Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка

Виконано порівняльну оцінку спеціалізації переробної промисловості України і держав-членів ЄС. Визначено рейтинги 16 виробництв України та ЄС-28 за ключовими структурними показниками, зокрема за їх часткою у випуску, валовій доданій вартості (ВДВ) й експорті ВДВ переробної промисловості, а також за...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Іщук, С.О., Созанський, Л.Й.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2018
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132000
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка / С.О. Іщук, Л.Й. Созанський // Економіка промисловості. — 2018. — № 1 (81). — С. 44–60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-132000
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1320002018-04-09T03:03:02Z Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка Іщук, С.О. Созанський, Л.Й. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Виконано порівняльну оцінку спеціалізації переробної промисловості України і держав-членів ЄС. Визначено рейтинги 16 виробництв України та ЄС-28 за ключовими структурними показниками, зокрема за їх часткою у випуску, валовій доданій вартості (ВДВ) й експорті ВДВ переробної промисловості, а також за показником частки ВДВ у випуску. Здійснено аналіз структури ВДВ промисловості України та Польщі, на підставі якого окреслено напрями її вдосконалення. Проведена сравнительная оценка специализации перерабатывающей промышленности Украины и стран-членов ЕС. Определены рейтинги 16 производств Украины и ЕС-28 по ключевым структурным показателям, в частности по их доле в выпуске, валовой добавленной стоимости (ВДС) и экспорту ВДС перерабатывающей промышленности, а также по показателю доли ВДС в выпуске. Осуществлён анализ структуры ВДС промышленности Украины и Польши, на основании которого определены направления её усовершенствования. The liberalization of the conditions for conducting foreign economic operations, in particular - the establishment of a free trade zone between Ukraine and the European Union (EU), upgraded the need to increase the competitiveness of Ukrainian commodity producers to the level of the EU member states. The main link in the chain of formation of commodity exports is the processing industry. Hence, the objective of the paper is to carry out a comparative assessment of key structural indicators of the processing industry of Ukraine and the EU member states in terms of production.According to the results of the set of indicators’ calculations, it is established that Ukrainian processing industry is highly specialized, since its structure is dominated by two types of industries - food and metallurgy, which produce near 50% of the total output, gross value-added (GVA) and GVA of export of this type of industrial activity. Instead, in the EU- 28 in the output structure and GVA of the processing industry, the share of key productions (food and transport) is in total less than a third, and the gap between the largest and the smallest shares tends to decrease, while in Ukraine, by contrast, it is increasing. The basis of the commodity structure of exports in the EU-28 is the production of high-tech manufacturing (machines, computers, pharmaceuticals). Ukraine is generally inferior to the EU-28 in terms of the share of GVA in the production of the processing industry (excluding coke, other vehicles and textiles production). A comparative analysis of the GVA structure of Ukrainian and Polish processing industries has shown the need for its further improvement in Ukraine, in particular - in the direction of optimizing the taxation and subsidizing systems of the national industry. 2018 Article Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка / С.О. Іщук, Л.Й. Созанський // Економіка промисловості. — 2018. — № 1 (81). — С. 44–60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2018.01.044 JEL: L 60, O 57. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132000 338.45:339.9(477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Іщук, С.О. Созанський, Л.Й. Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка Економіка промисловості
description	Виконано порівняльну оцінку спеціалізації переробної промисловості України і держав-членів ЄС. Визначено рейтинги 16 виробництв України та ЄС-28 за ключовими структурними показниками, зокрема за їх часткою у випуску, валовій доданій вартості (ВДВ) й експорті ВДВ переробної промисловості, а також за показником частки ВДВ у випуску. Здійснено аналіз структури ВДВ промисловості України та Польщі, на підставі якого окреслено напрями її вдосконалення.
format	Article
author	Іщук, С.О. Созанський, Л.Й.
author_facet	Іщук, С.О. Созанський, Л.Й.
author_sort	Іщук, С.О.
title	Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка
title_short	Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка
title_full	Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка
title_fullStr	Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка
title_full_unstemmed	Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка
title_sort	структурні показники переробної промисловості україни і держав-членів єс: порівняльна оцінка
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132000
citation_txt	Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка / С.О. Іщук, Л.Й. Созанський // Економіка промисловості. — 2018. — № 1 (81). — С. 44–60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT íŝukso strukturnípokaznikipererobnoípromislovostíukraíniíderžavčlenívêsporívnâlʹnaocínka AT sozansʹkijlj strukturnípokaznikipererobnoípromislovostíukraíniíderžavčlenívêsporívnâlʹnaocínka
first_indexed	2025-07-09T16:31:37Z
last_indexed	2025-07-09T16:31:37Z
_version_	1837187674097582080
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 44 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2018, № 1 (81) УДК 338.45:339.9(477) doi: 10.15407/econindustry2018.01.044 Світлана Олексіївна Іщук, доктор екон. наук, проф. E-mail: iso.ird@ukr.net; Любомир Йосипович Созанський, канд. екон. наук, с.н.с. ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» 79026, Україна, м. Львів, вул. Козельницька, 4 E-mail: lubomir437@gmail.com СТРУКТУРНІ ПОКАЗНИКИ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ І ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС: ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА Виконано порівняльну оцінку спеціалізації переробної промисловості України і держав-членів ЄС. Визначено рейтинги 16 виробництв України та ЄС-28 за ключовими структурними показниками, зокрема за їх часткою у випуску, валовій доданій вартості (ВДВ) й експорті ВДВ переробної промисловості, а також за показником частки ВДВ у випуску. Здійснено аналіз структури ВДВ промисловості України та Польщі, на підста- ві якого окреслено напрями її вдосконалення. Ключові слова: валова додана вартість, випуск, виробництво, ефективність, пере- робна промисловість. JEL: L 60, O 57. Маючи індустріальний потенціал і водночас значні природно-сировинні ре- сурси та людський капітал, Україна посі- дає лише 19 місце серед держав-членів Європейського Союзу (ЄС) за обсягом випуску промисловості та 20 – за обсягом ВДВ останньої, поступаючись лідеру – Німеччині – у понад 30 і майже у 44 рази відповідно 1 . Спеціалізація вітчизняної промисловості є типовою для країн із си- ровинною економікою. Так, частка добу- вної промисловості та розроблення кар’єрів у структурі ВДВ промислового сектору національної економіки стано- вить понад 24% (найвищий показник се- ред держав-членів ЄС – 13,35% у Нідер- ландах), а частка переробної промисло- вості – лише 60,21% (найменше значення в ЄС-28 – 64,46% на Кіпрі). Наслідком сировинної орієнтації української про- мисловості є її неконкурентність за рів- нем технологічності: частка високотех- 1 Тут і далі авторські розрахунки виконано на основі даних офіційних статистичних сайтів держав-членів ЄС. нологічних виробництв у випуску пере- робної промисловості в Україні у 1,8 раза нижча, ніж у Польщі, а в експорті частка цих виробництв ще нижча – у 3,2 раза. Водночас рівень продуктивності праці у польській промисловості вищий у 3,6 ра- за. Основними передумовами тенден- ційної проблемності розвитку вітчизня- ної промисловості, а отже, низького рівня її конкурентоспроможності є, з одного боку, використання застарілих техноло- гій і критичний ступінь зносу (фізичного та морального) основних засобів, а з ін- шого – обмежений доступ підприємств до кредитних ресурсів, надто довгостро- кових (для технічного переозброєння) через високі відсоткові ставки банків. Це коло замикає сукупність таких чинників: недосконалість фінансово-інвестиційної системи, що стимулює відплив власного капіталу суб’єктів господарювання; іс- тотне відставання України у сфері вико- ристання інформаційних технологій і си- стем; залежність національної економіки від кон’юнктури на зовнішніх ринках; © С.О. Іщук, Л.Й. Созанський, 2018 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 45 2018, № 1 (81) низький рівень інноваційної активності, зокрема внаслідок відсутності зв’язків між наукою та виробництвом. Комплексне розв’язання проблем функціонування і розвитку промислового сектору економіки України передбачає здійснення структурної модернізації віт- чизняної промисловості в напрямі збіль- шення частки високотехнологічних видів діяльності в обсягах виробництва та екс- порту, задоволення потреб внутрішнього ринку у продукції власного виробництва, зростання зайнятості та підвищення рівня продуктивності праці. Всебічні ґрунтовні дослідження цього сектору економіки здійснюються вченими Національної академії наук України. Так, зокрема, в роботі [1] вияв- лено чинники погіршення структури віт- чизняної промисловості, падіння ефек- тивності виробництва, зниження фінан- сових показників та обґрунтовано клю- чові напрями вдосконалення структури промисловості, підвищення ефективності виробництва і використання трудового потенціалу. Питання фінансового, гро- шово-кредитного, бюджетно-податкового забезпечення неоіндустріального розвит- ку та його екологічного регулювання в Україні висвітлено у монографії [2]. Сучасні тенденції розвитку виробничих систем, пов’язані з реалізацією принци- пів четвертої промислової революції та переходом до смарт-промисловості, роз- глянуто у статті [3]. У джерелі [4] дослі- джено динаміку, тенденції та перспекти- ви розвитку вітчизняного експорту в умовах зони вільної торгівлі між Украї- ною та ЄС; оцінено результати імплемен- тації угоди про Асоціацію є ЄС у проми- слових видах діяльності, зокрема в енер- гетиці, металургії, хімічній та деревооб- робній промисловості; окреслено можли- вості та перешкоди, пов’язані з експор- том продукції високотехнологічних сек- торів України, а також перспективи ви- користання нових форм організації ви- робництва такої продукції; визначено за- сади законодавчого та організаційного забезпечення інноваційного розвитку в контексті євроінтеграційних процесів. У роботі [5] викладено результати дослі- дження сучасних моделей промислової політики («жорсткої», «м’якої», матрич- ної) та інструментів її реалізації; запро- поновано інструментарій реалізації про- мислової політики в Україні до 2020, 2025 та 2030 рр. з урахуванням її членст- ва у СОТ і підписання Угоди про асоціа- цію з ЄС. Лібералізація умов проведення зов- нішньоекономічних операцій, що стала наслідком запровадження зони вільної торгівлі між Україною та, зокрема, ЄС, актуалізувала необхідність підвищення конкурентоспроможності продукції віт- чизняних товаровиробників до рівня держав-членів ЄС. Основною ланкою у ланцюзі формування товарного експорту є переробна промисловість. Метою статті є здійснення порів- няльної оцінки ключових структурних показників переробної промисловості України і держав-членів ЄС у розрізі ви- робництв. Структуру переробної промисло- вості, а отже, її спеціалізацію характери- зує показник частки окремих вироб- ництв у загальному випуску цього виду промислової діяльності. Чим вище зна- чення показника, тим більшою мірою пе- реробна промисловість країни спеціалі- зується на тому чи іншому виробництві. Структура вітчизняної переробної промисловості (за випуском) упродовж 2013-2015 рр. зазнала певних змін. Так, найбільше зросла частка харчової про- мисловості (на 4,12 в.п.), а частка вироб- ництва інших транспортних засобів зме- ншилася на 3,22 в.п. (табл. 1). На відміну від України, у ЄС-28 значення показників частки окремих переробних виробництв у відповідній структурі змінювались у межах 1,0 в.п., і лише частка виробницт- ва коксу та коксопродуктів, продуктів нафтопереробки зменшилася на 1,63 в.п. (в Україні – на 1,28 в.п.). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 46 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2018, № 1 (81) Таблиця 1 Частка виробництв у випуску переробної промисловості України та ЄС-28 у 2013-1015 рр., % 1 Виробництво Україна ЄС-28 2013 2014 2015 2013 2014 2015 Виробництво харчових продуктів; напоїв та тютюнових виробів 29,59 31,30 33,71 16,07 15,94 15,59 Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів 1,40 1,42 1,75 3,10 3,16 3,10 Виробництво деревини, паперу; полігра- фічна діяльність та тиражування 4,97 5,38 5,97 5,72 5,68 5,61 Виробництво коксу та коксопродуктів, продуктів нафтопереробки 6,29 5,60 5,01 6,91 5,52 5,26 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 6,00 5,47 6,25 7,84 7,84 7,92 Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 1,52 1,75 1,90 3,49 3,40 3,46 Виробництво гумових і пластмасових ви- робів 2,79 2,95 3,27 4,07 4,14 4,10 Виробництво іншої неметалевої мінераль- ної продукції 4,60 4,30 4,59 2,96 2,98 2,93 Металургійне виробництво 21,01 23,99 21,58 5,58 5,78 5,65 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 3,38 2,71 2,88 6,94 7,04 6,96 Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції 0,85 0,86 0,70 4,15 4,18 5,12 Виробництво електричного устаткування 2,49 2,47 2,11 4,05 4,15 4,14 Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших групувань 4,45 3,81 3,44 9,13 9,33 9,22 Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів 1,38 1,39 1,12 10,99 11,91 11,96 Виробництво інших транспортних засобів 5,42 2,96 2,20 3,04 2,92 2,97 Виробництво меблів; іншої продукції; ре- монт і монтаж машин і устаткування 3,87 3,62 3,52 5,96 6,03 6,00 1 Розраховано на основі офіційних статистичних даних [3-5]. Результати аналізу свідчать, що ос- нову переробної промисловості як Украї- ни, так і переважної більшості держав- членів ЄС формує виробництво харчових продуктів; напоїв та тютюнових виро- бів. Частка цього виробництва у випуску вітчизняної переробної промисловості у 2015 р. перевищила ЄС-28 у 2,16 раза (у 2013 р. – у 1,84 раза). Україна за цим структурним показником переважає всі аналізовані країни, крім Кіпру (46,15%). Однак за обсягом випуску вітчизняна ха- рчова промисловість у 2015 р. посіла ли- ше 13 місце, поступившись лідеру – ні- мецькій – у 10,6 раза. Висока частка хар- чових виробництв у структурі переробної промисловості характерна для Греції (30,08%), Хорватії (28,38%) та Іспанії –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 47 2018, № 1 (81) (25,54%). Остання входить у трійку ліде- рів з-поміж держав-членів ЄС за обсяга- ми випуску харчової промисловості. Найменш розвинутим є виробництво ха- рчових продуктів; напоїв та тютюнових виробів у Словенії та Словаччині. Ці кра- їни посідають останні місця як за струк- турними, так і за абсолютними показни- ками у Євросоюзі. Друге місце у структурі випуску вітчизняної переробної промисловості стабільно належить металургійному ви- робництву, частка якого у 2015 р. склала 21,58%, тоді як у ЄС-28 – лише 5,65% (7 місце у структурі). Україна є незапереч- ним лідером із-поміж аналізованих країн за цим структурним показником, оскіль- ки його значення у найближчого переслі- дувача – Болгарії – становило 13,98%. Однак за обсягом випуску продукції віт- чизняна металургія є лише дев’ятою се- ред держав-членів ЄС, відстаючи від ні- мецької у понад 9 разів. Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів, яке в ЄС-28 посідає 2 місце серед видів пере- робної промисловості з часткою у випус- ку 11,96%, в Україні у 2015 р. було на передостанньому (15) місці з часткою 1,12%. Вітчизняне автотранспортне ви- робництво посіло 23 місце серед аналізо- ваних країн за значенням структурного показника (частки у випуску переробної промисловості), але 20 місце – за значен- ням абсолютного (обсягу випуску). На третє місце у структурі вітчиз- няної переробної промисловості у 2015 р. піднялося виробництво хімічних речовин і хімічної продукції. Однак якщо в Украї- ні частка цього виду виробництва в зага- льному випуску переробки становила 6,25% (10 місце серед аналізованих кра- їн), то у ЄС-28 – 7,92%, а в таких країнах, як Нідерланди і Бельгія, – понад 14%. За обсягом випуску вітчизняна хімічна про- мисловість у 2015 р. посіла 15 місце, по- ступившись німецькій у 44,3 раза. Виробництво деревини, паперу; по- ліграфічна діяльність та тиражування у структурі переробної промисловості України у 2015 р. посіло 4 місце з част- кою 5,97% у випуску, переважаючи ЄС- 28 на 0,36 в.п. (8 місце у відповідній структурі). Проте за цим структурним показником Україна суттєво поступаєть- ся не лише північноєвропейським краї- нам із високою лісистістю території, зок- рема Латвії (на 25,01 в.п.), Естонії (на 15,0 в.п.), Фінляндії (на 13,42 в.п.) і Шве- ції (на 8,02 в.п.), але і таким балканським країнам, як Хорватія (на 4,27 в.п.) і Сло- венія (на 2,25 в.п.). У підсумку, за обся- гом випуску вітчизняні деревообробні та поліграфічні виробництва у 2015 р. посі- ли 19 місце серед держав-членів ЄС. Вітчизняне виробництво коксу та коксопродуктів і продуктів нафтопере- робки у 2015 р. опустилося до 5 місця (проти 3 упродовж 2013-2014 рр.) серед видів переробної промисловості. У ЄС-28 частка цього виробництва у випуску на 0,25 в.п. вища, ніж в Україні, однак воно посідає лише 9 місце у структурі пере- робної промисловості. Серед держав- членів ЄС виробництво коксу та коксо- продуктів і продуктів нафтопереробки у 2015 р. найбільшу частку займало у Греції (25,12 проти 30,30% у 2014 р.), Бельгії (11,32 проти 15,30%) та Болгарії (10,60%). Названі країни за обсягом ви- робництва коксу посіли 9, 6 і 20 місця відповідно, тоді як Україна – 21. Шосте місце за часткою у випуску переробної промисловості України у 2015 р. посіло виробництво іншої неме- талевої мінеральної продукції (4,59%). Натомість у ЄС-28 це виробництво посі- ло останнє (16) місце з часткою 2,93% у відповідній структурі. Серед аналізова- них країн найбільша частка (вища, ніж в Україні) виробництва іншої неметалевої –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 48 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2018, № 1 (81) мінеральної продукції у випуску пере- робної промисловості у 2015 р. досягнута на Кіпрі (9,72%), у Латвії (6,40%), Хорва- тії (5,66%) і Болгарії (5,13%). Однак на- звані країни поступаються Україні за об- сягами цього виробництва: від 1,6 (Бол- гарія) до 9,6 раза (Кіпр). Водночас обсяги випуску вітчизняного виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції менші від німецького у понад 19 разів. Виробництво меблів; іншої продук- ції; ремонт і монтаж машин і устатку- вання, незважаючи на зниження його ча- стки у структурі випуску вітчизняної пе- реробної промисловості впродовж аналі- зованого періоду на 0,36 в.п., у 2015 р. піднялося до 7 місця (проти 9 місця у 2013 р.). У ЄС-28 частка цього виробниц- тва у відповідній структурі зменшилася на 0,91 в.п., однак воно залишилося на 6 місці. За обсягами випуску меблів, іншої продукції, ремонту і монтажу машин і устаткування Україна у 2015 р. була два- дцять першою серед держав-членів ЄС, поступаючись Німеччині у 52,4 раза. Виробництво машин і устаткуван- ня у 2015 р. посіло в Україні лише 8 міс- це з часткою 3,52% (проти 4,45% у 2013 р.) у випуску переробної промисло- вості, тоді як у ЄС-28 – 3 з часткою, бі- льшою у понад 2,6 раза (9,22%). Лідера- ми у ЄС за цим структурним показником є такі високорозвинені країни, як Данія (18,06%), Німеччина (13,48%), Фінляндія (13,43%), Італія (12,68%) та Австрія (12,27%). За обсягом випуску машин і устаткування Україна відстала від Німеч- чини у 143 (!) рази, а від Польщі – у 6,3 раза. Таким чином, переробна промисло- вість України є вузькоспеціалізованою, оскільки в її структурі (за випуском) із великим відривом домінують два види виробництва: харчове (33,71% у 2015 р.) і металургійне (21,58%). На решту 14 ви- робництв припало 44,71%, із яких, зок- рема, на виробництво комп’ютерів, елек- тронної та оптичної продукції – лише 0,7% (у ЄС-28 – 5,12%). Натомість у ЄС- 28 структура переробної промисловості є більш збалансованою – частки ключових виробництв (харчових і транспортних) сумарно становлять менше третини (27,55%), а розрив між найбільшою і найменшою частками тенденційно ско- рочується (12,66% у 2015 р. проти 13,11% у 2013 р.), тоді як в Україні, на- впаки, збільшується (33,01% проти 28,74%). Результативність діяльності пере- робних виробництв характеризує показ- ник частки цих виробництв у струк- турі валової доданої вартості перероб- ної промисловості. Протягом 2013- 2015 рр. структура вітчизняної перероб- ної промисловості (за ВДВ) зазнала пев- них змін, зокрема, у напрямі зростання часток металургійного (на 6,15 в.п.) і хар- чового (на 4,22 в.п.) виробництв (табл. 2). Проте суттєво зменшилася частка вироб- ництва інших транспортних засобів (на 7,32 в.п.) і машинобудування (на 1,9 в.п.). У ЄС-28 структура ВДВ переробної про- мисловості залишилася відносно стійкою (коливання часток окремих виробництв не виходило за межі 1,0 в.п.), лише част- ка виробництва комп’ютерів зросла на 1,93 в.п. Найбільшу частку у ВДВ перероб- ної промисловості і в Україні (31,38%), і в ЄС-28 (12,76%) має виробництво хар- чових продуктів; напоїв та тютюнових виробів. Вітчизняна харчова промисло- вість за значенням цього структурного показника у 2015 р. посіла третє місце серед держав-членів ЄС, поступаючись лише грецькій (на 4,66 в.п.) і кіпрській (на 4,28 в.п.), а найближчого пересліду- вача – хорватську – переважала на 4,64 в.п. Однак за обсягом ВДВ, створеної цим виробництвом, Україна була шістна- дцятою, відстаючи від лідера – Франції – у понад 15 разів. