Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки

У статті проаналізовано особливості категорії автора в романі В.Кашки “Житло”. У суб’єктній структурі роману виявлено конфлікт мовної самоідентифікації автора. Зміна авторських текстуальних масок розглядається як конфлікт між текстуальними практиками постмодерністської літератури та залишковими п...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Овсянников, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2008
Назва видання:	Слово і Час
Теми:	Час теперішній
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131545
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки / С. Овсянников // Слово і Час. — 2008. — № 4. — С. 36-42. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-131545
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1315452018-03-25T04:03:34Z Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки Овсянников, С. Час теперішній У статті проаналізовано особливості категорії автора в романі В.Кашки “Житло”. У суб’єктній структурі роману виявлено конфлікт мовної самоідентифікації автора. Зміна авторських текстуальних масок розглядається як конфлікт між текстуальними практиками постмодерністської літератури та залишковими практиками радянського дискурсу. This article examines the constitutive features of the author’s concept in Volodymyr Kashka’s novel “A Dwelling Place”. The subject structure of the novel reveals the conflict of the author’s linguistic self-identification. The author’s alternation of textual masks is interpreted here as a conflict between the textual practices of the postmodernism literature and the remanent practices of the Soviet literary discourse. В статье проанализированы особенности категории автора в романе В.Кашки “Жилище”. В субъектной структуре романа обнаружен конфликт языковой самоидентификации автора. Смена авторских текстуальных масок рассматривается как конфликт между текстуальными практиками постмодернистской литературы и остаточными практиками советского дискурса. 2008 Article Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки / С. Овсянников // Слово і Час. — 2008. — № 4. — С. 36-42. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131545 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Час теперішній Час теперішній
spellingShingle	Час теперішній Час теперішній Овсянников, С. Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки Слово і Час
description	У статті проаналізовано особливості категорії автора в романі В.Кашки “Житло”. У суб’єктній структурі роману виявлено конфлікт мовної самоідентифікації автора. Зміна авторських текстуальних масок розглядається як конфлікт між текстуальними практиками постмодерністської літератури та залишковими практиками радянського дискурсу.
format	Article
author	Овсянников, С.
author_facet	Овсянников, С.
author_sort	Овсянников, С.
title	Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки
title_short	Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки
title_full	Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки
title_fullStr	Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки
title_full_unstemmed	Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки
title_sort	метароман без роману в “житлі” володимира кашки
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Час теперішній
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131545
citation_txt	Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки / С. Овсянников // Слово і Час. — 2008. — № 4. — С. 36-42. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
series	Слово і Час
work_keys_str_mv	AT ovsânnikovs metaromanbezromanuvžitlívolodimirakaški
first_indexed	2025-07-09T15:41:08Z
last_indexed	2025-07-09T15:41:08Z
_version_	1837184500209025024
