конструктивным особенностям утюгов.
Ключевые слова: утюг, музей, коллекция, конструкция, материал, техника,
производство.
Zham О.M., Hrudevich T.V. Carbon and heating irons in the collection of the Na-
tional Historical and Ethnographic Park «Pereyaslav»: the characteristic of the collec-
tion. The article under consideration is about the collection of carbon and heating irons of
the ХІХ-the 1st period of the ХХ century of The National Historical and Ethnographic Park
‘Pereyaslav’.The special attention is payed to the building , technical and constructive
irons’ features.
Key words: an iron, a museum, a collection, a construction, the material, the tech-
nique, a production.
|