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 49 2018, № 1 (81) Таблиця 2 Частка виробництв у ВДВ переробної промисловості України та ЄС-28 у 2013-2015 рр., % 1 Виробництво Україна ЄС-28 2013 2014 2015 2013 2014 2015 Виробництво харчових продуктів; напоїв та тютюнових виробів 27,16 29,36 31,38 13,37 13,25 12,76 Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів 4,09 3,90 4,53 3,50 3,46 3,32 Виробництво деревини, паперу; поліграфі- чна діяльність та тиражування 5,66 6,20 6,79 6,00 5,85 5,69 Виробництво коксу та коксопродуктів, продуктів нафтопереробки 3,36 3,23 3,07 1,19 0,98 0,94 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 3,34 3,01 3,48 6,72 6,76 6,82 Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 1,90 2,66 2,96 5,60 5,54 5,67 Виробництво гумових і пластмасових ви- робів 2,65 2,15 2,44 4,64 4,65 4,52 Виробництво іншої неметалевої мінераль- ної продукції 4,72 3,56 3,88 3,41 3,41 3,32 Металургійне виробництво 10,00 17,76 16,15 3,43 3,45 3,32 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 3,76 2,98 3,23 9,31 9,26 9,01 Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції 1,31 1,23 1,04 5,29 5,19 7,22 Виробництво електричного устаткування 3,84 3,60 3,14 4,95 4,88 4,73 Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угрупувань 7,37 5,99 5,47 11,14 11,21 10,78 Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів 1,68 1,61 1,32 9,63 10,41 10,36 Виробництво інших транспортних засобів 11,93 6,14 4,61 3,15 3,00 3,04 Виробництво меблів; іншої продукції; ре- монт і монтаж машин і устаткування 7,25 6,60 6,54 8,68 8,70 8,48 1 Розраховано на основі офіційних статистичних даних [3-5]. Друге місце за часткою у ВДВ пе- реробної промисловості в Україні тради- ційно належить металургійному вироб- ництву (16,15%), тоді як у ЄС-28 частка останнього у відповідній структурі ста- новить лише 3,32% (14 місце). За цим структурним показником Україна є неза- перечним лідером серед аналізованих країн, але за абсолютним (обсягом ВДВ металургії) – лише дванадцятою, посту- паючись Німеччині у понад 13 разів. У таких державах-членах ЄС, як Данія, Німеччина, Італія, Фінляндія, Авс- трія, Угорщина, Нідерланди і Швеція, важливу роль у формуванні ВДВ пере- робної промисловості (із часткою у стру- ктурі понад 11,0%) відіграє машинобуду- вання, а в Угорщині, Чехії, Німеччині та Словаччині – виробництво автотранс- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 50 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2018, № 1 (81) портних засобів, причепів і напівпричепів (із часткою у структурі понад 18,0%). В Україні частки названих виробництв у ВДВ переробної промисловості у 2015 р. становили лише 5,47% (5 місце) і 1,32% (15 місце) відповідно. Натомість значний внесок у форму- вання ВДВ переробної промисловості України здійснюють виробництво дере- вини, паперу; поліграфічної діяльності та тиражування – 6,79% у 2015 р. (про- ти 5,66% у 2013 р.) і виробництво меблів; іншої продукції; ремонт і монтаж ма- шин і устаткування. Однак частка останнього у ВДВ вітчизняної перероб- ної промисловості впродовж 2013- 2015 рр. зменшилася на 0,71 в.п. Як на- слідок, у 2015 р. Україна поступилася ЄС-28 за цим структурним показником на 1,94 в.п. і була двадцять першою серед аналізованих країн, тоді як за часткою виробництва деревини, паперу, полігра- фічної діяльності та тиражування – чо- тирнадцятою. У той же час за обсягом ВДВ, створеної цими виробництвами, – двадцять першою. Виробництво інших транспортних засобів у 2015 р. опустилося на 6 місце (проти 2 місця у 2013 р.) у структурі ВДВ вітчизняної переробної промисловості, тоді як у ЄС-28 воно стабільно перебуває на передостанньому (15) місці. Незважа- ючи на зменшення частки цього вироб- ництва у ВДВ переробної промисловості, Україна залишається одним із лідерів серед держав-членів ЄС, поступаючись лише Франції (7,17%), Великобританії (6,30%) та Іспанії (5,02%). Названі країни у 2015 р. посіли 1, 3 і 4 місця відповідно за обсягами ВДВ, створеної виробницт- вом інших транспортних засобів, тоді як Україна – лише 13 з відривом від лідера – Франції – у 36 разів. В Україні порівняно висока резуль- тативність характерна для текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри та інших матеріалів: із часткою 4,53% у ВДВ вітчизняної переробної промисло- вості воно протягом 2014-2015 рр. посі- дало 7 місце у відповідній структурі. У ЄС-28 це виробництво з часткою 3,32% у 2015 р. опустилося на 13 місце у струк- турі переробної промисловості проти 14 за часткою у випуску (як і в Україні). За часткою текстильного виробництва, ви- робництва одягу, шкіри та інших матері- алів у структурі ВДВ переробної промис- ловості Україна у 2015 р. посіла 10 місце серед держав-членів ЄС, але за обсягом створеної ВДВ – 18, відстаючи від ліде- ра – Італії – у 53 рази. Виробництво хімічних речовин і хі- мічної продукції з часткою 3,48% у стру- ктурі ВДВ вітчизняної переробної про- мисловості у 2015 р. піднялося на 9 місце (проти 12 місця у 2013 р.), тоді як у ЄС- 28 воно посіло 7 місце у відповідній структурі з часткою 6,82%. За цим струк- турним показником Україна є лише два- дцять другою серед держав-членів ЄС, а за обсягами ВДВ хімічної промисловос- ті – двадцять першою. Таким чином, в Україні структура ВДВ (як і структура випуску) переробної промисловості є вузькоспеціалізованою. У ній домінують харчова промисловість і металургія, які сумарно створюють понад 47,5% ВДВ (проти 55,3% випуску) віт- чизняної переробної промисловості. На- томість найменші частки у структурі ВДВ вітчизняної переробної промисло- вості стабільно займають фармацевтичні, автотранспортні і комп’ютерні виробни- цтва, а також виробництво гумових і пла- стмасових виробів – сумарно 7,76% у 2015 р. (проти 7,54% у 2013 р.). У ЄС-28 названі виробництва створили 27,77% ВДВ переробної промисловості (проти 25,16%). Соціально-економічну ефективність діяльності видів переробної промислово- сті характеризує показник частки вало- вої доданої вартості у випуску. Чим бі- льше доданої вартості, створеної тим чи іншим переробним виробництвом, при- падає на обсяг випуску його продукції, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 51 2018, № 1 (81) тим більше валового прибутку отриму- ють підприємства і більшим є фонд заро- бітної плати їх працівників. Як засвідчили результати аналізу, упродовж 2013-2015 рр. в Україні най- більше зросла ефективність фармацев- тичної та металургійної промисловості – частка ВДВ у випуску цих виробництв збільшилася на 7,13 і 5,75 в.п. відповідно (табл. 3). Натомість відчутно знизилась ефективність текстильного виробництва (на 4,11 в.п.), виробництва гумових і пластмасових виробів (на 3,16 в.п.) і ви- робництва іншої неметалевої мінеральної продукції (на 2,69 в.п). У ЄС-28 зміни значень цього показника були незначни- ми; виняток склало лише виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, частка ВДВ у випуску якого у 2015 р. порівняно з попереднім зросла на 5,37 в.