fulltext	36 Слово і Час. 2008 • №4 Ñåðã³é Îâñÿííèêîâ МЕТАРОМАН БЕЗ РОМАНУ В “ЖИТЛІ” ВОЛОДИМИРА КАШКИ Ó ñòàòò³ ïðîàíàë³çîâàíî îñîáëèâîñò³ êàòåãîð³¿ àâòîðà â ðîìàí³ Â.Êàøêè “Æèòëî”. Ó ñóá’ºêòí³é ñòðóêòóð³ ðîìàíó âèÿâëåíî êîíôë³êò ìîâíî¿ ñàìî³äåíòèô³êàö³¿ àâòîðà. Çì³íà àâòîðñüêèõ òåêñòóàëüíèõ ìàñîê ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê êîíôë³êò ì³æ òåêñòóàëüíèìè ïðàêòèêàìè ïîñòìîäåðí³ñòñüêî¿ ë³òåðàòóðè òà çàëèøêîâèìè ïðàêòèêàìè ðàäÿíñüêîãî äèñêóðñó. Êëþ÷îâ³ ñëîâà: àâòîð, ìåòàðîìàí, åñòåòèçàö³ÿ ñåì³îòè÷íèõ æåñò³â, äèñêóðñèâíà ìàñêà. Sergiy Ovsiannykov. Metanovel without novel in Volodymyr Kashka’s “A Dwelling Place” This article examines the constitutive features of the author’s concept in Volodymyr Kashka’s novel “A Dwelling Place”. The subject structure of the novel reveals the conflict of the author’s linguistic self-identification. The author’s alternation of textual masks is interpreted here as a conflict between the textual practices of the postmodernism literature and the remanent practices of the Soviet literary discourse. Key words: author, metanovel, aesthetisation of the semiotic gestures, discursive mask. Íàøå äîñë³äæåííÿ – öå ñïðîáà ïðî÷èòàííÿ ðîìàíó Âîëîäèìèðà Êàøêè (1954- 2006) “Æèòëî”, ì³ñöå ÿêîãî â ñó÷àñí³é óêðà¿íñüê³é ë³òåðàòóð³, ìàáóòü, ùå íå âèçíà÷èëîñÿ ³ ÿêèé, ìîæëèâî, ñèìïòîìàòè÷íèé äëÿ äóõîâíî¿ ñèòóàö³¿ 1980-1990-õ ðîê³â. Êðèçà, à ïîò³ì ³ ðîçïàä ðàäÿíñüêî¿ òîòàë³òàðíî¿ ³äåîëîã³¿ ñòâîðèëè ïåâíèé âàêóóì ó öàðèí³ âèùèõ äóõîâíèõ ö³ííîñòåé, îäíàê çàëèøèëè ó ñïàäîê ïåâí³ äèñêóðñèâí³ çâè÷êè. Çà â³äñóòíîñò³ ïðèìóñó öåé âàêóóì êîæåí ìàº çàïîâíþâàòè ñàìîñò³éíî, ó ÷îìó é ïîëÿãàº ïîñòìîäåðí³ñòñüêà ñèòóàö³ÿ, ïðèíàéìí³ îäèí ç ¿¿ âàæëèâèõ ÷èííèê³â. Ó ðîìàí³ “Æèòëî” íàÿâíèé ïåâíèé êîíôë³êò òåêñòóàëüíèõ ïðàêòèê, âëàñòèâèõ äëÿ ïîñòìîäåðí³ñòñüêî¿ ë³òåðàòóðè, òà çàëèøêîâèõ ïðàêòèê òîòàë³òàðíîãî äèñêóðñó. Â³í âèÿâëÿºòüñÿ, çîêðåìà, ó êîíôë³êò³ ìîâíèõ ñàìî³äåíòèô³êàö³é àâòîðà. Ï³ñëÿ ïóáë³êàö³¿ æóðíàëüíîãî âàð³àíòà â “Ñó÷àñíîñò³” â 1995 ðîö³ ³ ïðåì³¿ öüîãî ÷àñîïèñó íà ðîìàí çâåðíóëè óâàãó, áóëè ñïðîáè äàòè âèñîêó îö³íêó ñàìîáóòí³é ïðîç³ àâòîðà. Òàê, Ê.Ìîñêàëåöü, ïîáðàòèì ïî áàõìàöüê³é ë³òåðàòóðí³é ãðóï³ ÄÀÊ, ùî áóëà çàñíîâàíà Â.Êàøêîþ, çàçíà÷àº: “Ðîìàíîì ïðèâñåëþäíî çàõîïëþâàëèñÿ ÷è íå âñ³ ñï³ë÷àíñüê³ ãåíåðàëè â³ä Ìóøêåòèêà äî ßâîð³âñüêîãî!” [3, 29]. Õóäîæíÿ îðèã³íàëüí³ñòü òâîðó â³äáèòà âæå â æàíðîâîìó ñàìîâèçíà÷åíí³ – “ðîìàí-ðîá³òíÿ”, òîáòî “ðîìàí-ìàéñòåðíÿ”. Ðîìàí âèÿâëÿº ïðåòåíç³¿ íà âèíÿòêîâ³ñòü îáðàçîì ãîëîâíîãî ãåðîÿ – Ìåñ³¿, à òàêîæ íåáà÷åíîþ ùèð³ñòþ àâòîðà. Ñâîºð³äí³ñòü àâòîðà ÿê ô³ãóðè òåêñòó, êàòåãîð³¿ òåêñòó íàìè áóäå ðîçãëÿíóòà äàë³. Àâòîð-ãåðîé ó ðîìàí³ – òðèäöÿòèîäíîë³òí³é ïîåò, ðîâåñíèê á³îãðàô³÷íîãî àâòîðà Â.Êàøêè, ç Ë³ò³íñòèòóòîì çà ïëå÷èìà, ìåøêàíåöü ì³ñòå÷êà Áàõìà÷. Â³í, ùî ïðîâîäèòü æèòòÿ â òåñëÿðñòâ³, ðåìîíò³, ãîðîäíèöòâ³ òà ïèÿòèêàõ, çà ïîðàäîþ ïðèÿòåëÿ Àëüôè áåðåòüñÿ íàïèñàòè ðîìàí äëÿ òîãî, ùîá çàðîáèòè ãðîø³ é ïîáóäóâàòè íà íèõ áóäèíîê äëÿ ñåáå, ñ³ì’¿ ³ äðóç³â. Àëüôà ïðåòåíäóº íà ðîëü ãîëîâíîãî ãåðîÿ: öå ÷óäîâèé òåñëÿ, ìàéñòåð-áóä³âåëüíèê, áàãàòîðàçîâèé êë³ºíò ËÒÏ, ïî÷àðê³âåöü ³ ñï³âðîçìîâíèê àâòîðà, çàãàäêîâèé ÷îëîâ³ê, ÿêèé ðàïòîâî çíèê, ³ìîâ³ðíî, â÷èíèâøè ñàìîñïàëåííÿ â ë³ñ³ é çàëèøèâøè àâòîðîâ³ âåëè÷åçíó êàðòîòåêó ìàëîçðîçóì³ëîãî ïðèçíà÷åííÿ ³ çì³ñòó. Àâòîð, ùî âåäå îïîâ³äü â³ä ïåðøî¿ îñîáè ³ ïðèõîâóºòüñÿ çà ïñåâäîí³ìîì Îìåãà, ñèëêóºòüñÿ ðîçãàäàòè çàãàäêó Àëüôè, ÿêèé ÷àñîì âèäàºòüñÿ éîìó ëåäü íå Ìåñ³ºþ. Âëàñíå, ñþæåòó â ðîìàí³ íåìàº, òà é ðîìàíó íåìàº. À º Слово і Час. 2008 • №4 37 ê³ëüêà åï³çîä³â ³ç æèòòÿ Àëüôè (äèòèíñòâî, ï³äë³òêîâèé â³ê), ê³ëüêà áåñ³ä ³ç íèì, ÿê³ íå âèáóäîâóþòüñÿ ïîñë³äîâíî. Ðåøòà – íîòàòêè Îìåãè ïðî òå, ÿê âàæêî ïèøåòüñÿ ðîìàí, ÿê â³í íå õî÷å ñêëàäàòèñÿ â áóäü-ÿêó êîìïîçèö³þ, îïèñ ñâî¿õ ïèëüíóâàíü íàä ïàïåðîì çà äðóêàðñüêîþ ìàøèíêîþ, ñêàðãè íà áåçãðîø³â’ÿ é áåçäóõîâí³ñòü ñòîë³òòÿ, ãëèáîêîäóìí³ ðîçìèñëè ïðî äîëþ ëþäñòâà, ïðî äóõ, ïðî Áîãà, çäîãàäè, êèì áóâ Àëüôà, îïèñè ñâî¿õ âå÷³ðí³õ “ïîñèäåíüîê” ³ç êóìîì, ïåðåãëÿä ³ îïèñ êàðòîê ³ç êàðòîòåêè Àëüôè ç ãðàôîëîã³÷íèìè ìóäðóâàííÿìè, ïëà÷³ ç ïðèâîäó òîãî, ùî îò, ñêàæ³ìî, óñå ïèøó-ïèøó, à ðîìàí í³ÿê íå õî÷å ñêëàäàòèñÿ, ³ ÷è áóäå õòî-íåáóäü äðóêóâàòè òàêèé ðîìàí, ùî ãðîøåé, ÿñíà ð³÷, íå ïðèíåñå, à òàêîæ çàïåâíåííÿ, ùî ÿê ìîæó, òàê ³ ïèøó, ³ íå ìîæó ³íàêøå, ³ íå ìîæó íå ïèñàòè, áî ïî÷óâàþ äèâíó ïåðåêîíàí³ñòü, ùî ïîâèíåí ïèñàòè, à ÷îìó – ³ ñàì íå çíàþ. Âëàñíå, ðîìàíó íåìàº. ²ñíóº ìåòàðîìàí, òî÷í³øå, “ìåòà-” áåç