Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90

Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90

3 червня 2016 р. виповнилося 90 років від дня народження відомого українського фітобіолога, організатора науки та громадського діяча, академіка НАН України Костянтина Меркурійовича Ситника....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2016
Назва видання:Наука та наукознавство
Теми:
Хроніка наукового життя
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132253
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90 // Наука та наукознавство. — 2016. — № 2. — С. 141-142. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-132253
record_format dspace
spelling irk-123456789-1322532018-04-15T03:03:28Z Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90 Хроніка наукового життя 3 червня 2016 р. виповнилося 90 років від дня народження відомого українського фітобіолога, організатора науки та громадського діяча, академіка НАН України Костянтина Меркурійовича Ситника. 2016 Article Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90 // Наука та наукознавство. — 2016. — № 2. — С. 141-142. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132253 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка наукового життя
Хроніка наукового життя
spellingShingle Хроніка наукового життя
Хроніка наукового життя
Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90
Наука та наукознавство
description 3 червня 2016 р. виповнилося 90 років від дня народження відомого українського фітобіолога, організатора науки та громадського діяча, академіка НАН України Костянтина Меркурійовича Ситника.
format Article
title Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90
title_short Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90
title_full Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90
title_fullStr Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90
title_full_unstemmed Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90
title_sort академіку нан україни к.м. ситнику – 90
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate 2016
topic_facet Хроніка наукового життя
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132253
citation_txt Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90 // Наука та наукознавство. — 2016. — № 2. — С. 141-142. — укр.
series Наука та наукознавство
first_indexed 2025-07-09T17:11:59Z
last_indexed 2025-07-09T17:11:59Z
_version_ 1837190214631555072
fulltext 141ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 2 ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ До 30-річчя аварії на Чорнобильській атомній електростанції Указом Президента України Петра Порошен- ка 2016 рік об’явлено Роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. У зв’язку з цим розроблено урядовий план заходів різного харак- теру. Одним з таких масштабних заходів, присвячених 30-річчю аварії на ЧАЕС, став Міжнародний форум «Уроки Чорнобиля – для ядерної безпеки світу», який відбувся 21–23 квітня 2016 року на базі Національно- го технічного університету України «КПІ». Форум було ініційовано адміністрацією ЧАЕС та науковою спільнотою України для більш актив- ного залучення світового співтовариства до вирі- шення проблем, пов’язаних із ліквідацією наслід- ків аварії ЧАЕС, зокрема для обговорення нового етапу міжнародного співробітництва щодо остаточ- ного перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Проект програми Форуму було затвердже- но на засіданні Кабінету Міністрів України. До Програмного комітету Форуму, головою якого був президент НАН України, академік Б. Є. Патон, увійшли відомі учені, спеціалісти, політики та громадські діячі України. Участь у Форумі взяли відомі політики, видатні вчені, найкращі експер- ти з ядерної енергетики, екології, радіобіології та радіаційної медицини з України та 34 країн світу. Загалом у роботі Форуму взяли участь 156 інозем- них учасників. Серед учасників Форуму від України було 11 міністерств і відомств, наукові установи і університети, ліквідатори аварії на ЧАЕС, Між- народна організація «Союз Чорнобиль» та інші громадські об’єднання чорнобильців, Асоціація «Український ядерний Форум» та інші. Загалом були присутні 36 організацій і об’єднань, що представляли Україну. Окрім українських ЗМІ роботу Форуму висвіт- лювали міжнародні ЗМІ з 8 країн світу. Студентсь- кий прес-центр вів пряму трансляцію Форуму на весь світ через мережу You Tube. Форум працював у форматі тематичних пленар- них засідань, на яких розглядалися такі питання: 1. Стан зруйнованого реактора, процесів, що відбуваються в зоні відчуження, їх прогнозних па- раметрів; фізико-технологічні недосконалості дію- чих реакторів; недосконалості підготовки персо- налу і населення; психологічна непідготовленість населення до ядерних катаклізмів, стан міжнарод- ного моніторингу безпеки ядерних об’єктів. 2. Міжнародні вимоги до конструктивної міц- ності ядерних об’єктів. 3. Міжнародні стандарти роботи служб над- звичайного реагування на ядерні катаклізми. 4. Взаємодія міжнародних організацій різних рівнів у випадку ядерних катаклізмів. 5. Взаємодія органів охорони здоров’я із регіо- нальними, національними та місцевими органами влади у запобіганні людським втратам та наданні медичної допомоги. 6. Освіта заради ядерної безпеки світу. Доповіді учасників Форуму були цікавими як джерела не тільки науково-практичної інформації, а й їх власного неоціненного досвіду. Академіку НАН України К.