п. Таблиця 3 Частка ВДВ у випуску переробних виробництв України та ЄС-28 у 2013-2015 рр., % 1 Виробництво Україна ЄС-28 2013 2014 2015 2013 2014 2015 Виробництво харчових продуктів; напоїв та тютюнових виробів 17,22 18,66 18,27 23,91 23,98 23,95 Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів 54,93 54,62 50,82 32,40 31,66 31,38 Виробництво деревини, паперу; полігра- фічна діяльність та тиражування 21,39 22,94 22,32 30,11 29,74 29,72 Виробництво коксу та коксопродуктів, продуктів нафтопереробки 10,03 11,48 12,05 4,92 5,12 5,22 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 10,45 10,95 10,92 24,62 24,87 25,17 Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 23,38 30,25 30,51 46,10 46,96 47,91 Виробництво гумових і пластмасових ви- робів 17,82 14,50 14,66 32,75 32,42 32,27 Виробництво іншої неметалевої мінераль- ної продукції 19,25 16,46 16,57 33,13 33,00 33,18 Металургійне виробництво 8,93 14,72 14,68 17,65 17,22 17,18 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 20,92 21,85 22,01 38,54 37,93 37,89 Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції 28,72 28,44 29,18 36,65 35,88 41,25 Виробництво електричного устаткування 28,93 29,05 29,24 35,07 33,88 33,40 Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угрупувань 31,02 31,22 31,17 35,02 34,70 34,20 Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів 22,76 23,04 22,98 25,17 25,23 25,35 Виробництво інших транспортних засобів 41,29 41,22 41,11 29,83 29,66 29,91 Виробництво меблів; іншої продукції; ре- монт і монтаж машин і устаткування 35,13 36,21 36,49 41,84 41,62 41,37 1 Розраховано на основі офіційних статистичних даних [3-5]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 52 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2018, № 1 (81) Загалом в Україні, порівняно з ЄС- 28, вища частка ВДВ у випуску характе- рна лише для трьох виробництв: 1) текстильного виробництва, ви- робництва одягу, шкіри та інших матері- алів – 50,82 проти 31,38% у ЄС-28; 2) виробництва інших транспорт- них засобів – 41,11 проти 29,91%; 3) виробництва коксу та коксопро- дуктів; продуктів нафтопереробки – 12,05 проти 5,22%. За часткою ВДВ у випуску текс- тильного виробництва, виробництва одягу, шкіри та інших матеріалів Украї- на серед держав-членів ЄС-28 у 2015 р. посіла 2 місце услід за Литвою (54,83%); за часткою ВДВ у випуску виробництва інших транспортних засобів – 4 місце, поступаючись Греції (61,34%), Литві (58,20%) і Швеції (51,66%); за часткою ВДВ у випуску виробництва коксу та коксопродуктів; продуктів нафтопере- робки – 8 місце після Румунії (36,88%), Латвії (32,0%) Естонії (29,72%), Кіпру (28,57%), Словенії (21,74%), Угорщини (18,98%) і Словаччини (16,13%). Водно- час частка ВДВ у випуску одного з флаг- манів української індустрії – металургій- ного виробництва – у 2015 р. становила 14,68% (проти 17,18% у ЄС-28). Відтак за ефективністю цього виду переробної промисловості Україна переважала лише чотири з аналізованих країн, а саме: Бельгію (13,78%), Болгарію (8,15%), Лат- вію (14,46%) і Португалію (13,14%). Україна посідає середні позиції се- ред держав-членів ЄС за рівнем ефектив- ності таких видів переробної промисло- вості, як виробництво комп’ютерів, елек- тронної та оптичної продукції, – частка ВДВ у їх випуску становила 29,18% (проти 41,25% у ЄС-28), виробництво електричного устаткування (29,24 проти 33,40%), виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (22,98 проти 25,35%), виробництво меблів; ін- шої продукції; ремонт і монтаж машин і устаткування (36,49 проти 41,37%). За значенням показника ефективно- сті виробництва машин і устаткування, не віднесених до інших угрупувань (31,17%) Україна у 2015 р. переважала Болгарію (30,50%), Естонію (30,26%), Італію (30,71%), Польщу (30,52%) і Сло- ваччину (25,25%), а виробництва основ- них фармацевтичних продуктів і фарма- цевтичних препаратів (30,51%) – Бель- гію (25,21%), Болгарію (30,24%), Естонію (22,43%) та Словаччину (30,49%). За ефективністю виробництва харчових продуктів; напоїв та тютюнових виро- бів (18,27%) і виробництва деревини, па- перу; поліграфічної діяльності та ти- ражування (22,32%) Україна була перед- останньою, випередивши Данію (16,04%) і Грецію (21,31%) відповідно. Чотири виробництва української переробної промисловості є аутсайдера- ми серед держав-членів ЄС-28 за часткою ВДВ у випуску. Це, зокрема: виробництво хімічних речовин і хі- мічної продукції – 10,92 проти 25,17% у ЄС-28 (від 20,17% у Португалії до 47,95% у Греції); виробництво гумових і пластмасо- вих виробів – 14,66 проти 32,27% у ЄС- 28 (від 18,32% у Греції до 40,07% у Лит- ві); виробництво іншої неметалевої мі- неральної продукції – 16,57 проти 33,18% у ЄС-28 (від 21,62% у Ірландії до 44,01% у Литві); виробництво готових металевих ви- робів, крім машин і устаткування – 22,01 проти 37,89% у ЄС-28 (від 29,85% в Ес- тонії до 50,55% в Ірландії). Отже, переробна промисловість України (за винятком легкої промисло- вості і виробництва інших транспортних засобів) є низькоефективною. Найбіль- шим негативом є порівняно малий обсяг доданої вартості, що виробляється харчо- вою промисловістю – лідером (із вели- ким відривом) з-поміж вітчизняних пере- робних виробництв як за часткою у стру- ктурі випуску, так і за часткою у струк- турі ВДВ. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 53 2018, № 1 (81) Натомість Литва – колишня респу- бліка Радянського Союзу – зберігає лі- дерські позиції серед держав-членів ЄС за часткою ВДВ у випуску 7 видів пере- робної промисловості та водночас займає провідні позиції за цим показником у решті виробництв, окрім виробництва коксу, дані щодо якого відсутні. Результативність того чи іншого переробного виробництва на зовнішніх ринках характеризує показник частки цього виробництва в експорті валової доданої вартості переробної промисло- вості країни. Протягом 2013-2015 рр. у структурі експорту ВДВ вітчизняної пе- реробної промисловості відбулися певні зміни. Так, зокрема, відчутно збільшили- ся частки металургійного виробництва (на 9,74 в.п.) і виробництва харчових продуктів (на 7,51 в.п.), однак зменшила- ся частка виробництва інших транспорт- них засобів (на 7,91 в.п) (табл. 4). У ЄС- 28 структура експорту ВДВ переробної промисловості не зазнала суттєвих змін, лише частка виробництва комп’ютерів зросла на 3,29%. Таблиця 4 Частка виробництв в експорті ВДВ переробної промисловості України та ЄС-28 у 2013-2015 рр., % 1 Виробництво Україна ЄС-28 2013 2014 2015 2013 2014 2015 Виробництво харчових продуктів; напоїв та тютюнових виробів 16,82 20,06 24,33 5,05 5,25 5,07 Текстильне виробництво, виробництво одя- гу, шкіри та інших матеріалів 7,20 4,70 4,98 4,12 4,17 3,98 Виробництво деревини, паперу; поліграфі- чна діяльність та тиражування 4,38 4,83 5,93 2,72 2,64 2,57 Виробництво коксу та коксопродуктів, продуктів нафтопереробки 1,77 1,34 0,90 1,13 0,89 0,85 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 4,72 4,03 3,94 8,01 8,30 8,22 Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 0,88 1,18 1,11 10,10 9,97 10,13 Виробництво гумових і пластмасових ви- робів 1,22 0,93 0,91 3,02 3,05 2,94 Виробництво іншої неметалевої мінераль- ної продукції 1,44 1,15 1,24 1,62 1,58 1,54 Металургійне виробництво 16,34 28,50 26,08 3,25 3,09 2,97 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 2,39 2,31 2,22 4,21 4,12 3,99 Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції 2,22 1,78 1,94 9,52 9,52 12,81 Виробництво електричного устаткування 6,16 4,75 4,77 6,32 6,12 5,84 Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угрупувань 12,99 11,75 11,57 19,39 20,13 19,10 Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів 2,64 1,78 1,80 11,69 12,29 12,09 Виробництво інших транспортних засобів 11,80 5,84 3,89 7,08 6,70 6,65 Виробництво меблів; іншої продукції; ре- монт і монтаж машин і устаткування 5,42 4,91 5,10 6,25 5,73 5,53 1 Розраховано на основі офіційних статистичних даних [3-5]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 54 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2018, № 1 (81) Відтак, в Україні першість за обся- гом експорту створеної доданої вартості належить металургійному виробництву – його частка в експорті ВДВ вітчизняної переробної промисловості у 2015 р. ста- новила 26,08%, що на 23,11 в.