ðîìàíó, àáî, ³íàêøå, ìåòàòåêñò äî ðîìàíó. Ìåòàòåêñò ìàëþº êàðòèíó äóõîâíèõ, ùèðîñåðäíèõ ³ ô³çè÷íèõ ìóê àâòîðà äîâêîëà ðîìàíó çà â³äñóòíîñò³ òåêñòóàëüíèõ ïëîä³â öèõ ìóê. Òîìó ìåòàòåêñò ìàº âèíÿòêîâî åêñòåíñèâíèé õàðàêòåð çà â³äñóòíîñò³ áóäü-ÿêî¿ ëîã³êè, óñâ³äîìëåíîãî ÷è íåóñâ³äîìëåíîãî ðóõó äî ìåòè (öå íàâ³òü íå ùîäåííèê íàïèñàííÿ ðîìàíó), êð³ì îäí³º¿ – íàïèñàòè ðîìàí, òîáòî íàãðîìàäèòè îáñÿã. Ïîñòóïîâî âèÿâëÿºòüñÿ õóäîæíÿ íåïðîäóêòèâí³ñòü òàêî¿ åãîòåêñòîöåíòðè÷íî¿ ³íòåíö³¿. Çàéíÿòèé ñâî¿ìè ìóêàìè, àâòîð çàáóâàº îïèñàòè òèõ, õòî ïåðåáóâàº ïîðó÷ ³ç íèì. Íàçâàíî ³ìåíà – äðóæèíà Ãàëÿ, äî÷êè, êóì Êîñòÿíòèí, Ìèêîëà, Àíäð³é, Þð³é òà ³íø³, àëå õòî âîíè, ÿê æèâóòü, ÿê ðîçìîâëÿþòü? Öüîãî â ðîìàí³ íåìàº. Âîíè ïðîñòî îçíà÷åí³ ÿê òàê³, ùî ïðèñóòí³ â ïîâñÿêäåííîìó æèòò³ Îìåãè. “Îáðàçàìè” ó âëàñíîìó ñåíñ³, ïåðñîíàæàìè çîáðàæåíèìè, à íå ò³ëüêè íàçâàíèìè, ïîñòàþòü ò³ëüêè Àëüôà é ìàéîð ì³ë³ö³¿ Ìîéñåºâ, ³ç ÿêèì ó íüîãî áóâ êîíôë³êò íà ïî÷àòêó “Æèòëà”. Äàë³ ïðèáëèçíî äâ³ òðåòèíè ðîìàíó – îêðåì³ çàïèñè ç “Êíèã Îìåãè”, òîáòî çàïèñíèõ êíèæîê. Íà íàø ïîãëÿä, íå äèâíî, ùî çà òàêîãî åêñòåíñèâíîãî íàãðîìàäæåííÿ ðîìàí ³ íå ìîæå ñêëàñòèñÿ, áî ïåðâèííà ìåòà âèíÿòêîâî ìàòåð³àëüíà [òóò ³ äàë³ êóðñèâ íàø. – Ñ.Î.] – ìàòè òåêñò ðîìàíó, íàäðóêóâàòè é îäåðæàòè ãîíîðàð. Ïðèíàéìí³ òàêèé íàì³ð çàäåêëàðîâàíî, ³ ö³ëêîì ùèðî, ìîæëèâî, ç ÷àñòêîþ æàðòó, àëå ñàìå ç ÷àñòêîþ. Îòæå, âèíèêàº ñóïåðå÷í³ñòü ì³æ ìàòåð³àëüíîþ, ïðàãìàòè÷íîþ ìåòîþ ñïðàâè ÿê æèòòºâîãî àêòó ³ âíóòð³øí³ì äóõîâíèì çàâäàííÿì – çðîçóì³òè ãåðîÿ. À â³äñóòí³ñòü ïðåäìåòà (ãåðîÿ, ïîä³é) ïðèçâîäèòü äî éîãî çàì³ùåííÿ çîáðàæåííÿì æåñò³â, ïîâ’ÿçàíèõ ³ç ïðîöåñîì ïèñüìà é ïî÷àñòè ïîâñÿêäåííîãî æèòòÿ ñàìîãî àâòîðà. Àâòîð ïèøå, ùî ðîìàí “Æèòëî” – “òðàíñôîðìîâàíà â äåùî íåçâè÷íó êíèãó êàðòîòåêà – öÿ éîãî [Àëüôè] ïðèâàòíà á³áë³ÿ” [2, 52]. Àëå ñàìîãî òåêñòó “íîâ³òíüî¿ á³áë³¿” – êàðòîòåêè Àëüôè – ó ðîìàí³ ãîä³ øóêàòè. Íà ïî÷àòêó ðîìàíó ³ñíóº âèáà÷ëèâà ïðèì³òêà: “Âèëó÷åíèé ðîçä³ë “Ç êàðòîòåêè ïàíà Àëüôè” àâòîð ìàº íàä³þ îïóáë³êóâàòè îêðåìî (Àâò.)” [1, 97]. Íàòîì³ñòü óì³ùåíî êóïó âñ³ëÿêèõ ôîðìàëüíèõ ïîäðîáèöü: êàðòîòåêà íàðàõîâóº ïîíàä ñ³ì òèñÿ÷ êàðòîê, ÿê³ àêóðàòíî ñêëàäåí³ â äåðåâ’ÿí³ ÿùèêè, ðîçì³ðè êàðòêè 90x146 ìì, à “â ñï³ââ³äíîøåííÿ ì³æ ¿¿ äîâæèíîþ ³ øèðèíîþ çàêëàäåíà çîëîòà ïðîïîðö³ÿ” [2, 22]. Íóìåðàö³ÿ êàðòîê òàêîæ áóëà îñîáëèâà: àâòîð “íàðàõóâàâ ñ³ìíàäöÿòü àâòîíîìíèõ ë³í³éíèõ ð³çíîâèä³â ³ êîíô³ãóðàö³é á³ëÿ ÷èñåë” [2, 21], ïîäàºòüñÿ ïåðåë³ê óñ³õ ãåîìåòðè÷íèõ ô³ãóð, ÿêèìè îáâåäåí³ ÷èñëîâ³ íîìåðè êàðòîê. Â³ä çîâí³øíüî¿ ôîðìè êàðòîê àâòîð ïåðåõîäèòü íå äî ¿õíüîãî çì³ñòó, à äî ðîçãàäêè “ãðàô³÷íîãî ôåíîìåíó Àëüôè” – òàºìíèö³ éîãî ïî÷åðêó. Àâòîð äèâóºòüñÿ “ç êîæíî¿ ë³òåðè ³ íàéì³çåðí³øîãî ¿¿ åëåìåíòó, íàâ³òü ³ç ïîñòàâëåíî¿… êðàïêè”, ïèñüìî Àëüôè íàçèâàº “âèøóêàíèì” ³ ïîð³âíþº éîãî “ñòàâëåííÿ äî ë³òåðè ³ ìèñòåöòâî êàë³ãðàô³¿… Öè Áàé-ø³” [1, 50]. Îòæå, Îìåãà ðîçãëÿäàº êàðòêè Àëüôè, ðîçì³ðêîâóº íàä ïî÷åðêîì, íàìàãàºòüñÿ éîãî îñìèñëèòè, òîáòî åñòåòèçóº ìàòåð³àëüíó ôîðìó òåêñòó, àëå òàê ³ íå çâàæóºòüñÿ íà÷åáòî ïåðåéòè â³ä çîâí³øíüî¿ ôîðìè êàðòîê äî ¿õíüîãî çì³ñòó. Åñòåòèçàö³¿ çàçíàº òàêîæ ïðîöåñ íàïèñàííÿ ðîìàíó, ÿêîìó àâòîð íàäàº ðèòì³÷íîñò³ é ñèíõðîííîñò³ ç ïðîöåñîì ïèòòÿ ÷àþ: “Ï³ñëÿ ã³ìíàñòèêè òà õîëîäíîãî îáëèâàííÿ çàñèïàþ äî çàâàðíèêà äâ³ ëîæå÷êè äîáðîãî ³íä³éñüêîãî ÷àþ ³ ñò³ëüêè æ – ãðóçèíñüêîãî ñì³òòÿ, ÷åðåç ñ³ì õâèëèí çëèâàþ íàñò³é ó ÷àøêó… çàïàëþþ “âàòðó” 38 Слово і Час. 2008 • №4 ³ ï’þ äð³áíèìè êîâòêàìè: íà äåñÿòü-ï’ÿòíàäöÿòü ðÿäê³â ó çàïèñíèêó – êîâòîê…” [2, 12]. À “ïðîáëåìó îäóõîòâîðåííÿ ³ îáëàãîðîäæåííÿ îöüîãî îñòîá³ñ³ëîãî âèñèäæóâàííÿ ïî äâàíàäöÿòü ãîäèí íà äîáó çà ïîðòàòèâíîþ äðóêàðñüêîþ ìàøèíêîþ” àâòîð ðîçâ’ÿçóº òèì, ùî óÿâëÿº ñåáå ïåðåä ôîðòåï³àíî ÷è êëàâåñèíîì: “çàãàäóé ìåëîä³þ, ³ìïðîâ³çóé, ñëóõàé… ³ íàñîëîäæóéñÿ”. Ïåðåäðóê ðîìàíó íå ëèøå åñòåòèçóºòüñÿ ìóçèêîþ, íàïîâíþºòüñÿ ìåëîä³ºþ, à é ðèòóàë³çóºòüñÿ ÷àºì ³ òþòþíîì: “Îäíà-ºäèíà íåîäì³ííà âå÷³ðíÿ óìîâà: ç³ ìíîþ ìàº áóòè ìóçèêà, äðóêàðñüêà ìàøèíêà, ÷àé ³ òþòþí” [2, 48-49]. Îñòàíí³é ðîçä³ë ó ðîìàí³ ìàº íàçâó “Ï’ºñè äëÿ âïðàâ íà äðóêàðñüê³é ìàøèíö³ â ï³âòîðè ðóêè”, ùî òàêîæ äîäàº åñòåòèçìó ïåðåäðóêîâ³ ðîìàíó. Àëå òàêà åñòåòèçàö³ÿ ñåì³îòè÷íèõ æåñò³â, íàâ³òü ðèòóàë³çàö³ÿ íå äîïîìàãàº àâòîðîâ³ âèð³øèòè ïðîáëåìó çì³ñòó ðîìàíó: “Çàâàðèâ ÷àþ, ä³ñòàâ çàïèñíèêà, äàòó ïðîñòàâèâ – íåìà ïðî ùî ïèñàòè” [1, 26]. Àâòîð í³ÿê íå ìîæå ïåðåéòè ÿêèéñü âíóòð³øí³é áàð’ºð, ïåðåáîðîòè ïåâíó ñò³íó, ùî â³äîêðåìëþº éîãî â³ä ïðåäìåòà. Â³í òóïöþº äîâêîëà íüîãî é îïèñóº ñâîº òîïòàííÿ, ñâî¿ ùèð³ åìîö³¿ ³ ñòðàæäàííÿ. Àëå æîäíîãî ðóõó íåìàº. Öå ïðîöåñ ìàðíî¿ ³ ïðèðå÷åíî¿ äóðíî¿ íåñê³í÷åííîñò³. ßê íàñë³äîê, Àëüôà í³òðîõè íå ñòàâ çðîçóì³ë³øèì, àâòîð í³ íà éîòó íå ïðîñóíóâñÿ ó ñâî¿õ äóõîâíèõ øóêàííÿõ, à ïðèïèíèòè öå áëóêàííÿ íàâêîëî ðîìàíó, ïîçáàâëåíå âëàñíî¿ ëîã³êè é ñåíñó, ìîæå âèíÿòêîâî çîâí³øíÿ îáñòàâèíà – îòðèìàíà â³ä êîãîñü ó Êèºâ³ îá³öÿíêà æóðíàëüíî¿ ïóáë³êàö³¿. Ðîçïî÷àâøè ðîìàí çà ïîðàäîþ Àëüôè, çàâåðøóº éîãî àâòîð òàêîæ íå çà âíóòð³øíüîþ âîëåþ, à îäåðæàâøè ñàíêö³þ ççîâí³, ùî ñëóãóº ïðÿìèì äîêàçîì àâòîðñüêî¿ “ñëóæáîâî¿ íåâ³äïîâ³äíîñò³”. Ïåðåä íàìè î÷åâèäíà ï³äì³íà äóõîâíèõ çàâäàíü ñóòî ô³çè÷íèìè çíàêàìè äóõîâíî¿ ïðàö³ – ìóêàìè òåêñòîâèðîáíèöòâà. Çâ³äñè – ìåõàí³÷íà îðãàí³çàö³ÿ òåêñòó, ÿêó äîâîäèòüñÿ âèïðàâäîâóâàòè ïîñò³éíèìè ïîñèëàííÿìè íà âíóòð³øíþ ïåðåêîíàí³ñòü ó ñâîºìó ëåäü íå ì³ñòè÷íîìó ïîêëèêàíí³, íà ³íòó¿ö³þ, òà é îáðàç ïñåâäîìåñ³¿, ùî òàê ³ íå âèìàëþâàâñÿ é çàëèøèâñÿ íåçðîçóì³ëèì, òåæ ëåã³òèì³çóº ïðàâî àâòîðà ïèñàòè, ïèñàòè é ïèñàòè. Àâòîð äåìîíñòðóº çíàéîìñòâî ÷è íå ç óñ³ºþ “íîìåíêëàòóðîþ”, ïðèñòîéíîþ äëÿ ãóìàí³òàð³ÿ: “ïèëÿºìî äóìêàìè Ê³ðêåãîðà ³ Í³öøå, ìîâ ä³òè ò³øèìîñü, ùî çíàõîäèìî â³äãîëîñêè êóõîííèõ çäîãàä³â ó Ãàéäå´åðà ³ ¥àäàìåðà, îøåëåøåíî â÷èòóºìîñü ó ô³ëîñîôåìè Øåñòîâà ³ ñïàíòåëè÷åíî ä³çíàºìîñü, ùî â ªâðîï³, îêð³ì Ìàÿêîâñüêîãî, ùå áóâ ³ Áðóíî Øóëüö” [2, 57-58]. Îäíàê òàê³ é ³íø³ ðÿäè ïîñòàòåé ãóìàí³òàðíîãî òåçàóðóñó (“Àëå æ îçèðàºøñÿ ç³ ñâîº¿ ³íòðîñïåêö³¿ â ðåòðîñïåêòèâó ëþäñüêî¿ ³ñòîð³¿ – ÿê³ ìîãóòí³ ë³ñè Ðîçóìó ïîëèøèëèñÿ òàì! Ñîêðàò ³ Ïëàòîí, Ïëîò³í ³ Àâãóñòèí, Òîìà ³ Áåðêë³, Øåëë³íã ³ Øîïåíãàóåð, Äåêàðò ³ Ïàñêàëü, Ñï³íîçà ³ Êàìïàíåëëà, Ñêîâîðîäà, Ãåãåëü ³ Êàíò, Ê³ðêåãîð, Í³öøå ³ Òîëñòîé…” [2, 38]) ëèøå íàçâàí³, à íà÷èòàí³ñòü ³ ñòèë³ñòè÷íà âïðàâí³ñòü äàþòü ìîæëèâ³ñòü ³ì³òóâàòè ðîáîòó äóìêè, äóõó. ²ì³òóâàòè, îñê³ëüêè æîäí³ ïðîáëåìè êîíêðåòíî íå ïîðóøåí³ é íå ðîçâ’ÿçàí³ õî÷à á äëÿ ñåáå. Äëÿ àâòîðà-ãåðîÿ Îìåãè áàãàòî âàæèòü ä³àëîã. ×èòàòè êíèæêó äëÿ íüîãî, ÿê ³ äëÿ Àëüôè, îçíà÷àº ðîçìîâëÿòè, ä³àëîã³çóâàòè ç ¿¿ àâòîðîì: “Â³í áàãàòî ÷èòàâ, àëå... íå äëÿ òîãî, ùîá çíàòè, – éîìó ïîòð³áí³ áóëè ñï³âáåñ³äíèêè, ³ Àëüôà ä³àëîã³çóâàâ ³ç Ïëàòîíîì ÷è Àð³ñòîòåëåì, Øåëë³íãîì ÷è Êàíòîì” [2, 41]; “² îò ìåí³ îäíîãî ðàíêó íàäòî âæå êîìôîðòíî ä³àëîã³çóâàëîñÿ ç³ Ñâàì³ Â³âåêàíàíäîþ…” [2, 56]. Ïîïðè òå, ùî â òåêñò³ íåîäíîðàçîâî íàçèâàþòüñÿ ó÷àñíèêè ä³àëîãó – Àëüôà, êóì Êîñòÿíòèí, “ë³òåðàòóðíå ïîáðàòèìñòâî ÄÀÊ”, Ñâàì³ Â³âåêàíàíäà é ³íø³ “òèòàíè Ðîçóìó”, à ä³àëîã íàâ³òü îôîðìëåíî “÷àéíèì ðèòóàëîì”, îäíàê çì³ñò ñàìèõ ä³àëîã³â ëèøàºòüñÿ ïîçà ñòîð³íêàìè ðîìàíó. Îòæå, çãàäêè â òåêñò³ ïðî ä³àëîãè – öå ëèøå æåñòè, ùî âêàçóþòü íà ïåâí³ ïîçàòåêñòóàëüí³ “ðîçìîâè” àâòîðà ç ó÷àñíèêàìè ä³àëîãó. Ïèòàííÿ ïðî òå, â³äáóâàëèñÿ ä³àëîãè ÷è í³, ÿêèé âîíè ìàëè çì³ñò, ëèøàþòüñÿ â³äêðèòèìè äëÿ ÷èòà÷à. Àâòîð çàäîâîëüíÿºòüñÿ ëèøå ïîâ³äîìëåííÿì, ùî éîìó “íàäòî âæå êîìôîðòíî ä³àëîã³çóâàëîñÿ ç³ Ñâàì³ Â³âåêàíàíäîþ”, Ê³ðêåãîðîì, Í³öøå òà ³íøèìè ïîñòàòÿìè ñâ³òîâî¿ êóëüòóðè, ïðîòå ñàì³ ä³àëîãè íå ïîâ³ðÿþòüñÿ ÷èòà÷åâ³, òîæ îñòàííüîìó äîâîäèòüñÿ õ³áà ùî â³ðèòè àâòîðîâ³ íà ñëîâî. Ïåðåä íàìè ëèøå æåñòè, ùî âêàçóþòü íà ä³¿, àëå ñàìî¿ ä³¿ áðàêóº. Îòæå, òóò òàêîæ åñòåòèçóºòüñÿ ëèøå ñàì æåñò ä³àëîãó, ÿêèé âèñòóïàº Слово і Час. 2008 • №4 39 çàì³ííèêîì éîãî çì³ñòó, àáî, ³íàêøå, â³äáóâàºòüñÿ åñòåòèçàö³ÿ ñåì³îòè÷íîãî æåñòó ä³àëîãó. Îñê³ëüêè æîäí³ êîíêðåòí³ ïèòàííÿ íå ïîðóøóþòüñÿ â ä³àëîãàõ, áî ä³àëîãè â³äñóòí³, à ñàì ïåðåá³ã áåñ³ä ëèøàºòüñÿ ïîçà òåêñòîì, ðîìàí º âòîðèííèì òåêñòîì, òîáòî â éîãî îñíîâ³ ëåæèòü áàæàííÿ ðîìàíó é, îòæå, óÿâëåííÿ ïðî òå, ÿêèì ìàº áóòè ðîìàí, à íå ïðàãíåííÿ ï³çíàòè ñâ³é ïðåäìåò – ãåðîÿ. ² âòîðèíí³ñòü òåêñòó âèÿâëåíà â ñóá’ºêòí³é ñòðóêòóð³ îïîâ³ä³. Àâòîð ïî÷èíàº âèêëàä ðîìàíó â³ä ïåðøî¿ îñîáè é àêöåíòóº ñâîþ â³äâåðò³ñòü, á³îãðàô³çì ³ íåô³êö³éíèé õàðàêòåð òåêñòó: “îð³ºíòàö³þ íà ñïîâ³äàëüíó