М. Ситнику – 90 3 червня 2016 р. виповнилося 90 років від дня народження відомого українського фітобіолога, ор- ганізатора науки та громадського діяча, академіка НАН України Костянтина Меркурійовича Ситни- ка. Народився він у 1926 р. на хуторі Шишків, по- близу Луганська, в родині коваля. В 1949 р. закінчив природничий факультет Луганського педагогічного інституту за спеціальністю хімія та природознавст- во. З 1950 р. К.М. Ситник працює в Національній академії наук України. В 1955 р. він здобув учений ступінь кандидата біологічних наук, в 1966 р. – став доктором. В 1960–1979 рр. К.М. Ситник – завіду- вач відділу фізіології рослин Інституту ботаніки АН УРСР, 1970–2003 рр. – його директор, з 2003 – по- чесний директор. В 1966–1970 рр. – головний уче- ний секретар Президії АН УРСР, 1972–1974 рр. – академік-секретар Відділення загальної біології АН УРСР, 1974–1988 рр. –віце-президент АН УРСР. Під безпосереднім керівництвом та особистій участі К.М. Ситника в 70-ті роки ХХ ст. були запо- чатковані дослідження з біо- та хемосистематики рослин, закладено основи для подальшого роз- ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ 142 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 2 К.Б. Яцимирський (100 років від дня народження) Яцимирський Костянтин Борисович – відо- мий український хімік, академік АН УРСР (1964). Народився 4 квітня 1916 р. у с. Пологи (тепер Він- ницька обл.) в родині вчителя. У 1931 р. закінчив семирічну школу в м. Черкаси, навчався у Черкась- кому та Чугуєво-Бабчанському лісових технікумах, працював у Малинівському лісництві під Чугуєвом, займався гірським лісоводством в Узбекистані. У 1936 р. К.Б. Яцимирський вступив до хімічного факультету Середньоазіатського університету в Ташкенті, який закінчив у липні 1941 р. з відзна- кою. Якість його дипломної роботи була настільки високою, що 8 серпня 1941 р. Вчена рада Серед- ньоазіатського університету прийняла її як канди- датську дисертацію під назвою «Апротонна кис- лотно-основна взаємодія в оцтовому ангідриді», і 29 вересня 1941 р. йому присуджено ступінь канди- дата хімічних наук. З листопада 1941 – він курсант Військової академії хімічної захисту, з червня 1942 р. по грудень 1945 – викладач хімії та військово- хімічної справи Подільського піхотного училища. В 1945–1961 рр. наукова та педагогічна діяльність К.Б. Яцимирського пов’язана з Іванівським хіміко- технологічним інститутом, де він пройшов шлях від асистента до заступника директора і захистив 1948 р. докторську дисертацію на тему «Термохімія комплексних сполук». У 1961 р. К.Б. Яцимирського обрано членом-кореспондентом АН УРСР, а через рік він переїхав до Києва. У 1961–1969 рр. – за- відувач відділу хімії комплексних сполук Інституту загальної та неорганічної хімії АН України, 1970– 1982 рр. – директор, 1983–1987 – завідувач відділу, з 1987 – радник при дирекції Інституту фізичної хімії НАН України. Також у 1966–1978 – академік- секретар Відділення хімії та хімічної технології АН України, у 1962–1982 – професор Київського уні- верситету. Помер 21 червня 2005 р. Наукові праці К.Б. Яцимирського стосують- ся неорганічної, аналітичної, фізичної та біоне- органічної хімії. Розробив і впровадив кінетичні витку генетичної та клітинної інженерії рослин в Україні. Будучи послідовником вчення М.Г. Холод- ного зробив вагомий внесок в розробку його вчен- ня про фітогормони. Розпочав дослідження фіто- гормональної регуляції процесів життєдіяльності кореня, листка та стебла. Разом з колегами К.М. Ситник стояв біля витоків народження в Україні нової галузі біології – інженерної ботаніки. Від- криття двобатьківського успадкування плазмогенів стало одним з найвидатніших досягнень вітчизня- ної науки, що відкрило перспективи створення ге- нетично нових організмів. Наукова діяльність К.М. Ситника багато років була пов'язана з космічною біологією. Завдячуючи йому в Академії наук було організовано комплексні дослідження впливу факторів космічного польоту на ріст, розвиток та життєдіяльність прокаріотич- них та еукаріотичних організмів. Продовжуючи традиції Д.К. Зерова, А.М. Окс- нера, М.І. Котова, М.В. Клокова, він разом із коле- гами вперше організував проведення комплексно- го дослідження роду Achillea, яке дало можливість глибше розкрити закономірності видової диферен- ціації, показати складність філогенетичних зв'язків між таксонами на різних рівнях організації. Питання екології, охорони природи, форму- вання екологічної культури завжди займали чіль- не місце в науковій діяльності К.М. Ситника. Під його безпосереднім керівництвом було підготов- лено колективну монографію «Охорона найваж- ливіших об’єктів України, Білорусії і Молдавії» (1980). Багато років він очолював Національний комітет України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». К.М. Ситник – автор близько 1000 наукових, науково-популярних і публіцистичних робіт, під- готував 20 докторів та 30 кандидатів наук, лауреат Державної премії СРСР (1984) і УРСР (1979). Він – президент Українського ботанічного то- вариства (1972–2011), головний редактор «Україн- ського ботанічного журналу» (1970–2005), голова Комісії по вивченню спадщини академіка В.І. Вер- надського (з 1987), народний депутат Верховної Ради України ІІІ та IV скликань (1998–2006). К.М. Ситник стояв біля витоків створення Ін- ституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України і в подальшому брав активну участь в конференціях і симпозіумах, які проводив Інститут, який бажає всього найкращого нашому ювіляру.

Схожі ресурси