п. вище, ніж у ЄС-28. Україна за цим структурним показником є незаперечним лідером се- ред аналізованих країн, оскільки най- ближчого переслідувача – Грецію – пере- важала на 8,85 в.п. Однак за обсягом екс- порту ВДВ вітчизняне металургійне ви- робництво посіло лише 10 місце, а за об- сягом експорту продукції металургії – 9, відстаючи від німецького у 8,1 і 5,4 раза відповідно. У ЄС-28 найбільшу частку в екс- порті ВДВ переробної промисловості (із відривом у понад 6,0 в.п. від решти ви- робництв) має виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угрупувань (20,63%). Україна за цим структурним показником (11,57%) у 2015 р. була десятою серед держав- членів ЄС, але за обсягом експорту як ВДВ, так і продукції машинобудування – вісімнадцятою. Друге місце за часткою в експорті ВДВ української переробної промисло- вості належить виробництву харчових продуктів; напоїв та тютюнових виро- бів – 24,33 проти 5,07% у ЄС-28. У 2015 р. Україна посіла 2 місце серед ана- лізованих країн за цим структурним по- казником, поступившись Кіпру на 2,37 в.п., однак за обсягами експорту як продукції, так і ВДВ харчової промисло- вості була лише дванадцятою. Порівняно значну частку в експорті ВДВ вітчизняної переробної промисло- вості має виробництво деревини, паперу; поліграфічна діяльність та тиражуван- ня (5,93 проти 2,57% у ЄС-28). За цим структурним показником Україна у 2015 р. посіла 11 місце серед держав- членів ЄС, але 18 – за обсягом експорту продукції деревообробної і поліграфічної промисловості та 22 – за обсягом експор- ту ВДВ останньої, що свідчить про низь- кий ступінь обробки експортованої дере- вини. За часткою в експорті ВДВ пере- робної промисловості виробництва меб- лів; іншої продукції; ремонту і монтажу машин і устаткування (5,10 проти 5,53% у ЄС-28) Україна у 2015 р. була шістна- дцятою серед аналізованих країн і водно- час вісімнадцятою за обсягами експор- тованої продукції та ВДВ цього вироб- ництва. До експортних позицій в Україні належить продукція легкої промисловос- ті. Так, у 2015 р. за часткою в експорті ВДВ переробної промисловості текс- тильного виробництва, виробництва одягу, шкіри та інших матеріалів (4,98 проти 3,98% у ЄС-28) Україна посіла 10 місце з-поміж держав-членів ЄС, однак за обсягами експорту ВДВ цього вироб- ництва – 19, а за обсягами експорту його продукції – 20. Частка решти 12 перероб- них виробництв в Україні сумарно скла- дає лише 22% експортованої ВДВ пере- робної промисловості: від 0,90 (виробни- цтво коксу та коксопродуктів; продуктів нафтопереробки) до 4,77% (виробництво електричного устаткування). У ЄС-28 до провідних експортерів доданої вартості (окрім машинобудуван- ня) належать: виробництво комп’ютерів, елект- ронної та оптичної продукції – з часткою в експорті ВДВ переробної промислово- сті 12,81% (проти 1,94% в Україні); виробництво автотранспортних за- собів, причепів і напівпричепів – 12,09% (проти 1,80% в Україні); виробництво основних фармацев- тичних продуктів і фармацевтичних пре- паратів – 10,13% (проти 1,11% в Україні). Отже, основу товарного експорту з України формує продукція таких низько- ефективних (за показником частки ВДВ у випуску) видів переробної промисловос- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 55 2018, № 1 (81) ті, як металургія і виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. Сумарно частка цих виробництв в експо- рті ВДВ вітчизняної переробної промис- ловості у 2015 р. становила понад 50% (у 2014 р. – 48,56%). Водночас у ЄС-28 то- варна структура експорту переробної промисловості загалом є більш рівномір- ною, а її основу становлять високотехно- логічні виробництва. У результаті аналізу структури ВДВ вітчизняних переробних виробництв встановлено, що у 2015 р. частка в ній валового прибутку, змішаного доходу була найбільшою у: виробництві харчо- вих продуктів, напоїв та тютюнових ви- робів (52,6 проти 45,7% у 2014 р.), вироб- ництві деревини, паперу; поліграфічній діяльності та тиражуванні (49,5 проти 35,0%); виробництві основних фармаце- втичних продуктів і фармацевтичних препаратів (49,0 проти 40,3%) (табл. 5). Однак серед держав-членів ЄС Україна за значеннями цього структурного показ- ника посідала лише 11, 9 і 23 місця від- повідно. Найменшою частка валового при- бутку, змішаного доходу у ВДВ в Україні у 2015 р. була у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції (14,8 проти 4,8% у 2014 р.) і виробництві комп’- ютерів, електронної та оптичної продук- ції (13,5 проти 19,2%), а виробництво ав- тотранспортних засобів, причепів і напів- причепів взагалі стало збитковим (-11,4 проти 11,2%). Натомість у Євросоюзі ці виробництва є досить прибутковими. Так, зокрема, у 2015 р. частка валового прибутку у ВДВ становила: у виробницт- ві хімічних речовин і хімічної продукції – від 25,13% на Кіпрі до 76,28% у Литві; у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – від 23,80% в Естонії до 90,23% на Кіпрі; у виробництві автот- ранспортних засобів, причепів і напівп- ричепів – від 20,97% у Хорватії до 64,50% в Угорщині. У структурі ВДВ вітчизняної пере- робної промисловості інші субсидії, пов’язані з виробництвом, у 2015 р. скла- дали лише 0,15% (проти 0,41% у 2013 р.), тоді як у структурі ВДВ польської – 1,5% (проти 0,9%). У Польщі всі без винятку переробні виробництва дотуються дер- жавою, тоді як в Україні субсидії отри- мують лише виробництва харчової, лег- кої та металургійної промисловості. Крім того, частка цих субсидій у структурі ВДВ названих переробних виробництв є значно меншою, ніж у польських. Водно- час частка інших податків, пов’язаних із виробництвом, у структурі ВДВ перероб- ної промисловості в Україні у середньо- му у 2,6 раза вища (незважаючи на їх зниження протягом 2013-2015 рр. у 1,3 раза), ніж у Польщі. Ці податки включають платежі підприємств й орга- нізацій до державного та місцевих бю- джетів, державних цільових фондів у зв’язку з використанням ресурсів та оде- ржанням дозволів на специфічні види ді- яльності. Тобто це податки, пов’язані з використанням факторів виробництва, а також платежі за ліцензії на дозвіл здійснювати будь-яку виробничу діяль- ність або інші обов’язкові платежі, спла- та яких необхідна для діяльності вироб- ничої одиниці-резидента. Вони не вклю- чають податки на прибуток чи інші дохо- ди, які одержує підприємство, і підляга- ють сплаті незалежно від рентабельності виробництва. Такі макроекономічні умови (перед- усім фіскальні) роблять українські пере- робні виробництва апріорі неконкуренто- спроможними порівняно з аналогічними виробництвами держав-членів ЄС. Звідси випливає необхідність застосування в Україні відповідних фінансових механіз- мів, спрямованих на вдосконалення стру- ктури ВДВ промислового сектору націо- нальної економіки. Зокрема, пропонуєть- ся оптимізація: –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 56 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2018, № 1 (81) Таблиця 5 Структура ВДВ переробних виробництв України та Польщі, % 1 Р ік К р аї н а П о к аз н и к⃰ В и р о б н и ц тв о х ар ч о в и х п р о д у к ті в ; н ап о їв т а т ю тю н о в и х в и р о б ів Т ек ст и л ь н е в и р о б н и ц тв о , в и р о б н и ц тв о о д я гу , ш к ір и та і н ш и х м ат ер іа л ів В и р о б н и ц тв о д ер ев и н и , п ап ер у ; п о л іг - р аф іч н а д ія л ь н іс ть та т и р аж у в ан н я В и р о б н и ц тв о к о к су та к о к со п р о д у к ті в і н аф то п р о д