ùèð³ñòü”, “îð³ºíòàö³þ íà ñàìîñïàëåííÿ ùèð³ñòþ” [2, 46]; “ÿê íàïðóæåíî ÿ óíèêàþ äîìèñëó, îð³ºíòóþñü âèíÿòêîâî íà ïîä³¿ ðåàëüí³, íà ôàêòè àâòîá³î´ðàô³÷í³, íà ëþäåé, êîòðèõ çíàâ, çíàþ ³ çíàòèìó” [2, 24]. Ïðèâàòí³ñòü é îñîáèñòèé äîñâ³ä âèçíàþòüñÿ ì³ðèëîì ïîñòóïó ëþäñòâà: “Áåç íàøîãî îñîáèñòîãî ç òîáîþ, êóìå, äîñâ³äó, áåç ïàì’ÿò³ ïðî íàøå ç òîáîþ ïåðåáóâàííÿ òóò ³ òåïåð ëþäñòâî á òàêè çàòðàôóâàëîñü” [2, 48]. Âèçíà÷åíî ìåòîä òâîð÷îñò³: “Ìàþ ñêðîìíó ìåòó ëèøèòèñÿ ïîñë³äîâíèì ó ìåòîä³: æèòè, ÿê ïðî òå ïèñàâ, ïèøåø ³ ïèñàòèìåø, ïèñàòè, ÿê áóâ ³ áóòèìåø” [2, 24], “ß òàêè ñïåðøó æèâ, à ïèñàâ ³ êàçàâ íàâçäîã³íö³, õî÷à, ìàáóòü, ³ñòèííèì æèòòÿì áóëè ìîìåíòè îñîáëèâî¿ çîñåðåäæåíîñò³, êîëè ñëîâà “æèòè” ³ “ïèñàòè” îçíà÷àëè îäíó ä³þ” [2, 32]. Òóò òåêñò ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê ï³äñóìîê ïðîæèòîãî æèòòÿ ³ ñèíõðîí³çóºòüñÿ ç æèòòÿì, ùî â³äáóâàºòüñÿ ïàðàëåëüíî. Îòæå, öåé òåêñò âèÿâëÿº ïðåòåíç³¿ íà ïåðôîðìàòèâíèé òèï ëåã³òèìàö³¿. Òîáòî éîãî àâòîð, çã³äíî ç éîãî êîìóí³êàòèâíèìè íàì³ðàìè, ì³ã áè áóòè êâàë³ô³êîâàíèé ÿê ïåðôîðìàòèâíèé àâòîð, äëÿ ÿêîãî æèòòÿ, ùî â³äáóâàºòüñÿ òóò ³ òåïåð, ó òåêñò³ ìàº ñâ³é åêâ³âàëåíò, òåêñò – öå â÷èíîê, ùî âõîäèòü äî åìï³ðè÷íîãî ïîçàòåêñòîâîãî æèòòÿ àâòîðà, ³ ñèíõðîí³çóºòüñÿ ç íèì, à àâòîð äåêëàðóº ñâîþ ãðàíè÷íó ùèð³ñòü ³ íàìàãàºòüñÿ çðóéíóâàòè óìîâíîñò³, ç³ðâàòè ç ñåáå ìàñêè é óâ³éòè äî òåêñòó òàêèì, ÿêèì º â æèòò³1. Ó ðîìàí³ “Æèòëî” ³ì’ÿ ðåàëüíîãî àâòîðà Âîëîäèìèðà Êàøêè äâ³÷³ âèçèðàº íà ïîâåðõíþ òåêñòó, àëå íåïðÿìî, íàòÿêîì – ÿê ç³çíàííÿ â çàïèñíèêó: “Äâàäöÿòü âîñüìå ëèïíÿ – ñâÿòîãî Âîëîäèìèðà, ìîº òåçî³ìåíñòâî” [1, 26], – òà ÿê çâåðòàííÿ çíàéîìîãî ïèÿêà äî àâòîðà: “Ïîí³ìàºø, Âîâà…” [1, 27]. Êð³ì ³ìåí³, âêàçàíî íà äåÿê³ ôàêòè, ùî çá³ãàþòüñÿ ç ôàêòàìè á³îãðàô³¿ Â.Êàøêè, íàïðèêëàä, äåíü íàðîäæåííÿ: “÷îòèðíàäöÿòîãî ëèïíÿ – ì³é äåíü íàðîäæåííÿ. Çíàºòå, ÷èé ³ùå? Àëüôè” [1, 22] (“Âîëîäèìèð Êàøêà íàðîäèâñÿ 14 ëèïíÿ 1954 ðîêó…” [3, 29]). Äî òåêñòó ðîìàíó çàëó÷àþòüñÿ ³ìåíà ëþäåé, ³ç ÿêèìè àâòîá³îãðàô³÷íèé àâòîð æèâå é çóñòð³÷àºòüñÿ: äðóæèíà Ãàëèíà, äâ³ äî÷êè, êóì Êîñòÿíòèí (Êîñòÿíòèí Ìîñêàëåöü), Ìèêîëà (Ìèêîëà Òóç), Àíäð³é (Àíäð³é Äåðêà÷), Ãàëèíà Ïàãóòÿê òà ³í. Îäíàê ïîïðè çàÿâó, ùî “íèí³ âñå ìîº ïîïåðåäíº æèòòÿ ðåòðîñïåêòèâíî áà÷èòüñÿ øëÿõîì äî “Æèòëà” [1, 60], à òàêîæ òå, ùî àâòîð ïèñàâ ðîìàí óïðîäîâæ îäèíàäöÿòè ðîê³â – ³ç 1985 ïî 1996 ð³ê, æîäíî¿ ³ñòîð³¿ æèòòÿ, ïî ñóò³, íåìàº, âîíà ëèøàºòüñÿ ïîçà òåêñòîì; â³äñóòíÿ òàêîæ ñïðîáà ïîäóìêè ç³áðàòè æèòòÿ, ùî äîâåëî á íåäåêëàðàòèâí³ñòü öüîãî òâåðäæåííÿ. Ùå îäèí òâîð÷èé ïðèíöèï: “Â³äïàëà íåîáõ³äí³ñòü ùî-íåáóäü âèãàäóâàòè. Òðåáà áóëî ïðîñòî æèòè ³ êâàïèòèñÿ ïèñàòè ñë³ä ó ñë³ä…” [1, 60], – ï³äâàæóºòüñÿ êðàñíîìîâíèì æåñòîì çàâåðøåííÿ ðîìàíó: “òàêèé ðîç÷óëåíèé... 5 ñåðïíÿ 1993 ðîêó... çàâåðøóþ ïåðøó ÷àñòèíó áåçê³íå÷íîãî ìîãî “Æèòëà” – ðîìàíó-ðîá³òí³ é îñåë³... òàêèé ÿ ðîç÷óëåíèé, ùî íåõàé ïðîñòèòü ìåí³ âèäàâåöü, êîëè êðàïêó â íåçàâåðøåíîìó ðîìàí³ ïîñòàâëþ ñîëîíîþ ñëüîçîþ” [2, 58]. Ñàìå òàê, ñïðàâä³, êðàïêè íåìàº, ³ â³äñóòí³ñòü îñòàííüî¿ â òåêñò³, çà àâòîðîì, ìàáóòü, ìàº ñëóãóâàòè ãðàô³÷íèì åêâ³âàëåíòîì ñëüîçè. Ïðîòå âèíèêàº ö³êàâà ïåðôîðìàòèâíà ñóïåðå÷í³ñòü2. Çàïèòàºìî ñåáå: à ÷è áóëà ñëüîçà? ßê ìîæå â öüîìó ïåðåêîíàòèñÿ ÷èòà÷? Ðîìàí çàâåðøóºòüñÿ æåñòîì, ÿêèé ìîæíà ðîçïîâ³äàòè, îïèñóâàòè, àëå ÿêèé íå ìîæíà 1 Термін “перформативний автор” уперше введено та обґрунтовано в монографії О.Юдіна [див.: 4]. 2 Тобто суперечність між задекларованими в тексті намірами автора та комунікативними намірами, що випливають із організації тексту як висловлення. 40 Слово і Час. 2008 • №4 ïîêàçàòè, äîâåñòè, àäæå éîãî ãðàô³÷íèì åêâ³âàëåíòîì âèñòóïàº ïîðîæíº ì³ñöå. Ùå ïàðàäîêñàëüí³øå ³íøå: ñïî÷àòêó òðåáà íàïèñàòè ö³ ñëîâà, à ïîò³ì ñêðàïíóòè ñëüîçó ç³ ùîêè. Ïåðôîðìàòèâíèé àâòîð íàçäîãàíÿº æèòòÿ, ÿê çàäåêëàðîâàíî â ðîìàí³: “Áî ÿ òàêè ñïåðøó æèâ, à ïèñàâ ³ êàçàâ íàâçäîã³íö³” [2, 32], – à ó ïðèê³íöåâîìó åï³çîä³ ç³ ñëüîçîþ – íàâïàêè, àâòîð ä³º çà ïðîòèëåæíîþ äî çàäåêëàðîâàíî¿ ëîã³êîþ, áî ñëüîçà çàäàíà íàïåðåä, ÿê àêòîðó. Îòæå, ïî-ïåðøå, â³äñóòí³é òåêñòóàëüíèé äîêàç, ùî ñëüîçà ñïðàâä³ ñïî÷àòêó ïðîæèòà àâòîðîì, à ïîò³ì ïîçíà÷åíà â òåêñò³. Ïî-äðóãå, çàÿâëåíî, ùî ñëüîçó àâòîð ïîñòàâèòü, âîíà ùå íå ñêðàïíóëà ç³ ùîêè. ²ç ïñèõîëîã³÷íîãî ïîãëÿäó öå ìîæíà òðàêòóâàòè òàê, ùî ñàìèì åìîö³ÿì ïðèíàéìí³ ïåðåäóº íàì³ð ïîêàçàòè ö³ åìîö³¿, àáî, ³íàêøå, ìàº ì³ñöå âèïåðåäæóâàëüíà ñàìîåñòåòèçàö³ÿ. Ó ðîìàí³ â³äñóòíÿ çàäåêëàðîâàíà òåêñòóàëüíà ùèð³ñòü, íàòîì³ñòü ³ñíóº ïñåâäîïåðôîìàòèâí³ñòü àâòîðà é àêòîðñüêà ãðà ç ÷èòà÷åì. Õî÷åìî íàãîëîñèòè, ùî àæ í³ÿê íå ñòàâèìî ï³ä ñóìí³â ùèð³ñòü àâòîðà ÿê ðåàëüíî¿ îñîáè, à ëèøå êîíñòàòóºìî ¿¿ õóäîæíþ íåîôîðìëåí³ñòü, ¿¿ íåâäàëó òåêñòóàëüíó ðåàë³çàö³þ, ÿêà âèïëèâàº ç ïðèíöèïîâèõ çàñàä îðãàí³çàö³¿ òåêñòó. Îñîáèñòà ùèð³ñòü ëþäèíè, ùî ïèøå òåêñò, ³ ùèð³ñòü àâòîðà ÿê ñóá’ºêòà òåêñòó – ðå÷³ ïðèíöèïîâî ð³çí³, ³ ïåðøà ïåðåáóâàº ïîçà êîìïåòåíö³ºþ àíàë³çó òåêñòó. Ïåðøà îñîáà àâòîðà, ÿêîñü ìèìîõ³äü â³äêðèòà ðåàëüíèì ³ìåíåì Âîëîäèìèð íà ïî÷àòêó ðîìàíó, äàë³, îäíàê, ïðèêðèâàºòüñÿ ïñåâäîí³ìîì Îìåãè, ÿêèé àâòîð óçÿâ, çà éîãî ñëîâàìè, ç³ çðîçóì³ëèõ äåë³êàòíèõ ì³ðêóâàíü: “àâòîðà, ùî ìè éîãî ç äåÿêèõ äåë³êàòíèõ ïðè÷èí åòè÷íîãî õàðàêòåðó íàé÷àñò³øå ³ìåíóºìî Îìåãîþ” [2, 36]. Óâ³âøè äî òåêñòó ïñåâäîí³ì Îìåãà, àâòîð çàçíà÷àº: “Íå êðèþñÿ âñåðéîç ³ç ðîçìåæóâàííÿì ÷àñó àêòîðà-ëþäèíè é àêòîðà-ãåðîÿ, áóòòºâèõ ïëîùèí àâòîðà ³ Îìåãè” [2, 24], – ÷èì ðîçâîäèòü ïî ð³çí³ áîêè “áóòòºâ³ ïëîùèíè” àâòîðà êîíêðåòíîãî ³ éîãî ïðåäñòàâíèêà â òåêñò³ – àâòîðà-ãåðîÿ Îìåãè. Âàæëèâà äåòàëü: ïîÿñíþþ÷è ïðè÷èíó ïîÿâè â òåêñò³ ïñåâäîí³ìà, àâòîð ðàïòîì ïåðåõîäèòü íà ôîðìàëüíå “Ìè”: “àâòîðà, ùî ìè éîãî ç äåÿêèõ äåë³êàòíèõ ïðè÷èí… ³ìåíóºìî Îìåãîþ” [2, 36]. Îòæå, Îìåãà – öå òåæ íå îñòàííº îïîâ³äíå “ß”, â ÿêîìó ìàº ç³éòèñÿ æèòòÿ é òåêñò. Ç’ÿâëÿºòüñÿ ùå îäíà çîâí³øíÿ ðåôëåêñèâíà ïîçèö³ÿ àâòîðà ùîäî ñâîº¿ ìàñêè Îìåãà – ôîðìàëüíå “Ìè”: “Ìè ñïîãëÿäàºìî... ðàçîì ç Îìåãîþ ³ í³ÿê íå ìîæåìî âòîðîïàòè”; “Çàïèòóº ñåáå Îìåãà òà é ìè íå ìîæåìî áîäàé ÷àñòêîâî íå ðîçä³ëÿòè éîãî çäîãàäó” [2, 20]. Ïðîñò³øå êàæó÷è, ³äåòüñÿ ïðî òå, ùî â òåêñò³ àâòîð ³äåíòèô³êóº ñåáå ç “ß”, âåäå îïîâ³äü â³ä ïåðøî¿ îñîáè, àëå êîëè, íàìàãàþ÷èñü çàéíÿòè ùîäî ñåáå çîâí³øíþ, ðåôëåêñèâíó ïîçèö³þ, âèõîäèòü ó ìåòàòåêñò, òî ïî÷èíàº ³äåíòèô³êóâàòè ñåáå ç “Ìè”, âåäå âèêëàä â³ä ïåðøî¿ îñîáè ìíîæèíè. Òàê âèÿâëÿºòüñÿ, ùî çà “ïðàâäèâîþ” ïåðøîþ îñîáîþ àâòîðà (íåõàé ³ ïðèêðèòîþ ïñåâäîí³ìîì) ïðèõîâàíà äèñêóðñèâíà ìàñêà. Ñàìå âîíà ñòàº îñòàííüîþ, íàéáëèæ÷îþ äî àâòîðà ôîðìîþ éîãî ìîâíî¿ ñàìî³äåíòèô³êàö³¿. Â³í ñêèäàº ìàñêó æèâîãî “ß”, ³ ï³ä íåþ âèÿâëÿºòüñÿ ãðàíè÷íî óìîâíà ìàñêà “Ìè”, àäæå “Ìè” – öå ãðàíè÷íà ôîðìàë³çàö³ÿ ñåáå, âëàñòèâà ëèøå äèñêóðñó, à íå æèòòþ àâòîðà. Ðîìàí óñ³ÿíî ïåðåõîäàìè îïîâ³ä³ â³ä “ß” äî “Ìè” ³ çíîâó äî “ß”. Äëÿ ïðèêëàäó ìîæíà çãàäàòè ñïîãàäè àâòîðà ïðî ñâîº äèòèíñòâî, êîëè â³í ÷åêàº íà ìàìó, ÿêà ùîçèìè ¿çäèëà íà çàðîá³òêè ïðîäàâàòè ñìàæåíå íàñ³ííÿ. Âèêëàä êîíêðåòíî¿ ³ñòîð³¿ ñïîãàä³â âåäåòüñÿ â³ä ïåðøî¿ îñîáè, à êîëè àâòîð íàìàãàºòüñÿ óçàãàëüíèòè ñâ³é ïðèâàòíèé äîñâ³ä, íå ìîæå îá³éòèñÿ áåç “Ìè”: “ß ÷åêàâ ³ âèãëÿäàâ ³ç ìàéáóòíüîãî – àæ òåïåð, êîëè ïåðåäðóêîâóþ ðóêîïèñí³ òåêñòè, ç³òõàþ ðîç÷àðîâàíî ³ çí³÷åíî – ÷åêàííÿ ïîðîäæóº-òàêè õèìåð. Ìè ÷åêàºìî ïðèõîäó ³ ïðè¿çäó, ìè íàïðóæåíî ìàëþºìî â óÿâ³ ìîìåíò çóñòð³÷³ ³ ïîêëàäàºìî íàäòî âåëèê³ íàä³¿… Íåâæå ìè é äîñ³ íå çáàãíóëè, ùî ñïðàâæíþ íåáåçïåêó ñòàíîâèòü ñë³ïó÷å ñÿéâî ïîïåðåäó?” [2, 42- 43]. Òóò àâòîðîâå “ß” “÷åêàº”, “ç³òõàº ðîç÷àðîâàíî ³ çí³÷åíî”, òîáòî ñòðàæäàº, à àâòîðñüêå “Ìè” “ìàëþº â óÿâ³ ìîìåíò çóñòð³÷³”, ñïðîìîæíå “çáàãíóòè”, òîáòî ïîìèñëèòè. Òàêèé ðîçïîä³ë ñôåð âèêëàäó â³ä ïåðøî¿ îñîáè îäíèíè òà ìíîæèíè íà êîíêðåòíèé, åìï³ðè÷íèé, ïîáóòîâèé ñâ³ò àâòîðà òà ñâ³ò ïîìèñëåíèé, ³íòåë³ã³áåëüíèé – òèïîâà ñõåìà äëÿ âñüîãî ðîìàíó. Ó ñâî¿é åñòåòèö³ àâòîð íàìàãàºòüñÿ îïåðòèñÿ íà ïðèâàòíèé äîñâ³ä, ïðèâàòíå “ß”, ñâîþ ïåðôîðìàòèâí³ñòü ³ îïèñóº ïîáóò – ðåìîíò, òåñëþâàííÿ, ïî¿çäêè íà äà÷ó, àëå ïîò³ì, ³äó÷è ñë³äîì çà âèõîâàíîþ ïîòðåáîþ Слово і Час. 2008 • №4 41 çàãàëüíîçíà÷óùèõ ñóäæåíü, ðàïòîâî ïåðåõîäèòü äî ïåðåë³êó “òèòàí³â Ðîçóìó”, äåìîíñòðóº òåçàóðóñ îñâ³÷åíîãî ãóìàí³òàð³ÿ é ë³òåðàòóðîçíàâöÿ, âäàºòüñÿ äî çàãàëüíèõ ñóäæåíü, ÿê³ íå âèðîñòàþòü ³ç ïðèâàòíîãî äîñâ³äó, à âëàñòèâ³ ëèøå äèñêóðñó. “Ìåòîäèêó êîðåêö³¿ ì³æ ùàáëÿìè êîñì³÷íî¿ ãàðìîí³¿ çàãóáëåíî – çîñòàºòüñÿ àâòîìåòîäèêà – àëå