у к ті в В и р о б н и ц тв о х ім іч н и х р еч о в и н і х ім іч н о ї п р о д у к ц ії В и р о б н и ц тв о о сн о в н и х ф ар м ац ев ти ч н и х п р о д у к ті в і ф ар м ац ев ти ч н и х п р еп ар ат ів В и р о б н и ц тв о г у м о в и х і п л ас тм ас о в и х в и р о б ів В и р о б н и ц тв о і н ш о ї н ем ет ал ев о ї м ін ер ал ьн о ї п р о д у к ц ії М ет ал у р гі й н е в и р о б н и ц тв о В и р о б н и ц тв о г о то в и х м ет ал ев и х в и р о б ів , к р ім м аш и н і у ст ат к у в ан н я В и р о б н и ц тв о к о м п 'ю те р ів , е л ек тр о н н о ї та о п ти ч н о ї п р о д у к ц ії В и р о б н и ц тв о е л ек тр и ч н о го у ст ат к у в ан н я В и р о б н и ц тв о м аш и н і у ст ат к у в ан н я , н е в ід н ес ен и х д о і н ш и х у гр у п у в ан ь В и р о б н и ц тв о ав то тр ан сп о р тн и х за со б ів , п р и ч еп ів і н ап ів п р и ч еп ів В и р о б н и ц тв о і н ш и х тр ан сп о р тн и х за со б ів В и р о б н и ц тв о м еб л ів ; ін ш о ї п р о д у к ц ії ; р ем о н т і м о н та ж м аш и н і у ст ат к у в ан н я 2 0 1 5 У к р аї н а ОП 44,8 63,3 47,5 69,1 80,2 49,3 57,7 72,2 50,9 70,8 84,5 57,0 71,6 108,9 59,1 64,6 ІП 2,9 1,5 3,0 4,3 4,9 1,7 4,0 3,7 3,7 2,9 2,0 1,9 2,0 2,5 1,4 2,1 ІС -0,3 -0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 -0,4 0,0 0,0 0,0 ВП 52,6 35,3 49,5 26,6 14,8 49,0 38,3 24,1 45,4 26,3 13,5 41,2 26,8 -11,4 39,5 33,3 ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 П о л ьщ а ОП 43,2 49,8 38,9 15,2 33,4 40,3 43,6 39,7 45,3 47,3 52,7 49,4 60,7 43,8 52,0 51,2 ІП 0,8 0,9 1,1 3,6 1,3 0,9 0,6 1,3 1,4 0,7 0,6 0,7 0,9 0,9 0,7 0,7 ІС -1,5 -2,3 -3,3 -0,5 -0,6 -0,2 -1,4 -1,3 -0,5 -2,3 -1,3 -0,6 -1,3 -0,3 -1,2 -2,1 ВП 57,5 51,6 63,3 81,7 65,9 59,0 57,2 60,3 53,8 54,3 48,0 50,5 39,7 55,6 48,5 50,2 ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 2 0 1 4 У к р аї н а ОП 51,3 82,3 61,8 87,4 99,2 57,6 66,1 76,5 53,8 78,7 78,4 76,1 75,0 86,2 62,8 72,4 ІП 3,4 1,7 3,2 4,7 5,6 2,1 4,6 4,3 4,1 3,4 2,4 1,9 2,0 2,6 1,5 2,4 ІС -0,4 -0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 -0,2 0,0 0,0 0,0 ВП 45,7 16,1 35,0 7,9 -4,8 40,3 29,3 19,2 42,1 17,9 19,2 22,0 23,2 11,2 35,7 25,2 ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 П о л ьщ а ОП 49,1 48,3 39,6 23,0 38,3 38,1 44,5 42,2 47,4 49,3 49,4 50,6 57,3 47,0 44,4 51,1 ІП 1,2 0,9 1,2 6,8 1,5 1,0 0,7 1,5 1,7 0,8 0,5 0,8 0,9 1,0 0,7 0,7 ІС -1,6 -2,4 -2,9 -0,7 -0,8 -0,4 -1,5 -1,3 -0,5 -2,1 -1,4 -0,8 -1,3 -0,3 -0,8 -1,8 ВП 51,3 53,2 62,1 70,9 61,0 61,3 56,3 57,6 51,4 52,0 51,5 49,4 43,1 52,3 55,7 50,0 ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 2 0 1 3 У к р аї н а ОП 58,6 88,4 69,0 88,7 112,8 63,9 55,3 64,6 82,4 81,6 81,3 76,0 72,6 83,7 53,2 75,1 ІП 4,1 1,8 3,7 5,9 6,6 2,9 4,1 3,9 7,7 3,7 2,7 2,6 2,2 2,9 1,4 2,8 ІС -1,3 -0,4 0,0 0,0 -0,2 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 -0,7 0,0 0,0 0,0 ВП 38,6 10,2 27,3 5,3 -19,2 33,2 40,6 31,5 9,9 14,7 16,0 21,4 25,9 13,4 45,4 22,1 ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 П о л ьщ а ОП 46,8 46,4 37,4 8,0 37,1 35,4 42,9 45,8 53,5 47,3 48,2 50,6 56,7 46,4 47,5 49,8 ІП 1,3 1,5 1,6 1,9 1,7 0,8 0,8 1,8 1,8 1,0 0,6 0,7 1,0 0,7 1,0 0,9 ІС -1,4 -1,2 -1,4 -0,1 -0,8 -0,3 -1,0 -0,8 -0,7 -1,2 -1,2 -0,7 -0,9 -0,2 -0,4 -0,8 ВП 53,3 53,3 62,4 90,2 62,0 64,1 57,3 53,2 45,4 52,9 52,4 49,4 43,2 53,1 51,9 50,1 ВДВ 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 1 Розраховано на основі офіційних статистичних даних [5; 6]. ⃰ ОП – оплата праці найманих працівників; ІП – інші податки, пов’язані з виробництвом; ІС – інші субсидії, пов’язані з виробництвом; ВП – валовий прибуток, змішаний дохід; ВДВ – валова додана вар- тість. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 57 2018, № 1 (81) системи інших податків, пов’яза- них із виробництвом, шляхом верифікації їх переліку з метою обґрунтованого ско- рочення кількості (надто «платежів до цільових фондів, утворених органами мі- сцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади», що загро- жує зростанням фіскального тиску на то- варовиробників в умовах адміністратив- но-територіальної реформи) і водночас перегляду чинних ставок оподаткування на предмет зменшення останніх; системи субсидування виробницт- ва, що передбачає збільшення цільових державних дотацій («селективне» субси- дування) для високотехнологічних ви- робництв, як це відбувається, зокрема, у Польщі та інших державах-членах ЄС. Другий напрям (мікрорівневий) удосконалення структури ВДВ забезпе- чується шляхом зростання в ній частки валового прибутку, змішаного доходу. Для збільшення обсягу цього найважли- вішого для підприємств (із позиції їх ста- лого розвитку) елемента доданої вартості необхідною є оптимізація виробничих програм, складу та структури витрат (змінних і постійних) і цінових страте- гій, виходячи з кон’юнктури на відповід- них ринках (промислової продукції, си- ровинних та енергетичних). Реалізація цього підходу дозволить товаро- виробникам отримати максимальну від- дачу від задіяних у виробництві ресурсів, а отже, досягти найвищого рівня ефек- тивності функціонування, відповідно до обраних критеріїв оптимізації – зростан- ня прибутку та рентабельності 1 . Удосконалення структури ВДВ (ра- зом із запровадженням механізмів зни- ження собівартості промислової продук- ції та прискорення модернізації основно- го капіталу) є складовою комплексної 1 Авторські розробки у формі відповідних оптимізаційних моделей апробовано на рівні промислових підприємств західного регіону України. оптимізації промислового сектору еко- номіки України, схему та моделі якої за- пропоновано в роботі [10]. У той же час необхідною є оптимізація структури віт- чизняної переробної промисловості за критеріями підвищення її ефективності й технологічності. Перспективи подальших дослі- джень у даному напрямі полягають у роз- робці відповідних оптимізаційних моде- лей та обґрунтуванні форм їх практичної реалізації, зокрема з урахуванням досвіду структурної перебудови промисловості Польщі та інших країн Євросоюзу, які пройшли трансформаційний шлях. Література 1. Амоша О.І., Булєєв І.П., Землян- кін А.І., Збаразська Л.О., Харазішві- лі Ю.М. та ін. Промисловість України – 2016: стан та перспективи розвитку: нау- ково-аналітична доповідь. К.: Ін-т еконо- міки пром-сті НАН України. 2017. 120 с. Режим доступу: http://iep.com.ua/publ/ informacijni_resursi/naukovi_dopovidi/pro mislovist_ukrajini_2016_stan_ta_perspektiv i_rozvitku/2-1-0-95 2. Вишневський В.П., Збаразсь- ка Л.О., Заніздра М.Ю., Чекіна В.Д. та ін. Національна модель неоіндустріального розвитку України: монографія. К.: Ін-т економіки пром-сті НАН України. 2016. Режим доступу: http://iep.com. ua/Vishnevskiy_Zbarazska_Zanizdra_Cheki na_2016.pdf 3. Вишневський В.П., Князєв С.І. Смарт-промисловість: перспективи і проблеми. Економіка України. 2017. № 7. С. 22-37. 4. Імплементація Угоди про асоці- ацію між Україною та ЄС: економічні виклики та нові можливості: редактори В.М. Геєць, Т.О. Осташко. К.: ДУ «Ін-т економіки та прогнозув. НАН Укра- їни». 2016. Режим доступу: http://ief.org.ua/docs/sr/293.pdf. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 58 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2018, № 1 (81) 5. Хаустова В.Є., Зінченко В.А. Су- часна промислова політика: моделі та ін- струменти її реалізації. Бізнес Інформ. 2016. № 4. С. 79-87. 