ç ÿêîãîñü ìîìåíòó öå âæå ïåðåñòàº áóòè íàøîþ, âàøîþ ³ ìîºþ ïðèâàòíîþ ñïðàâîþ, öå âæå âèõîäèòü çà ìåæ³ ïðèâàòíîñòè ³ âèðîñòàº äëÿ íàö³¿ ³ äëÿ ëþäñüêîñò³” [2, 35]. Îçíà÷åíèé “ìîìåíò êîðåêö³¿” ì³æ ùàáëÿìè ïðèâàòíîãî äîñâ³äó, ç îäíîãî áîêó, ³ “íàö³¿ é ëþäñüêîñò³” – ç äðóãîãî, âèíÿòêîâî äèñêóðñèâíèé, îäíîá³÷íèé, íå âçàºìîîáåðíåíèé äî îáîõ íàçâàíèõ ùàáë³â. Çíàê “ìîìåíòó êîðåêö³¿”, ïåðåõîäó – öå çì³íà îïîâ³ä³ ç ïåðøî¿ îñîáè îäíèíè íà ïåðøó îñîáó ìíîæèíè. Îòæå, ìîæíà ãîâîðèòè ïðî ðîçðèâ ì³æ ³íäèâ³äóàëüíèì áóòòÿì àâòîðà, îïèñàíèì ó ðîìàí³, òà éîãî ïðåòåíç³ÿìè íà ãëîáàëüí³ñòü ñóäæåíü ïðî ëþäñòâî ÕÕ ñòîë³òòÿ. Àâòîð ïîñòàº, ÿê çàóâàæóº â ðîìàí³ éîãî ÷èòà÷, ñåêðåòàð ïàíà ²êñà, “äåðåâîì – ç ïîòðîùåíîþ ñâ³äîì³ñòþ ³ ðîçùåïëåíîþ äóøåþ – ç âàøèõ òâîð³â âè ñàìå òàêèì ³ ïîñòàºòå” [1, 31]. Òàêèé æå ðîçðèâ î÷åâèäíèé â îáðàç³ ãîëîâíîãî ãåðîÿ Àëüôè: àëêîãîë³ê âèäàºòüñÿ àâòîðîâ³ Ìåñ³ºþ (äî ðå÷³, ó ê³ëüêîõ êîðîòêèõ öèòàòàõ ³ç ñåìèòèñÿ÷íî¿ êàðòîòåêè Àëüôè îïîâ³äü òàêîæ âåäåòüñÿ â³ä ïåðøî¿ îñîáè ìíîæèíè: “Öå äóæå âàæëèâî, àáè êð³çü â³êíà ç âëàñíîãî ïîìåøêàííÿ ìè çàâæäè áà÷èëè çåìíèé ñóºòíèé øëÿõ ïîâç õàòó…” [2, 25], – àáî áåç îçíà÷åííÿ îïîâ³äà÷à). Òàê, óäàþ÷èñü äî “ãðè â ïðîòèñòîÿííÿ ³ ñï³âñòîÿííÿ ïåðâ³ñíî¿ ðåàëüíîñò³ ç âèùîþ” [2, 45], ïåðâ³ñíà ðåàëüí³ñòü îïîâ³äàºòüñÿ â³ä “ß”, à âèùà – â³ä “Ìè”. Àëå, ïèøó÷è íà ïî÷àòêó 1990-õ, á’þ÷èñü “ïîì³æ ñòàðîþ ìîâîþ, êîòðîþ âæå íå ìîæíà ñêàçàòè òîãî, ùî õî÷ó, ³ íîâîþ ìîâîþ, ÿêî¿ ùå íå çíàþ” [2, 25], àâòîð âäàºòüñÿ äî ìîðàë³çàòîðñòâà, ïîñëóãîâóºòüñÿ áàíàëüíîþ îïîâ³ääþ â³ä ïåðøî¿ îñîáè ìíîæèíè, ùî áóëî âëàñòèâå ãðàìàòèö³ ðàäÿíñüêîãî äèñêóðñó. Õî÷ àâòîð ³ íàìàãàºòüñÿ îá´ðóíòóâàòè ñâîº ä³àëîã³÷íå “Ìè” ðåë³ã³éíèì äèñêóðñîì (“Ó âèïàäêó ç Àëüôîþ ³ ÄÀÊîì ñïðàâä³ éäåòüñÿ ïðî Ìè, ÷èì ïîòâåðäæóºòüñÿ ãàäêà, ùî ñàì³òíèöòâî â àâòîðñòâ³ – íàé³íäèâ³äóàëüí³øîìó, íàéíåïåðåñ³÷í³øîìó – º ëèøå ³ëþç³ºþ. Øëÿõ äî Áîãà – çàâæäè ä³àëîã” [2, 17]), óò³ì ñàìîãî “øëÿõó äî Áîãà”, ÿê ³ “ä³àëîã³â”, ó òåêñò³ ãîä³ øóêàòè. Íàòîì³ñòü º ëèøå “äâåð³” äî Áîãà, äâåð³ äî ðàþ, äâåð³ äî ä³àëîãó, äâåð³ äî ðîìàíó, çà÷èíåí³ äëÿ àâòîðà, â ÿê³ â³í óâ³éòè íå ìîæå, à ëèøå îïèñóº ¿õ, “óòâåðäæóºòüñÿ äâåðèìà”, áî “óñâ³äîìèâ ñåáå êëàäêîþ, ìîñòîì, äðîòîì, êàíàëîì ñâ³òëà òà ³ñòèíè, àëå íå ñâ³òëîì ³ íå ³ñòèíîþ” [2, 35]: “Â ìî¿ äâåð³ ñòóêàº Áîã – ÿ ìóøó ñïåðøó óòâåðäèòèñÿ äâåðèìà, àáè íàâ³êè â³ä÷èíèòèñÿ Áîãîâ³. Ïîíÿòòÿ äâåðåé íåâèïðàâíî áàíàëüíå – ºäèíå, ùî º â íèõ íîâîãî, – öå òå, ùî â êîæíîìó êîíêðåòíîìó ðàç³ âîíè çà÷èíåí³ äëÿ ìåíå” [2, 48]. Îáðàç äâåðåé ñòàº ïðîìîâèñòèì çíàêîì, æåñòîì, ÿêèé òàêîæ åñòåòèçóºòüñÿ, àäæå íåâ³äîìî, ùî êðèºòüñÿ çà öèìè äâåðèìà, ÿêå “ñâ³òëî” òà ÿêà “³ñòèíà”, ³ ÷è º çà íèìè õî÷ ùîñü óçàãàë³, ÷è íå ëåæèòü çà íèìè ïîðîæíå÷à. Âèõîäÿ÷è ç åñòåòèêè ðîìàíó-ðîá³òí³ “Æèòëî”, äîñòàòíº é âèïðàâäàíå õóäîæíº çàâäàííÿ – îïèñàòè “äâåð³” é çîâñ³ì íå îáîâ’ÿçêîâî ïîêàçóâàòè, ùî º çà íèìè; äîñòàòíüî åñòåòèçóâàòè êàðòêè Àëüôè, ïîìóäðóâàòè íàä çàãàäêîþ éîãî ïî÷åðêó, ïðîãîëîñèòè éîãî Ìåñ³ºþ, ñêàçàòè, ùî âñ³ éîãî ïðîðîöòâà çáóëèñÿ, ³ íå ïðåäñòàâèòè êàðòîòåêó, íå çàãëèáèòèñÿ â ¿¿ ñìèñë, íå ïåðåë³÷èòè ïðîðîöòâà. Îòæå, åñòåòèçóþòüñÿ âñ³ âèäè çíàêîâîñò³, ìàòåð³àëüí³ àðòåôàêòè, óñ³ âèäè ìàòåð³àëüíîñò³, ïîâ’ÿçàí³ ç òåêñòàìè, ÿê³ í³áèòî â³äêðèâàþòü âõ³ä äî öàðèíè âèùèõ äóõîâíèõ ö³ííîñòåé. Õî÷ àâòîð ðîìàíó íàìàãàºòüñÿ äèñòàíö³þâàòèñÿ â³ä â³ÿíü ïîñòìîäåðí³çìó, ïèøó÷è: “Íàø òåïåð³øí³é àâàíãàðäèçì ³ ïîñòìîäåðí³çì íå ùî ³íøå, ÿê åêñïåðèìåíòàëüíå ñåðåäîâèùå âèðîäê³â” [2, 57], – îäíàê, åñòåòèçóþ÷è â ðîìàí³ çíàêîâ³ æåñòè, âäàºòüñÿ äî òèïó òåêñòóàëüíî¿ ïîâåä³íêè, âëàñòèâî¿ ë³òåðàòóð³ ïîñòìîäåðí³çìó. Ïðîòå â ïîñòìîäåðí³ñòñüêèõ òåêñòàõ åñòåòèçàö³ÿ ñåì³îòè÷íèõ æåñò³â âèêëèêàíà êðèçîþ ïåðåîö³íêè ö³ííîñòåé, ñïóñòîøåííÿì öàðèíè âèùèõ äóõîâíèõ ö³ííîñòåé ³ âòðàòîþ ¿õ áåçóìîâíîñò³, à òîìó öåé ïðîöåñ â³äáóâñÿ óñâ³äîìëåíî3. Ðîìàíîì “Æèòëî” àâòîð 3 Тут естетизація семіотичних жестів слугує також містком, переходом від авторського Я, що ототожнює себе з емпіричною особою, до вигаданого авторського Я і, зрештою, до світу вигадки, художньої реальності, 42 Слово і Час. 2008 • №4 ïîñâ³ä÷óº ïðèâàòíó êðèçó ðàäÿíñüêèõ ö³ííîñòåé, áî ùèðî ç³çíàºòüñÿ, ùî éîãî “ß” íå îáìèíóâ “÷àä êîìóí³ñòè÷íî-òîòàë³òàðíèõ óòîï³é”, à “ìàòåð³àë³ñòè÷íèé ìîí³çì ³ ìàðêñèñòñüêå ðîçóì³ííÿ ³ñòîð³¿” [2, 21] çàâäàâàëè ³ñòîòíîãî âïëèâó íà ñâ³äîì³ñòü ó øêîë³, ïåäó÷èëèù³, â³éñüêó é íàâ³òü ó ìîñêîâñüêîìó Ë³ò³íñòèòóò³. Ïðîòå àâòîðîâå “Ìè” âæå â ÷àñ³ ñüîãîäí³øíüîìó îòîòîæíþºòüñÿ ç “êàðëèêàìè-âèðîäæåíöÿìè, áåçïîðàäíèìè, íåì³÷íèìè é àíåì³÷íèìè â îêåàí³ äóõîâíîñò³” [2, 57], à íåì³÷í³ñòü “â îêåàí³ äóõîâíîñò³” âèêëèêàíà, ç îäíîãî áîêó, ïîòðåáîþ âèùèõ äóõîâíèõ ö³ííîñòåé, âèõîâàíîþ ðàäÿíñüêîþ ñèñòåìîþ, à ç äðóãîãî – ¿õ â³äñóòí³ñòþ, çóìîâëåíîþ êðèçîþ ðàäÿíñüêî¿ ³äåîëîã³¿. Çà òàêî¿ ñèòóàö³¿ àâòîð çàì³ñòü òîãî, ùîá ïîðèíóòè â “îêåàí äóõîâíîñò³” é ïîâåñòè çà ñîáîþ ÷èòà÷à, âäàºòüñÿ äî åñòåòèçàö³¿ óçáåðåææÿ, îïèñóº äâåð³, êàðòîòåêó òà ³íø³ çíàêîâ³ æåñòè, ðóõè é ïîëîæåííÿ ò³ëà íàâêîëî ïðîöåñó ïèñàííÿ ³, øèðøå, óñå, ùî ïîòðàïëÿº äî êðóãîâèäó òîãî, õòî ïèøå. Àëå íà â³äì³íó â³ä òåêñò³â ïîñòìîäåðí³çìó äî åñòåòèçàö³¿ ñåì³îòè÷íèõ æåñò³â â³í óäàºòüñÿ, íå óñâ³äîìëþþ÷è, ùî çà íèìè í³÷îãî íå ñòî¿òü, ùî âèù³ äóõîâí³ ö³ííîñò³ ñïóñòîøåí³. ×èíÿ÷è öå íåóñâ³äîìëåíî, äî åñòåòèçàö³¿ ñåì³îòè÷íèõ æåñò³â àâòîð óêëàäàº íå ëèøå âåñü ñâ³é ë³òåðàòóðíèé õèñò, êîëè îïèñóº êàðòîòåêó, íå ïåðåõîäÿ÷è äî ¿¿ çì³ñòó, íå âõîäÿ÷è äî äâåðåé, à ëèøå åñòåòèçóþ÷è ¿õ, à é ðåë³ã³éíå çàâçÿòòÿ, êîëè íàçèâàº Àëüôó, ÿêèé “áóâ-òàêè õðîí³÷íèì àëêîãîë³êîì, êîìïåòåíòí³ îðãàíè ìàëè â öüîìó ðàö³þ” [2, 19], Ìåñ³ºþ. Ó ðåçóëüòàò³ â³äáóâàºòüñÿ ³ì³òàö³ÿ äóõîâíî¿ ïðàö³, áî àâòîð â³äíàõîäèòü ñóáñòèòóò, íå óñâ³äîìëþþ÷è, ùî ïðàöþº íå ç äóõîâíèìè ö³ííîñòÿìè, à ç ¿õ åðçàöåì ó âèãëÿä³ ð³çíèõ æåñò³â, ùî ìåòîí³ì³÷íî ñóïðîâîäæóþòü äóõîâíó ïðàöþ. Ïîñóòíüî: ó ðîìàí³ ïîäàºòüñÿ ìåòîí³ì³ÿ äóõîâíèõ ö³ííîñòåé, à íå ñàì³ ö³ííîñò³, ùî ñòàº òðàãåä³ºþ ëþäèíè, âèõîâàíî¿ ïîêëîíÿòèñÿ ïåâíèì ³äåàëàì ³ áîãàì. Àëå ³äåàëè é áîãè çíèêëè, ëèøèëèñÿ ³äîëè. Äåùî ì’ÿêøèé âàð³àíò òëóìà÷åííÿ ìîæå áóòè òàêèì: âíóòð³øíÿ ðåë³ã³éíî çàáàðâëåíà íàïðóãà àâòîðà òà ¿¿ îá’ºêò íå ìàþòü àäåêâàòíî¿ õóäîæíüî¿ ìîâè äëÿ âèðàæåííÿ, òîìó àâòîð çìóøåíèé ïîñëóãîâóâàòèñÿ ìîâîþ, ùî íåñå â ñîá³ ïðÿìî ïðîòèëåæíèé ñìèñëîâèé çàñíîâîê. Îòæå, ñóïåðå÷í³ñòü ì³æ ïðàãìàòè÷íîþ ìåòîþ (íàïèñàòè ðîìàí, âèäðóêóâàòè, à íà çàðîáëåíèé ãîíîðàð ïîáóäóâàòè áóäèíîê) òà òâîð÷èì çàâäàííÿì (çðîçóì³òè ãåðîÿ) âèð³øóºòüñÿ â òåêñò³ ðîìàíó “Æèòëî” çà äîïîìîãîþ îïèñó ìóê òåêñòîâèðîáíèöòâà – åñòåòèçàö³þ ñåì³îòè÷íèõ æåñò³â, ç ÿêèõ, óðåøò³, ³ ñêëàäàºòüñÿ ðîìàí-ðîá³òíÿ, ðîìàí-ìàéñòåðíÿ, ìåòà-ðîìàí. Çàÿâëåíà íåïîä³ëüí³ñòü åìï³ðè÷íîãî æèòòÿ àâòîðà é òåêñòó, òîáòî ïåðôîðìàòèâí³ñòü àâòîðà, îáåðòàºòüñÿ (ïîïðè íàì³ðè àâòîðà, ÿêèé ñòàº çàðó÷íèêîì ïðîàíàë³çîâàíî¿ ëîã³êè ðîçãîðòàííÿ òåêñòó) íà ãðó â ïåðôîðìàòèâíîãî àâòîðà – ãðó íåóñâ³äîìëåíó, à ô³ëîñîô³ÿ ïðèâàòíîñò³ äèâíî óæèâàºòüñÿ ç ïðåòåíç³ÿìè íà ãëîáàëüí³ñòü çàãàëüíîçíà÷óùèõ ñóäæåíü; “ñïîâ³äàëüíà ùèð³ñòü” ïàðàäîêñàëüíî ïîºäíóºòüñÿ ç àâòîðñüêèìè òåêñòóàëüíèìè ìàñêàìè, çðèâàþ÷è ÿê³ îäíó çà îäíîþ (Âîëîäèìèð, Îìåãà, “ß”), àâòîð çàëèøàºòüñÿ ç àáñòðàêòíîþ äèñêóðñèâíîþ ìàñêîþ “Ìè”, ùî äåçàâóþº ìàñêó æèâîãî “ß” – áåçïîñåðåäíþ îïîâ³äíó àâòîðñüêó ñàìî³äåíòèô³êàö³þ, îñê³ëüêè âîíà çá³ãàºòüñÿ ç åìï³ðè÷íîþ ñàìî³äåíòèô³êàö³ºþ àâòîðà. Ö³ºþ çàì³íîþ àâòîð ñàì çàñâ³ä÷óº ñëàáê³ñòü ñâîãî “ß”, îñîáèñòîãî ãîëîñó, ïðèõîâàíîãî çà àâòîðèòåòíèì óçàãàëüíåíèì “Ìè”, ùî º çàëèøêîâîþ ðèñîþ òîòàë³òàðíîãî äèñêóðñó, çà ÿêèé ÷³ïëÿºòüñÿ àâòîð, íå çíàõîäÿ÷è ³íøîãî ñïîñîáó ïðîòèñòîÿòè õàîñó ïîñòìîäåðí³ñòñüêî¿ (ó ïîñòðàäÿíñüê³é âåðñ³¿) äóõîâíî¿ ñèòóàö³¿. ЛІТЕРАТУРА 1. Кашка В. Житло. Роман�робітня // Сучасність. – 1995. – №6. 2. Кашка В. Житло. Роман�робітня // Сучасність. – 1995. – №7�8. 3. Москалець К. Майстер чаю та бесіди // Критика. – 2006. – Ч. 11. 4. Юдін О. Текст як вчинок і шлях: Поетика перформатива в “Книзі подорожей Імперією” А.Бітова. – К., 2007. як це відбувається у творах Дж.Фаулза, М.Кундери, У.Еко, В.Єрофеєва, Й.Бродського, А.Бітова та ін. Покличемося на два більш�менш хрестоматійні приклади: “Мені було соромно розповідати... Маска. Ось, що мені було потрібне” (У.Еко “Нотатки на полях “Імені троянди”); “У цій книзі нічого не вигадано, крім Автора” (А.Бітов “Оголошені”).

Метароман без роману в “Житлі” Володимира Кашки

Репозитарії

Схожі ресурси