6. Національні рахунки / Річні на- ціональні рахунки / Агрегати національ- них рахунків за галузями. Офіційний сайт статистики Євростату. Режим доступу: http:www.ec.europa.eu 7. Національні рахунки / Річні на- ціональні рахунки / Детальні таблиці та спрощені рахунки / Додана вартість та її компоненти за видами діяльності. Офі- ційний сайт Організації економічного співробітництва та розвитку (OECР). Режим доступу: http://www.oecd.org 8. Статистичний збірник «Таблиця «витрати-випуск» України в основних цінах» за 2015 рік»: ред. І.М. Нікітіна. К.: Держкомстат України, 2017. Режим дос- тупу: http://www.ukrstat.gov.ua 9. Національні рахунки. Офіційний сайт Центрального статистичного управління статистики Польщі. Режим доступу: www.stat.gov.pl. 10. Іщук С.О., Созанський Л.Й. та ін. Структура промислового сектора еко- номіки України: порівняння із держава- ми-членами ЄС і напрями оптимізації. Львів: ДУ «Ін-т регіональних досліджень НАН України», 2017. References 1. Amosha, O.I., Bulyeyev, I.P., Zem- lyankin, A.I., Zbarazs’ka, L.O., Kharazish- vili, Yu.M., & and et al. (2017). Industry of Ukraine – 2016: the state and prospects of development: scietific report. Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. Retrived from http://iep.com.ua/publ/info rmacijni_resursi/naukovi_dopovidi/promislo vist_ukrajini_2016_stan_ta_perspektivi_roz vitku/2-1-0-95 [in Ukrainian]. 2. Vishnevsky, V.P., Zbarazska, O.V., Zanizdra, M.Yu., Chekina, V.D., & et al. (2016). National model of neoindustrial de- velopment. In V.P. Vishnevsky, L.O. Zbarazska (Eds.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. Retrived from http://iep.com.ua/Vishnevs kiy_Zbarazska_Zanizdra_Chekina_2016.pdf [in Ukrainian]. 3. Vishnevsky, V.P., & Knyazev, S.I. (2017). Smart industry: prospects and chal- lenges. Economy of Ukraine, 7, pp. 22-37 [in Ukrainian]. 4. Heyets, V.M., & Ostashko, T.O. (Eds.) (2016). The implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU: Economic Challenges and Opportunities: scientific report. Kyiv: Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine. Retrived from http://ief.org.ua/docs/sr/293.pdf [in Ukraini- an]. 5. Khaustova, V.Ye., & Zinchenko, V.A. (2016). Contemporary Industrial Policy: Models and Tools for the Implementation. Business Inform, 4, pp. 79-87 [in Ukraini- an]. 6. Eurostat (2017). National Accounts / Annual National Accounts / Aggregates of National Accounts sectoral income. Official website of the State Statistics Service of Eurostat. Retrieved from http:www.ec. europa.eu 7. OECD (2017). National Accounts / Annual National Accounts / Detailed Tables and Simplified Accounts / Added Value and its Components by Activity. Official website of the State Service Organisation for Economic Co-operation and Deve- lopment (OECD). Retrieved from http://www.oecd.org 8. Statistical publication (2017). Ukrainian input-output table at basic prices for 2015. In I.M. Nikitina (Ed.). Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukraini- an]. 9. The State Statistics Service of Po- land (2017). National Accounts. Official website of the State Statistics Service of Po- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 59 2018, № 1 (81) land. Retrieved from www.stat.gov.pl [in Polish]. 10. Ishchuk, S.O., & Sozanskyy, L.Y. (2017). The structure of the industrial sector of Ukraine’s economy: scietific report. In S.O. Ishchuk, (Ed.). Lviv: Dolishniy Insti- tute of Regional Research of NAS of Ukraine. Series: Regions: monitoring, prog- noses, models. [in Ukrainian]. Светлана Алексеевна Ищук, доктор экон. наук, проф. E-mail: iso.ird@ukr.net; Любомир Иосифович Созанский, канд. экон. наук, с.н.с. ГУ «Институт региональных исследований им. М.И. Долишнего НАН Украины» 79026, Украина, г. Львов, ул. Козельницкая, 4 E-mail: lubomir437@gmail.com СТРУКТУРНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ПЕРЕРАБАТЫВАЮЩЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ И ГОСУДАРСТВ-ЧЛЕНОВ ЕС: СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА Проведена сравнительная оценка специализации перерабатывающей промышлен- ности Украины и стран-членов ЕС. Определены рейтинги 16 производств Украины и ЕС-28 по ключевым структурным показателям, в частности по их доле в выпуске, вало- вой добавленной стоимости (ВДС) и экспорту ВДС перерабатывающей промышленно- сти, а также по показателю доли ВДС в выпуске. Осуществлён анализ структуры ВДС промышленности Украины и Польши, на основании которого определены направления её усовершенствования. Ключевые слова: валовая добавленная стоимость, выпуск, производство, эффек- тивность, перерабатывающая промышленность. JEL: L60, O57. Svitlana O. Ishchuk, Doctor of economics, profesor E-mail: iso.ird@ukr.net; Lyubomyr Y. Sozanskyy, PhD in Economics SI «Institute of Regional Research n.a. M. I. Dolishniy of the NAS of Ukraine» 79026, Ukraine, Lviv, Kozelnytska str., 4 E-mail: lubomir437@gmail.com STRUCTURAL INDICATORS OF PROCESSING INDUSTRY OF UKRAINE AND EU MEMBER STATES: COMPARATIVE ASSESSMENT The liberalization of the conditions for conducting foreign economic operations, in par- ticular – the establishment of a free trade zone between Ukraine and the European Union (EU), upgraded the need to increase the competitiveness of Ukrainian commodity producers to the level of the EU member states. The main link in the chain of formation of commodity exports is the processing industry. Hence, the objective of the paper is to carry out a compara- tive assessment of key structural indicators of the processing industry of Ukraine and the EU member states in terms of production. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 60 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2018, № 1 (81) According to the results of the set of indicators’ calculations, it is established that Ukrainian processing industry is highly specialized, since its structure is dominated by two types of industries – food and metallurgy, which produce near 50% of the total output, gross value-added (GVA) and GVA of export of this type of industrial activity. Instead, in the EU- 28 in the output structure and GVA of the processing industry, the share of key productions (food and transport) is in total less than a third, and the gap between the largest and the small- est shares tends to decrease, while in Ukraine, by contrast, it is increasing. The basis of the commodity structure of exports in the EU-28 is the production of high-tech manufacturing (machines, computers, pharmaceuticals). Ukraine is generally inferior to the EU-28 in terms of the share of GVA in the production of the processing industry (excluding coke, other vehi- cles and textiles production). A comparative analysis of the GVA structure of Ukrainian and Polish processing industries has shown the need for its further improvement in Ukraine, in particular – in the direction of optimizing the taxation and subsidizing systems of the national industry. Keywords: efficiency, gross value-added, output, processing industry, production, struc- ture. JEL: L60, O57. Формати цитування: Іщук С.О., Созанський Л.Й. Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка. Економіка промисловості. 2018. № 1 (81). С. 44-60. doi: 10.15407/econindustry2018.01.044 Ishchuk, S.O., & Sozanskyy, L.Y. (2018). Structural indicators of processing industry of Ukraine and EU member states: comparative assessment. Econ. promisl., 1 (81), pp. 44-60. doi: 10.15407/econindustry2018.01.044 Надійшла до редакції 12.02.2018 р.

Структурні показники переробної промисловості України і держав-членів ЄС: порівняльна оцінка

Репозитарії

Схожі ресурси